Літератури світу: поетика, ментальність і духовність
Not a member yet
399 research outputs found
Sort by
Функціонування символу душа в українській літературі
The article deals with the theoretical aspects of the functioning of the symbol "soul" in a literary work on the example of Ukrainian writers such as T. Shevchenko, I. Franko, M. Rylskyi, V. Sоssure, L. Kostenko, D. Pavlichko. The ability of the soul to create a holistic discourse, which can act as a comparison, metonymy, to provoke a particular syntactic way, refine chronotope has been analyzed.Статья посвящена исследованию теоретических аспектов функциониро-вания символа «душа» в литературном произведении на примере творчества та-ких украинских писателей, как Т. Шевченко, И. Франко, М. Рыльский, В. Сосюра, Л. Костенко, Д. Павлычко. Проанализирована способность символа «душа» тво-рить целостный дискурс, в котором может исполнять роль сравнения, метони-мии, провоцировать тот или иной синтаксический лад, детализировать хронотоп.Статтю присвячено дослідженню теоретичних аспектів функціонування символу «душа» в літературному творі. Аналіз здійснений на прикладі творчості таких українських письменників, як Т. Шевченко, І. Франко, М. Рильський, В. Со-сюра, Л. Костенко, Д. Павличко. Проаналізована здатність символу «душа» творити цілісний дискурс, у якому може виконувати роль порівняння, метонімії, провокувати той чи інший синтаксичний лад, увиразнювати часопростір
Володимир Сосюра як творець канону соцреалізму: до ідейно-естетичних засад творчості письменника
In the article it is studied the pecularities of Sosiura\u27s artistic world of nineteen twenties – nineteen forties, their main ideaological and theme – based, artistic and aesthetic achievements, when the author was in the epicenter of literary process in USSR and the forefront of creation of the main ideologem, stylistic and aesthetic features of social realizm. Aspiring to be in a new social reality, V. Sosiura was formed as an artist of compromise plan, he was afraid to take steadfast literal position, constantly manoeuvring between creative work and the system of ideaological pressure from totalitarian authority. It is analyzed Sosiura\u27s work of nineteen – twenties – the poem "To Neoclassics" – it is studied the essence of ideaological denunciation in it and general position of the poet, due to this position he wanted to confirm his loyalty to communist party.В статье исследованы особенности художественного мира В. Сосюры 1920–1940-х годов, главных их идейно-тематических и художественно-эстетических свершений, когда автор пребывал в эпицентре литературного процесса в УССР и на острие создания главных идеологем, эстетических принципов и стилевых признаков социалистического реализма, как, стремясь вписаться в новую социалистическую действительность, В. Сосюра сформировался как писатель компромиссного плана, не решился занять твердую литературную позицию, постоянно маневрируя между творчеством и системой идеологического давления со стороны тоталитарной власти. Проанализировано знаковое произведение 1920-х годов В. Сосюры – стихотворение «Неоклассикам», истолкованы суть идеологического доноса в нем и общая позиция поэта, в которой он хотел подтвердить свою верность линии компартии. доноса в нем и общая позиция поэта, в которой онхотел подтвердить свою верность линии компартии.Ключевые слова: национальный характер, революционный неоромантизм,модернизм, соцреализм, творческий процесс.У статті досліджено особливості художнього світу В. Сосюри 1920–1940-х років, головних їх ідейно-тематичних та художньо-естетичних здобутків,коли автор перебував у центрі літературного процесу в УРСР і на вістрі творення головних ідеологем, естетичних засад та стильових ознак соціалістичного реалізму. Простежено, як В. Сосюра, прагнучи вписатися в нову соціалістичну дійсність, сформувався як митець компромісного плану, і не відважувався шукати тверду літературну позицію, постійно маневрував між творчістю і системою ідеологічного тиску з боку тоталітарної влади. Проаналізовано знаковий твір 1920-х років В. Сосюри – вірш «Неокласикам», протлумачено суть ідеологічного доносу в ньому та загальну позицію поета, у якій він хотів підтвердити свою вірність лінії компартії. 
Автор у координатах парадигмальних категорій постмодернізму
It is given a local presentation of strategies of theoretical annihilation of subject of creativity, which, as we know, inspired the redefining of author’s category in the theoretical and methodological, historical and literary studies of modern Ukrainian scientists.Представляем локальное изложение стратегии теоретической аннигиляции субъекта творчества, которая, как известно, инспирировала переосмысление категории автора в теоретико-методологических и историко-литературных исследованиях современных украинских ученых.Подаємо локальний виклад стратегії теоретичної анігіляції суб’єкта творчості, що, як відомо, інспірувала переосмислення категорії автора в теоретико-методологічних та історико-літературних дослідженнях сучасних українських науковців
Дослідження світоглядних позицій автора як засіб впливу на особистість школяра
The article refers to the particular use dedicated to documentary heritage of Ukrainian writers as an important thematic and aesthetic, ethical areas of their crea-tive achievements on the literature lessons. Memoirs being applied at the lessons of artistic biography, greatly reduces the distance between writer and reader, helps «closely» approach to the author, see him as a man, feel the epoch when an author lived to understand the course of social events.Статья раскрывает особенности использования на уроках литературы документальных источников как важного тематико-эстетического, этического творческого наследия украинских писателей. Мемуаристика, которая использу-ется на уроках творческой биографии, значительно сокращает расстояние между писателем и читателем, помогает «вплотную» приблизиться к автору, увидеть его как человека, почувствовать эпоху, в которую жил мастер слова, понять движение общественных событий.У статті йдеться про особливості використання на уроках літератури документальної спадщини українських письменників як важливої тематико-естетичної та етичної ділянки їхнього творчого набутку. Мемуаристика, за-стосована на уроках творчої біографії, значно скорочує відстань між письмен-ником і читачем, допомагає «впритул» наблизитися до автора, побачити його як людину, відчути епоху, у якій жив митець, зрозуміти перебіг суспільних подій
Концепт боротьби в ліриці Лесі Українки
The creative realization\u27s features of the concept of struggle in Lesya Ukrain-ka\u27s lyrics are discussed in the article. The author reveals the specific presentation of the consept of the struggle in the poetry collections by Lesia Ukrainka. The different faces of the creative interpretation according to the consept are highlighted in the poetess’ lyrical works.В статье рассматриваются особенности творческой реализации концепта борьбы в лирике Леси Украинки. Автор раскрывает специфику презентации концепта борьбы в поэтических сборниках Леси Украинки. Выделяются разные грани творческой интерпретации концепта в лирических произведениях поэтессы.У статті розглядаються особливості творчої реалізації концепту бороть-би в ліриці Лесі Українки. Автор розкриває специфіку концепту боротьби в пое-тичних збірках Лесі Українки. Виокремлюються різні грані творчої інтерпрета-ції концепту в ліричних творах поетеси
Театр корифеїв у змаганнях за національну ідентичність українців (на матеріалі театрознавчих праць кінця ХІХ – початку ХХ ст.)
The article deals with the role of the Ukrainian theater of coryphaei’s in establishing the Ukrainian national identity on the basis of work of D. Antonovych,M. Voronyi, Y. Mamontov, memoirs of L. Staritska-Chernyahivska. The article focuses on the means of influence of Ukrainian theater spectators in the end of XIX – beginning of the XX century.В статье на основе работ Д. Антоновича, М. Вороного, Я. Мамонтова, воспоминаний Л. Старицкой-Черняховской исследуется роль украинского театракорифеев в утверждении национальной самобытности украинцев; акцентируется на средствах влияния украинского театра на зрителя конца ХІХ – начала ХХ в.У статті на основі праць Д. Антоновича, М. Вороного, Я. Мамонтова, спогадів Л. Старицької-Черняхівської досліджується роль українського театру кори-феїв в утвердженні національної самобутності українців; акцентується на засобах впливу українського театру на глядача кінця ХІХ – початку ХХ ст
Формування патріотичного зародку у свідомості джурів-характерників
The process of forming patriotic features in the child\u27s mentality and the child\u27s ability to domature and responsible acts have been studied in the article. The author has come to the conclusion that exactly the models of above-mentioned acts should be used for educating the modern generation.В статье исследуется процесс формирования патриотических черт в сознании ребенка и его способность к взрослым и ответственным поступкам.Автор приходит к выводу, что именно на таких примерах и должно воспитываться современное поколение.У статті досліджується процес формування патріотичних рис у свідомості дитини та її здатності до дорослих і відповідальних вчинків. Автор доводить, що саме на таких, описаних у творі, зразках повинне виховуватись сучасне покоління
Українські рімейки п’єс німецького драматурга А. Коцебу
The article is devoted to poetics of a remake-translator V. Kovalskiy. Analysis of the show-plays: playwright\u27s utilization of concentration, composition and contrast.В статье исследованы микро- и маропоэтика ремейка-перевода пьесы Ав-густо Коцебу «Потерянный ребёнок» украинцем В. Ковальским. Анализ ремейка В. Ковальского показал, что автор не попытался превзойти драматурга А. Ко-цебу в драматургическом мастерстве. Переводчик лишь адаптировал текст, не внеся каких-либо существенных изменений в технику пьесы.У статті з точки зору мікро- та макропоетики досліджено рімейки-переклади п’єси німецького драматурга Августо Коцебу «Втрчена дитина» українським драматургом В. Ковальським. Аналіз рімейка В. Ковальського пока-зав, що автор не намагався особливо перевершити драматурга А. Коцебу в драма-тургічному мистецтві. Перекладач лише адаптував текст оригіналу, але не вносячи якихось суттєвих змін і в техніку п’єси