Літератури світу: поетика, ментальність і духовність
Not a member yet
399 research outputs found
Sort by
Антропологізм у художній літературі
The article considers the position of Ukrainian literary criticismabout anthro-pologism in literature. Anthropological aspects of the work «Podrostok» by Fyodor Dostoevsky were analyzed. The author considers the dominant images, and features of psychology, as one of the pillars of anthropologism.В статье рассматривается позиция украинских литературоведов относи-тельно антропологизма в литературе. Анализируются атропологические аспекты произведения Ф. Достоевского "Подросток". Рассматриваются доминантные образы, особенности психологизма, как одной из составляющих антропологизма.В статті розглядається позиція українських літературознавців щодо антропологізму в літературі. Аналізуються антропологічні аспекти твору Ф. Достоєвського «Підліток». Розглядаються домінантні образи, особливості психологізму, як одного з складників антропологізму
Наративна палітра оповідання У. С. Моема «Сила обставин»
The short story “The Force of Circumstance” by W. S. Maugham is being ana-lyzed from the point of view of narratology in the given article. The subjects of narra-tion and the dominating narrative patterns are distinguished in it. The narrative peculi-arities of a piece of prose as the means of conveying the emotions, shades of the mood, life credo of the author, and common human values are investigated. The structure of narration typical of the literary works of such a genre is being traced here.В статье исследуется рассказ В. С. Моэма «Сила обстоятельств» с точки зрения нарратологии. Выделяются субъекты наррации, доминирующие нарративные модели. Исследуются нарративные особенности прозаического произведения как способы передачи эмоций, настроения, жизненной позиции автора, общечеловеческих ценностей. Прослеживается типичная для произведе-ний этого жанра структура ведения повествования.У статті аналізується оповідання У. С. Моема «Сила обставин» з позиції наратології. Виокремлюються суб’єкти нарації, наративні моделі, що доміну-ють. Досліджуються наративні особливості прозового твору як способи пере-дачі емоцій, настроїв, життєвої позиції автора, загальнолюдських цінностей. Простежується типова для творів такого жанру структура ведення розповіді
Лексико-семантичні засоби вираження ментальності українців у романі Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
The article deals with the linguistic features expressing Ukrainian mentality in the novel «Khiba revut voly, yak yasla povni» by Panas Myrnyi and Ivan Bilyk. The features which are typical for Ukrainian nation are pointed out. Attention is focused on lexical-semantic means of thinking and world outlook of Ukrainians in the text of the novel.В статье анализируются языковые особенности воссоздания ментально-сти украинцев в романе Панаса Мирного и Ивана Билыка «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». В частности определено, какие именно черты считаются типич-ными для украинской нации. Внимание сосредоточено на лексико-семантических средствах отображения мышления и мировоззрения украинцев в тексте романа.У статті аналізуються мовні особливості відтворення ментальності українців у романі Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Зокрема визначено, які саме риси вважаються типовими для української нації. Увагу зосереджено на лексико-семантичних засобах відображення мислен-ня і світобачення українців у тексті роману
«Мій портрет на тлі моєї згасаючої ери»: лірика Тараса Федюка як явище пізнього поетичного модернізму
The article deals with Taras Fedyuk’s lyrics as the phenomenon of the late poetic modernism. The distinction has been made between the aesthetic peculiarities of postmodernism and late modernism. The basic poetological peculiarities of T. Fedyuk’s artistic world in the beginning of the XXI century have been defined in the light of creative searches of the 1980s poetic generation: tendency to the symbolic aesthetics; thinking suggestion; priority of philosophic motives; accent on the topos of the South Prichernomorye as the artistic model of the small motherland. The main attention has been paid to the opening of existential lyrics discourse, connected with the loneliness existential, alienation of the individual from the world, the choice either-or and others. The artistic aspects the images embodiment of Tanatos and Eros have been analysed. The Holy Writ has been interpreted in the article as the main intertext of T.Fedyuk’s poetry: the author transforms the biblical motives and images, gives them modern sound.В статье проанализирована лирика Тараса Федюка как явление позднего поэтического модернизма. Проводится разграничение между эстетическими особенностями постмодернизма и позднего модернизма. Определены основополагающие поэтологические черты художественного мира Т. Федюка начала ХХІ века в свете творческих поисков поэтической генерации 1980-х годов: склонность к символисткой эстетике; суггестивность мышления; преимущество философских мотивов; акцентирование топоса Южного Причерноморья как художественной модели малой родины. Особенное внимание уделяется раскрытию экзистенциального дискурса лирики, связанного с экзистенциалами одиночества, отчуждения индивида от мира, выбора или-или и др. Проанализированы художественные аспекты воплощения образов Танатоса и Эроса. Святое Писание в статье истолковывается как основной интертекст поэзии Т. Федюка: автор трансформирует библейские мотивы и образы, придает им современного звучания.У статті лірику Тараса Федюка розглянуто як явище пізнього поетичного модернізму. Проведено розмежування між естетичними засадами постмодернізму і пізнього модернізму. Визначено сутнісні поетологічні риси художнього світу Т. Федюка початку ХХІ століття у річищі творчих пошуків поетичної генерації 1980-х років: тяжіння до символістської естетики; сугестивність мислення; перевага філософських мотивів; акцентування топосу Південного Причорномор’я як художньої моделі малої батьківщини. Особливу увагу зосереджено на розкритті екзистенціального дискурсу лірики, пов’язаного з екзистенціалами самотності, відчуження індивіда від світу, вибору або-або тощо. Проаналізовано художні аспекти втілення образів Танатосу й Еросу. Святе Письмо у статті тлумачиться як основний інтертекст поезії Т. Федюка: автор трансформує біблійні мотиви й образи, надає їм сучасного звучання
Питання естетики та поетики усної народної творчості у фольклористичній спадщині Івана Франка
In the article is probed scientific understanding of I.Franko aesthetically fea-tures ancient time (beforemyfological), new time (mythological), newest time (aftermyfological) the stages of development of the folk thinking and forming on this basis of poetic texts of different folk-lore genres and also value of ideas and conclusions of I.Frankо for forming of national bases of the modern Ukrainian ethnology.В статье анализируется научная трактовка И.Франко эстетических особенностей древнего (домифологического), нового (мифологического) и но-вейшего (послемифологического) этапов становления народного мировоззрения и поэтикальных образований разных фольклорных жанров. Отмечается значение идей и выводов И.Франко для формирования методологии современного украин-ского народоведения.У статті йдеться про наукове потрактування І.Франком естетичних особливостей прадавнього (доміфологічного), нового (міфологічного) та новіт-нього (післяміфологічного) етапів становлення народного світогляду та поети-кальних утворень різних фольклорних жанрів, а також значення ідей та виснов-ків І.Франка для формування національних основоположних підстав сучасного українського народознавства
Мистецтво моделювання часу й простору в поемах Івана Драча
The article investigates space and time correlation (chronotop) in the poems by Ivan Drach, examines the dramatization of the poet’s thinking, and outlines philosophi-cal and psychological background of his poetic writings. The article also analyzes the influence of literary canon and tradition (T. Shevchenko, I. Franko, Lessya Ukrainka, P. Tychyna, M. Rylskuy, M. Bazhan) on Ivan Drach’s literary style and outlook. The author’s conceptual frame and structure of subjective consciousness as revealed in his poems are considered in the article.В статье исследован хронотопный мир в поэмах Ивана Драча, прослеже-но развитие драматизированной авторской мысли, очерчены философско-психологические основы поэмного творчества писателя, изучены влияния лите-ратурных традиций (Т. Шевченко, И. Франко, Леся Украинка, П. Тычина, М. Рыльский, Н. Бажан) на формирование литературного мировоззрения и стиля И. Драча. Значительное внимание уделяется субъектной организации авторского сознания в лиро-эпосе поэта.У статті досліджено хронотопний світ у поемах Івана Драча, простеже-но розвиток драматизованої авторської думки, окреслено філософсько-психо-логічне підґрунтя поемної творчості митця, вивчено впливи літературних тради-цій (Т. Шевченко, І. Франко, Леся Українка, П. Тичина, М. Рильський, М. Бажан) на формування літературного світогляду та стилю І. Драча. Значна увага приділя-ється суб’єктній організації авторської свідомості в ліро-епосі поета
Епістолярний діалог М. Кропивницького з Є. Мячиковим
The article on the material M. Kropivnitskiy letters to his childhood friend E. Myachikov highlights some relevance to the middle of the XIX century. socio-political issues, which were later reflected in his dramaturgical work. Among them – the problems associated with the formation of peasant cooperatives in Ukraine, local authorities, Ukrainians discrimination on national origin, and more.В статье на материале писем М. Кропивницкого к его другу детства Е. Мячикову освещается ряд актуальных для середины XIX в. общественно-политических вопросов, которые в последствии нашли отражение в его драматургическом творчестве. Среди них – проблемы, связанные с образованием в Украине крестьянских кооперативов, местного самоуправления, дискриминации украинцев по национальному происхождению и прочее.У статті на матеріалі листів М. Кропивницького до його друга дитинства Є. Мячикова висвітлюється низка актуальних для середини ХІХ ст. суспільно-політичних питань, що згодом знайшли відображення у його драматургічній творчості. Серед них – проблеми, пов’язані із заснуванням в Україні селянських кооперативів, місцевого самоуправління, дискримінації українців за національним походженням тощо
Порівняльна характеристика українських та російськомовних скоромовок
The Ukrainian and Russian tongue twisters are analyzed in the article in the comparative aspect. The article defines their thematic and artistic form features. It is determined that traditional information gathered by a certain nation is integrated, bound and accumulated in the national tongue twisters: ethnic self-consciousness, historical memory, way of life and customs, symbolization of occurrences of material culture etc. Poetic value and pedagogical meaningfulness of tongue twisters do not lay in the sense load (although they reflect the material culture and value system of the nation, describe the natural phenomena etc. in a playful, fun manner). They lay in the choice and arrangement of words, pronunciation of which require a certain effort from the speaker and helps developing diction and proper articulation, increasing the standard of speech as a result.В статье в сравнительном аспекте проанализированы украинские и русские скороговорки, охарактеризованы их тематические и художественно-образные особенности. Установлено, что в народных скороговорках интегрирована, закреплена и аккумулирована собранная определенным народом традиционная информация: этническое самосознание, историческая память, быт и обычаи, символизация явлений материальной культуры и т.д. Поэтическая ценность и педагогическая значимость скороговорок состоит не в смысловой нагрузке (хотя в них в игровой, веселой форме отражаются материальная культура и ценностная система народа, описываются природные явления и пр.), а в такой подборке и расстановке слов, произношение которых требует от говорящего определенных усилий и помогает выработке дикции, правильной артикуляции, что повышает его культуру речи.У статті в порівняльному аспекті проаналізовані українські і російські скоромовки, схарактеризовані їх тематичні та художньо-образні особливості. Установлено, що в народних скоромовках інтегрувалась, закріплювалась й акумулювалась вироблена певним народом традиційна інформація: етнічна самосвідомість, історична пам’ять, побут і звичаї, символізація явищ матеріальної культури та інше. Поетична цінність і педагогічна значущість скоромовок полягає не у смисловому навантаженні (хоча в них в ігровій, веселій формі відбиваються матеріальна культура та ціннісна система народу, описуються природні явища тощо), а в такому підборі та розстановці слів, вимова яких вимагає від мовця певних зусиль і сприяє виробленню дикції, правильної артикуляції, що підвищує його культуру мовлення