Літератури світу: поетика, ментальність і духовність
Not a member yet
399 research outputs found
Sort by
Форми авторської рефлексії жанру послання в текстах української адресованої лірики ХІХ–ХХ ст.
Get PDFСтаттю присвячено аналізу художнього феномену адресованої лірики як метажанрового утворення, що вбирає до себе три поетичні жанри – послання, присвяту, віршований лист. Досліджуються форми авторської жанрової рефлексії в текстах української адресованої лірики, її комунікативно-діалогічна організація, художні чинники, що визначають семантику її адресованості.Статья посвящена анализу художественного феномена адресованной лирики как сверхжанрового образования, включающего в себя три поэтические жанры – послание, посвящение, стихотворное письмо. Исследуются формы авторской жанровой рефлексии в текстах украинской адресованной лирики, ее коммуникативно-диалогическая организация, художественные факторы, определяющие семантику ее адресованности.This article deals with the analysis of the addressed lyrics artistic phenomenon as supergenre formation which includes three poetic genres – message, dedication, poetic letter. Authors genre reflection forms in the Ukrainian addressed lyrics texts investigated, its communicative-dialogic organization, artistic factors defining semantics of its addressing
Соціалістичний реалізм в поемі Є. Полонської «Портрет»
Get PDFPolonskaya has created the image of T. Shevchenko in poem «Portrait». She presented her own reception of destiny and works of the poet. The content of the work shows deep knowledge of the Russian poetess not only about the fate of the Bard, but also about the culture and the history of Ukraine. She widely uses Ukrainian words and dialecticisms in the poem. The Image of Taras Shevchenko represents personal, maternal attitude of E. Polonskaya to the fate of Ukrainian poet. Despite the socialist realism of works, Russian poetess avoided monumentality in the image of T.Shevchenko, the reader together with the author sympathize with the protagonist of the poem.Е. Полонская в поеме «Портрет» создала образ Т. Шевченко, представила собственную рецепцию судьбы и творчества поэта. Содержание произведения свидетельствует о глубоком знании русской поэтессой не только судьбы Кобзаря, но и культуры, истории Украины. Она активно использует в произведении украинские слова и диалектизмы. Образ Т. Шевченко репрезентует личностное, материнское отношение Е. Полонской к судьбе украинского поэта. Несмотря на соцреализм произведения, русской поэтессе удалось избежать монументальности в изображении Т. Шевченко, читатель вместе с автором сочувствует главному герою поэмы.Є. Полонська в поемі «Портрет» створила образ Т. Шевченка, представила власну рецепцію долі й творчості поета. Зміст твору свідчить про глибоке знання російською поетесою не тільки долі Кобзаря, але й культури, історії України. Вона активно використовує українські слова та діалектизми. Образ Т. Шевченко репрезентує особисте, материнське ставлення Є. Полонської до українського поета. Незважаючи на соцреалізм твору, російській поетесі вдалося уникнути монументальності в зображенні Т. Шевченка, читач разом з автором співчуває головному герою поеми
Проблема формування національної самосвідомості у творчій спадщині видатних українських діячів культури кінця ХІХ – початку ХХ століття
Get PDFThe paper deals with the problem of forming national self-consciousness in artistic heritage and creative activity of outstanding Ukrainian representatives of culture of the end of the 18th – the beginning of the 20th century. It proves that progressive Ukrainian representatives of culture treated national education and national upbringing as the major element of young people ethnic identity forming.В статье рассматривается проблема формирования национального самосознания в творческом наследии и деятельности выдающихся украинских представителей культуры конца ХІХ – начала ХХ в.Доказывается, что прогрессивные отечественные деятели культуры рассматривали нацональное образование и национальное воспитание как главный элемент формирования этнического сознания молодежи.У статті розглядається проблема формування національної самосвідомості у творчій спадщині і діяльності видатних українських представників культури кінця ХІХ – початку ХХ ст. Доводиться, що прогресивні вітчизняні діячі культури розглядали національну освіту і національне виховання як головний елемент формування етнічної свідомості молоді
«Моя література – в моїх листах» (літературно-культурний дискурс епістолярію Василя Стефаника)
Get PDFThe writer’s letters are considered in the article through the prism of his life writing and art works. It was proved that epistolary heritage is the key to the written laboratory of the novelist; genre and topical peculiarities of the letters are separated.В статье рассматриваются письма писателя сквозь призму его жизнедеятельности и творчества. Доказано, что эпистолярное наследие является ключом к творче ской лаборатории новелиста, определено жанрово-тематические особенности писем.У статті розглядаються листи письменника крізь призму його життєпису й творчості. Доведено, що епістолярна спадщина є ключем до творчої лабораторії новеліста, виокремлено жанрово-тематичні особливості листів
Духовні засади добротворення у творах І. Франка: ноосферний аспект
Get PDFThe article concerns the problems about spiritual aspects of doing good in Ivan Franko\u27s literary works. These are the scientific, mental, spiritual issues as well as the conflict between good and evil. The represented understanding of the Ivan Franko\u27s \u27The anthem\u27 is given in the sense of interconnection with the author\u27s ideology of social development and the inner world of a man who is fighting for his spiritual renewal and the national formation in general. The most effective methods and forms of pupil\u27s studying activity have been defined. The noosphere education literary practice emphasizes attention upon the effectiveness of bioadequete methods. The harmonically developed reader is a spiritually rich and creatively active person living in a balanced society and world.Статья касается проблем духовных основ добротворения в произведениях И.Франка: духа, науки, мысли, воли, борьбы добра со злом. Представленное изучение «Гимна» И. Я. Франка подано во взаимосвязи с миропониманием поэта по вопросам развития общества и внутреннего мира человека, который борется за духовное обновление и становление своего народа. Определены наиболее эффективные методы, приемы и формы организации учебной деятельности учащихся. Литературная практика ноосферного образования акцентирует внимание на эффективности биоадекватного метода. Гармонично развитый читатель – это духовно богатая, творчески активная личность.Стаття торкається проблем духовних засад добротворення у творах І.Франка: духу, науки, думки, волі, боротьби добра зі злом. Репрезентоване вивчення «Гімну» І. Я. Франка подано у взаємозв’язку із світобаченням митця щодо питань розвитку суспільства та внутрішнього світу людини, котра бореться за духовне оновлення і становлення свого народу. Визначено найбільш ефективні методи, прийоми і форми організації навчальної діяльності учнів. Літературна практика ноосферної освіти акцентує увагу на ефективності біоадекватного методу. Гармонійно розвинутий читач – це духовно багата, творчо активна особистість
Сенсибельність автобіографічного твору М. Старицького «Зо мли минулого»
Get PDFThe article, in terms of the features of psychopoetics, examines the worldly view of a young Starytsky presented in his autobiographical book «Out of mist of past». The author of the article highlights that the childhood memory of Starytsky, was recanting mainly the best moments from his childhood; namely his caring grandmother, the adult conversations with his grandfather, and gentle care of the nurses. In the article the author analyzed the phenomenon of sensibility of creative personalities as the sensual level of an individual’s perceived understanding of the world. From this perspective, Starytsky had a heightened sensibility and awareness.В статье с точки зрения психопоэтики исследованы особенности мировосприятия Старицким окружающего мира в автобиографическом произведении «Зо мли минулого». Автор статьи отметила, что память ребенка фиксирует примущественно саме приятные моменты детства, а именно: заботу родных, взрослые разговоры с дедом, нежность няньки. В статье исследовано такое явление в психике творческой личности, как сенсибельность, то есть чувственный уровень познания мира писателем. С этой точки зрения М. Старицкий имел высокий уровень сенсибельности.У статті з точки зору психопоетики досліджено особливості світосприйняття малим Старицьким навколишнього світу в автобіографічному творі «Зо мли минулого». Авторка статті відзначила, що пам’ять дитини зафіксувала переважно найприємніші моменти зі свого дитинства, а саме: турботу бабусі, дорослі розмови з дідом, лагідна опіка няньки. У статті досліджено таке явище у психіці творчої особистості, як сенсибельність, тобто чуттєвий рівень пізнання світу митцем. З цієї точки зору М. Старицький мав високий рівень сенсибельності
Рецензія на монографію С. А. Комарова «Жанр фельетона в русской советской литературе 1920-х – начала 1930-х годов» (Мариуполь 2015)
Get PDF
Рецензія на колективну монографію «Аналіз поетики тексту як універсальна база професійної підготовки вчителя-словесника»
No full textДрама І. Карпенка-Карого «Мазепа» на тлі літературного й суспільно-політичного життя ХІХ ст.
Get PDFThe article deals with the comparative analysis of drama I. Karpenko-Kary «Mazepa» with the poems by O. Pushkin «Poltava» and K. Ryleev «Wojnarowskiy». It is argued that using the plot of Pushkin\u27s «Poltava», Ukrainian playwright wrote a new original work, which has created two images of the Central character (the image of Mazepa-man and the image of Mazepa-policy), which to some extent opposed to each other.В статье делается сопоставительный анализ драмы И. Карпенка-Карого «Мазепа» с поемами А. Пушкина «Полтава» и К. 78
Рылеева «Войнаровский». Обосновывается, что на основе сюжета пушкинской «Полтавы» украинский драматург написал новое оригинальное произведение, в котором создал, по сути, два образы центрального героя (образ Мазепы-человека и образ Мазепы-политика), которые в какой-то мере противопоставляются друг другу.У статті робиться порівняльний аналіз драми І. Карпенка-Карого «Мазепа» з поемами О. Пушкіна «Полтава» і К. Рилєєва «Войнаровский». Обґрунтовується, що за сюжетом пушкінської «Полтави» український драматург написав новий оригінальний твір, в якому створив, по суті, два образи центрального героя (образ Мазепи-людини й образ Мазепи-політика), які до певної міри протиставляються одне одному