Літератури світу: поетика, ментальність і духовність
Not a member yet
399 research outputs found
Sort by
Поетика психологізму чоловічих образів (на матеріалі оповідання Володимира Винниченка «Краса і сила»)
The article represents artistic devices that reveal inner world of the male characters in the novel «Beauty and strength» by Volodymyr Vynnychenko. Based on the Carl Jung’s theory of archetypes, the author made an attempt to trace the personation of the characters’ selfhood and shadow that appear in conflict situations in the novel.В статье рассматриваются способы изображения внутреннего мира героев-мужчин в рссказе Владимира Винниченко «Красота и сила». Полагаясь на теорию архетипов К. Г. Юнга, предпринята попытка проследить олицетворении Самости и Тени героев, которые выходят наружу в конфликтных ситуациях определенных эпизодов произведения.У статті розглядаються художні засоби зображення внутрішнього світу героїв-чоловіків в оповіднні Володимира Винниченка «Краса і сила». Покладаючись на теорію архетипів К. Г. Юнга, здійснено спробу простежити оприявлення Самості й Тіні героїв, що виходять назовні у конфліктних ситуаціях певних епізодів твору
Тема війни в поетичній спадщині Ігоря Муратова
Эта статья посвящается изучению военной тематики в поэтических произведениях Игоря Муратова в контексте соцреалистической литературы. Детально проанализированы стихи поэта, две поэмы «Железом и кровью» и «Распахнутые врата», а также сюита «Партизан Лобода». Исследовательница акцентирует внимание на характере и особенностях соответственного исторического времени, которые имели бесспорное влияние на формирование таланта писателя. The article is devoted to research of the military theme in Ihor Muratov’s poetry in the context of Socialist-realism literature. The poet’s verses, two poems «With Iron and Blood» and «Gate Wide-Open», and also the suite «Loboda the Partisan» were analyzed in detail. The researcher emphasized on the character and peculiarities of the corresponding historical time, which has had the doubtless influence on the formation of the writer’s talent
Поезія вагантів як вираження субкультури середньовічного студентства
In the article the poetry of vagants considered as a product of the subculture of wandering students of the Mature Middle Ages. Considerable attention is paid to understanding of the worldview, life attitudes, ethical and aesthetic ideals of this social class and the peculiarities of their expression in works. It is pointed out on the peripatetic lifestyle of vagants; it is noted that their poetry was mostly anonymous; it is indicatedthe dominants in the creativity of Primas of Orleans, Archpoetof Cologne, Walter Chatilion.В статье поэзия вагантов рассматривается как продукт субкультуры бродячих студентов зрелого Средневековья. Значительное внимание уделено осмыслению мировоззрения, жизненных установок, этических и эстетических идеалов этого общественного слоя и особенностям их выражения в произведениях. Указано на странствующий образ жизни вагантов; отмечено, что их поэзия была преимущественно анонимной; очерчены доминанты творчества Примаса Орлеанского, Ахипиита Кельнского, Вальтера Шатильонського. У статті поезію вагантів розглянуто як продукт субкультури мандрівних студентів зрілого Середньовіччя. Значну увагу приділено осмисленню світогляду, життєвих настанов, етичних та естетичних ідеалів цього суспільного прошарку та особливостям їх вираження у творах. Вказано на мандрівний спосіб життя вагантів; відзначено, що їх поезія була переважно анонімною; окреслено домінанти творчості Прімаса Орлеанського, Ахипіїта Кельнського, Вальтера Шатільонського
Оцінка Г. В. Адамовичем творчості І. О. Буніна на сторінках паризького «Звєна» (1924–1926 рр.)
У паризькому «Звєні» Адамович видав чотири статті про твори І. Буніна, а також багато разів згадував його творчість у зв’язку з розглядом літературних текстів інших авторів. У статті, говорячи про оцінку Г. Адамовичем творчості І. Буніна на сторінках паризького «Звєна», звертається увага передусім на безумовне прийняття критиком творів письменника, на близькість їхніх світоглядів. Адамович, так само, як і І. Бунін, не приймає штучність декадансу, надуманість та фальш почуттів. Адамович передає особисті враження від прочитаного, підкреслюючи, що йому бракує слів, щоб повною мірою оцінити ту або іншу книгу письменника.В парижском «Звене» Адамович опубликовал четыре статьи о произведениях Бунина, а также много раз упоминал его творчество в связи с рассмотрением литературных текстов других авторов. В статье, говоря об оценке Адамовичем творчества Бунина на страницах парижского «Звена», обращается внимание прежде всего на безусловное приятие критиком произведений писателя, на близость их мировоззрений. Адамович, так же, как и Бунин, не приемлет искусственность декаданса, надуманность и фальшь переживаний. Зачастую Адамович передает личностные впечатления от прочитанного, подчеркивая, что у него не хватает слов, чтобы в полной мере оценить ту или иную книгу писателя.In Paris «links» Pluzhnik published four articles about the works of Bunin and many times mentioned his work in connection with the consideration of literary texts by other authors. In the article, referring to the Adamovich’s evaluation of Bunin’s creativity at the pages of Paris «links», author draws attention to the unconditional critic’s acceptance of the writer’s work, and to the proximity of their worldviews. Adamovich, as well as Bunin does not accept the artificial decadence, artificiality and falseness experiences. Adamovich transmits personal experience of reading, stressing that he did not have enough words to fully appreciate this or that writer’s book
Новий погляд на взаємини поляків і українців (рецензія на монографію К. Якубовської-Кравчик «Образи поляка й українця в польській та українській літературах першої половини ХІХ століття»)
Трансформації франкенштейніани ХХІ століття: фентезійний акцент
У статті проаналізовано основні тенденції трансформації франкенштейніани початку ХХІ ст., зокрема, в репрезентативній для контексту драмі Стюарта Бітті «Я, Франкенштейн». Пояснено логіку дифузних явищ у переосмисленні ключового образу, показано розширення меж художньої валентності легендарно-міфологічної структури в фентезійному антуражі.В статье проанализированы основные тенденции трансформации франкенштейнианы начала ХХІ века, в частности, в репрезентативной для контекста драме Стюарта Битти «Я, Франкенштейн». Объяснена логика диффузных явлений в переосмыслении ключевого образа, показано расширение границ художественной валентности легендарно-мифологической структуры в фэнтезийном антураже.In this article the main tendencies of Frankenstein’s line transformations of the beginning of the XXI century are analysed, in particular in representative for this context drama «I, Frankenstein» by Stuart Beattie. The logic of diffusion phenomenons in the reinterpretation of the key image is explained. It is shown the expansion of scopes of the art valense of the legendary-mythological structure in the fantasy environment
Гоголь і Шевченко в зарубіжній транскрипції
This article discusses deficiencies in stylistic studies of Gogol and Shevchenko. The author highlighted to these prevailing issues in connection with the 200th anniversary of both Ukrainian writers, also it was pointed out in the discussion about how they belong to different stylistic periods and national literatures. The author also touched upon the issue of perception of literary creativity of writers abroad.Речь идёт о недостаточно изученных вопросах стиля творчества Гоголя и Шевченко. Автор обратил внимание на актуализацию этих проблем в связи с 200-летними юбилеями обоих украинских писателей, указал на дискуссионности суждений о принадлежности их к разным стилевым эпохам и национальным литературам. Затронут также вопрос о восприятии творчества писателей в литературном зарубежье.Ідеться про недостатньо прояснені проблеми художнього стилю Гоголя й Шевченка. Автор звернув увагу на них у зв’язку з відзначенням 200-літніх ювілеїв обох українських геніїв, наголосив на дискусійності питань, пов’язаних із їхньою приналежністю до різних стильових епох та національних літератур. Зачеплено також проблему відлуння творчості письменників у літературному зарубіжжі
Образ жінки в романі І. Карпи «Bitches get everything» і Вей Хой «Крихітка з Шанхая»
В статті авторка звертається до романів сучасних китайської та української письменниць І. Карпи та Вей Хой, характеризуючи образи їх головних героїнь. Компаративний аналіз образів виявив спільні риси у зображенні та характеристиці сучасної жінки крізь призму світобачення письменниць-представниць різних культур. Авторка проводить аргументацію, спираючись на тексти романів та культурні парадигми сучасного Китаю та України. У висновках зазначається, що в умовах глобалізаційних процесів дійсності образ сучасної жінки є спільним для різних культур і націй.В статье автор обращается к романам современных китайской и украинской писательниц И. Карпы и Вэй Хой, характеризуя образы их главных героинь. Компаративный анализ образов обнаружил общие черты в изображении и характеристике современной женщины сквозь призму мировоззрения писательниц-представительниц разных культур. Автор проводит аргументацию, опираясь на тексты романов и культурные парадигмы современного Китая и Украины. В выводах отмечается, что в условиях глобализацонных процессов действительности образ современной женщины является общим для различных культур и наций.In the article the author applies to the novels of modern Chinese and Ukrainian writers I. Karpa and Wei Hoi, describing the images of their main characters. The comparative analysis of images founds similarities in the image and characteristics of the modern woman through the outlook of writers as representatives of different cultures. The author holds the argument based on the text of the novel and the cultural paradigm of modern China and Ukraine. It is mentioned in the conclusions that the image of modern women is common to different cultures and nations under globalization processes of the reality
Поетичний світогляд Володимира Ярошенка
У статті розглянуто основні джерела формування поетичного світогляду В. Ярошенка. Визначено основні форми вираження авторської свідомості та своєрідність образної системи поетичних засобів В. Ярошенка-символіста. Проаналізовано філософсько-естетичну концепцію В. Ярошенка, його звернення до проблем відчуження людської особистості.В статье рассмотрены основные источники формирования поэтического мировоззрения В. Ярошенко. Определены основные формы выражения авторского сознания и своеобразие образной системы поэтических средств В. Ярошенко-символиста. Проанализировано философско-эстетическую концепцию В. Ярошенко, его обращение к проблемам отчуждения человеческой личности.The article deals with the main formation sources of poetic outlook of V. Yaroshenko. The main forms of expression of the author’s mind and originality of imagery system of poetic means of V. Yaroshenko as a symbolist were determined. The philosophical and aesthetic concept of V. Yaroshenko and his appealing to the problem of alienation of personality were analyzed