Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету
Not a member yet
1071 research outputs found
Sort by
Формування мовленнєвої культури студентів під час вивчення дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)»
Get PDFThe article is devoted to the actual problem of the formation of youth’s speech culture, in particular students’, since the younger generation defines the vectors for the further development of any society. The connection between students’ speech culture and their learning of subject “Professional Ukrainian language” is grounded. This course includes not only forming of professionally oriented skills of mastery of the Ukrainian literary language in professional sphere, but acculturating, advancing of speech mastery, forming of oral and written fluency in literary form of Ukrainian language in different communicative situations. The author stresses that one of the main tasks of this course is forming of speech culture that is the marker of person’s general knowledge, peculiarities of his / her intelligence, social status. Examples of tasks proposed for students during studying the course. The tasks are selected taking the linguistic situation in Ukraine into account (Ukrainian-Russian bilingualism is meant).
The task of forming the language culture of students is solved by a specially selected complex of tasks and exercises, provided for both classroom and independent work. The article suggests some examples of tasks, the implementation of which helps students to master modern linguistic norms, improve their linguistic preparation, and, consequently, the level of speech culture. All proposed tasks are tested. A number of exercises are related to the comparison of certain grammatical structures in the Russian and Ukrainian languages. Students are offered the exercises for grammatical analysis, translating of structures with prepositions, selecting of a normative variant, editing of sentences with logical distortion, explaining of the meanings of paronyms, putting words into the context, selecting Ukrainian equivalents to borrowed words.В статье обосновывается связь культуры речи студентов с изучением дисциплины «Украинский язык (профессионального направления)». Этот курс предусматривает не только вырабатывание у будущих специалистов профессионально ориентированных умений и навыков свободного и непринужденного общения на украинском литературном языке в профессиональной сфере, но и повышение общего культурного уровня, а также усовершенствование языкового мастерства. Акцентируется внимание на том, что одно из главных заданий этой учебной дисциплины – формирование речевой культуры, которая есть индикатором общей эрудиции человека, особенностей его интеллекта, социального статуса. Предлагаются образцы заданий, которые подобраны с учетом языковой ситуации в Украины (украинско-русского билингвизма).У статті обґрунтовано зв’язок культури мовлення студентів із вивченням дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)». Цей курс передбачає не лише вироблення в майбутніх спеціалістів професійно зорієнтованих умінь і навичок досконалого володіння українською літературною мовою у фаховій сфері, але й підвищення загального мовно-культурного рівня, удосконалення мовної майстерності, вироблення навичок вільного й невимушеного володіння літературною формою загальнонародної мови в найрізноманітніших комунікативних ситуаціях. Наголошено на тому, що одне з основних завдань цієї навчальної дисципліни – формування мовленнєвої культури, яка є індикатором загальної ерудиції людини, особливостей її інтелекту, соціального статусу. Запропоновано зразки завдань, які підібрано з урахуванням мовної ситуації в України (українсько-російського білінгвізму)
Критерії, показники та рівні розвитку полікультурної студентів-іноземців у процесі навчання української мови
Get PDFIn the paper the distinctive features of the notions “criteria of the development of foreign students’ polycultural competence”, “factors”, “levels of development of foreign students’ polycultural competence” are defined; viewpoints of Ukrainian and foreign scientists on the polycultural competence structure and peculiarities of criteria choice are analyzed; criteria of development of foreign students’ polycultural competence in studying Ukrainian are cognitive, motive-value, behavioral-practical, axiological). Cognitive criterion indicates knowledge of the language, culture, traditions, peculiarities of communication, common rules of norms of behavior during interaction with other cultures’ representatives. Motive-value criterion contains the complex of motives and needs which motivates a student for polycultural competence development, evaluation attitude of a student to some deeds and actions which is aimed to meet needs during intercultural communication. Behavioral-practical criterion implies attainment of intercultural interaction experience; practical skills of obtained knowledge, mastering of particular communicative skills and ability of solving definite tasks of intercultural interaction; ability to start intercultural communication with representatives of other cultures, to reflect own activity and behavior. Axiological criterion contains the complex of moral, aesthetic values, tolerance, humanism, national and ethnic self-consciousness. In the paper the conformity of criteria, factors and levels of polycultural competence development of accurate evaluation of foreign students during the Ukrainian language training are analyzed.В статье определены особенности понятий «критерии развития поликультурной компетентности иностранных студентов», «показатели», «урони развития поликультурной компететности»; проанализированы взгляды отечественных и зарубежных ученых на структуру поликультурной компетентности; выделены критерии развития поликультурной компетентности иностранных студентов при изучении украинского языка (когнитивный, мотивационно-ценностный, поведенческо-деятельный, аксиологический); рассмотрено соответствие критериев, показателей и уровней развития поликультурной компетентности для максимально точной оценки иностранных студентов при изучении украинского языка.У статті з’ясовано сутність понять «критерії розвитку полікультурної компетентності», «показник», «рівень розвитку полікультурної компететності»; проаналізовано погляди вітчизняних і зарубіжних науковців щодо структури полікультурної компетентності; виокремлено критерії розвитку полікультурної компетентності іноземних студентів у процесі навчання української мови (когнітивний, мотиваційно-ціннісний, поведінково-діяльнісний, аксіологічний); проаналізовано відповідність критеріїв, показників та рівнів розвитку полікультурної компетентності для максимально точної оцінки студентів-іноземців у процесі навчання української мови
Афористичне висловлення як мовна модель крилатих слів
Get PDFWinged words were identified both as would-be and as objective language units that are contrasted as occasional and conventional. The main characteristics of winged words are language model and stability. Language model is determined by the formation of would-be winged word with the help of definite model of such language or speech units, which are characterized by stability (and / or reproducibility) of their structure. Stability is determined by the presence of unique link between all or the main would-be components of an winged word. This stability defines its reproducibility in speech (as a single quote or en-masse reproducible units) and its belonging to a particular type of free or stable units. The quality of language model and stability of would-be winged words are closely linked with each other, which provides high degree of recurrence by native speakers and en-masse reproduction in speech of each would-be winged word.
The following main structural and semantic models of would-be winged words were found out: figurative word; non-figurative word; figurative combination of words; non-figurative combination of words; figurative expression; non-figurative expression; non-aphoristic figurative utterance; non-aphoristic non-figurative utterance; aphoristic figurative utterance; aphoristic non-figurative utterance. Each model has its own further differentiation according to the features of the structure and semantics, the degree of stability and idiomatic character, the implementation of poetic and rhetorical means and others. The model of aphoristic utterance has a very high degree of efficiency among other language models of would-be winged words. This fact is proved by the large quantitative index of its representation in the winged words stock in different languages (There are about 30% of aphoristic utterance in the winged words stock of the Modern Belarusian).Крылатые слова квалифицированы как реальные и потенциальные единицы, которые противопоставлены как узуальные и окказиональные на основании определения понятия крылатости как единого для них обеих категориального признака. Определены основные свойства крылатых слов – моделируемость и устойчивость. Выявлены основные структурно-семантические модели крылатых слов. Установлено, что модель афористического высказывания имеет высокую степень продуктивности, что подтверждено ее большой количественной представленностью в фондах крылатых слов различных языков (в современном белорусском литературном языке свыше 30%).Крилаті слова кваліфіковано як реальні й потенційні одиниці, протиставлені як узуальні й оказіональні на підставі визначення поняття крилатості – спільної для них категорійної ознаки. Визначено основні властивості крилатих слів, як-от: модельованість й усталеність. Представлено типові структурно-семантичні моделі крилатих слів. Виявлено, що модель афористичного висловлення має високий ступінь продуктивності, адже це підтверджено її значним кількісним представленням у фондах крилатих слів різних мов (у сучасній білоруській літературній мові понад 30 %)
Лексичні й фонологічні особливості сучасних балканських мов
Get PDFThe article analyses the effects of the linguistic engineering of modern Balkan languages in newly formed former Yugoslav states in the beginning of 1990’s. Each of the newly formed states conducted a deliberate policy of linguistic distancing. New language norms were developed on the basis of local historical and dialectic principles, in accordance with regional folk and literary dialects. In Croatia the language policy was followed by policy of purism, archaisms and localisms from Kajkavian and chakavian dialects were purposefully incorporated into literary norms. In Croatia there was a specific attitude towards borrowings from other languages, especially from Slavic and Oriental languages. Language corpus planners aimed to make Croatian extremely different from other languages in the region, especially from Serbian. If Croats tried to purify own language from oriental lexical idioms, Bosnians on the contrary actively incorporated such borrowings, especially from Oriental / Muslim languages. Bosnians aimed to make their language ideologically different from others in the region, making Islam the ideological core of new literary standard. In most cases the phonological structure of words has changed. In Montenegro the process of codification of the new literary standard was initiated later than in other states. New Montenegrin language standard has three new phonemes which are absent in other languages of the region. As in other states of the region, Montenegrin was codified on numerous local dialects, and therefore was not widely accepted by Montenegrins. The lexical and phonological structures of contemporary Balkan languages are of particular interest for ethno-linguistic anthropology and sociolinguistics since they reflect the socio-political transformations that have occurred in these states in the end of XXth century and the beginning of XXIst century.В статье исследуются процессы «лингвистического инжиниринга» языковых стандартов в независимых странах бывшей Югославии в период начала 1990-х гг. Каждая из стран бывшей Югославии проводила последовательную политику отмежевания от сербскохорватского языка, которая имела цель увеличить языковую дистанцию. Языковая политика сопровождалась «пуризмом»; в новые языковые стандарты внедрялись архаизмы и локализмы. Новые языковые стандарты образовывались на основе исторического и диалектического принципов, с учетом региональных фольклорных и литературных традиций. В каждой из стран отношение к иностранным заимствованиям было особым и зависело от культурно-политических, а не лингвистических причин. Реформисты имели цель сделать современные языки максимально отличными друг от друга, в особенности от сербского языка. Происходили изменения и в фонологической, и морфологической структурах языка.У статті досліджено процеси «лінгвістичного інжинірингу» мовних стандартів у незалежних країнах колишньої Югославії в період початку 1990-х рр. Кожна з країн колишньої Югославії проводила послідовну політику відмежування від сербохорватської мови, що мала на меті збільшити мовну дистанцію. Мовна політика супроводжувалася «пуризмом»; до нових мовних стандартів впроваджувалися архаїзми й локалізми. Підґрунтям творення нових мовних стандартів стали історичний і діалектичний принципи, з урахуванням регіональних фольклорних і літературних традицій. У кожній із країн ставлення до чужомовних запозичень було особливим і залежало від культурно-політичних, а не лінгвістичних причин. Реформісти ставили за мету зробити сучасні мови максимально несхожими одна на одну, особливо на сербську мову. Відбувалися зміни і в фонологічній, і в морфологічній структурах мови
Структура та семантика податкових найменувань у давньоруськоукраїнській мові (ХІ–ХІІІ ст.)
Get PDFThe article devoted to the nominations of tax sphere in the old-russian-ukrainian language (XI–XIII centuries). It gives a detailed analysis of words that indicate the nominations of the process taxation. Specifically addresses the question their etymology and their division into thematic groups. Scientists studied nominations of tax, including J. Varbot, T. Krehno, V. Nimchuk, T. Tsymbal, O. Chorna etc. The attention of researchers attracted only some partial issues related titles taxes, but there are still a number of unresolved questions about the history of the formation the nominations of tax sphere in general.
The work allocated to the following groups nominations of tax sphere: nominations of taxes (general taxes on the population, taxes on the performance of certain services, customs duties), subjects of the tax process (collectors, tax payers) and places of collection of obligatory payments. Specifically addresses the question how each nominations formed, from the words which it originates and what it means. Common features of word formation nominations of tax sphere considered. The nominations of tax sphere and fees – a lexical and semantic group in the texts of the XI–XIII centuries, which covers the types of compulsory collection of objects of taxation from the population to the state treasury or in favor of the prince for various services, including transportation of goods across the border or internal customs bonds. The nominations subjects of taxation covering vocabulary, which indicates the persons related tax issues, which are the subject of or transfer tax. Appellations of tax collection called premises, institutions or territory in which the process of direct taxation. Often, the nominations of tax sphere in this language period derived from verbs and nouns. Morphological derivation method used most often, mostly using suffixes. The nominations of tax sphere and fees occupy an important place in the history of language, as it indicates the state of development of trade and economic relations, present a social and state system and reflect the progress of mankind at a particular historical stage. The present study provides a starting-point for further research in the history of the nominations of tax sphere. The obtained results enable further investigation of the peculiarities the creation of tax nominations and their further historical analysis.Рассмотрены наименования налоговой сферы в древнерусскоукраинском языке на материалах памятников XI–XIII вв., исторических словарей, отражающих лексику этого периода. Выделены группы наименований для обозначения видов налогов и сборов (общие налоги с населения, налоги за выполнение определенных услуг, таможенный сбор), субъектов процесса налогообложения (сборщики, налогоплательщики) и мест сбора обязательных платежей, проанализированы их формирования и представлены результаты анализа структурно-семантических особенностей наименований указанной группы слов. Отмечено, что для рассматриваемого исторического периода оказался продуктивным морфологический способ образования слов. Подавляющее большинство наименований происходят от существительных и глаголов суффиксальным способом словообразования.Розглянуто найменування податкової сфери у давньоруськоукраїнській мові на матеріалах пам’яток ХІ–ХІІІ ст., історичних словників, що відображають лексику цього періоду. Виокремлено групи найменувань на позначення видів податків та зборів (загальні податки з населення, податки за виконання певних послуг, митний збір), суб’єктів процесу оподаткування (збирачі, платники податків) та місць збору обов’язкових платежів, проаналізовано їхнє формування та подано результати аналізу структурно-семантичних особливостей найменувань зазначеної групи слів. Зазначено, що для аналізованого історичного періоду виявився продуктивним морфологічний спосіб творення слів. Більшість найменувань походять від іменників та дієслів суфіксальним способом словотворення
Концепти людина / історія в романі Григорія Гусейнова "Тіні забутого парку"
Get PDFThe article deals with the artistic comprehension of the man and history concepts in the novel “The Shadows of the Forgotten Park” by Grygoriy Huseynov. This work refers to non-fiction samples of literature, based on documentary facts collected by a local lore writer. This paper focuses on the author’s skill to display the events of the past. The historical era is revealed in the above mentioned work through the recreation of the individual life destiny. The article defines the genre of the investigated work as “a novel in stories”. Each story is a separate, completed story of the person’s fate or a key episode of his life. At the same time, all the stories are built up in a single artistic cycle, reflecting the results of the philosophical comprehension the problem of human being in history.
The work is based on reliable, but little-known facts. It contains the gallery of artistic portraits including outstanding persons of Ukrainian history (usually unjustly forgotten, underestimated by their times). The paper also notes about the transformation (degradation) of the person’s moral norms, the loss of spiritual values, caused by the Soviet ideology. Modern times are considered as a certain segment of history, closely connected with the past. It should be noted that, according to the author, the concept of the past / modern times is formal in general. It is sometimes difficult to determine where the past ends, and where the present time starts. They are closely interrelated being in cause-and-effect relation. The modern times are inextricably linked to the mystic. Along with the scenes of the real person’s life in the history there are the characters which are “the shadows” of the past, the mysterious objects (a notebook, a gate) that mark the time and space, moral and ethical oppositions such as the past / modern; spiritual / non-spiritual; happy / disappointed; moral / immoral. The article concludes that the novel “The Shadows of a Forgotten Park” by Grygoriy Huseynov interprets the place, the role of an individual in society and in the world in general through the personal experience of one human life.В статье речь идет о художественном осмыслении концептов людина / історія в романе Григория Гусейнова «Тени забытого парка». Произведение относится к образцам литературы нон-фикшн, основывается на документальных фактах, собранных писателем-краеведом. Акцентируется внимание на мастерстве автора в отображении событий прошлого. Историческая эпоха в произведении раскрывается через отображение судьбы человека.У статті йдеться про художнє осмислення концептів людина / історія в романі Григорія Гусейнова «Тіні забутого парку». Твір належить до зразків літератури нон-фікшн, ґрунтується на документальних фактах, зібраних письменником-краєзнавцем. Акцентовано на майстерності автора у відображенні подій минулого. Історична доба у творі розкривається через відтворення життєвої долі людини
Роль порівняння у створенні образу держави в англомовній канадській поезії
Get PDFOne of the main stylistic means of imagery’s creation in literature is simile. This comparative figure of speech is for a long time in the limelight of linguists and specialists in literature and studied from the different approaches on the basis of various languages, in the works of different writers, poets etc., but in spite of this many problems in simile’s studying remains disputable or untouched upon. This article is devoted to study of the stylistic potential of simile as a means of creation of a state’s image in English-Canadian poetry of the XVIII-XXI centuries. Special attention in the article is drawn to the structural and semantic peculiarities of simile in analyzed poems. In modern linguistics there are numerous approaches to the structural classification of simile: in different philological researches there are different points of view about quantity of simile’s components, their number varies from two to five. But the majority of researchers of this stylistic device considers that it consists of at least three main components: a subject of comparison (comparandum), an object of comparison (comparatum) and a basis for comparison (tertium comparationis). Some linguists add to these basic components some extra ones. For example, to such extra component belong a comparative formant, which is usually a structural part of speech (conjunctions or prepositions), and a conclusion from a comparison, which is new information received in the result of simile. Their consideration allows to understand the inner meaning of simile better, so in this paper analyzing the instances of state’s simile in English-Canadian poetry we take into consideration all five components.
The instances of the simile were also classified in accordance with the meaning of the object of comparison. It was determined in the research that the prevalent model of the state’s simile in English-Canadian poetry of the XVIII-XXI centuries is based on the comparison with an inanimate object. Herewith the basis for comparison in all cases differs. In the article we give the examples of the state’s comparison with such inanimate objects as a shield, a piece of paper, a paradise and a wind, explain the basis for comparison of these similes and make a conclusion from it.Статья посвящена исследованию стилистического потенциала сравнения как средства создания образа государства в англоязычной канадской поэзии XVIII-XXI вв. Особенное внимание уделяется структурным и семантическим особенностям исследуемого тропа. В результате анализа семантического значения объектов, с которыми сравнивается государство, и выяснения основания для их сравнения устанавливается, что канадское государство сравнивается в анализированных поэтических текстах с неживыми предметами по разным параметрам.Статтю присвячено дослідженню стилістичного потенціалу порівняння як засобу створення образу держави в англомовній канадській поезії XVIII–XXI ст. Особливу увагу приділено структурним та семантичним особливостям досліджуваного тропу. У результаті аналізу семантичного значення об’єктів, з якими порівнюється держава, і виявлення підстави для їх порівняння встановлено, що канадська держава порівнюється в аналізованих поетичних текстах з неживими предметами за різними параметрами
Амбівалентність дискурсу любові в ліриці Миколи Вороного
Get PDFThe article deals with the peculiarities of the love discourse manifestation in lyrical poetry of Mykola Voronyi. This poet is considered to be the unique representative of Ukrainian literature dated by the period of early modernism at the end of the 19th and the beginning of the 20th century. The paper defines and describes the aesthetic and thematic aspects of the love discourse, in particular, love for the motherland, the feeling of love to a person. Love for the motherland manifests itself first of all in understanding the image of the homeland as an attributively tragic concept. The feeling of love to a person is also marked by the tragedy and is mainly interpreted as the set of emotions coming after the loss of reciprocity. At the same time the paper notes the feature ambivalence of the selected thematic groups, especially it is marked by the interpretation not only in the tragic and elevated tonality, but also in the ironic and satirical ways.
This article distinguishes, analyzes and interprets the artistic images, their content and functional load dominating in the poet’s lyrics devoted to the problems of love. The changes of literary discourse within the limits of folklore and individual and author imagery are considered and illustrated. Such observations allow determining the interaction between the oppositional features of early modernism (in particular, symbolism) and traditionalism in the poetic works of Mykola Voronyi.В статье рассматриваются особенности проявления дискурса любви в лирических стихах Николая Вороного как самобытного автора украинской литературы периода раннего модернизма конца XIX – начала ХХ века. Определяются и характеризуются эстетически-тематические аспекты дискурса любви, в частности, любовь к отчизне и чувства к любимой. Отмечается амбивалентность проявлений содержания выделенных тематических групп, в частности их интерпретация не только в трагической и возвышенной тональностях, но и в ироническом и сатирическом ключе.Выделяются и анализируются художественные образы, которые доминируют в лирике, посвященной проблемам любви, осмысливаются их содержание и функциональную нагрузку. Иллюстрируется колебания литературного дискурса в пределах фольклорной и индивидуально-авторской образности, что делает возможным определение взаимодействия оппозиционных признаков раннего модернизма (в частности, символизма) и традиционализма в поэтическом творчестве Николая Вороного.У статті розглянуто особливості вияву дискурсу любові в ліричних поезіях Миколи Вороного як самобутнього автора української літератури періоду раннього модернізму кінця ХІХ – початку ХХ століття. Визначено й схарактеризовано естетично-тематичні аспекти дискурсу любові, зокрема, любов до вітчизни та почуття до коханої. Любов до вітчизни виявляється передусім в осмисленні образу батьківщини як іманентно трагічного концепту. Любов-кохання також маркується трагізмом і переважно осмислюється як перебіг почуттів після втрати взаємності. З’ясовано амбівалентність виявів змісту виділених тематичних груп, їх інтерпретацію не лише у трагічній і піднесеній тональностях, але й в іронічному та сатиричному ключі.
Виокремлено й проаналізовано художні образи, які домінують у ліриці, присвяченій проблемам любові, осмислено їх зміст і функціональне навантаження. Проілюстровано коливання літературного дискурсу в межах фольклорної й індивідуально-авторської образності, що уможливлює визначення взаємодії опозиційних ознак раннього модернізму (передовсім символізму) і традиціоналізму в поетичному доробку Миколи Вороного