Lesya Ukrainka Volyn National University
eVNUIR Electronic Volyn National University Institutional RepositoryNot a member yet
15981 research outputs found
Sort by
Фрейм „Gefühl“ у літературному дискурсі (на матеріалі творчості австрійського письменника С. Цвейга)
No full textВзаємодія сім’ї та фахівців у корекційно-виховній роботі з дітьми з інтелектуальними порушеннями
Full text linkУ роботі розкрито значущість взаємодії сім’ї та фахівців у корекційновиховному процесі дітей з інтелектуальними порушеннями та обґрунтовано необхідність впровадження сімейно-орієнтованого підходу як базової умови їхнього гармонійного розвитку. Розглянуто особливості роботи команди психолого-педагогічного супроводу, охарактеризовано її склад, професійні обов’язки та механізми взаємодії з батьками. Визначено ключові фактори, що впливають на результативність співпраці, та виявлено типові труднощі, з якими стикаються сім’ї. На основі проведеного аналізу розроблено модель взаємодії сім’ї й фахівців, яка включає цільовий, суб’єктний, змістовий, організаційно-процесуальний та результативний блоки, що утворюють цілісну систему підтримки дитини. Практичним результатом роботи є створення програми взаємодії батьків і педагогів, спрямованої на підвищення ефективності корекційно-виховної діяльності та розвиток педагогічної компетентності родини. Результати дослідження підтверджують, що системна співпраця сприяє прискоренню розвитку дітей з інтелектуальними порушеннями та підвищує якість їхнього житт
Сучасний стан та шляхи оптимізації водойм Ковельського району.
No full textКовельський район Волинської області характеризується густою мережею природних і штучних водойм, які відіграють важливу роль у формуванні водного балансу, забезпеченні господарських потреб населення, збереженні біорізноманіття та розвитку рекреаційного потенціалу регіону
Заказники у структурі природно-антропогенних рекреаційно-туристських ресурсів Дубенського району Рівненської області
No full text
Сучасні інформаційні технології в управлінні маркетинговими проєктами
Full text linkВступ. У сучасному динамічному ринковому середовищі маркетинг набуває стратегічного значення, адже ефективне управління маркетинговими проєктами вимагає чіткого планування, координації дій, гнучкості в ухваленні рішень та постійного аналізу ринкових даних. Особливу актуальність у цьому контексті набуває застосування інформаційних технологій для оптимізації реалізації маркетингових стратегій і кампаній.
Мета. Мета статті – дослідити можливості та особливості застосування сучасних інформаційних технологій на різних етапах управління маркетинговими проєктами, визначити їх переваги, потенційні ризики та перспективи розвитку в контексті цифрової трансформації бізнесу.
Методи. У ході дослідження застосовано комплексний підхід, що поєднує елементи теоретичного аналізу, порівняльного методу та практичних засад управління маркетинговими проєктами з використанням інформаційних технологій.
Результати. У статті досліджено роль інформаційних технологій у всіх ключових етапах управління маркетинговими проєктами – від ініціації до завершення. Наведено огляд практичного застосування CRM-систем, BI-платформ та PM-інструментів для автоматизації збору даних, планування, реалізації, моніторингу й оцінки ефективності маркетингових кампаній. Здійснено критеріальний відбір ІТ-інструментів за функціональною відповідністю п’яти етапам життєвого циклу проєкту, що забезпечило системність і прозорість управління. Показано, як сучасні цифрові сервіси сприяють оперативному прийняттю рішень, зниженню ризиків, гнучкості ресурсного розподілу та підвищенню якості взаємодії команди зі стейкхолдерами. Окремо визначено переваги й потенційні ризики впровадження ІТ-рішень, а також підкреслено необхідність розвитку цифрових компетенцій персоналу. Результати дослідження можуть бути використані для оптимізації вибору й інтеграції цифрових платформ у практику управління маркетинговими проєктами.
Висновки. Інформаційні технології суттєво підвищують ефективність управління маркетинговими проєктами за рахунок автоматизації операцій, центрального зберігання даних та можливості оперативного аналізу ключових показників. Впровадження CRM-систем, BI-платформ та сучасних PM-інструментів сприяє зниженню витрат часу та ресурсів, збільшуючи швидкість і якість прийняття рішень, ефективність управління маркетинговими проєктами.
Вступ. У сучасному динамічному ринковому середовищі маркетинг набуває стратегічного значення, адже ефективне управління маркетинговими проєктами вимагає чіткого планування, координації дій, гнучкості в ухваленні рішень та постійного аналізу ринкових даних. Особливу актуальність у цьому контексті набуває застосування інформаційних технологій для оптимізації реалізації маркетингових стратегій і кампаній.
Мета. Мета статті – дослідити можливості та особливості застосування сучасних інформаційних технологій на різних етапах управління маркетинговими проєктами, визначити їх переваги, потенційні ризики та перспективи розвитку в контексті цифрової трансформації бізнесу.
Методи. У ході дослідження застосовано комплексний підхід, що поєднує елементи теоретичного аналізу, порівняльного методу та практичних засад управління маркетинговими проєктами з використанням інформаційних технологій.
Результати. У статті досліджено роль інформаційних технологій у всіх ключових етапах управління маркетинговими проєктами – від ініціації до завершення. Наведено огляд практичного застосування CRM-систем, BI-платформ та PM-інструментів для автоматизації збору даних, планування, реалізації, моніторингу й оцінки ефективності маркетингових кампаній. Здійснено критеріальний відбір ІТ-інструментів за функціональною відповідністю п’яти етапам життєвого циклу проєкту, що забезпечило системність і прозорість управління. Показано, як сучасні цифрові сервіси сприяють оперативному прийняттю рішень, зниженню ризиків, гнучкості ресурсного розподілу та підвищенню якості взаємодії команди зі стейкхолдерами. Окремо визначено переваги й потенційні ризики впровадження ІТ-рішень, а також підкреслено необхідність розвитку цифрових компетенцій персоналу. Результати дослідження можуть бути використані для оптимізації вибору й інтеграції цифрових платформ у практику управління маркетинговими проєктами.
Висновки. Інформаційні технології суттєво підвищують ефективність управління маркетинговими проєктами за рахунок автоматизації операцій, центрального зберігання даних та можливості оперативного аналізу ключових показників. Впровадження CRM-систем, BI-платформ та сучасних PM-інструментів сприяє зниженню витрат часу та ресурсів, збільшуючи швидкість і якість прийняття рішень, ефективність управління маркетинговими проєктами
Modern information and communication technologies in management: characteristics of the electronic course for masters
Full text linkThe distance learning course "Modern information and communication technologies in management" for masters is described
Цифровізація державного управління: міжнародний досвід для України
Full text linkУ Вступі досліджується актуальність теми цифровізації державного управління в Україні в умовах сучасних глобальних змін. Окреслено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, наукову новизну результатів, а також
наведено дані про структуру роботи.
Розділ 1 «Теоретичні та методологічні основи цифровізації державного управління» розглядає основні поняття і підходи до цифровізації в державному управлінні, а також визначає основні моделі цифрового уряду. Розділ 2
«Міжнародний досвід цифровізації державного управління» зосереджений на аналізі успішних практик цифрового урядування в країнах ЄС, США та Канаді.
В рамках цього розділу вивчаються також найбільш ефективні кейси використання цифрових технологій у державному секторі. Розділ 3 «Перспективи впровадження міжнародного досвіду цифровізації в Україні»3
присвячений аналізу стану цифровізації державного управління в Україні та розгляду основних бар'єрів і можливостей для впровадження міжнародного досвіду в український контекст.У Висновках підсумовуються результати дослідження, визначаються ключові напрямки для розвитку цифрового управління в Україні на основі
міжнародного досвіду, а також надаються рекомендації для вдосконалення цифрової трансформації в державному секторі Україн
Особливості біохімічних та клінічних показників крові в новонароджених дітей із резусконфліктом та несумісністю по групі крові
Full text linkМатеріалом для дослідження стали зразки крові 40 новонароджених дітей, які народилися у Рівненському обласному перинатальному центрі протягом періоду з березня 2025 року по жовтень 2025 року. Основними групами дослідження були діти з діагнозом резусконфлікту (20 немовлят) та груповою несумісністю крові матері та дитини (20 немовлят), встановленим на основі клінічних, лабораторних та імунологічних даних. Вибірка включала новонароджених різного гестаційного віку, зокрема доношених (37–42 тижнів), оскільки ступінь зрілості організму істотно впливає на біохімічні та клінічні параметри крові. До основних критеріїв відбору новонароджених входило підтвердження наявності резусконфлікту або групової несумісності на підставі позитивних результатів аналізу на антитіла в матері та наявності жовтяниці або анемії у новонародженого, а також підвищеного рівня білірубіну, який перевищував нормативні значення для даного віку. Порівняльний аналіз частоти ускладнень показав, що резусконфлікт має більш загрозливий перебіг і пов’язаний із вищим ризиком розвитку тяжкої анемії, токсичної енцефалопатії, ураження печінки. Водночас для групової несумісності характерна більша частота пролонгованої гіпербілірубінемії з необхідністю тривалої фототерапії та динамічного моніторингу
Використання штучного інтелекту при навчанні математики молодших школярів
No full textУ статті виокремлено найбільш перспективні напрями використання штучного інтелекту в початковій школі та конкретизовано їх зміст, а саме: 1) індивідуалізоване (особистісно орієнтоване) навчання; 2) автоматизація процесів та адміністративне управління; 3) дистанційне навчання (у тому числі – віртуальні класи); 4) охорона та збереження ментального здоров’я і психосоціальна підтримка; 5) формування і розвиток «навичок майбутнього». При дослідженні індивідуалізованого (особистісно орієнтованого) навчання у контексті початкового курсу математики дефініційовано адаптивні освітні платформи, як багатофункціональний, динамічний, рефлексивний освітній інструмент, котрий дозволяє аналізувати індивідуальні особистісні характеристики здобувача освіти та на результаті їх аналізу та співставлення із планованими освітніми цілями, розробляти максимально ефективну дидактико-методичну систему для їх досягнення, а також вносити у неї корективи у випадку виявлення змін у структурі особистості здобувача освіти або у змісті дидактичних завдань, а також проаналізовано можливості окремих із них; актуалізовано специфіку персоналізованих навчальних планів, використання віртуальних наставників та асистентів, особливості відстеження прогресу та проведення автоматизованого оцінювання засобами ШІ, а також – гейміфікацію навчання математики молодших школярів. Конкретизовано зміст і засоби автоматизації процесів та адміністративного управління. Запропоновано класифікацію засобів ШІ при дистанційному навчанні (у тому числі – віртуальних класів) на: середовища навчання, засоби генерування контенту, середовища навчання із генерованим штучним інтелектом освітнім контентом. У цьому випадку передбачено використання згенерованого ШІ контенту в створених ним же освітніх середовищах. Актуалізовано можливості ШІ у напрямку охорони та збереження ментального здоров’я і психосоціальної підтримки і формування та розвитку «навичок майбутнього». Також обґрунтовано перспективність вивчення культури інформаційної діяльності (КІД) особистості та її медіаграмотності (як компонента КІД).The most promising areas of use of artificial intelligence in primary school were identified as: 1) individualized (personally oriented) learning; 2) automation of processes and administrative management; 3) distance learning (including virtual classrooms); 4) protection and preservation of mental health and psychosocial support; 5) formation and development of «skills of the future»; their content was specified in the article. When individualized (personally oriented) learning in the context of the initial mathematics course has been studying, adaptive educational platforms were defined as a multifunctional, dynamic, reflective educational tool that allows analyzing the individual personal characteristics of the student and, as a result of their analysis and comparison with the planned educational goals, developing the most effective didactic and methodological system for their achievement, as well as making adjustments to it in the event of changes in the structure of the student's personality or in the content of didactic tasks, and the capabilities of some of adaptive educational platforms were analyzed; the specifics of personalized curricula, the use of virtual tutors and assistants, the features of tracking progress and conducting automated assessments using AI, as well as the gamification of teaching mathematics to younger students, were updated. The content and means of process automation and administrative management were specified. A classification of AI tools in distance learning (including virtual classrooms) was proposed: learning environments, content generation tools, learning environments with educational content generated by artificial intelligence. In this case, the use of AI-generated content in educational environments created by it is envisaged. The capabilities of AI in the direction of protecting and preserving mental health and psychosocial support and the formation and development of «skills of the future» were updated. The prospects of studying the culture of information activity (CIA) of an individual and their media literacy (as a component of CIA) were substantiated too