Lesya Ukrainka Volyn National University
eVNUIR Electronic Volyn National University Institutional RepositoryNot a member yet
15981 research outputs found
Sort by
Патопсихологія
У методичних рекомендаціях містять основні положення теоретичних засад патопсихології, що можуть бути широко використані для професійної підготовки майбутніх фахівців психології. У методичних рекомендаціях уміщені загальні вимоги до підготовки студентів із дисципліни, плани лекційних занять що містять структурований теоретичний матеріал, який відображає високий науковий рівень новітньої проблематики та практичну значущість психології. Методичні вказівки рекомендуються студентам факультету психології спеціальностей «Психологія» та «Практична психологія» кваліфікаційного рівня «Бакалавр» і повністю відповідають навчальній програмі з дисципліни. УД
ВИКОРИСТАННЯ ШІ УКРАЇНСЬКИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ: АНАЛІТИКА ДЛЯ ПІСЛЯВОЄННОГО РОЗВИТКУ
Глобальні тенденції свідчать, що штучний інтелект (ШІ) стрімко трансформує економіку та ринок праці. Міжнародні оцінки ролі ШІ підкреслюють його значення для зростання ефективності бізнесу. ШІ сьогодні розглядається як інструмент для розвитку, масштабування та підвищення конкурентоспроможності бізнесу. При цьому його впровадження супроводжується фундаментальними викликами – потребою в модернізації технологічної бази, зміною традиційних бізнес-моделей, вирішенням етичних і регуляторних питань
PSYCHOLOGICAL RESILIENCE AS A PREREQUISITE FOR PRESERVING THE MOTIVATIONAL POTENTIAL OF FUTURE MANAGERS IN CRISIS SITUATIONS
Purpose. To identify and justify the role of psychological resilience as a prerequisite for maintaining the motivational potential and self-efficacy of future managers under crisis conditions.
Methods. According to the research purpose, the following methods were used: Connor-Davidson Resilience Scale (CD-RISC) — to measure resilience; a modified version of K. Zamfir’s method by A. Rean — to assess the motivational profile; a self-assessment questionnaire on crisis experiences — to determine the individual impact of stress factors.
Results. The analysis revealed a predominance of motivation for self-realization, autonomy, and internal interest in learning among students, which serves as a foundation for effective management in crises. This group is less prone to burnout and more often follows a clear path of self-development. Gender differences were also identified: women showed higher emotional sensitivity, while men demonstrated stronger cognitive self-regulation. These findings confirm that psychological resilience not only helps overcome difficulties but also serves as a key mechanism for sustaining motivation for professional development in crisis situations.
Conclusions. Psychological resilience is a crucial factor enabling future managers to maintain their motivational potential in challenging and unstable environments. Developing resilience should be a priority in management training. High resilience supports internal motivation and enhances self-efficacy, decision-making, stress management, and adaptability. It is a key adaptive resource for student-managers in crisis conditions. Individuals with high resilience can mobilize internal resources and maintain emotional balance and goal orientation, which constitutes self-efficacy even under stress and uncertainty.Мета. Виявлення та обґрунтування ролі психологічної стійкості як передумови збереження мотиваційного потенціалу та самоефективності майбутнього менеджера в умовах кризових ситуацій.
Методи. Відповідно до мети дослідження було використано наступниі методики: шкала психологічної стійкості CD-RISC (Connor-Davidson Resilience Scale) — для вимірювання рівня стійкості; методика визначення мотиваційного профілю особистості (модифікація методики К. Замфіра у варіанті А. Реана) — для аналізу мотиваційного потенціалу; анкета самооцінки переживання кризових ситуацій — для виявлення індивідуального впливу стресогенних чинників.
Результати. Аналіз отриманих даних дослідження дає можливість спостерігати у студентів домінування мотивації до самореалізації, автономії та внутрішньої зацікавленості в навчанні, що є основою для майбутнього ефективного управління в кризових умовах. Така група студентів менш схильна до професійного вигорання та частіше має чітку траєкторію саморозвитку. Отримані емпіричні результати також дали можливість виокремити і гендерні відмінності. А саме, хоча загальна тенденція позитивної кореляції простежувалась у всіх групах, жінки демонстрували вищу емоційну чутливість, а чоловіки — вищу когнітивну саморегуляцію, що впливало на диференціацію у типах мотивації (жінки частіше мали мотивацію допомоги, чоловіки — досягнення).Таким чином, результати дослідження підтверджують: психологічна стійкість не лише допомагає впоратись із труднощами, а й є базовим механізмом збереження мотивації до професійного розвитку, що особливо актуально для майбутніх менеджерів в умовах кризових ситуацій.
Висновки. Психологічна стійкість є визначальним чинником, що дозволяє майбутнім менеджерам зберігати мотиваційний потенціал у складних і нестабільних умовах. Її розвиток має стати пріоритетом у професійній підготовці управлінських кадрів. Висока психологічна стійкість сприяє не лише підтримці внутрішньої мотивації, а й підвищує здатність до самоефективності, самостійного прийняття рішень, управління стресом та адаптації до змін. Психологічна стійкість є ключовим ресурсом адаптації студентів-менеджерів у кризових ситуаціях. Результати дослідження засвідчили, що особи з високим рівнем стійкості здатні мобілізувати внутрішні ресурси, зберігати емоційний баланс, цілеспрямованість і здатність до саморегуляції , що і є складовою самоефективності навіть в умовах стресу та невизначеності
SMART-гра в логопедії: інтеграція сучасних ігрових інструментів у корекційну роботу
У статті проаналізовано доцільність та ефективність впровадження сучасних ігрових технологій у логопедичну роботу з дітьми дошкільного віку, які мають порушення мовлення. Розкрито поняття «SMART-гра» як поєднання традиційних дидактичних методик з цифровими та інтерактивними інструментами, що сприяють підвищенню мотивації та залученості дитини у процес корекції мовлення. Обґрунтовано, що ігрова діяльність, інтегрована у логопедичний процес, виконує не лише розважальну, але й корекційно-розвивальну та терапевтичну функцію. Розглянуто види ігрових засобів, доцільних у логопедичній практиці: мобільні додатки, інтерактивні дошки, сенсорні панелі, платформи з доповненою реальністю, авторські ігрові матеріали. Визначено критерії добору ігрового контенту відповідно до індивідуальних особливостей дитини, рівня мовленнєвого розвитку та виду порушення. Автор підкреслює необхідність методичного забезпечення і системного підходу до використання SMART-гри: поетапне планування, повторюваність, емоційна підтримка та адаптивність завдань. Наголошується на важливості професійної готовності вчителя-логопеда до використання сучасних цифрових ресурсів, необхідності розробки дидактичних банків інтерактивних ігор, а також на актуальності впровадження SMART-гри як елементу інклюзивного освітнього середовища. У цій статті розглянуто можливості та переваги інтеграції сучасних ігрових технологій у логопедичну практику, зокрема для дітей дошкільного віку з різними формами мовленнєвих порушень. Також проаналізовано, як грамотно організована ігрова діяльність сприяє формуванню мовленнєвої мотивації, зменшенню бар’єру спілкування та підвищенню ефективності корекційної роботи загалом
Вплив фізичного навантаження на психічне здоровʼя підлітків
Шумерук Ю. В. Вплив фізичного навантаження на психічне здоровʼя підлітків. Магістерська робота присвячена дослідженню впливу фізичних навантажень на психічне здоров’я підлітків. У ході роботи проаналізовано сучасні теоретичні підходи до розуміння психічного здоров’я у підлітковому віці, його структури та вікових особливостей. Визначено роль фізичної активності як важливого чинника зміцнення здоров’я, механізми її позитивного впливу на психічний стан молоді, а також особливості організації фізичних навантажень у дитячому та підлітковому віці, враховуючи принципи дозування та індивідуалізації. Розглянуто форми та методи фізичної активності у навчальному процесі і поза його межами, а також соціально-педагогічні умови ефективного впровадження програм, спрямованих на підтримку психічного здоров’я підлітків. Проведені дослідження сприяють подальшому розвитку теоретичних і практичних засад використання фізичної активності для підтримки психічного благополуччя молоді
Методика словотвірного аналізу
Стаття присвячена розробці комплексної методики словотвірного аналізу похідних лексичних одиниць із урахуванням структурного, семантичного та когнітивно-ономасіологічного підходів для більш повного розуміння функціонування похідних одиниць у мові. Словотвірний аналіз сприяє розумінню структурної організації лексичних одиниць, видів морфем, словотвірних типів, продуктивних моделей словотворення і семантики нових слів. Здійснення словотвірного аналізу є основою ономасіологічних досліджень, які дозволяють простежити, як явища та об’єкти отримують свої найменування. Розвиток комунікативно-прагматичної та когнітивно-дискурсивної парадигм у лінгвістиці спричинив новий погляд на похідні лексичні одиниці, які виступають вербалізаторами певних структур знання, що обумовлює і застосування нових методик дослідження похідної лексики. В статті наголошено на важливості здійснення формального морфологічного аналізу похідної лексики на основі морфемного аналізу, методу аналізу за безпосередніми складниками, дистрибутивного і трансформаційного аналізу та методу моделювання для встановлення структурних словотвірних характеристик похідних одиниць. Зазначено, що семантичний аналіз похідних одиниць вимагає розгляду процесів формування номінативної структури похідних слів, визначення ролі мотивуючих твірних основ у формуванні їхньої семантики, що потребує залучення як трансформаційного методу, так і методів сучасної когнітивної та дискурсивної лінгвістики. Розглянуто принципи аналізу номінативної структури похідних слів на основі методу фреймового аналізу, що дозволяє реконструювати структури знання про об'єкти, зафіксовані в мовних одиницях. Таким чином, стаття пропонує цілісну методику словотвірного аналізу, що поєднує формальний, семантичний та когнітивно-ономасіологічний підходи
Features of the Formation of the Emotional and Volitional Sphere of Children with Intellectual Development Disorders
In the current conditions of the development of domestic corrective pedagogy, there is a constant search for innovative ways to organise the education of children with intellectual disabilities. The formation of the emotional and volitional sphere in children with intellectual disabilities is an important aspect of their overall development and social adaptation. This is because the emotional and volitional sphere of older preschoolers (5-6 years old) and younger schoolchildren includes the ability to recognise, express and control emotions, as well as to develop volitional qualities such as perseverance, self-control and initiative. Children with intellectual disabilities have certain peculiarities in the development of this sphere, which requires a special approach and methods for its study and correction
Геоекологічний стан водойм Камінь-Каширського району та заходи з його оптимізації
У науковому дослідженні обґрунтовано та проаналізовано теоретико-методичні засади дослідження геоекологічного стану водойм, зокрема поняття «геоекологічний стан» і його складові, природні та антропогенні чинники формування стану водойм, методичні підходи до оцінки якості вод, сучасні дослідження та нормативна база, значення геоекологічного аналізу для Камінь-Каширського.
Розкрито природно-географічні особливості сучасного Камінь-Каширського району.
Проведено аналіз геоекологічного стану водойм Камінь-Каширського району, а саме: загальних особливостей водних об’єктів, джерел антропогенного навантаження, гідрохімічної характеристика поверхневих вод, біоіндикаційних спостережень, забруднення водойм, стану донних відкладів.
Оцінено екологічні ризики та розроблено заходи щодо оптимізації геоекологічного стану водойм, зокрема: концептуальні засади оптимізації, інженерно-технічні заходи, біотехнологічні та природоорієнтовані рішення, організаційно-управлінські заходи, економічні та нормативні інструменти, інформаційно-аналітичну систему та ГІС-моніторинг, програму дій на 2025–2030 роки.
Результати можуть бути використані органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями для планування заходів із відновлення водойм, створення системи екологічного моніторингу, формування регіональної стратегії «Чисті води Полісся» та при написанні курсових робіт і вивченні освітніх компонентів студентами- гідрологами