Lesya Ukrainka Volyn National University
eVNUIR Electronic Volyn National University Institutional RepositoryNot a member yet
15981 research outputs found
Sort by
Синтез тіазолоанельованих піримідинів та скринінг їх біологічної активності
Дана кваліфікаційна робота присвячена синтезу та первинному скринінгу біологічної активності нових арилідензаміщених тіазоло[3,2-a]піримідин-3(2H)-онів. В ході досліджень було синтезовано нові ариліденові похідні тіазоло[3,2-a]піримідину з різними замісниками. Синтез здійснювався шляхом реакцій циклоконденсації тіазолопіримідину з ароматичними альдегідами. Стуктури сполук було ідентифіковано за допомогою спектрального аналізу ЯМР-спектроскопія на 1Н та 13С. В ході досліджень було проведено первинний скринінг синтезованих сполук на наявність антиоксидантної активності за допомогою методу інгібування радикалів DPPH. Було встановлено, що 2-арилідензаміщених тіазоло[3,2-a]піримідинів здатні інгібувати 49,8-50,4% радикалів, серед який найбільший показник отримала (Z)-4-((3-оксо-6,7-дигідро-5H-тіазоло[3,2-a]піримідин-2(3H)-іліден)метил)бензойна кислота. Ці результати є важливим кроком, що дозволяє продовжити вивчення синтезованих сполук та оцінити їхню здатність стати новими лікарськими препаратами
Аналіз і тенденції розвитку ресторанного ринку України в умовах економічної нестабільності.
У статті здійснено аналіз сучасного стану та основних тенденцій розвитку ресторанного ринку України у 2024–2025 роках. Визначено, що, попри зростання виручки закладів громадського харчування на 10%, підвищення фінансових показників обумовлене переважно збільшенням середнього чеку на 17% через інфляційний тиск і зростання собівартості продукції. Водночас спостерігається скорочення відвідуваності на 3%, що зумовлено економічною невизначеністю, зниженням доходів населення та наслідками мобілізації.
Розглянуто зміни у структурі ринку за типами закладів: зменшення попиту на фастфуд, піцерії та класичні ресторани, водночас зростання популярності суші-сегменту та кав’ярень «to-go». Показано, що саме ці формати забезпечили стабільну виручку завдяки гнучкості та орієнтації на швидке обслуговування. Визначено ключові виклики для галузі – кадровий дефіцит, підвищення витрат на оплату праці, енергетичну нестабільність та зниження рентабельності, що зафіксували близько 47% рестораторів.
Окрему увагу приділено зростанню сегменту доставки, який демонструє сталу динаміку завдяки розвитку онлайн-продажів та цифрових сервісів. У статті окреслено основні напрями розвитку ресторанного бізнесу на 2025 рік: цифровізація, оптимізація витрат, розширення форматів доставки, створення програм лояльності та інвестиції у персонал.
Зроблено висновок, що ресторанний ринок України поступово переходить до моделі адаптивного зростання, в основі якої – клієнтоорієнтованість, гнучкість управління та впровадження інновацій у сфері обслуговування
Формування творчої компетентності фахівця дошкільної освіти в умовах впровадження штучного інтелекту
Стаття присвячена актуальній проблемі обґрунтування причин та наслідків формування творчої компетентності майбутнього фахівця дошкільної освіти під час професійної підготовки, враховуючи появу та впровадження штучного інтелекту в освітній процес. Основну увагу спрямовано на процес професійної підготовки майбутніх магістрів дошкільної освіти, адже Національна рамка кваліфікацій зосереджує вимоги до творчого характеру результатів навчання починаючи саме цього рівня освіти. Визначено що формуванню такого роду компетентності сприяє не лише введення в освітню програму спеціального освітнього компонента, а й наскрізне оволодіння стратегіями та тактиками, механізмами і способами творчого процесу й під час вивчення матеріалу та практичної підготовки на інших освітніх компонентах.
У статті актуалізовано питання застосування штучного інтелекту здобувачами освіти при виконанні самостійних завдань, що потребують творчого мислення. Опитування магістрантів першого та другого курсу протягом 2023-2025 рр. узагальнило такі причини використання систем ШІ під час професійної підготовки: доступність та швидкість отримання інформації; оптимізація підготовки до практичних занять та модульних контрольних робіт; брак креативних ідей та страх помилки, відсутність впевненості у власних здібностях; вдосконалення та деталізація власних творчих ідей.
Обґрунтовано, що для подолання вказаних причин основна увага викладачів у процесі розробки силабусів для кращого засвоєння поданого матеріалу здобувачами повинна зосереджуватись на використанні завдань, підготовка яких потребує активної участі здобувача освіти і залучення штучного інтелекту можлива лише частково
Запровадження в українську музейну практику інноваційних форм роботи з відвідувачами
У науковій роботі комплексно досліджено процеси запровадження в українську музейну практику інноваційних форм роботи з відвідувачами у ХХІ ст., викликані трансформацією музею як соціокультурної установи. Проаналізовано сутність понять «музей», «музейна діяльність», «музейна комунікація», «інновації», «інтерактивність», які є ключовими для осмислення сучасних трансформацій у музейній галузі. Звернуто увагу на зміни у розумінні місії музею як соціокультурної інституції, закріплені у
документах міжнародних організацій. Визначено, що основу сучасної взаємодії музею з відвідувачами
складає музейна комунікація, яка трансформується із засобу односторонньої трансляції знань на діалогову, інтерактивну та інклюзивну модель співпраці з різновіковою аудиторією. Провідна стратегія залучення сучасного відвідувача до музейного простору передбачає тісний взаємозв’язок між
інноваційністю та інтерактивністю. Аналіз зарубіжного досвіду засвідчує спрямування музейної
комунікації на інтерактивну взаємодію з аудиторією (імерсивні технології (віртуальна (VR), доповнена (AR), змішана (MR) реальність), гейміфікація, інтерактивні освітні практики, соціальні онлайн-кампанії та ін.). Вони сприяють індивідуалізації музейного досвіду та розширенню меж музейної комунікації. Ключову роль у трансформації музейного простору відіграють новітні інформаційні і комп’ютерні технології.
Під впливом інноваційних тенденцій, цифрових технологій і нових запитів аудиторії в останні десятиріччя зазнали суттєвих змін українські музейні практики. Відбувається перехід від традиційної монологічної моделі комунікації до діалогічної, орієнтованої на активне залучення відвідувача; наповнення традиційних форм роботи з музейною аудиторією мультимедійним контентом, гейміфікованими елементами, театралізованими
прийомами та ін. Оцифрування фондів, створення 3D-турів, підключення до міжнародних ініціатив засвідчують прагнення українських музеїв інтегруватися у глобальний культурно-інформаційний простір.
Синтез традиційних та інноваційних практик забезпечує музею здатність відповідати на запити сьогодення та залишатися актуальним для суспільства
Напрями підвищення рівня ефективності виробничих процесів в діяльності підприємства
У роботі досліджено теоретико-методичні засади забезпечення ефективності виробництва. Систематизовано підходи до оцінювання результативності діяльності підприємства. Проведено аналіз стану переробної промисловості України, а також здійснено діагностику виробничої діяльності досліджуваного об'єкта та рівня його ефективності. Обґрунтовано пріоритетні шляхи підвищення ефективності виробництва, зокрема шляхом впровадження інноваційних рішень
Колір як інструмент драматизму художнього образу в живописі.
Колір у живописі – це більше ніж просто візуальний компонент, це могутній інструмент впливу на почуття, здатний докорінно змінювати те, як сприймається твір, збагачувати його сенс і підкреслювати драматичний настрій художнього образу. Залежно від гри відтінків, контрастів, інтенсивності та взаємодії світла і тіні, колір може змусити нас відчувати тривогу, хвилювання, смуток, натхнення або захоплення. Саме колір перетворює об’єкт на полотні з простого візуального відтворення на психологічно глибокий образ, здатний безпосередньо звертатися до внутрішнього світу глядача. У живописі колір стає мовою емоцій, що не потребує перекладу, та розуміється інтуїтивно. Мета статті – проаналізувати, як працює колір в контексті драматизації у живописі, простежити його роль у створенні емоційної напруги, трагічного настрою або внутрішнього конфлікту, а також визначити особливості використання кольору в роботах художників різних епох. Особлива увага приділяється технікам роботи з кольором, які дозволяють митцю вийти за межі візуального та звернутися до чуттєвого й емоційного сприйняття. Методологія побудована на комплексі методів і принципів які охоплюють мистецтвознавчий, психологічний, семіотичний та історико-культурний підходи. Мистецтвознавчий: розгляд художнього твору як візуальної конструкції з врахуванням колористичної гами, компонування, контрастних елементів, світлотіні, та ритміки. Психологічний: ґрунтується на дослідженні психологічного впливу кольору на глядача. Семіотичний аналіз: колір інтерпретується як знакова система, що має символічне значення в контексті епохи або культури. Історико-культурний підхід: дослідження кольору в контексті естетичних, філософських та соціокультурних уявлень конкретного періоду. Порівняльний аналіз: використовується для зіставлення роботи різних митців, шкіл або епох задля виявлення спільних та відмінних підходів до використання кольору як інструменту драматизації.Наукова новизна дослідження криється у всебічному міждисциплінарному підході до аналізу кольору як наріжного інструменту драматизації художнього образу в живописі. У межах цього аналізу колір розглядається не просто як складова композиції чи техніка вираження, а як багатовимірна знакова система, що має психологічний, семіотичний і культурно-історичний аспекти.Висновки: У сучасному мистецтві питання емоційної виразності твору залишається актуальним. У контексті постійної еволюції художніх форм та стилів, колір зберігає універсальну здатність впливати на глядача, залишаючись мовою, що звертається до глибинних рівнів свідомості. Це робить його не тільки естетичним, але й психологічним фактором художньої виразності, що потребує окремого та поглибленого дослідження
Задоволеність подружніми взаєминами як чинник життєдіяльності сімей військовослужбовців Збройних сил України
У вступі обґрунтована актуальність теми дослідження, завдання та методи дослідження задоволеність подружніми взаєминами як чинник життєдіяльності сімей військовослужбовців ЗСУ.
У першому розділі кваліфікаційної роботи описано численні дослідження, проведені за рубежем, які підтверджують перехід від шлюбу з диференційованими відносинами і чітким розподілом ролей чоловіка і дружини до «доповнюючих», «симетричних» «егалітарних» взаємин. Процес розподілу влади й авторитету, руйнування традиційних стереотипів відбувається болісно для обох партнерів особливо у сім’ях військовослужбовців. Сексуальна незадоволеність емоційно збіднює людське життя, позбавляє особистість важливих позитивних емоцій, які їй просто життєво необхідні для забезпечення нормальної життєдіяльності. Сексуальні стосунки в шлюбі мають дуже велике значення. Якщо у подружжя немає сексуальної гармонії, то можуть постраждати і міжособистісні відносини. Гармонійні сексуальні відносини дають можливість подружжю подолати багато тертя і знайти компроміси. Важливу роль у задоволенні сексуальними стосунками відіграє загальна задоволеність шлюбом, психологічний клімат в сім’ї, особливості спілкування на різних етапах подружнього життя партнерів.
У другому розділі поданий аналіз та узагальнення емпіричних даних особливості задоволеності подружніми взаєминами як чинника життєдіяльності сімей військовослужбовців ЗСУ досліджуваними нашої вибірки. Як бачимо, найбільшу сексуальну гармонію продемонстрували сімейні пари, що перебувають на середній стадії подружнього життя. Зі збільшенням шлюбного стажу відбувається зниження цих показників. Самий низький рівень сексуального благополуччя виявлений у парах, що беруть шлюб, та серед молодого подружжя, що, на нашу думку, обумовлено процесами адаптації до партнера та шлюбу, кризовими періодами, неадекватністю вибору партнера, психологічною несумісністю, низьким рівнем сексуальної культури та освіченості.
У третьому розділі розроблено, описано корекційно-тренінгову програму для подолання сексуальних дисгармоній у шлюбному партнерстві. Представлено мету, завдання, методи та техніки для роботи з такою категорією клієнтів.
За результатами роботи зроблено висновки та пропозиції щодо подальших досліджень. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у тому, що його основні положення і висновки можуть використовуватися у діяльності практичних психологів, соціальних працівників
Study of the interaction between silver nanoparticles and substrate under plasmon resonance
Літературний туризм: ресурсна база й перспективи розвитку
Розглянуто особливості літературного туризму як виду культурно-пізнавального туризму, типологію, види. Метою його є ознайомлення з визначними памʼятками, природними та етнічними особливостями, памʼятниками історії, архітектури та сучасним життям народу, особливостями того чи іншого аспекту описаного у літературному творі. Його можна розглядати як систему, що надає всі можливості для ознайомлення з історією, літературою, звичаями, духовними та релігійними цінностями країни або окремого регіону. Виявлені особливості розвитку літературного туризму у світі та його ресурсна база в Україні. Літературний туризм в Україні має достатній потенціал для того, щоб стати одним з важливих видів туризму. Він є актуальним та перспективним видом культурного туризму, має свої специфічні особливості та відіграє важливу роль: сприяє розширенню кругозору, має яскраво виражену просвітницьку спрямованість, задовольняє естетичні потреби людини. Літературний туризм має сприятливий вплив на соціально-економічний та культурний розвиток регіонів, що проявляється у збільшенні туристичних потоків, створенні додаткових робочих місць, збереженні історико-культурної спадщини та ін