Проблеми всесвітньої історії
Not a member yet
341 research outputs found
Sort by
СТРАТЕГІЧНІ ПІДХОДИ ТА ПРІОРИТЕТИ В ЗОВНІШНІЙ ПОЛІТИЦІ США: ВІД Г. ТРУМЕНА ДО Д. ТРАМПА
Get PDFThe article examines the evolution of strategic approaches and priorities of U.S. international policy after the Second World War to present. An overview of American foreign policy concepts anddoctrines allows concluding that the main task of U.S. foreign policy throughout this period was to ensure the dominant role of the state within the international system. The analysis of foreign policy documents confirms the conclusions of a number of American researchers that the concept of preponderance in its various interpretations served as a “Grand strategy” that encompasses the narrower in content and shorter functional doctrines of deterrence, offshore balancing, concert-balance or Blocpolitik. Correction of foreign policy priorities of the president D. Trump reflects an objective process ofadaptation to a multipolar international system. It is suggested that the conditions of multipolar competition will force the USA to use new instruments of influence, such as multilateral and multipurpose containment, various forms of balancing on the basis of regional alliances, coalitions and security communities, or offshore intervention in cases if it can provide the USA benefits solving specific problems.У статті розглядається еволюція стратегічних підходів і пріоритетів міжнародної політики США після завершення Другої світової війни донині. Огляд американських зовнішньополітичних концепцій і доктрин дозволяє зробити висновок про те, що головним завданням міжнародної політики США протягом усього розглянутого періоду було забезпечення домінуючої ролі держави в міжнародній системі. Аналіз зовнішньополітичних документів підтверджує висновки американських дослідників про те, що концепція домінування в її різних інтерпретаціях виконувала роль «великої стратегії», яка охоплювала більш вузькі за змістом і більш короткі за часом функціональні доктрини стримування, офшорного балансування, концерту-балансу або блокового розподілусвіту між конкуруючими угрупуваннями. Корекція зовнішньополітичних пріоритетів нинішнього президента США Д. Трампа відображає об’єктивний процес адаптації до багатополярної міжнародної системи. Висловлено припущення, що умови багатополярної конкуренції змушуватимуть США застосовувати такі інструменти впливу, як багатостороннє і багатоцільове тримування, різні форми забезпечення балансу сил на основі регіональних союзів, коаліцій та спільнот безпеки, або офшорне втручання у випадках, якщо воно зможе забезпечити вигідне для США вирішення конкретних проблем
РОЗСЕКРЕЧЕНІ АРХІВИ АУКЦІОННОГО БУДИНКУ «АДОЛЬФ ВЕЙНМЮЛЛЕР»
Get PDFThe focus of the article is given to the role and place of the auction house “Adolf Weinmüller” in Nazi art trade. Found that this famous art auction house in Munich laid background Modern Art in Munich and the auction house “Neumeister”. The owner of the auction house – “Neumeister” K. Stoll encouraged researching the history of Nazism by studying the case of Adolf Weinmüller’s archival documents.
Emphasized that opening access to private archives of the auction house “Neumeister” – successor house of “Adolf Weinmüller”, which was not only to cause a breakthrough in solving crimes of the National Socialists but an important step in overcoming the consequences of totalitarianism in Germany. It is important to note that such explicit steps still do not dare any auction house in Germany. Thus was laid the scientific for a number of projects to find and declassification of archival documents.Основну увагу у статті приділено місцю та ролі аукціонного будинку «Адольф Вейнмюллер» (“Adolf Weinmüller”) у нацистській торгівлі творами мистецтва. Встановлено, що цей відомий мюнхенський художній аукціонний будинок заклав підгрунття сучасного мистецтва в Мюнхені та аукціонного будинку «Ноймейстер» (“Neumeister”). Власниця аукціонного будинку «Ноймейстер» К. Штоль спонукала до наукового дослідження історії нацизму за допомогою вивчення справи архівних документів А. Вейнмюллера.
Підкреслено, що відкриття доступу до закритих архівів аукціонного будинку «Ноймейстер» – наступника будинку «Адольф Вейнмюллер» – стало неабияким проривом у справі розкриття злочинів націонал-соціалістів і вагомим кроком у подоланні наслідків тоталітаризму у Німеччині. Важливо зазначити, що на такі відверті кроки донині не наважувався жоден аукціонний будинок Німеччини. Таким чином було закладено наукове підгрунття для реалізації низки проектів щодо пошуку та розсекречення архівних документів
Конфуціанські принципи в китайській історії та модернізаційні процеси останньої чверті ХХ ст.
No full textChina’s new course has been targeted at operating the policy of “reforms and openness” since 1978. At the same time, the social-cultural, world-view and ethical categories inherent to Confucianism have been gradually implemented into China’s state ideology. This article deals with the evolution of categories which appeared in Ancient China and were incorporated into a distinct system within Confucianism and which have been currently co-opted into domestic and foreign policies of the Chinese state. The reasons of returning to the teaching which was formed in the epoch of Ancient China and which defined the ways of China’s development for millennia are analyzed in the article. Special attention is paid to eliciting of the modernization potential of the Confucian doctrine and its relevance under the modern conditions. The author comes to the conclusion that correspondence of the moral and ethical nucleus of Confucius’ teaching to the aims and tasks of the modern society allowed to rehabilitate this teaching at the present state of China’s development and to take it as the basis of social communication and state management.Новий курс Китаю з 1978 р. був спрямований на проведення політики «реформ і відкритості». Водночас у державну ідеологію КНР були поступово імплементовані соціально-культурні, світоглядні та етичні категорії, властиві конфуціанству. У статті розглядається еволюція категорій конфуціанського вчення, що нині взяті на озброєння у внутрішньо- та зовнішньополітичній лінії КНР, які виникли та були оформлені в чітку систему у Стародавньому Китаї. Аналізуються причини повернення до принципів навчання, сформованих в епоху Стародавнього Китаю, які визначили шляхи його розвитку на тисячоліття. Особливу увагу приділено виявленню модернізаційного потенціалу конфуціанської доктрини, її затребуваність в сучасних умовах. Автор робить висновок про те, що відповідність морально-етичного ядра конфуціанського вчення завданням та цілям розвитку сучасного суспільства дозволило на нинішньому етапі розвитку Китаю реабілітувати його, поклавши в основу соціальної комунікації та управління державою
ІНТЕРНОВАНІ ВОЯКИ АРМІЇ УНР У ТАБОРІ СТШАЛКОВО, ПОЛЬЩА (ДРУГА ПОЛОВИНА 1921 р. – ПОЧАТОК 1922 р.): МОРАЛЬНИЙ СТАН ТА УМОВИ ПЕРЕБУВАННЯ
Get PDFThe article analyzes the moral condition and conditions of staying of interned Ukrainian soldiers in the camp of Stshalkovo (Poland) in the second half of 1921 – early 1922. Based on the use of a wide range of archival sources, the author concludes that the camp everyday life of the wartime period was marked by significant difficulties due to its extraordinary crowding and presence in the camp of interned and captured soldiers of other formations (Balahovtsy and Red Army soldiers). The lack of any material resources, the lack of adequate and high-quality food, the lack of fuel for heating booths, anti-Ukrainian agitation, led to the fact that a part of Ukrainian soldiers lost national moral values.
In order to prevent the demoralization of Ukrainian warfare, the command of the group tried to intensify cultural and educational work in the camp, but due to lack of premises and lack of resources, it slowly collapsed. Some of the interned ones did not withstand the burden of hopeless and burdensome camping munitions, and left the camp in search of better living conditions. Obviously, this was a dangerous trend, and the command of the interned troops in various ways tried to prevent it from further spreading. The leader of the group A. Pиzitsky was particularly opposed to the destructive processes in the camp. His measures were fully understood and supported by the higher military leadership of the Armed Forces and the Government of the UPR.У статті аналізуються моральний стан та умови перебування інтернованих вояків-українців у таборі Стшалково (Польща) у другій половині 1921 р. – на початку 1922 р. На основі використання широкого кола архівних джерел автором було зроблено висновок про те, що таборове повсякдення вояцтва було позначене значними труднощами, пов’язаними з їх надзвичайною скупченістю та присутністю в таборі інтернованих та полонених вояків інших формацій (балаховців та червоноармійців). Відсутність будь-яких матеріальних ресурсів, не завжди достатнє та якісне харчування, брак палива для обігріву бараків та антиукраїнська агітація призводили до того, що частина вояків-українців втрачала національні морально-ціннісні орієнтири.
Для запобігання деморалізації українського вояцтва командування групи намагалось активізувати культурно-освітню роботу в таборі, але через брак приміщень та відсутність ресурсів вона поволі згорталась. Дехто з інтернованих не витримував тягаря безрадісного та обтяжливого таборового повсякдення й залишав табір у пошуках кращих умов існування. Очевидно, що це була небезпечна тенденція і командування інтернованих військ у різний спосіб намагалось запобігти її подальшому поширенню. Особливо енергійно деструктивним процесам у таборі протистояв начальник групи А. Пузіцький, заходи якого знайшли цілковите розуміння та підтримку з боку вищого військового керівництва Військ та Уряду УНР
АКТ ВАРШАВСЬКОЇ КОНФЕДЕРАЦІЇ 1573 р. ТА ПРОЕКТ СКЛИКАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО СОБОРУ У ПОЛІТИЧНІЙ ПРОГРАМІ ПОЛЬСЬКОГО РЕФОРМАЦІЙНОГО РУХУ XVI ст.
Get PDFThe key features of the Reformation movement in Poland in the second half of the XVI century are reconstructed and characterized, the role of the idea of establishing the National Council in thepolitical program of the Protestant szlachta and the main mechanisms of the Reformation influence on the Polish ethno political environment are defined. It is established that the anti catholic politicalactivity played an important role in spreading of the Polish ethnic values on the sphere of state power and served their further legislation. In practice, this influence was realized with the help of substantiating of the gentry political demands with the interests of the Polish people and the Polish state, the struggle for the Polish National Church establishing and by the affirmation of the priority ofthe Polish law over the orders of the Roman Curia. The main points of the Act of Warsaw General Confederation 1573 as the key political document of the Polish Reformation are analyzed. It is asserted that the reformation slogans actively used by the Protestant nobility in the political struggle contributed to strengthening of the basic principles of the gentry democracy, the basic traditions of the Polish parliamentarism and the Polish ethnopolitical culture in general. It is shown that the reformation movement in Poland was a powerful ethnicitydeveloping factor in the political sphere that caused the social and political interiorization of the Polish ethnic values and contributed greatly to the formation of the Polish ethnopolitical environment.Реконструйовано та охарактеризовано ключові особливості перебігу реформаційного руху в Польщі другої половини XVI ст., визначено роль ідеї скликання Національного Собору уполітичній програмі протестантської шляхти та основні механізми впливу Реформації на формування польського етнополітичного середовища. Встановлено, що політична діяльністьпротестантів, спрямована проти католицької церкви, відіграла виняткову роль у поширенні польських етнічних цінностей на сферу організації державної влади та сприяла набуттю ниминормативного закріплення. На практиці цей вплив було реалізовано в обґрунтуванні протестантами власних політичних вимог інтересами польського народу та держави, боротьбі за створення польської національної церкви, утвердженні пріоритету польського права над розпорядженнями римської курії. Наведено текст та проаналізовано головні положення Акту Варшавської генеральної конфедерації 1573 р. як ключового політичного документу польської Реформації. Виявлено, що активне використання протестантською шляхтою реформаційних гасел у політичній боротьбі сприяло укріпленню основних засад шляхетської демократії, основ польського парламентаризму та польської етнополітичної культури в цілому. Продемонстровано, що реформаційний рух у Польщі виступив потужним чинником етнізації сфери відносин влади і державного управління, суспільно-політичної інтеріоризації польських етнічних цінностей, що сприяли розвитку базових уявлень про приналежність до етнічної спільноти та здійснили ідчутний вплив на формування польського етнополітичного середовища
ЄВРОПЕЙСЬКА МОДЕЛЬ ДИПЛОМАТІЇ ТА НАЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ДИПЛОМАТИЧНИХ СЛУЖБ ІСПАНІЇ, ІТАЛІЇ ТА ФРАНЦІЇ ДОБИ РАННЬОГО НОВОГО ЧАСУ (ХVІ-ХVІІІ ст.)
Get PDFThe basic directions of foreign policy and diplomacy features of formation models in France, Italy and Spain in the early Modern period (XVI-XVIII century) are analyzed in the article. Particular attention is given to institutional development, achievements, problems and prospects of French, Italian and Spanish diplomatic services in the context of European development of the studying period. Attention is paid to the peculiarities of national diplomacy and foreign policy of Spain, Italy and France, which have centuries-old historical traditions and stages of institutional development. In the history of the diplomatic services of these States and institutional development in the history of their external relations diplomacy has always been regarded as part of the political culture, as one of the most important means of protecting the state’s interests in the process of state building and socio-cultural development of societies.У статті проаналізовано основні напрями зовнішньої політики та особливості формування моделей дипломатії Франції, Італії та Іспанії у добу раннього Нового часу (ХVІ-ХVІІІ ст.). Особливу увагу приділено інституціональному розвитку, здобуткам, проблемам та перспективам французької, італійської та іспанської дипломатичних служб у контексті загальноєвропейського розвитку досліджуваного періоду. Увага акцентується на національних особливостях дипломатії та зовнішній політиці Іспанії, Італії та Франції, які мають багатовікові історичні традиції та етапи інституційного розвитку. В історії дипломатичних служб цих держав та історії інституційного розвитку їх органів зовнішніх відносин дипломатія завжди розглядалася як частина політичної культури суспільства, як один з найголовніших засобів захисту інтересів держави у процесі державного будівництва та соціокультурного розвитку суспільств
ЕТНІЧНІ НІМЦІ УКРАЇНИ У КОНТЕКСТІ РАДЯНСЬКО-НІМЕЦЬКИХ ВІДНОСИН (1920-1950-і рр.)
Get PDFThe aim of the publication is the study of ethno-political, socio-economic, demographic and other processes taking place in the environment of the German ethnic group of Ukraine in the context of the Soviet-German inter-state relations during 1920-1950s. The author analyzes the attitude of governmental bodies to the German ethnic community, causes, mechanisms of realization, demographic, social and political consequences of political repressions of the Stalinist regime against ethnic Germans, mass deportation of the German population from the regions of traditional accommodation in the interwar period.
The author emphasizes that the repressive actions were caused by and closely related to administrative-imperative methods of implementation of domestic policies, the militarization of the economy, collectivization of village, violent grain procurements, antireligious campaigns etc. Repressions of the “nationalists” (German, Polish, etc.) were linked with the international factor - the aggravation of the situation in the world. The deterioration of relations between the USSR and Germany and Poland as well as the corresponding strengthening of anti-German and anti-Polish propaganda campaign led in particular to a special bias of Soviet authorities towards the German and Polish population, which was considered as a potential base for “Nazi” activities in the country.
This publication analyzes the social and legal status of “volksdeutsche” during World War II, the attitude towards “ethnic Germans” of Ukraine from Nazi occupation regime. The status and nature of ethnic Germans staying in the mode of special settlements, repatriation and problems of separated families in the postwar years have been considered.
The author has paid special attention to the problems of lifting restrictions in the legal status of the majority of the German population of the USSR as a result of the German-Soviet negotiations in Moscow in 1955, the attempts of ethnic Germans and the government of Ukraine to ensure ethnic, social, cultural, religious and spiritual needs of the German ethnic community under conditions of modern Ukrainian state – building and deepening of democratic processes in Ukrainian society.Метою публікації є дослідження етнополітичних, соціально-економічних, демографічних та інших процесів, які відбувалися у середовищі німецької етнічної групи України в контексті радянсько-німецьких міждержавних відносин у 1920-1950-х рр. Автор аналізує ставлення органів державної влади до німецької етнічної спільноти, причини, механізми реалізації, демографічні та соціально-політичні наслідки політичних репресій сталінського режиму щодо етнічних німців, масові депортації німецького населення з регіонів традиційного проживання у міжвоєнний період.
Автор підкреслює, що репресивні акції були зумовлені і тісно пов’язані з адміністративно-наказовими методами здійснення внутрішньої політики, мілітаризацією економіки, колективізацією села, насильницькими хлібозаготівлями, антирелігійними кампаніями тощо. Репресії щодо «націоналістів» (німецьких, польських та інших) пов’язувалися й з міжнародним фактором – загостренням становища у світі. Погіршення відносин СРСР з Німеччиною та Польщею і відповідне посилення антинімецької та антипольської пропагандистської кампаній зумовили, зокрема, особливу упередженість радянських владних структур щодо німецького та польського населення, що розглядалося як потенційна база «фашистської» діяльності у країні.
В публікації аналізується соціальний й правовий статус «фольксдойче» у роки Великої вітчизняної війни та ставлення до «етнічних німців» України з боку нацистського окупаційного режиму. Розглядаються статус та характер перебування етнічних німців у режимі спецпоселень, репатріації та проблеми роз’єднаних сімей у повоєнні часи.
Особливу увагу автор приділяє проблемам зняття обмежень у правовому становищі більшості німецького населення СРСР у результаті німецько-радянських переговорів в Москві 1955 р., спроби етнічних німців та органів державної влади України забезпечити етносоціальні, культурні, релігійні та духовні запити німецької етнічної спільноти в умовах сучасного українського державотворення та поглиблення демократичних процесів в українському суспільстві
ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНО-БРИТАНСЬКИХ ДИПЛОМАТИЧНИХ ВІДНОСИН У ПЕРІОД УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1917-1921 рр.)
Get PDFThis article analyzes the foreign policy of Great Britain to Ukraine in 1917-1921 years. Features of relations between England and the Ukrainian governments during national liberation movement are shown. The impact of Great Britain on the political formation and the development of Ukrainian statehood is revealed International, political and military background of the Ukrainian-British rapprochement in revolutionary days is clarified . It is indicated that an important factor shifted foreign policy orientation towards the Entente was the participation of the Ukrainian delegation under the leadership of I. Korostovetzin in the conference of Entente states in Iasi in early November 1918. It is established that interest in Ukraine and its struggle for statehood was shown by foreign diplomats accredited to the government of UРR. Consular offices of the Entente (including Great Britain) and neutral states continued their activities in Ukraine. It is shown that Great Britain and other Entente powers ignored the legitimate right of the Ukrainian people for national independence and the unity of its lands.У статті проаналізовано зовнішню політику Великої Британії щодо України у 1917-1921 рр. Показано особливості відносин між Англією та українськими урядами за доби національно-визвольних змагань. Розкрито вплив політики Великої Британії на становлення та розвиток української державності. З’ясовано міжнародні, політичні та військові передумови українсько-британського зближення у революційну добу. Зазначено, що важливим чинником зміщення орієнтації зовнішньої політики у бік Антанти була участь української делегації під керівництвом І. Коростовця у конференції країн Антанти у Яссах на початку листопада 1918 р. Встановлено, що інтерес до України та її боротьби за державність виявляли закордонні дипломати, акредитовані урядом УНР. В Україні продовжували свою діяльність консульські установи як країн Антанти (зокрема, Великої Британії), так і нейтральних держав. Показано, що Велика Британія, як і інші держави Антанти, проігнорували законне право українського народу на державну самостійність і соборність його земель
РОБОТА ДИПЛОМАТИЧНИХ ПРЕДСТАВНИЦТВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙСЬКОВОГО СТАНУ
Get PDFThe article deals with the issues of organization of practical work of foreign diplomatic institutions of Ukraine in conditions of martial law. Recommendations based on previous actions of diplomats with the purpose of the most effective preparation for a new emergency situation and further activity of institutions are given. Problematic issues are revealed on the materials of the work of the Embassy of Ukraine in the Federal Republic of Yugoslavia in 1997-1999. Based on the analysis of the work of the Embassy of Ukraine in the FRY, the most important issues of the activities of a diplomatic institution in a military condition were identified, namely: assistance to representatives of the Ukrainian diaspora and citizens who work in other Ukrainian organizations, support for contacts with other foreign institutions, the Ministry of Foreign Affairs of the host country, and others. The necessity of generalization of experience of work of all diplomatic institutions of Ukraine, which worked in conditions of military condition, was emphasized.У статті розглядаються питання організації практичної роботи закордонних дипломатичних установ України в умовах військового стану. Надаються рекомендації на основі попередніх дій дипломатів з метою найбільш ефективної підготовки до нової екстремальної ситуації та подальшої діяльності установ. Проблемні питання розкриваються на матеріалах роботи Посольства України в Союзній Республіці Югославія у 1997-1999 рр. На основі аналізу роботи Посольства України в СРЮ визначені найбільш важливі питання діяльності дипломатичної установи в умовах військового стану: надання допомоги представникам української діаспори та громадянам, які працюють в інших українських організаціях, підтримка контактів з іншими закордонними установами, МЗС країни перебування та ін. Наголошено на необхідності узагальнення досвіду роботи усіх дипломатичних установ України, які працювали в умовах військового стану
Між громадським та етнічним націоналізмом
No full textThe article examines the emergence and use of the idea of dichotomy between civil and ethnic nationalism. Based on the following analysis, the suggestion is made that civilian nationalism also has an ethnic character. This leads to the conclusion that civilian nationalism should be considered as a subcategory of ethnic nationalism. This somewhat reduces the effectiveness of using dichotomy as aheuristic analysis tool, but one must take into account the inherent limitations. The rooted nature of civil dichotomy against ethnic nationalism is so strong today that it does not allow us to see the obvious. Under “obvious” it is meant the normative nature of both concepts. The fact that most researchers still consider ethnic nationalism “bad” and civilian “good” leads to a neglect of critical thinking, as the result of which, at best, we get a biased analysis. Quite often civilian nationalism is perceived as an indicator of democracy and stability, and ethnic nationalism is of conflict and chaos.У статті досліджується виникнення та використання ідеї дихотомії між громадянським та етнічним націоналізмом. Виходячи з наступного аналізу, пропонується теза про те, що громадянський націоналізм також має етнічний характер. Це призводить до висновку, що громадянський націоналізм варто розглядати як підкатегорію етнічного націоналізму. Це дещо зменшує ефективність використання дихотомії як евристичного інструменту аналізу, однак варто враховувати властиві їй обмеження. Вкорінений характер дихотомії громадянського проти етнічного націоналізму нині настільки сильний, що не дозволяє нам бачити очевидне. Під «очевидним» розуміється нормативний характер обох понять. Той факт, що більшість дослідників все ще вважають етнічний націоналізм «поганим», а громадянський – «хорошим», призводить до ігнорування критичного мислення, внаслідок чого, у кращому випадку отримуємо необ’єктивний аналіз. Досить часто громадянський націоналізм сприймається як показник демократії та стабільності, а етнічний націоналізм – конфлікту та хаосу