Проблеми всесвітньої історії
Not a member yet
341 research outputs found
Sort by
ЦЕНТРАЛЬНА АЗІЯ У СУЧАСНІЙ СИСТЕМІ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ
Get PDFThe article explores the specificities in formation and implementation of security policy in the area of Central Asia. It analyzes basic global, regional and internal problems, which are considered to bethe main threat to regional stability. The article also formulates the grounds for the objection that current system of international security in the area is distinguished by complicated and multi – levelnature. It is formed through the activity of numerous international organizations, such as UN, OSCE, SCO, CSTO, EEU, NATO. Security situation in Central Asia is significantly influenced by RussianFederation, People’s Republic of China and the USA, the relations between which have recently become strained. The author develops the argumentation that security situation in Central Asiaremains complicated and unforeseen. The knot of global, regional and internal problems is overlapped strongly in the area and those problems have become the potential threat to regional stability.У статті досліджуються особливості формування та реалізації безпекової політики у регіоні Центральної Азії. Аналізуються основні глобальні, регіональні та внутрішні проблеми, які є головними загрозами для стабільності регіону. Обґрунтовується думка, що існуючу в регіоні Центральної Азії систему міжнародної безпеки вирізняє складний та багаторівневий характер. Вона формується через діяльність багатьох міжнародних організацій, зокрема таких як ООН, ОБСЄ, ШОС, ОДКБ, ЄАЕС, НАТО. Значний вплив на безпекову ситуацію у Центральній Азії здійснюють Російська Федерація, КНР та США, відносини між якими останнім часом суттєво загострились. Аргументується висновок, що безпекова ситуація у Центральній Азії залишається складною та непередбачуваною. У регіоні переплітається вузол глобальних, регіональних та внутрішніх проблем, які є потенційними загрозами для стабільності регіону
УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА США У ФОРМУВАННІ МІЖНАРОДНОГО ІМІДЖУ УКРАЇНИ (1991-2018 рр.)
Get PDFThe article is dedicated to the research of contribution of diaspora to recognition of Ukrainian independency by the United States of America. The influence of diaspora on the development of international cooperation is clarified; its role on protection of national internal and external interests and consolidation of Ukraine on the world stage are highlighted. The results of diaspora participation in the foreign policy activity of the Ukrainian state are analyzed. In 2008, the contractual framework between Ukraine and the USA was supplemented by an extremely important document – the Strategic Partnership and Security Charter. With the support of the United States, the Ukrainian side has made progress in its relations with NATO, receiving the prospect of membership in April 2008, in December of the same year – a similar format to the MAP for further preparation for NATO membership – Annual National Programs. It is emphasized that the main directions of cooperation of the Ukrainian Diaspora with official institutions of the USA correspond to the internal and external interests of Ukraine. Congress Ukrainian Caucus, Ukrainian National Information Service, Ukrainian Congressional Committee of America, a network of other organizations are active in covering major problems of the Ukrainians, ensuring the international image of Ukraine.Досліджено внесок діаспори у визнання Сполученими Штатами Америки незалежності України, з’ясовано вплив діаспори на розвиток міждержавного співробітництва, визначено їїроль у захисті національних зовнішніх і внутрішніх інтересів й утвердженні Української держави на світовій арені. Проаналізовано результати участі діаспори у зовнішньополітичній діяльності Української держави. У 2008 р. договірна база між Україною та США поповнилася надзвичайно важливим документом – Хартією про стратегічне партнерство та безпеку. За підтримки СШАукраїнська сторона досягла прогресу у відносинах з НАТО, отримавши в квітні 2008 р. перспективу для членства, у грудні того самого року – аналогічний до ПДЧ формат подальшої підготовки до вступу в НАТО – Річні національні програми. Наголошено, що основні напрями співпраці української діаспори з офіційними установами США відповідають внутрішнім і зовнішнім інтересам України. Конгресовий український кокус, Українська національна інформаційна служба, Український конгресовий комітет Америки, мережа інших організацій проводять активну діяльність, спрямовану на висвітлення основних проблем українців, забезпечення міжнародного іміджу України
ІНСТИТУЦІЙНИЙ ВИМІР ЗБЕРЕЖЕННЯ ІСТОРИКОКУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ В ОБ’ЄДНАНИХ АРАБСЬКИХ ЕМІРАТАХ
Get PDFThere has been researched the institutional direction and its main forms of the preservation of the historical and cultural heritage in the UAE. There has been clarified the role of the National Archives,as an important archival and research institution which assists to implementation of the politics of memory and meaningful filling of the national idea. There have been reviewed main historica museums and cultural objects as important institutions. There has been analyzed activities of the Dhakira Center for Heritage studies in the UAE. The creation of the museum city block on SaadiyatIsland of the Emirate of Abu Dhabi as a center of the national and world cultural heritage, multicultural exchange within the global perception of the world has been studied. The state policy of the preservation of the traditional culture and its material components for strengthening of the national identity has been considered. In this context attention was paid to conducting of cultural andethnographic festivals, working with youth for the purpose of the patriotic education.У статті досліджено інституційний напрям та його основні форми збереження історикокультурної спадщини в ОАЕ. З’ясовано роль Національних архівів, як важливої архівної інауково-дослідницької установи, яка сприяє реалізації політики пам’яті та змістовному наповненню національної ідеї. Розглянуто відомі історичні музеї та історико-культурні об’єкти, як важливі пам’яткоохоронні інституції. Проаналізовано діяльність Дакіра центру досліджень традиції (культурної спадщини) в ОАЕ. Досліджено створення музейного кварталу на острові Саадіят (Острів щастя) емірату Абу-Дабі, як центру мистецьких надбань національної та всесвітньої культурної спадщини, мультикультурного обміну в межах глобального світосприйняття. Простежено державну політику щодо збереження традиційної культури та її матеріальних складових задля зміцнення національної самобутності. В цьому контексті також звернуто увагу на проведення культурно-етнографічних фестивалів, роботу з молоддю з метою патріотичного виховання
ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА: ВИТОКИ І НАСЛІДКИ (ВСЕСВІТНЬО-ІСТОРИЧНИЙ КОНТЕКСТ)
Get PDFThe article analyzes the peculiarities of changing socio-economic leadership at the end of the nineteenth century. It is shown that Britain`s lag behind its rivals in foreign markets is associated withthe transition to an extensive algorithm for the existence of the largest empire in the world, the homeland of the industrial revolution, its reorientation to financially usurious mechanisms forobtaining super-profits, an indicator of the beginning of the stadial-civilizational decline of the classical bourgeois formation. It is shown that Germany, which in our time continues to be consideredthe main culprit for World War I, during this period, receives competitive advantages, first of all, by forcing an innovative component of its development, due to the election of a fundamentally different,relative to the Anglo-Saxon, model of the postсapitalist type of social order. It is important that on the basis of similar principles of the new social system in the twentieth century, a number of developedcountries of the East and West have made an economic miracle. It has been proved that the sources of antagonism between the most powerful geopolitical players that led to the Great War are due not so much to the so-called colonial redistribution of the world, but to the collision of two incompatible strategies for the further existence of mankind. Moreover, the doom of the Russian Empire for such an approach was related precisely to the fact that once again lost the historical chance of its own modernization, it was in the world military conflict that was inevitable, because of the domination in the state of a compradoriously oriented "lazy class" (T .Veblen), elected the status of a satellite of the United Kingdom and France, which at that time was the main outpost of the rotting monopoly financial and invading imperialism of a qualitatively new global type, which eventually became the main cause of both worlds wars, and then the cold and present "hybrid" wars (the current Putin regime is derived from the modern global "postmodern system" of postmodern neocolonialism). The hypothesis that the cause of the First and Second World Wars was the only aggressive nationalism is refuted, which in fact, in the form of Nazism became a non-constructive reaction to the globally-permissive parasitism that caused the First World War and the "communist experiment", generated by the civil war caused by the catastrophe of the unprecedented in terms of the scale of the war of 1914-1918.У статті проаналізовано особливості зміни соціально-економічного лідерства наприкінці ХІХ століття. Показано, що відставання Великої Британії від своїх конкурентів на зовнішніхринках пов’язано з переходом на екстенсивний алгоритм існування найбільшої імперії світу, яка стала батьківщиною промислового перевороту, її переорієнтацією на фінансово-лихварськімеханізми отримання надприбутків, що є показником початку стадіально-цивілізаційного занепаду класичної буржуазної формації. Показано, що Німеччина, яку і в наш час багатоісториків продовжують вважати головним винуватцем Першої світової війни, в цей період отримує конкурентні переваги насамперед за рахунок форсування інноваційної складової свогорозвитку, обумовленого обранням принципово іншої, відносно англо-саксонскої, моделі суспільного ладу посткапіталістичного типу. Важливо, що саме на основі подібних засад новогосуспільного ладу вже у ХХ столітті низка розвинених країн Сходу і Заходу здійснили економічне диво.Доведено, що витоки антагонізму між найпотужнішими геополітичними гравцями, який призвів до Великої війни, обумовлені не стільки так званим колоніальним переділом світу, скількизіткненням двох несумісних стратегій подальшого існування людства. Причому, приреченість Російської імперії за такого підходу, була пов’язана саме з тим, що черговий раз втратившиісторичний шанс власної модернізації, вона у світовому воєнному конфлікті, який був неминучим, через панування в державі компрадорські орієнтованого «класу, що байдикує» (Т. Веблен),обрала статус сателіта Великої Британії та Франції, які на той час були основним форпостом саме загниваючого монопольно-фінансового та загарбницького імперіалізму якісно нового глобального типу, що, врешті-решт, став головною причиною обох світових, а потім Холодної та нинішньої «гібридної», війн (нинішній путінський режим є похідним від сучасної глобальної«світосистеми» вже постмодерного неоколоніалізму). Також спростовано гіпотезу, що причиною Першої та Другої світових воєн був виключно агресивний націоналізм, який насправді у формі нацизму став лише неконструктивною реакцією на глобально-лихварський паразитизм, що спричинив Першу світову війну та «комуністичний експеримент», породжений громадянською війною, обумовленою катастрофою ще небаченої за масштабами воєнної бійні 1914-1918 років
ВІЛЬЯМ ВЕНТВОРТ – ДЕМОКРАТ ЗА СВІТОГЛЯДОМ, АВСТРАЛІЙСЬКИЙ ПОЛІТИК І МАНДРІВНИК ЗА ПОКЛИКАННЯМ
Get PDFThe article is dedicated to William Charles Wentworth, the leading Australian political figure during the first half of the 19th century, whose lifelong work for self-government culminated in the NewSouth Wales in 1855. While detecting his life-long activity we come to the conclusion that he was an exceptionally talented men: explorer, author, gifted barrister (he graduated from CambridgeUniversity with honours), landowner, and statesman. In 1819 he published a book “Statistical, Нistorical, and Political Description of The Colony of New South Wales and Its Dependant Settlements in Van Diemen’s Land” which was the first book of Australia written by native-born Australian. The analyses of this outstanding magnum opus, written by a young man before his thirties, allow to state that his book did much to stimulate emigration to Australia. It was reissued in revised and enlarged editions in 1820 and 1824. It is found out that while returning to Australia, Wentworth as a gifted orator and excellent journalist became the colony’s leading political figure of the 1820s and 1830s, calling for the abolition of convicts’ transportation and establishing representative government, freedom of the press and trial by jury. It is disclosed how he struggled for the Legislative Council (Parliament) and new Constitution in 1840s and 1850s; how he made primary education for all children in the colony a reality and did his utmost to open Sydney University. In sum: this great son of Australia accomplished everything he planned for his native land.Стаття присвячена Вільяму Вентворту, провідній австралійській політичній фігурі першої половині ХІХ ст. Він присвятив своє життя встановленню самоуправління, яке закінчилося перемогою в 1855 р. Вивчаючи його життєвий шлях і діяльність, ми дійшли висновку, що він був виключно талановитою людиною: першопроходець-дослідник, письменник, обдарований адвокат (він закінчив юридичний факультет Кембриджського університету з відзнаками), землевласник і державний діяч. У 1819 г. він опублікував книгу «Статистичний, історичний і політичний опис колониї Новий Південний Уельс і підпорядкованих їй поселень на Землі Ван Дімена», котра стала першою книгою, написаною австралійцем про Австралію. Анализ цього видатного magnum opus, що написала молода людина, котрій ще не виполнилося й 30 років, дозволяє стверджувати, що ця книга зробила багато для того, щоб стимулювати посилення еміграції до Австралії. Вона була розширена, доповлена й перевидана в 1820-му и 1824-му роках. З’ясовано, що повернувшись до Австралії, Вентворт, талановитий оратор и чудовий журналиіт, стає провідною фігурою в колоніальному політичному житті в 1820-1830-ті роки, вимагаючи заборонити транспортування каторжників та встановити репрезентативне управления, свободу преси, проведення судових вироків за участю суду присяжних. Розкрито, як він боровся за встановлення законодавчої ради (парламенту) і нової конституції в 1840-1850-ті роки; як він зробив початкову освіту для всіх дітей в колонії реальністю і які доклав зусилля для відкриття Сіднейского университету. Підводячи підсумки, можно сказати, що цей великий син Австралії зреалізував все, що він задумав для рідної землі
МОЛДОВА: ПОШУКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ – ВІД ІМПЕРСЬКОГО МИНУЛОГО ДО СЬОГОДЕННЯ
Get PDFThe article discusses the processes of searching for the national identity in the Republic of Moldova in the post-Soviet period. The conditions in which the reforms took place in the country are analyzed. The factors influencing the directions and prospects of further development of the Moldovan society are investigated. It is shown that the transformation process, which was initially assumed to be democratic, took place in an atmosphere of socio-political crises and conflicts, fluctuations in domestic and foreign policy. This process had a non-linear wave-like character. The construction of statehood in the country was accompanied by the emergence of ideological, political and cultural divisions in the political elite and in the masses of Moldovan society, which were then intensified, then softened with a certain periodicity. It is noted that the Republic of Moldova is practically the only state in Europe where the crisis of national identity is the determining factor in the polarization of the views of political forces. It was concluded that the incompleteness of the process of national identity in Moldova is intensified by the action of external factors, as a result of which the state is subject to the influence of more significant subjects of international politics.У статті розглядаються процеси пошуку національної ідентичності Республіки Молдова пострадянського періоду. Проаналізовано умови, в яких відбувалися реформи в країні, та фактори, які впливають на напрями і перспективи подальшого розвитку молдовського суспільства. Показано, що трансформаційний процес, який з самого початку передбачався як демократичний, протікав в обстановці соціально-політичних криз і конфліктів, коливань у внутрішній і зовнішній політиці та мав нелінійний хвилеподібний характер. Державотворення в Молдові супроводжувалося виникненням ідейно-політичних і культурних розколів у політичній еліті та в масах молдовського суспільства, які то посилювалися, то пом’якшувалися з певною періодичністю. Зазначено, що Республіка Молдова практично єдина в Європі країна, де криза національної ідентичності являє собою визначальний фактор поляризації поглядів політичнихсил. Зроблено висновок, що незавершеність процесу національної самоідентифікації в Молдові посилюється дією зовнішніх факторів, в результаті чого держава виступає предметом впливубільш вагомих суб’єктів міжнародної політики
ТЕОРЕТИЧНА РЕФЛЕКСІЯ ПРОБЛЕМАТИКИ СПІВВІДНОШЕННЯ СУСПІЛЬНИХ ІДЕАЛІВ ТА ПОЛІТИЧНИХ ІНТЕРЕСІВ
Get PDFThe article explores the theoretical reflection of the ratio of social ideals and political interests. The main approaches to the motivation of political activity and ideas about the most perfect social systemare highlighted. The scientific heritage of K. Marx and K. Mannheim is analyzed in detail on this issue and it is determined that large social groups (classes) present their interests in the form of ideals, or,in other words, social values and ideals are a concentrated expression (incl. and political) class interests. It is proved that ideas about social ideals and political interests have always been determined historically, being formed under the direct influence of the most important events in the international arena and the main domestic political trends. Thus, one can speak not only about theinterdependence of socio-political processes and knowledge about them, when theoretical ideas about society are a kind of reflection of its state and structure, and on the other hand, social relations appear to be objective knowledge about them (i.e., an empirical embodiment of ideas and concepts), but also about the synchronized dynamics of the evolution of social theory and historical practice, when scientific ideas develop in parallel with real social changes, creating two parallel dynamics – the intellectual and factual.У статті досліджується теоретична рефлексія співвідношення суспільних ідеалів і політичних інтересів. Висвітлено основні підходи щодо мотивації політичної активності та уявлення про найбільш досконалий суспільний устрій. Докладно проаналізовано науковий спадок К. Маркса і К. Мангейма з даної проблематики та визначено, що великі суспільні групи (класи)подають свої інтереси у формі ідеалів, або, іншими словами, суспільні цінності та ідеали є концентрованим виразом (зокрема і політичних) класових інтересів. Доведено, що уявлення просуспільні ідеали та політичні інтереси завжди були детерміновані історично, формуючись під безпосереднім впливом найважливіших подій на міжнародній арені та основних тенденційвнутрішньополітичного розвитку. Таким чином, можна говорити не лише про взаємозалежність суспільно-політичних процесів і знань про них, коли теоретичні уявлення про соціум є своєрідним відображенням його стану і структури, а з іншого боку – суспільні відносини постають об’єктивованим знанням про них (тобто емпіричним втіленням ідей і концепцій), але й про синхронізовану динаміку еволюції суспільної теорії та історичної практики, коли наукові уявлення розвивалися відповідно до реальних суспільних змін, створюючи дві паралельні динаміки – інтелектуальну і фактичну
КІПРСЬКЕ ПИТАННЯ В ПОЛІТИЦІ АДМІНІСТРАЦІЇ ДЖИММІ КАРТЕРА
Get PDFThe article is devoted to the policy of the 39th President of the USА from the Democratic Party, Jimmy Carter, regarding the Cyprus problem. The foreign policy aspects of the Cyprus issue, such as negotiations with Greece, Turkey, Cyprus leaders, the development of peacekeeping projects and diplomatic maneuvers of US officials, are considered. Attention is also paid to less obvious details of the politics of the Democratic Party. The role of the Cyprus issue in the pre-election campaign of 1976 is analyzed, since the Cyprus problem remained unsolved as a result of the activities of the Republican Party. This argument was successfully used in election criticism of the opponents. An important aspect of the activities of the democratic party was the search for support from the ethnic communities of the United States, among which the American Greeks represented one of the most influential lobby. In connection with this, the connection of J. Carter with the American Greeks in the context of his policyaimed at resolving the Cyprus problem is traced. A gradual loss of popularity of the American president is shown, as one of the consequences of the unresolved Cyprus issue.Стаття присвячена політиці адміністрації 39-го президента США від демократичної партії Джиммі Картера щодо кіпрської проблеми. Розглянуті зовнішньополітичні аспекти кіпрського питання, а саме переговори з Грецією, Туреччиною, лідерами Кіпру, розробкамиротворчих проектів та дипломатичні маневри американських урядовців. Також увага приділена й менш очевидним деталям в політиці демократичної партії. Аналізується роль кіпрського питання у передвиборчій програмі 1976 р., адже кіпрська проблема залишиласьневирішеною за підсумками діяльності республіканської партії. Цей аргумент вдало використовувався у передвиборчій критиці опонентів. Важливим аспектом діяльності демократичної партії був пошук підтримки поміж етнічних громад США, серед яких американські греки представляли одне із найвпливовіших лобі. У зв’язку з цим простежено зв’язок Дж. Картера із американськими греками в контексті його політики, спрямованої на вирішення кіпрської проблеми. Показано поступову втрату популярності американськогопрезидента як один із наслідків невирішеності кіпрського питання
ПОВСТАННЯ 1916 РОКУ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ КАЗАХСЬКОГО НАРОДУ
Get PDFThe article explores the revolt of Kazakh people against the Russian colonial policy which took place during World War I in 1916. There are analyzed the main reasons of the revolt, amongst whichsocio-economic factors as well as political factors are determined. In spite of the fact that the revolt of 1916, which had taken the form of National Liberation Revolution, generally was defeated, it causedthe growth of national self-determination, the increase in political participation and also formed certain experience of independent Kazakh people’s state-building. The revolt swept almost the whole territory of modern Kazakhstan and took an unprecedented scale and cruelty within the Russian empire. In consequence, the significant losses were incurred and hundreds of thousands of people were forced to leave their homelands. These events are considered to be the direct consequence of the colonial police of the Russian Empire towards the subdue peoples.У статті досліджується повстання казахського народу проти російської колоніальної політики, яке відбулося під час Першої світової війни в 1916 році. Аналізуються головні причини повстання, серед яких визначаються фактори як соціально-економічного, так і політичного характеру. Незважаючи на те, що повстання 1916 року, яке набуло форми національно-визвольної революції, в цілому зазнало поразки, воно призвело до зростання національної самосвідомості, збільшення політичної активності та сформувало певний досвід самостійного державного будівництва казахського народу. Повстання охопило майже всю територію сучасного Казахстану та набуло неймовірного для Російської імперії масштабу і жорстокості. У результаті були понесені значні втрати, а сотні тисяч людей змушені були покинути свої землі. Ці події стали прямим наслідком колоніальної політики Російської імперії щодо поневолених народів
АРАБСЬКІ КРАЇНИ ПЕРСЬКОЇ ЗАТОКИ У СИСТЕМІ ГЕОПОЛІТИЧНИХ ЗМІН ПОЧАТКУ ХХІ СТ.
Get PDFThe impact of changes in the geopolitical landscape at the global and regional levels on the development and transformation of such an important region of the Arab world as the Persian Gulf is analyzed. It is noted that the transformation processes of this region were primarily influenced by the US intervention in Iraq in 2003 and the “Arab spring” of 2010-2011. Over the past two decades, Iran has become the main rival of the Arab countries of the Persian Gulf. The tough and uncompromising confrontation with Iran mainly determines the peculiarities and aspirations of the foreign policy of these countries, the development of their integration formats and the emergence of new alliances. It isindicated that under the influence of the events of the “Arab spring” and the need to confront Iran, a “revolution from above” is unfolding in the Arab countries of the Persian Gulf today, and large-scale reforms have begun. The prospects for creating a new military-political project “Middle East Strategic Alliance”, the possibilities and risks of normalizing relations between the Arab countries of the Persian Gulf and Israel are analyzedПроаналізовано вплив змін геополітичного ландшафту на глобальному та регіональному рівнях на розвиток та трансформацію такого важливого регіону арабського світу як Перська затока. Визначено, що на трансформаційні процеси в першу чергу вплинула інтервенція США до Іраку 2003 р. та «арабська весна» 2010-2011 рр. Протягом останніх двох десятиліть головним суперником арабських країн Перської затоки став Іран. Жорстке і безкомпромісне протиборство з Іраном головним чином визначає особливості та спрямованість зовнішньополітичного курсу цих країн, розвиток їх інтеграційних форматів та появу нових альянсів. Підкреслено, що під впливом подій «арабської весни» та необхідності протистояння Ірану, в арабських країнах Перської затоки нині розгортається «революція зверху», почалися широкомасштабні реформи. Проаналізовано перспективи створення нового воєннополітичного проекту «близькосхідний стратегічний альянс», можливості та ризики нормалізації відносин арабських країн Перської затоки з Ізраїлем