Інсайт - психологічні виміри суспільства (E-Journal)
Not a member yet
190 research outputs found
Sort by
Наративне дослідження впливу навчання цифрового лідерства на навчальну мотивацію студентів-інженерів
Get PDFThe purpose of this study was to explore engineering students’ perspectives on the impact of digital transformation leadership training and its relationship to learning motivation. Methods. This study employed qualitative methods to explore participants’ experiences, perspectives, and behaviors within the context of the digital leadership training they participated in. Data collection techniques included semi-structured interviews with three civil engineering students, three electrical engineering students, and three mechanical engineering students who participated in the digital leadership training. The results, reviewed from the engineering students’ perspectives, revealed four main themes. These themes included digital simulation as a means of career preparation, active and collaborative participation in training that encourages digital skills enhancement, synergy with the industrial world as a platform for developing work competencies, and training that encourages creativity and innovation to address the challenges of the workplace. Discussion and conclusions. Based on the findings from the engineering students’ perspectives, several conclusions can be drawn. Digital simulation is effective for strengthening career readiness. Active and collaborative participation in training contributes to improving digital skills. Furthermore, the synergy between education and industry is crucial for developing work competencies. Finally, training that emphasizes creativity and innovation is key to adapting to the challenges of today’s dynamic work environment. This conclusion highlights that designing training programs to be contextual, collaborative, and industry-based is essential for effectively enhancing the work readiness of the younger generation. Such an approach ensures that students not only acquire theoretical knowledge but also develop practical competencies and soft skills that are directly applicable to the modern workplace. Suggestions for future research are to analyze the driving and inhibiting factors of student learning motivation based on these four themes to strengthen the design and implementation of training programs, so as to increase the readiness of engineering students to face the dynamics of industrial needs in the era of digital transformation. Метою цього дослідження було виявити бачення студентів-інженерів щодо впливу на- вчання лідерства в галузі цифрової трансфор- мації та його зв’язку з навчальною мотивацією. Методи. У цьому дослідженні використано якісні методи для вивчення досвіду, поглядів та поведінки учасників у контексті навчання з цифрового лідерства, в якому вони брали участь. Методи збору даних включали на- півструктуровані інтерв’ю з трьома студента- ми-будівельниками, трьома студентами-елек- триками та трьома студентами-механіками, які взяли участь у навчанні з цифрового лі- дерства. Результати, проаналізовані з позиції студентів-інженерів, виявили чотири основні теми. Ці теми включали цифрову симуляцію як засіб підготовки до кар’єри, активну та спільну участь у навчанні, що сприяє вдосконаленню цифрових навичок, синергію з індустріаль- ним світом як платформу для розвитку про- фесійних компетенцій, а також навчання, що заохочує креативність та інновації для вирі- шення викликів на робочому місці. Дискусія і висновки. На основі результатів, отриманих з позиції студентів-інженерів, можна зробити декілька висновків. Цифрове моделювання є ефективним для зміцнення готовності до кар’єри. Активна та спільна участь у навчанні сприяє покращенню цифрових навичок. Крім того, синергія між освітою та промисловістю має вирішальне значення для розвитку робо- чих компетенцій. Нарешті, навчання, що зо- середжується на креативності та інноваціях, є ключем до адаптації до викликів сучасного динамічного робочого середовища. Цей вис- новок підкреслює, що розробка навчальних програм, які є контекстуальними, створеними на основі співпраці та орієнтованими на га- лузь, є важливою для ефективного підвищен- ня готовності молодого покоління до роботи. Такий підхід гарантує, що студенти не лише отримують теоретичні знання, але й розвива- ють практичні компетенції та м’які навички, безпосередньо застосовні на сучасному робо- чому місці. Пропозиції для майбутніх дослід- жень полягають у аналізі рушійних і гальмів- них факторів навчальної мотивації студентів на основі цих чотирьох тем для покращення розробки та впровадження навчальних про- грам, а також для підвищення готовності сту- дентів-інженерів до динаміки промислових потреб в епоху цифрової трансформації. 
Психологічні захисти студентів у протистоянні стресорам воєнних дій
Get PDFThe study aims to determine the relationship between the implementation of psychological defenses, acceptable for current adaptation, and the level of stressful neuropsychiatric tension among students (civilians) under the influence of stressors of military actions. Methods. 109 students of Bachelor and Master degree levels of higher education (aged 18 to 55) were participants of this research. The following methodologies were used in this research: the methodology “Life style index” (H. Kellerman, R. Plutchik, H.R. Conte); Freiburg Personality Inventory (FPI, form “В”); the methodology of C. Spielberger in order to determine the level of trait and situational anxiety; the scale of psychological stress PSM-25; the methodology for determining the level of stress by V. Shcherbatuh. Results. One-third of a total group of subjects (32.11 %) have significantly pronounced tension states of anxiety and stress. Among three groups of subjects identified via cluster analyses, there are significant differences in the following indicators: the level of stress (χ2 = 10.423; df = 2; p = .005); situational anxiety (χ2 = 14.461; df = 2; p = .001); trait anxiety (χ2 = 9.318; df = 2; p = .009). Using psychological defenses significantly changes with the increase of stressful neuropsychiatric tension in the groups: projection (χ2 = 77.289; df = 2; p < .001), rationalization (χ2 = 63.652; df = 2; p < .001), and compensation (χ2 = 12.367; df = 2; p = .002). There are two factors identified via exploratory factor analysis that explain 41.87 % of accumulated variance: Factor 1 (combining all parameters characterizing the presence of stressful neuropsychiatric tension and parameters related to the subjects’ loss of stress resistance resources and opportunities for adequate resistance to stressful influences) and Factor 2 (combining the vast majority of psychological defenses). Discussion and Conclusions. Psychological defenses of students (civilians) from the stressors of military actions are conceptually defined as a method of adaptive response to current threats, which is usually characterized by a general acceptance of reality, partial content inadequacy of response to significant impacts of threatening circumstances in order to eliminate or significantly weaken the impact of emotionally difficult, undesirable for perception, psychologically traumatic information. Among the psychological defenses of students in confronting the stressors of military actions, projection, rationalization, and compensation were the most expressive and significant. With excessive expressiveness of tense states and difficulty in organizing mental actions, compensatory resources of rationalization and compensation, as well as other psychological defenses, become insufficient for the necessary reduction of neuropsychiatric tension. As distress develops, the activation of destructive projection also increases.25; the methodology for determining the level ofМета. Визначення зв’язку прийнятної для поточної адаптації реалізації психологічних захистів із рівнем стресогенної нервово-психічної напруги у студентів (цивільних осіб) в умовах впливу стресорів воєнних дій. Методи. Досліджуваними були 109 студентів бакалаврського та магістерського рівнів вищої освіти (вік – від 18 до 55 років). У дослідженні використано: методику “Індекс життєвого стилю” (Г. Келлерман, Р. Плутчик, Х.Р. Конте); Фрайбургський особистісний опитувальник (FPI, форма В); методику Ч. Спілбергера для визначення рівня особистісної та реактивної тривожності; шкалу психологічного стресу PSM-25; методику визначення рівня стресу В. Щербатих. Результати. У третини загального складу групи досліджуваних (32.11 %) встановлено наявність суттєво виразних тензійних станів тривожності і стресу. У виділених через кластерний аналіз трьох групах досліджуваних є значні розбіжності за наступними показниками: рівень стресу (χ2 = 10.423; df = 2; p = .005); реактивна тривожність (χ2 = 14.461; df = 2; p = .001); особистісна тривожність (χ2 = 9.318; df = 2; p = .009). З підвищенням стресогенної нервово-психічної напруги в групах суттєво на значущому рівні змінюється застосування досліджуваними психологічних захистів проекції (χ2 = 77.289; df = 2; p < .001), раціоналізації (χ2 = 63.652; df = 2; p < .001), компенсації (χ2 = 12.367; df = 2; p = .002). Виділені завдяки експлораторному факторному аналізу Фактор 1 (поєднує всі параметри, що характеризують наявність стресогенної нервово-психічної напруги, і параметри, які стосуються втрати досліджуваними ресурсів стресостійкості й можливостей адекватного спротиву стресогенним впливам) та Фактор 2 (поєднує переважну більшість психологічних захистів) пояснюють 41.87 % накопиченої дисперсії. Дискусія і висновки. Психологічні захисти студентів (цивільних осіб) від стресорів воєнних дій концептуально визначають як спосіб адаптивного реагування на актуальні загрози, що характеризується загальним прийняттям ійсності, частковою змістовою неадекватністю відповідей на суттєві впливи загрозливих обставин задля усунення або суттєвого послаблення впливу емоційно важкої, небажаної для сприймання, психотравмуючої інформації. Серед психологічних захистів студентів у протистоянні стресорам воєнних дій найбільш виразними і значущими виявилися проєкція, раціоналізація, компенсація. При надмірній виразності тензійних станів і ускладненні організації розумових дій компенсаторних ресурсів раціоналізації та компенсації, а також інших психологічних захистів, стає недостатньо для необхідного зниження нервово-психічної напруги. При розвитку дистресу також посилюється активація деструктивної проєкції
Статева детермінація сприйняття образу жіночності: якісний і статистичний аналізи
Get PDFThe aim of this experimental study is to identify differences in the evaluation of femininity by individuals of different sexes, to determine specific criteria for assessing femininity, and to reveal the diversity in interpretations of feminine traits. Methods. The primary data collection method was a projective technique – an original set of stylized images representing femininity archetypes, created using the Lexica Art neural network service. Raw data were obtained through semi-structured interviews using these stylized archetypal images and a subjective scaling method. The study involved a sample of 33 individuals aged 20 to 65, with an approximately equal number of men and women. The collected data were analyzed using content analysis (which allowed for identifying additional criteria for the perception of femininity, significantly expanding the information found in the literature and enriching the semantic depth of feminine images) and statistical analysis (including frequency distribution, Mann–Whitney U test, cross-tabulation, and analysis of variance). Results. Statistically significant differences were found in the evaluation of femininity criteria between men and women. The traits of “maturity” (rated more highly and valued more by women) and “modesty” (more often emphasized by men) showed statistically significant differences. The archetypal image of the “Berehynia” (Guardian or Keeper) was perceived as the most feminine by men and the least feminine by women. Discussion and Conclusions. The study confirms that widely accepted qualities in evaluating femininity (e.g., beauty) remain relevant for both sexes. Among the additional criteria identified, the traits that most influence the perception of a woman as feminine include confidence, maturity, wisdom, self-sufficiency, modesty, and inner richness. A notable contribution of this work is the trial use of stylized archetypal images of femininity, which opens the possibility of developing metaphorical cards titled “Archetypes of Femininity” in the future. Even at this stage, the image set has demonstrated therapeutic potential.Метою експериментального дослідження є встановлення відмінностей в оцінюванні жіночності представниками різних статей, виявлення специфічних критеріїв оцінювання жіночності та розкриття різноманітності в інтерпретації ознак жіночності. Методи. Основним методом отримання дослідницьких даних стала проєктивна методика – авторський набір стилізованих зображень архетипів жіночності, створення яких відбулося за допомогою сервісу нейромережі Lexica Art. Сирі дані дослідження отримано під час проведення напівстандартизованого інтерв’ю із застосуванням стилізованих зображень архетипів жіночності й методу суб’єктивного шкалювання. У ході дослідження опитано вибірку з 33 осіб віком від 20 до 65 років, приблизно в однаковому співвідношенні жінок і чоловіків. Отримані дані опрацьовано контент-аналізом (це дало можливість одержати додаткові критерії сприйняття жіночності, що значно розширило отриману з літератури інформацію, дозволило побудувати семантичне насичення жіночних образів) і статистичним аналізом (зокрема, застосовано частотний розподіл, U-критерій Манна-Уітні, крос-табуляційний та дисперсійний аналізи). Результати. Встановлено статистично достовірну відмінність в оцінюванні критеріїв жіночності при порівнянні результатів чоловіків і жінок. Підтверджено статистично достовірні відмінності для такого критерію жіночності, як “зрілість”, що є важливішим і ціннішим для жінок, та “скромність”, який частіше підкреслювали чоловіки. Виявлено, що архетиповий образ “Берегиня” постає найбільш жіночним у сприйнятті чоловіків і є найменш жіночним для жінок. Дискусія і висновки. Підтверджено: наявні загальноприйняті якості та риси в оцінюванні жіночності (наприклад, краса) залишаються актуальними для обох статей. Серед виявлених додаткових критеріїв найбільше впливають на оцінку образу жінки як жіночної впевненість, зрілість, мудрість, самодостатність, скромність і багатство внутрішнього світу. Особливий внесок нашої роботи полягає в апробації стилізованих зображеннях архетипів жіночності, що дозволить надалі створити метафоричні карти “Архетипи жіночності”. Але вже зараз цей набір продемонстрував свій терапевтичний вплив
Динаміка уявлень українців про національні символи як відображення опору російській агресії
Get PDFThe purpose is to investigate the changes that have been taking place during the full-scale Russian invasion in the perceptions of Ukrainian society about national symbols and may be of interest in terms of assessing its psycho-emotional state, prospects for further social development, preservation, and restoration of citizens’ mental health and personal growth. Methods. The dynamics of Ukrainians’ symbolic representations have been tracked in the course of monitoring, which has been carried out since the 2000s under the author’s leadership in all regions of the country, except for the temporarily occupied territories, since 2015. The monitoring is carried out through mass surveys, based on a sample representing the adult population of Ukraine aged 18 and older. About 1200 respondents were interviewed at each monitoring stage. The list of symbolic objects discussed in the article contained about 20 items. Results. The first of the surveys conducted after the full-scale Russian invasion showed that the external armed aggression initially led to a reduction of the symbolic consciousness of Ukrainian society to military-patriotic, mostly military content limited to the challenges of war. However, in the third year of the full-scale war, reliable data were obtained that indicated the regeneration and expanded reproduction of Ukrainians’ symbolic consciousness. Along with an increased focus on situationally determined military content, the frequency of choosing symbols related to the actualization of historical memory and artistic and aesthetic feelings of citizens has increased. Their symbolic preferences have become not only more unanimous but also much more diverse and richer in content. Discussion and Conclusions. The hypothesis that in the context of a full-scale Russian invasion, the leading role of Ukraine-centered symbols in the symbolic preferences of Ukrainians would further increase was fully confirmed. Other hypotheses were also confirmed: the increase in the number of national symbols in response to an existential threat to the nation, the actualization of the Ukrainian citizens’ historical memory as a factor in the further transformation of their symbolic representations, and the acquisition of transregional unity by the national symbolic space. However, the confirmation of these hypotheses has been delayed. Therefore, it is reasonable to assume that the identified psychological effects of reduction, regeneration, and expanded reproduction of symbolic consciousness may fit into the more general hypothesis of simplification/complication in the national community’s structure of perceptions about their nation’s symbols in the face of events threatening its existence. It also seems legitimate to assume that the observed regeneration and expanded reproduction of symbolic preferences indicate that Ukrainian citizens are gradually recovering from the psychological shock caused by the war, increasing their adaptive potential and ability for post-traumatic growth. The author considers the acquisition of transre- gional unity a sign of a new quality of Ukrainians’ symbolic consciousness. However, this process is hampered by the territorial localization of historical memory. Мета – дослідити ті зміни, що відбуваються впродовж повномасштабного російського вторгнення в уявленнях українського суспільства про національні символи і можуть становити інтерес в аспекті оцінки його психоемоційного стану, перспектив дальшого суспільного розвитку, збереження та відновлення ментального здоров’я громадян, їхнього особистісного зростання. Методи. Динаміка символічних уявлень українців відстежувалась у процесі моніторингу, який починаючи з 2000-х років здійснюється під керівництвом автора в усіх регіонах держави, з 2015 року – крім тимчасово окупованих територій. Моніторинг проводиться за допомогою масо- вих опитувань – за вибіркою, що репрезентує доросле населення України віком від 18 років і старше. На кожному етапі моніторингу опи- тано приблизно 1200 респондентів. Список символічних об’єктів, про які йдеться в статті, містив близько 20 найменувань. Результати. Перше з опитувань, проведених після повномасштабного російського вторгнення, показало, що зовнішня збройна агресія спершу потягла за собою редукцію символічної свідомості українського суспільства до військово-патріотичного, переважно мілітарного контенту, обмежуваного викликами війни. Проте на третьому році повномасштабної війни отримано достовірні дані, що свідчать про регенерацію та розширене відтворення символічної свідомості українців. Поряд із посиленням орієнтацій на ситуативно зумовлений мілітарний контент зросла частота вибору символів, пов’язаних з актуалізацією історичної пам’яті та художньо-естетичних почуттів громадян. Їхні символічні преференції стали не лише одностайнішими, а й значно різноманітнішими, змістовно багатшими. Дискусія і висновки. Повною мірою підтверджено гіпотезу про те, що в умовах повномасштабного російського вторгнення мало відбутися подальше увиразнення провідної ролі україноцентрованих символів у символічних преференціях українців. Отримали підтвердження й інші гіпотези: про збільшення кількості національних символів у відповідь на екзистенційну загрозу для нації, про актуалізацію історичної пам’яті громадян України як чинник подальшої трансформації їхніх символічних уявлень та про набуття національним символічним простором трансрегіональної єдності. Однак підтвердження цих гіпотез виявилося відстроченим у часі. З огляду на це обґрунтовано припущення, що виявлені психологічні ефекти редукції, регенерації та розширеного відтворення символічної свідомості, можливо, вкладаються в більш загальну гіпотезу спрощення/ускладнення структури уявлень національної спільноти про символи своєї нації в умовах загрозливих для її існування подій. Правомірним видається також припустити, що спостережені регенерація та розширене відтворення символічних преференцій свідчать про поступовий вихід громадян України зі спричиненого війною психологічного шоку, підвищення їхнього адаптивного потенціалу і здатності до посттравматичного зростання. Як прикмету нової якості символічної свідомості українців розглянуто набуття нею трансрегіональної єдності. Проте цей процес гальмує територіальна локалізація історичної пам’яті. 
Вплив сприйнятої емпатичної самоефективності на соціальну самоефективність: перехресне дослідження майбутніх медичних працівників
Get PDFIn order to be successful in business life, emotional characteristics are also needed in addition to the specific physical characteristics required from employees. The empathic and social self-efficacy levels of healthcare professionals are important for job success in healthcare organizations. A highly empathic and social self-efficacy healthcare professional will deliver effective service by establishing good communication and approaching the patient by understanding their conditions. Similarly, since the emotional awareness of a healthcare professional with a high level of empathic and social self-efficacy will be high, coordination with colleagues will be easy. This study aims to measure the empathic and social self-efficacy perceptions that reveal the humanistic skills of students receiving education in the healthcare field and to create a resource by revealing the relationship between them. In this way, delivering health services, which is a team effort, will be easier and more harmonious, and the service’s success will increase. Methods. For the current study, a survey was applied to 374 healthcare professional candidates. The research objective was achieved by utilizing the “Perceived Empathic Self-efficacy and Social Self-efficacy Scale” as the primary assessment instrument. The data obtained in the study were analyzed using SPSS and LISREL programs. Results. Based on the findings, a positive and moderate relationship (r=0.58) was observed between perceived empathic and social self-efficacy. It is seen that empathic self-efficacy and social self-efficacy perceived by health worker candidates do not differ according to gender, class, and age variables. Discussion and Conclusions. Perceived empathic self-efficacy positively affects perceived social self-efficacy. It is seen that perceived empathic self-efficacy explains approximately 34% of the change in perceived social self-efficacy. Future research should expand on the relationship between empathy and social self-efficacy by including diverse professional groups and additional variables, such as emotion blindness or emotional intelligence. This will provide a deeper understanding of how these factors contribute to professional success.Для досягнення успіху в професійній діяльності, окрім суто професійних і фізичних нави- чок, працівникам також необхідні певні емоційні характеристики. Рівень емпатичної та соціальної самоефективності медичних працівників важливий для успіху в роботі в закладах охорони здоров’я. Медичний працівник із високим рівнем емпатичної та соціальної самоефективності забезпечить ефективне надання послуг, здійснюючи належну комунікацію та підходячи до пацієнта з розумінням його стану. Відповідно, високий рівень емоційної усвідомленості, притаманний медичному працівнику з розвиненими емпатичними та соціальними навичками, сприятиме ефективній і злагодженій координації дій із колегами. Метою цього дослідження було виміряти сприйняття емпатичної та соціальної самоефективності, що розкривають гуманістичні навички студентів, які здобувають освіту в галузі охорони здоров’я, та створити ресурс, розкриваючи взаємозв’язок між ними. Методи. У межах цього дослідження було проведено опитування серед 374 майбутніх медичних працівників. Мета дослідження була досягнута шляхом використання Шкали сприйнятої емпатичної самоефективності та соціальної самоефективності як основного інструменту оцінювання. Дані, отримані в дослідженні, проаналізовано за допомогою програм SPSS та LISREL. Результати. На основі отриманих результатів виявлено позитивний помірний зв’язок (r = .58) між сприйнятою емпатичною самоефективністю та соціальною самоефективністю. Виявлено, що сприйнята емпатична та соціальна самоефективність майбутніх медичних працівників не має відмінностей залежно від їхньої статі, курсу навчання та віку. Дискусія та висновки. Сприйнята емпатична самоефективність позитивно впливає на соціальну самоефективність. Установлено, що сприйнята емпатична самоефективність пояснює приблизно 34.00% зміни соціальної самоефективності. Подальші дослідження повинні розширити зв’язок між емпатією та соціальною самоефективністю, залучаючи різноманітні професійні групи й додаткові змінні, як-от емоційна сліпота або емоційний інтелект, що забезпечить глибше розуміння того, як ці фактори сприяють професійному успіху
Посттравматичне відновлення з використанням сольової маски Корпана
Get PDFThe aim of this study was to evaluate the therapeutic potential of the Korpan salt therapy mask combined with structured psychotherapeutic support for individuals affected by the war in Ukraine and presenting with symptoms of acute stress disorder, post-traumatic stress disorder, and anxiety. Methods. The study was grounded in an integrative, trauma-informed theoretical model that incorporates psychophysiological, psychological, and clinical approaches. It employed a mixed-methods design with both quantitative and qualitative data collection. The sample comprised 57 participants (27 adults and 30 children, predominantly internally displaced persons) who, over two-weeks, used the Korpan mask daily in combination with psychotherapy encompassing four stages: psychophysiological stabilization, emotional balance regulation, cognitive process restoration, and the development of constructive coping strategies. Quantitative assessment was conducted using the PSQI, HADS-A/D, PTSD Diagnostic Scale, and KM-SABS; qualitative data were obtained through semi- structured interviews and parent questionnaires for children. Results showed statistically significant improvements across all key indicators: an increase in parasympathetic dominance on the KM-SABS (+2.37; p < 0.01; r = 0.56), reductions in PTSD symptom severity (−2.11; p < 0.01; r = 0.65), anxiety (−5.30; p < 0.001; r = 0.68), and PSQI sleep disturbance scores (−3.30; p < 0.01; r = 0.56). Thematic analysis revealed four core recovery themes: physiological stabilization and improved sleep, reduced hyperarousal, enhanced emotional regulation and social interaction, and decreased trauma-related play and avoidance behavior. The synergy of sensory modulation, parasympathetic nervous system activation, and psychotherapy facilitated more rapid reduction of psychophysiological tension, easier engagement in the therapeutic process, and increased emotional resilience. Discussion and Conclusions. The use of the Korpan mask in combination with psychotherapeutic support represents a promising, accessible, and non-invasive tool for supporting mental health in low-resource and humanitarian crisis settings. The findings support the need for further large-scale controlled studies to confirm its effectiveness, explore long-term outcomes, and integrate this approach into multimodal trauma-informed care programs.Метою цього дослідження було оцінити терапевтичний потенціал сольової маски Корпана в поєднанні зі структурованою психотерапевтичною підтримкою для осіб, які постраждали від війни в Україні й мають симптоми гострого стресового розладу, посттравматичного стресового розладу та тривожності. Методи. Дослідження базувалося на інтегративній, травмоорієнтованій теоретичній моделі, що поєднує психофізіологічний, психологічний та клінічний підходи. Використано змішаний дизайн із кількісним та якісним збором даних. Вибірка складалася з 57 учасників (27 дорослих і 30 дітей, переважно внутрішньо переміщені особи), які протягом двох тижнів щодня застосовували маску Корпана в поєднанні з психотерапією, що охоплювала чотири етапи: психофізіологічна стабілізація, регуляція емоційного балансу, відновлення когнітивних процесів і розвиток конструктивних копінг-стратегій. Кількісну оцінку здійснено з використанням PSQI, HADS-A/D, Діагностичної шкали ПТСР і KM-SABS; якісні дані отримано за допомогою напівструктурованих інтерв’ю та батьківських анкет для дітей. Результати показали статистично значущі покращення за всіма ключовими показниками: збільшення домінування парасимпатичної нервової системи за KM-SABS (+2.37; p < 0.01; r = 0.56), зни- ження вираженості симптомів ПТСР (−2.11; p < 0.01; r = 0.65), тривожності (−5.30; p < 0.001; r = 0.68) та балів порушення сну за PSQI (−3.30; p < 0.01; r = 0.56). Тематичний аналіз виявив чотири основні теми відновлення: фізіологічна стабілізація й покращення сну, зменшення гіперактивації, покращення емоційної регуляції й соціальної взаємодії, а також зниження травматичної гри та поведінки уникання. Синергія сенсорної модуляції, активації парасимпатичної нервової системи і психотерапії сприяла швидшому зниженню психофізіологічної напруги, легшому залученню до терапевтичного процесу та підвищенню емоційної стійкості. Дискусія та висновки. Використання маски Корпана в поєднанні з психотерапевтичною підтримкою є перспективним, доступним і неінвазивним інструментом для підтримки психічного здоров’я в умовах обмежених ресурсів і гуманітарних криз. Отримані результати підтверджують потребу в масштабніших контрольованих дослідженнях для перевірки ефективності, дослідження довгострокових результатів та інтеграції цього підходу в багатомодальні програми травмоорієнтованої допомоги
Особливості суб’єктивного оцінювання ефективності психологічної підтримки здобувачів вищої освіти
Get PDFThe purpose of the study was to determine the relationship between the social characteristics of higher education students and their subjective assessment of the effectiveness of various types of psychological support in wartime. The study analysed how age, gender, level, and year of study, as well as location, affect the perception of such activities as lectures, trainings, individual counselling, and support groups. The results of the study can be used to develop adaptive approaches to psychological support for higher education students in wartime. Methods. To achieve the research objective, a quantitative methodology was applied using multivariate analysis of variance (ANOVA). An online questionnaire was used to collect data, which included an assessment of the effectiveness of each psychological support measure on a straightforward numerical scale (0–10 points). The distribution of data was tested for normality using the Kolmogorov-Smirnov test, which allowed the use of parametric analysis methods. The study’s total sample consisted of 237 higher education students who were diverse in age, gender, years of education, levels of education, and location. Results. The effectiveness of lectures, trainings, and individual work can be assessed by age, as it has been found. Younger students (18–22 years old) highly value lectures and trainings because they provide access to new knowledge and practical skills. On the other hand, older students (28–33 years old) prefer individual work because it allows them to work through personal problems in more depth. There were significant differences between men and women in assessing the effectiveness of different psychological support measures: women rated individual support formats higher than men. The level of study affects the assessment of the effectiveness of trainings and support groups, with Bachelors rating these measures higher than Master’s students. The location of the students also affects the assessment of the effectiveness of psychological support measures: those who are abroad rated the effectiveness of group and individual measures more highly. Discussion and Conclusions. The results of the study emphasise the need to develop adaptive psychological support programmes for higher education students in wartime, taking into account the social characteristics of the participants. Support groups proved to be a universal format that meets the psychological needs of all categories of students, while lectures, trainings, and individual work require a differentiated approach to application. The results can be used to improve the psychological support of higher education students in conditions of prolonged crises, such as war. The findings also provide a basis for further research aimed at studying the long-term effects of different types of psychological support.Мета дослідження полягала у визначенні взаємозв’язків між соціальними характеристиками здобувачів вищої освіти та їхньою суб’єктивною оцінкою ефективності різних видів психологічної підтримки в умовах війни. Було проаналізовано, як вік, стать, рівень і рік навчання, а також місцезнаходження впливають на сприйняття таких заходів, як лекції, тренінги, індивідуальні консультації та групи підтримки. Результати дослідження можуть бути використані при розробці адаптивних підходів до психологічного супроводу здобувачів вищої освіти в умовах війни. Методи. Для досягнення мети дослідження було застосовано кількісну методологію з використанням багатофакторного дисперсійного аналізу (ANOVA). Дані зібрано за допомогою онлайн-опитувальників, що включали оцінку ефективності кожного заходу психологічної підтримки за прямолінійною числовою шкалою (0–10 балів). Розподіл даних перевірявся на нормальність за допомогою критерію Колмогорова-Смирнова, що дозволило застосувати параметричні методи аналізу. Загальну вибірку досліджуваних склали 237 здобувачів вищої освіти різного віку, статі, років і рівнів навчання та місцезнаходження. Результати. З’ясовано, що вік є значущим фактором в оцінці ефективності лекцій, тренінгів та індивідуальної роботи. Здобувачі освіти молодшого віку (18–22 роки) високо оцінюють лекції та тренінги, оскільки вони забезпечують доступ до нових знань і практичних навичок. Натомість здобувачі старшого віку (28–33 роки) надають перевагу індивідуальній роботі через можливість глибшого опрацювання особистих проблем. Статеві відмінності в оцінках ефективності різних заходів психологічної підтримки також виявилися значущими: жінки більш високо оцінюють індивідуальні формати підтримки, ніж чоловіки. Рівень навчання впливає на оцінку ефективності тренінгів і груп підтримки, причому бакалаври оцінюють ці заходи вище, ніж магістранти. Місцезнаходження здобувачів також впливає на оцінку ефективності заходів психологічної підтримки: ті, хто перебувають за кордоном, більш високо оцінюють результативність групових та індивідуальних заходів. Дискусія і висновки. Результати дослідження підкреслюють необхідність розробки адаптивних програм психологічної підтримки здобувачів вищої освіти у воєнний час, що враховують соціальні характеристики учасників. Групи підтримки виявилися універсальним за ефективністю форматом, що задовольняє психологічні потреби всіх категорій здобувачів, тоді як лекції, тренінги та індивідуальна робота вимагають диференційованого підходу до застосування. Результати можуть бути використані для удосконалення психологічного супроводу здобувачів вищої освіти в умовах тривалих криз, таких як війна. Отримані дані також створюють основу для подальших досліджень, спрямованих на вивчення довгострокових ефектів різних видів психологічної підтримки
Особливості соціально-психологічної адаптації вимушено переміщених осіб до нового соціального середовища
Get PDFRestoration of the vital well-being of internally displaced persons plays a significant part in their integration into a new social environment since it determines the efficiency of their cooperation with representatives of a host community. The ability to regain the internal sensation of life satisfaction facilitates the successful adaptation of displaced persons to new living conditions, regaining their resourcefulness and assertion. For this very reason, social and psychological adaptation of internally displaced persons is among the burning issues of quality psychological counselling and social work. The purpose of this paper is to inquire into peculiarities of social and psychological adaptation of internally displaced persons to a new social environment. Methods: bibliosemantic, psychodiagnostic, the method of system analysis and generalization, mathematical and statistical method. 312 internally displaced persons took part in the investigation that was carried out in 2022–2024. Valid and reliable psychodiagnostic tools were employed. Results. It was established that the majority of internally displaced persons had a medium (moderate) level of social and psychological adaptation. Difficulties in their adaptation to new conditions of the social environment arise from the increased externality and deteriorated appreciation of others (representatives of the host party). The trends towards disinterest in life and the mismatch between set and attained goals became visible. It was found that low life satisfaction of internally displaced persons is due to their decreased adaptability, deteriorated self-acceptance and acceptance of others, externality, and the loss of dominant life stance. Discussion and Conclusions. It was established that certain deviations in indicators of propensity for escapism, submissive passiveness, and emotional discomfort can be traced against the background of the relatively typical profile of social and psychological adaptation. All this is evidence of the apparent difficulties the respondents face while adapting to the new realities of war. It is not unusual for internally displaced persons to lose interest in life, find themselves disoriented in terms of life goal setting and methods of attaining it, lose faith in themselves and their conduct. It was established that their emotional well-being is the hardest to restore; the process of self-perception is getting more complicated in the new living conditions. The research opens up space for improving social and psychological work with displaced persons. Their successful integration into a new environment suggests taking effective measures of psychological support directed at the development of a clear life stance, tolerance towards a host community, and determination enhancement.Важливу роль в інтеграції вимушено переміщених осіб у нове соціальне середовище відіграє відновлення життєвого благополуччя, від якого залежить успішність їхньої взаємодії з представниками приймаючої громади. Здатність відновити суб’єктивне відчуття життєвої задоволеності сприяє успішній адаптації переселенців до нових життєвих умов, відновлення ресурсності та впевненості. Саме тому соціально-психологічна адаптація вимушено переміщених осіб є однією з нагальних проблем організації кваліфікованої психологічної допомоги та соціальної роботи. Мета – до слідити особливості соціально-психологічної адаптації вимушено переміщених осіб до життя в новому соціальному середовищі. Методи: бібліосемантичний, психолого-діагностичний, метод системного аналізування та узагальнення, математико-статистичний. У дослідженні, проведеному в 2022–2024 роках, узяли участь 312 вимушено переміщених осіб. Застосовано валідний і надійний психодіагностичний інструментарій. Результати. Встановлено, що більшість вимушено переміщених осіб мають середній (помірний) рівень показників соціально-психологічної адаптації. Проблеми їхньої адаптації до нових умов соціального середовища пов’язані зі зростанням екстернальності й ускладненнями прийняття інших (мешканців приймаючої сторони). Виявлено тенденцію до втрати інтересу до життя й неузгодженість між поставленою та досягнутою метою. З’ясовано, що зниження компонентів задоволеності життям вимушених переселенців пов’язане з відповідним зниженням їх адаптивності, прийняття себе та інших, екстернальністю, втратою домінантної життєвої позиції. Дискусія і висновки. З’ясовано, що на фоні відносно типового профілю компонентів соціально-психологічної адаптації спостерігаються й певні відхилення за показниками схильності до ескапізму, підлеглої пасивності та емоційного дискомфорту. Це засвідчило явні труднощі пристосування респондентів до нових реалій війни. Зазначено, що вимушені переселенці нерідко втрачають інтерес до життя, дезорієнтовані в постановці життєвої мети та способах її досягнення, зневірюються в оцінці самих себе та власних вчинків. Констатовано, що в них найгірше відновлюється емоційне благополуччя, ускладнюється процес самоприйняття в нових умовах життя. Проведене дослідження відкриває перспективи вдосконалення соціально-психологічної роботи з переселенцями. Успішна їх інтеграція в нове середовище має передбачати дієві заходи з психологічної підтримки, що спрямовані на формування чіткої життєвої позиції, толерантності щодо приймаючої громади, розвитку рішучості
Застосування кетамін-асистованої психотерапії для подолання резистентної депресії з коморбідним посттравматичним стресовим розладом у ветеранів
Get PDFThe aim of the study was to evaluate the practice of using ketamine-assisted psychotherapy (KAT) in accordance with international clinical guidelines at the State Institution “Center for Mental Health and Veterans’ Rehabilitation ‘Lisova Polyana’ of the Ministry of Health of Ukraine” (Ukraine). Adapting the international clinical guidelines on ketamine therapy for treatment- resistant depression within the Ukrainian medical system in the context of war was the main focus of the study. Methods. The study had an open- label, non-blinded naturalistic design with a single group of participants (n = 27). The sample included veterans with confirmed treatment- resistant depression (TRD) and PTSD symptoms. The KAT course consisted of 1–4 ketamine infusions at doses of 0.5–1.0 mg/kg of body weight, accompanied by preparatory and integration psychotherapy sessions. Symptom dynamics were assessed using the “PHQ-9” (Kroenke et al., 2001), “BDI” (Beck et al., 1996), and “PCL-M” (Weathers et al., 1993) questionnaires. Psychodiagnostics were performed before treatment, after treatment, and one month after treatment. Nonparametric statistical methods (Wilcoxon signed-rank test, Spearman’s correlation coefficient, Hedges’ g) and correlational analysis were applied to explore relationships between outcomes and other variables. Results. The majority of participants demonstrated a significant reduction in depression symptoms (PHQ-9: p < .001, g = 1.31; BDI: p < .001, g = 1.20) and PTSD symptoms (PCL-M: p < .001, g = 1.10). More than 50.00% of participants achieved either substantial clinical improvement or remission. In 22.00–26.00% of participants, symptoms remained unchanged or slightly worsened, underscoring the need for an individualized treatment approach. The positive therapeutic effect persisted for at least one month after completion of treatment. While no correlation was found between KAT outcomes and participants’ age or the therapist’s personality, baseline symptom severity moderately correlated with effect size. Conclusions. The findings indicate high effectiveness of KAT as an innovative approach for treating resistant mental disorders in veterans. Combining pharmacological and psychotherapeutic components demonstrates significant potential for integration into Ukraine’s mental health system. However, the results require confirmation in larger samples and controlled experimental studies. The proposed therapeutic model could serve as a foundation for improving national clinical guidelines for the treatment of PTSD and depression among veterans.Метою дослідження була оцінка практики використання кетамін-асистованої психотерапії згідно з міжнародними клінічними настано- вами в ДЗ “Центр психічного здоров’я та реабілітації ветеранів “Лісова поляна” МОЗ України” (Україна). У фокусі дослідження – досвід адаптації міжнародних клінічних настанов щодо застосування кетаміну в умовах української медичної системи в контексті війни. Методи. Дослідження мало відкритий неінтервенцій- ний дизайн з однією групою учасників (n = 27) без засліплення. До вибірки увійшли ветерани з підтвердженою резистентною депресією та симптомами ПТСР, які проходили лікування згідно з міжнародними клінічними настановами. Курс КАТ складався з 1–4 інфузій кетаміну в дозі .5–1.0 мг/кг маси тіла, що супроводжу- валися підготовчими та інтеграційними психотерапевтичними сесіями. Для оцінки динаміки симптомів використано опитувальники “PHQ-9” (Kroenke et al., 2001), “BDI” (Beck et al., 1996) і “PCL-M” (Weathers et al., 1993). Психодіагностику проведено до, після та через один місяць після завершення курсу терапії. Застосовано непараметричні статистичні методи (критерій Уілкоксона, коефіцієнт Спірмена, коефіцієнт Хеджеса), а також кореляційний аналіз для вивчення зв’язку між результатами та іншими змінними. Результати. Після про- ходження курсу кетамін-асистованої терапії (КАТ) у більшості учасників зафіксовано достовірне зниження інтенсивності симптомів депресії (PHQ-9: p < .001, g = 1.31; BDI: p < .001, g = 1.20) та ПТСР (PCL-M: p < .001, g = 1.10). Понад 50.00% учасників досягли або значного клінічного покращення, або ремісії. У 22.00– 26.00% учасників симптоми не змінилися або дещо погіршилися, що підкреслює потребу в індивідуалізації підходу. Позитивний ефект лікування зберігався через один місяць після завершення курсу. Якщо між результатом КАП і віком учасників та особистістю психотерапевта не виявлено зв’язку, то початковий рівень симптомів помірно корелював із величиною ефекту. Висновки. Отримані дані свідчать про високу ефективність запровадження в програми КАТ як інноваційного підходу до лікування резистентних психічних розладів у ветеранів. Адаптована модель із поєднанням фармаколо- гічного та психотерапевтичного компонентів демонструє значний потенціал для інтеграції в українську систему психічного здоров’я. Водночас результати потребують підтвердження в більших вибірках та контрольованих експериментальних дослідженнях. Запропонована терапевтична модель може слугувати підґрунтям для вдосконалення національних клінічних настанов у сфері лікування ПТСР і депресії серед ветеранів