KhNUIAI Kharkov National University of Internal Affairs Institutional Repository

Kharkiv National University of Internal Affairs

KhNUIAI Kharkov National University of Internal Affairs Institutional Repository
Not a member yet
    20993 research outputs found

    Забезпечення прав особи під час зупинення та відновлення досудового розслідування в умовах дії воєнного стану

    No full text
    Підкреслено, що з урахуванням викликів правового режиму воєнного стану законодавець ужив усіх можливих заходів для унормування проблемних аспектів, що мали місце у сфері кримінальної юстиції. Наголошено на необхідності неухильного дотримання прав, свобод та законних інтересів особи у кримінальному провадженні та на переосмислені окремих законодавчих нововведень.It is emphasized that, taking into account the challenges of the legal regime of martial law, the legislator has taken all possible measures to normalize problematic aspects that occurred in the field of criminal justice. The need for strict observance of the rights, freedoms and legitimate interests of the individual in criminal proceedings and for rethinking certain legislative innovations is emphasized

    Військові злочини та міжнародне право: інструменти притягнення до відповідальності за геноцид і тероризм у контексті російсько-української війни

    No full text
    Наголошено, що російсько-українська війна стала тлом для трансформації міжнародного права. Незважаючи на політичні бар’єри, нові інструменти (цифрова криміналістика, універсальна юрисдикція) та тиск громадянського суспільства дають надію на покарання винних.It is emphasized that the Russian-Ukrainian war became the backdrop for the transformation of international law. Despite political barriers, new tools (digital forensics, universal jurisdiction) and pressure from civil society give hope for the punishment of the guilty

    Необхідність формування антикорупційної політики української держави через духовно-ціннісну складову: кримінологічні та державно-правові аспекти проблеми

    No full text
    Наголошено, що антикорупційна політика української держави повинна спиратися не лише на правові норми, але й на глибокі духовні засади. Це дозволить створити справжнє верховенство права, яке базується на цінностях, що виходять із духовної та моральної основи. Тому розгляд проблеми корупції в контексті духовно-ціннісного підходу є ключовим для розвитку не лише правової, а й етичної і справедливої держави.It is emphasized that the anti-corruption policy of the Ukrainian state should be based not only on legal norms, but also on deep spiritual principles. This will allow creating a true rule of law, which is based on values that come from a spiritual and moral foundation. Therefore, considering the problem of corruption in the context of a spiritual and value approach is key to the development of not only a legal, but also an ethical and just state

    Criminological characteristics and prevention by the National Police of involvement of minors in illegal activities

    No full text
    Дисертація присвячена комплексній кримінологічній характеристиці втягнення неповнолітніх у протиправну діяльність (ст. 304 КК України) та розробці стратегічних і тактичних засад запобігання цим кримінальним правопорушенням Національною поліцією.The dissertation is devoted to a comprehensive criminological characterization of the involvement of minors in illegal activities (Article 304 of the Criminal Code of Ukraine) and the development of strategic and tactical principles for the prevention of these criminal offenses by the National Police

    Аналіз змін у методах виявлення та фіксації доказів домашнього насильства під час війни

    No full text
    З'ясовано, що адаптація методів виявлення та фіксації доказів домашнього насильства в умовах війни є критично важливою для забезпечення правосуддя. Використання сучасних технологій, реформування законодавства, розвиток психологічної підтримки та кібербезпеки сприятимуть ефективнішій боротьбі з домашнім насильством навіть у складних умовах воєнного часу.It has been found that adapting methods for detecting and recording evidence of domestic violence in wartime is critically important for ensuring justice. The use of modern technologies, legislative reform, the development of psychological support and cybersecurity will contribute to a more effective fight against domestic violence even in the difficult conditions of wartime

    Features of legal regulation of criminal police units’ activities under martial law

    No full text
    Збройна агресія проти України спричинила необхідність адаптації правового регулювання діяльності підрозділів кримінальної поліції до умов воєнного стану. Це вимагає поєднання традиційних правоохоронних функцій із розширеними завданнями – протидією диверсіям, мародерству, незаконному обігу зброї та іншим злочинам, характерним для надзвичайних ситуацій. Мета. Провести комплексний аналіз особливостей правового регулювання діяльності підрозділів кримінальної поліції під час дії воєнного стану з урахуванням сучасних викликів безпеці держави, міжнародного досвіду та потреби у забезпеченні балансу між ефективністю правоохоронної діяльності й дотриманням принципів верховенства права та захисту прав і свобод людини. Методи. Порівняльноправовий – для аналізу досвіду зарубіжних держав щодо функціонування поліції під час надзвичайних і воєнних станів; системно-структурний – для виявлення взаємозв’язків між нормами національного законодавства та міжнародними стандартами захисту прав людини; формально-юридичний – для дослідження процесуальних аспектів реалізації повноважень поліції й правових колізій; аналітичний – для формулювання пропозицій з удосконалення законодавства. Результати. Встановлено, що правове регулювання діяльності кримінальної поліції під час воєнного стану в Україні поєднує елементи жорсткого реагування на безпекові виклики з дотриманням демократичних принципів. Виокремлено процесуальні особливості виконання повноважень, напрями взаємодії з іншими органами сектору безпеки та проблеми захисту прав і свобод громадян. Зіставлення з міжнародною практикою показало спільні тенденції та відмінності у межах розширення поліцейських повноважень. Висновки. Необхідна системна інтеграція спеціальних норм воєнного часу до профільних законів для усунення колізій і підвищення передбачуваності процедур. Рекомендовано запровадити стандартизовані процесуальні режими для дій у зонах бойових дій, посилити парламентський і громадський контроль, удосконалити механізми захисту прав людини та забезпечити баланс між національною безпекою і демократичними стандартами правової держави.The armed aggression against Ukraine has necessitated the adaptation of the legal regulation of criminal police units to the conditions of martial law. This requires combining traditional law-enforcement functions with expanded tasks such as countering sabotage, looting, illicit arms trafficking, and other crimes typical of emergencies. Purpose. To conduct a comprehensive analysis of the legal regulation of criminal police activities during martial law, taking into account current national security challenges, international experience, and the need to balance effective law-enforcement operations with the principles of the rule of law and the protection of human rights and freedoms. Methods. Comparative-legal – to examine foreign experience in policing during states of emergency and martial law; system-structural – to identify relationships between national legislation and international human rights standards; formal-legal – to study procedural aspects of police powers and related legal conflicts; analytical – to formulate proposals for legislative improvement. Results. It was established that the legal framework governing criminal police operations under martial law in Ukraine combines strong security measures with adherence to democratic principles. The study highlights procedural specifics of exercising police powers, areas of cooperation with other security and defense actors, and challenges in safeguarding citizens’ rights and freedoms. Comparison with international practice revealed both common trends and distinctive approaches to expanding police authority. Conclusions. A systematic integration of wartime special norms into core legislation is required to eliminate legal conflicts and enhance procedural predictability. It is recommended to introduce standardized procedural regimes for actions in combat zones, strengthen parliamentary and public oversight, improve mechanisms for human rights protection, and maintain a balance between national security and democratic legal standards

    Мова ненависті як зброя масового ураження

    No full text
    Підсумовано, що мова ненависті — це не просто набір образливих слів. Це реальна загроза, що може завдати шкоди як на особистісному, так і на соціальному та міжнародному рівнях. Боротися з нею потрібно комплексно: від законодавства до виховання, від роботи медіа до особистої відповідальності. У світі, де слово має велику силу, ми зобов’язані навчитися використовувати його не для руйнування, а для зцілення.It is concluded that hate speech is not just a set of offensive words. It is a real threat that can cause harm both on the personal, social and international levels. It is necessary to fight it comprehensively: from legislation to education, from the work of the media to personal responsibility. In a world where words have great power, we must learn to use them not for destruction, but for healing

    Вербальна агресія: лінгвістично-правовий аспект

    No full text
    The article examines the phenomenon of verbal aggression as a linguistic and legal problem which, under certain conditions, can be qualified as an administrative or criminal offence. The verbal aggression is defined as a conscious communicative strategy aimed at achieving certain goals through the use of language. Theoretical aspects of communication strategies are characterised. The key characteristics, forms of manifestation and consequences of verbal aggression in the context of interpersonal communication are analysed. Various forms of verbal aggression are considered, including insults, threats, criticism, irony, manipulation and ignoring. Particular attention is paid to the analysis of linguistic means used to implement verbal aggression as a communication strategy. The lexical, syntactic and stylistic features of aggressive statements, as well as their impact on the emotional state of the interlocutor are identified. The term “offence committed verbally” in the context of legal linguistics is considered, and its difference from more established concepts such as “hate speech” or “verbal aggression” is emphasised. It is noted that the development of jurisprudence contributes to a detailed analysis of speech actions that may have legal significance. The main attention is paid to the characterization of offences committed verbally through the components of their legal qualification, in particular, the object, objective side, subject and subjective side. The public danger associated with their information impact on public relations, in particular, human rights, public order, state security and interests of justice, is considered. The linguistic expertise is analysed as an important tool for determining legally significant statements. The article also deals with the issues of enshrining verbal offences in the criminal and administrative legislation of Ukraine. Examples of articles of the Criminal Code of Ukraine and the Code of Ukraine on Administrative Offences regulating liability for aggressive speech acts, including threats, harassment and calls for offences, are provided. It is noted that an important aspect of law enforcement is to take into account the context of statements, their content and possible consequences. The importance of further development of interdisciplinary approaches to the analysis of verbal offences is emphasised, which will allow for a more effective classification of such acts according to their semantic model. The emphasis is placed on the need to systematically consolidate the concept of ‘verbally committed offence’ in legal and scientific doctrine to ensure an adequate legal assessment of such phenomena.Досліджено феномен вербальної агресії як лінгвістично-правову проблему, яку за певних умов можна кваліфікувати як адміністративне або кримінальне правопорушення. Вербальну агресію визначено як свідому комунікативну стратегію, спрямовану на досягнення певних цілей шляхом використання мовних засобів. Охарактеризовано теоретичні аспекти комунікативних стратегій. Проаналізовано основні характеристики, форми прояву та наслідки вербальної агресії в контексті міжособистісного спілкування. Розглянуто різновиди вербальної агресії, зокрема образи, погрози, критику, іронію, маніпуляції та ігнорування. Особливу увагу приділено аналізу мовних засобів, що використовуються для реалізації вербальної агресії як комунікативної стратегії. Визначено лексичні, синтаксичні та стилістичні особливості агресивних висловлювань, а також їхній вплив на емоційний стан співрозмовника. Розглянуто термін «правопорушення, вчинене вербально» у контексті юридичної лінгвістики, наголошено на його відмінності від більш усталених понять, таких як «мова ворожнечі» чи «вербальна агресія». Зазначено, що розвиток юридичної лінгвістики сприяє детальному аналізу мовленнєвих дій, які можуть мати юридичне значення. Основну увагу зосереджено на характеристиці правопорушень, учинених вербально, через аналіз елементів їх правової кваліфікації, зокрема об’єкта, об’єктивної сторони, суб’єкта та суб’єктивної сторони. Розглянуто їхню суспільну небезпеку, що пов’язана з інформаційним впливом на суспільні відносини, зокрема на права особи, громадський порядок, державну безпеку та інтереси правосуддя. Проаналізовано лінгвістичну експертизу як важливий інструмент для встановлення юридично значущих висловлювань. Висвітлено питання нормативного закріплення правопорушень, учинених вербально, у кримінальному та адміністративному законодавстві України. Наведено приклади статей Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, які регулюють відповідальність за агресивні мовленнєві акти, зокрема погрози, цькування та заклики до вчинення правопорушень. Зазначено, що важливим аспектом правозастосування є врахування контексту висловлювань, їхнього змісту та можливих наслідків. Наголошено на необхідності подальшого розвитку міждисциплінарних підходів до аналізу правопорушень, учинених вербально, що дасть змогу ефективніше класифікувати такі діяння за їхньою смисловою моделлю. Акцентовано на потребі системного закріплення поняття «правопорушення, учинене вербально» у правовій та науковій доктрині задля забезпечення адекватної юридичної оцінки подібних явищ

    Безпечні технології для підтримки IoT на основі туманних і хмарних обчислень

    No full text
    Запропонована безпечна архітектура системи для підтримки IoT на основі туманних та хмарних обчислень не схильна до кібератак, зламів, вторгнень, маніпуляцій за рахунок перенавантаження на систему та використання платформ безпеки ІoT.The proposed secure system architecture for supporting IoT based on fog and cloud computing is not susceptible to cyberattacks, hacking, intrusions, manipulations due to system overload and the use of IoT security platforms

    Сучасна класифікація кіберзлочинів: теоретико-правовий аналіз

    No full text
    Сучасна класифікація кіберзлочинів має базуватися на міждисциплінарному підході – поєднанні юридичних, технічних і організаційних критеріїв. Запропонована гібридна модель дозволяє не лише структурувати відомі форми злочинної діяльності, а й адаптуватися до появи нових її різновидів. Важливо також ураховувати контекст реалізації – ступінь організації, рівень автоматизації, міжнародний вимір. Така типологія може бути основою для вдосконалення кримінального права та практики розслідування у цифрову епоху.The modern classification of cybercrimes should be based on an interdisciplinary approach - a combination of legal, technical and organizational criteria. The proposed hybrid model allows not only to structure known forms of criminal activity, but also to adapt to the emergence of new varieties. It is also important to take into account the context of implementation - the degree of organization, the level of automation, the international dimension. Such a typology can be the basis for improving criminal law and investigative practice in the digital age

    8,500

    full texts

    20,993

    metadata records
    Updated in last 30 days.
    KhNUIAI Kharkov National University of Internal Affairs Institutional Repository is based in Ukraine
    Access Repository Dashboard
    Do you manage KhNUIAI Kharkov National University of Internal Affairs Institutional Repository? Access insider analytics, issue reports and manage access to outputs from your repository in the CORE Repository Dashboard!