INNOVATIVE ECONOMY (E-Journal)
Not a member yet
783 research outputs found
Sort by
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗДІЙСНЕННЯ МИТНИХ ПРОЦЕДУР ПРИ ПЕРЕМІЩЕННІ ВАНТАЖІВ У КОНТЕЙНЕРАХ
Get PDFКоробкова О.М. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗДІЙСНЕННЯ МИТНИХ ПРОЦЕДУР ПРИ ПЕРЕМІЩЕННІ ВАНТАЖІВ У КОНТЕЙНЕРАХМета. Теоретичне обґрунтування доцільності обов’язкового формування та застосування попередніх рішень щодо класифікації та походження при здійсненні митного контролю вантажів у контейнерах.Методика дослідження. Теоретико-методологічну базу дослідження формують праці зарубіжних і вітчизняних учених та практиків із питань митного контролю і реалізації державної митної справи. Методи теоретичного узагальнення, аналізу й синтезу, наукової абстракції застосовано для з’ясування сутності та ролі митного контролю; спостереження та формалізації – для моніторингу ефективності системи митного контролю при переміщенні вантажів у контейнерах через митний кордон України.Результати дослідження. Проаналізовано основні нормативно-правові акти України стосовно порядку виконання митних процедур, пов’язаних з організацією митного контролю в пунктах пропуску через державний кордон. Встановлено, що одним із ключових зобов’язань України за Економічною частиною Угоди про асоціацію з ЄС є приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту, а це вимагає впровадження NCTS, що дасть змогу прискорити та удосконалити митні процедури щодо товарів у контейнерах, які переміщуються через українсько-європейський кордон, зменшити витрати на транскордонну торгівлю товарами з країнами Європи, а також більш ефективно протидіяти спробам порушення митних правил. Визначено переваги приєднання України до Конвенції. Розкрито можливості прийняття митними органами попередніх рішень щодо класифікації та походження товарів, які переміщуються через митний кордон України.Наукова новизна результатів дослідження. Набули подальшого розвитку обґрунтування доцільності формування та застосування попередніх рішень як обов’язкових, що сприятиме удосконаленню митного контролю при переміщенні вантажів у контейнерах через митний кордон України, за рахунок виключення операцій визначення коду за УКТ ЗЕД та країни походження товарів після перетину митного кордону.Практична значущість результатів дослідження. Результати дослідження можуть бути запропоновані в діяльності посадових осіб митних органів з метою підвищення ефективності здійснення митного контролю та скорочення терміну здійснення митних формальностей щодо товарів, які переміщуються через митний кордон України.Ключові слова: митний контроль, попередні рішення, митні формальності, митне оформлення, митні процедури, спільний транзит. Korobkova O.M. THEORETICAL BASES OF IMPLEMENTATION OF CUSTOMS PROCEDURES AT MOVEMENT OF CARGOES IN CONTAINERSPurpose. The aim of the article is the theoretical substantiation of expediency of obligatory formation and application of preliminary decisions on classification and origin during customs control of cargoes in containers.Methodology of research. The theoretical and methodological basis of the study is formed by the works of foreign and domestic scientists and practitioners on customs control and implementation of state customs. Methods of theoretical generalization, analysis and synthesis, scientific abstraction are used to clarify the nature and role of customs control; observation and formalization – to monitor the effectiveness of the customs control system when moving goods in containers across the customs border of Ukraine.Findings. The main normative and legal acts of Ukraine concerning the procedure of execution of customs procedures related to the organization of customs control at checkpoints across the state border are analysed. It is established that one of the key obligations of Ukraine under the Economic Part of the Association Agreement with the EU is to accede to the Convention on a common transit procedure, which requires the introduction of NCTS, which will speed up and improve customs procedures for goods in containers moving through Ukrainian European border, reduce the cost of cross-border trade in goods with European countries, and more effectively counter attempts to violate customs regulations. The advantages of Ukraine\u27s accession to the Convention have been identified. Possibilities of making preliminary decisions by the customs authorities on the classification and origin of goods moving across the customs border of Ukraine are revealed.Originality. Substantiation of expediency of formation and application of previous decisions as obligatory has been further developed, which will help to improve customs control when moving cargo in containers across the customs border of Ukraine, by excluding operations to determine the UCG FEA (Ukrainian classification of goods of foreign economic activity) code and country of origin after crossing the customs border.Practical value. The results of the study can be proposed in the activities of customs officials in order to increase the efficiency of customs control and reduce the time of customs formalities for goods moving across the customs border of Ukraine.Key words: customs control, preliminary decisions, customs formalities, customs clearance, customs procedures, joint transit
МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ
Get PDFВолощук В.Р. МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВМета. Узагальнення теоретико-методичних підходів визначення ефективності інноваційної діяльності підприємства, дослідження вимог, критеріїв та показників оцінки.Методика дослідження. В процесі дослідження використано загальнонаукові і спеціальні методи, зокрема: монографічний, аналізу і синтезу – при дослідженні поняття ефективності інноваційної діяльності та підходів до її оцінювання; системного аналізу – при визначенні стану інноваційної діяльності на промислових підприємствах; табличний – для наочного представлення проаналізованих статистичних даних; абстрактно-логічний – при визначенні можливих напрямків інноваційної діяльності різних за розмірами підприємств.Результати дослідження. Встановлено нестійку тенденцію зростання частки кількості промислових підприємств, що впроваджували інновації (продукцію та/або технологічні процеси) в загальній кількості промислових підприємств, та збільшення витрат на здійснення інноваційної діяльності за аналізований період. Визначено, що найкращий результат спостерігається при впровадженні нових або суттєво поліпшених маловідходних, ресурсозберігаючих технологічних процесів, що вказує на домінування процесових інновацій.Доведено, що основним джерелом фінансування інноваційної діяльності є власні кошти підприємств, витрати яких щорічно зростають і питома вага яких становить 87,7%. При цьому найбільше коштів витрачено на придбання машин, програмного забезпечення та обладнання, тобто на оновлення матеріально-технічної бази та модернізацію. Виявлено зростання кількості прибуткових підприємств, що вказує на підвищення ефективності діяльності, а також зростання рівня рентабельності операційної та всієї діяльності підприємств, але значно вищі темпи характерні для мікро- і малих підприємств, що свідчить про їх вищу інноваційну активність та ефективність сучасного розвитку.Наукова новизна результатів дослідження. Удосконалено методичні підходи визначення ефективності інноваційного розвитку підприємств, які, на відміну від існуючих, ґрунтуються на основі понесених витрат на нововведення, обсягів і джерел фінансування, реінвестування прибутків, інноваційної активності, частки інноваційної продукції та підвищення рівня рентабельності задля обґрунтування можливих напрямів інноваційного розвитку та реалізації заходів впровадження результатів наукових досліджень і розробок з урахуванням специфіки та розмірів діяльності суб’єктів господарювання, стану й динамічності внутрішнього та зовнішнього середовища.Практична значущість результатів дослідження. Використання узагальнених систематизованих методичних підходів визначення ефективності інноваційного розвитку підприємств дасть змогу оцінити результати роботи підприємства по кожному напрямку інноваційної діяльності за підсумками реалізованих інноваційних рішень як в поточному періоді, так і на середньо- та довгострокову перспективу.Ключові слова: інновації, ефективність, технології, продукція, розвиток, підприємство, привабливість, результати, методологія. Волощук В.Р. МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ ПОДХОДЫ ОПРЕДЕЛЕНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ ИННОВАЦИОННОГО РАЗВИТИЯ ПРЕДПРИЯТИЙЦель. Обобщение теоретико-методических подходов определения эффективности инновационной деятельности предприятия, исследования требований, критериев и показателей оценки.Методика исследования. В процессе исследования использованы общенаучные и специальные методы, в частности: монографический, анализа и синтеза – при исследовании понятия эффективности инновационной деятельности и подходов к ее оценке; системного анализа – при определении состояния инновационной деятельности на промышленных предприятиях; табличный – для наглядного представления проанализированных статистических данных; абстрактно-логический – при определении возможных направлений инновационной деятельности различных по размерам предприятий.Результаты исследования. Установлено неустойчивую тенденцию роста доли количества промышленных предприятий, которые внедряли инновации (продукцию и / или технологические процессы) в общем количестве промышленных предприятий и увеличение расходов на осуществление инновационной деятельности за анализируемый период. Определено, что лучший результат наблюдается при внедрении новых или существенно улучшенных малоотходных, ресурсосберегающих технологических процессов, что указывает на доминирование процессных инноваций.Доказано, что основным источником финансирования инновационной деятельности являются собственные средства предприятий, затраты которых ежегодно растут и удельный вес которых составляет 87,7%. При этом больше всего средств потрачено на приобретение машин, программного обеспечения и оборудования, то есть на обновление материально-технической базы и модернизацию. Отмечен рост количества прибыльных предприятий, что указывает на повышение эффективности деятельности, а также рост уровня рентабельности операционной и всей деятельности предприятий, но значительно более высокие темпы характерны для микро- и малых предприятий, что свидетельствует об их высшей инновационной активности и эффективности современного развития.Научная новизна результатов исследования. Усовершенствованы методические подходы определения эффективности инновационного развития предприятий, которые, в отличие от существующих, основываются на основе понесенных расходов на нововведения, объемов и источников финансирования, реинвестирование прибыли, инновационной активности, доли инновационной продукции и уровня рентабельности для обоснования возможных направлений инновационного развития и реализации мероприятий по внедрению результатов научных исследований и разработок с учетом специфики и размеров деятельности субъектов хозяйствования, состояния и динамичности внутренней и внешней среды.Практическая значимость результатов исследования. Использование обобщенных систематизированных методических подходов определения эффективности инновационного развития предприятий позволит оценить результаты работы предприятия по каждому направлению инновационной деятельности по итогам реализованных инновационных решений как в текущем периоде, так и на средне- и долгосрочную перспективу.Ключевые слова: инновации, эффективность, технологии, продукция, развитие, предприятие, привлекательность, результаты, методология. Voloshchuk V.R. METHODOLOGICAL APPROACHES TO DETERMINING THE EFFECTIVENESS OF INNOVATIVE DEVELOPMENT OF ENTERPRISESPurpose. The aim of the article is generalization of theoretical and methodological approaches to determining the effectiveness of innovative activities of the enterprise, the study of requirements, criteria and evaluation indicators.Methodology of research. General scientific and special methods are used in the course of research, in particular: monographic, analysis and synthesis – at research of concept of efficiency of innovative activity and approaches to its estimation; system analysis – in determining the state of innovation in industrial enterprises; tabular – for visual presentation of the analysed statistical data; abstract and logical – in determining the possible areas of innovative activity of enterprises of different sizes.Findings. There is an unstable trend of increasing the share of industrial enterprises that have implemented innovations (products and / or technological processes) in the total number of industrial enterprises, and an increase in the cost of innovative activity for the analysed period. It is determined that the best result is observed when implementing new or significantly improved low-waste, resource-saving technological processes, which indicates the dominance of process innovations.It is proved that the main source of funding for innovative activity is the own funds of enterprises, whose costs are growing annually and whose share is 87.7%. At the same time, most funds were spent on the purchase of machinery, software and equipment, iюeю on the renewal of material and technical base and modernization. There is an increase in the number of profitable enterprises, which indicates an increase in efficiency, as well as an increase in operating profitability and all activities of enterprises, but much higher rates are typical for micro and small enterprises, indicating their higher innovation activity and efficiency of modern development.Originality. Methodological approaches to determining the effectiveness of innovative development of enterprises have been improved, which, unlike existing ones, are based on incurred costs for innovation, volumes and sources of funding, reinvestment of profits, innovation activity, share of innovative products and increase profitability to substantiate possible directions of innovative development and implementation of measures to implement the results of research and development, taking into account the specifics and size of the business entities, the state and dynamics of the internal and external environment.Practical value. The use of generalized systematized methodological approaches to determining the effectiveness of innovative development of enterprises will allow to assess the results of the enterprise in each area of innovation based on the implemented innovative solutions in the current period and in the medium and long term.Key words: innovations, efficiency, technologies, products, development, enterprise, attractiveness, results, methodology
ВИКЛИКИ БАНКІВ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19
Get PDFДовгань Ж.М. ВИКЛИКИ БАНКІВ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19Мета. Виокремлення основних проблемних аспектів діяльності суб\u27єктів банківської сфери в умовах пандемії COVID-19.Методика дослідження. Теоретичною основою дослідження є наукові праці зарубіжних та вітчизняних вчених за досліджуваною проблемою. При написанні статті використано наступні методи: аналізу і синтезу – при дослідженні зарубіжного та вітчизняного досвіду виокремлення проблем в банках, спровокованих COVID-19; розрахунково-аналітичний – при аналізі впливу кризових явищ на діяльність банків; абстрактно-логічний – при обґрунтуванні теоретичних узагальнень і висновків.Результати дослідження. Досліджено проблеми функціонування банків в умовах поширення COVID-19. Обґрунтовано, що пріоритетними напрямами змін поточних принципів роботи банківської системи є забезпечення обслуговування через цифрові канали, оцінювання кредитного ризику та управління ним, застосовування спектру цифрових можливостей для підвищення залученості клієнтів, впровадження в діяльність концепції робочого світу 4.0, які передбачають розвиток якісного менеджменту, що, в свою чергу, включає взаємодію зі своїми працівниками та створення правил для віртуального спілкування.Наукова новизна результатів дослідження. Запропоновано заходи щодо уникнення наслідків коронакризи для банківських установ, зокрема щодо моніторингу корпоративних позичальників та вироблення стратегії роботи з роздрібними клієнтами з урахуванням специфіки нинішньої кризи, та за рахунок введення додаткових попереджувальних сигналів, що характеризують вразливість позичальників до наслідків COVID-19.Практична значущість результатів дослідження. Отримані результати дослідження можуть бути використані для подальших наукових досліджень, присвячених розробці напрямів подолання кризових явищ в банківській системі, зумовлених пандемією, а також у практичній діяльності банків з метою забезпечення їх фінансової стабільності.Ключові слова: банк, банківська система, банківський сектор, менеджер, COVID-19, криза, дистанційне обслуговування.Довгань Ж.Н. ВЫЗОВЫ БАНКОВ В УСЛОВИЯХ ПАНДЕМИИ COVID-19Цель статьи. Выделение основных проблемных аспектов деятельности субъектов банковской сферы в условиях пандемии COVID-19.Методика исследования. Теоретической основой исследования являются научные труды зарубежных ученых по исследуемой проблеме. При написании статьи использованы следующие методы: анализа и синтеза – при исследовании зарубежного и отечественного опыта выделения проблем в банках, спровоцированных COVID-19; расчетно-аналитический – при анализе влияния кризисных явлений на деятельность банков; абстрактно-логический – при обосновании теоретических обобщений и выводов.Результаты исследования.Исследованы проблемы функционирования банков в условиях распространения COVID-19. Обосновано, что приоритетными направлениями изменений текущих принципов работы банковской системы является обеспечение обслуживания через цифровые каналы, оценка кредитного риска и управления им, применения спектра цифровых возможностей для повышения вовлеченности клиентов, внедрение в деятельность концепции рабочего мира 4.0, которые предусматривают развитие качественного менеджмента, что, в свою очередь, включает взаимодействие со своими работниками и создание правил для виртуального общения.Научная новизна результатов исследования. Предложены меры по предотвращению последствий коронакризиса для банковских учреждений, в частности по мониторингу корпоративных заемщиков и выработки стратегии работы с розничными клиентами с учетом специфики нынешнего кризиса, и за счет введения дополнительных предупредительных сигналов, характеризующих уязвимость заемщиков к последствиям COVID-19.Практическая значимость результатов исследования. Полученные результаты исследования могут быть использованы для дальнейших научных исследований, посвященные разработке направлений преодоления кризисных явлений в банковской системе, обусловленных пандемией, а также в практической деятельности банков с целью обеспечения их финансовой стабильности.Ключевые слова: банк, банковская система, банковский сектор, менеджер, COVID-19, кризис, дистанционное обслуживание. Dovhan Zh.M. BANK CHALLENGES IN THE CONTEXT OF THE COVID-19 PANDEMICPurpose. The aim of the article is highlighting the main problematic aspects of the activities of the subjects of the banking sector in the context of the COVID-19 pandemic.Methodology of research. The theoretical basis of the study is the scientific works of foreign and domestic scientists on the research problem. The following methods are used in writing the article: analysis and synthesis – in the study of foreign and domestic experience in identifying problems in banks provoked by COVID-19; settlement and analytical – in the analysis of the impact of crisis phenomena on the activities of banks; abstract and logical – in substantiating theoretical generalizations and conclusions.Findings. The problems of functioning of banks in the conditions of COVID-19 distribution are investigated. It is substantiated that the priority directions of changes in the current principles of the banking system are providing services through digital channels, credit risk assessment and management, use of a range of digital opportunities to increase customer engagement, implementation of the concept of working world 4.0, which provide for the development of quality management, which, in turn, includes interaction with its employees and the creation of rules for virtual communication.Originality. Measures to avoid the consequences of the coronary crisis for banking institutions, in particular to monitor corporate borrowers and develop a strategy for working with retail customers, taking into account the specifics of the current crisis, and by introducing additional warning signals characterizing borrowers\u27 vulnerability to COVID-19 are proposed.Practical value. The obtained results of the study can be used for further scientific research on the development of ways to overcome the crisis in the banking system caused by the pandemic, as well as in the practice of banks to ensure their financial stability.Key words: bank, banking system, banking sector, manager, COVID-19, crisis, remote service
ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ
Get PDFКорнелюк О.А., Завадська Ю.І., Чапко Р.В. ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІМета. Дослідження особливостей розвитку основних сучасних форм реалізації транскордонного співробітництва в країнах Європейського Союзу.Методика дослідження. В ході написання статті застосовано загальноприйняті в економічній науці методи: монографічний, теоретичного та порівняльного аналізу – для розкриття концептуальних засад транскордонного співробітництва; аналізу та синтезу, системно-структурний, абстрактно-логічний, статистичних групувань – для визначення та аналізу форм реалізації транскордонного співробітництва в Європейському Союзі.Результати дослідження. Проаналізовано основні теоретичні підходи до визначення сутності транскордонного співробітництва, його місця та ролі у процесі економічного розвитку регіонів та країн-учасниць. Систематизовано основні форми реалізації транскордонного співробітництва, розглянуто результати здійснення транскордонної співпраці на прикладі функціонування окремих єврорегіонів та реалізації транскордонних проєктів. Визначено, що в умовах глобалізації й посилення інтеграційних процесів між державами зростає необхідність розширювати й поглиблювати міжнародні зв’язки між органами місцевого самоврядування. Проведено аналіз особливостей розвитку транскордонного співробітництва в умовах протистояння світовій пандемії COVID-19.Наукова новизна результатів дослідження. Дістало подальшого розвитку дослідження форм реалізації транскордонного співробітництва в країнах Європейського союзу, зокрема особливостей їх зміни в контексті необхідності адаптації до нових умов, викликаних пандемією COVID-19.Практична значущість результатів дослідження. Результати проведеного дослідження можуть бути використані у навчальному процесі, зокрема під час підготовки фахівців з управління проєктами, управління та адміністрування, а також в процесі здійснення практичної діяльності органами державної влади та місцевого самоврядування міських поселень, міст та регіонів, що є складовими транскордонних регіонів.Ключові слова: транскордонне співробітництво, форми транскордонного співробітництва, єврорегіон, транскордонний проєкт. Korneliuk O.A., Zavadska Yu.I., Chapko R.V. FORMS OF IMPLEMENTATION OF CROSS-BORDER COOPERATION IN THE EUROPEAN UNIONPurpose. The purpose of the article is to study the features of the main modern forms of cross-border cooperation in the European Union, in particular, organizational forms of cross-border cooperation, historical background, and stages of cross-border cooperation, to analyse the functioning of Euro-regions at the present stage, including financial instruments, and especially the implementation of these processes in a pandemic COVID-19.Methodology of research. The study uses generally accepted methods in economics: a monographic, theoretical, and comparative analysis – to reveal the conceptual foundations of cross-border cooperation; analysis and synthesis, system-structural, abstract and logical, statistical groupings – to determine and analyse the forms of cross-border cooperation in the European Union.Findings. The main theoretical approaches to defining the essence of cross-border cooperation, its place, and its role in the process of economic development of the regions and participating countries are analysed. The main forms of implementation of cross-border cooperation are systematized, the results of cross-border cooperation are considered on the example of the functioning of separate Euro-regions and realization of cross-border projects. It is determined that in the conditions of globalization and strengthening of integration processes between the states the need to expand and deepen international relations between local self-government bodies grows. An analysis of the peculiarities of the development of cross-border cooperation in the face of the global pandemic COVID-19 was conducted.Originality. For the first time, it was established that the peculiarities of the implementation of forms of cross-border cooperation taking into account the new conditions caused by the COVID-19 pandemic, which will allow the development of an adaptive mechanism of organizational and economic support of this process.Practical value. The results of the conducted study can be used in the educational process, in particular, in the training of specialists in project management, management and administration, as well as in the implementation of practical activities of public authorities and local governments of urban settlements, cities, and regions that are cross-border regions.Key words: cross-border cooperation, forms of cross-border cooperation, Euro-region, cross-border project
ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО РОЗВИТКУ РЕЗИСТЕНТНОГО СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ДЕРЖАВНОЇ МИТНОЇ СЛУЖБИ
Get PDFРуда Т.В. ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО РОЗВИТКУ РЕЗИСТЕНТНОГО СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ДЕРЖАВНОЇ МИТНОЇ СЛУЖБИМета. Дослідження особливостей розвитку резистентного соціального капіталу Держмитслужби та напрацювання пропозицій щодо розробки моделі його розвитку.Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети використано такі методи: індукції та дедукції, теоретичного узагальнення, абстрагування, діалектичного пізнання – при вивченні наукових джерел та дослідженні теоретичних аспектів розвитку резистентного соціального капіталу, визначення категорійного апарату з досліджуваної проблематики; абстрактно-логічний – для узагальнення теоретичних положень, формування висновків та пропозицій з теми дослідження.Результати дослідження. Визначено сутність та особливості розвитку резистентного соціального капіталу. Обґрунтовано доцільність розробки моделі розвитку резистентного соціального капіталу Держмитслужби, яка ґрунтується на принципах атрибутивності та синергічності, що дає змогу врахувати вплив факторів середовища функціонування відомства та часових змінних на результат розвитку соціального капіталу. Наведено структурне наповнення моделі розвитку, яка включає: атрибути об’єкта розвитку, атрибути внутрішнього й зовнішнього середовища. Визначено об’єкт, цілі, функції та принципи побудови моделі розвитку резистентного соціального капіталу Держмитслужби. Наведено деталізовану характеристику кожного з етапів застосування моделі розвитку резистентного соціального капіталу Держмитслужби, яка включає: моніторинг, проєктування, планування, реалізацію та контроль. Окреслено переваги практичної реалізації запропонованої моделі.Наукова новизна результатів дослідження. Набуло подальшого розвитку дослідження теоретичних аспектів розвитку резистентного соціального капіталу Держмитслужби. Вперше напрацьовано пропозиції щодо формування моделі розвитку резистентного соціального капіталу на галузевому рівні, визначено її структуру, особливості практичного впровадження та переваги застосування.Практична значущість результатів дослідження. Основні положення даного дослідження можуть бути використані в процесі напрацювання пропозицій щодо напрацювання концептуальних напрямів розвитку резистентного соціального капіталу в Держмитслужбі.Ключові слова: розвиток, атрибутивність, атрибутивна модель розвитку, розвиток резистентного соціального капіталу Держмитслужби, модель розвитку резистентного соціального капіталу Держмитслужби. Руда Т.В. ОСНОВНЫЕ ПОДХОДЫ К РАЗВИТИЮ РЕЗИСТЕНТНОГО СОЦИАЛЬНОГО КАПИТАЛА ГОСУДАРСТВЕННОЙ ТАМОЖЕННОЙ СЛУЖБЫЦель. Исследование особенностей развития резистентного социального капитала Гостаможслужбы и выработка предложений по разработке модели его развития.Методика исследования. Для достижения поставленной цели использованы следующие методы: индукции и дедукции, теоретического обобщения, абстрагирования, диалектического познания – при изучении научных источников и исследовании теоретических аспектов развития резистентного социального капитала, определении категорийного аппарата исследуемой проблематики; абстрактно-логический – для обобщения теоретических положений, формирования выводов и предложений по теме исследования.Результаты исследования. Определена сущность и особенности развития резистентного социального капитала. Обоснована целесообразность разработки модели развития резистентного социального капитала Гостаможслужбы, основанной на принципах атрибутивности и синергичности, что позволяет учитывать влияние факторов среды функционирования ведомства и временных переменных на результат развития социального капитала. Приведено структурное наполнение модели развития, которая включает: атрибуты объекта развития, атрибуты внутренней и внешней среды. Определены объект, цели, функции и принципы построения модели развития резистентного социального капитала Гостаможслужбы. Представлена детализированная характеристика каждого из этапов применения модели развития резистентного социального капитала Гостаможслужбы, которая включает: мониторинг, проектирование, планирование, реализацию и контроль. Определены преимущества практической реализации предложенной модели.Научная новизна результатов исследования. Получило дальнейшее развитие исследование теоретических аспектов развития резистентного социального капитала Гостаможслужбы. Впервые наработаны предложения по формированию модели развития резистентного социального капитала на отраслевом уровне, определена ее структура, особенности практического внедрения и преимущества применения.Практическая значимость результатов исследования. Основные положения данного исследования могут быть использованы в процессе выработки предложений концептуальных направлений развития резистентного социального капитала в Гостаможслужбе.Ключевые слова: развитие, атрибутивность, атрибутивная модель развития, развитие резистентного социального капитала Гостаможслужбы, модель развития резистентного социального капитала Гостаможслужбы. Ruda T.V. BASIC APPROACHES TO THE DEVELOPMENT OF RESISTANT SOCIAL CAPITAL OF THE STATE CUSTOMS SERVICEPurpose. The aim of the article is research of the peculiarities of the development of resistant social capital of the State Customs Service and development of proposals for the development of a model of its development.Methodology of research. The following methods are used to achieve this goal: induction and deduction, theoretical generalization, abstraction, dialectical cognition – in the study of scientific sources and research of theoretical aspects of the development of resistant social capital, the definition of the categorical apparatus of the research; abstract and logical – to generalize theoretical positions, to form conclusions and proposals on the research topic.Findings. The essence and features of the development of resistant social capital are determined. The expediency of developing a model of development of resistant social capital of the State Customs Service, which is based on the principles of attributiveness and synergy, is substantiated. It allows to take into account the influence of environmental factors of the department and time variables on the development of social capital.The structural content of the development model is given, which includes: attributes of the object of development, attributes of the internal and external environment. The object, goals, functions and principles of building a model of development of resistant social capital of the State Customs Service are determined. A detailed description of each stage of application of the model of development of resistant social capital of the State Customs Service is given, which includes: monitoring, design, planning, implementation and control. The advantages of practical implementation of the proposed model are outlined.Originality. The study of theoretical aspects of the development of resistant social capital of the State Customs Service has been further developed. For the first time, proposals for the formation of a model for the development of resistant social capital at the sectoral level have been developed, its structure, features of practical implementation and advantages of application have been determined.Practical value. The main provisions of this study can be used in the process of developing proposals for the development of conceptual areas of development of resistant social capital in the State Customs Service.Key words: development, attributiveness, attributive model of development, development of resistant social capital of the State Customs Service, model of development of resistant social capital of the State Customs Service
ЗМІСТОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА АСПЕКТИЗАЦІЯ КОМПОНЕНТІВ СТРУКТУРИ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ
Get PDFБенько Н.М. ЗМІСТОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА АСПЕКТИЗАЦІЯ КОМПОНЕНТІВ СТРУКТУРИ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУМета. Узагальнення різноманітних підходів до трактування сутності і значення людського капіталу для розробки сучасного теоретичного підґрунтя розвитку людського капіталу економіки країни.Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є фундаментальні положення сучасної економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених. Для досягнення поставленої мети використано системний, процесний, історичний і логічний підходи. У процесі дослідження застосовувались загальнонаукові методи: порівняння – при визначенні відмінностей у трактуванні сутності людського капіталу різними науковцями; аналіз – при визначенні кількісних і якісних параметрів людського капіталу; синтез – при визначенні компонентів структури людського капіталу, які є об’єктами керування і вимірювання та системи показників; індукції і дедукції – при визначенні підходів до сутності людського капіталу та аспектизації компонентів структури людського капіталу. Також знайшли застосування спеціальні методи економічних досліджень: групування – при визначенні аспектів компонентів структури людського капіталу та їх результативності, показників людського капіталу; таблично-графічний – при систематизації компонентів структури та показників людського капіталу, аспектизації людського капіталу; аналізу на макроекономічному рівні – при визначенні тенденцій розвитку поняття людського капіталу.Результати дослідження. В результаті вивчення сутності людського капіталу встановлено, що людський капітал розглядається як: здатність приносити блага (співвідноситься з поняттям «робоча сила»); запас (співвідноситься з поняттям «актив», який тимчасово не використовується); ресурс (співвідноситься з поняттям «актив», який використовується); потенціал (співвідноситься з поняттям «актив», який може використовуватися в обмежених обсягах, виходячи з використовуваної сукупності потенційної здатності або джерел потенційної здатності); джерело доходу (співвідноситься з обсягом доходу); особлива форма капіталу (виступає у вигляді взаємодії потреб і здібностей суб’єкта); форма реалізації економічних відносин.Наукова новизна результатів дослідження. Уточнено теоретичні положення щодо сутності людського капіталу як економічної категорії, який є носієм системних відносин відтворювального процесу суспільства, а саме обґрунтовано системно-компонентний підхід у трактуванні терміну «людський капітал», що, на відміну від існуючого, визначає склад компонентів і аспектів компонентів структури людського капіталу, які розкривають внутрішню організацію людського капіталу та взаємовідносини утворюючих його компонентів, тобто ті, які були отримані біологічно, ті, які були отримані в соціумі, ті, які сформували носія людського капіталу як основний елемент продуктивних сил.Практична значущість результатів дослідження. Дістало подальшого розвитку наукове обґрунтування теоретичних положень та практичних заходів щодо забезпечення механізму державного регулювання відтворення людського капіталу відповідно до трансформаційних змін в суспільних відносинах та ринкових умов господарювання, процесів глобалізації. Пропозиції автора можуть бути використані Міністерством праці та соціальної політики, при розробці стратегій і концепцій соціального розвитку країни, Міністерством економіки, при розробці проектів економічного і соціального розвитку України, в навчальному процесі закладів вищої освіти України.Ключові слова: капітал, людський капітал, людський потенціал, теорія людського капіталу, концепція людського капіталу, системний підхід, структурно-функціональний підхід, управлінський підхід, компоненти структури людського капіталу, аспектизація. Бенько Н.Н. СОДЕРЖАТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА И АСПЕКТИЗАЦИЯ КОМПОНЕНТОВ СТРУКТУРЫ ЧЕЛОВЕЧЕСКОГО КАПИТАЛАЦель. Обобщение различных подходов к трактовке сущности и значения человеческого капитала для разработки современного теоретического обоснования развития человеческого капитала экономики страны.Методика исследования. Теоретической и методологической основой исследования являются фундаментальные положения современной экономической теории, научные труды отечественных и зарубежных ученых. Для достижения поставленной цели использованы системный, процессный, исторический и логический подходы. В процессе исследования применялись общенаучные методы: сравнения – при определении различий в трактовке сущности человеческого капитала различными учеными; анализ – при определении количественных и качественных параметров человеческого капитала; синтез – при определении компонентов структуры человеческого капитала, которые являются объектами управления и измерения и системы показателей; индукции и дедукции – при определении подходов к сущности человеческого капитала и аспектизации компонентов структуры человеческого капитала. Также нашли применение специальные методы экономических исследований: группировки – при определении аспектов компонентов структуры человеческого капитала и их результативности, показателей человеческого капитала; таблично-графический – при систематизации компонентов структуры и показателей человеческого капитала, аспектизации человеческого капитала; анализа на макроэкономическом уровне – при определении тенденций развития понятия человеческого капитала.Результаты исследования. В результате изучения сущности человеческого капитала установлено, что: человеческий капитал это способность приносить блага (соотносится с понятием «рабочая сила»); человеческий капитал это запас (соотносится с понятием «актив», который временно не используется); человеческий капитал это ресурс (соотносится с понятием «актив», который используется); человеческий капитал это потенциал (соотносится с понятием «актив», который может использоваться в ограниченных объемах исходя из используемой совокупности потенциальной способности или источников потенциальной способности); человеческий капитал это источник дохода (соотносится с объемом дохода); человеческий капитал это особая форма капитала (выступает в виде взаимодействия потребностей и способностей субъекта); человеческий капитал это форма реализации экономических отношений.Научная новизна результатов исследования. Уточнены теоретические положения о сущности человеческого капитала как экономической категории, который является носителем системных отношений воспроизводственного процесса общества, а именно, обоснованно системно-компонентный подход в трактовке термина «человеческий капитал», что, в отличие от существующего, определяет состав компонентов и аспектов компонентов структуры человеческого капитала, которые раскрывают внутреннюю организацию человеческого капитала и взаимоотношения образующих его компонентов, то есть те, которые были получены биологически, те, которые были получены в социуме, те, которые сформировали носителя человеческого капитала как основной элемент производительных сил.Практическая значимость результатов исследования. Получило дальнейшее развитие научное обоснование теоретических положений и практических мероприятий по обеспечению механизма государственного регулирования воспроизводства человеческого капитала согласно трансформационных изменений в общественных отношениях и рыночных условий хозяйствования, процессов глобализации. Предложения автора могут быть использованы Министерством труда и социальной политики, при разработке стратегий и концепций социального развития страны, Министерством экономики, при разработке проектов экономического и социального развития Украины, учебном процессе высших учебных заведений Украины.Ключевые слова: капитал, человеческий капитал, человеческий потенциал, теория человеческого капитала, концепция человеческого капитала, системный подход, структурно-функциональный подход, управленческий подход, компоненты структуры человеческого капитала, аспектизация. Benko N.M. CONTENT CHARACTERISTICS AND ASPECTIZATION OF COMPONENTS OF HUMAN CAPITAL STRUCTUREPurpose. The aim of the article is to clarify the various approaches to the interpretation of the essence and significance of human capital for the development of a modern theoretical basis for human capital development in the economy.Methodology of research. The theoretical and methodological bases of the study are the fundamental provisions of modern economic theory, research of domestic and foreign scientists. Systemic, process, historical and logical approaches were used to achieve the goal and defined tasks. General scientific methods were used in the process of research: comparison – in determining the differences in the interpretation of the essence of human capital by different scientists; analysis – in determining the quantitative and qualitative parameters of human capital; synthesis – in determining the components of the structure of human capital, which are the objects of management and measurement and the system of indicators, which are the objects of management of its structure; induction and deduction – in determining approaches to the essence of human capital and aspecting the components of the structure of human capital. Also special methods of economic research were used: grouping – in determining aspects of the components of the structure of human capital and their effectiveness, indicators of human capital; tabular and graphic – when systematizing the components of the structure and indicators of human capital, aspectization of human capital; analysis at the macroeconomic level - in determining trends in the concept of human capital.Findings. As a result of studying of human capital it is established that: human capital is the ability to bring benefits (correlated with the concept of "labour"); human capital is a stock (correlated with the concept of "asset" which is temporarily not used); human capital is a resource (correlated with the concept of "asset" which is used); human capital is a potential (correlated with the concept of "asset" which can be used to a limited extent based on the used set of potential capacity or sources of potential capacity); human capital is a source of income (correlated with the amount of income); human capital is a special form of capital (acts in the form of interaction of needs and abilities of the subject); human capital is a form of realization of economic relations.Originality. Theoretical provisions on the essence of human capital as an economic category were clarified, in which human capital is the carrier of systemic relations of the reproductive process of society Namely, system-component approach in the interpretation of the "human capital" term was substantiated, which, in contrast to the existing approach, defines the composition and aspects of component structure of human capital, which reveals the internal organization of human capital and the relationship of its constituent components, i.e. those that were obtained biologically, those that were obtained in society, those that formed the carrier of human capital as the main element of the productive forces.Practical value. The practical significance lies in increased scientific reasoning of theoretical provisions and practical measures to ensure the mechanism of state regulation of the reproduction of human capital in accordance with the transformational changes in social relations and market conditions, as well as globalization processes. The author\u27s proposals can be used by the Ministry of Labour and Social Policy, in developing strategies and concepts of social development of countries, or by the Ministry of Economics, in developing economic and social development projects of Ukraine, educational process of higher education institutions of Ukraine.Key words: capital, human capital, human potential, theory of human capital, concept of human capital, system approach, structural and functional approach, management approach, components of human capital structure, aspectization
ТУРИЗМ ЯК СФЕРА СОЦІАЛІЗАЦІЇ ЛЮДИНИ: СУТНІСТЬ І НАУКОВІ ПІДХОДИ
Get PDFФеленчак Ю.Б., Графська О.І., Підвальна О.Г. ТУРИЗМ ЯК СФЕРА СОЦІАЛІЗАЦІЇ ЛЮДИНИ: СУТНІСТЬ І НАУКОВІ ПІДХОДИМета. Аналіз наукових підходів до трактування туризму як сфери соціалізації людини та обґрунтування його сутності з позицій соціальної економіки і політики.Методика дослідження. Для досягнення мети дослідження використано наступні методи: аналіз наукової літератури - для вивчення підходів до розуміння суті та структури поняття «туризм», його соціального змісту; узагальнення та синтез - для обґрунтування концептуальних засад дослідження туризму як сфери соціалізації людини.Результати дослідження. Проаналізовано наукові підходи як у зарубіжній, так і українській науці щодо визначення поняття «туризм» із точки зору соціальної економіки і політики. За результатами аналізу сформульовано концептуальну модель трактування поняття «туризм» як функціональної єдності економічного, споживчого, соціального та культурного підходів з урахуванням соціальної доступності туристичних послуг різним категоріям споживачів. Встановлено, що характерною рисою сучасного туризму є чітко виражена соціальна спрямованість, що позиціонує туризм як особливу соціальну сферу економіки. Активний розвиток туризму здатний нівелювати диспропорції соціального-економічного розвитку, сприяти підвищенню продуктивності традиційних видів господарювання, збереженню культурної спадщини та автентичності регіонів.Наукова новизна результатів дослідження. Удосконалено теоретико-методологічні засади дослідження туризму з позицій соціальної економіки. Набули подальшого розвитку наукові підходи до визначення поняття «туризм».Практична значущість результатів дослідження. Результати дослідження можуть бути використані як у практиці державного управління розвитком туризму, стратегічному плануванні, так і освітньо-науковій сфері, зокрема можуть стати основою для подальших досліджень соціалізації туризму.Ключові слова: туризм, соціалізація економіки, соціалізація туризму, визначення, наукові підходи, соціальна доступність. Felenchak Yu.B., Grafska O.I., Pidvalna O.H. TOURISM AS A SPHERE OF HUMAN SOCIALIZATION: ESSENCE AND SCIENTIFIC APPROACHESPurpose. The purpose of the article is to analyze scientific approaches to the interpretation of tourism as a sphere of human socialization and substantiation of its essence from the standpoint of social economy and politics.Methodology of research. The following research methods are used to achieve such purpose: scientific literature analysis is used to study approaches to understanding the essence and structure of the concept of "tourism", its social nature; generalization and synthesis are used to substantiate the conceptual foundations of tourism research as a sphere of human socialization.Findings. Scientific approaches in both foreign and Ukrainian science to the definition of "tourism" in terms of social economy and politics are analyzed. Based on the results of the analysis, a conceptual model of "tourism" concept interpretation as a functional unity of economic, consumer, social and cultural approaches taking into account the social accessibility of tourist services to different categories of consumers is formulated. It is established that a characteristic feature of modern tourism is a clear social orientation, which positions tourism as a special social sphere of the economy. Active development of tourism is able to eliminate the disparities of social and economic development, contribute to increasing the productivity of traditional farming, preservation of cultural heritage and authenticity of the regions.Originality. Theoretical and methodological principles of tourism research from the standpoint of social economy have been improved. Scientific approaches to the definition of "tourism" have been further developed.Practical value. The results of the study can be used in the practice of public management of tourism development, strategic planning, and educational and scientific sphere, in particular, can be the basis for further research on the socialization of tourism.Key words: tourism, socialization of the economy, socialization of tourism, definition, scientific approaches, social accessibility
МЕТОДИКА АНАЛІЗУ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВ
Get PDFЯсишена В.В., Пилявець В.М. МЕТОДИКА АНАЛІЗУ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВМета. Виокремлення, систематизація і удосконалення методичних підходів, які необхідно враховувати під час проведення аналізу нематеріальних активів підприємств.Методика дослідження. Теоретичною базою дослідження є наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем дослідження аналізу нематеріальних активів. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові методи (абстрагування, порівняння, узагальнення, групування, систематизації, аналізу, синтезу), які використано при проведенні аналізу нематеріальних активів; графічний метод – для наочного зображення показників нематеріальних активів, що розраховані на основі фінансової звітності підприємств; абстрактно-логічний метод – для формулювання висновків дослідження.Результати дослідження. Виокремлено послідовні етапи методики аналізу нематеріальних активів через визначення таких показників: динаміки вартості; питомої ваги нематеріальних активів в майні підприємства; придатності; руху; ефективності використання; загальної тенденції ефективності використання. Розкрито одержані результати методики аналізу нематеріальних активів на основі апробації за даними фінансової звітності підприємств харчової промисловості у Вінницькій області. Обґрунтовано і запропоновано врахування основних вимог при визначенні ефективності використання нематеріальних активів, а саме: показники обсягу нематеріальних активів в фінансовій звітності є об’єктивними; при достатній величині питомої ваги нематеріальних активів в майні підприємства протягом періоду їх рівень зростає; показники придатності, компенсації, приросту, рентабельності і оборотності і їх динаміка є позитивними; для встановлення загальної тенденції ефективності використання нематеріальних активів підтримується співвідношення темпу зростання вартості нематеріальних активів на нижчому рівні, ніж темпів зростання виручки від реалізації товарів, продукції, робіт, послуг та прибутку.Наукова новизна результатів дослідження. Встановлено і обґрунтовано вимоги, які повинні враховуватись при проведення аналізу ефективності використання нематеріальних активів, що, на відміну від існуючого підходу. дозволяє врахувати низку факторів, які впливають на об’єктивне визначення ефективності використання нематеріальних активів і об’єктивно підійти до проведення аналізу.Практична значущість результатів дослідження. Реалізація запропонованих в публікації рекомендацій щодо вдосконалення методики аналізу нематеріальних активів сприятиме підвищенню ефективності їх використання і управління ними. Результати дослідження знайшли практичне застосування на підприємствах харчової промисловості України.Ключові слова: нематеріальні активи, аналіз, облік, фінансова звітність, динаміка, ефективність, харчова промисловість. Yasyshena V.V., Pyliavets V.M. METHODS OF ANALYSIS OF INTANGIBLE ASSETS OF ENTERPRISESPurpose. The aim of the article is the isolation, systematization and improvement of methodological approaches that must be taken into account when analysing the intangible assets of enterprises.Methodology of research. The theoretical basis of the study is the scientific works of domestic and foreign scientists on the problems of research in the analysis of intangible assets. The methodological basis of the study are general scientific methods (abstraction, comparison, generalization, grouping, systematization, analysis, synthesis), which are used in the analysis of intangible assets; graphical method – for a visual representation of intangible assets, calculated on the basis of financial statements of enterprises; abstract and logical method – to formulate research conclusions.Findings. The successive stages of the methodology of analysis of intangible assets are identified through the definition of the following indicators: value dynamics; the share of intangible assets in the property of the enterprise; suitability; movement; efficiency of use; general trends in efficiency. The obtained results of the method of analysis of intangible assets on the basis of approbation according to the financial statements of food industry enterprises in Vinnytsia region are revealed.It is substantiated and proposed to take into account the main requirements in determining the effectiveness of the use of intangible assets, namely: indicators of the volume of intangible assets in the financial statements are objective; with a sufficient share of intangible assets in the property of the enterprise during the period, their level increases; indicators of suitability, compensation, growth, profitability and turnover and their dynamics are positive. The general trend of efficiency of use of intangible assets, the ratio of the growth rate of intangible assets is maintained to establish at a lower level than the growth rate of revenue from sales of goods, products, works, services and profit.Originality. The requirements that must be taken into account when conducting an analysis of the effectiveness of the use of intangible assets, which, in contrast to the existing approach, are established and substantiated allows you to take into account a number of factors that affect the objective determination of the effectiveness of the use of intangible assets and to approach the analysis objectively.Practical value. The implementation of the recommendations proposed in the publication to improve the methodology of analysis of intangible assets will help increase the efficiency of their use and management. The results of the study have found practical application in the food industry of Ukraine.Key words: intangible assets, analysis, accounting, financial reporting, dynamics, efficiency, food industry
РЕТРОСПЕКТИВА ДЕФІНІЦІЇ СУТНОСТІ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ І ЙОГО ЗМІСТУ
Get PDFСамборська О.Ю., Колесник Т.В., Пронько Л.М. РЕТРОСПЕКТИВА ДЕФІНІЦІЇ СУТНОСТІ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ І ЙОГО ЗМІСТУМета. Обґрунтування концепції розвитку людського капіталу в економічній думці з огляду різних напрямів та теорій для забезпечення економічних відносин та еволюціонування людського капіталу, уточнення сутності та змісту на сучасному етапі розвитку економіки.Методика дослідження. В ході написання статті застосовано загальноприйняті в економічній науці методи: теоретичного та порівняльного аналізу – для розкриття сутності та значення людського капіталу; аналізу та синтезу, системно-структурний, абстрактно-логічний, метод групувань – для згрупування функцій людського капіталу та визначення його змісту.Результати дослідження. Досліджено поняття та основні теоретичні підходи до визначення сутності людського капіталу в економічній системі суспільства. Визначено необхідність інвестування у людину шляхом вкладень, за рахунок обмеження споживання, що з часом принесе економічний ефект. Виокремлено основні джерела інвестування людського капіталу, рівні сприйняття та накопичення капіталу серед людей працездатного віку. Систематизовано основні функції людського капіталу. Визначено та окреслено особливості зношування людського капіталу в процесі розвитку.Наукова новизна результатів дослідження. Набуло подальшого розвитку дослідження сутності людського капіталу та необхідності інвестування у його нагромадження, що дає змогу отримати інтегральний економічний та соціальний ефект, від якого виграє не лише конкретна людина, а й підприємство, на якому вона працює, та суспільство в цілому.Практична значущість результатів дослідження. Результати проведеного дослідження можуть бути використані при розробці соціально-економічних програм розвитку регіонального, місцевого та національного рівнів, з врахуванням особливостей накопичення та розвитку людського капіталу на територіальних одиницях України.Ключові слова: капітал, людина, розвиток, інвестиції, теорія, ефективність, еволюція. Samborska O.Yu., Kolesnyk T.V., Pronko L.M. A RETROSPECTIVE OF THE DEFINITION OF THE ESSENCE OF HUMAN CAPITAL AND ITS CONTENTPurpose. The aim of the article is substantiation of the concept of human capital development in economic thought in view of various directions and theories to ensure economic relations and the evolution of human capital, clarification of the essence and content at the present stage of economic development.Methodology of research. The methods generally accepted in economics were used in the course of writing the article: theoretical and comparative analysis – to reveal the essence and significance of human capital; analysis and synthesis, system and structural, abstract and logical, grouping method – to group the functions of human capital and determine its content.Findings. The concepts and basic theoretical approaches to determining the essence of human capital in the economic system of society are studied. The need to invest in person through investments, by limiting consumption, which over time will bring economic effect, was determined. The main sources of human capital investment, levels of perception and accumulation of capital among people of working age are identified. The main functions of human capital are systematized. The peculiarities of human capital wear and tear in the process of development are determined and outlined.Originality. The study of the essence of human capital and the need to invest in its accumulation has been further developed, which allows to obtain an integrated economic and social effect, which benefits not only a particular person but also the company where he works and society as a whole.Practical value. The conducted results of the study can be used in the development of social and economic development programs at the regional, local and national levels, taking into account the peculiarities of accumulation and development of human capital in the territorial units of Ukraine.Key words: capital, person, development, investments, theory, efficiency, evolution
ЗАКОНОДАВЧІ КОЛІЗІЇ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВОГО МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В УКРАЇНІ
Get PDFШулюк Б.С. ЗАКОНОДАВЧІ КОЛІЗІЇ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВОГО МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В УКРАЇНІМета. Дослідження законодавства, що регламентує порядок формування й функціонування фінансового механізму державно-приватного партнерства, а також обґрунтування заходів щодо усунення прогалин у ньому.Методика дослідження. При проведенні дослідження використано наступні методи: аналіз і порівняння – при вивченні нормативно-правових актів з питань регулювання фінансового механізму державно-приватного партнерства; логічної оцінки – при обґрунтуванні пропозицій стосовно вдосконалення й основних аспектів розвитку законодавчого забезпечення згаданого механізму; узагальнення – в процесі формулювання висновків за результатами проведеного аналізу.Результати дослідження. Встановлено, що нормативно-правова база розвитку фінансового механізму державно-приватного партнерства знаходиться на етапі формування, супроводжується низкою проблем і обмежень, що стримують розвиток механізму; вона є багаторівневою, заплутаною, складною, забюрократизованою. Обґрунтовано необхідність розроблення державної стратегії розвитку партнерських відносин держави і бізнесу на національному рівні; встановлення відповідності між законодавством загальної та спеціалізованої дії; розроблення та прийняття законодавства, яке б регулювало партнерські відносини держави і бізнесу в різних видах економічної діяльності та сферах соціальної інфраструктури тощо.Наукова новизна результатів дослідження. Сформовано рекомендації з удосконалення законодавчого забезпечення розвитку фінансового механізму державно-приватного партнерства, які, на відміну від існуючих, дадуть змогу врегулювати суперечливі положення в сфері співпраці держави і бізнесу.Практична значущість результатів дослідження. Практична реалізація запропонованих заходів створить сприятливі законодавчі умови для розвитку згаданого механізму, що дасть можливість вирішувати державні завдання в економічній сфері та соціальній інфраструктурі, а також стимулювати підприємницьку діяльність.Ключові слова: фінансовий механізм, державно-приватне партнерство, законодавство України, економічна сфера, соціальна інфраструктура, пріоритети бюджетного фінансування. Шулюк Б.С. ЗАКОНОДАТЕЛЬНЫЕ КОЛЛИЗИИ РАЗВИТИЯ ФИНАНСОВОГО МЕХАНИЗМА ГОСУДАРСТВЕННО-ЧАСТНОГО ПАРТНЕРСТВА В УКРАИНЕЦель. Исследование законодательства, регламентирующего порядок формирования и функционирования финансового механизма государственно-частного партнерства, а также обоснование мероприятий по устранению его пробелов.Методика исследования. При проведении исследования использованы следующие методы: анализ и сравнение – при изучении нормативно-правовых актов по вопросам регулирования финансового механизма государственно-частного партнерства; логической оценки – при обосновании предложений по совершенствованию и основных аспектов развития законодательного обеспечения упомянутого механизма; обобщение – в процессе формулирования выводов по результатам проведенного анализа.Результаты исследования. Установлено, что нормативно-правовая база развития финансового механизма государственно-частного партнерства находится на этапе формирования, сопровождается рядом проблем и ограничений, сдерживающих развитие механизма; она является многоуровневой, запутанной, сложной, забюрократизированной. Обоснована необходимость разработки государственной стратегии развития партнерских отношений государства и бизнеса на национальном уровне; установление соответствия между законодательством общего и специализированного действия; разработки и принятие законодательства, которое бы регулировало партнерские отношения государства и бизнеса в различных видах экономической деятельности и сферах социальной инфраструктуры и т.д.Научная новизна результатов исследования. Сформированы рекомендации по совершенствованию законодательного обеспечения развития финансового механизма государственно-частного партнерства, которые, в отличие от существующих, позволят урегулировать спорные положения в сфере сотрудничества государства и бизнеса.Практическая значимость результатов исследования. Практическая реализация предложенных мероприятий создаст благоприятные законодательные условия для развития упомянутого механизма, что позволит решать государственные задачи в экономической сфере и социальной инфраструктуры, а также стимулировать предпринимательскую деятельность.Ключевые слова: финансовый механизм, государственно-частное партнерство, законодательство Украины, экономическая сфера, социальная инфраструктура, приоритеты бюджетного финансирования. Shuliuk B.S. LEGISLATIVE CONFLICTS OF DEVELOPMENT OF THE FINANCIAL MECHANISM OF PUBLIC-PRIVATE PARTNERSHIP IN UKRAINEPurpose. The purpose of the article is to study the legislation governing the formation and operation of the financial mechanism of public-private partnership, as well as to substantiate measures to address its gaps.Methodology of research. The following methods are used in conducting the research: an analysis and comparison – in study the normative and legal acts in relation to adjusting of financial mechanism of public-private partnership. The logical assessment was used to substantiate proposals for improvement and the main aspects of the development of legislative support of this mechanism. The generalization was used in the process of formulating conclusions based on the results of the analysis.Findings. It is established that normative and legal base for the development of the financial mechanism of public-private partnership is at the stage of formation, accompanied by a number of problems and constraints that hinder the development of the mechanism. It is multilevel, confusing, complex and bureaucratic. Therefore, the need to develop a state strategy for the development of partnership between the state and business at the national level is substantiated; establishing compliance between the legislation of general and specialized action; development and adoption of legislation that would regulate the partnership between the state and business in various types of economic activities and areas of social infrastructure, etc.Originality. Recommendations have been made to improve the legislative support for the development of the financial mechanism of public-private partnership, which, in contrast to the existing ones, will make it possible to resolve contradictory provisions in the field of cooperation between the state and business.Practical value. The practical implementation of the proposed measures will create favourable legislative conditions for the development of this mechanism, which will allow to solve state problems in the economic sphere and social infrastructure, as well as to stimulate entrepreneurial activity.Key words: financial mechanism, public-private partnership, legislation of Ukraine, economic sphere, social infrastructure, priorities of budget financing