Pytannia literaturoznavstva (E-Journal)
Not a member yet
425 research outputs found
Sort by
Музика в романі Олдоса Хакслі „Контрапункт”
Full text linkThe article considers the problem of interaction between word and music in Aldous Huxley’s novel “Point Counter Point”. Music representation in the work is analysed with the use of S. P. Scher’s methodology. His three types of prose musicalization, i.e. word music, verbal music, assimilation of the text to the musical form are traced in the novel at the main levels of text organization. The transposing of the musical method of counterpoint into the narrative structure of the novel is considered in details. Thus, at the thematic level, the theme of death is observed through representing its variations in the storylines of six characters. At the level of narration, the study showed that the technique of constructing micro-monologue by combining two levels of narration causes the effect of simultaneous sounding or non-linear reading. The use of this narrative technique by Huxley’s compatriot and contemporary Virginia Woolf allows regarding it as the experimental one in the scope of modern writing. Perceptions of music by the characters in the novel as well as the author’s ironic attempt to interpret music with the words are regarded as the style creating features of Huxley’s prose. In the conclusion, the deliberate author’s desire for prose musicalization is determined as a modernistic experiment which outlines the prospects of the further study of his works from the viewpoint of intermediality.Исследуется проблема взаимодействия словесного и музыкального в романе Олдоса Хаксли „Контрапункт”. К анализу проявлений музыки в художественном произведении привлекается методология Ст. П. Шера. Установлено сознательное авторское стремление музикализировать прозу как модернистский эксперимент на уровне характерологии и архитектоники романа. Детализировано транспонирование техники контрапункта в наративную структуру произведения.Досліджується проблема взаємодії словесного й музичного в романі Олдоса Хакслі „Контрапункт”. До аналізу оприявнень музики в художньому творі залучена методологія Ст. П. Шера. Встановлено усвідомлене авторське прагнення музикалізації прози як модерністського експерименту на рівні характерології та архітектоніки роману. Деталізовано транспонування техніки контрапункту в наративну структуру твору
Автобіографічне начало у творчості Дженіс Кулик Кіфер (від роману "The Green Library" до книги мемуарів "Honey and Ashes")
No full textModern society is in conditions of indeterminacy: there is a tendency to create an integrated social foundation, which would be free from racial or national prejudices and would give a powerful creative urge, – on the one hand, and on the other hand − such processes inevitably destroy the borders of national identity what causes the crisis of national identities. In this context it is very interesting to analyze works by the authors who are possessed of an ambivalent identity, what in fact inspires them to create transcultural texts with real events and historical facts assumed as the basis. That is why the article deals with the problem of autobiographical character of works by modern Canadian writer – Janice Kulyk Keefer. The study examines the correlation of the novel “The Green Library” and the memoir book “Honey and Ashes” due to the context of national identity’s crisis, which has keenly revealed in modern social globalization processes. The text of the novel is analyzed in terms of the identity’s research method. The study highlights as a result that Janice Kulyk Keefer deals with the problem of “The Old Place” history and her family roots because she is looking for an answer to the question “who am I?”, caused by the difficulty of national self-identification by the second and third immigrant generations. This article will be useful for those who are interested in modern Canadian women writing, in the problem of national identity and autobiographical character.Исследуется проблема автобиографического начала в творчестве современной канадской писательницы Дженис Кулык Кифер. Рассматривается взаимосвязь романа „The Green Library” и книги мемуаров „Honey and Ashes” в контексте кризиса национальной идентичности, который особенно остро проявился в условиях глобализационных процессов в современном обществе. Осуществлен анализ текстов в рамках метода исследования проблемы идентичности.Порушується проблема автобіографічності творчості сучасної канадської письменниці Дженіс Кулик Кіфер. Розглядається взаємозв’язок роману „The Green Library” та книги мемуарів „Honey and Ashes” у контексті кризи національної ідентичності, яка особливо гостро проявилася в умовах глобалізаційних процесів у сучасному суспільстві. Здійснюється аналіз текстів у рамках методу дослідження проблеми ідентичності
Сумний автор веселої поезії: Едвард Лір та поезія нісенітниці
Full text linkThe article is devoted to the study of Edward Lear’s art and literary works, in particular his nonsense poetry. The attention is drawn to E. Lear’s role in popularizing the limerick genre form in British and world poetry. The purpose of the article is to analyze humorous poems by Edward Lear in the aspect of genre study. The style of Lear’s versification (his short and silly poetic rhymes) is analyzed. The research of the style and genre specific of his nonsense verses (comic rhymes, puns, paronomasia, creativity in spelling, creating neologisms according to the principles of homophony, his weird creatures and absurd stories, etc.) is carried out. The influence of the poet’s personal features on his creativity is observed with reference to his drawings and illustrations. Psychological and biographical facts are considered in the research and allow understanding the poet’s world outlook.Исследуется художественное творчество Эдварда Лира, в частности его поэзия нонсенса. Акцентируется роль Е. Лира в популяризации жанровой формы лимерика в британской и мировой поэзии. Проанализирована стилистика и жанровая специфика лировских стихов-нелепостей (комические рифмы, каламбуры, парономазии, изобретательность в правописания, создание неологизмов по принципам омофоничности, абсурдность историй и т.д.). Прослежена связь личностных черт поэта с его художественным творчеством.Досліджується художня творчість Едварда Ліра, зокрема його поетичні нісенітниці. Акцентується роль Е. Ліра в популяризації жанрової форми лімерику в царині британської та світової поезії. Проаналізовано стилістику та жанрову специфіку лірівських віршів-нісенітниць (комічні рими, каламбури, парономазії, винахідливість у правопису, створення неологізмів за принципами омофонії, абсурдність історій тощо). Простежено зв’язок особистісних рис поета з його художньою творчістю
Роман про митця: постмодерна варіація (на прикладі романів “Бляшаний барабан” Ґ. Ґраса, “Сестра сну” Р. Шнайдера, “Парфуми” П. Зюскінда)
Full text linkAn attempt to show the modification of classic novel about an artist (Künstlerroman) through a prism of postmodernism instantiated by German novels of the second half of the twentieth century “The Tin Drum”, “Brother of Sleep”, “Perfume: The Story of a Murderer” was accomplished. Crisis of artistic apperception in the twentieth century is demonstrated. Different conceptions of the creative process of main characters are compared. The main attention was focused on the clash between man and artist, life and art, daily routine and spirituality.In the postmodern age the cynical worldview model is predominating. At the same time tales, where magic and reality, sentimentality and brutality are combined, enjoy widespread popularity. An art of genius has positive connotations in general, but some of chosen novels are revealing the reverse side of the coin, when the art is capable to create an evil in its superior manifestations. For a wonder a presence of negative, monstrosity and disgust attract attention of the crowd rather than beauty.Therefore tin the article new idea that talent is on the verge of monstrosity is asserted. These two concepts exist together rely on each other. Every hero is like two-faced Janus to some extent. On the one hand, being endowed with Divine Grace he has a talent, but on the other hand, having something demoniacal is possessed by physical defect.On the one hand, they limelight and fire our imagination by their unusualness, on the other hand, they push away by their monstrosity and disgust. Main characters are always teetering on the edge. However the notion of edge is taking the wider meaning in the contemporary society.Consequently, having used all features of classic novel about an artist and portrayed them through a prism of modern perception of the world, writers created a new compilation – postmodern novel about an artist.Демонстрируется модификация классического романа о художнике сквозь призму постмодернизма на примере немецкоязычных романов второй половины ХХ ст. „Жестяной барабан” Г. Грасса, „Сестра сна” Р. Шнайдера, „Парфюмер” П. Зюскинда. Подтверждается идея, что в ХХ в. Имеет место кризис художественного сознания. Сопоставляются различные концепции творческого процесса главных героев, акцентируется на конфликте человека и художника, жизни и искусства, бытия и духовности.Досліджується модифікація класичного роману про митця (Künstlerroman) крізь призму постмодернізму на прикладі німецькомовних романів др. пол. ХХ ст. „Бляшаний барабан” Ґ. Ґраса, „Парфуми. Історія одного вбивці” П. Зюскінда та „Сестра сну” Р. Шнайдера. Демонструється криза художнього пізнання у ХХ ст. Зіставляються різні концепції творчого процесу головних героїв, акцент робиться на конфлікті людини й художника, життя й мистецтва, буденності й духовності
Творення докси (легітимація знання та інституалізація понять) у гендерних студіях з літературознавства
Full text linkIn the article analyzes the specifics of scientific knowledge legitimization in gender studies, actualized as the issue of the knowledge production point. Increased focus on gender studies in postmodern philology is linked to the general tendencies of science development, viz. with the search for theories able to provide alternative ways of knowledge. Gender studies in literature, as a theoretical project, in this sense are consonant to the search of the literary theory, as both see themselves in the review of humanitarian knowledge, at the core of which is the impossibility of a single critical notion of a human. It’s no coincidence that Joan Scott, reflecting on the analytic potential of gender approach, notes, that the discovery of gender coincided in time with a radical epistemological change, which marked in post-classic science the transition from scientific to literary paradigms. And in this field, gender studies, as well as the majority of modern critique theories, faces the requirement of researchers (such as a literature historian, for example) to realize their own research methods, which, however, contradicts the “basic” incapability to overcome their own subjectiveness. This lie of the land actualizes the problem of establishing gender studies in post-Soviet humanities in the context of scientific knowledge generation. In the article is analyzed Gender studies in the study of literature in such context appear as strategic inconsistently-sceptical theoretical project. Анализируется специфика легитимации научного знания в гендерных исследованиях, актуализированная как вопрос о месте производства знания. Гендерные студии в литературоведении в таком контексте предстают как стратегический непоследовательно-скептический теоретический проект.Аналізується специфіка легітимації наукового знання в гендерних студіях, що наразі постає як питання про місце виробництва знання. Гендерні студії з літературознавства з такого погляду є стратегічним непослідовно-скептичним теоретичним проектом