Technology audit and production reserves
Not a member yet
3593 research outputs found
Sort by
Встановлення параметрів термічної деструкції вогнезахищеної деревини
No full textThe problem of using wood is to ensure resistance to high-temperature flame and application technology. Therefore, the object of research was to change the parameters of thermal destruction of wood during fire protection by impregnation and intumescent coating. It has been proven that for wood treated by impregnation, the destruction processes slow down, so the mass loss is reduced by 3–5 times, the process increases in the region of higher temperatures with a significant coke residue. As for wood treated with intumescent coating, in the temperature range of 200–300 °C, pentaerythritol begins to decompose with the formation of aldehydes and a foam coke center is formed. The beginning of intensive mass loss coincides with the temperature of 320–330 °C, on which the sublimation peak of melamine is superimposed, starting at a temperature of 330 °C, which ends at a temperature of more than 420 °C. The obtained activation energy of wood is 30.03 kJ/mol, treatment of wood with impregnating agents increases the activation energy during its thermal decomposition by more than two times, and treatment with an intumescent coating by more than 4.4 times. After pyrolysis of wood treated with flame retardants, the mixtures of destruction products differ significantly in the content of carbon dioxide, nitrogen and the amount of combustible gases. Thus, for wood treated with the composition DSA-1, the amount of nitrogen increased by more than 46 times, and the amount of combustible gases decreased by more than 3 times. An even greater difference was recorded during treatment of wood with an intumescent coating. In particular, it was found that the amount of combustible gases decreased by more than 4 times, and the amount of nitrogen increased by more than 56 times. The practical significance lies in the fact that the results obtained were taken into account when developing a reactive coating. Thus, there are grounds to argue about the possibility of directed regulation of the wood protection process through the use of coatings capable of forming a protective layer on the surface.Проблема застосування деревини полягає у забезпечені стійкості до дії високотемпературного полум’я та технології нанесення. Тому об’єктом досліджень була зміна параметрів термічної деструкції деревини при вогнезахисті просоченням та спучуючим покриттям. Доведено, що для деревини, обробленої просоченням, процеси деструкції уповільнюється, так втрата маси в 3–5 рази зменшується, процес в область вищих температур зі значним коксовим залишком збільшується. Щодо деревини, обробленої спучуючим покриттям, у діапазоні температур 200–300 °С починає розкладатися пентаерітрит з утворенням альдегідів та зароджується осередок пінококсу. Початок інтенсивних втрат маси збігається з температурою 320–330 °С, на який накладається сублімаційний пік меламіну, що починається за температури 330 °С, який завершується за температури понад 420 °С. Отримана енергія активації деревини складає 30,03 кДж/моль, оброблення деревини просочувальними засобами підвищує енергію активації при її термічному розкладі понад вдвічі, а обробка спучуючим покриттям понад 4,4 рази. Після піролізу деревини, обробленої вогнезахисними засобами, суміші продуктів деструкції суттєво відрізняються за вмістом діоксиду вуглецю, азоту та кількістю горючих газів. Так, для деревини, обробленої композицією ДСА-1, кількість азоту збільшилась більше, ніж у 46 разів, а кількість горючих газів знизилась у понад 3 рази. Ще більшу різницю зафіксовано під час оброблення деревини спучуючим покриттям. Зокрема, виявлено, що кількість горючих газів знизилась у понад 4 рази, а кількість азоту підвищилась у понад 56 разів. Практичне значення полягає у тому, що отримані результати враховано при розробленні реактивного покриття. Таким чином, є підстави стверджувати про можливість спрямованого регулювання процесу захисту деревини завдяки застосуванню покриттів, здатних утворювати на поверхні захисний шар
Визначення закономірностей процесу утворення тріщин у глинистій кірці при тампонуванні свердловин
No full textThe object of this research is the process of crack formation in the clay filter cake upon its contact with hardening cement slurry / stone.
During well cementing, it is impossible to completely remove the clay filter cake formed on the borehole walls. This creates prerequisites for poor wellbore sealing due to the formation of channels for fluid migration at the contact boundary and directly within the clay filter cake. Studying the processes that occur during cementing makes it possible to better understand their nature and to propose technological measures to ensure the tightness of the wellbore seal.
It has been established that the process of crack formation is characterized by three periods: induction, cracking, and stabilization. The duration of each period is determined by the state of the “clay filter cake – hardening cement slurry / stone” system. The process proceeds most intensively under conditions corresponding to the near-surface (wellhead) part of the well. This is explained by the dehydration of the cement slurry during its pumping in the annular space and the loose structure of the clay filter cake. In this case, the area of the clay filter cake affected by cracks exceeds 80%, while in conditions of the bottom hole part of the borehole, it does not exceed 30%.
The effect of aqueous electrolyte solutions on the crack resistance of the clay filter cake has been investigated. It was found that with a decrease in the concentration of CaCl₂ and an increase in the concentration of NaCl, the area of the clay filter cake affected by cracks decreases. No crack formation was observed in the clay filter cake after its treatment with 2% and 5% solutions of Na₂CO₃.
It was established that with a decrease in the thickness of the cement sheath, the induction and cracking periods increase, while the overall area of the clay filter cake affected by cracks decreases.
The obtained results will serve as a basis for developing a comprehensive approach to ensuring high-quality wellbore sealing. This may include optimizing well design and improving the formulation of drilling fluids for specific geological and technical conditions.Об’єктом дослідження є процес утворення тріщин у глинистій кірці при її контакті з твердіючим тампонажним розчином / каменем.
При тампонуванні свердловини неможливо повністю видалити сформовану на її стінках фільтраційну кірку. Це є передумовою до неякісного кріплення з утворенням на межі контакту та безпосередньо у кірці каналів для перетоку флюїдів. Дослідження процесів, що мають місце при тампонуванні, дають можливість краще зрозуміти характер їх перебігу та запропонувати елементи технології для забезпечення герметичності кріплення свердловини.
Встановлено, що процес утворення тріщин характеризується трьома періодами: індукції, тріщиноутворення та стабілізації. Тривалість кожного визначається станом системи «глиниста кірка – твердіючий тампонажний розчин / камінь». Найбільш інтенсивним перебігом процес характеризується за умов, що відповідають приустьовій частині свердловини. Це пояснюється зневодненням тампонажного розчину при його прокачуванні в кільцевому просторі та неущільненою структурою кірки. При цьому площа ураженої тріщинами глинистої кірки сягає понад 80%, в той же час для умов привибійної частини стовбура не перевищує 30%.
Досліджено вплив водних розчинів електролітів на тріщиностійкість глинистої кірки. Встановлено, що зі зменшенням концентрації CaCl2 та зі збільшенням концентрації NaCl площа ураженої тріщинами кірки зменшується. Не виявлено утворення тріщин в кірці після її оброблення 2% та 5% розчином Na2CO3.
Встановлено, що зі зменшенням товщини цементного кільця періоди індукції та тріщиноутворення збільшуються, а загальна площа ураженої глинистої кірки зменшується.
Отримані результати слугуватимуть основою для розроблення комплексного підходу до забезпечення якісного кріплення свердловин. Він може включати оптимізацію їх конструкції, а також удосконалення рецептур технологічних рідин для конкретних геолого-технічних умов
Розроблення моделі синусоїдального перетворення темних тонів цифрових зображень
No full textThe object of the study is the technological process of sinusoidal transformation of dark tones into a digital image, used at the stage of preparation for printing. One of the most problematic areas is posterization, which occurs with traditional power-law gamma transformation, creating noticeable bands on the image that distort its quality and limit the capabilities of the operator, technologist, and printer.
The study employed mathematical modeling and quantization of gradation characteristics to eliminate these shortcomings. A mathematical model of sinusoidal transformation was developed, describing the brightness of the image in the range of 0 ≤ L ≤ 255 levels. A structural scheme of the simulator model was also created in MATLAB: Simulink, allowing for the calculation and plotting of gradation characteristics, optical density, and contrast sensitivity for different transformation frequencies.
As a result of the simulation, it was found that the sinusoidal transformation has significantly smaller initial quantization shifts (0.5–2 units) and first step lengths (1–2 levels) compared to the traditional gamma transformation (11–31 units and 10–15 levels, respectively). This eliminates posterization. The contrast sensitivity of the sinusoidal transformation increases up to 2.2, exceeding the constant value of 1 in the linear scale, which ensures improved tone perception. Thus, the proposed method demonstrates higher efficiency in reproducing images in both dark and light areas.
The results obtained demonstrate the absence of posterization in the sinusoidal transformation of dark tones. This is due to the proposed approach having several features, including a steeper gradation characteristic at the beginning of the range, which eliminates posterization of dark tones without losses in highlights. This ensures the ability to obtain high-quality images with improved gradation characteristics.
Compared to similar known methods, this provides advantages in the form of improved image quality and elimination of posterization, which is crucial for the quality preparation of images for printing. The results of the research and simulation modeling can be used to select optimal reproduction characteristics, ensuring improved perception of the printed image by the human visual system. This allows achieving high print quality without losses in detail and contrast, which is a significant advantage in the printing industry.Об'єктом дослідження є технологічний процес синусоїдального перетворення темних тонів у цифрове зображення, що використовується на стадії приготування до друкування. Одним з найбільш проблемних місць є постеризація, яка виникає при традиційному степеневому гама перетворенні, створюючи помітні смуги на зображенні, що спотворюють його якість і обмежують можливості оператора, технолога та друкаря.
У ході дослідження були використані математичне моделювання та квантування градаційних характеристик, що дозволяють усунути ці недоліки. Розроблено математичну модель синусоїдального перетворення, яка описує яскравість зображення у діапазоні 0 ≤ L ≤ 255 рівнів. Також створено структурну схему моделі симулятора у пакеті MATLAB: Simulink, що дозволяє розраховувати та будувати графіки градаційних характеристик, оптичної густини та контрастної чутливості для різних частот перетворення.
У результаті моделювання встановлено, що синусоїдальне перетворення має значно менші зміщення початкових дискрет (0,5–2 одиниці) та довжини перших ступенів (1–2 рівні), ніж традиційне гама-перетворення (11–31 одиниць і 10–15 рівнів, відповідно). Це дозволило усунути постеризацію. Контрастна чутливість синусоїдального перетворення зростає до 2,2, перевищуючи стабільне значення 1 у лінійній шкалі, що забезпечує покращене сприйняття тонів. Таким чином, запропонований метод демонструє вищу ефективність відтворення зображень у темних і світлих ділянках.
У порівнянні з аналогічними відомими методами, це забезпечує переваги у вигляді покращеної якості зображення та усунення постеризації, що є важливим для якісного приготування зображень до друкування. Результати досліджень та імітаційного моделювання можуть бути використані для вибору оптимальних характеристик репродукції, що забезпечує покращене сприйняття друкованого зображення зоровою системою людини. Це дозволяє досягти високої якості друку без втрат у деталізації та контрастності, що є значною перевагою в поліграфічній галузі
Розробка стратегії використання біспектру небезпечних параметрів газового середовища для визначення інформативної ознаки виявлення займання матеріалів
No full textThe object of the study is an informative sign of detecting ignition of materials in premises based on the assessment of the bispectrum of a dangerous parameter of the gas environment. The problem is to develop a strategy for using the bispectrum to determine an informative sign of detecting ignition of materials based on the observation of an arbitrary dangerous parameter of the gas environment in the premises. It is proposed to determine a new informative sign by a measure of the average degree of "order" for each frequency in the spectrum of dynamics of an arbitrary dangerous parameter of the gas environment at a fixed observation interval. The proposed informative sign was experimentally verified by studying the spectra of the average degree of “order” of the dynamics of the main dangerous parameters of the gas environment during the ignition of materials in a laboratory chamber. It was established that during the ignition of materials, the values of the average degree of “order” of the dynamics of temperature and carbon monoxide concentration for all studied frequencies of the spectrum are significantly reduced and do not exceed the value of 0.1. This indicates a loss of the average degree of “order” for all studied frequencies of the spectrum of dynamics of temperature and carbon monoxide concentration. At the same time, the value of the average degree of “order” of the dynamics of the specific optical density of smoke with respect to the studied frequencies does not change significantly. The obtained results are useful from a theoretical point of view by using the bispectrum for an informative sign of ignition and a measure of the average degree of “order” for an arbitrary dangerous parameter of the gas environment. The practical significance lies in the possibility of further improvement of existing fire protection of objects in order to prevent fires.Об’єктом дослідження є інформативна ознака виявлення займання матеріалів у приміщеннях на основі оцінки біспектру небезпечного параметра газового середовища. Проблема полягає в розробці стратегії використання біспектру для визначення інформативної ознаки виявлення займання матеріалів на основі спостереження довільного небезпечного параметру газового середовища в приміщенні. Запропоновано нову інформативну ознаку визначення міри середнього ступеня «порядку» для кожної частоти в спектрі динаміки довільного небезпечного параметру газового середовища на фіксованому інтервалі спостереження. Виконано експериментальну перевірку запропонованої інформативної ознаки шляхом дослідження спектрів середнього ступеня «порядку» динаміки основних небезпечних параметрів газового середовища при займанні матеріалів у лабораторній камері. Встановлено, що при займаннях матеріалів значення середнього ступеня «порядку» динаміки температури та концентрації чадного газу для усіх досліджуваних частот спектру суттєво знижуються та не перевищують значення 0,1. Це свідчить про втрату середнього ступеня «порядку» для усіх досліджуваних частот спектру динаміки температури та концентрації чадного газу. Разом з тим значення середнього ступеня «порядку» динаміки питомої оптичної щільності диму щодо досліджуваних частот суттєво не змінюється. Отримані результати є корисними з теоретичної точки зору використанням біспектру для інформативної ознаки займання та міри середнього ступеня «порядку» для довільного небезпечного параметру газового середовища. Практичне значення полягає в можливості подальшого вдосконалення існуючих систем протипожежного захисту об’єктів з метою запобігання виникненню пожеж
Фізико-хімічні властивості залізо(II) сульфат гептагідрату як чинники для вибору режиму процесу сушіння в апараті киплячого шару
No full textThe object of the study is iron(II) sulfate heptahydrate – the main solid waste product of titanium dioxide sulfate production, the accumulation of which poses a significant environmental threat. The problematic stage of its processing is the technological stage of dehydration in a fluidized bed to a monohydrate form, for which it is important to select an acceptable hydrodynamic regime and drying regime.
Experimental studies included microscopic, sieve, pycnometric and titrimetric methods of analysis. The average equivalent particle diameter was found to be 0.50 mm, with a shape factor of 0.75. The bulk density of the material is 911 kg/m3, and the true density is 1888 kg/m3. The free moisture content was found to be 2.2%, and the crystallisation moisture content was 38.7%, which corresponds to the heptahydrate form of FeSO4 · 7H2O. Chemical analysis showed that the mass fraction of FeSO4 in the samples ranges from 48.8% to 51.7%, and the Fe2+ content is 18%. Free sulphuric acid is present in an amount of 0.3–1.3%.
Granulometric analysis revealed significant polydispersity of the material, in particular the presence of agglomerates and fine fractions in samples No. 1–3 of the closed storage composition of iron(II) sulfate heptahydrate. For sample No. 4, which was characterised by the most uniform particle distribution, the minimum fluidization velocity of the largest particle fraction (0.7 m/s) and the fluidization velocity (0.97 m/s) for the equivalent particle diameter of the material were calculated. It was found that particles with a diameter of less than 0.207 mm will be carried out of the boiling layer, which requires additional measures to reduce material losses. The heat transfer coefficient for particles of intermediate fractions (0.315–1.6 mm) is 77.79–349.17 W/(m2 · K), which ensures efficient heat exchange during the drying process.
Based on the data obtained, the choice of a horizontal sectioned fluidized bed apparatus is justified. The proposed design provides for the division of the process into independent zones with individual control and regulation of the drying agent parameters (temperature and flow rate). This makes it possible to obtain a stable hydrodynamic regime for polydisperse materials and reduce the influence of mixing on the driving force of the process.
The results obtained allow predicting the behaviour of the material in the fluidized bed apparatus and calculating the fluidization and drying regimes.Об’єктом дослідження є залізо(II) сульфат гептагідрат – основний твердий відхід сульфатного виробництва діоксиду титану, накопичення якого становить значну екологічну загрозу. Проблемним місцем його переробки є технологічна стадія дегідратації в киплячому шару до моногідратної форми, для якої важливим є вибір прийнятного гідродинамічного режиму та режиму сушіння.
Експериментальні дослідження включали мікроскопічний, ситовий, пікнометричний та титрометричний методи аналізу. Встановлено середній еквівалентний діаметр частинок – 0,50 мм, коефіцієнт форми – 0,75. Насипна густина матеріалу складає 911 кг/м³, істинна густина – 1888 кг/м³. Вміст вільної вологи виявлено на рівні 2,2%, кристалізаційної вологи – 38,7%, що відповідає гептагідратній формі FeSO4 · 7H2O. Хімічний аналіз показав, що масова частка FeSO4 у зразках коливається від 48,8% до 51,7%, а вміст Fe2+ складає 18%. Вільна сірчана кислота присутня в кількості 0,3–1,3%.
Гранулометричний аналіз виявив значну полідисперсність матеріалу, зокрема наявність агломератів та дрібних фракцій зразків № 1–3 закритого складу зберігання залізо(II) сульфат гептагідрату. Для зразка № 4, який мав характеристики найбільш рівномірного за розподілом частинок, розраховано критичну швидкість початку зважування найбільшої за розміром частинок фракції (0,7 м/с) та швидкість витання (0,97 м/с) для еквівалентного діаметру частинок матеріалу. Встановлено, що частинки діаметром менш як 0,207 мм будуть виноситись із киплячого шару, що потребує додаткових заходів для зменшення втрат матеріалу. Коефіцієнт тепловіддачі для частинок проміжних фракцій (0,315–1,6 мм) становить 77,79–349,17 Вт/(м² · К), що забезпечує ефективний теплообмін у процесі сушіння.
На основі отриманих даних обґрунтовано вибір горизонтального секціонованого апарату киплячого шару. Запропонована конструкція передбачає поділ процесу на незалежні зони з індивідуальним контролем та регулюванням параметрів сушильного агента (температури та витрати). Завдяки цьому забезпечується можливість отримання стабільного гідродинамічного режиму для полідисперсних матеріалів та зниження впливу перемішування на рушійну силу процесу.
Отримані результати дозволяють прогнозувати поведінку матеріалу в апараті киплячого шару, розраховувати режими зважування та сушіння
Визначення впливу параметрів керування кроковим приводом повороту платформи для газодетонаційного міномету на його електричні та механічні показники
No full textThe object of research is the processes of platform rotation during the operation of the stepper drive of a gas-detonation powderless mortar. The problem solved by the study is to determine the influence of the set current and the rotation frequency of the stepper motor for the rotation of the platform for a gas-detonation mortar on the effective value of the phase current, vibration and maximum engine torques. According to the results of the research, it was determined that the effective value of the phase current has a variable character. The minimum value of the effective phase current is observed at a rotation frequency of 52.5 rpm, and a set current of 5.5 A, and is 0.875 A. The obtained dependence of the effective current on the control parameters has a non-monotonic variable character, due to a change in the shape of the current during engine operation, which, in turn, significantly changes the harmonic composition of the current. The dependence of the vibration torque of the engine also has a variable character. However, the minimum vibration is observed at a rotation frequency of 45 rpm, and a set current of 5 A, and is 7.715 N ⋅ m, and the maximum vibrations at the minimum operating frequency and the maximum setpoint current reach 39.72 N ⋅ m. The dependence of the maximum torque value on the stepper motor shaft has a decreasing character, due to the operation of the drive in the starting mode. The decrease in the starting torque is due, on the one hand, to a decrease in the setpoint current, and, accordingly, to the maximum motor current and an increase in the electromotive force in phase with an increase in the setpoint speed. The obtained research results can be used in practice when creating an automated electric drive for turning a gas-detonation mortar based on a stepper motor by selecting the parameters of the setpoint current for the semiconductor converter, in accordance with the rotation speed. The conducted research can be used as the basis for the methodology for determining the control parameters of the electric drive for turning based on a stepper motor.Об’єктом дослідження є процеси повороту платформи при роботі крокового приводу повороту газодетонаційного безпорохового міномету. Проблема, яку вирішує дослідження, є визначення впливу струму уставки та частоти обертання крокового двигуна повороту платформи для газодетонаційного міномету на діюче значення струму фази, вібраційний та максимальний моменти двигуна. За результатами досліджень визначено, що діюче значення струму фази має змінний характер. Мінімальне значення діючого струму фази спостерігається при частоті обертання 52,5 об/хв. та струмі уставки 5,5 А, і складає 0,875 А. Отримана залежність діючого струму від параметрів керування має немонотонний змінний характер, обумовлений зміною форми струму при роботі двигуна, яка, в свою чергу, значно змінює гармонійний склад струму. Залежність вібраційного моменту двигуна також має змінний характер. Однак мінімум вібрацій спостерігається при частоті обертання 45 об/хв. та струмі уставки 5 А, і складає 7,715 Н ⋅ м, а максимальні вібрації при мінімальній частоті роботи та максимальному струмі уставки досягають 39,72 Н ⋅ м. Залежність максимального значення моменту на валу крокового двигуна має спадаючий характер, обумовлений роботою приводу в режимі пуску. Зменшення пускового моменту обумовлено, з одного боку, зменшенням струму уставки, і, як слід, максимального струму двигуна, та зростанням електрорушійної сили у фазі при зростанні заданої швидкості. Отримані результати досліджень можливо використати на практиці при створенні автоматизованого електроприводу повороту газодетонаційного міномету на основі крокового двигуна шляхом вибору параметрів струму уставки для напівпровідникового перетворювача, відповідно до швидкості обертання. Проведені дослідження можливо покласти в основу методики визначення параметрів керування електроприводу повороту на основі крокового двигуна
Поєднання контактної мережі та автономних тролейбусів для удосконалення транспортної системи міста
No full textThe object of the study is the technical characteristics of autonomous trolleybuses and the systems that ensure their uninterrupted power supply.
A key challenge is the dependence of conventional trolleybuses on contact networks, which limits their route versatility, complicates operations in historic city centers, bridge crossings, and regions with underdeveloped infrastructure.
The article examines key technological aspects of autonomous trolleybuses, including types of charging stations (contact, inductive, with pantographs), charging efficiency, energy consumption, and autonomous range. Examples of the implementation of this technology in Ukraine are presented, along with an analysis of charging costs and energy characteristics for runs of 20–50 km. The prospects of using autonomous trolleybuses for optimizing the city transport network, reducing CO₂ emissions, and improving the quality of passenger service are emphasized. Calculations have been made of the energy required for a trolleybus to travel a distance of 20–50 km, taking into account the average energy consumption (1.2–2.0 kWh/km), charging station capacity (up to 100 kW,) and charging efficiency (0.9). Calculations have shown that for an autonomous trolleybus run of 30 km, 45 kWh of energy is required. Modern lithium-ion batteries and charging stations with a capacity of up to 100 kW provide a full charge in 30 minutes. Intermediate charging at stops minimizes contact infrastructure while maintaining transport system flexibility. Autonomous trolleybuses reduce dependence on contact networks, which is especially relevant for bridge crossings with complicated construction or maintenance and historic centers requiring architecture preservation without excess infrastructure. They also significantly reduce CO₂ emissions to promote ecological sustainability and improve urban air quality by lowering pollution and benefiting public health.Об’єктом дослідження є технічні характеристики автономних тролейбусів та системи, що забезпечують їх безперебійне електропостачання.
Одним із найбільш проблемних місць є залежність традиційних тролейбусів від контактної мережі, що обмежує їх маршрути, ускладнює експлуатацію в історичних центрах міст, на мостових переходах та у районах із недостатньою інфраструктурою.
У роботі розглядаються ключові технологічні аспекти автономних тролейбусів, зокрема типи зарядних станцій (контактні, індукційні, з пантографами), ефективність зарядки, енергоспоживання та автономний пробіг. Наведено приклади впровадження цієї технології в Україні, аналіз витрат на зарядку та енергетичних характеристик для пробігу 20–50 км. Підкреслюються перспективи використання автономних тролейбусів для оптимізації міської транспортної мережі, зменшення викидів CO₂ та покращення якості обслуговування пасажирів. Проведено розрахунки енергії, необхідної для руху тролейбуса на відстань 20–50 км, з урахуванням середнього енергоспоживання (1,2–2,0 кВт · год/км), потужності зарядних станцій (до 100 кВт) та ефективності зарядки (0,9). Розрахунки показали, що для автономного пробігу тролейбуса на 30 км необхідно 45 кВт · год енергії. Сучасні літій-іонні батареї та зарядні станції потужністю до 100 кВт забезпечують повну зарядку за 30 хвилин. Додаткова проміжна зарядка на кінцевих або коротких зупинках дозволяє мінімізувати контактну інфраструктуру, зберігаючи гнучкість транспортної системи. Автономні тролейбуси зменшують залежність від контактної мережі, що є особливо актуальним для мостових переходів, де будівництво чи обслуговування контактних ліній ускладнене, а також для історичних центрів, де збереження архітектури та естетики вимагає уникнення надмірної інфраструктури. Вони також сприяють значному зменшенню викидів CO₂, сприяючи екологічній сталості, та покращують якість повітря в міських районах
Визначення закономірностей змінення показників якості подрібнення стебел кукурудзи та соняшнику робочими органами технічних засобів
No full textThe object of research is the technological processes of crushing plant residues, corn and sunflower stalks, working bodies of single and double roll crushers, disk harrow, as well as combined unit consisting of disk harrow and single roll crusher. The relevance of the research is due to the need to solve the problem of increasing the efficiency of technological crushing operations by intensifying (increasing) the effects of the working bodies of the tools on the plant environment.
A prototype of double roll crusher was developed and manufactured, the cutting knives of which are placed across the entire width of the grip in a staggered manner with the ability to change the angle of inclination to the axis of rotation of the drum in the range of 6–10°. The highest value of the relative frequencies of corn crushing by double roll crusher belonged to the ranges of 51–100 mm and 101–150 mm, the sum of which was 56% and 52%, respectively. The largest share of 48.25% of crushed sunflower stalks by double roll crusher was established for the range of 51–100 mm. The sum of the percentages of crushed sunflower stalks in the ranges less than 50–100 mm was 77.62%, which is 2.36 times more than the similar indicator of single roll crusher, 3 times more than that of a harrow, and almost coincided with the indicators of a combined unit. In a disk harrow, the largest number of shares of crushed corn stalks 42.2% belonged to the range of 151–200 mm, and sunflower stalks 35.2% to the range over 201 mm. In a combined unit, the largest value of the percentage of crushed stalks was established in the range less than 50 mm. For corn, the specified value was 65.4%, for sunflower 41.5%, respectively. The contribution of single roll crusher to the total percentage of crushed stems in the range of up to 150 mm in a combined unit was 44.7% for corn and 47.7% for sunflower.
The results of the research are recommended for crop growing systems under the conditions of choosing rational technical and technological solutions for crushing plant residues.Об'єктом досліджень є технологічні процеси подрібнення рослинних решток, стебла кукурудзи та соняшнику, робочі органи одно- та двосекційних котків, дискової борони, а також комбінованого агрегату в складі дискової борони та котка-подрібнювача односекційного. Актуальність досліджень обумовлено необхідністю розв'язання проблеми підвищення ефективності технологічних операцій подрібнення завдяки інтенсифікації (збільшенню) впливів робочих органів знарядь на рослинне середовище.
Розроблено та виготовлено дослідний зразок двосекційного котка-подрібнювача, ріжучі ножі якого розміщено по всій ширині захвату у шаховому порядку з можливістю змінювати кут нахилу до осі обертання барабана в діапазоні 6–10°. Найбільше значення відносних частот подрібнення кукурудзи двосекційним котком належало діапазонам 51–100 мм та 101–150 мм, сума яких складала 56% та 52%, відповідно. Найбільшу частку 48,25% подрібнених стебел соняшнику двосекційним котком встановлено для діапазону 51–100 мм. Сума відсотків подрібнених стебел соняшнику діапазонів менше 50–100 мм становила 77,62%, що у 2,36 рази більше, ніж у аналогічного показника односекційного котка, у 3 рази більше, ніж у борони, і майже співпадала із показниками комбінованого агрегату.
У дискової борони найбільша кількість часток подрібнених стебел кукурудзи 42,2% належала діапазону 151–200 мм, а стебел соняшнику 35,2% діапазону понад 201 мм. У комбінованого агрегату найбільше значення відсотка подрібнених стебел встановлено у діапазоні менше 50 мм. Для кукурудзи зазначене значення складало 65,4%, для соняшнику 41,5%, відповідно. Внесок односекційного котка-подрібнювача у сумарний відсоток подрібнених стебел діапазону до 150 мм у комбінованого агрегату складав для кукурудзи – 44,7%, для соняшнику – 47,7%.
Результати досліджень рекомендовано до систем вирощування сільськогосподарських культур за умов вибору раціональних техніко-технологічних рішень подрібнення рослинних решток
Розробка методу LLM запитів на основі правил для забезпечення високої точності в задачах еволюції схем подій
No full textThe object of this research is the process of selecting an architectural strategy for event-schema evolution in event-sourcing systems. This process involves complex architectural trade-offs and is a critical task for maintaining the integrity and long-term viability of the immutable event log.
The addressed problem is the inconsistent performance and reliability ceiling of standard LLM prompting techniques like few-shot learning. These methods rely on heuristic pattern matching and thus lack the systematic framework required for high-stakes architectural decisions. This issue is compounded by the subjectivity inherent in the manual selection process by engineers.
The principal result is the development of a rule-based “atomic taxonomy” method. This approach enabled large-scale models (GPT-5, Gemini-2.5-pro) to achieve perfect predictive performance (1.0 Macro F1-score), while simultaneously degrading the performance of most medium-sized models when compared to the few-shot prompting baseline.
This divergence is explained by the cognitive demands of the task. The proposed method shifts the process from heuristic pattern matching to structured, compositional reasoning. The results indicate that large models possess the necessary architectural capabilities to execute this formal logic, whereas medium-sized models are overwhelmed by its cognitive overhead, making a simpler, example-based approach more effective for them.
In practice, the findings provide a clear, actionable guideline for architects. The atomic taxonomy serves as a robust framework to assist in manual decision-making. For automated support systems, its application is recommended exclusively with large-scale LLMs capable of advanced reasoning. The study concludes that for systems leveraging smaller, more efficient models, traditional few-shot prompting remains the more reliable and superior strategy.Об’єктом цього дослідження є процес вибору архітектурної стратегії для еволюції схеми подій у системах, що використовують підхід джерела подій. Цей процес включає складні архітектурні компроміси та є критично важливим завданням для підтримки цілісності та довгострокової життєздатності незмінного журналу подій.
Проблема, що вирішується, полягає в нестабільній продуктивності та обмеженій надійності стандартних технік запитів до ВММ, таких як навчання на кількох прикладах. Ці методи покладаються на евристичне зіставлення шаблонів і тому не мають систематичної основи, необхідної для ухвалення архітектурних рішень із високими ставками. Ця проблема ускладнюється суб'єктивністю, властивою ручному процесу вибору, що здійснюється інженерами.
Основним результатом є розробка методу «атомної таксономії», що базується на правилах. Цей підхід дозволив великомасштабним моделям (GPT-5, Gemini-2.5-pro) досягти ідеальної прогностичної продуктивності (1.0 Макро F1-оцінка), водночас погіршивши показники більшості моделей середнього розміру порівняно з базовим методом запитів на кількох прикладах.
Така розбіжність пояснюється когнітивними вимогами завдання. Запропонований метод переводить процес від евристичного зіставлення шаблонів до структурованого, композиційного мислення. Результати вказують, що великі моделі мають необхідні архітектурні можливості для виконання цієї формальної логіки, тоді як моделі середнього розміру перевантажені її когнітивною складністю, що робить простіший підхід на основі прикладів більш ефективним для них.
На практиці отримані результати надають чіткі, дієві рекомендації для архітекторів. Атомна таксономія слугує надійною основою для допомоги в ухваленні рішень вручну. Для автоматизованих систем підтримки її застосування рекомендується виключно з великомасштабними ВММ, здатними до просунутого мислення. Дослідження доходить висновку, що для систем, які використовують менші, більш ефективні моделі, традиційні запити на кількох прикладах залишаються більш надійною та кращою стратегією
Розробка стратегій для підвищення кібербезпеки та цифрової довіри в цифровому середовищі Азербайджану
No full textThis research focuses on assessing cybersecurity practices and the level of digital trust in Azerbaijan and identifying key weaknesses using real-world data.
The object of the research is cybersecurity practices and digital trust among organizations and users in Azerbaijan.
The research solves the problem of insufficient empirical data on cybersecurity practices and digital trust in Azerbaijan, which contributes to low awareness, weak security implementation, frequent cyber incidents, and limited trust in digital services and legislation.
The research methodology included a quantitative survey of 129 participants, Spearman correlation analysis, and risk heatmap modeling. Data analysis was conducted using a personal computer with Microsoft Excel and (Statistical Package for the Social Sciences) SPSS software.
The results show that 55% of organizations have moderate cybersecurity awareness, 17.8% have low awareness, and 53.5% do not provide cybersecurity training to employees. Although 76% of banks use multifactor authentication (MFA), 40.3% have experienced fraud incidents. Spearman correlation analysis indicates a negative relationship between awareness and cyber incidents (–0.33) and between training and incidents (–0.29), while MFA usage shows a positive correlation with fraud detection (+0.3446). In addition, 64.3% of users feel somewhat safe, and 41.1% identify public education as the most important area requiring improvement.
The findings demonstrate that insufficient training, incomplete adoption of modern protective measures, and weak public education increase cybersecurity risks even in organizations with moderate awareness. The results can support the State Service for Special Communication and Information Security (SSSCIS) in improving the National Cybersecurity Strategy and assist banks, businesses, and educational institutions in strengthening cybersecurity practices for the period 2025–2030.Це дослідження зосереджено на оцінці практик кібербезпеки та рівня цифрової довіри в Азербайджані, а також на виявленні основних слабких місць на основі реальних даних.
Об'єктом дослідження є практики кібербезпеки та цифрова довіра серед організацій та користувачів в Азербайджані.
Дослідження розв'язує проблему недостатності емпіричних даних щодо практик кібербезпеки та цифрової довіри в Азербайджані, що сприяє низькій обізнаності, слабкому впровадженню заходів безпеки, частим кіберінцидентам та обмеженій довірі до цифрових послуг та законодавства.
Методологія дослідження включала кількісне опитування 129 учасників, кореляційний аналіз Спірмена та моделювання теплової карти ризиків. Аналіз даних проводився за допомогою персонального комп'ютера з програмним забезпеченням Microsoft Excel та SPSS (Statistical Package for the Social Sciences).
Результати показують, що 55% організацій мають помірний рівень обізнаності з питань кібербезпеки, 17,8% мають низький рівень обізнаності, а 53,5% не проводять навчання співробітників з питань кібербезпеки. Хоча 76% банків використовують багатофакторну автентифікацію (MFA), 40,3% стикалися з випадками шахрайства. Кореляційний аналіз Спірмена вказує на негативний взаємозв'язок між обізнаністю та кіберінцидентами (–0,33) і між навчанням та інцидентами (–0,29), тоді як використання MFA демонструє позитивну кореляцію з виявленням шахрайства (+0,3446). Крім того, 64,3% користувачів почуваються досить безпечно, а 41,1% вважають державну освіту найважливішою сферою, яка потребує вдосконалення.
Результати дослідження показують, що недостатнє навчання, неповне впровадження сучасних заходів захисту та слабка освіта населення збільшують ризики кібербезпеки навіть в організаціях із помірним рівнем обізнаності. Ці результати можуть допомогти Державній службі спеціального зв'язку та інформаційної безпеки (SSSCIS) у вдосконаленні Національної стратегії кібербезпеки та сприяти банкам, підприємствам та навчальним закладам у зміцненні практик кібербезпеки на період 2025–2030 років