Eastern-European Journal of Enterprise Technologies
Not a member yet
10487 research outputs found
Sort by
Визначення впливу армування асфальтобетонного покриву синтетичними сітками на його експлуатаційні показники
No full textThe object of this study is an asphalt concrete cover, the upper layer of which is reinforced with the synthetic material GlasGrid. The subject of research is the performance indicators of asphalt concrete coating.
Experimental studies on the effect of reinforced asphalt concrete with synthetic nets on the evolution of rutting and bond strength between layers have been conducted.
It has been established that reinforcing the asphalt concrete coating with synthetic nets reduces rutting. At 10,000 load cycles and a temperature of 50 °C, the average value of the rut depth in slab samples without a reinforcing joint was 3.8 mm, and at a temperature of 60 °C – 3.7 mm. In the case of reinforcing the upper layer with a GlasGrid®GG100 net, the depth of the rut at an operating temperature of 50 °C was 3.3, and at an operating temperature of 60 °C – 2.6 mm. With a total number of 20,000 load cycles, the average value of the rut depth without reinforcement of the slab sample is 7.5 mm, and with reinforcement – 5.9 mm.
It was established that the rutting resistance of slab samples with reinforcing synthetic nets, in comparison with slab samples without reinforcing material, after the first stage of testing was 13.2 % and 29.7 % after the second stage of testing.
It has been established that the maximum vertical shear force that occurs during the destruction of asphalt concrete layers without reinforcement is higher than asphalt concrete layers reinforced with a synthetic mesh. The values of the vertical shear forces without reinforcing the samples are 21.63 kN and 18.46 kN when the samples are reinforced with a synthetic mesh. At the same time, the maximum shear stresses between layers of asphalt concrete core samples without reinforcement are 1.169 MPa, and with reinforcement – 0.988 MPa.
Reinforcing the upper layer of the asphalt concrete coating with synthetic meshes will lead to an increase in the durability of the asphalt concrete coating along road sectionsОб’єктом дослідження є асфальтобетонний покрив, верхній шар якого армований синтетичним матеріалом GlasGrid. Предметом досліджень є експлуатаційні показники асфальтобетонного покриву
Проведено експериментальні дослідження впливу армованого асфальтобетону синтетичними сітками на розвиток колійності та міцності зчеплення між шарами.
Встановлено, що армування асфальтобетонного покриву синтетичними сітками зменшує колійність. При 10 000 циклах навантаження та температурі 50 °С, середнє значення глибини колії в зразках-плитах без армуючої стіки склало 3,8 мм, а при температурі 60 °С – 3,7 мм. У випадку армування верхнього шару сіткою GlasGrid®GG100, глибина колії при робочій температурі 50 °С склала 3,3, а при робочій температурі 60 °С – 2,6 мм. При загальній кількості 20 000 циклів навантажень середнє значення глибини колії, без армування зразку-плити становлять 7,5 мм, а при армуванні – 5,9 мм.
Встановлено, що колієстійкість зразків-плит із армуючими синтетичними сітками, у порівнянні із зразками-плитами без армуючого матеріалу, після першого етапу випробувань склала 13,2 % та 29,7 % після другого етапу випробувань.
Встановлено, що максимальна вертикальна сила зсуву, яка виникає при руйнуванні асфальтобетонних шарів без армування є вищою, за асфальтобетонні шари армовані синтетичною сіткою. Величини вертикальних сил зсуву без армування зразків становить 21,63 кН та 18,46 кН при армування зразків синтетичною сіткою. При цьому максимальні напруження зсуву між шарами асфальтобетонних зразків-кернів без армування складають 1,169 МПа, а з армуванням – 0,988 МПа.
Армування верхнього шару асфальтобетонного покриття синтетичним сітками призведе до підвищення довговічності асфальтобетонного покриву проїзних частин автомобільних дорі
Визначення поведінки скляної панелі в умовах нагріву при пожежі
No full textThe object of this study is the processes of heating and destruction of glazing in translucent elements of fencing structures. The paper provides data on the computer simulation of a glass panel behavior when it is heated on one side under the conditions of exposure to the standard fire temperature regime. With the help of computer simulation of a glass panel under conditions of thermal influence, the process of heat transfer was reproduced based on the non-stationary heat conduction equation. The stress-strain state of the glass panel was considered using the finite element method. The thermal effect was combined with the mechanical load due to the excess pressure that can occur in the room where the fire originates and develops. To study the propagation of cracks in glass, the strength criterion according to the Johnson-Holmquist model was applied. As a result of computer simulation based on a mathematical model, data were obtained on the dynamics of the formation and propagation of cracks in a glass panel under conditions of heating according to the standard fire temperature regime. It is shown that the glass panel is destroyed through the formation of a system of branched cracks, which is confirmed by empirical experience. The destruction of the glass panel was associated with the onset of the limit state of loss of integrity, and its fire resistance limit was registered based on this attribute.
In the work, a comparative analysis of the obtained data with the findings from experimental studies has been carried out. As a result of the comparative analysis, it is shown that the results are adequate since their relative error is on average no more than 8 %, and the F-criterion of adequacy at the significance level of 0.05 does not exceed the tabular value. Based on the results, the possibility of its application for a reliable analysis of the fire resistance of enclosing elements in building structures has been provenОб’єктом дослідження є процеси нагріву та деструкції скління у світлопрозорих елементах огороджувальних конструкцій. У статті наведено дані щодо комп’ютерного моделювання поведінки скляної панелі при її односторонньому нагріванні за умов впливу стандартного температурного режиму пожежі. За допомогою ком’ютерного моделювання скляної панелі в умовах теплового впливу було відтворено процес теплопередачі на основі використання нестаціонарного рівняння теплопровідності. Напружено-деформований стан скляної панелі був розглянутий за допомогою методу скінченних елементів. Тепловий вплив був скомбінований із механічним навантаженням за рахунок надлишкового тиску, що може виникати у приміщенні, де виникає та розвивається пожежа. Для дослідження поширення тріщин у склі було застосовано критерій міцності за моделлю Джонсона-Холмквіста. У результаті комп’ютерного моделювання на основі математичної моделі було отримано дані щодо динаміки утворення та поширення тріщин у скляній панелі в умовах нагрівання за стандартним температурним режимом пожежі. Показано, що скляна панель руйнується внаслідок утворення системи розгалужених тріщин, що підтверджується емпіричним досвідом. Руйнування скляної панелі було пов’язано із настанням граничного стану втрати цілісності, і за такою ознакою було зафіксовано її межа вогнестійкості.
У роботі проведений порівняльний аналіз отриманих даних із результатами експериментальних досліджень. У результаті проведеного порівняльного аналізу показано, що отримані результати є адекватними, оскільки їх відносна похибка у середньому складає не більше 8 %, а F-критерій адекватності при рівні значущості 0,05 не перевищує табличного значення. На основі отриманих результатів доведено можливість його застосування для достовірного аналізу вогнестійкості огороджувальних елементів будівельних конструкці
Вдосконалення інтелектуальних систем підтримки рішень щодо планування збалансованого раціону харчування
No full textThe object of this study is the process of creating a personalized menu. The subject of the study is recommendation systems for generating breakfast, lunch, snack, and dinner menus. The task solved was the development of an effective system for supporting the decisions by a wide range of users in planning a balanced diet. To form a menu of dishes of different categories of meals in a hybrid system for planning a balanced human diet, it is proposed to use different recommendation systems based on different models of artificial intelligence. The choice of the singular matrix decomposition model, the gradient boosting model of decision trees, and the wide and deep learning models for recommendation systems for forming a menu of dishes has been substantiated by the results of analysis. Based on the results of the experiment with these artificial intelligence models, it was determined which of them are more effective in solving the problem of forming a menu of meals for different categories of meals. The effectiveness of all models was evaluated by such test indicators as Precision@K, mean absolute and root mean square error. The feasibility of choosing the singular matrix decomposition model for generating breakfast menus and the wide and deep learning models for generating snack, lunch, and dinner menus was evaluated by the Precision@K values. The singular matrix decomposition model, compared to the other models studied in this paper, showed the highest Precision@K for breakfast, namely 0.942. The wide and deep learning models demonstrated the highest Precision@K for lunch, snack, and dinner: 0.961, 0.977, and 0.951, respectively. In practice, the results could be used to develop highly efficient personalized meal planning services in mobile and online platformsОб’єктом дослідження є процес формування персоналізованого меню інтелектуальною системою планування збалансованого раціону харчування. Предметом дослідження є рекомендаційні систем, що використовуються для генерації меню сніданків, обідів, перекусів і вечерь. Проблема, що вирішується, полягає у вдосконаленні систем планування збалансованого раціону харчування в напрямку покращення ефективності рекомендаційних системи генерації меню різних категорій прийому їжі. Запропоновано для формування меню сніданків, обідів, перекусів і вечерь використовувати окремі системи рекомендацій, робота яких заснована на моделях штучного інтелекту. Вибір моделей-претендентів для систем рекомендацій меню зроблено на основі порівняльного аналізу моделей штучного інтелекту, в основу яких покладено підходи матричної факторизації, дерев прийняття рішень і глибинного навчання. Висновок щодо ефективності систем рекомендацій на основі моделей широкого і глибокого навчання, сингулярного розкладання матриці, градієнтного бустингу дерев рішень зроблено на основі результатів експерименту. Доцільність вибору моделі сингулярного розкладання матриці для генерації меню сніданків та моделі широкого і глибокого навчання для генерації меню перекусів, обідів і вечерь оцінюється значеннями Precision@K. Модель сингулярного розкладання матриці показала найбільше Precision@K для сніданку, а саме 0,942. В той час, як модель широкого та глибокого навчання показала найбільше Precision@K для обіду, перекусу та вечері: 0.961, 0.977 і 0.951, відповідно. На практиці ці результати можуть бути використані для розробки високоефективних персоналізованих сервісів планування харчування в мобільних додатках і онлайн-платформа
Спосіб застосування методу симетрії для розв’язання задачі про крутильні коливання дисків змінної товщини
No full textThe object of this study is a disk of variable thickness. A solution to the problem of natural torsional vibrations of disks of variable thickness was sought. An algorithm to solve the problem for an arbitrary number of different disk profiles has been constructed. The law of change in disk thickness H(ρ), which contains three arbitrary constants α, С, С1, has been considered. The choice of the disk profile configuration is controlled by changing the values of these three constants.
Exact solutions to the problem in elementary functions are known only in two cases, when H(ρ)=1/ρ3 or H(ρ)=ρ-3eαρ, where ρ is the relative radial coordinate and α is an arbitrary constant. These cases are not sufficient for generalizing conclusions about the behavior of disks during their oscillations.
For the case of a disk that is rigidly fixed along its inner diameter and with a free outer edge, the corresponding relations were derived. They made it possible to calculate natural numbers and study the distribution of angular displacements of the disk. These numerical parameters, along with the frequency indices, are a convenient technique for evaluating the resonant properties of the disk for practice.
A comparison of torsional and radial vibrations of the disk with the chosen law of thickness change was performed. To study torsional vibrations, approximation approaches of thickness change functions were used. It was found that the relative discrepancy between the values of these functions at a certain interval did not exceed 2.2 %. It was found that the differences in the eigenfrequencies of torsional vibrations for the disk of the chosen configuration were significantly smaller than in the case of radial vibrations.
A practical algorithm for applying the method used is presented, which could prove useful for further research based on similar analytical approaches.
The method makes it possible to choose the desired disk configuration for various practical purposes. Owing to this feature, it is possible to provide the required distribution of cyclic stresses, resonant frequencies, and amplitudes for the diskОб’єктом дослідження є диск змінної товщини. Розшукувався розв’язок задачі про власні крутильні коливання дисків змінної товщини. Побудовано алгоритм розв’язку задачі для довільної кількості різноманітних профілів диску. Розглянуто закон зміни товщини диска H(ρ), який містить у своєму складі три довільні сталі α,С,С1. Вибір конфігурації профілю диску контролюється шляхом зміни значень цих трьох сталих.
Відомі точні розв’язки задачі в елементарних функціях лише у двох випадках, коли H(ρ)=1/ ρ3 або H(ρ)= ρ-3eαρ, де ρ – відносна радіальна координата, α – довільна стала. Цих випадків не достатньо для узагальнюючих висновків про поведінку дисків при їх коливаннях.
Для випадку жорсткого закріплення диска по внутрішньому діаметру та з вільним зовнішнім краєм, отримано відповідні співвідношення. Вони дозволили обчислити власні числа, вивчити розподіл кутових переміщень диску. Наведені числові параметри, поряд з частотними показниками, є зручним засобом для оцінки резонансних властивостей диска для практики.
Проведено порівняння крутильних та радіальних коливань диску з обраним законом зміни товщини. Для вивчення крутильних коливань, використано підходи апроксимації функцій зміни товщини. Виявилось, що відносна розбіжність значень цих функцій на визначеному інтервалі не перевищує величини у 2,2 %. Отримано, що розходження власних частот крутильних коливань для диска обраної конфігурації суттєво менші, ніж у випадку радіальних коливань.
Наведено практичний алгоритм застосування використаного методу, який може бути корисний для подальших досліджень на основі подібних аналітичних підходів.
Метод дозволяє вибрати потрібну конфігурацією диска для різних практичних цілей. Завдяки такій можливості, можна забезпечити для диску необхідний розподіл циклічних напружень, резонансних частот та ампліту
Розробка автономної навігації в неструктурованому середовищі: вплив впровадження алгоритму планування шляху на автономному транспортному засобі
No full textThe path planning system has been identified as an efficient method for optimizing navigation, reducing energy consumption, and ensuring safety in autonomous vehicles. Various studies have been conducted on algorithms such as Ant Colony Optimization (ACO), Artificial Potential Field (APF), and the A* algorithm. However, only a few studies have evaluated the effectiveness of each of these algorithms, especially for autonomous vehicles implemented in real-road scenarios. Thus, this study aims to assess the effectiveness of ACO, APF, and A* in identifying the optimal path, computational efficiency, and execution time for generating routes in an autonomous vehicle. Experiments were conducted using road coordinate data from the Universitas Sriwijaya campus, representing suburban road conditions in Indonesia. The results showed that the A* algorithm excels in finding optimal routes, with an average path length of 0.48 km and a 100 % success rate. This is due to its heuristic, Euclidean-based approach. Meanwhile, ACO achieved an average path length of 0.57 km with a 100 % success rate, whereas APF achieved 0.36 km with a 41 % success rate. ACO demonstrated varied route performance due to its probabilistic nature, while APF generated paths more quickly but often failed in complex environments due to local minimum traps. Regarding computation time, an increase in distance leads to a longer route formation time for APF and A*, respectively. However, in ACO, route distance does not directly determine the time required for route formation, as the algorithm incorporates a probability factor in the process. This study confirms that A* is more optimal for global path planning, whereas APF is better suited for local path planning. These findings provide valuable insights into the development of autonomous vehicle navigation in unstructured environmentsСистема планування шляху була визначена як ефективний метод для оптимізації навігації, зниження споживання енергії та забезпечення безпеки в автономних транспортних засобах. Були проведені різні дослідження таких алгоритмів, як оптимізація мурашиної колонії (ОМК), штучне потенційне поле (ШПП) і алгоритм A*. Однак лише кілька досліджень оцінили ефективність кожного з цих алгоритмів, особливо для автономних транспортних засобів, реалізованих у сценаріях реальної дороги. Таким чином, це дослідження спрямоване на оцінку ефективності ОМК, ШПП і A* у визначенні оптимального шляху, обчислювальної ефективності та часу виконання для створення маршрутів в автономному транспортному засобі. Експерименти проводилися з використанням даних про координати доріг із кампусу Universitas Sriwijaya, які відображали умови приміських доріг в Індонезії. Результати показали, що алгоритм A* чудово підходить для пошуку оптимальних маршрутів із середньою довжиною шляху 0,48 км і 100 % успіхом. Це пов’язано з його евристичним, евклідовим підходом. Водночас ОМК досяг середньої довжини шляху 0,57 км із 100 % успіхом, тоді як ШПП досяг 0,36 км із 41 % успіхом. ОМК продемонстрував різноманітну продуктивність маршруту завдяки своїй ймовірнісній природі, тоді як ШПП генерував шляхи швидше, але часто не вдавався в складних середовищах через локальні мінімальні пастки. Що стосується часу обчислення, збільшення відстані призводить до довшого часу формування маршруту для ШПП і A* відповідно. Однак у ОМК відстань маршруту безпосередньо не визначає час, необхідний для формування маршруту, оскільки алгоритм включає в процес фактор імовірності. Це дослідження підтверджує, що A* є більш підходящим для глобального планування шляху, тоді як ШПП краще підходить для локального планування шляху. Ці висновки дають цінну інформацію про розвиток автономної навігації транспортних засобів у неструктурованих середовища
Оцінка тримкості литої смуги для охорони підготовчої гірничої виробки
No full textThe object of this study is the deformation processes in a protective structure of the preparatory working, maintained in the excavated space of the excavation area. The task addressed was ensuring the stability of the preparatory working in a deep coal mine to improve the safety of miners and coal mining. The assessment of the strength of the cast strip for the protection of preparatory workings in excavation areas has been substantiated.
It was experimentally established that in the zone of active influence of mining pressure on the section 0<l<50 m behind the treatment face, there is an exponential dependence between the length of the working l (m) and the relative change in the volume dV of the protective structure. It characterizes the safe deformation resource of the cast strip. Within its limits, the process of gaining strength of the protective structure occurs. At dV<0.18 and the failure rate of the arched flexible support ω<0.2, the losses of the cross-sectional area of the working do not exceed 20 %. Under conditions when dV£0.22, the resistance of the protective structure increases, which makes it possible to limit the movement of lateral rocks on the contour of the working, ensuring its overall dimensions. In cases when dV>0.22, and 0.22<ω<0.68, the losses of the cross-sectional area are more than 40 %. At a distance of l>80 m behind the breakage face, the level of threat of roof collapses approaches a critical state, which is associated with an uncontrolled increase in lateral rock displacements due to the loss of strength of the cast strip.
The cast strip performs the functions of a supporting structure only in a certain range of physical, mechanical, and deformation properties.
The operational condition of the preparatory working is ensured within the deformation resource of the cast strip. After reaching the rated strength of the cast strip, its strength makes it possible to limit the movement of lateral rocks on the contour of the working and ensure its stability at a distance of l£80 m along the length of the excavation sectionОб’єктом дослідження є деформаційні процеси охоронної споруди підготовчої виробки, підтримуваної у виробленому просторі виїмкової ділянки. Вирішувалася проблема забезпечення стійкості підготовчої виробки у глибокій вугільній шахті для підвищення безпеки праці гірників та вуглевидобутку. Обґрунтовано оцінку тримкості литої смуги для охорони підготовчих виробок на виїмкових ділянках.
Експериментально встановлено, що у зоні активного впливу гірничого тиску на ділянці 0<l<50 м позаду очисного вибою між протяжністю виробки l (м) та відносною зміною об’єму dV охоронної споруди є експоненційна залежність. Вона характеризує безпечний деформаційний ресурс литої смуги. В його межах відбувається процес набору міцності охоронної споруди. При dV<0.18 і частоті відмов аркового піддатливого кріплення ω<0.2, втрати площі поперечного перетину виробки не перевищують 20 %. В умовах, коли dV£0.22, відбувається зростання опірності охоронної споруди, що дозволяє обмежити переміщення бічних порід на контурі виробки, забезпечити її габаритні розміри. У випадках, коли dV>0.22, а 0.22<ω<0.68, втрати площі поперечного перетину складають понад 40 %. На відстані l>80 м позаду очисного вибою рівень загрози обвалень покрівлі наближається до критичного стану, що пов’язано з неконтрольованим приростом зміщень бічних порід внаслідок втрати тримкості литої смуги.
Лита смуга виконує функції тримальної конструкції лише в певному діапазоні фізико-механічних та деформаційних властивостей.
Експлуатаційний стан підготовчої виробки забезпечується в межах деформаційного ресурсу литої смуги. Після досягнення номінальної міцності литої смуги її тримкість дозволяє обмежити переміщення бічних порід на контурі виробки та забезпечити її стійкість на відстані l£80 м по довжині виїмкової ділянк
Розроблення підходу до запобігання виникненню інформаційного хаосу у чат-ботах з використанням породжувального штучного інтелекту
No full textThe object of this study is the linguistic constructions of queries to chatbots with Large Language Models (LLMs). The area of research is the emergence of information chaos during communication between the user and the chatbot, which leads to errors in forming a response to the query. It is assumed that the user and the chatbot are separate complex systems, the events and actions of which are difficult to predict for a long period. Behavior models of complex systems are subject to the influence of chaos theory. To demonstrate this, the work used one of the simple mathematical problems with a logical component. The Copilot and ChatGPT 4o mini chatbots that were studied gave erroneous results in response to a query for the task. The error occurred when generating a query due to the introduction of a logical component. A similar process was represented by a system of differential equations solving which establishes clear rules for obtaining an accurate answer to the query.
To submit a request from the user, an approach has been proposed that makes it possible to break down the information block of the request by constructing piecewise linear attractors. That is, paired semantic expressions are formed with the formation of a request cleared of information noise. The problem is solved by presenting a methodology for controlling the selection of substitute words, based on the operations of generating the next substitution and calculating the number of the given substitution.
According to the devised approach, the best options for a request to the Copilot chatbot were obtained in 182 characters or 48 words, numbers, and special characters. For the ChatGPT 4o mini chatbot, such a request consisted of 219 characters.
The proposal could be used in practical activities to improve chatbot technologies and form key data sets in artificial intelligence systems, which would further make it possible to avoid errors when solving problems with a logical componentОб’єктом дослідження роботи виступають мовні конструкції запитів до чат-ботів з Великими Мовними Моделями (LLM). Проблемою дослідження є виникнення інформаційного хаосу при спілкуванні користувача та чат-боту, що призводить до помилок при формуванні відповіді на запит. Прийнято припущення, що користувач та чат-бот є окремими складними системами, події та дії яких важко прогнозуються на довготривалий період. Моделі поведінки складних систем підпадають під дію теорії хаосу. Для демонстрації цього в роботі використана одна із простих математичних задач з логічною складовою. Чат-боти Copilot та ChatGPT 4o mini, які досліджувалися, у відповідь на запит за задачею видавали помилкові результати. Помилка виникала при генерації запиту через введення логічної складової. Подібний процес був представлений системою диференціальних рівнянь, розв’язання якої дозволяє встановлювати чіткі правила для отримання точної відповіді на запит.
Для подання запиту від користувача було запропоновано підхід, який дозволяє розбити інформаційний блок запиту шляхом побудови кусочно-лінійних атракторів. Тобто, відбувається формування парних смислових виразів з формуванням запиту, очищеного від інформаційного шуму. Задача вирішена з представленням методики механізму управління вибором слів-замінників, заснований на операціях генерації наступної підстановки і обчислення номера заданої підстановки.
За розробленим підходом було отримано найкращі варіанти запиту до чат-боту Copilot у 182 символи або 48 слів, цифр та спеціальних знаків. До чат-боту ChatGPT 4o mini такий запит складався з 219 символів.
Запропоноване може бути використане у практичній діяльності для вдосконалення технологій чат-ботів та формування ключових наборів даних у системах штучного інтелекту, що у подальшому дозволить уникати помилок при вирішенні задач з логічною складово
Виявлення впливу технологічних чинників на мікроструктурні та реологічні показники соусів з емульсійною структурою
No full textThe object of this study is hot sauces with an emulsion structure, namely their microstructural and rheological indicators. The principal task addressed in the study is to identify the possibility of two-cycle heat treatment of sauces with maximum preservation of their properties. This could significantly expand their technological use, in particular, as part of ready-to-eat meals of industrial production. This approach contributes to the justification of the technological use of sauces while simultaneously determining the indicators that are control points in the technological flow of their production.
Studies on the microstructure of sauces have demonstrated a bimodal nature of the particle distribution with two pronounced peaks, which are in the range of 2.42–4.03 μm and 31.10–36.30 μm. The SPAN index is in the range of 1.62–1.72, reflecting moderate polydispersity. One- and two-cycle heat treatment of sauces contributes to a decrease in the specific surface area and an increase in the values of the volume-surface diameter of particles, which indicates a change in the microstructural characteristics of sauces. Sauces are structured food systems that demonstrate typical non-Newtonian behavior. During cyclic heat treatment of sauces, there is an increase in viscosity, storage moduli, and losses in the series "freshly made sauce®sauce after 1 heat treatment cycle®sauce after 2 heat treatment cycles".
A distinctive feature of the experimental results relates to studying sauces that are consumed hot, which determines additional requirements for their stability. The technological solutions proposed in this paper are aimed at their production in the form of semi-finished products with a high degree of readinessОб’єктом дослідження є соуси гарячі з емульсійною структурою, а саме їх мікроструктурні та реологічні показники. Основною проблемою, яка вирішувалася в рамках дослідження, було виявлення можливості двоциклічного термообробляння соусів з максимальним збереженням їх властивостей. Це дозволить суттєво розширити їх технологічне використання, зокрема, у складі готових до споживання страв індустріального виробництва. Такий підхід сприяє обґрунтуванню технологічного використання соусів за одночасного визначення показників, які є точками контролю в технологічному потоці їх виробництва.
Дослідження мікроструктури соусів продемонстрували бімодальний характер розподілу частинок з двома вираженими піками, які знаходяться в діапазоні 2.42–4.03 µm та 31.10–36.30 µm. Індекс SPAN знаходиться в діапазоні 1.62–1.72, відображає помірну полідисперсність. Одно- та двоциклічне термообробляння соусів сприяє зменшенню питомої поверхні та зростанню значень об’ємно-поверхневого діаметра частинок, що свідчить про зміну мікроструктурних характеристики соусів. Соуси є структурованими харчовими системами, які демонструють типову неньютонівську поведінку. Під час циклічного термообробляння соусів має місце підвищення в’язкості, модулів накопичення та втрат в ряду «соус свіжевиготовлений ® соус після 1 циклу термообробляння ® соус після 2 циклу термообробляння».
Відмінна особливість експериментальних результатів полягає у дослідженні соусів, які споживаються гарячими, що визначає додаткові вимоги до їх стабільності. Запропоновані в роботі технологічні рішення спрямовані на виробництво їх у вигляді напівфабрикатів високого ступеня готовност
Розробка підходів до біоконверсії харчових волокон у макусі льону за допомогою целюлолітичних ферментів
No full textThe object of the study is the process of enzymatic hydrolysis of dietary fiber in flax meal, aimed at the bioconversion of cellulose into soluble sugars. The work considers the use of cellulolytic enzymes and an antioxidant for the hydrolysis of cellulose in flax meal. This allows to increase the bioavailability of soluble sugars and other nutritional compounds, as well as to preserve polyunsaturated fatty acids (PUFA) of the lipid component of the meal, in particular alpha-linolenic acid (ALA), from oxidative destruction. The rational parameters of the enzymatic hydrolysis process are determined: pH 4.5 and temperature 50 °C, which ensure the maximum yield of soluble sugars (11.4 %) with minimal losses of ALA (9.0 %). The use of an antioxidant – sodium salt of erythorbic acid (E 316) to protect PUFA from oxidative damage during enzymatic hydrolysis is also considered. The most effective concentration of sodium erythorbate was 0.03–0.035 %, which minimizes ALA losses to 1.4 %. The results of the research are important for the development of new technologies for processing flaxseed meal, which will contribute to improving the quality of products and their preservation for a long period. The results obtained are explained by biochemical and chemical interactions between the components of the reaction mixture (enzyme, buffer, antioxidant) and the components of flaxseed meal (dietary fiber, lipid complexes). This leads to an increase in the efficiency of cellulose hydrolysis and the preservation of PUFA from oxidation. The results obtained allow to consider flaxseed meal with hydrolyzed cellulose as a promising product for the food industry and feed productionОб’єктом дослідження є процес ферментативного гідролізу харчових волокон у макусі льону, спрямований на біоконверсію целюлози в розчинні цукри. В роботі розглянуто використання целюлолітичних ферментів та антиоксиданту для гідролізу целюлози у макусі льону. Це дозволяє підвищити біодоступність розчинних цукрів та інших поживних сполук, а також зберегти від окисної деструкції поліненасичені жирні кислоти (ПНЖК) ліпідної складової макухи, зокрема альфа-ліноленову кислоту (ALA). Визначено раціональні параметри процесу ферментативного гідролізу: pH 4,5 і температура 50 °C, що забезпечують максимальний вихід розчинних цукрів (11,4 %) при мінімальних втратам ALA (9,0 %). Також розглянуто застосування антиоксиданту – натрієвої солі ериторбової кислоти (E 316) для захисту ПНЖК від окисного псування під час ферментативного гідролізу. Найбільш ефективною виявилася концентрація ериторбату натрію 0,03–0,035 %, що мінімізує втрати ALA до 1,4 %. Результати досліджень мають важливе значення для розробки нових технологій переробки макухи льону, що сприятимуть покращенню якості продуктів та їх збереженню протягом тривалого періоду. Отримані результати пояснюються біохімічними та хімічними взаємодіями між компонентами реакційної суміші (ферментом, буфером, антиоксидантом) та складовими макухи льону (харчовими волокнами, ліпідним комплексам). Це призводить до підвищення ефективності гідролізу целюлози та збереження ПНЖК від окиснення. Отримані результати дозволяють розглядати макуху льону з гідролізованою целюлозою як перспективний продукт для харчової промисловості та виробництва кормі
Проривні технології суспільних трансформацій: розробка методологічного підходу до ідентифікації
No full textThe object of this study is the breakthrough technologies of Industry 4.0, which are driving social transformations. Such a focus of research is due to the fact that under current conditions, all domains of society are undergoing transformation, the source of which is the accelerated development of equipment and technology. Innovation cycles generate inventions and open up new possibilities, but this is not always obvious to economic actors. The need arises to design a toolkit that would allow early identification of new trends in social transformations and form appropriate business models and economic policy directions for them.
This paper reports a methodological approach to identifying breakthrough technologies that drive the development of social transformations. It is based on the use of special indicators of bibliographic databases and information from social networks – platforms where the communication among researchers takes place. The specificity of the approach is the combination of bibliometric monitoring on a new, expanded database of sources with statistical analysis. The latter involved assessing the time series using the growth rate of publications and establishing a threshold value using the standard deviation method.
The prognostic capabilities of such an approach have been demonstrated on the example of identifying breakthrough technologies within Industry 4.0, which enabled the formation of a cluster of 7 technologies, which drive the deployment of a new technological paradigm. Focusing on these technologies could allow firms to improve business models and the state to concentrate resources on points of technological growth, thereby increasing the effectiveness of innovation policyОб’єктом дослідження є проривні технології Індустрії 4,0, які зумовлюють суспільні трансформації. Такий фокус дослідження зумовлений тим, що в сучасних умовах відбувається трансформація усіх сфер функціонування суспільства, джерелом якої є прискорений розвиток техніки і технологій. Інноваційні цикли породжують винаходи і відкривають нові можливості, але це не завжди є очевидним для економічних суб’єктів. Виникає потреба розробки інструментарію, який би дозволив завчасно ідентифікувати нові тренди суспільних трансформацій і формувати відповідні їм бізнес-моделі та напрями економічної політики держави.
У даному дослідженні представлено методологічний підхід ідентифікації проривних технологій, які дають поштовх для розгортання суспільних трансформацій. Він базується на використанні розширеного кола спеціальних показників бібліографічних баз, а також інформації соціальних мереж – платформ, на яких відбувається комунікація дослідників. Специфікою підходу є поєднання бібліометричного моніторингу на розширеній джерельній базі, із статистичним аналізом. Останній передбачає оцінку рядів динаміки за допомогою темпів приросту публікацій, встановлення порогового значення методом стандартних відхилень.
Прогностичні можливості такого підходу продемонстровано на прикладі виокремлення проривних технологій у межах Індустрії 4.0, що дозволило сформувати кластер із 7 технологій, які дають імпульс розгортанню нової технологічної парадигми. Концентрація уваги саме на цих технологіях дозволить фірмам удосконалити бізнес-моделі, а державі сконцентрувати ресурси на точках технологічного зростання і у такий спосіб підвищити ефективність інноваційної політик