Eastern-European Journal of Enterprise Technologies
Not a member yet
10487 research outputs found
Sort by
Розробка складу стабілізаційної системи для соусів-дресингів
No full textThe object of the study is the stability of a model emulsion with a stabilization system including liquid soy lecithin, xanthan gum, and esters of fatty acids and sucrose (E 473) under the influence of changes in the pH of the aqueous phase. A way to solve the problem of stabilizing emulsion systems in an acidic environment (pH from 4.0 to 5.5) is considered by rationalizing the composition of the stabilization system of sauces-dressings. It is determined that the stability of the emulsion system stabilized by soy lecithin and xanthan gum increases with increasing pH. At the same time, in the pH range of 3.5–5.0 it remains at a relatively low level (60–82 %), which requires improvement of the stabilization system for sauces-dressings. A rational range of E 473 concentration in the stabilization system for sauces-dressings is substantiated. It was found that the introduction of E 473 at a concentration of 0.3 % contributes to a significant increase in the stability of model emulsion samples under conditions of low pH values. An approximate dependence of the stability of the emulsion system on the concentration of E 473 and the pH of the aqueous phase is proposed, which allows predicting the effectiveness of the stabilization system under given conditions. A feature of the results obtained is that the use of E 473 provides a significant increase in the stability of the emulsion system, which is critically important for preserving the physicochemical properties of dressing sauces, which most often have an acidic environment. From a practical point of view, the development allows for effective stabilization of food emulsion systems in a wide pH range, reducing the risk of phase separation. An applied aspect of using the obtained scientific result is the possibility of modeling and developing new formulations of emulsion products, in particular dressing sauces, with improved structural and mechanical characteristicsОб’єктом дослідження є стабільність модельної емульсії з стабілізаційною системою, що включає рідкий соєвий лецитин, ксантанову камідь та ефіри жирних кислот та сахарози (E 473) під впливом змін рН водної фази. Розглянуто шлях вирішення проблеми стабілізації емульсійних систем у кислому середовищі (рН від 4,0 до 5,5) шляхом раціоналізації складу стабілізаційної системи соусів-дресингів. Визначено, що стабільність емульсійної системи, стабілізованої соєвим лецитином та ксантановою каміддю, зростає зі збільшенням рН. При цьому у діапазоні рН 3,5–5,0 залишається на відносно низькому рівні (60–82 %), що потребує удосконалення стабілізаційної системи для соусів-дресингів. Обґрунтовано раціональний діапазон концентрації E 473 у стабілізаційній системі для соусів-дресінгів. Встановлено, що введення E 473 у концентрації 0,3 % сприяє суттєвому підвищенню стабільності модельних зразків емульсії в умовах низьких значень рН. Запропоновано апроксимаційну залежність стабільності емульсійної системи від концентрації E 473 та рН водної фази, яка дозволяє прогнозувати ефективність стабілізаційної системи в заданих умовах. Особливістю отриманих результатів є те, що використання E 473 забезпечує значне підвищення стабільності емульсійної системи, що є критично важливим для збереження фізико-хімічних властивостей соусів-дресингів, які найчастіше мають кисле середовище. З практичної точки зору розробка дозволяє ефективно стабілізувати харчові емульсійні системи в широкому діапазоні рН, зменшуючи ризик фазового розшарування. Прикладним аспектом використання отриманого наукового результату є можливість моделювання та розробки нових рецептур емульсійних продуктів, зокрема соусів-дресінгів, із покращеними структурно-механічними характеристикам
Інвалідація кешу на основі декларативного підходу для відокремлення бізнес-логіки мікросервісів від правил оновлення кешу
No full textThe object of this study is the mechanisms of cache invalidation within a microservice architecture. The research addresses the challenge of reducing inter-service dependences, enhancing system performance, and ensuring data consistency in distributed high-load environments by optimizing cache management strategies. The study's findings include the development of a declarative approach to cache invalidation, which ensures the decoupling of microservice business logic from cache update mechanisms. The proposed solution is based on a centralized cache management strategy utilizing YAML configurations in conjunction with asynchronous message exchange between services.
Optimization of the mechanisms for adding, updating, and deleting cache elements enables efficient management of cached data, warranting the avoidance of residual entries after deletion, updating all lists in which the element appeared, as well as maintaining cache consistency when updating or deleting data.
The proposed approach contributes to increasing the autonomy of microservices, reducing inter-service dependences, and more efficient use of the cache. The features and distinctive characteristics of the results relate to the fact that the proposed approach uses a declarative cache management model, which differs from conventional imperative solutions. This enables flexibility in configuring cache update mechanisms without the need to modify the business logic of microservices.
The practical implications of the study extend to high-load distributed systems where rapid data retrieval, scalability, and resilience to varying workloads are critical. The proposed approach could be applied in the design of effective caching strategies within microservice-based architecturesОб’єктом дослідження є механізми інвалідації кешу в мікросервісній архітектурі. Проблема, що вирішувалася, полягає у зменшенні міжсервісних залежностей, підвищенні продуктивності та забезпеченні узгодженості даних у розподілених високонавантажених системах шляхом оптимізації механізмів кешування. Отримані результати включають розробку концептуальної моделі декларативного підходу до інвалідації кешу, яка визначає структуру та механізми відокремлення бізнес-логіки мікросервісів від процесів оновлення кешу. Запропоноване рішення ґрунтується на використанні централізованого управління інструкціями кешування за допомогою YAML-конфігурацій та асинхронного обміну повідомленнями між сервісами.
Оптимізація механізмів додавання, оновлення та видалення елементів кешу забезпечує ефективне управління кешованими даними, що гарантує уникнення залишкових записів після видалення, оновлення всіх списків, у яких фігурував елемент, а також підтримку узгодженості кешу при оновленні або видаленні даних. Запропонований підхід сприяє підвищенню автономності мікросервісів, зниженню міжсервісних залежностей і більш раціональному використанню кешу. Особливості та відмінні риси отриманих результатів полягають у тому, що запропонований підхід використовує декларативну модель управління кешем, що відрізняється від традиційних імперативних рішень. Це забезпечує гнучкість у конфігурації механізмів оновлення кешу без потреби внесення змін у бізнес-логіку мікросервісів.
Сфера та умови практичного використання отриманих результатів охоплюють високонавантажені розподілені системи, де критично важливими є швидкий доступ до даних, масштабованість і стійкість до навантажень. Запропонований підхід може бути застосований для розробки ефективних стратегій кешування у мікросервісних архітектура
Чисельна оптимізація стратегій керування зв’язаними коливальними системами
No full textThe study examines the numerical solution of vibration control problems in a coupled system consisting of two interacting objects. The problem is solved under the assumption that the left boundary of the distributed system is fixed, while an object with lumped parameters is attached to the right boundary, where a boundary control action is also applied to the distributed system. Special attention is given to obtaining a numerical solution to the problem. The solution is approached using two methods: the gradient projection method and, due to the linearity of the boundary problem concerning phase coordinates and control inputs, the method of successive approximations. By introducing an additional variable, the one-dimensional wave equation is approximated using the method of lines, transforming it into a system of ordinary differential equations of the 2n-th order. The resulting variational problem for the system with lumped parameters is then numerically solved based on Pontryagin’s maximum principle. The approximately optimal controls, obtained using the gradient projection method with a specially chosen step size, form a minimizing sequence of controls. Based on the numerical results, functional convergence is established. The method of successive approximations provides an optimal control solution as early as the second iteration, regardless of the initial control. This demonstrates the method’s efficiency and reliability for solving linear optimal control problems. The developed numerical techniques can be applied to optimize the dynamic behavior of complex mechanical structures, enhance system stability, and improve operational efficiency in various engineering applicationsДосліджено чисельне розв’язування задач контролю вібрації у зв’язаній системі, що складається з двох взаємодіючих об’єктів. Задача розв’язується в припущенні, що ліва межа розподіленої системи є фіксованою, а об’єкт із зосередженими параметрами приєднаний до правої межі, де до розподіленої системи також застосовується дія керування межею. Особливу увагу приділено отриманню чисельного розв’язку задачі. До розв’язання підходять два методи: метод градієнтної проекції та, внаслідок лінійності крайової задачі щодо фазових координат і керуючих входів, метод послідовних наближень. Введенням додаткової змінної одновимірне хвильове рівняння апроксимується методом ліній, перетворюючи його на систему звичайних диференціальних рівнянь 2n-го порядку. Отримана варіаційна задача для системи із зосередженими параметрами потім чисельно розв’язується на основі принципу максимуму Понтрягіна. Наближені оптимальні керування, отримані методом градієнтної проекції зі спеціально підібраним розміром кроку, утворюють мінімізуючу послідовність керування. На основі чисельних результатів встановлено функціональну збіжність. Метод послідовних наближень забезпечує оптимальне рішення керування вже на другій ітерації, незалежно від початкового керування. Це свідчить про ефективність і надійність методу для вирішення лінійних задач оптимального керування. Розроблені чисельні методи можуть бути застосовані для оптимізації динамічної поведінки складних механічних конструкцій, підвищення стабільності системи та підвищення ефективності роботи в різних інженерних додатка
Розробка методу стабілізуючого керування навантаженням шлюзу кластера граничного шару інтернету речей
No full textThe object of this study is the process of managing overload at the boundary layer of the geographically distributed Internet of Things.
The task addressed is reducing the number of losses of information packets of the geographically distributed Internet of Things arriving at the boundary layer gateway. For this purpose, it was proposed to use fast temporal horizontal scaling and stabilizing control over the load formed in the gateway buffer.
In the process of conducting research, a temporal horizontal scaling algorithm was developed for the boundary layer cluster gateway. The evolutionary Firefly Algorithm with a fitness function based on the Lorenz function was used in the development. This made it possible to speed up the search for a cluster node for operational temporal scaling of the gateway for the period of gateway buffer overload.
The standard algorithm for intelligent queue management has been modified. The modification is based on the proposed method for stabilizing load control over the boundary layer cluster gateway of the geographically distributed Internet of Things. The method takes into account the features of the boundary layer architecture. The proposed method made it possible, in case of reaching the upper threshold of the queue, to scale the gateway until its buffer is filled. As a result, the number of information packet losses arriving at the boundary layer gateway was reduced. Studies of the proposed method showed that the number of information packet losses is reduced compared to existing methods. The research results can be explained by the use of temporary horizontal scaling of the gateway and fixing the thresholds of the information packet queue buffer. The method is effective at an average load level on the cluster gateway from 0.2 to 1.2Об’єктом дослідження є процес керування перевантаженнями на граничному шарі територіально розподіленого Інтернету речей.
Вирішувалась проблема зменшення кількості втрат інформаційних пакетів територіально розподіленого Інтернету речей, що надходять до шлюзу граничного шару. Для цього запропоновано використовувати швидке тимчасове горизонтальне масштабування та стабілізуюче керування навантаженням, що формується у буфері шлюзу.
В процесі проведення досліджень розроблений алгоритм тимчасового горизонтального масштабування для шлюзу кластера граничного шару. При розробці використаний еволюційний Firefly Algorithm з фітнес-функцією на базі функції Лоренца. Це дозволило прискорити знаходження вузла кластера для оперативного тимчасового масштабування шлюзу на період перевантаження буфера шлюзу.
Модифікований стандартний алгоритм інтелектуального керування чергами. Модифікація базується на запропонованому методі стабілізуючого керування навантаженням шлюзу кластера граничного шару географічно рознесеного Інтернету речей. Метод враховує особливості архітектури граничного шару. Запропонований метод дозволив у випадку досягнення верхнього порогу черги провести масштабування шлюзу до моменту заповнення його буферу. Внаслідок цього була зменшена кількість втрат інформаційних пакетів, що надходять до шлюзу граничного шару. Дослідження запропонованого методу показали, що кількість втрат інформаційних пакетів зменшується у порівнянні з існуючими методами. Отримані результати дослідження можна пояснити задіянням тимчасового горизонтального масштабування шлюзу та фіксацією порогів буферу черги інформаційних пакетів. Метод є ефективним при середньому рівні навантаження на шлюз кластера від 0,2 до 1,
Розробка методу виявлення та виправлення багатобітових помилок передачі даних у системах інтернету речей на основі коду Голея
No full textThe object of this study is information systems within the Internet of Things.
The task addressed involves devising an innovative method for detecting and correcting multi-bit data transmission errors in the Internet of Things networks based on Golay codes.
As the main result of the research, a method has been devised for detecting and correcting multi-bit data transmission errors based on Golay codes during byte-by-byte transmission of an information block.
The method devised is distinguished by its coding scheme, which involves calculating 11 control bits and one parity bit for twelve bytes of the original information message with subsequent mixing using shift operations before transmission to the communication channel.
Thus, for twelve bytes of input information, an information block of 24 bytes is formed at the output of the encoder, and the bits of the bytes belong to eight different code words of the extended Golay code (24, 12).
When transmitting an information block, one or more bits of the transmitted byte may be distorted. But after performing the shift operations on the receiving side, the reverse of those performed before transmission, it becomes possible to detect and correct transmission errors using Golay code decoding methods. The transmission errors of a single byte that are subject to detection and correction can reach eight. This is possible because all the bits of a byte transmitted over a communication channel belong to different combinations of the Golay code – each separate combination is formed by bits of different bytes that have the same numbers.
Due to the fact that an information message of 24 bytes consists of eight code combinations of the Golay code (24, 12), it is possible to correct up to 24 bit errors in one message of 24 bytesОб’єктом дослідження є інформаційні системи Інтернету речей.
Проблема, що вирішується, – розвиток інноваційного методу виявлення та корекції багатобітових помилок передачі даних в мережах Інтернету речей на основі кодів Голея.
Основний результат дослідження у тому, що розроблено метод виявлення та корекції багатобітових помилок передачі даних на основі кодів Голея під час побайтової передачі інформаційного блока.
Розроблений метод відрізняється схемою кодування, яка передбачає розрахунок 11 контрольних бітів та одного біта парності для дванадцяти байтів вихідного інформаційного повідомлення з подальшим перемішуванням за допомогою операцій зсуву перед передачею в канал зв’язку.
Таким чином для дванадцяти байтів вхідної інформації на виході кодера утворюється інформаційний блок з 24 байтів, причому біти байтів належать восьми різним кодовим словам розширеного коду Голея (24,12).
При передачі інформаційного блоку може бути спотворений один, або кілька бітів байту, що передається. Але після виконання на прийомному боці операцій зсуву, зворотних тим, що виконувались перед передачею, з’являється можливість виявити та виправити помилки передачі завдяки використанню методів декодування коду Голея. Помилки передачі окремого байту, які підлягають виявленню та виправленню, можуть досягати восьми. Це є можливим, тому що усі біти байту, що передається по каналу зв’язку належать різним комбінаціям коду Голея – кожну окрему комбінацію утворюють біти різних байтів, що мають однакові номера
Завдяки тому, що інформаційне повідомлення з 24-х байтів складається з восьми кодових комбінацій коду Голея (24,12) є можливість виправляти до 24 бітових помилок в одному повідомлені довжиною 24 байт
Встановлення впливу низьковідсоткових доз піноутворювачів на збільшення витрати рідини при її транспортуванні пожежними рукавами
No full textIn the cases where there is a need to quickly move large volumes of water over a distance of hundreds of meters, firefighting equipment is used. In such cases, hose lines formed from fire hoses are usually used. An attempt was made to determine the effect of microdoses of foaming agents on the level of fluid consumption transported by fire hoses. It has been experimentally established that the fluid consumption during its transportation by fire hoses increased when foaming agents were added to it. The foaming agents Pirena-1, Sofir, Alpen, and Bars, which are used in firefighting in Ukraine, were selected for the experiments. Each of the foaming agents was used in two versions – one that meets and one that does not meet the guaranteed shelf life. The maximum increase in flow rate (11.5 %) was recorded when adding 0.021 % of the Bars foaming agent to water. The results of the experiments depended on the brand of foaming agents used and were almost independent of the “age” of the foaming agents. It is important that the results of the study showed that “overdue” foaming agents can be used to increase the efficiency of fire-fighting equipment. Latex-coated pressure fire hoses with a diameter of 51 mm were randomly selected (from those available in the fire department). The length of the hose line was 200 m (500 m for hoses with a diameter of 77 mm), the ambient temperature was about 20 °C, the pressure at the pump was 4…6 bar. The facts of the increase in liquid flow rate established in the study could be used in practice to increase the amount of liquid transportation (pumping) without changing other parameters of the fire-fighting equipment, for example, when eliminating the consequences of floods or landslidesУ випадках, коли є потреба швидко перемістити великі об’єми води на відстані у сотні метрів, застосовується протипожежна техніка. У таких випадках зазвичай використовуються рукавні лінії, що формуються із пожежних рукавів. Зроблена спроба визначення впливу мікродоз піноутворювачів на рівень витрат рідини, що транспортується пожежними рукавами. Експериментально встановлено, що витрата рідини при її транспортуванні пожежним рукавами зростала, коли до неї додавалися піноутворювачі. Для проведення експериментів було обрано піноутворювачі Пірена-1, Софір, Альпен та Барс, що застосовуються при пожежогасінні в Україні. Кожен із піноутворювачів використовувався у двох варіантах – той, що відповідає, і той, що не відповідає гарантованому терміну зберігання. Максимальне зростання витрат (11,5 %) було зафіксоване при додаванні 0,021 % піноутворювача Барс до води. Результати експериментів залежали від марки застосованих піноутворювачів й майже не залежали від «віку» піноутворювачів. Важливо, що результати дослідження показали, що для підвищення ефективності застосування протипожежної техніки можна використовувати «протерміновані» піноутворювачі. Для проведення експериментів були вибрані випадковим чином (із числа наявних у пожежній частині) напірні пожежні рукава латексовані діаметрами 51 мм. Довжина рукавної лінії складала 200 м (500 м для рукавів діаметром 77 мм), температура навколишнього середовища становила близько 20 °С, тиск на насосі складав 4…6 бар. Встановлені у дослідженні факти зростання витрат рідини на практиці можуть бути використані для збільшення кількості транспортування (перекачування) рідини без зміни інших параметрів роботи протипожежної техніки, наприклад при ліквідації наслідків повеней чи повідд
Розпізнавання говорячого за надкороткими висловлюваннями
No full textThe object of this study is the accuracy of announcer identification based on short utterances.
To solve the task of speaker identification based on ultra-short speech utterances, a phoneme-by-phoneme approach to constructing voice models has been proposed within the framework of the study. The validity of this approach is based on the fact that short utterances usually contain a limited number of phonemes. In this regard, a hypothesis was put forward assuming that in order to increase the accuracy of announcer identification based on short utterances, it is necessary to analyze the sound of specific phonemes by different announcers.
The experiments involved speech recordings of monosyllabic words with corresponding phonemes, on the basis of which, using the ECAPA-TDNN neural network architecture, announcer voice models were constructed. The experimental studies showed that voice models constructed based on the sounds of only one model provide higher announcer identification accuracy compared to generalized models constructed based on all speech sounds.
It was also found that different phonemes provide different announcer identification accuracy. For example, with a speech signal duration of 2–3 seconds, the accuracy of announcer identification by the generalized model was 75 %. And the accuracy of announcer identification using a model built on the basis of only one phoneme "E", with the same input data, was 85 %, which is 10 percentage points higher than that of the generalized modelОб'єктом дослідження є точність ідентифікації дикторів за короткими висловлюваннями.
Для розв'язання проблеми ідентифікації мовця за надкороткими мовленнєвими висловлюваннями в межах дослідження був запропонований пофонемний підхід до побудови голосових моделей. Обґрунтованість цього підходу базується на тому, що в коротких висловлюваннях зазвичай присутня обмежена кількість фонем. У зв'язку з цим у роботі була висунута гіпотеза про те, що для підвищення точності ідентифікації дикторів за короткими висловлюваннями потрібно аналізувати звучання конкретних фонем різними дикторами.
У експериментах використовувалися мовленнєві записи односкладових слів із відповідними фонемами, на основі яких за допомогою нейромережевої архітектури ECAPA-TDNN були побудовані голосові моделі дикторів. Проведені експериментальні дослідження показали, що голосові моделі, побудовані на основі звуків лише однієї фонеми, забезпечують вищу точність ідентифікації дикторів порівняно з узагальненими моделями, побудованими за всіма мовленнєвими звуками.
Також було встановлено, що різні фонеми забезпечують різну точність ідентифікації дикторів. Наприклад, при тривалості мовного сигналу 2–3 секунди точність ідентифікації дикторів за допомогою узагальненої моделі склала 75 %, тоді як точність ідентифікації за моделлю, побудованою на основі лише фонеми «Е», за тих самих вхідних даних склала 85 %, що на 10 процентних пунктів вище, ніж у загальної модел
Математичний опис згинання поверхні обертання у гвинтовий коноїд
No full textThe object of this study is the process of theoretical gradual bending of a catenoid into a helical conoid coil. A helical conoid or a straight closed helicoid is formed by the helical motion of a segment around an axis, and this segment intersects the axis at a right angle during movement. It cannot be bent into a plane, but by gradually reducing the pitch it can be transformed into a known surface of revolution – a catenoid. With such deformation, the lengths of the lines and the area of the coil as a whole do not change, that is, the deformation occurs similarly to unfolded surfaces. Such deformation is based on the theory of bending surfaces of a separate section of differential geometry. According to it, any helical surface can be bent into a surface of revolution and vice versa. Bending the non-folded surface of a helical conoid into a catenoid is a classic example of differential geometry. This approach makes it possible to find an approximate flat workpiece for manufacturing a screw coil. This task is resolved by approximating the obtained catenoid by a truncated cone. The sweep of the truncated cone will be the approximate sweep of the screw turn. This is the peculiarity of finding the approximate sweep, which in engineering practice is calculated by other formulas. This is also the essence of the reported results.
In the work, parametric equations were derived that describe a one-parameter set of intermediate surfaces during bending of a screw conoid due to a gradual decrease in the surface pitch to zero. In the given example, one turn of the screw is considered, put on a shaft with a radius r = 0.125 m and limited by an external radius R = 0.25 m with a surface pitch H = 0.5 m. The dimensions of the truncated cone, which replaces the catenoid, are r = 0.148 m for the smaller base, R = 0.262 m for the larger base, and H = 0.05 m for the height of the cone. The specified dimensions of the cone are sufficient to find its exact sweep, which will be approximate for the turn of the screw conoidОб’єктом дослідження є процес теоретичного поступового згинання катеноїда у виток гвинтового коноїда. Гвинтовий коноїд або прямий закритий гелікоїд утворюється гвинтовим рухом відрізка навколо осі, причому цей відрізок під час руху перетинає вісь під прямим кутом. Його не можна зігнути на площину, однак поступовим зменшенням кроку можна перетворити у відому поверхню обертання – катеноїд. При такій деформації не змінюються довжини ліній і площа витка в цілому, тобто деформація відбувається подібно до розгортних поверхонь. Така деформація базується на теорії згинань поверхонь окремого розділу диференціальної геометрії. Згідно із нею всяку гвинтову поверхню можна зігнути на поверхню обертання і навпаки. Згинання нерозгортної поверхні гвинтового коноїда на катеноїд є класичним прикладом диференціальної геометрії. Такий підхід дає можливість знайти наближену плоску заготовку для виготовлення витка шнека. Ця проблема вирішується апроксимацією отриманого катеноїда зрізаним конусом. Розгортка зрізаного конуса і буде наближеною розгорткою витка шнека. В цьому полягають особливості знаходження наближеної розгортки, яка в інженерній практиці розраховується за іншими формулами. В цьому також полягає суть отриманих результатів.
В роботі отримано параметричні рівняння, які описують однопараметричну множину проміжних поверхонь при згинанні гвинтового коноїда завдяки поступовому зменшенню кроку поверхні до нуля. В наведеному прикладі розглядається один виток шнека, надітого на вал радіусом r=0,125 м і обмеженого зовнішнім радіусом R=0,25 м при кроці поверхні Н=0,5 м. Розміри зрізаного конуса, який заміняє катеноїда, становлять r=0,148 м для меншої основи, R=0,262 м для більшої основи і Н=0,05 м – для висоти конуса. Вказаних розмірів конуса достатньо, щоб знайти його точну розгортку, яка буде наближеною для витка гвинтового коноїд
Удосконалення підходу до вибору оптимальної стратегії оцінювання військовослужбовця
No full textThe object of the study is the process of choosing the optimal strategy for assessing a military serviceman.
The problem, which was being solved, is non-adaptability of the existing scientific approach to the necessity of taking into account the rapid transformation of functional responsibilities and long-term career planning when assessing military servicemen.
In terms of improving the approach of choosing the optimal strategy for assessing a military serviceman, the algorithm for choosing the appropriate strategy has been suggested. The algorithm is based on the application of optimal selection criteria (Laplace, Wald and Savage). The essence of the developed algorithm implies the level of uncertainty regarding the possible transformation of service functions, the possible transformation of service functions and acquired competencies.
The peculiarity of the developed algorithm is that it allows to take into account the long-term perspective of career development by considering the uncertainty in the process of transformation of service functions.
As part of improving the approach to choosing the optimal strategy for assessing a serviceman, the procedure for choosing the appropriate optimal strategy has been improved.
The peculiarity of the suggested procedure is that it is based on the identification of the level of uncertainty, the use of a tabular method for determining the correspondence of service functions to competencies, and the distribution of competencies on the basis of their acquisition. This procedure allows to increase the accuracy of determining the level of correspondence of a military serviceman’s competencies to service functions by 15% if no changes occur, and by 17% in case of minor changes and by 24% in case of fundamental changes. A distinctive feature of the procedure is the division of competencies into three groups: professional, general development, and acquired through experience.
The scope of practical application of the improved procedure is the management processes to ensure the effectiveness of HR management in the command-and-control bodies of military formationsОб’єктом дослідження є процес вибору оптимальної стратегії оцінювання військовослужбовця.
Проблемою, що вирішувалась, є не адаптованість існуючого підходу до оцінювання військовослужбовців до необхідності врахування швидкої трансформації функціональних обов’язків та необхідністю довготривалого планування кар’єри.
У межах удосконалення підходу до вибору оптимальної стратегії оцінювання військовослужбовця запропоновано алгоритм вибору відповідної стратегії, який базується на застосуванні критеріїв оптимального вибору (Лапласа, Вальда та Севіджа). Сутність розробленого алгоритму полягає у врахуванні рівня невизначеності щодо можливої трансформації службових функцій, можливої трансформації службових функцій та набутих компетентностей.
Особливістю розробленого алгоритму є те, що він дозволяє врахувати довгострокову перспективу розвитку кар’єри через врахування невизначеності у процесі трансформації службових функцій.
У межах удосконалення підходу до вибору оптимальної стратегії оцінювання військовослужбовця удосконалено процедуру вибору відповідної стратегії.
Особливістю запропонованої процедури є те, що вона базується на ідентифікації рівня невизначеності, застосуванні табличного способу визначення відповідності службових функцій компетентностям, розподілі компетентностей за ознакою їх набуття. Зазначена процедура дозволяє підвищити точність визначення рівня відповідності компетентностей військовослужбовця службовим функціям на 15 % за умов відсутності змін, на 17 % за несуттєвих змін та на 24 % при кардинальних змінах. Відмінною рисою процедури є розподіл компетентностей за трьома групами: професійні, загального розвитку, набуті з досвідом.
Сфера практичного використання удосконаленої процедури є процеси управління щодо забезпечення ефективності кадрового менеджменту в органах управління військовими формуванням
Розробка методу виявлення кібератак на інформаційні системи на основі технологій штучного інтелекту
No full textThe object of this research is artificial immune systems. The problem addressed in the study is improving the responsiveness of cyberattack detection in information systems while ensuring a predetermined level of convergence, regardless of the number of destabilizing factors. The subject of the research is the cyberattack detection process.
A cyberattack detection method for information systems based on artificial intelligence technologies is proposed. The originality of the method lies in the use of additional enhanced procedures that allow:
– initializing the initial population of swarm agents and verifying information system parameters using an improved bat algorithm, which minimizes the error of entering incorrect data concerning the operational information system of military forces;
– performing initial identification of attacks specific to the given information system using a decision tree;
– adapting to the type and duration of cyberattacks through multi-level adaptation of the artificial immune system;
– conducting initial selection of antibodies for each swarm of the artificial immune system using an improved genetic algorithm;
– training general-swarm antibodies using elite-swarm antibodies, thereby enabling deep learning;
– replacing unfit individuals for search through antibody population renewal;
– performing simultaneous solution search in multiple directions;
– calculating the required amount of computational resources in cases where available resources are insufficient for the necessary calculations.
An example application of the proposed method was conducted for cyberattack detection in an operational military force group. The results demonstrated an average increase in detection accuracy by 16 %, an average improvement in responsiveness by 12 %, and a high result convergence level of 95.23 %Об’єктом дослідження є штучні імунні системи. Проблема, яка вирішується в дослідженні, – підвищення оперативності виявлення кібератак в інформаційних системах при забезпеченні заданої збіжності незалежно від кількості дестабілізуючих факторів. Предметом дослідження є процес виявлення кібератак. Запропоновано метод виявлення кібератак на інформаційні системи на основі технологій штучного інтелекту. Оригінальність методу полягає у використанні додаткових удосконалених процедур, які дозволяють:
– досягти виставлення початкової популяції агентів зграї комбінованого здійснювати верифікацію параметрів інформаційної системи за допомого удосконаленого алгоритму зграї кажанів. Зазначене дозволяє мінімізувати похибку введення не коректних даних для роботи даних про стан інформаційної системи оперативного угруповання військ (сил);
– виконати первинну ідентифікацію атак, які притаманні зазначеній інформаційній системі за допомогою класифікаційного дерева;
– здійснити адаптацію під тип та тривалість кібератаки за рахунок багаторівневої адаптації штучної імунної системи;
– провести первинний відбір антитіл до кожного з роїв штучної імунної системи за допомогою удосконаленого генетичного алгоритму;
– здійснювати навчання антитіл загального рою антитілами елітного рою, чим забезпечується можливість глибокого навчання;
– проводити заміну непридатних для пошуку осіб за рахунок оновлення популяції антитіл;
– здійснювати одночасний пошук рішення в різних напрямках ;
– розрахувати необхідну кількість обчислювальних ресурсів, яких необхідно залучити у разі неможливості проведення розрахунків наявними обчислювальними ресурсами.
Проведений приклад використання запропонованого методу на прикладі виявлення кібератак в оперативному угрупованні військ (сил), який показав підвищення точності в середньому на 16 %, підвищення оперативності в середньому на 12 %, при забезпеченні високої збіжності отриманих результатів на рівні 95.23