NaUKMA Research Papers. Law
Not a member yet
189 research outputs found
Sort by
Захист права народу на волевиявлення: адміністративно-деліктний аспект
Get PDFThe article investigates the features of administrative responsibility for encroaching offenses on the exercise of the will of the people and the established procedure for its provision. The author analyzes the practice of reviewing cases of relevant administrative offenses by the courts. The analysis focuses on some features of the proceedings in such cases on administrative violations. During the study, decisions were taken in the Unified State Register of Judicial Decisions. It is possible to summarize the results of the analysis of cases of administrative violations. A total of 187 decisions were reviewed in cases, of which 78 (41.7 %) cases ended with the prosecution of offenders in the form of fines; 77 (41.2 %) cases were closed by courts; and 32 (17.1 %) cases were returned to the bodies of the National Police for further elaboration. This indicates a relatively low rate of effectiveness of the investigations conducted by the National Police. As a legal mechanism for protecting the people’s right to freedom of expression, the implementation of the institute of administrative responsibility requires a qualitative reform. The offences found in Chapter 15-A of the Code of Administrative Offenses are not, in the majority of cases, fixed by authorized persons. In turn, the number of recorded offenses is quite insignificant. The professional training of persons to whom the law entrusts the authority to conduct administrative investigations and the drawing up of protocols on administrative violations remains low. Such training does not meet the requirements of the Code of Administrative Offenses. The application of administrative and tort law in protecting the people’s right to freedom of expression is ineffective. It can be argued that its implementation does not reach its goal. Conclusions are made about the reasons for the low efficiency of the response by authorized persons to this type of offenses on the basis of the studied cases. The author provided suggestions that should help to improve the quality of the implementation of the process and drafting procedural documents.Article received 20.02.2019У статті досліджено особливості адміністративної відповідальності за правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення. Проаналізовано практику розгляду судами справ про відповідні адміністративні правопорушення, деякі особливості провадження в зазначених справах. Під час дослідження було вивчено 187 постанов у справах у Єдиному державному реєстрі судових рішень,з яких 78 (41,7 %) справ завершилися притягненням правопорушників до відповідальності у вигляді штрафу, 77 (41,2 %) справ було судами закрито, 32 (17,1 %) справи було повернуто органам Національної поліції на доопрацювання. Зроблено висновок про те, що застосування адміністративно-деліктного законодавства у сфері захисту права народу на волевиявлення є неефективним, його реалізація не досягає своєї мети. На підставі вивчених справ з’ясовано причини низької ефективності реагування уповноваженими особами на цей вид правопорушень. Надано пропозиції, які сприятимуть підвищенню якості здійснення провадження та складання процесуальних документів.Матеріал надійшов 20.02.201
Стягнення з обвинуваченого (засудженого) судового збору при вирішенні цивільного позову в ухваленому обвинувальному вироку
Get PDFCurrently, there are varying legal positions on application of the norms of law related to charging the accused (convicted) individuals with legal fees when resolving civil claims in an approved indictment. Those engaged in practical and theoretical legal work still face issues like whether the list of types of procedural and legal expenses defined in Article 118 of the Criminal Procedure Code of Ukraine (hereinafter referred as CPC of Ukraine) is exhaustive; whether the Criminal Law of Procedure regulates the issue of distribution of procedural and legal expenses in a criminal proceeding; whether provisions of the Civil Code of Procedure of Ukraine (hereinafter referred to as CPC of Ukraine) are mandatory when resolving a civil claim under a criminal proceeding, etc.Proceeding from this, the author of the publication has set out to formulate a substantiated opinion on the topics based on the current practice, publications, discussion, and the author’s own approach – in the form of responses to the questions listed above.In the course of the research, the author articulates her vision of the academic dispute on the issues; in particular, she shows that in an indictment, including when a civil claim is being resolved under the approved indictment, it is necessary to clearly delimitate procedural expenses and judicial expenses, as well as all resulting procedural issues about their amount, procedure of payment, reduction or absolving from payment, based on provisions of CPC of Ukraine (which describes procedural expenses) and based on CiCP of Ukraine (which describes judicial expenses). When charging the procedural expenses, the court must be guided only by the criminal procedural legislation. The list of types of procedural expenses specified in Article 118 of CPC of Ukraine is exhaustive.As to regulation by the criminal procedural law of Ukraine of the issue of distribution of procedural and judicial expenses in a criminal proceeding, it is stated that CPC of Ukraine regulates the issue of distribution of procedural expenses in a criminal proceeding. At that, the issue of distribution of judicial expenses is not, and is not supposed to be, regulated in CPC of Ukraine.Finally, as a result of comprehensive analysis of the norms of CPC of Ukraine and CiCP of Ukraine, a conclusion is made that if a civil claim substantiates a demand to reimburse material damages caused by any criminal offense, regardless of the object of the offence, such civil claimants (just like civil defendants) are to be absolved from payment of the court fees. However, an individual is not absolved from payment of the court fees in case of ̐ling of a civil claim to reimburse moral damages. At that, the last statement, which follows from the current provisions of the legislation, is subject to criticism.Article received 28.02.2019На сьогодні існують різні правові позиції щодо застосування норм закону в частині стягнення з обвинуваченого (засудженого) судового збору при вирішенні цивільного позову в ухваленому обвинувальному вироку. Нагальними для практиків та теоретиків залишаються питання на кшталт вичерпності переліку видів процесуальних та судових витрат, визначених у ст. 118 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України); урегульованості кримінальним процесуальним законом України питання розподілу процесуальних та судових витрат у кримінальному провадженні; імперативності положень Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) при вирішенні цивільного позову в межах кримінального провадження тощо. З огляду на такий стан речей автор цієї публікації поставила за мету спробувати на основі наявної емпірики, публікацій, дискусій та власного підходу висловити обґрунтовані судження у вигляді відповідей на задекларовані вище питання. У процесі дослідження висловлено авторське бачення щодо означеної наукової дискусії, зокрема, доведено, що в обвинувальному вироку, у тому числі при вирішенні цивільного позову в ухваленому обвинувальному вироку, потрібно чітко розмежовувати процесуальні витрати та судові витрати, а також усі процедурні питання щодо їхніх розмірів, порядку їх сплати, зменшення розміру або звільнення від сплати тощо, на підставі положень КПК України (щодо процесуальних витрат) та на підставі ЦПК України (щодо судових витрат). Під час стягнення процесуальних витрат суд повинен керуватися виключно кримінальним процесуальним законодавством. Є вичерпний перелік видів процесуальних витрат, визначених у ст. 118 КПК України. Щодо урегульованості кримінальним процесуальним законом України питання розподілу процесуальних та судових витрат у кримінальному провадженні констатовано, що КПК України врегульовано питання розподілу процесуальних витрат у кримінальному провадженні. Проте питання щодо розподілу судових витрат не врегульовано і не повинно бути врегульовано у КПК України. Отже, в результаті комплексного аналізу норм КПК України, ЦПК України тощо зроблено висновок, що якщо в цивільному позові обґрунтовано йде мова про відшкодування матеріальних збитків, завданих унаслідок вчинення будь-якого кримінального правопорушення, незалежно від об’єкта посягання, то такий цивільний позивач (як і цивільний відповідач) підлягають звільненню від сплати судового збору. Особа не звільняється від сплати судового збору у разі пред’явлення цивільного позову про відшкодування моральної шкоди. Останню тезу, яка випливає з чинних законодавчих положень, піддано критиці.Матеріал надійшов 28.02.201
Вирішення індивідуальних трудових спорів: становлення, розвиток та перспективи
Get PDFThe author of the article has analyzed the history of legal regulation of individual labor disputes. It has been noted that historically disputes about the working conditions began to appear in the world together with the emergence of hired labor relations in the era of the formation of the capitalist mode of production. States began to take care of the regulation of working conditions and resolving disputes between employees and employers at the end of the 19th and early 20th century, when the collective struggle of employees for the improvement of working conditions and rest already acquired force, which threatened the stability and even the existence of states.The author has provided a definition of the category of “an individual labor dispute”, which refers to unregulated differences between an employer and an employee (the applicant for a position, dismissed employee) on the application of labor legislation, collective agreements, local regulatory acts, an employment contract or the establishment or modification of individual working conditions reported to the agency (an official), endowed with appropriate powers to resolve them.The author has offered the classification of individual labor disputes for the following reasons: 1) according to the subjects of application: labor disputes where the applicant is an employee; labor disputes where the applicant is an employer; labor disputes where the applicant is an applicant for a position; labor disputes where the applicant is a dismissed employee; 2) according to the subject matter: labor disputes on the recognition of the refusal to conclude an employment contract as unlawful; labor disputes on wage payment; labor disputes regarding the recognition of dismissal as illegitimate and reinstatement in a job; labor disputes on the recognition of the imposition of disciplinary sanction as illegal; labor disputes about compensation for pecuniary damage, etc.; 3) according to the nature: labor disputes on the application of labor laws, collective agreements, local regulatory acts, an employment contract; labor disputes about the establishment or modification of individual working conditions not regulated by labor legislation, collective agreements, local regulatory acts, an employment contract; 4) according to the procedure of consideration: labor disputes which are considered in the general procedure; labor disputes which are considered exclusively in the court; labor disputes that are considered in the special procedure; 5) according to the types of legal relations which are the basis for a labor dispute: labor disputes arising from labor legal relations; labor disputes arising out of legal relations that are related to labor (except for collective legal relations in the field of hired labor).The author has provided propositions on the improvement of the procedure for solving individual labor disputes. The author has offered to ensure the functioning of commissions on labor disputes at all enterprises, institutions, organizations with a number of employees of not less than 15 people and to increase the efficiency of their activities. To accomplish this, within the legislative procedure the author has offered the following: first, to oblige employers to set up commissions on labor disputes at enterprises, institutions, organizations with at least 15 employees and to establish liability for non-compliance; and secondly, to extend the guarantees for employees who are part of these commissions stipulated by the law for the members of the conciliation commissions created in accordance with the Law of Ukraine “On the Procedure for the Resolution of Collective Labor Disputes (Conflicts)” and for the employees elected for trade unions.Article received 06.02.2019У статті здійснено аналіз історії правового регулювання індивідуальних трудових спорів. Вивчено законодавчі та наукові підходи до визначення категорії «індивідуальний трудовий спір». Наведено авторське визначення категорії «індивідуальний трудовий спір» як неврегульованих розбіжностей між роботодавцем і працівником (претендентом на посаду, звільненим працівником) з питань застосування трудового законодавства, колективних угод, локальних нормативно-правових актів, трудового договору або встановлення чи зміни індивідуальних умов праці, про які заявлено в орган (посадовій особі), наділений відповідними повноваженнями з їх вирішення.Запропоновано класифікацію індивідуальних трудових спорів. Окреслено причини їх виникнення. Визначено особливості порядку вирішення індивідуальних трудових спорів та надано пропозиції з його удосконалення, зокрема щодо підвищення ефективності діяльності комісій по трудових спорах.Матеріал надійшов 06.02.201
Типові слідчі ситуації, що виникають під час розслідування незаконного заволодіння транспортним засобом, встановлення його місцезнаходження та причетних до цього злочину осіб
Get PDFAn important place in the effective fight against crime is the question of illegal possession of vehicles. This crime causes significant material losses to certain citizens and to the state as a whole, promotes traffic accidents, affects traffic safety and the rules for the operation of enhanced safety equipment, the violation of which constitutes a real threat to the life and health of citizens and causes a high public danger to these actions.In view of these circumstances, the article is focused on the definition of typical investigative situations that arise in the initial stage of illegal possession of a vehicle. These situations are identified and sequentially analyzed depending on the method and nature of the crime, the location of the vehicle and individuals involved in the illegal seizure of this vehicle. In particular, based on the analysis of the points of view expressed in the legal literature, four typical investigative situations are analyzed in the article:1) the vehicle and the person who is subject of responsibility are found;2) the vehicle was found, but no information about the person who committed the crime;3) the vehicle was not found, the person who committed the crime was not also established;4) the vehicle has been found by the owner after a certain period, but the information about the person who committed the crime is absent.During the analysis of each investigative situation, procedural or non-procedural actions, which must be carried out consistently to resolve them, their purposes and sequences of actions were determined and measures have been carried out, the application of which are aimed at achieving positive results. Attention is drawn to the need for conducting not only procedural but also operational-search activities aimed at establishing all factual data circumstances of the crime. The importance of interaction between the investigator and employers of the operational units of the National Police of Ukraine and other bodies and institutions was emphasized. Practical recommendations are offered for the prevention of illegal possession of vehicles, and their combination with organizational measures are applied, taking into account a concrete situation, which are more effective in preventing this type of crime.Article received 03.03.2019Статтю присвячено питанням визначення типових слідчих ситуацій, що складаються на початковому етапі розслідування незаконного заволодіння транспортним засобом. Зазначено та послідовно проаналізовано ці ситуації залежно від способу та характеру вчинення злочину, встановлення місцезнаходження транспортного засобу та осіб, причетних до незаконного заволодіння ним. Визначено процесуальні дії, які потрібно провести під час вирішення кожної типової слідчої ситуації, обґрунтовано їхню мету й послідовність проведення та висвітлено засоби, застосування яких спрямоване на досягнення позитивного результату. Звернено увагу на потребу проведення оперативно-розшукових заходів, спрямованих на встановлення всіх фактичних даних та обставин вчиненого злочину. Надано практичні рекомендації щодо запобігання незаконним заволодінням транспортними засобами та їх поєднання з організаційними заходами, застосовуваними з урахуванням конкретної обстановки, які найбільш ефективно сприяють профілактиці цього виду злочинів.Матеріал надійшов 03.03.201
Групи процесуальних відносин, які виникають під час збирання захисником матеріалів на стадії досудового розслідування
Get PDFThe article is devoted to the study of legal procedural relations that arise between the defender and other subjects during the collection of materials. The author considers two main ways of collecting materials based on the independence criterion: collecting materials by a defender himself or herself and collecting materials with the help of other subjects. The author examines certain aspects of the right to collect materials by the defender, in particular, the rights of the defender to temporally access objects and documents, obtain experts’ conclusions and samples for examination, including biological samples, on the defender’s request and obtain objects and documents withdrawn at a search by the investigator or the prosecutor on the decision of the investigating judge. Examining these questions, proposals for solving some problems have been made.The author has distinguished three groups of legal procedural relations arising during the collection of materials: 1) procedural relations between a defender and other subjects during collecting of materials by a defender himself or herself; 2) procedural relations arising directly between a defender and an investigating judge; 3) procedural relations between a defender, an investigating judge, and subjects authorized to conduct procedural actions on the entrustment of the investigating judge. Thus, each group of relations is described and their specific characteristics are given.A proposal is made to establish new power of the investigating judge, namely, to issue orders on conducting procedural activities to compensate the inability of a defender to obtain needed materials independently. The author sees a particular importance in this function to ensure adversarial proceedings at the stage of a pre-trial investigation. This new activity of the investigating judge is needed to be further implemented in the criminal procedural law mainly with the aim of creating an effective mechanism for preparing a defender to participate in the consideration of questions on the determination, change or abolishment of measures to ensure criminal proceedings by the investigating judge.Article received 28.02.2019Статтю присвячено дослідженню процесуальних відносин, які складаються між захисником та іншими суб’єктами доказування під час збирання матеріалів. Розглянуто два шляхи збирання захисником матеріалів на стадії досудового розслідування. Виділено три групи процесуальних відносин, що виникають під час збирання захисником матеріалів, охарактеризовано кожну групу відносин і наведено їхні специфічні ознаки.Запропоновано окрему функцію слідчого судді – надання доручень про проведення процесуальних дій з метою компенсування неможливості сторони захисту отримувати відповідні матеріали самостійно, визначено особливу важливість цієї функції для забезпечення змагальності на досудовому розслідуванні та необхідність подальшого впровадження і реалізації її, зокрема для створення ефективного механізму підготовки захисника до участі в розгляді слідчим суддею питань про обрання, зміну чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження.Матеріал надійшов 28.02.201
Класифікація конфліктів інтересів у публічно-правових відносинах
Get PDFThe article examines the actual problems of classification of conflicts of interests in public-legal relations. The attention is paid to the fact that in the absence of a general definition of conflict of interest in the law, only its types (potential and real conflicts of interests) are fixed, the content of which only partially reveals their features, conditions, time of occurrence, and actions for regulation, which leads to a superficial understanding of the consequence of arbitrary treatment of conflict situations both by employees and specially authorized bodies in the field of combating corruption and their officials. Insufficient attention to the problem of the division of conflicts into species is offered in legal literature, which makes the process of their study unfinished. It is emphasized that the classification of conflicts has an important scientific and practical importance, because the conditions of their occurrence and solution directly depends on belonging of such conflicts to one or another category. Therefore, the relevance and timeliness of scientific research in this area is conditioned by the need to deepen the general theoretical and applied principles of the classification of conflicts of interests in public-law relations.The article reveals the approaches of the legislator, as well as indicates the research of the division of the conflict of interests into types, their main features and disadvantages. It is noted that the specificity of the classification of conflicts of interests, in contrast to the classical understanding of the conflict, manifests itself in a special area of public-legal relations, is mostly unilateral in the absence of opposition between the sides and rarely accompanied by negative emotions, and as a consequence, requires special research. Attention is drawn to the importance of the scientific and practical importance of the classification of such conflicts, offering new criteria for their division and types (subordinational and reordinational, general and special, perspective and retrospective, legal and illegal), which allows to reveal the features of a conflict, determine consequences and appropriate procedures for their solution.Article received 11.02.2019У статті розкрито підходи законодавця, а також науковців до поділу конфлікту інтересів на види, вказано на їхні основні особливості та недоліки. Зазначено, що специфіка класифікації конфліктів інтересів, на відміну від класичного розуміння конфлікту, проявляється в особливій сфері публічно-правових відносин, оскільки конфлікт інтересів є переважно одностороннім за відсутності протидії між сторонами і таким, що рідко супроводжується негативними емоціями, і, як наслідок, потребує спеціального дослідження. Звернено увагу на вагомість науково-практичного значення класифікації таких конфліктів, запропоновано нові критерії їх поділу на види (субординаційні та реординаційні, загальний і спеціальний, перспективний і ретроспективний, легальний і протиправний), що дали змогу розкрити особливості того чи того конфлікту, визначити юридичні наслідки та відповідні процедури їх розв’язання.Матеріал надійшов 11.02.201
Проблеми забезпечення охорони таємниці приватного життя під час зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж
Get PDFThe article, on the basis of the condition of the theory of the perception, analyzes some aspects of adhering to the human rights and liberties carrying such a secret investigation action as removal if information about transport telecommunication webs with the purpose of not spreading of register about private life of individuals. The author emphasizes the right to private life provides the individual with the defense from any incursion, in particular in the way of interception of phone calls, familiarizing with his letters or messages, and the diffusion of their content, or the fact of having written the letters or private calls. A democratic state has to supply an individual with the realization of these rights and liberties and to regulate the mechanism of the legal defense in case of its illegal violation.The author investigated the content of its investigation action and its standardizing of international legal documents, the Constitution of Ukraine, laws of Ukraine, decision of the European court of Human rights. On the basis given below, it was suggested to change Article 263 of the Criminal Procedure Code of Ukraine; particularly, to expand Article 263 of the Criminal Procedure Code of Ukraine by Part 5 of the following content: “Having the thread of execution of violation, blackmailing and other criminal actions against the victim, witness, or his relatives, removal of the information about transport telecommunication webs, it is allowed by the written announcement of every adult individual who lives in the apartment and by the absence of such announcement and/or agreement on the basis of the court decree”.Article received 25.02.2019У статті на підставі аналізу положень теорії пізнання проаналізовано низку аспектів щодо до-тримання прав і свобод людини, непоширення відомостей щодо її приватного життя під час зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж як негласної слідчої (розшукової) дії. Досліджено її зміст та унормування в міжнародно-правових документах, Конституції України, законах України, рішеннях Європейського суду з прав людини з огляду на визначення прав і свобод особи, що потребують законодавчого захисту, та неприпустимість їх порушення під час досудового розслідування. За результатами узагальнення матеріалів кримінальних проваджень розкрито безпосередні завдання цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Визначено необхідність дотримання міжнародних стандартів, встановлених рішеннями Європейського суду з прав людини, під час розв’язання питання про надання дозволу на втручання в приватне спілкування. На підставі викладеного аргументовано та запропоновано зміни до ст. 263 Кримінального процесуального кодексу України.Матеріал надійшов 25.02.201
Особливості цивільного позову в кримінальному судочинстві
Get PDFAccording to the amendments to the Civil Procedure Code of Ukraine (GIC of Ukraine) introduced on December 15, 2017, the updated procedure for the consideration of a civil claim in court is actually updated, which cannot but affect the legal norms of the Criminal Procedure Code of Ukraine (CPC of Ukraine). At the same time, the adopted legislative changes contribute to bringing some provisions of the Code of Criminal Procedure of Ukraine in line with the legal norms of the Code of Civil Procedure of Ukraine. This will avoid legal problematic issues the judicial review of a civil lawsuit in a criminal proceeding. The feature of civil lawsuit in criminal proceedings is emphasized. The purpose of the article is, on the basis of the analysis of the current procedural legislation, to highlight the issue of bringing a civil action in criminal proceedings and its trial with the provision of proposals for amendments to the Criminal Procedure Code of Ukraine in this area. According to Part 5 of Article 128 of the Code of Criminal Procedure of Ukraine, a civil claim in criminal proceedings is considered by the court according to the rules established by this Code. If the procedural relations arising in connection with a civil suit are not regulated by this Code, the norms of the Civil Procedure Code of Ukraine shall apply to them, provided that they do not contradict the principles of criminal proceedings. However, today a number of legal provisions regarding the judicial review of a civil claim in criminal proceedings are not regulated by the Criminal Procedure Code of Ukraine. Conversely, the new provisions of the Code of Civil Procedure of Ukraine, regulating the procedure for resolving civil disputes, may be contradictory or incomprehensible given the existing Criminal Procedure Code of Ukraine. As a result of such legal gaps, difficulties may arise in exercising their representative powers in criminal proceedings. According to the results of the study, the authors consider it expedient to bring the legal norms of the Criminal Procedure Code of Ukraine (Articles 128, 315, 316) into conformity with regard to the court proceedings of a civil claim to the norms of the Code of Civil Procedure of Ukraine.Article received 13.03.2019У статті визначено особливості пред’явлення та розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Проведено аналіз правових норм, регулюючих процедуру пред’явлення і судового розгляду позову в цивільній справі та цивільного позову в кримінальному провадженні. Автори вказують на прогалини чинного законодавства, оскільки із запровадженням із 15 грудня 2017 р. змін у Цивільному процесуальному кодексі України (ЦПК України) фактично оновлено процедуру розгляду цивільного позову в суді, що не може не відображатися на правових нормах Кримінального процесуального кодексу України (КПК України). З’ясовано причини складнощів під час розгляду цивільного позову. Автори дійшли висновку, що прийняті законодавчі зміни сприяють узгодженню деяких положень КПК України з правовими нормами ЦПК України. Це дасть змогу уникнути проблемних питань під час судового розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.Матеріал надійшов 13.03.201
Антипозовні забезпечувальні заходи як засіб уникнення паралельних арбітражних і судових проваджень
Get PDFParallel proceedings in the international commercial arbitration pose a number of challenges to all parties of such proceedings. Therefore, as a means of avoiding the abovementioned problem, a mechanism of anti-suit measures was developed. Nowadays, anti-suit measures are frequently used in such countries as Great Britain, the United States, India, Pakistan, Brazil, and Venezuela. At the same time, the use of the above-mentioned measures in the countries of the European Union is limited. It is necessary to emphasize that there are discussions about the very definition of “anti-suit measures”. The article offers such a definition and describes its types. The article contains examples of court decisions for each type of the anti-suit measure. Despite the fact that the purpose of anti-suit injunctions is to prevent parallel proceedings, the application of such measures gives rise to many discussions. The question arises whether international commercial arbitration has sufficient jurisdiction to issue such measures. The solution directly depends on defection of the legal nature of the arbitration agreement itself. The article describes different approaches to the definition of the legal nature of the arbitration agreement and states that if the arbitration agreement is comprehended as a contract between the parties, arbitration has the power to issue such measures. When arbitration agreement is understood as an instrument to give power to arbitration to review its jurisdiction over the dispute, in such a case the use of anti-suit injunctions is prohibited. As to the power of courts to issue such measures, the paper explains that anti-suit measures are frequently used in a common law system but are limited in the continental law, namely in the EU. According to numerous decisions of the European Court of Justice, the EU court cannot issue anti-suit injunctions toward another EU court. So, there were developed two approaches to solve the problem of parallel proceedings. Particularly these are competence-competence doctrine and lis alibi pendens. The competence-competence doctrine is widely used in the continental law. This doctrine has both a positive and negative effect. In accordance with the positive effect, the arbitrators have the right to decide whether they have the competence to consider the present dispute or not. The negative effect of the competence-competence doctrine applies to judges. According to this doctrine, judges must not consider whether they have jurisdiction over the dispute until the arbitrators decide whether the arbitrators have jurisdiction over the dispute. In accordance with the principle of lis alibi pendens, if the case is filed in two different courts, the first court to which the dispute was filed is the first one that has jurisdiction over the dispute. As a conclusion, the article proves that anti-suit injunctions could not be the best solution for the parallel proceedings issue. It is necessary for courts to find a compromise option, but not to restrict the jurisdiction of each other. Such a compromise may be found in the registration of arbitration agreements in a single online system, to which both courts and arbitrations may refer to in determination of the issue of their jurisdiction.Article received 31.01.2019Статтю присвячено розв’язанню проблеми паралельних проваджень у сфері міжнародного комерційного арбітражу, оскільки паралельні провадження є небажаним явищем як для сторін арбітражного процесу, так і для арбітражного суду. Основну увагу в цій праці зосереджено на дослідженні антипозовних заходів, тому що вони дають можливість уникнути відкриття паралельних проваджень у міжнародному комерційному арбітражі та національних судах. Надано визначення таких заходів, встановлено їхні види, досліджено правову природу та наведено приклади їх практичного використання в континентальній та загальній правових системах. Крім того, в цій статті надано відповідь на питання, чи має міжнародний комерційний арбітраж достатню юрисдикцію виносити ухвали про антипозовні заходи і чи є такі заходи ефективним методом уникнення паралельних проваджень. У результаті аналізу практичного застосування механізму антипозовних заходів наведено доводи, чому антипозовні заходи не найкращий метод уникнення паралельних проваджень, запропоновано альтернативний погляд на розв’язання цієї проблеми.Матеріал надійшов 31.01.201
Особливості проведення огляду та обшуку під час розслідування шахрайства на об’єктах залізничного транспорту
Get PDFThe article deals with the features of the preparation and the procedure for conducting the survey and search during an investigation into the fraud in the objects of the railway transport, with their tangible characteristics compared to their conduct for other types of crimes. The authors discovered negative factors influencing on the effectiveness of the inspection during the investigation of fraud in the objects of the railway transport. They include the transience of the ambience in a situation where the person who committed the fraud can quickly disappear in the train or at the station, and the lack of the ability of police to respond quickly to the facts of committing fraud. In addition, people on the road usually have train tickets, follow children, with plenty of personal belongings, and do not want to stay at the station and give testimony about the circumstances of the fraud. Therefore, in the case of a place review, it is advisable to use uninterrupted video recording of the review process in order to significantly reduce the time of the review.The peculiarities of the search are highlighted and a number of tactical methods of its preparatory stage are considered. The emphasis is placed on the need to conduct a search within the shortest possible time after the identification of the person who committed it to identify traces of the crime, avoidance of full or partial neutralization or concealment of the objects of criminal encroachment, and prevention of a suspect’s escape. It is recommended that, in all cases, a search be carried out to remove diaries, letters, correspondence of the suspect, notebooks, notepads, notes, photographs, especially of groups and others, as well as items withdrawn or restricted by law in civil circulation. During further investigation, such items may be presented for identification, sent for examination during expert examinations, etc.During the fraud investigation, there may be a need for 1) a personal search of a person detained by an authorized officer and 2) a search of persons who are in the dwelling or other ownership. During these types of searches, the investigator has a real opportunity to detect and remove objects of a criminal offense, tools for committing a crime, camouflage devices, etc., which will be used later in the course of proving fraud in the objects of the railway transport.Article received 28.02.2019 У статті розглянуто особливості підготовки та порядок проведення огляду та обшуку під час розслідування шахрайства на об’єктах залізничного транспорту. Встановлено негативні фактори, що впливають на ефективність проведення огляду під час розслідування шахрайства на об’єктах залізничного транспорту. До них належить швидкоплинність обстановки в умовах, коли особа, яка вчинила шахрайство, може швидко зникнути в потягу чи на вокзалі, та відсутність у правоохоронних органів об’єктивної можливості швидко відреагувати на факти вчинення шахрайства. Тож у разі проведення огляду місця події рекомендовано застосувати безперервний відеозапис процесу проведення огляду з метою суттєвого зменшення часу проведення огляду.Висвітлено низку особливостей тактичних прийомів проведення обшуку та особистого обшуку. Рекомендовано в усіх випадках проведення обшуку вилучати щоденники, листи, листування підозрюваного, записні книжки, блокноти, записки, фотокартки, а також предмети, вилучені чи обмежені законом у цивільному обігу. Під час подальшого розслідування такі предмети можуть бути пред’явлені для впізнання, направлені для дослідження під час проведення експертиз тощо. Матеріал надійшов 28.02.201