Bogdan Khmelnitsky Melitopol State Pedagogical University
Institutional Repository of Bohdan Khmelnitskiy Melitopol State Pedagogical UniversityNot a member yet
10100 research outputs found
Sort by
Особистісно-орієнтоване навчання майбутніх вчителів географії як умова формування їх професійної компетентності
Get PDFСтаття присвячена надзвичайно актуальній темі
проблемі особистісно-орієнтованого навчання майбутніх вчителів
географії в педагогічних закладах вищої освіти як умові формування їх
професійної компетентності. Наголошується на тому, що особистісно�орієнтоване навчання являє собою не просто врахування особливостей
суб’єкта навчання, а його можна розглядати як методологію організації
умов навчання, що передбачає включення власне особистісних функцій
студента, затребування його суб’єктного досвіду. При цьому
центральною ланкою особистісно-орієнтованої професійної освіти є
професійний розвиток особистості здобувача вищої освіти, опанування професії та оволодіння професійною компетентністю на високому рівні.
Об’єктами професійної компетентності здобувачів вищої освіти є її
інтегральні характеристики: соціально-професійна спрямованість,
професійно важливі якості, психофізіологічні властивості. Для
поліпшення якості підготовки майбутніх вчителів географії в
педагогічних закладах вищої освіти до майбутньої професійної
діяльності необхідна «перебудова» педагогічного процесу з колективно�нівелюючого на особистісно-орієнтовний, де значна увага приділяється
саморозвитку власне особистісних властивостей індивіда. Під
особистісно-орієнтовним підходом мається на увазі принцип свободи
особистості в освітньому процесі, в сенсі вибору нею пріоритетів,
освітніх «маршрутів», формування власного, особистісного сприйняття
змісту, що вивчається (особистісного досвіду). З позиції такого підходу
студент розглядається як активний суб’єкт педагогічної взаємодії, який
самостійно організовує свою діяльність. Тільки з цих позицій і можна
ставитися до здобувача як до партнера педагогічного спілкування, як до
самобутньої та цікавої для викладача особистості. Дослідження
показало пріоритетне становище в системі вищої освіти парадигми
особистісно-орієнтованого навчання, яке забезпечує становлення
самобутнього, творчого фахівця, саме таке навчання здатне привести до
забезпечення індивідуального саморозвитку здобувачів, що забезпечить
їм можливість досягнення соціально-професійного комфорту
Спортивні ігри як засіб професійно-прикладної фізичної підготовки здобувачів педагогічних закладів вищої освіти
Get PDFСтаття присвячена вкрай актуальній темі використанню спортивних ігор у професійно-прикладній фізичній підготовці здобувачів педагогічних закладів вищої освіти. Наголошується на тому, що професійна діяльність людини в умовах науково-технічного прогресу вимагає від неї нарівні з професійними знаннями і вміннями мати необхідну спеціальну фізичну підготовленість, працездатність і професійно важливі якості, у зв’язку з цим в сучасних закладах вищої освіти велика увага приділяється прикладній фізичній підготовці здобувачів. У професійній підготовці здобувачів педагогічних закладів вищої освіти професійно-прикладна фізична підготовка, при оптимальному варіанті проектування та організації, дозволяє вирішити низку найважливіших проблем: сформувати у майбутніх педагогів систему поглядів на здоровий спосіб життя, допомогти їм визначити власну педагогічну позицію щодо фізичної культури та спорту. Аналіз попередніх досліджень та власний педагогічний досвід, дають підставу стверджувати, що в освітньому процесі у закладах вищої освіти України спортивні ігри використовуються як засіб фізичної культури та як форма організації професійно-прикладної фізичної підготовки здобувачів вищої освіти. В результаті теоретичного дослідження та логіко-аналітичного зіставлення соціально та професійно важливих якостей майбутнього педагога та найбільш значущих якостей у фізкультурно-спортивній діяльності виявлено, що найбільш ефективним засобом професійно-прикладної фізичної підготовки є спортивні ігри. Цей ігровий вид спорту успішно формує як фізичні якості (витривалість, швидкість, спритність), так і соціально та професійно-важливі якості педагога (комунікативність, емоційна стійкість, активна стратегія поведінки, рефлексія). Визначено, що найбільш ефективним засобом в професійно-прикладній фізичній підготовці майбутніх педагогів з поміж багатьох ігрових спортивних ігор є настільний теніс
Risk-orientated management in the sustainable economic system of united agricultural enterprises
Get PDFУправління системою фінансового забезпечення місцевих органів самоврядування в умовах воєнного стану
Get PDF
Psychological features of the actualization of resourcefulness and vitality of the individual: conceptualization and development. Assertive behavior as a neoplasm of the process of forming resourcefulness and vitality of the individual
Get PDFНаочність як засіб підвищення пізнавальної активності дошкільників із порушеннями слуху
Get PDFУ статті розкрито роль наочності у процесі засвоєння знань
дошкільниками з порушеннями слуху, запропоновано основні
етапи формування пізнавальної активності дітей дошкільного
віку з порушенням слуху наочними засобами,
охарактеризовано їхню мету. Також представлено три освітні
напрями та їхні завдання, актуалізовано використання
наочних засобів навчання на заняттях відповідних освітніх
напрямів. Також автором статті запропоновано оцінку
ефективності методики формування пізнавальної активності
дітей дошкільного віку з порушенням слуху наочними
засобами навчання.
Період дошкільного дитинства є періодом подальшого
інтенсивного сенсорного розвитку – вдосконалення його
орієнтування у зовнішніх якостях та відношеннях предметів і
явищ, у просторі та в часі, оволодівання новими діями
сприймання, які дозволяють більш повно осягати навколишній
світ. Все це необхідно враховувати у процесі навчання
нечуючих та слабочуючих дітей, слід широко застосовувати
наочний матеріал та вміти добирати його відповідно до
особливостей зорового сприймання дітей цієї категорії. У
навчанні дошкільників із порушеннями слуху
використовуються спеціальні види наочності і способи подачі
матеріалу, які практично опредмечують всю інформацію, що
передається. Використання наочності на заняттях має велике
значення для підвищення пізнавальної активності та якості
засвоєння дітьми дошкільного віку з порушеннями слуху
навчальної інформації
