Bogdan Khmelnitsky Melitopol State Pedagogical University
Institutional Repository of Bohdan Khmelnitskiy Melitopol State Pedagogical UniversityNot a member yet
10100 research outputs found
Sort by
Медіатехнології в інклюзивній освіті: міжнародний і вітчизняний досвід дистанційного навчання дітей із порушеннями мовлення
Postmodernist philosophy of psychology and pedagogy: practical aspects of implementation within the framework of a teacher’s professional development
The relevance of postmodernism and postmodernity to adult education research and practice has
sparked intense debate in recent years, coinciding with the global rise of lifelong learning as a
transformative policy agenda. This study explores how postmodern philosophical paradigms reshape
the aims and methods of education, emphasizing critical thinking, identity formation, and the co
construction of knowledge. Education is redefined as a dynamic, decentralized social space, rooted in
metaphysical pluralism and guided by rhizomatic learning (an approach in which learning proceeds
through multiple, non-linear paths). Methodologically, the study draws on principles of historicism,
socio-cultural embeddedness, and systemic interconnectivity, employing dialectical reasoning,
comparative analysis, theoretical modeling, and literature-based inquiry. Inspired by Deleuze and
Guattari’s rhizome concept, the research situates education as a networked, adaptive process
responsive to a fluid, globalized context. Teachers in postmodern settings act as facilitators, enabling
learners to explore divergent viewpoints and generate original insights. The findings reveal that
teacher professionalism and continuous development are contingent upon navigating this rhizomatic
educational landscape. Ultimately, the paper contributes to understanding how postmodernism
transforms pedagogy into a collaborative, self-reflexive, and networked practice aligned with the
epistemic demands of the 21st century
Академічна доброчесність як ключ до інтеграції європейських цінностей у підготовку майбутніх учителів
Метою статті є теоретичне обґрунтування академічної доброчесності як ключової європейської цінності в системі професійної підготовки майбутніх учителі
Innovative strategies for incorporating digital technologies into higher music and arts education
Стан благополуччя та ресурсності педагогів в умовах війни: результати емпіричного дослідження
Preventing Stress and Anxiety in Children and Adults during Martial Law: Prospects for Ukraine and Worldwide
Вивчення різних способів стимулювання інтересу до математики та збудження мотивації учнів для успішного вивчення предмета: дипломна робота на здобуття ступеня вищої освіти «магістр»
Заказнюк Т. В. «Вивчення різних способів стимулювання інтересу
до математики та збудження мотивації учнів для успішного вивчення
предмета». – Рукопис.
Дипломна робота присвячена дослідженню теоретичних і методичних
аспектів формування пізнавального інтересу та мотивації учнів у процесі
вивчення математики. У роботі розглянуто психолого-педагогічні основи
мотивації навчальної діяльності, проаналізовано історичний розвиток теорій
мотивації та їх застосування в освітньому процесі. Особливу увагу приділено
практичним методам і прийомам стимулювання інтересу до навчання
математики, серед яких використання інтерактивних технологій,
інформаційно-комунікаційних засобів, ігрових методів, проектної діяльності
та проблемно-пошукового підходу.
Обґрунтовано роль мотивації як ключового чинника підвищення
ефективності навчання, розвитку самостійності, творчості й упевненості
учнів у власних силах. Розглянуто особливості формування інтересу до
математики під час дистанційного та змішаного навчання, визначено
найдоцільніші цифрові інструменти (GeoGebra, LearningApps, Desmos,
ClassTime, Google Classroom тощо), що сприяють активізації пізнавальної
діяльності школярів.
У практичній частині подано авторські приклади впровадження
інтерактивних методів, створення мотиваційного середовища на уроках
математики та розробку умов для підтримки стабільної мотивації на різних
етапах навчання. Проведений педагогічний експеримент підтвердив, що
систематичне застосування ІКТ, інтерактивних форм роботи й
індивідуалізація навчання підвищують інтерес учнів до предмета й
ефективність засвоєння навчального матеріалу.
Практичне значення роботи полягає у можливості використання
розроблених рекомендацій, методичних прийомів і дидактичних матеріалів у
діяльності вчителів математики загальноосвітніх закладів.
Ключові слова: мотивація навчання, інтерес до математики,
стимулювання пізнавальної діяльності, інформаційно-комунікаційні
технології, інтерактивні методи, дистанційне навчання, учитель математики
Компетентнісно - орієнтована методика вивчення теорії ймовірностей і математичної статистики: дипломна робота на здобуття ступеня вищої освіти «магістр»
Тимошенко Д.В. «Компетентнісно - орієнтована методика
вивчення теорії ймовірностей і математичної статистики». – Рукопис.
Одним із головних завдань сучасної освіти є формування компетентної,
творчої особистості, здатної до саморозвитку, критичного мислення та
практичного застосування знань у повсякденному житті. У цьому контексті
важливо не лише засвоювати математику як систему теоретичних знань, а й
розуміти її прикладне значення, що особливо виявляється під час вивчення
тем, пов’язаних із аналізом випадкових явищ, даних і закономірностей.
Вчитель має створювати такі умови навчання, за яких кожен учень буде
активно залучений до пізнавальної діяльності, зможе робити висновки,
оцінювати результати та використовувати математичні методи для
розв’язання реальних завдань.
Дипломна робота присвячена компетентнісно орієнтованій методиці
вивчення теорії ймовірностей і математичної статистики в шкільному курсі
математики. Актуальність дослідження зумовлена потребою оновлення
змісту математичної освіти відповідно до вимог Нової української школи,
підвищення практичної спрямованості навчання та розвитку в учнів
аналітичного мислення, умінь опрацьовувати статистичні дані й оцінювати
ймовірнісні процеси. У роботі визначено місце ймовірнісно-статистичного
матеріалу у шкільному курсі, проаналізовано програми й підручники,
виявлено недоліки у методичному забезпеченні теми.
Розглянуто традиційні підходи до викладання теорії ймовірностей
(обчислювальний, теоретичний, прикладний) і показано шляхи їх
удосконалення в умовах компетентнісного підходу. Запропоновано
методичні рекомендації щодо організації навчання через виконання
практично зорієнтованих завдань, аналіз статистичних даних, моделювання
випадкових подій та використання цифрових інструментів. Особливу увагу
приділено формуванню в учнів умінь логічно міркувати, робити висновки на
основі даних, оцінювати достовірність результатів.
Розроблено систему компетентнісних завдань різного рівня складності,
спрямованих на розвиток аналітичного мислення, дослідницьких навичок і
пізнавального інтересу. Застосування запропонованої методики забезпечує
підвищення ефективності навчання, формування стійких математичних
компетентностей, необхідних для подальшого навчання, майбутньої
професійної діяльності та життя в інформаційному суспільстві.
Ключові слова: теорія ймовірностей, математична статистика,
методика навчання, компетентнісний підхід, математична компетентність,
прикладні задачі, середня школа