Bogdan Khmelnitsky Melitopol State Pedagogical University
Institutional Repository of Bohdan Khmelnitskiy Melitopol State Pedagogical UniversityNot a member yet
10100 research outputs found
Sort by
Методи і інструменти діджиталізації освітнього процесу у початковій школі
Full text linkУ статті здійснено теоретичний аналіз методів та інструментів цифрової трансформації освітнього процесу у початковій школі в контексті сучасних викликів, пов’язаних із війною, інформаційною глобалізацією та гуманітарною турбулентністю. З’ясовано, що діджиталізація становить методологічну рамку для переосмислення змісту, функцій і структури початкової освіти, виходячи за межі суто технологічного процесу. На основі історико-педагогічної ретроспективи виявлено етапи становлення цифрових моделей, починаючи від інструментальних форм ІКТ-забезпечення до інтегрованих освітніх екосистем. Систематизовано основні концепції цифрової педагогіки, зокрема змішане навчання й інтегровану модель, із визначенням їхніх функціональних, методологічних і дидактичних характеристик. Розглянуто ключові підходи до реалізації цифрової трансформації (системно-діяльнісний, компетентнісний, аксіологічний), що формують педагогічну цілісність і гуманітарну орієнтацію цифрового освітнього середовища. Окрему увагу приділено класифікації цифрових інструментів за функціональними блоками: інтерактивні платформи, онлайн-ресурси, засоби комунікації, інструменти оцінювання та хмарні сервіси. Визначено їхній педагогічний потенціал відповідно до вікових потреб, когнітивних можливостей і дидактичної доцільності. Зроблено висновок про необхідність методологічної інтеграції цифрових рішень як елементу смислової трансформації початкової школи у межах національного освітнього спротиву.
Ключові слова: діджиталізація, цифрова трансформація, початкова школа, цифрова педагогіка, змішане навчання, педагогічні інструменти
Організація виробничої практики в умовах дистанційного навчання
Full text linkАнотація. Виробнича практика є невід’ємною частиною підготовки
студентів і студенток педагогічних спеціальностей, сприяє саморозвитку та
професійному зростанню, створенню особистісному плану розвитку для
майбутньої кар'єри в освітній сфері. Суспільство очікує від нових педагогів не
лише глибоких знань у своїй предметній сфері, але й здатність до інновацій,
критичного мислення, ефективної взаємодії з учнівством та вміння гнучко
реагувати на виклики сьогодення.
У зв’язку з переходом на дистанційне навчання, спричиненим воєнним
станом в Україні, виникла потреба у впровадженні інноваційних підходів до
організації та проведення виробничої практики в закладах загальної середньої
освіти. Це включає розробку й застосування нових форм і методів організації
практичної підготовки студентів. Такі зміни обумовлені необхідністю
адаптації до нестандартних умов освітнього процесу, де практика є важливим
складником. Нові виклики вимагають використання сучасних технологій
навчання й викладання, а також зміни формату взаємодії між учасниками
освітнього процесу.
Для цього необхідно адаптувати практичні завдання таким чином, щоб
вони були максимально гнучкими і доступними для виконання в різних
умовах. Важливо впроваджувати дистанційні та гібридні форми навчання,
інтерактивні платформи, що дозволяють студентству виконувати завдання
навіть за умов обмеженого доступу до ресурсів. Крім того, особливу увагу слід
приділяти психологічній підтримці здобувачів освіти, розвитку їхньої емоційної
стійкості та адаптаційних механізмів. У процесі практичної підготовки мають
бути створені умови для того, щоб студенти могли безперешкодно комуніку-
вати з наставниками, обговорювати складнощі, що виникають, і отримувати
своєчасну допомогу.
На сьогодні дистанційне навчання набуло статусу невід’ємної складової
сучасної освіти, особливо в умовах переміщення університетів та супровод-
жується численними труднощами, які потребують системного підходу до їх
вирішення.
Ключові слова: педагогічна практика, виробнича педагогічна практика,
дистанційне навчання, студенти-практиканти, здобувачі вищої освіти.
ORGANISATION OF INDUSTRIAL PRACTICE IN THE CONTEXT
OF DISTANCE LEARNING
Abstract. Internships are an integral part of the training of students of
pedagogical specialties, contributing to self-development and professional growth,
creating a personal development plan for a future career in education. Society
expects new teachers to have not only deep knowledge in their subject area, but also
the ability to innovate, think critically, interact effectively with students, and respond
flexibly to today's challenges.
Due to the transition to distance learning caused by the martial law in Ukraine,
there is a need to introduce innovative approaches to organizing and conducting
internships in general secondary education institutions. This includes the
development and application of new forms and methods of organizing practical
training for students. Such changes are driven by the need to adapt to the non-
standard conditions of the educational process, where practice is an important
component. New challenges require the use of modern learning and teaching
technologies, as well as a change in the format of interaction between participants in
the educational process.
To do this, it is necessary to adapt practical tasks in such a way that they are
as flexible and accessible as possible in different conditions. It is important to
introduce distance and hybrid forms of learning, interactive platforms that allow
students to complete tasks even with limited access to resources. In addition, special
attention should be paid to psychological support for students, the development of
their emotional stability and adaptive mechanisms. In the process of practical
training, conditions should be created so that students can freely communicate with
mentors, discuss difficulties and receive timely assistance.
Today, distance learning has become an integral part of modern education,
especially in the context of university relocation, and is accompanied by numerous
difficulties that require a systematic approach to solving them.
Keywords: pedagogical practice, industrial pedagogical practice, distance
learning, student intern, higher education student
Формування цінності моральної автономії підлітків в умовах громадських організацій
No full textМоральна автономія є фундаментальною характеристикою особистості, що визначає її здатність діяти на основі внутрішніх переконань і нести відповідальність за власні вчинки. Актуальною педагогічною проблемою є створення умов для ціннісного усвідомлення моральної автономії в позашкільному середовищі. Громадські організації виступають ефективним простором для виховання підлітків у дусі самостійності, відповідальності та етичної самосвідомості. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування, розробка та експериментальна перевірка методики формування цінності моральної автономії підлітків в умовах громадських організацій. У процесі реалізації мети було вирішено такі завдання: визначено сутність і структуру моральної автономії підлітка; досліджено виховний потенціал громадських організацій; розроблено та апробовано педагогічні умови формування цінності моральної автономії; створено діагностичну модель SGE-рейтингування (соціальна, громадянська, екологічна автономія).
Об’єктом дослідження є процес формування моральної автономії підлітків. Предмет дослідження — педагогічні умови та методика формування цінності моральної автономії підлітків у діяльності громадських організацій.
Дослідження проводилося на базі загальноосвітніх шкіл та громадських організації таких міст, як Київ, Запоріжжя, Дніпро, Балта. До формувального експерименту було залучено 164 учасники підліткового віку експериментальної групи та 176 учасників контрольної групи.
Науковою новизною отриманих результатів є те, що вперше: на основі системного підходу визначено сутність і структуру моральної автономії підлітка; узагальнено цілісний комплекс характеристик моральних дій, що базуються на автономності особистості; розроблено та експериментально перевірено методику формування цінності моральної автономії підлітків в умовах громадських організацій; виявлено виховний потенціал громадських організацій та лідерів позаосвітніх соціальних спільнот щодо формування цінності моральної автономії підлітків; розкрито особливості процесу формування цінності моральної автономії підлітків в умовах громадських організацій; уточнено зміст поняття «цінність моральної автономії підлітка»; подальшого розвитку набули зміст, форми й методи формування цінності моральної автономії підлітків у громадських організаціях; педагогічні теорії творчості.
У результаті дисертаційного дослідження встановлено, що ефективне формування цінності моральної автономії в підлітковому віці можливе за умов залучення молоді до активної діяльності у громадських організаціях, що забезпечують середовище морального вибору, самореалізації, рефлексії та взаємодії з соціумом. Результати можуть бути використані у практичній діяльності громадських організацій, при розробленні програм громадянського виховання, в освітньому процесі у сфері середньої та вищої педагогічної освіти, а також у роботі волонтерських та просвітницьких ініціатив демократичного спрямування
Вплив соціальних стереотипів на посттравматичне зростання військовослужбовців: теоретичний аспект
Full text linkУ статті досліджуються особливості
впливу соціальних стереотипів на посттравматичне зростання військовослужбовців у науковому дискурсі
Чорний гумор серед військовослужбовців як захисний механізм психіки в екстремальних умовах
Full text linkВ цих умовах, що тривають вже понад три роки, психіка військовослужбовців використовує всі можливі механізми захисту для того щоб справлятись з емоційним навантаженням та опрацьовувати всі складні виклики та ситуації, що повсякчас трапляються на службі. Одним з найбільш уживаних механізмів захисту є гумор, але у специфічній його формі – чорний гумор
Moderní aspekty vědy. §3.2. Розвиток критичного мислення та креативності майбутніх вчителів музичного мистецтва в контексті міждисциплінарної інтеграції
Full text linkРоль жінок у суспільно-політичному житті України (1917-1939)
Full text linkУ дисертації розкрито особливості участі жінок у визвольному русі 1917-1939 років. В дослідженні виявлено, що Українська революція 1917-1921 років стала одним з каталізаторів активізації участі жінок у державотворчих процесах. Продемонстровано внесок жінок у політико-культурну, військову сферу. Проаналізовано еміграційний етап життя жінок, які опинились за кордоном після поразки революції. Простежено як саме склались долі жінок у більшовицькій окупації, які практики жінки використовували в ув’язненні щоб зберігати свою національну ідентичність. Робота ґрунтується на думці, що жінки ставали частиною суспільних процесів першої половини XX століття й долали упередження. Простежено вплив на історіографічну базу національних та світових тенденцій в галузі гендерно спрямованих історичних досліджень. Аналіз мемуарів дав змогу побачити як жінки розуміли свої ролі у державотворенні, які мали погляди на майбутнє української держави. Проаналізовано в чому полягала робота, на якій зосереджувались жінки, працюючи в Українській Центральній Раді, Генеральному Секретаріаті, органах Гетьманату, Директорії Української Народної Республіки. Встановлено, що частина жінок з початку першої україно-радянської війни брала участь у бойових діях, у ролях, як безпосередньо військовичок, так і медикинь, підпільниць, розвідниць, зв’язкових. Досліджено діяльність жінок, які залишили територію підрадянської України й діяли за кордоном. Порушено питання негативних тенденцій щодо ролі жінки в політичному житті після радянської окупації території України. Дослідження доводить, що жінки були частиною визвольних процесів міжвоєнного періоду, у ролях, які до цього часу частково були їм не доступні. Дисертація має дослідницькі перспективи, у вигляді вивчення методів, практик, масштабів спротиву жінок радянській репресивній системі
Соціально-емоційне навчання як основа інклюзивного освітнього процесу
Full text linkрозвиток учнів, але й на формування їхніх соціальних та емоційних навичок. Соціально- емоційне навчання (СЕН) є основою для створення комфортного, безпечного та сприятливого середовища, у якому всі діти, незалежно від їхніх особливостей, можуть успішно навчатися та розвиватися.
Інклюзивна освіта передбачає створення рівних можливостей для всіх учнів незалежно від їхніх фізичних, когнітивних чи соціальних особливостей. У цьому контексті соціально-емоційне навчання є важливим інструментом, що сприяє успішній інтеграції дітей з особливими освітніми потребами, розвитку їхніх комунікативних навичок та емоційного благополуччя
Педагогіка партнерства: співпраця з батьками в умовах інклюзивного класу
Full text linkУ контексті реформування освіти в Україні, зокрема реалізації концепції «Нова українська школа», педагогіка партнерства проголошується одним із ключових принципів організації освітнього процесу. Особливої значущості вона набуває в умовах інклюзивного навчання, де ефективна взаємодія між педагогом, дитиною з особливими освітніми потребами (ООП) та її батьками визначає не лише якість освітнього процесу, а й психологічний комфорт усіх його учасників
Підготовка майбутнього учительства до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі
Full text linkАнотація. У статті теоретично обґрунтовано необхідність удосконалення системи підготовки майбутнього вчительства до професійної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі. Актуальність дослідження зумовлена викликами сьогодення, зокрема – зростанням кількості людей з інвалідністю і з особливими освітніми потребами, необхідністю адаптації педагогічного процесу до нових умов, а також запитом на формування толерантного та інклюзивного суспільства. У межах дослідження виокремлено чотири ключові компоненти підготовки педагогів до інклюзивної діяльності: концептуально-методологічний (формує наукове бачення інклюзії), ціннісно-мотиваційний (забезпечує розвиток гуманістичних орієнтирів і внутрішньої мотивації), когнітивно-організаційний (орієнтований на оволодіння фаховими знаннями та методиками), рефлексивно-коригувальний (розвиває здатність до критичного самоаналізу та вдосконалення професійної діяльності). Зазначено, що лише системний підхід до інтеграції вказаних компонентів в організацію освітнього процесу здатен забезпечити комплексну підготовку майбутнього вчительства до ефективної роботи з різними категоріями учнівства. Увага акцентується на потребі розвитку емпатії, етичної відповідальності, міжособистісної взаємодії, готовності до командної роботи та здатності створювати безпечне, підтримувальне й адаптивне середовище для навчання кожної дитини.
У статті наголошується на необхідності розробки єдиної, цілісної моделі професійної підготовки майбутніх педагогів, яка інтегруватиме зазначені компоненти з метою цілеспрямованого та системного формування інклюзивної компетентності, необхідної для ефективної роботи в умовах сучасного освітнього середовища.
Ключові слова: інклюзивна освіта, підготовка вчителів, професійна діяльність, інклюзивне освітнє середовище, інклюзивні компетентності, педагогічні кадри, системний підхід.
PREPARING FUTURE TEACHERS FOR PROFESSIONAL ACTIVITY IN AN INCLUSIVE EDUCATIONAL ENVIRONMENT
Abstract. The article theoretically substantiates the need to improve the system of training future teachers for professional activity in an inclusive educational environment. The relevance of the study is due to the challenges of today, in particular, the growing number of people with disabilities and special educational needs, the need to adapt the pedagogical process to new conditions, as well as the demand for the formation of a tolerant and inclusive society. The study identifies four key components of teacher training for inclusive activities: conceptual and methodological (shaping a scientific vision of inclusion), value-motivational (ensures the development of humanistic guidelines and internal motivation), cognitive-organisational (focused on the acquisition of professional knowledge and methodologies), and reflective-corrective (develops the ability for critical self-analysis and improvement of professional activity). It is noted that only a systematic approach to integrating these components into the organization of the educational process is able to provide comprehensive training for future teachers to effectively work with different categories of students. The focus is on the need to develop empathy, ethical responsibility, interpersonal interaction, readiness for teamwork, and the ability to create a safe, supportive, and adaptive learning environment for each child.
The article emphasizes the need to develop a single, holistic model of professional training for future teachers, which will integrate the above components for the purpose of purposeful and systematic formation of inclusive competence necessary for effective work in a modern educational environment.
Key words: inclusive education, teacher training, professional activity, inclusive educational environment, inclusive competencies, teaching staff, systematic approach