Odessa National Medical University Institutional Repository
Not a member yet
12195 research outputs found
Sort by
Diagnostic assessment and treatment of cherubism as prevention of ocular complication
No full textThis is an initiative study. Cherubism as a form of fibrous dysplasia of jaw bones is a
congenital hereditary abnormality of osseous tissue maturation. Although the disease
requires mostly maxillofacial surgery and orthodontic care, patients also have to be
consulted by an ophthalmologist. The purpose of this study was to share our experience
in the diagnostic assessment and treatment of cherubism, a rare form of fibrous dysplasia
that is commonly misdiagnosed, which results in inadequate treatment and may lead
to serious ocular complications. We present our experience of diagnostic assessment
and treatment of four patients with cherubism for one to twenty years. The diagnosis
of cherubism became evident after histological study of the material excised during
surgery, because postoperative histology showed that changes were not cancerous
(adamantinoma), but dysplastic. In addition, new foci developed or old foci recurred
some time after surgery. Consequently, true jaw tumors must be correctly differentiated
from dental cysts and from dysplastic bone lesions. Patients were followed up once
every 6 months. Over the period of follow-up, ocular involvement was observed in
the woman who had been diagnosed in childhood with congenital mixed astigmatism.
Given our observations, one may make a conclusion that cherubism, a rare form of
fibrous dysplasia, is a hereditary or familial disorder, and regresses after completion of
puberty and puberty-related changes in hormonal milieu. Timely orthodontic care (and,
if required, maxillofacial surgery care) will facilitate preventing the progression of the
disease and its ophthalmological consequences. Special attention of ophthalmologists
should be paid to cherubism patients with maxillary lesions
Sensitivity of peripheral blood lymphocytes to adrenaline and acetylcholine in patients with primary and recurrent posterior uveitis
No full textBackground: Posterior uveitis is a polyetiologic group of diseases with polymorphic
clinical manifestations and a prolonged, chronic and recurrent course. In addition,
it is commonly bilateral and often causes complications, loss of working capacity
and early visual disability in young adults. It is an important task of current clinical
ophthalmology to find biomarkers indicating the severity of inflammation and the
likelihood of developing a recurrence of the initial process.
Purpose: To determine the sensitivity of peripheral blood lymphocytes to adrenaline
and acetylcholine in patients with primary and recurrent uveitis at different phases of
the disease.
Material and Methods: One hundred patients with idiopathic posterior uveitis were
examined at different phases of the disease. The control group was composed of 16 healthy
individuals of a similar age. The specific sensitivity of lymphocytes to neuromediators,
adrenaline and acetylcholine (expression of T cell adrenergic and acetylcholine
receptors) was assessed using our complex methodology (in conjunction with a parallel
sampling method) for assessing the individual’s sensitivity to medicaments (biological
regulators) which has been developed at Immunology laboratory, Filatov Institute of
Eye Disease and Tissue Therapy. The method involves obtaining lymphocytes from an
individual, culturing lymphocytes with examined drugs immunohistochemically, and
use of a peroxidase anti-peroxidase method with monoclonal T-cell antibodies.
Results: Absolute and relative adrenoreceptor and acetylcholine receptor expression
levels in patients with posterior uveitis were 1.8-2.0 times and 1.6-2.4 times,
respectively, higher in patients with posterior uveitis compared to controls. Absolute
adrenoreceptor and acetylcholine receptor expression values were 12.6% and 31.7%,
respectively, higher in the recurrent process during active inflammation compared to
the period of remission. However, in patients with posterior uveitis, adrenoreceptor and
acetylcholine receptor expression values in the period of remission were still higher
than normal values. The odds of an increased relative adrenoreceptor expression and
the odds of an increased relative acetylcholine receptor expression on peripheral
blood lymphocytes were 67.5-fold higher and 23.6-fold higher, respectively, among
patients with posterior uveitis compared to controls. The correlation of adrenoreceptor
expression and acetylcholine receptor expression with absolute counts of T cells and T
helpers was stronger than the correlation with B cells, which reflects to a larger extent
the association with the cellular immunity and to a lesser extent the association with
the humoral immunity. There was a moderate correlation of adrenoreceptor expression
and acetylcholine receptor expression with cell subsets of markers of early lymphocyte
activation CD5, autoimmune aggression CD25, intercellular adhesion CD54 and
apoptosis CD95 (Fas/APO-1).
Conclusion: The adrenoreceptor expression and acetylcholine receptor expression on
peripheral blood lymphocytes may be used as a non-specific biomarker of an activated
inflammatory process in posterior uveitis
Прогноз розвитку атрофії зорового нерва у хворих на хронічний передній увеїт
No full textМета: визначити можливість прогнозування розвитку атрофії зорового нерва у хворих на хронічний передній увеїт за ступенем виразності зміни товщини діаметру зорового нерва на хворому оці пацієнта відносно здорового на підставі даних комп’ютерної томографії
Морфологічні порушення паренхіми щитоподібної залози у щурів на третю добу після термічного опіку шкіри
No full textThe purpose of the study was to establish thyroid gland histological and ultrastructural changes of experimental animals 3
days after the thermal skin injury under physiological 0.9 % NaCl solution administration. Intrathyroid hemodynamic changes, the
stromal component structure alterations and destructive processes in the thyroid gland morpho-functional unit - the follicle - were
detected on the microscopic level three days after the animals’ skin experimental thermal injury under the physiological 0.9 % NaCl
solution administration. Thyroid gland capsule and stroma throughout this period of the trials were characterized by collagen fibers
swelling and focal leukocyte infiltration with segmented neutrophils predominance. Thyroid hemodynamics disturbances were
manifested by arterial and venous plethora, stasis in the arterial vessels of the organ and components of the microcirculatory bed.
Follicular cells contained a small nucleus with shallow karyolemа invaginations, marginally located heterochromatin and small
lumps of it dispersed throughout the karyoplasm. Experimental animals’ thyroid gland hemocapillaries were characterized by both
basement membrane components and the endothelial layer swelling as well as stasis of the lumen. Endotheliocytes contained nuclei
with heterochromatin peripheral localization. The third day after a skin burn under the physiological 0.9 % NaCl solution
administration resulted in certain alterations in the structure of the vascular component of the gland; its stroma and parenchyma were
established at the microscopic and submicroscopic level, which could lead to a violation of the secretory cycle of follicular cells and,
as a result, to an imbalance in the synthesis and excretion of thyroid hormones. These pathomorphological intrathyroid disorders
indicate these micro-changes possible reversibility which is important in terms of such a contingent of patients’ pharmacotherapy.Метою дослідження було дослідити гістологічні та ультраструктурні зміни щитоподібної залози піддослідних
тварин через 3 доби після термічної травми шкіри при введенні фізіологічного 0,9 % розчину NaCl. Через три доби після
експериментального термічного ураження шкіри тварин при введенні фізіологічного 0,9 % розчину NaCl на мікроскопічному
рівні виявлено внутрішньотиреоїдні гемодинамічні зміни, зміни структури стромального компонента та деструктивні
процеси в морфо-функціональній одиниці щитовидної залози – фолікулі. Капсула та строма щитовидної залози протягом
цього періоду досліджень характеризувались набряком колагенових волокон та вогнищевою лейкоцитарною інфільтрацією
з переважанням сегментоядерних нейтрофілів. Порушення гемодинаміки щитовидної залози проявлялося артеріальним і
венозним повнокрів'ям, стазом в артеріальних судинах органу та складових мікроциркуляторного русла. Фолікулярні
клітини містили невелике ядро з неглибокими каріолемними інвагінаціями, маргінально розташований гетерохроматин і
невеликі його грудочки, розсіяні по каріоплазмі. Для гемокапілярів щитовидної залози характерно набухання як компонентів
базальної мембрани, так і ендотеліального шару, а також стаз просвіту. Ендотеліоцити містили ядра з гетерохроматиновою
периферичною локалізацією. На третю добу після опіку шкіри при введенні фізіологічного 0,9 % розчину NaCl відбуваються
певні зміни в структурі судинного компонента залози, її строми та паренхіми на мікроскопічному та субмікроскопічному
рівнях, які можуть призвести до порушення секреторного циклу фолікулярних клітин і, як наслідок, до порушення синтезу і
секреції тиреоїдних гормонів. Виявлені патоморфологічні інтратиреоїдні порушення вказують на можливу зворотність цих
мікрозмін, що є важливим з точки зору фармакотерапії такого контингенту пацієнтів
Rare neurogenic retinal tumors in adults: morphological features and diagnostic challenges
No full textThe histological diagnosis of neurogenic tumors remains a challenge,
which may be indicated particularly by the fact that new entities appeared in the new
edition of the World Health organization (WHO) classification.
Purpose: To review the histomorphologic and immunohistochemic features of rare
variants of neurogenic ocular (retinal) tumors in adults.
Material and Methods: Six rare ocular tumors were selected for the study from all
clinical material submitted for pathohistological examination from 2017 to 2020 based
on the presence of morphological evidence of neurogenic differentiation.
Results: The study sample of six rare neurogenic retinal tumors in adults was
conventionally divided into three types: (1) retinal tumors immunohistochemically
similar to cellular ependymoma, but histologically similar to retinoblastoma;
(2) tumors showing no histological pattern characteristic for dictyoma, but the
immunohistochemical features of neuroepithelial differentiation; and (3) tumors showing
histological patterns similar to medulloepithelioma, but the immunohistochemical
features of glial markers.
Conclusion: Obviously, when dividing these tumors into histogenetic groups, not only
the histological structure and immunohistochemical profile, but also tumor location
and typical patient age should be taken into account
Uric Acid and Cardiovascular Risk
No full textThere is evidence that hyperuricemia is an independent cardiovascular risk factor. But it is definitely recommended to control the serum uric acid level in patients with hyperuricemia,
lifestyle change and uric acid lowering diet, and pharmacological treatment in patients with extra-high hyperuricemia even in asymptomatic. At the same time, extra-low serum uric acid level should be avoided during treatmen
Гормональні дослідження жіночої репродуктивної системи. Вагітність, пренатальна діагностика
No full textЛабораторна діагностика в акушерстві та гінекології грає дуже важливу роль. В основі роботи жіночої репродуктивної системи лежать циклічні зміни секреції цілого ряду гормонів та діагностика порушень функціонування цієї системи може бути здійснена тільки лабораторними методами
Способи підвищення ефективності дистанційного засвоєння дисципліни «Внутрішня медицина»
No full textКовід, а потім війна суттєво змінили характер викладання в закладах вищої освіти, у тому числі в медичних університетах. Дистанційна освіта з використанням платформи Microsoft Teems дозволила не зупиняти освітній процес і почала вимагати від викладачів та студентів не лише пристосуватися до технічних особливостей онлайн-засвоєння матеріалу, але й спробувати компенсувати ті складові освіти, які потребують безпосереднього спілкування викладача та студента, студента та хворого
Different anatomy of extrahepatic bile duct in patients with calculous cholecystitis: clinical observations
No full textМета дослідження – ознайомитися з можливостями варіантної анатомії розташування позапечінкових жовчних
проток.
Результати досліджень та їх обговорення. У власній практиці
ми спостерігали двох хворих із нетиповою анатомією позапечінкових жовчних проток.
Хвору Г. було оперовано з приводу хронічного калькульозного холециститу. Під час лапароскопічної холецистектомії ми зіткнулися із наступною ситуацією: безпосередньо в ділянці воріт печінки було виявлено, що жовчний міхур має дуже коротку
протоку. Після дісекції виявлено, що d. cysticus впадає у праву
печінкову протоку. Своєчасне встановлення даної варіантної
анатомії, яка досяглася шляхом обережної дисекції ділянки
з’єднання d. сysticus та d. hepaticus dexter, дозволило запобігти
(у даному випадку) помилкого кліпування правої печінкової
протоки. У наведеному прикладі, можливість вчасного встановлення наявності анатомічних особливостей позапечінкових
жовчних проток дозволило запобігти їх ушкодженню.
Хвору К. було оперовано з приводу гострого калькульозного
холециститу, холедохолітіазу (без клінічних та лабораторних
ознак механічної жовтяниці). Під час лапароскопічної холецистектомії було встановлено, що у пацієнтки має місце варіантна
анатомія позапечінкових жовчних проток, коли права печінкова протока впадає безпосередньо у жовчний міхур. Дана аномалія була виявлена після відділення жовчного міхура від його
ложа, внаслідок чого відбулося ушкодження даної протоки.
Виконано конверсію доступу, встановлено місце виходу з печінки в ділянці жовчного міхура аномальної правої печінкової
протоки. З метою відновлення відтоку жовчі, виконано правобічну гепатикоєюностомію на петлі за Ру, зовнішне дренування
холедоха за Кером, дренування черевної порожнини.
Висновки. Незважаючи не те, що лапароскопічна холецистектомія є стандартною рутинною операцією, слід враховувати
варіабельність розташування позапечінкових жовчних проток.
Вважаємо за доцільне під час дисекції в ділянці переходу міхурової протоки в гепатикохоледох ретельно виділяти всі анатомічні структури до абсолютної їх ідентифікації.The aim of investigation – to get acquainted with the
possibilities of variant anatomy of the extrahepatic bile ducts location.
Results and their discussion. In our own practice, we observed two
patients with the extrahepatic bile ducts atypical anatomy.
Patient G. was operated because of chronic calculous cholecystitis.
During laparoscopic cholecystectomy, we encountered the following situation: it was found that the gallbladder has a very short duct
directly in the region of the portal of the liver. After dissection it was
found that d. cysticus flows into the right hepatic duct. Timely establishment of this variant anatomy, which was achieved by careful dissection of the junction area d. cysticus and d. hepaticus dexter, allowed
to prevent (in this case) wrong clipping of the right hepatic duct. In
this example the possibility of timely establishing the presence of
anatomical features of the extrahepatic bile ducts made it possible to
prevent their damage.
Patient K. was operated because of calculous cholecystitis, choledocholithiasis (without clinical and laboratory signs of mechanical
jaundice). During laparoscopic cholecystectomy, it was established
that the patient has variant anatomy of the extrahepatic bile ducts,
when the right hepatic duct drains directly into the gallbladder. This
anomaly was discovered after the separation of the gallbladder from
its bed, as a result of which this duct was damaged. The access conversion was performed, the place of exit from the liver in the area of
the gallbladder of the anomalous right hepatic duct was established.
In order to restore the outflow of bile, a right-sided hepaticojejunostomy was performed on a Roux loop, external drainage of the choledoch according to Ker, drainage of the abdominal cavity.
Conclusions. Although laparoscopic cholecystectomy is a standard
routine operation, the variability of extrahepatic bile duct location
should be considered.
We consider it expedient during dissection in the area of the transition of the vesical duct to the hepaticocholedoch to carefully isolate
all anatomical structures until their absolute identification
The effectiveness of cytoprotection in the treatment of stable angina in patients with arterial hypertension and hyperuricemia, taking into account the peculiarities of the course of coronary artery disease in wartime
No full textUDC: [616.153.857+616.12-005.4+616.12-008.331.1]:616.12-009.72-08:615.015.44,,364"
DOI: 10.15587/2519-4798.2022.268523The aim of the study is to establish the effectiveness of treatment of severe angina pectoris in patients with hyperuricemia, taking into consideration the peculiarities of the course of coronary artery disease (CAD) in wartime, using
ranolazine – a selective inhibitor of the late sodium flow in combined pharmacotherapy.
Materials and methods. We studied the anti-anginal effect of ranolazine in 14 patients with CAD, stable angina pectoris III-IV functional class (FC), hyperuricemia and arterial hypertension (AH) during 6 months of the 2022 year. The
effectiveness of the study drug on the clinical course of angina pectoris was assessed by questionnaire and clinical
examination after three months of treatment.
The results. At the end of the second week of ranolazine use, angina attacks at rest, which were registered before the
start of the observation, stopped in all patients with angina pectoris III FC and 50 % with angina pectoris IV FC. In
78.6 %, the number of angina attacks and the use of nitrates decreased by more than 2 times; 21.4 % no longer had
angina attacks.
At the end of the first month, anginal attacks were not observed in all patients with angina pectoris III FC and 50 %
with angina pectoris FC IV. In 2 patients with angina pectoris IV FC (50 %), anginal attacks continued to be registered
during physical exertion and emotional stress, but no more than once a week. At the same time, there were no angina
attacks at rest. The same results were obtained during the survey of patients at the end of three months of observation.
Conclusions. Ranolazine is an effective component of anti-anginal therapy, significantly affecting the patient's quality
of life. Therefore, we can recommend ranolazine for patients with hyperuricemia in angina attacks that persist with
insufficient effectiveness of basic therapy with first-line drugs, especially during military conflict