Odessa National Medical University Institutional Repository
Not a member yet
12195 research outputs found
Sort by
Значення вибіркової дисципліни для здобувачів вищої медичної освіти
Get PDFЗгідно вимогам до сучасної медичної освіти та запровадження нових
освітньо- професійних програм процес навчання передбачає перехід до
компетентно-орієнтованого підходу у підготовці лікарів. Навчальний процес у
закладах вищої освіти орієнтується на формування освіченої особистості,
набутті загальних та фахових компетенцій, розвитку клінічного мислення,
посилення мотивації до самовдосконалення, для цього здобувачам вищої освіти
пропонуються вибіркові навчальні дисципліни, які вводяться для задоволення
освітніх і кваліфікаційних потреб здобувача.
Відповідно до Положення про порядок формування індивідуальних освітніх
траєкторій здобувачами освіти третього науково-освітнього рівня, яке
розроблено відповідно до Закону України «Про вищу освіту», Статуту Одеського
національного медичного університету, з урахуванням концептуальних засад
Положення про організацію освітнього процесу в ОНМедУ, містить основні
вимоги щодо права формування індивідуальних освітніх траєкторій
здобувачами вищої освіти університету
Шляхи удосконалення комунікативних навичок у лікарів-інтернів
No full textВраховуючи військові умови сьогодення більшість навчальних закладів в Україні перейшли на дистанційну, або гібридну форму навчання. Перед викладачами стоїть задача забезпечення високого рівня навчання за допомогою дистанційних технологій та організація належного контролю отриманих знань здобувачами освіти. Мета: надання якісної професійної освіти лікарям – інтернам за спеціальністю «Педіатрії» на етапі післядипломної освіти, удосконалення їх професійних та комунікативних навичок
Гнучка комунікаційна структура – запорука якісної освіти під час дистанційного навчання
No full textДекілька років тому весь світ зіткнувся із проблемою
масштабної пандемії COVID-19, яка внесла значні корективи в усі
сфери багатьох країн, зокрема й України. Сфера освіти не стала винятком. Гостро стало питання підготовки спеціалістів напрямків медицини та фармації, оскільки від якості отриманих знань студентами
напряму залежить здоров’я та життя людей. Заклади вищої освіти
стали перед проблемою забезпечення якісного дистанційного освітнього процесу для здобувачів. Наразі, ми знову вимушені повернутись до дистанційного навчання, адже на теренах нашої держави
точаться бойові дії
Протитуберкульозні заходи в епідемічних вогнищах туберкульозної інфекції: методична розробка до семінарських занять з вибіркової навчальної дисципліни
Get PDFМетою методичної розробки до семінарських занять з вибіркової навчальної дисципліни «Протитуберкульозні заходи в епідемічних вогнищах туберкульозної інфекції» є пояснити здобувачам вищої освіти організацію виявлення, діагностики, лікування, профілактики туберкульозу в закладах медичної допомоги на сучасному етапі. Вивчити методи діагностики туберкульозу та існуючі категорії лікування хворих на туберкульоз. Для студентів 5 курсу медичного факультету
Відновлювальний вплив імуноглобуліну G на показники клітинного імунітету у хворих на ко-інфекцію лікарсько-стійкий туберкульоз/ВІЛ з рівнем CD4+-лімфоцитів від 200 до 50 клітин/мкл
No full textObjective – to study the restorative effect of immunoglobulin G (IgG) in patients on indicators of cellular immunity in patients with drug-resistant tuberculosis (DR-TB)/HIV co-infection at the level of CD4+ lymphocytes from 200 to 50 cells/μL. Materials and methods. The study involved 52 patients aged 20 to 55 years, the average age was (37.2 ± 7.8) years. All patients were HIV-positive with laboratory-confirmed DR-TB with mycobacterium resistance to first- and second-line drugs. Patients on DR-TB/HIV were divided as follows: Group 1 (control) – 26 patients with DR-TB/HIV with the CD4 lymphocyte count from 200 to 50 cells/μL, who received standard treatment with second-line antimycobacterial therapy (AMBT) and antiretroviral therapy (ARVT); Group 2 (basic) – 26 patients with DR-TB/HIV with a CD4 lymphocyte count from 200 to 50 cells/μL, who also received standard treatment of second-line AMBD and ARVT, with the addition of complex therapy with intravenous IgG. Results and discussion. In patients of Group 2, at the end of the 20th month of treatment, the normalization of T-helpers level was noted in 69.2 % of people, which reached the average values of (830.0 ± 15.2) cells/μL, with an increase to a subnormal level (408,0 ± 1.6) cells/μL in 30.8 % of patients (p < 0.05). Normalization of the T-helpers indicator in Group 1 was noted on the 20th month only in 42.3 % of people, and it amounted to (670.0 ± 14.5) cells/μL (р < 0.05). The relative (percentage) level of the T-helpers indicator in the 20th month reached normal values in 61.5 % (р < 0.05) of patients of Group 2, among patients of Group 1 – in 34.6 % of people (р < 0.05 ). The absolute number of T-suppressors at the end of the 20th month decreased to the norm in 76.9 % of patients and 46.2 % of patients in Groups 2 and 1, respectively (p < 0.05). In patients of Group 2, on the 20th month of treatment, the physiological level of the T-suppressors indicator (19–35) % was reached in 65.4 % of cases (р < 0.05); in Group 1, the normal level was registered in 38.5 % of patients (p < 0.05). The CD4+/CD8+ Ratio was below the norm in 100 % of patients of Group 1 during 14 months inclusive, and only on the 20th month it reached the norm in 23.1 % of patients (p < 0.05). Group 2 patients had normalization in 57.7 % of cases at the 20th month (р < 0.05). The additional use of intravenous IgG in the complex treatment of patients with DR-TB/HIV
contributed to a faster recovery of the cellular link of immunity, which makes it possible to prescribe antiretroviral therapy to patients with DR-TB/HIV at an earlier time, prevent the development of systemic inflammation and improve the prognosis for survival.Мета роботи – вивчити відновлювальний вплив імуноглобуліну G (IgG) на показники клітинного імунітету у хворих на ко-інфекцію лікарсько-стійкий туберкульоз (ЛС-ТБ)/вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) при рівні СD4+-лімфоцитів від 200 до 50 клітин (кл)/мкл. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 52 пацієнти віком від 20 до 55 років (середній вік – (37,2 ± 7,8) року). Усі хворі були ВІЛ-позитивні з лабораторно підтвердженим ЛС-ТБ зі стійкістю мікобактерій до препаратів першого та другого ряду. Хворих розподілили на дві групи: група 1 (контрольна) – 26 хворих з рівнем СD4+-лімфоцитів від 200 до 50 кл/мкл, які отримували стандартне лікування (антимікобактеріальні препарати (АМБП) другого ряду та антиретровірусну терапію (АРВТ)), група 2 (основна) – 26 хворих з рівнем СD4+-лімфоцитів від 200 до 50 кл/мкл, які, крім стандартного лікування АМБП другого ряду та АРВТ, отримували терапію внутрішньовенним IgG. Результати та обговорення. У хворих групи 2 наприкінці 20-го місяця лікування у 69,2 % осіб зафіксовано нормалізацію рівня Т-хелперів (у середньому — (830,0 ± 15,2) кл/мкл), у 30,8 % – субнормальний рівень ((408,0 ± 1,6) кл/мкл) (р < 0,05). Нормалізація цього показника в групі 1 (у середньому – (670,0 ± 14,5) кл/мкл) зареєстрована лише у 42,3 % осіб (р < 0,05). Відносний рівень Т-хелперів наприкінці 20-го місяця досягнув нормальних значень у 61,5 % (р < 0,05) хворих групи 2 і 34,6 % осіб (р < 0,05) – групи 1. Абсолютне число Т-супресорів наприкінці 20-го місяця знизилося до норми у 76,9 і 46,2 % хворих у групах 2 та 1 відповідно (р < 0,05). У групі 2 досягнуто фізіологічного рівня цього показника (19—35 %) у 65,4 % випадків (р < 0,05), у групі 1 – у 38,5 % (р < 0,05). Імунорегуляторний індекс (CD4+/CD8+) був нижчим за норму у 100 % хворих групи 1 протягом 14 міс і лише на 20-й місяць досяг норми у 23,1 % пацієнтів (р < 0,05). У групі 2 на 20-й місяць нормалізація цього показника зафіксована у 57,7 % випадків (р < 0,05). Висновки. Додаткове застосування внутрішньовенного IgG у комплексному лікуванні хворих на ЛС-ТБ/ВІЛ сприяло швидшому відновленню клітинної ланки імунітету, що дає змогу в ранніші терміни призначати АРВТ хворим на ЛС-ТБ/ВІЛ, запобігти розвитку системного запалення та підвищити прогноз щодо виживання
Сучасні заходи викладання оториноларингології іноземним здобувачам вищої освіти
No full textІнтерактивні методи навчання іноземних студентів на кафедрі оториноларингології дозволяють підвищити якість освіти, оскільки їх застосування збільшує відсоток самостійної роботи студентів при освоєнні матеріалу, створюють можливість формування нового випускника медичного університету високого професійного рівня
Методика CLIL. Основні переваги та недоліки
No full textНавчання сучасних фахівців сьогодні неможливе без викладання іноземних мов. Спеціалісти багатьох напрямів повинні розуміти, аналізувати всю інформацію, що стосується їх професійної галузі та яку подано іноземною мовою, вміти спілкуватися з колегами, що проживають у інших країнах і передавати свій досвід далі. Сучасна методологія викладання іноземних мов є багатою на освітні
методики, що поєднують у собі все необхідне для цього. Найпоширенішими прикладами є методики занурення, двомовна освіта, багатомовне навчання та збагачені мовні програми. Серед них необхідно виділити інтегроване змістове та мовне навчання (CLIL). За визначенням Д.Койла, Ф. Худа та Д.Маршала, CLIL – це іноваційний підхід у викладанні мови і змісту, коли вивчається не тільки мова
або тільки зміст, а все гармонійно поєднується і вивчається разом водночас. Серед інших подібних підходів, методика CLIL вирізняється акцентуванням на змісті через використання іноземної мови. Поєднуючи ці два компоненти, здобувач освіти навчається одразу двом дисциплінам. Цей підхід є перспективним і використовується зазвичай у викладанні змісту таких
природничих наук, як, наприклад, біологія, історія, фізика
Підходи щодо відновлювального лікування хворих з артралгіями у постковідному періоді
No full textМетою дослідження було підвищення ефективності
відновлювального лікування пацієнтів з артралгічним синдромом у
постковідному періоді шляхом застосування комбінованої кінезіотерапії у
комплексній реабілітації зазначеного контингенту хворих.
Об’єктом клінічного дослідження було 32 пацієнти віком від 23 до 56 років
з постковідним синдромом, основним проявом якого були артралгії. Для
оцінки ефективності застосування комбінованої кінезіотерапії, хворих було
розподілено у дві групи спостереження. Пацієнти першої групи в комплексному
відновлювальному лікуванні отримували стандартну кінезіотерапію, пацієнти
другої групи – комбіновану кінезіотерапію на похилій площині
Особливості раціону харчування при дерматитах: харчові тригери
No full textОстанніми роками дедалі більше досліджень у царині дерматології було спрямовано на вивчення зв’язку між гігієною харчування людини й станом її шкіри. Головним чином, акцентом вивчення був атопічний дерматит або, як його ще називають, нейродерміт. За оцінками, він вражає від 10% до 25% дітей, і найчастіше у віці до 5 років, і до 7% дорослих у всьому світі. Як правило, з часом перебіг хвороби полегшується і пацієнт відчуває поліпшення загального стану, але можливі різні варіанти розвитку хвороби. Деякі дослідження показали, що менш ніж у 4% дітей розвивається класичний атопічний марш, за яким ідуть харчова алергія, астма та, зрештою, алергічний риніт, при цьому останні дані вказують на складніший гетерогенний перебіг хвороби та алергічні супутні захворювання, що часто виникають разом. Добре відомо, що в основі атопічного дерматиту лежить взаємодія генетичної схильності та чинників навколишнього середовища, а саме особливостей харчування людини
Results of the application of an improved prognostic and therapeutic algorithm for the provision of radical surgical care to patients with mechanical jaundice of benign and malignant genesis
No full textПроблема поліпшення результатів надання хірургічної допомоги хворим із синдромом механічної жовтяниці, як ускладненням раку панкреатобіліарної зони та хронічного псевдотуморозного панкреатиту, досі
дискутується.
Мета – поліпшити результати надання радикальної хірургічної допомоги хворим із раком панкреатобіліарної зони та хронічним псевдотуморозним панкреатитом, що ускладнені синдромом механічної жовтяниці.
Матеріали та методи. Проаналізовано результати хірургічного лікування 272 хворих із синдромом механічної жовтяниці. До основної групи увійшло 112 пацієнтів, яким застосовували власно розроблений
прогностично-лікувальний алгоритм. До групи порівняння увійшло 160 пацієнтів, яким виконували передопераційну підготовку поза цим алгоритмом.
Результати. Майже у всіх досліджуваних хворих основної групи відбулися однонуклеотидні генетичні
мутації за генами PRSS 1 (Arg122His), SPINK 1 (Asn34Ser), TNF (G308A) та CFTR (Phe508del). У хворих основної групи за даними УЗ-еластографії щільність патологічного фокусу для раку підшлункової залози становила 7,5±0,8 од., а для хронічного псевдотуморозного панкреатиту – 5,6±0,5 од. (p<0,05). Найбільш значущі
відмінності спостерігалися за частотою неспроможності панкреатодигестивного анастомозу (χ2=6,95; р=0,008)
і за частотою кровотечі в післяопераційному періоді (χ2=4,29; р=0,004). Кількість загрозливих життю післяопераційних ускладнень в основній групі становила 42 (37,5%) випадки, а в групі порівняння – 102 (63,8%)
випадки (χ2=18,22 df=1 p<0,0001). В основній групі померло 7 (6,3%) хворих, у групі порівняння – 19 (11,9%).
Висновки. Упередження розвитку безпосередніх післяопераційних ускладнень у хворих із вогнищевою
патологією панкреатобіліарної зони на тлі механічної жовтяниці досягається завдяки поєднанню молекулярно-генетичних досліджень із визначенням фенотипу хворого, УЗ-фіброеластографії та математичного
моделювання показників стану хворих.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.The problem of improving the results of surgical care for patients with mechanical jaundice syndrome as a complication of pancreaticobiliary
cancer and chronic pseudotumor pancreatitis is still being discussed.
Purpose – to improve the results of radical surgical care for patients with pancreaticobiliary cancer and chronic pseudotumour pancreatitis
complicated by mechanical jaundice syndrome.
Materials and methods. The results of surgical treatment of 272 patients with mechanical jaundice syndrome were analyzed. The main group
included 112 patients who were treated with our own developed prognostic and therapeutic algorithm. The comparison group included
160 patients who underwent preoperative preparation outside this algorithm.
Results. Almost all the patients in the main group had single nucleotide genetic mutations in the PRSS 1 (Arg122His), SPINK 1 (Asn34Ser), TNF
(G308A) and CFTR (Phe508del) genes. In patients of the main group, according to ultrasound elastography, the density of pathological focus for
pancreatic cancer was 7.5±0.8 units, and for chronic pseudotumour pancreatitis – 5.6±0.5 units (p<0.05). The most significant differences were
observed in the frequency of pancreaticodigestive anastomosis failure (χ2=6.95; p=0.008) and in the frequency of bleeding in the postoperative
period (χ2=4.29; p=0.004). The amount of life-threatening postoperative complications was 42 (37.5%) cases in the main group and 102 (63.8%)
cases in the comparison group (χ2=18.22; df=1; p<0.0001). In the main group 7 (6.3%) patients died, in the comparison group – 19 (11.9%).
Conclusions. Prevention of the development of immediate postoperative complications in patients with focal pathology of the pancreatobiliary zone against the background of mechanical jaundice is achieved by combining molecular genetic studies with the determination of
the patient’s phenotype, ultrasound fibroelastography and mathematical modelling of patient status.
The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local
Ethics Committee of the participating institution. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies.
No conflict of interests was declared by the authors