Kharkiv Polytechnic Institute
eScriptorium - archive of rare publications and manuscripts for science and educationNot a member yet
11227 research outputs found
Sort by
Писатели в Отечественной войне 1941–1945 гг. Письма читателей
No full text20 октября 1942 г.
Письмо от старшего сержанта Гуцеля Семена Абрамовича, рождения 1904 г., Харьковской области, город Краснокутск. Пишу из действующей армии. Пишу оттого, что год, как никто мне не пишет, а семья моя — две девочки и жена, родные и невестка — все захвачены гитлеровской армией. Разрешите мне, дорогой писатель, написать Вам о моей семье, о моем городе.
Я жил и не знаю, как описать эту жизнь. Город наш Краснокутск — древний и культурный. Везде был порядок, и город был советским богатырем, как говорят, житницей: четыре сахарных завода, колхозы зажиточного житья, электростанция, десятилетка, в которой учились мои дочки — Галя в 10-м классе и Тася в 8-м. Потом клиника, больница, Дом культуры. А основан город над рекой Мерлом. Как радостно было нам жить над этой рекой! Я не умею об этом сказать.
Я рад, что на мою долю выпало защищать в первом бою город Москву, где меня под Волоколамском поранило. Вылечили меня от ран, и сейчас я защищаю колыбель революции — Ленинград. И я много видел издевательств над народом в городах и деревнях и еще сильнее стал ненавидеть фашистских гадов. На моем счету 75 фашистов, и меня наградили медалью «За отвагу», а за все, что описал, и за все, о чем я не умею сказать, я буду еще сильнее мстить фашистам. И если я погибну, я скажу спасибо, что я прожил четверть века вольно и весело, как человек.
С. Гуцель.Письма воинов Красной Армии к известным советским писателям — это скромный и непритязательный рассказ о внутреннем, духовном облике самой Красной Армии.
Мы видим из писем, как жадно, с каким увлечением читали во время Отечественной войны наши бойцы, сержанты и офицеры книги и газеты, попадавшие на фронт. Они читали книги в перерывах между боями, читали в траншеях и землянках, читали в госпиталях и на марше.
Очень часто они читали совместно, коллективно, и после прочтения возникали оживленные беседы. Часть писем, приводимых в сборнике, была послана писателям именно после коллективного чтения, и свою благодарность читатели выражают коллективно, подразделениями, взводами, батареями. Читали бойцы на фронте, читали партизаны в тылу противника, и роман Алексея Николаевича Толстого «Петр I» был самым ценным трофеем, отбитым в бою с диверсантами гестапо.
Памятные статьи А. Н. Толстого, Тихонова, Гроссмана, Эренбурга читались и перечитывались, вырезывались из газет, передавались из рук в руки, обходили передовые линии фронта. (Д. Заславский)
«Звонкими живыми летописями» назвал Гоголь народные песни. Своеобразными живыми летописями можно было бы назвать тысячи читательских писем к писателям, так просто и искренно раскрывающих богатую многогранную душу советского человека, еще более возмужавшего в годы войны, нашедшего в себе достаточно мужества и силы, чтобы преодолеть сильнейшего врага и «дни бед народных» превратить в дни торжеств, в дни чести и славы… «Здесь русские, украинцы, еврей, узбек. Национальностей у нас много..; Мы очень дружно живем», — пишет узбек Мирза-Мурад Алимов из-под Ленинграда, понимая, что от судьбы Ленинграда зависит и судьба его родного Ташкента. (П. Шамес
Солон. Часть І (до 594 г до н. эры). (Исследовательский этюд из истории Афин VI века до н. эры)
No full textС дарственной надписью автора
Советские железнодорожники в Великой Отечественной войне
No full textВелику допомогу Червоної Армії надали радянські залізничники у дні героїчної оборони Сталінграда. У небачено короткі терміни тут було збудовано залізниці Сталінград — Володимирська Пристань і Саратов — Сталінград. Ці лінії були використані для зосередження військ Червоної Армії та виконання стратегічного плану розгрому німців під Сталінградом
Про Закарпатську Україну
No full textПід час перебування у Москві Прем'єр-Міністра Чехословацької Республіки п. Зд. Фірлінгера і членів Чехословацького Уряду відбувалися переговори між Радянським Урядом і Чехословацьким Урядом про Закарпатську Україну. Ці переговори, які відбувалися в атмосфері сердечності і щирої дружби, привели до підписання 29 червня цього року в Москві «Договору між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Чехословацькою Республікою про Закарпатську Україну» і Протоколу до нього.
Договір підписаний в Кремлі за уповноваженням Президії Верховної Ради СРСР Заступником Голови Ради Народних Комісарів Союзу РСР і Народним Комісаром Закордонних Справ В. М. Молотовим і за уповноваженням Президента Чехословацької Республіки Головою Ради Міністрів Чехословацької Республіки п. Зд. Фірлінгером і статс-секретарем Міністерства Закордонних Справ п. В. Клементісом.
При підписанні Договору був присутній Голова Ради Народних Комісарів СРСР Й. В. Сталін.
Нижче наводяться тексти Договору і Протоколу до нього
Повідомлення Надзвичайної Державної Комісії по встановленню і розслідуванню злочинств німецько-фашистських загарбніків. Про матеріальну шкоду, заподіяну німецько-фашистськими загарбниками державним підпріємствам і установам, колгоспам, громадським організаціям і громадянам СРСР
No full textНа виконання Указу Президії Верховної Ради СРСР від 2 листопада 1942 року Надзвичайна Державна Комісія провела облік шкоди, заподіяної німецько-фашистськими загарбниками громадянам, колгоспам, громадським організаціям, державним підприємствам і установам СРСР, І встановила, що на території Радянського Союзу, яка зазнала окупації, ворог завдав величезної шкоди народному господарству і населенню
