Kharkiv Polytechnic Institute
eScriptorium - archive of rare publications and manuscripts for science and educationNot a member yet
11227 research outputs found
Sort by
Табір знищення
No full text"Тут же на підлозі стоять кілька круглих герметично закупорених банок, на яких написано «циклон і далі дрібно — «для спеціального використання у східних областях». Речовину, що була у цих банках, ї висипали через труби в ту сусідню камеру, коли вона наповнювалася людьми.
Люди були голі, їх ставили щільно один до одного і вони не займали багато місця. На 40 квадратних метрах камери втискували понад 250 чоловік. їх впихали туди, зачиняли за ними сталеві двері, обмазували краї дверей глиною для більш герметичної закупорки, і через труби спеціальна команда, яка надягала протигази, висипала туди із цих круглих коробок «циклон». Це дрібні, голубі, невинні на погляд кристали, які у сполученні з киснем негайно починають виділяти отруйні речовини, що діють відразу на всі центри людського тіла"."Наприкінці 1940 року за два кілометри від Любліна на величезному пустирі, що тягнеться справа від Хелмського шосе, появилося кілька офіцерів військ СС і землеміри з рулетками. Через кілька днів тут була відміряна величезна ділянка, що захопила майже увесь пустир загальною площею в 25 квадратних кілометрів. На складених у гестапо планах цієї земельної ділянки було нарізано 16 величезних квадратів і в кожному з них вміщалося по двадцять однакових прямокутників. Прямокутниками позначали бараки, квадратами — так звані поля, сектори, оточені з усіх боків колючим дротом. Вгорі, на першому плані, стояв заголовок, який потім зник: «Табір Дахау № 2». Гестапо розпочало під Любліном будівництво концентраційного табору небаченого масштабу, який за системою своєю являв собою точну копію знаменитого табору Дахау в Німеччині, але розмірами в кілька разів більший за нього.
Будівництво почалося взимку 1941 року. Спочатку до нього було залучено деяке число польських цивільних інженерів та робітників, до яких незабаром, як основну робочу силу, приєднали поляків і євреїв—військовополонених, захоплених під час німецько-польської війни 1939 року, а приблизно з серпня 1941 року в таборі, що будувався, як робоча сила була поселена перша тисяча російських військовополонених і мирних людей. До цього часу в таборі було наполовину забудоване перше поле, або, як німці називали його, «перший блок», на якому вже стояли десять бараків. Будівництво тривало всю осінь 1941 року і зиму 1942 року.
Число людей, що працювали на будівництві, дедалі зростало Незабаром, услід за росіянами, прибули великі групи політичних в’язнів чехів та поляків і переведених з інших таборів де вони здебільшого сиділи ще з 1933 року. Восени 1941 року сюди були переведені на роботу перші дві тисячі євреїв з. люблінського гетто. Услід за ними у грудні 1941 року з люблінського замку прибуло 700 поляків. Потім до табору потрапили 400 польських селян, які не здали своєчасно податків німецькій державі. У квітні 1942 року до табору прийшли транспорти з 12 тисячами чоловік з Словакії — це були євреї і політичні в'язні. Увесь травень прибували все нові й нові транспорти з Чехії, Австрії, Німеччини. Будівництво табору провадилося найнапруженішими темпами, і до травня були закінчені 1, 2, 3 і 4 бараки, розраховані приблизно на 40 тисяч місць"
Великая Днепровская переправа
No full textБрошура складена за матеріалами військових кореспондентів центрального та фронтового друку
Военное поражение Германии в 1918 году. Из цикла лекций по истории СССР
No full textУ брошурі розглядаються питання німецької стратегії та тактії під час першої світової війни. Недоліки союзників у веденні війни. Роль тилу для німецької армі
Визволена Київщина : Збірник матеріалів, присвячених першій річниці з дня визволення Києва і Київської області з німецької неволі
No full textЛагери смерти : Сборник документов о злодеяниях немецко-фашистских захватчиков в Белоруссии
No full textСообщение Чрезвычайной Государственной Комиссии по установлению и расследованию злодеяний немецко-фашистских захватчиков и их сообщников и причиненного ими ущерба гражданам, колхозам, общественным организациям, государственным предприятиям и учреждениям СССР. О разрушениях и зверствах, совершенных немецко-фашистскими захватчиками в городе Киеве
No full textГряде розплата
No full text"Дивлюсь і бачу — скрізь пустині. Де міста?
Де слави древньої святині? Скрізь руйновища й тінь хреста проклятого на всіх язиках.
— Потрощені сади, ліси...
В степах стоогнений музика громохко трубить на баси... Якою кров'ю віддамо за спалені веселі села? ... Карбуймо у серці все ми! І прийдемо з усіх кінців, без тіні жалю на лиці і запитаєм: де подів добуте нами у труді добро? Куди сховав те, що безкарно грабував у нашім краї, в полі, в хаті? Про все спитаєм при розплаті! Про вугіль, хліб, вино, залізо, кого, за що і де зарізав, спалив, замучив, розтерзав?.. Ані одна гірка сльоза не буде прощена! Сповна наллєм смертельного вина і скажем: пий, твоя війна, твоя, мерзотнику, вина — тобі й питво отруйне пити!""Земля ридає. Стогнуть гори. О, горе, горе, горе, горе!
Куди не кинь, куди не глянь, кипить кривавий океан народних мук... Німіють боги. Шкода шукати аналогій у хащах темних та глибоких минулих плутаних сторіч. Нема. Не знайдеш. Марна річ."
Збірник пісень Вітчизняної війни. Складено з творів композиторів Харкова до річниці визволення рідного міста від німецько-фашистських загарбників
No full text"...Кличем окриленим, радості знаменем шириться вістка, як марш: Харків не скорений, Харків поранений знов і навіки вже наш..." (Т. Масенко)"Напередодні Вітчизняної війни Харківська Спілка Радянських Композиторів являла собою один з найміцніших творчих колективів на Україні, що складався з 36-ти композиторів та музикознавців.
Потрапивши під час евакуації до братніх національних республік Радянського Союзу, харківські композитори, з одного боку, значно збагатили свою музичну мову вивченням на місці музичного фольклору цих республік і, з другого боку, своєю творчістю внесли багато цінного в розвиток музичної культури братніх республік.
Треба також відзначити творчу роботу харківських композиторів у військових частинах.
Композитор Лебединець за свою роботу в Академії ім. Молотова та у військових частинах Середньоазіатської Військової Округи одержав звання заслуженого діяча мистецтв Узбекської РСР.
На конкурсі в Ашхабаді на похідну червоноармійську пісню Мейтус одержав першу премію, а Файнтух на конкурсі Середньоазіатської Військової Округи за свою стройову пісню „Зеленые фуражки" одержав третю премію.
Повернувшись до рідного Харкова, наші композитори, ще з більшим піднесенням і творчим підйомом взялись до творчої праці. За короткий час поновлення роботи Спілки з'явилось багато творів, значне місце серед яких складають твори, присвячені визволенню Харкова: Лебединець—„Харківським дивізіям"; Тіц—„Навіки наш"; Гайдамака—„Пісня про Харків"; Дашевський—„Последняя почесть" (пісня пам'яті генерала Ватутіна); Нахабін—„Ой, поля, ви, поля"; Борисов—„Вперед в наступленье".
За час відновлення роботи Харківської Спілки Композиторів члени Спілки—музикознавці закінчили ряд цікавих науково-дослідницьких робіт. Так, наприклад, кандидат мистецтвознавчих наук, професор Міклашевський закінчив свою цікаву працю „Музичне життя Харкова" від його заснування до наших часів.
Доцент Тюменева закінчила дослідницьку роботу на тему: „Чайковський і українська народна пісня".
Цю збірку вибраних пісень Харківська Спілка Композиторів склала до річниці визволення Харкова від німецько-фашистських загарбників. До цієї знаменної роковини колектив харківських композиторів приходить, як що і не в тому складі, як це було до війни, але знову згуртований як і раніше, навколо Спілки Композиторів і сповнений творчого ентузіазму в ім'я Вітчизни, в ім'я перемоги над заклятим ворогом, яка вже не за горами"
Звірства і злочини німецько-фашистських загарбників на Харківщині : збірник документів
No full text"Об'ява німецького коменданта м. Харкова 14 листопада 1941 р.
ДО НАСЕЛЕННЯ МІСТА ХАРКОВА:
Через вибух російських мін у Харкові сьогодні загинули німецькі солдати. Це є доказом того, що населення на повторні клики та накази німецьких збройних сил активно співпрацювати у розмінуванні не відгукнулося. Німецькі збройні сили тепер будуть діяти безпощадно. Так, сьогодні були покарані на смерть 50 членів комуністичної партії. Крім цього, арештовано 1000 осіб, як заложників. При дальших виступах проти німецьких збройних сил 200 з них будуть розстріляні.
Заборонений час для мешканців міста Харкова установлюється від 16.00 годин до 6.00 годин.
Хто в цей час знаходитиметься на вулицях або площах без відповідного посвідчення — буде розстріляний. Кожний мешканець Харкова особисто, своїм власним життям, відповідає за безпеку німецьких збройних сил, і ставить на карту не лише своє власне, але також життя всіх мешканців Харкова. Комендант міста"
