Scientific-theoretical almanaс "Grani" / Науково-теоретичний альманах "Грані"
Not a member yet
1972 research outputs found
Sort by
Організація, розвиток та сучасний стан документообігу з туризму в регіонах (на прикладі Шекі-Загатальського економічного району)
Get PDFRegional library-information activity cannot develop successfully only within the framework of that system. Establishing system interaction with other scientific information bodies is one of the most important conditions for proper organization of library-information and bibliographic service in a centralized system. This includes library-information provision in the field of tourism and document flow, which is the main component of the library fund. Nowadays, it is a well-known fact that even the largest library cannot meet the information needs of readers based only on its own resources and resources. Information provision becomes more effective when the most up-to-date sources are used promptly.
We should also note that tourism is one of the developing fields of activity in modern times. The study of document flow is important in the creation, formation and development of information in this field. Conducting research on this topic is also of fundamental importance (Ismayilov,2010a). The use of e-tourism services is already widespread in most of the developed countries in terms of tourism. The places where people want to go on a tourist trip, the services there, etc. they get detailed information about it via the Internet, choose a place in the place they like and pay by electronic transfer. Providing high-standard service to tourists coming to our country depends on many factors. In this regard, the role of guides, guide-interpreters in the organization of tourism-excursion work should be specially mentioned. Excursion service is of great importance in the tourism sector. This service, in addition to being an information-informative and propaganda tool, also includes organizational, intermediary, trade, sports-entertainment, and in some cases operational-supervision activities.
According to the "State Program" (2004-2008) of the socio-economic development of regions in the Republic of Azerbaijan, our republic is divided into 10 economic regions. One of them is Sheki-Zagatala economic region (Ismayilov, & Ismayilov, 2007). The economic region includes Shaki, Gakh, Zagatala, Gabala, Oguz, Balakan administrative regions. Shaki-Zagatala economic region is located in the north-eastern part of the republic and with favorable natural and geographical conditions, natural resources contribute to the economic development of this region. has a positive effect. The economic region with an area of 8.96 thousand square kilometers covers 10.3% of the territory of the republic. According to 2017 data, the population of the economic region with a population of 616,800 makes up 6.5% of the population of the republic. The main part of the population lives in the foothills. The location of the region above sea level has created a foundation for the development of agriculture in the economic region (Mahammadli, 2022a).Регіональна бібліотечно-інформаційна діяльність не може успішно розвиватися лише в рамках системи. Налагодження системної взаємодії з іншими органами наукової інформації є однією з найважливіших умов належної організації бібліотечно-інформаційного та бібліографічного обслуговування в централізованій системі. Це й бібліотечно-інформаційне забезпечення у сфері туризму та документообігу, яке є основною складовою бібліотечного фонду. Нині загальновідомо, що навіть найбільша бібліотека не може задовольнити інформаційні потреби читачів, спираючись лише на власні ресурси. Інформаційне забезпечення стає більш ефективним, коли використовуються найновіші джерела.
Також слід зазначити, що туризм є однією із сфер діяльності, що розвиваються в наш час. Вивчення документообігу є важливим у створенні, формуванні та розвитку інформації в цій галузі. Проведення досліджень на цю тему також має принципове значення (Ismayilov, 2010a). Використання послуг електронного туризму вже широко поширене в більшості розвинених країн з точки зору туризму. Місця, куди люди хочуть поїхати в туристичну поїздку, послуги в них тощо – вони отримують детальну інформацію через Інтернет, обирають місце, яке їм подобається, і оплачують електронним переказом. Забезпечення якісного обслуговування туристів, які приїжджають до нашої країни, залежить від багатьох факторів. У зв'язку з цим слід окремо відзначити роль гідів, гідів-перекладачів в організації туристсько-екскурсійної роботи. Важливе значення в туристичній сфері має екскурсійне обслуговування. Ця послуга, крім інформаційно-інформаційного та пропагандистського засобу, включає також організаційну, посередницьку, торговельну, спортивно-видовищну, а в окремих випадках і оперативно-контрольну діяльність.
Згідно з «Державною програмою» (2004–2008) соціально-економічного розвитку регіонів Азербайджанської Республіки, республіка поділяється на 10 економічних районів. Одним з них є Шекі-Загатальський економічний район (Ismayilov, K., & Ismayilov, N., 2007). Економічний район включає Шакінський, Гахський, Загатальський, Габалинський, Огузький, Балаканський адміністративні райони. Шаки-Загатальский економічний район розташований в північно-східній частині республіки та сприятливі природно-географічні умови, природні ресурси сприяють економічному розвитку цього регіону, що має позитивний ефект. Економічний район площею 8,96 тис. кв.км займає 10,3% території республіки. За даними 2017 року населення економічного району з чисельністю 616,8 тис. осіб становить 6,5% населення республіки. Основна частина населення проживає в передгір'ях. Розташування області над рівнем моря створило основу для розвитку сільського господарства в економічному районі (Mahammadli, 2022a)
Посттравматичні стресові розлади у військових умовах (інформативний аналіз проблеми)
Get PDFThe article deals with the topical issue of modern psychology - post-traumatic stress disorders in military conditions. The author indicates the origin and definition of the concept of "stress". The problem of stress is also related to tension, emotional experiences, non-specific reaction of the body. Stress is defined as a state of anxiety, tension, as an event or condition in the physical or social environment, which leads to the adoption of avoidance measures, aggression, decisions to eliminate and reduce threatening conditions.
The great importance of H. Selye's works regarding the general adaptation syndrome was noted. Different approaches to this problem are considered. The statement of N. Tarabrina that historically research in the field of post-traumatic stress developed independently of stress research is analyzed. The fact that stress primarily involves the emotional apparatus and affective reactions is noted. Scientists also note the ambiguity of the term "stress", its various interpretations.
In addition, post-traumatic stress disorder (PTSD) is said to be a non-psychotic delayed response to traumatic stress. Scientists write that PTSD occurs in people who have experienced an extremely strong psychological and/or physical shock that they perceive as particularly painful. The authors emphasize the idea of severe consequences of modern wars, psychological trauma of combatants. It is especially noted that for the first time PTSD in military personnel was studied by American scientists. At the same time, the scientific activity of the American doctor B. Kolodzin, who described the vast experience of working with American servicemen during the war in Vietnam, stands out. The American Psychiatric Association lists the following symptoms of PTSD in military personnel: threat to life; serious injury; being an eyewitness at the scene of tragic events, which causes a feeling of strong fear and helplessness; haunting pictures of the past; recurring memories and emotions; dreams, nightmares, illusions, hallucinations associated with traumatic events, the memory of which is often pushed out of consciousness.У статті розглядається актуальне питання сучасної психології – посттравматичні стресові розлади у військових умовах. Автор вказує на походження та визначення поняття «стрес». Проблема стресу також пов'язана з напругою, емоційними переживаннями, неспецифічної реакцією організму. Стрес визначається як стан тривоги, напруги, як подія або стан у фізичному чи соціальному середовищі, що призводить до прийняття заходів щодо уникнення, агресії, рішення щодо усунення та зменшення загрозливих умов.
Відзначено велике значення праць Г. Сельє щодо загального адаптаційного синдрому. Розглянуто різні підходи до цієї проблеми. Проаналізовано твердження Н. В. Тарабріної про те, що історично дослідження в області посттравматичного стресу розвивалися незалежно від дослідження стресу. Відзначено той факт, що до стресу в першу чергу відноситься емоційний апарат, афективні реакції. Вчені також відзначають неоднозначність терміна «стрес», його різноманітні трактування.
Крім того, зазначається, що посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) є непсихотичною відстроченою реакцією на травматичний стрес. Вчені пишуть, що ПТСР виникає у людей, які пережили надзвичайно сильний психологічний і/або фізичний шок, який вони сприймають як особливо болісно. Автори підкреслюють ідею тяжких наслідків сучасних війн, психологічної травми учасників бойових дій. Особливо зазначається, що вперше ПТСР у військовослужбовців досліджували американські вчені. При цьому виділяється наукова діяльність американського лікаря Б. Колодзіна, який описав величезний досвід роботи з американськими військовослужбовцями під час війни у В’єтнамі. Американська психіатрична асоціація перераховує такі ознаки ПТСР у військовослужбовців: загроза життю; важке поранення; перебування очевидцем на місці трагічних подій, що викликає відчуття сильного страху та безпорадності; нав'язливі картини минулого; повторювані спогади та емоції; сни, кошмари, ілюзії, галюцинації, пов'язані з травматичними подіями, пам'ять про які часто витісняється зі свідомості
Право дитини на приватність: напрями застосування міжнародних норм до національної практики
Get PDFA characteristic feature of the exercise of the rights of a child under the care of his parents is that there is a dual aspect in the protection of these rights: On the one hand, due to the child's incapacity, the protection of his rights and interests is carried out by his parents. This right of the parents is also related to the parents' obligation to take care of the child's physical, spiritual and moral development because the violation of the child's rights can affect his development. On the other hand, in order to prevent parents from abusing the aforementioned powers, state control is considered essential in the protection of children's rights.
Problems in national legal regulation stem from the fact that the protection of children's rights is not based on a paternalistic approach. An example of this is the fact that parents are given more priority than the child's opinion in most cases. Therefore, the article presents fundamental proposals regarding the protection mechanisms of rights such as the right to privacy, the recognition of the child's identity, in accordance with international norms.Характерною особливістю реалізації прав дитини, яка перебуває під опікою батьків, є подвійний аспект захисту цих прав: з одного боку, у зв'язку з недієздатністю дитини, захист її прав та інтересів, здійснюється його батьками. Це право батьків також пов'язане з обов'язком батьків піклуватися про фізичний, духовний і моральний розвиток дитини, оскільки порушення прав дитини може вплинути на її розвиток. З іншого боку, щоб запобігти зловживанню батьками зазначеними повноваженнями, необхідним є державний контроль у сфері захисту прав дитини.
Проблеми національного правового регулювання пов'язані з тим, що захист прав дитини не базується на патерналістському підході. Прикладом цього є те, що батькам у більшості випадків надають більший пріоритет, ніж думці дитини. Тому в статті наводяться принципові пропозиції щодо механізмів захисту таких прав, як право на приватне життя, визнання особистості дитини, відповідно до міжнародних норм
Етичні аспекти гуманітарної безпеки: баланс індивідуальних та колективних інтересів
Get PDFThe purpose of the study is to highlight the ethical aspects of human security in the context of the individual, collective and global civilisation dimensions of this phenomenon of social activity. The author establishes that human security in the modern socio-cultural space is focused on synergistic constants that involve the interaction of individual and collective potentials.
The relevance of the study is related to dynamic and permanent changes and transformations in society. Rapid and rapid global progress, on the one hand, poses threats to the humanitarian cluster of human life and society, and on the other hand, creates prospects for innovative interpretation of ethical norms and algorithms for their observance. It is found that the ethical principles of human security are gaining dynamic content, gradually moving away from the fundamental foundations. Moral and ethical norms ensure the functioning of public and individual systems of protection against humanitarian threats. It is clear that the algorithms and mechanisms for ensuring the principles of human security for an individual and a collective are different.
Results. The study finds that human security in the modern socio-cultural space is focused on synergistic constants that involve the interaction of individual and collective potential.It is noted that individual efforts to comply with the ethical norms of human security are concentrated around the human-centred concepts of human rights and freedoms, and collective moral and ethical components are provided by normative, regulatory or recommendatory guidelines of the local, social, state or international level.
Conclusions. Human security in the modern socio-cultural environment requires balancing, since ethical norms of security have different interpretations in the individual, social and global dimensions and often come into conflict with each other. A promising direction is the formation of synergistic human security guidelines based on the principles of dynamism and flexibility of ethical parameters.Метою дослідження є висвітлення етичних аспектів гуманітарної безпеки в контексті індивідуального, колективного та глобально-цивілізаційного виміру цього явища суспільної активності. Встановлено, що гуманітарна безпека в сучасному соціокультурному просторі орієнтована на синергетичні константи, які передбачають взаємодію індивідуального та колективного потенціалів.
Актуальність дослідження пов’язана з динамічними й перманентними змінами та трансформаціями в суспільстві. Стрімкий і бурхливий глобальний поступ з одного боку створює загрози для гуманітарного кластеру життя людини та суспільства, а з іншого – формує перспективи для інноваційного тлумачення етичних норм та алгоритмів їх дотримання. З’ясовано, що етичні принципи гуманітарної безпеки набувають динамічного змісту, поступово відходячи від фундаментальних основ. Морально-етичні норми забезпечують функціонування суспільної та індивідуальної систем захисту від загроз гуманітарного характеру. Зрозуміло, що алгоритми та механізми забезпечення принципів гуманітарної безпеки для людини та колективу є різними.
Результати дослідження. Відзначається, що синергетичні підходи є ефективним та затребуваним методологічним та практично-орієнтованим підходом при формуванні цілісності парадигми безпеки, оскільки забезпечують актуальний взаємозв’язок індивідуального та колективного факторів безпеки. Зазначено, що індивідуальні зусилля щодо дотримання етичних норм гуманітарної безпеки концентруються навколо людиноцентричних концептів прав і свобод людини, а колективні морально-етичні складники забезпечуються нормативними, регулятивними або ж рекомендаційними настановами локально-суспільного, державного чи міжнародного рівня.
Висновки. Гуманітарна безпека в сучасному соціокультурному середовищі потребує балансування, оскільки етичні норми безпеки мають різне тлумачення в індивідуальному, суспільному та глобальному вимірах і часто вступають у суперечність між собою. Перспективним напрямом є формування синергетичних настанов гуманітарної безпеки, які ґрунтуватимуться на принципах динамічності та гнучкості етичних параметрів
Створення та формування документообігу в галузі бібліотечно-бібліографічної справи (на основі Tazkiras)
Get PDFThe study of document flow is the most important condition for evaluating the current situation, trends, and development prospects in a certain field. Scientific information obtained with the help of conducted research is successfully applied in various assessment processes, which in turn allows to accurately determine the development of a certain scientific direction.
In the article, the study of document flow in the field of library and bibliography becomes the object of scientific research in the following areas: drawing up a list of actual thematic problems; identification of authors and collective authors directly related to the development of the field; evaluation of the speed of development of document flow in certain scientific directions; determination of the level of development of the individual scientific activity of individual scientists, scientific organizations and enterprises engaged in the development of a certain problem; assessment of the role of specific specialists, research groups and organizations in solving a scientific problem; forecasting the development trends of the studied area (Bunyadov, 1985).
Document flow in the field of library-bibliography is based on the general legislation of information dissemination in society. At this time, the first problem is the increase in the volume of document flow, the second problem is the re-creation of documents during the continuous growth, and the third problem is the distribution of information. All these problems are solved by studying primary documents (Ismayilov, & Khalafova, 2022a).
In the article, the problems of creation and formation of document flow in the field of librarianship-bibliography in Azerbaijan are investigated. National bibliographic products from the Middle Ages to the end of the 19th century were involved in the research, and each period was grouped under separate headings. Here, bayazis and tazkiras are studied as historical forms of document flow in the field of library-bibliography, and information about each tazkira and tazkiras is given. Based on the research of local authors, tazkira authors and their works are grouped by centuries according to the years of their publication (Chernyaevsky, 1867).Вивчення документообігу є найважливішою умовою оцінки поточної ситуації, тенденцій і перспектив розвитку певної галузі. Наукова інформація, отримана за допомогою проведених досліджень, успішно використовується в різноманітних процесах оцінювання, що в свою чергу дозволяє точно визначити розвиток певного наукового напряму.
У статті дослідження документообігу в галузі бібліотечно-бібліографічної справи стає об’єктом наукового дослідження за такими напрямками: складання переліку актуальних тематичних проблем; виявлення авторів і колективів авторів, які мають безпосереднє відношення до розвитку галузі; оцінка швидкості розвитку документообігу за окремими науковими напрямами; визначення рівня розвитку індивідуальної наукової діяльності окремих учених, наукових організацій і підприємств, які займаються розробкою певної проблеми; оцінка ролі конкретних спеціалістів, дослідницьких груп та організацій у вирішенні наукової проблеми; прогнозування тенденцій розвитку досліджуваної території.
Документообіг у галузі бібліотечно-бібліографічної справи базується на загальному законодавстві поширення інформації в суспільстві. У цей час першою проблемою є збільшення обсягу документообігу, другою проблемою є відтворення документів у процесі безперервного зростання, третьою проблемою є розподіл інформації. Всі ці проблеми вирішуються шляхом вивчення первинних документів.
У статті досліджено проблеми створення та формування документообігу в галузі бібліотекознавства-бібліографії в Азербайджані. До дослідження було залучено національну бібліографічну продукцію від Середньовіччя до кінця ХІХ ст., кожен період згруповано за окремими рубриками. Тут досліджуються баязи та тазкіри як історичні форми документообігу в галузі бібліотечно-бібліографічної справи та наводяться відомості про кожну тазкіру та тазкіри. На основі досліджень місцевих авторів автори тазкіри та їхні твори згруповані за століттями за роками видання
Ісламські школи та учні цих шкіл у Нахічевані в середні віки
Get PDFNakhchivan, an integral part of Azerbaijan, is located on the Great Silk Road and is the birthplace of geniuses of the Near and Middle East in the Middle Ages. Such scientists as an-Nashawi, an-Nakhchivani, Gazi Najmaddin Ahmad ibn Muhammad, Hasan ibn Omar Nakhchivani, Kamaladdin Abulfazail Muhammad ibn Abulfazail an-Nakhchivani, Fahraddin Abulfazl Muhammad ibn Deylam an-Nakhchivani, Abdullah ibn Ahmad at-Tusi an-Nakhchivani, Ibn Sawaji Muhammad Sad ibn Muhammad, Fahraddin Hindushah Nakhchivani, Muhammad ibn Hindushah Nakhchivani, Baba Nematullah Nakhchivani, Fahraddin Ahmad ibn Aribshah ibn Ali ibn Jabrayil an-Nakhchivani, rendered invaluable assistance not only in the development of Azerbaijani science and education, but also in the revival of Islamic culture in general. Ajami Abubakr oglu Nakhchivani, Amiraddin Masud Nakhchivani, Ahmed ibn Ayyub al-Hafiz Nakhchivani, Sheikh Juhanna, Jamalladin Nakhchivani, representatives of the Nakhchivan school of Architecture, had a guiding influence on the architectural art of the East and wrote their names in golden letters on the pages of cultural history.
These famous geniuses of Islamic culture are students of Islamic schools that operated in Nakhchivan in the Middle Ages. It can be seen from the decrees and documents of the Middle Ages that in the XII, XII and XIII centuries there were four madrasahs of the highest type and about sixty schools. Although these schools were of the Islamic type, secular lessons were conducted there and students from most countries of the world attended.
The purpose of the study: At the first stage, the article investigated the Islamic educational institutions organized in this ancient land in the Middle Ages, and their creative activities. For this purpose, medieval writings, decrees, historical monuments were studied. Later, the life and creative activity of medieval world-famous Nakhchivani scientists and thinkers educated in Islamic schools were reviewed. The article presents extensive information about the works written by famous representatives of the Hindushah dynasty and architectural works created by Ajami Nakhchivani. The main purpose of the article is to identify Islamic schools that operated in the Middle Ages, their activities and introduce them to the younger generation, exploring the life and work of thinkers who were educated in these schools.Нахчeвань, невід'ємна частина Азербайджану, розташований на Великому шовковому шляху і є батьківщиною геніїв Близького і Середнього Сходу в середні віки. Такі вчені, як ан-Нашаві, ан-Нахчівані, Газі Наджмаддін Ахмад ібн Мухаммад, Хасан ібн Омар Нахчівані, Камаладдін Абульфазаїл Мухаммад ібн Абульфазаїл ан-Нахчівані, Фахраддін Абульфазл Мухаммад ібн Дейлам ан-Нахчівані, Абдулла ібн Ахмад ат-Тусі ан-Нахчівані, Ібн Саваджі Мухаммад Сад ібн Мухаммад, Фахраддін Хіндушах Нахчівані, Мухаммад ібн Хіндушах Нахчівані, Баба Нематулла Нахчівані, Фахраддін Ахмад ібн Арібшах ібн Алі ібн Джабраіл ан-Нахчівані надали неоціненну допомогу не тільки в розвитку азербайджанської науки та освіти, але й у відродження ісламської культури в цілому. Аджамі Абубакр оглу Нахічівані, Аміраддін Масуд Нахічівані, Ахмед ібн Айюб аль-Хафіз Нахічівані, шейх Джуханна, Джамалладін Нахічівані, представники нахічеванської школи архітектури, мали керівний вплив на архітектурне мистецтво Сходу і записали свої імена золотими літерами на сторінки історії культури.
Ці відомі генії ісламської культури є учнями ісламських шкіл, що діяли в Нахічевані в середні століття. З указів і документів середньовіччя видно, що в XII, XII і XIII століттях існувало чотири медресе вищого типу і близько шістдесяти шкіл. Хоча ці школи були ісламського типу, в них проводилися світські уроки, які відвідували учні з більшості країн світу.
Мета дослідження: На першому етапі в статті досліджено ісламські навчальні заклади, організовані на цій давній землі в середні віки, та їх творчу діяльність. З цією метою вивчалися середньовічні письмена, укази, історичні пам’ятки. Пізніше було розглянуто життя і творчість середньовічних всесвітньо відомих нахічіванських учених і мислителів, які отримали освіту в ісламських школах. У статті подано велику інформацію про твори відомих представників династії Індушах та архітектурні твори, створені Аджамі Нахічівані. Основною метою статті є виявлення ісламських шкіл, що діяли в середні віки, їх діяльності та ознайомлення з ними молодого покоління, вивчення життя і діяльності мислителів, які здобули освіту в цих школах
Пізнання світу людиною у призмі специфіки його сприйняття нею
Get PDFThe purpose of the article is to study the possibilities of human cognition of the world in the prism of the specifics of its perception.
Relevance. Since cognition of the external world through the prism of the internal picture of life is the basis for the formation of a person's worldview, everyone perceives what is happening through their own personal filter. Each of us has a specific spiritual comprehension and experience of the existing world of things and objects, the social environment in the form of feelings, perceptions, emotions that form the corresponding worldview. As a result, everyone experiences the world in their own way, thus building their lives and relationships with others in it. The relevance of the article is to clarify these points and to aim for deeper and more critical thinking, realizing that everyone's perception is not far from objective. This will help to avoid many misunderstandings and conflicts that constantly arise in society.
Results. It is noted that in the search for an answer to the eternal question of cognition of the world, two possible alternatives to its perception and awareness are outlined. First, the world is as we perceive it. Second, the world is as it appears to our minds. Thus, rationalist philosophers believe that the preconditions for human cognition are inherent in human consciousness. On the other hand, empiricist philosophers tend to believe that all knowledge of the world is derived from sensations.
In the context of philosophical science, it is appropriate to distinguish between subjective and objective reality. Against this background, philosophers have always sought a common language and common perspectives, despite the fact that there are many "subjective worlds" and they are sometimes quite distant from each other.
The author emphasizes the importance of criticality in understanding the world around us. It is noted that critical thinking contributes to the development of models for understanding the environment and, accordingly, forms appropriate models of behavior that contribute to the formation of a democratic society.
Conclusions. It has been determined that human cognition of the world through the specifics of its perception is a kind of spiritual prism through which he or she passes, refracts his or her intellectual and spiritual inquiries, comprehends and experiences everything that exists and thus realizes his or her own human essence. It has been found that the world in which our life flows is an alloy of the subjective and the objective, of what depends on us and what does not depend on us at all, and this complex dialectic is each time specifically considered by philosophy at a new level and in a new historical situation. At the same time, the highest wisdom in cognition of the surrounding reality is to subject everything to critical analysis and to be able to think on a large scale.Мета статті полягає у дослідженні можливостей пізнання світу людиною у призмі специфіки його сприйняття нею.
Актуальність. Так як пізнання зовнішнього світу крізь призму внутрішньої картини життя лежить в основі формування світогляду людини, кожен сприймає те, що відбувається через свій особистий фільтр. Кожен з нас має притаманне лише йому, специфічне духовне осмислення і переживання наявного світу речей і предметів, суспільного середовища у формі відчуттів, уявлень, емоцій, котрі формують відповідне світосприйняття. У результаті всі відчувають світ по-своєму, будуючи у такий спосіб своє життя та відносини з іншими в ньому. Актуальність статті полягає в тому, щоб прояснити ці моменти і націлити на більш глибше та критичне мислення, розуміючи, що сприйняття кожного не є далеко об’єктивним. Це допоможе уникнути багатьох непорозумінь та конфліктних ситуацій, що повсякчас виникають у суспільстві.
Результати. Зазначено, що у пошуках відповіді на вічне питання пізнання світу окреслюються дві можливі альтернативи його сприйняття та усвідомлення. По-перше, світ є таким, яким ми його відчуваємо. По-друге, світ є таким, яким він вимальовується нашому розумові. Так, філософи раціоналістичного спрямування вважають, що передумови людського пізнання закладені у людській свідомості. Натомість філософи емпіричного спрямування схильні дотримуватись думки, що все знання про світ ми одержуємо саме з відчуттів.
У контексті філософської науки доречно виділяти суб’єктивну та об’єктивну реальність. На фоні цього у всі часи філософи шукають спільну мову та спільні ракурси бачення, незважаючи на те, що “суб’єктивних світів” насправді багато і вони інколи досить далекі один від одного.
Акцентується увага на важливості критичності у пізнанні довколишнього світу. Зазначено, що критичне мислення сприяє виробленню моделей для розуміння оточуючого середовища та співвідносно цього формує відповідні моделі поведінки, що сприяють формуванню демократичного суспільства.
Висновки. Визначено, що пізнання світу людиною крізь специфіку його сприйняття нею є тією своєрідною духовною призмою, крізь яку вона пропускає, переломлює свої інтелектуально-духовні запити, осмислює і переживає все існуюче і у такий спосіб реалізує власну людську сутність. Виявлено, що світ, у якому плине наше життя – це сплав суб’єктивного й об’єктивного, того, що залежить і того, що зовсім не залежить від нас, і ця складна діалектика кожен раз конкретно розглядається філософією на новому рівні і в новій історичній ситуації. При цьому вищою мудрістю у пізнанні навколишнього дійсності є піддавати все критичному аналізові та вміти мислити масштабно
Основні етапи формування євроінтеграційного курсу України та Молдови: порівняльна характеристика
Get PDFRelevance. In the context of the martial law in Ukraine and the shared geopolitical security challenges with Moldova, the support of the EU is of utmost importance. The experience of the Russian-Ukrainian war demonstrates that only joint coordinated actions of democratic states can influence geopolitical security challenges and expedite the path to EU accession. To develop a further coordinated action plan for Ukraine and Moldova's neighboring states in the Eurointegration political course, it is critically important to analyze the foundation of the Eurointegration course of both countries.
The purpose of the study is conducting a comparative study of the key stages in the formation of the Eurointegration political course of Ukraine and the Republic of Moldova from the moment of their independence declaration up to the onset of Russia's full-scale invasion of Ukraine.
Results. A comparative analysis of the key stages in the formation of the Eurointegration political course of Ukraine and the Republic of Moldova has been conducted and presented, based on an examination of external and internal factors, as well as geopolitical conflicts that have influenced the Eurointegration processes in both countries.
Conclusions.
Considering the Eurointegration processes, key events in shaping the political course in both countries occurred nearly simultaneously. However, over the past thirty years, their bilateral relations have seen distinct periods.
With Russia's full-scale invasion of Ukraine on February 24, 2022, a new phase began in Ukraine and Moldova's relations with Brussels. The war and evolving security landscape created opportunities for the EU to swiftly review their membership applications.
Ukraine and Moldova now face the task of working on necessary reforms for EU accession. The year of the Russian-Ukrainian war underscored the importance of unity and swift decision-making in the face of a common threat, not only for EU leaders but the entire world.Актуальність. В умовах військового стану, в якому перебуває Україна та спільних з Молдовою геополітичних безпекових викликів, надзвичайно важливою є підтримка ЄС. Досвід російсько-української війни доводить, що лише спільні скоординовані дії демократичних держав здатні впливати на геополітичні безпекові виклики, а також пришвидшити вступ до ЄС. Для розробки подальшого скоординованого плану дій держав-сусідів України та Молдови у євроінтеграційному політичному курсі, надзвичайно важливо проаналізувати фундамент євроінтеграційного курсу обох країн.
Метою дослідження є здійснення порівняльного дослідження основних етапів формування євроінтеграційного політичного курсу України та Республіки Молдова з моменту проголошення незалежності й до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Результати. Здійснено та представлено порівняльну характеристику основних етапів формування євроінтеграційного політичного курсу України та Республіки Молдова на основі аналізу зовнішніх та внутрішніх чинників, й геополітичних суперечностей, що вплинули на євроінтеграційні процеси обох країн.
Висновки. Зважаючи на динаміку розвитку євроінтеграційних процесів в обох країнах, ключові події на кожному з етапів формування євроінтеграційного політичного курсу відбувалися майже одночасно, але протягом останніх тридцяти років країни мали різні періоди у двосторонніх відносинах.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року розпочався новий етап у відносинах України та Молдови з Брюсселем. Війна в Україні та змінний безпековий ландшафт відкрили вікно можливостей для України та Молдови, змусивши ЄС швидко розглянути подані заявки на членство.
Попереду в України та Молдови робота над «домашніми завданнями» та здійсненням відповідних реформ для подальшого вступу в ЄС. Проте, рік російсько-української війни, з усіма її наслідками, наочно показав не лише лідерам країн ЄС, а й всьому світу важливість єдності і прийняття швидких рішень довкола спільної небезпеки
Екзистенційні виклики для України у війні з РФ
Get PDFThe relevance of the study is explained by the conditions in which Ukraine found itself as a result of the Russian invasion and the challenges that have acquired a pronounced existential character for it. Despite the fact that the term "existential challenges" was used quite often by the mass media, in the scientific environment it was not used enough to explain the external and internal threats that Ukraine faced in the latest period of its history.
The purpose of the research is to study the existential threats to Ukrainian society caused by the civilizational gap between East and West, which was reflected in the geopolitical ambitions of the Russian Federation and caused Russia's aggressive war against Ukraine.
Conclusions. Existential challenges threatening Ukraine are caused not only by the foreign political circumstances in which our state found itself before and after the full-scale invasion of the Russian Federation. They are also caused by internal problems that were not resolved during many years of conditional independence from Russia. Such challenges are not only the Russian-Ukrainian war. These include: the absence of a political elite capable of making adequate and effective management decisions and producing ideas that would contribute to the successful development of the country; almost destroyed education system; attempts to implement initiatives that destroy the intellectual environment, science, health care, Ukrainian information space; following the conflicting demands of neighboring states, especially in the humanitarian sphere. All this significantly reduces the defense capability and stability of the country, has a negative impact on its international authority, and complicates the development of a national development strategy for the near term. At the same time, the people, in the overwhelming majority, are optimistic about their future, believe in victory over the enemy and connect their lives with Ukraine.Актуальність дослідження пояснюється умовами, в яких опинилася Україна в результаті російського вторгнення і тими викликами, що набули для неї яскраво вираженого екзистенційного характеру. Попри те, що термін «екзистенційні виклики» (existential challenges) досить часто вживається засобами масової інформації, в науковому середовищі не став достатньо вживаним у пояснені зовнішніх і внутрішніх загроз, з якими Україна зіткнулася в новітній період своєї історії.
Метою дослідження є вивчення екзистенційних загроз для українського суспільства, породжених цивілізаційним розломом між Сходом і Заходом, що знайшов своє віддзеркалення в геополітичних амбіціях РФ і спричинив агресивну війну Росії проти України.
Висновки. Екзистенційні виклики, що загрожують Україні породжені не тільки зовнішньополітичними обставинами, в яких опинилася наша держава до і після повномасштабного вторгнення РФ. Вони спричинені й внутрішніми проблемами, що не вирішувалися впродовж багатьох років умовної незалежності від Росії. Такими викликами є не тільки російсько-українська війна. До них належать: відсутність політичної еліти, здатної приймати адекватні й ефективні управлінські рішення і продукувати ідеї, які б сприяли успішному розвитку країни; майже зруйнована система освіт; спроби реалізації ініціатив, які знищують інтелектуальне середовище, науку, охорону здоров’я, український інформаційний простір; слідування суперечливим вимогам сусідніх держав, особливо в гуманітарній сфері. Все це суттєво знижує обороноздатність і стійкість країни, негативно впливає на її міжнародний авторитет, ускладнює формування загальнонаціональної стратегії розвитку на найближчу перспективу. Разом з тим народ, у переважній більшості, оптимістично налаштований щодо свого майбутнього, вірить у перемогу над ворогом і пов’язує своє життя з Україною
Розвиток комунікативної сфери цифрової компетентності суб’єктів освітнього процесу закладу вищої освіти
Get PDFRelevance. The development of the communicative sphere of digital competence is associated with the digitalisation of social life in general and the educational process in particular. Digital technologies, immersing themselves in educational interaction, put forward their own rules of communication using digital tools and content.
The purpose. To reveal the peculiarities of the development of the communicative sphere of digital competence of the subjects of the educational process in the modern conditions of a higher education institution, to give a comparative description of the principles and means of traditional and digital competence; to present the results of a survey on the state of development of the communicative sphere of digital competence of the subjects of the educational process of a higher education institution.
Results. The authors compare digital means in human activity according to the classical digital technology 3.0 and the new digital technology 4.0, as well as the principles of traditional and digital communication. They found out that knowledge of the means and principles of traditional and digital communication is important for University 4.0, as students are preparing for future professional activities that will be accompanied by the use of constantly updated digital technologies. Interaction with digital technologies requires critical analysis of the reliability and impact of information, as well as a responsible approach to the use of digital tools. These skills form the basis of the communicative sphere of digital competence and the teacher, who, in particular, is required to master the skills of conducting online dialogue, discussion, organising various forms of interaction in the online environment, etc.
Conclusion. The article presents the results of a survey on the state of development of the communicative sphere of digital competence of higher education students and teachers, identifies possible ways to develop the communicative sphere of digital competence of these subjects of higher education.Актуальність. Розвиток комунікативної сфери цифрової компетентності пов’язаний з цифровізацією суспільного життя загалом та освітнього процесу зокрема. Цифрові технології, занурюючись в освітню взаємодію, висувають свої правила комунікації із застосуванням цифрових засобів та контентів.
Мета дослідження. Розкриття особливостей розвитку комунікативної сфери цифрової компетентності суб’єктів освітнього процесу в сучасних умовах закладу вищої освіти, дати порівняльну характеристику принципів та засобів традиційної й цифрової компетентності; представити результати опитування щодо стану розвитку комунікативної сфери цифрової компетентності суб’єктів освітнього процесу закладу вищої освіти.
Результати. Автори порівнюють цифрові засоби у діяльності людини за класичною цифровою технологією 3.0 та новою цифровою технологією 4.0, а також принципи традиційної та цифрової комунікації. Ними з’ясовано, що знання засобів та принципів традиційної й цифрової комунікації є важливим для Університету 4.0, оскільки студенти готуються до майбутньої професійної діяльності, яка супроводжуватиметься використанням цифрових технологій, що постійно оновлюються. Взаємодія з цифровими технологіями потребує критичного аналізу надійності та впливу інформації, а також відповідального підходу до використання цифрових інструментів. Ці навички складають основу комунікативної сфери цифрової компетентності і викладача, від якого, зокрема, вимагається оволодіння на практиці майстерністю вести онлайн діалог, дискусію, організовувати різні форми взаємодії в онлайн середовищі тощо.
Висновки. Представлено результати опитування щодо стану розвитку комунікативної сфери цифрової компетентності здобувачів вищої освіти та викладачів, визначено можливі шляхи розвитку комунікативної сфери цифрової компетентності цих суб’єктів вищої освіти