Scientific-theoretical almanaс "Grani" / Науково-теоретичний альманах "Грані"
Not a member yet
1972 research outputs found
Sort by
Трансформація технічної освіти в Україні: інтеграція гуманітарного та екологічного вимірів для сприяння цілям сталого розвитку
Full text linkRelevance. The main task of the modern education system is to ensure its anticipatory nature in order to avoid the conflict of generations and meet the needs of the society of the future. Balanced development implies a higher level of consciousness, spirituality and culture, therefore it is important to involve the scientific and pedagogical community in the process of humanization and environmentalization of technical education.
The purpose of the article is to investigate the process of humanization and environmentalization of higher technical education in Ukraine using statistical and mathematical methods (on the example of Prydniprovska State Academy of Civil Engineering and Architecture (PSACEA), from 2024 - within the structure of the Ukrainian State University of Science and Technology) in the context of achieving sustainable development goals.
Results. The increase in the significance of the process of humanization and environmentalization of technical education is reflected in the indicators of students' social activity, their success in studying humanitarian disciplines, and professional orientation towards achieving sustainable development goals when completing diploma theses. Based on the obtained dependences of students' participation in humanitarian activities on the indicators of the number of Ukrainian-speaking students who entered higher education, the number of humanitarian activities, the number of humanitarian disciplines and the number of classroom hours allocated to humanitarian disciplines, it is proven that the activity of students is largely determined by the relevant humanitarian and environmental activities of a wide range of orientations against the background of an increase in the level of national consciousness due to an increase of the number of Ukrainian-speaking students
Conclusions. The significance of the process of humanitarization and environmentalization of technical education in Ukraine for achieving the sustainable development goals defined by the UN summit in 2015, the Rome Ministerial Communiqué of the EHEA countries, is confirmed by the indicators given in the study of an increase of the public activity of education seekers, an increase of their overall success and an increase of the percentage of environmental activities in completed qualifying graduation works during 2005/06 - 2023/24 academic years.Актуальність. Головним завданням сучасної системи освіти є забезпечення її випереджувального характеру, щоб уникнути конфлікту поколінь та задовольнити потреби суспільства майбутнього. Збалансований розвиток передбачає вищий рівень свідомості, духовності та культури, тому важливим є залучення науково-педагогічної спільноти до процесу гуманітаризації та екологізації технічної освіти.
Метою статті є дослідження процесів гуманітаризації та екологізації вищої технічної освіти України статистично-математичними методами (на прикладі Придніпровської державної академії будівництва та архітектури (ПДАБА), з 2024 р. – ННІ ПДАБА в структурі Українського державного університету науки і технологій) у контексті досягнення цілей сталого розвитку.
Результати. Підвищення значущості процесу гуманітаризації та екологізації технічної освіти відбивається через показники громадської активності студентів, їх успішність при вивченні гуманітарних дисциплін, професійну спрямованість досягнення цілей сталого розвитку при виконанні дипломних робіт. На підставі одержаних залежностей участі студентів в гуманітарних заходах від показників кількості україномовних студентів, які вступили до вищу, кількості гуманітарних заходів, кількості гуманітарних дисциплін та кількості аудиторних часів, котрі припадають на гуманітарні дисципліни, доведено, що активність студентів в більшій мірі зумовлюється саме актуальними гуманітарними та природоохоронними заходами широкого спектру направленості на тлі підвищення рівня національної свідомості через збільшення кількості україномовних студентів.
Висновки. Значимість процесу гуманітаризації та екологізації технічної освіти України для досягнення цілей сталого розвитку, визначених самітом ООН у 2015 р., Римським Міністерським Комюніке країн ЄПВО, підтверджується наведеними у дослідженні показниками збільшення громадської активності здобувачів освіти, підвищенням їх загальної успішності та збільшенням відсотку природоохоронних заходів у виконаних кваліфікаційних випускових роботах упродовж 2005/06 – 2023/24 н.рр
Інтенція, ретенція, протенція як механізми усвідомлення феноменів часу
Full text linkRelevance. The problem of the sensation of time speeding up has gained popularity in recent years. The question of the possibilities of consciousness, the mechanisms by which consciousness connects with being in all its modes and discourses, taking into account the temporal mode, the transcendental layer of consciousness, remains relevant. We also put retention and protention on a par with the leading functionality of consciousness, intentionality, because we analyze the latter not as temporal forms, but as mechanisms for the awareness of time phenomena, so as not to fall into the trap of combining consciousness with time. The purpose of our research, based on the phenomenological philosophy of Brentano and Husserl, is to analyze intention, retention and protention not as separate heterogeneous forms, where intentionality is a property of consciousness, and retention and protention are forms of time, but as equivalent mechanisms of awareness of time phenomena, which arise from the concept of the «transcendental subject» that universalizes temporal flows.Results. We turned to Brentano’s phenomenological philosophy as presented by his famous student Husserl in order to actualize in modern times such mechanisms of awareness of time phenomena as intention, retention and protention. Through the prism of intention, retention and protention as mechanisms of time awareness within the «transcendental subject», the boundaries of the arrangement of temporal phenomena and the objective temporal state of being become apparent. The main mechanisms of awareness of time phenomena in our modernity have an accentuated significance not only in phenomenology as a direction, but also in scientific and cultural discourses in general.Conclusions. In contrast to the too abstract or, conversely, anthropological view of the circulation of time, it is more correct to define the concepts of retention and protention, partly «now», as functional mechanisms for the awareness of temporal phenomenal flows within the «transcendental subject». Intention remains a property of consciousness and, together with retention and protention, are mechanisms for the awareness of time phenomena. Intentionality and unity of consciousness act as the phenomenological core of all phenomenological, including temporal, flows within the «transcendental subject». An example illustrating the action of the mechanisms of awareness of time flow and the stream of consciousness are the novels of the series «In Search of Lost Time» by M. Proust.омості, механізми, якими свідомість сполучається з буттям в усіх його модусах і дискурсах, враховуючи часовий модус, трансцендентальний шар свідомості, зберігає свою актуальність. Ми ставимо в один ряд з провідним функціоналом свідомості інтенційністю також ретенцію і протенцію, тому що аналізуємо останні не як часові форми, а як механізми усвідомлення феноменів часу, щоб не потрапити у пастку поєднання свідомості з часом. Мета нашого дослідження, спираючись на феноменологічну філософію Брентано і Гуссерля, проаналізувати інтенцію, ретенцію, протенцію не як окремі різнорідні форми, де інтенційність є властивістю свідомості, а ретенція і протенція є формами часу, а як рівноцінні механізми усвідомлення феноменів часу, які виходять з універсалізуючого темпоральні потоки концепту «трансцендентального суб’єкта».Результати. Ми звернулись до феноменологічної філософії Брентано у викладі його відомого учня Гуссерля, щоб актуалізувати у сучасності такі механізми усвідомлення феноменів часу, як інтенція, ретенція, протенція. Крізь призму інтенції, ретенції, протенції як механізмів усвідомлення часу всередині «трансцендентального суб’єкта» стають наявними межі внутрішнього облаштування темпоральних феноменів та об’єктивного буттєвого часового стану. Основні механізми усвідомлення феноменів часу в нашій сучасності мають акцентовану значущість не лише у феноменології як напрямку, але й науковому, культурному дискурсах взагалі. Висновки. На відміну від занадто абстрактного або, навпаки, антропологічного погляду на циркуляцію часу, правильніше визначати концепти ретенції та протенції, частково «тепер», як функціональні механізми усвідомлення часових феноменальних потоків всередині «трансцендентального суб’єкта». Інтенція залишається властивістю свідомості і водночас з ретенцією і протенцією є механізмами усвідомлення феноменів часу.Інтенційність та єдність свідомості виступають як феноменологічне ядро усіх феноменологічних, в тому числі часових, потоків всередині «трансцендентального суб’єкта». Прикладом, що ілюструє дію механізмів усвідомлення часового потоку та потоку свідомості, є романи серії «У пошуках втраченого часу» М. Пруста
Мотивація – ключовий аспект успішної професійної підготовки управлінців
Full text linkRelevance of the chosen topic is driven by the growing demand for highly qualified specialists capable of adapting to rapid changes in the business environment and effectively managing organizations. It has been established that motivation is a fundamental factor that determines not only the level of student engagement in the learning process but also the development of their professional competencies, creativity, and leadership qualities. It has been found that in the context of globalization, digitalization, and labor market competition, the development and implementation of effective motivational approaches for future managers become a crucial task for higher education institutions. This, in turn, contributes to the preparation of specialists capable of creating innovative solutions, maintaining organizational efficiency, and implementing principles of sustainable development. The purpose of our study is to identify the problems of learners' motivation that significantly affect the quality of professional training of highly qualified specialists and to formulate recommendations aimed at improving the process of professional training of management professionals.Results. The study has revealed that learning motivation is a crucial aspect of training management professionals. The key issues causing low motivation among students have been identified, and solutions to address them have been proposed.Conclusions. Effective motivation will contribute to the development of key competencies among future managers, such as leadership, critical thinking, creativity, and the ability to innovate. Individualizing the learning process and considering the needs and characteristics of students in the field of management will have a positive impact on their level of motivation. A combination of traditional and digital learning methods will enable a higher level of student engagement in the educational process. Motivational strategies should be integrated into educational programs, taking into account modern challenges such as digitalization and globalization.Актуальність обраної тематики обумовлена зростаючою потребою у висококваліфікованих фахівцях, здатних адаптуватися до швидких змін у бізнес-середовищі та ефективно керувати організаціями. Встановлено, що мотивація є фундаментальним чинником, який визначає не лише рівень залученості студентів у навчальний процес, але й формування їхніх професійних компетенцій, креативності та лідерських якостей. З’ясовано, що у контексті глобалізації, цифровізації та конкуренції на ринку праці, розробка та впровадження дієвих підходів до мотивації майбутніх управлінців стає важливим завданням для закладів вищої освіти, адже це сприяє підготовці спеціалістів, здатних створювати інноваційні рішення, підтримувати ефективність організацій та реалізовувати принципи сталого розвитку. Метою нашого дослідження є виявлення проблем мотивації здобувачів освіти, які суттєво впливають на якість професійної підготовки висококваліфікованих спеціалістів та формулювання рекомендацій, спрямованих на вдосконалення процесу професійної підготовки фахівців-управлінців.Результати. У ході дослідження з’ясовано, що мотивація до навчання є важливим аспектом підготовки фахівців-управлінців. Виявлено основні проблеми, які є причинами низької мотивації здобувачів освіти, запропоновано шляхи їх вирішення.Висновки. Ефективна мотивація сприятиме формуванню у майбутніх управлінців таких ключових компетенцій, як лідерство, критичне мислення, креативність і здатність до інновацій. Індивідуалізація навчального процесу, врахування потреб і особливостей здобувачів освіти в галузі управління позитивно впливатимуть на рівень їхньої мотивації. Комбінація традиційних і цифрових методів навчання дозволить досягати вищого рівня залучення здобувачів освіти до активності у навчальному процесі. Мотиваційні стратегії мають бути інтегровані у навчальні програми з урахуванням сучасних викликів, таких як цифровізація та глобалізація
Потенційні можливості «Педагогічного стрінгінгу» в корекції кистьового праксису дошкільників 5-7 років із загальним недорозвитком мовлення
Full text linkRelevance. Analysis of today's Ukrainian realities allows us to identify several major negative influences on the state of psychophysical development of preschool children. Over the past decade, the overall socio-economic situation in our country has significantly decreased, which has negatively affected thousands of families, relationships between parents, and the psychophysical well-being of young children and preschoolers. As a result of the war that has been going on in Ukraine for more than three years, the activities of preschool education institutions have been partially or completely suspended, and the quality of educational services previously provided to children has declined. All of the above has led to an increase in the number of children of early and preschool age with various deviations in psychophysical development.Results. The following methods were used in the study: analytical review of information sources on the research topic; determination of the conceptual foundations of using the pedagogical thong technique to improve the psycho-speech development of senior preschool children with general underdevelopment of speech; formulation of methodological approaches to the use of special pedagogical thong exercises to improve and correct the hand praxis of this category of children.Conclusions.1. Bimanual coordination praxis in senior preschool children with OCD has some distortions and limitations in comparison with hand actions of healthy peers: hand movements are not accurate enough, coordinated, the pace of motor action is slower; inadequate strength manifestations are noticeable when performing bimanual coordination tasks.2. According to pedagogical observations, systematic use of exercises from the above bimanual coordination actions on the basis of pedagogical stringing provided improvement of coordination hand praxis in senior preschool children with general underdevelopment of speech.ан психофізичного розвитку дітей дошкільного віку. За останнє десятиліття загальний соціально-економічний стан життя в нашій державі помітно знизився, що негативно вплинуло на тисячі родин, на стосунки між батьками, на стан психофізичного добробуту дітей раннього та дошкільного віку. Внаслідок війни, що триває в Україні вже понад три роки, діяльність закладів дошкільної освіти була частково або повністю зупинена, відповідно – знизилась якість освітніх послуг, що раніше надавались дітям. Усе вищенаведене призвело до збільшення кількості дітей раннього та дошкільного віку, у яких фіксуються різні відхилення в психофізичному розвитку. Мета статті полягає в тому, щоб визначити нейрофізіологічні основи й методичні напрями використання методики професора М. Єфименка «Педагогічний стрінгінг» у контексті перспектив поліпшення психомовленнєвого розвитку в дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення.Результати. У дослідженні використовувались такі методи: аналітичний огляд інформаційних джерел із проблематики дослідження, визначення концептуальних основ використання методики педагогічного стрінгінгу для поліпшення психомовленнєвого розвитку дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення, формулювання методичних підходів до використання спеціальних вправ із педагогічного стрінгінгу для поліпшення та корекції кистьового праксису зазначеної категорії дітей.Висновки.1. Бімануальний координаційний праксис у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ має деякі викривлення та обмеження порівняно з кистьовими діями здорових однолітків: рухи кистей недостатньо точні, скоординовані, темп виконання моторної дії більш повільний; помітні неадекватні силові прояви під час виконання бімануальних координаційних завдань.2. За даними педагогічних спостережень, систематичне використання вправ із вищенаведених бімануальних координаційних дій на основі педагогічного стрінгінгу забезпечило поліпшення координаційного кистьового праксису в дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення
Психологічний вплив політичної реклами в контексті інформаційної війни
Full text linkRelevance. The issue of the psychological impact of political advertising is particularly important, as it is aimed at changing mass and individual consciousness, which affects the ability of citizens to make free choices. In the context of information warfare, advertising often serves as a means of imposing ideologies and decisions that are beneficial to the social customer. Modern political advertising functions not only during election campaigns, but constantly, forming stable ideas and guidelines in public opinion. The purpose of the article is to analyze the psychological impact of political advertising in the context of information warfare, with an emphasis on the mechanisms of influence, types of communication channels, functional purposes and levels of effectiveness. Results. The article reveals the main functions of political advertising during information warfare - informational, communicative, socially oriented and ideological. It analyzes how advertising through emotional and rational channels forms the necessary value orientations, encourages certain political actions and constructs ideological reality. The “German” and “American” traditions of interpreting the impact of advertising are distinguished, where the first focuses on suggestion and emotions, and the second on marketing stimulation of needs. The main channels of distribution of political advertising (audiovisual, print, external, personal contacts, etc.) are described and their role in shaping public opinion is characterized. Methods for assessing the psychological effectiveness of political advertising are also outlined and the complexity of measuring its impact in the conditions of information warfare is emphasized. Conclusions. Political advertising in the conditions of information warfare acts as a powerful means of psychological influence that forms political consciousness, behavioral models and social orientations of citizens. Its effectiveness is due to the ability to adapt to the target audience, use both rational and emotional techniques of influence, and integrate into various communication channels - from traditional media to social networks. Advertising that broadcasts manipulative or disinformation messages that are imposed as objective reality is of particular danger. In this context, important tasks are the development of citizens' media literacy, critical thinking, as well as strengthening scientific analysis of the mechanisms of influence of political advertising by specialists in the fields of psychology, sociology and political science. Further research should focus on empirical testing of the effectiveness of various models of influence and analysis of audience resistance to manipulative influence in the conditions of hybrid warfare.вої та індивідуальної свідомості, що впливає на здатність громадян здійснювати вільний вибір. В умовах інформаційної війни реклама часто слугує засобом нав’язування вигідних соціальному замовнику ідеологій і рішень. Сучасна політична реклама функціонує не лише в період виборчих кампаній, а постійно, формуючи стійкі уявлення й настанови у громадській думці. Метою статті є аналіз психологічного впливу політичної реклами в умовах ведення інформаційних війн, з акцентом на механізми впливу, типи комунікативних каналів, функціональні призначення та рівні ефективності. Результати. У статті розкрито основні функції політичної реклами під час інформаційної війни – інформаційну, комунікативну, соціально орієнтовану та ідеологічну. Проаналізовано, як реклама через емоційні й раціональні канали формує потрібні ціннісні орієнтації, спонукає до певних політичних дій і конструює ідеологічну реальність. Виокремлено «німецьку» й «американську» традиції трактування впливу реклами, де перша фокусується на навіюванні та емоціях, а друга – на маркетинговій стимуляції потреб. Описано основні канали поширення політичної реклами (аудіовізуальні, друковані, зовнішні, особисті контакти тощо) та охарактеризовано їхню роль у формуванні громадської думки. Також окреслено методики оцінки психологічної ефективності політичної реклами та підкреслено складність вимірювання її впливу в умовах інформаційної війни. Висновки. Політична реклама в умовах інформаційної війни виступає потужним засобом психологічного впливу, що формує політичну свідомість, поведінкові моделі та соціальні орієнтири громадян. Її ефективність зумовлена здатністю адаптуватися до цільової аудиторії, використовувати як раціональні, так і емоційні техніки впливу, а також інтегруватися в різні канали комунікації – від традиційних медіа до соціальних мереж. Особливу небезпеку становить реклама, що транслює маніпулятивні або дезінформаційні меседжі, які нав’язуються як об’єктивна реальність. У цьому контексті важливими завданнями є розвиток медіаграмотності громадян, критичного мислення, а також посилення наукового аналізу механізмів впливу політичної реклами з боку фахівців у галузі психології, соціології та політології. Подальші дослідження мають зосередитися на емпіричній перевірці ефективності різних моделей впливу та аналізі стійкості аудиторії до маніпулятивного впливу в умовах гібридної війни
Антипольські збройні виступи та протести у Східній Галичині 1921-1923 рр.: інструменти впливу радянських спецслужб на військово-політичну ситуацію
Full text linkRelevance. In the scholarly, theoretical, and historical-political contexts of the Ukrainian people’s struggle against all manifestations of Russian aggression, the analysis of instruments of influence employed by Soviet intelligence services on the military-political situation in Eastern Galicia following the end of the Soviet-Polish War of 1920 and the signing of the Treaty of Riga in 1921 is both timely and valuable.Purpose of the study – to investigate the instruments of influence used by Soviet intelligence services on the armed uprisings and protests in Eastern Galicia during 1921–1923.Research results. An analysis of the prerequisites for and consequences of the Treaty of Riga (1921) for the future of Eastern Galicia makes it possible to assert that the agreement established a temporary status quo which ultimately satisfied neither party and was categorically rejected by the predominantly Ukrainian population of the region.The military-political positions of the Polish state in Eastern Galicia during the specified period were targeted by Bolshevik leaders as part of their revanchist plans to expand communist influence in the region—albeit with consideration for its national and political specificity. The repressive and assimilationist policies of Poland in Eastern Galicia in the early 1920s were manipulatively exploited by Soviet intelligence, diplomatic bodies, and party officials to intensify armed uprisings, strikes, and other forms of protest activity, primarily among the Ukrainian population.Conclusions. The use of the full range of Soviet ideological, propagandistic, informational, and intelligence-sabotage tools, while contributing to the weakening of the Polish state’s military-political positions amid its de facto confrontation with Soviet Ukraine, nevertheless failed to achieve the results expected by Moscow’s leadership in terms of destabilizing the socio-political situation in the region to the point of inciting a full-scale uprising against Polish occupation.Актуальність. У науково-теоретичному та історико-політичному контекстах боротьби українського народу із усіма проявами агресивної політики Росії актуальним та цінним є аналіз інструментів впливу радянських спецслужб на військово-політичну ситуацію у Східній Галичині після завершення Радянсько-польської війни 1920 р. та укладення Ризького мирного договору 1921 р.Мета дослідження – дослідити інструменти впливу радянських спецслужб на збройні виступи та протести у Східній Галичини 1921–1923 рр.Результати дослідження. Аналіз передумов укладення та наслідків Ризького договору 1921 р. для майбутнього Східної Галичини дозволяє стверджувати, що він встановлював тимчасовий статус-кво, який не влаштовував у майбутньому жодну із його сторін та категорично не сприймався переважаючим українським населенням краю. Військово-політичні позиції Польської держави в Східній Галичині в окреслений період прагнули підірвати більшовицькі лідери реалізуючи свої реваншистські плани поширення комуністичного впливу на окремо взятий регіон, але із врахуванням його національно-політичної специфіки. Репресії та асиміляторська політика Польщі в Східній Галичині початку 20-х років ХХ ст. з маніпулятивною метою використовувалися радянськими спецслужбами, дипломатією та партійними функціонерами для активізації збройних виступів, страйків та інших форм протестної активності передовсім українського населення.Висновки. Використання усього комплексу інструментів радянського ідеологічного, пропагандистського, інформаційного та розвідувально-диверсійного впливу хоча й впливали на послаблення військово-політичних позицій Польської держави в умовах фактичної конфронтації з Радянською Україною, але й не забезпечували очікувано московськими керманичами результату для відповідної дестабілізації суспільно-політичної ситуації у краї аж до повстання проти польської окупації.Ключові слова: Східна Галичина, Польща, Радянська Україна, розвідка, пропаганда, диверсії, протест
Напрями підвищення конкурентоспроможності будівельного сектору
Full text linkIn the contemporary global economy, the sustainable and long-term development of strategic sectors – particularly the construction industry-is of vital importance. The construction sector plays a leading role in shaping national infrastructure, implementing urban planning policies, and ensuring employment. Its effective organization not only addresses domestic demand but also contributes to the development of export-oriented potential, the attraction of foreign investment, and the strengthening of national economic competitiveness. As a key driver of economic development in any country, enhancing the competitiveness of the construction sector is crucial for fostering resilient economic growth, improving infrastructure quality, and increasing investment appeal.This study provides a systematic analysis of the construction sector’s competitiveness, drawing on both local and international practices. The analysis reveals that construction projects across various economic regions of Azerbaijan contribute not only to infrastructure renewal but also to enhancing the overall competitiveness of the construction sector.The conclusion notes that the transformation of the construction sector into a competitive, innovative, and sustainable industry is essential for broader economic development and societal well-being. While numerous challenges persist, coordinated efforts involving technological adoption, human capital enhancement, regulatory reform, financial facilitation, and sustainability integration offer a viable pathway forward. Policymakers, industry stakeholders, academia, and international partners must align strategies and resources to realize the sector’s full potential in the evolving global landscape.У сучасній глобальній економіці життєво важливим є сталий і довгостроковий розвиток стратегічних секторів, особливо будівельної галузі. Будівельний сектор відіграє провідну роль у формуванні національної інфраструктури, впровадженні містобудівної політики та забезпеченні зайнятості. Його ефективна організація не тільки задовольняє внутрішній попит, а й сприяє розвитку експортоорієнтованого потенціалу, залученню іноземних інвестицій, зміцненню національної економічної конкурентоспроможності. Як ключовий рушій економічного розвитку в будь-якій країні, підвищення конкурентоспроможності будівельного сектору має вирішальне значення для сприяння стійкому економічному зростанню, покращенню якості інфраструктури та підвищенню інвестиційної привабливості.Це дослідження містить системний аналіз конкурентоспроможності будівельного сектору, спираючись як на місцеву, так і на міжнародну практику. Аналіз показує, що будівельні проекти в різних економічних регіонах Азербайджану сприяють не тільки оновленню інфраструктури, але й підвищенню загальної конкурентоспроможності будівельного сектору.У висновку наголошується, що перетворення будівельного сектору на конкурентоспроможну, інноваційну та стійку галузь має важливе значення для ширшого економічного розвитку та суспільного добробуту. Незважаючи на те, що численні виклики залишаються, скоординовані зусилля, спрямовані на впровадження технологій, підвищення людського капіталу, реформування нормативно-правової бази, фінансове сприяння та інтеграцію сталого розвитку, пропонують реальний шлях вперед. Політики, зацікавлені сторони галузі, наукові кола та міжнародні партнери повинні узгодити стратегії та ресурси для реалізації повного потенціалу сектору в умовах мінливого глобального ландшафту
Вплив історичних міфів на становлення української ідентичності
Full text linkRelevance. In the context of the Russian-Ukrainian war, the issue of cultural self-identification among Ukrainians has gained particular urgency. It is during critical historical moments that national communities intensify their appeal to collective memory and mythological structures. National myths, as symbolic condensations of historical experience, play a fundamental role in shaping patriotism, preserving identity, and resisting aggressive external narratives. The Ukrainian cultural space, especially during the period of military resistance, demonstrates both a renewed engagement with traditional mythologies and a critical revision of earlier myths, as well as the emergence of new narratives (such as "The Ghost of Kyiv", "Patron the Dog", "The Granny with a Jar", and others) that serve the function of moral mobilization.Purpose. The aim of the article is to analyze the key myths underlying Ukrainian self-identification and to explore how these narratives contribute to the formation of national identity, patriotism, and cultural cohesion.Results. The article demonstrates that the positive collective identity of Ukrainians is based on two archetypal foundations: the image of the Cossack (as a symbol of courage, freedom, and martial honor) and the image of the Mother (as an embodiment of cordocentrism, care, and moral righteousness). Both archetypes have deep roots in Ukrainian historical, folkloric, and religious traditions, and they acquire new symbolic forms in the contemporary cultural space shaped by the Russian-Ukrainian war. Positive mythology functions as a tool of resistance, affirming truth, dignity, and spiritual autonomy.Conclusions. The creation of positive myths in wartime is a natural form of national self-organization. In the Ukrainian case, this myth-making is closely tied to deeply rooted archetypes – Cossack heroism and the maternal ethic of the heart. These two foundations define the moral axis of Ukrainian identity. Further research may focus on interpreting these archetypes in contemporary art, media, educational practices, and everyday national narratives.Актуальність. У контексті російсько-української війни проблема культурної самоідентифікації українців набула особливої гостроти. Саме в переломні моменти історії національні спільноти активізують звернення до колективної пам’яті та міфологічних структур. Національні міфи як символічні конденсації історичного досвіду відіграють фундаментальну роль у формуванні патріотизму, збереженні ідентичності та протистоянні агресивному зовнішньому наративу. Український культурний простір, зокрема в період воєнного спротиву, демонструє як звернення до традиційної міфології й ревізію міфів попередніх епох, так і появу новітніх міфів («Привид Києва», «Пес Патрон», «Баба з банкою» та ін.), які виконують функцію моральної мобілізації. Мета ‒ дослідження ключових міфів, що складають підвалини української самоідентифікації, а також проаналізувати, як ці наративи сприяють формуванню національної ідентичності, патріотизму та культурної згуртованості.Результати. У статті показано, що позитивна українська колективна ідентичність ґрунтується на двох архетипових опорах: образі козака (як уособлення мужності, волі, військової доблесті) та образі Матері (як втілення кордоцентризму, турботи, моральної правоти). Обидва архетипи мають глибокі корені в українській традиції ‒ історичній, фольклорній, релігійній ‒ і набувають нових форм у сучасному культурному просторі часів російсько-української війни. Позитивна міфологія виступає як засіб спротиву, утвердження правди, гідності й духовної автономії.Висновки. Створення позитивних міфів у часи війни є природною формою самоорганізації нації. У випадку України ця міфотворчість тісно пов’язана з глибоко укоріненими архетипами – козацьким героїзмом та материнською етикою серця. Обидві основи визначають моральну вертикаль української ідентичності. Подальші дослідження можуть зосередитися на інтерпретації цих архетипів у сучасному мистецтві, медіа, освітніх практиках і повсякденному національному наративі
Інклюзивна освіта в Словаччині: між задекларованими цілями та практикою
Full text linkRelevance. Inclusion is considered one of the key directions of the modernization of the educational policy of the Slovak Republic and the fulfillment of the state’s international obligations. Inclusive education is enshrined in national legislation and strategic documents, which, in general, correspond to European normative standards. At the same time, there is a noticeable gap between the declared goals and the practical implementation of the inclusive approach, which determines the relevance of research into the problems and challenges in this field.Research results. Based on international comparative reviews and the results of the inspection conducted by the State School Inspectorate for the 2023–2024 academic year, a number of difficulties and barriers to the effective introduction and functioning of inclusive education have been identified. The main barriers include: the persistence of segregation practices in the education system; a shortage of qualified teaching staff and specialists in the field of inclusion; excessive bureaucratization of procedures and the complexity of organizing support measures; infrastructural barriers that limit the accessibility of the educational environment for children with disabilities; insufficient development of inclusive values in society and a limited manifestation of empathy in school collectives, among others.Conclusions. It is concluded that inclusive education in Slovakia is currently at the stage of formal institutionalization: the legal framework and strategic orientations correspond to European standards, yet their practical implementation remains contradictory. The effective advancement of inclusive approaches requires systemic changes in personnel policy, financing, the development of school infrastructure, and the transformation of pedagogical culture. Progress in this direction is not only a condition for ensuring equal opportunities but also an important factor in democratization and the integration of Slovakia into the European educational space.ктуальність. Інклюзія розглядається як один із ключових напрямів модернізації освітньої політики Словацької Республіки та виконання міжнародних зобов’язань держави. Інклюзивна освіта закріплена на рівні національного законодавства та стратегічних документів, що загалом відповідає європейським нормативним стандартам. Водночас спостерігається розрив між задекларованими цілями та практичною реалізацією інклюзивного підходу, що зумовлює актуальність дослідження проблем і викликів у цій сфері.Результати дослідження. На основі міжнародних порівняльних оглядів та результатів перевірки Державної шкільної інспекції за 2023–2024 навчальний рік виокремлено низку труднощів і бар’єрів для ефективного впровадження і функціонування інклюзивної освіти. До основних бар’єрів належать: збереження сегрегаційних практик у системі освіти; нестача кваліфікованих педагогічних кадрів і спеціалістів у сфері інклюзії; надмірна бюрократизація процедур і складність організації підтримувальних заходів; інфраструктурні бар’єри, що обмежують доступність освітнього середовища для дітей з інвалідністю; недостатня сформованість інклюзивних цінностей в суспільстві та обмежений прояв емпатії у шкільних колективах та ін.Висновки. Зроблено висновок, що інклюзивна освіта у Словаччині перебуває на етапі формальної інституціоналізації: нормативно-правова база та стратегічні орієнтири відповідають європейським стандартам, проте їх практичне втілення залишається суперечливим. Ефективне впровадження інклюзивних підходів вимагає системних змін у кадровій політиці, фінансуванні, розвитку шкільної інфраструктури та трансформації педагогічної культури. Просування в цьому напрямі є не лише умовою забезпечення рівних можливостей, а й важливим чинником демократизації та інтеграції Словаччини в європейський освітній простір
Проблема почуттів у філософії та науці
Full text linkIn this article, we will try to substantiate sensuality as a basal component of spiritual human nature, in particular from the point of view of philosophy and also of science. We will suggest that feelings are also a fundamental nature of the living soul, and we will also try to find materials in psychology and psychophysiology to prove this statement. The fact is that in philosophy, from it in science, and in the consciousness of mankind, the paradigm of man as a "rational person" has been firmly established, thus the reason has been seen as the main condition and basis for any research. This situation has arisen as a result of the rationality of the entire history of European philosophy, which Nietzsche wrote about in his The Birth of Tragedy from the Spirit of Music, there he said that at the dawn of their civilization, the Greeks, and the entire subsequent European society, chose the Apollonian vector of further development out of two opposing vectors of development – the Apollonian was bright, intelligent, but also rational. According to Nietzsche, this was a turning point in European civilization. Of course, we do not deny the importance of our rational vector, but we are trying to say that this vector is only one of at least two components of our nature, the other one is our feelings. Our civilization, having chosen the rational as its main predicate, forgot about other aspects of human nature, and sometimes even resorted to denying feelings, saying that they prevent us with our thinking. So, gradually, our culture has developed a false attitude towards feelings as an enemy that confuses us with its nonsense, and science has also had concepts where feelings are seen as unnecessary remnants of instincts that only interfere with us. Nevertheless, we suggest that feelings are one of the foundations of our nature, it is wrong and counterproductive to move them down the hierarchy of values and misunderstand them.У даній статті ми спробуємо обґрунтувати чуттєвість, як базальну складову духовної людської природи, зокрема з погляду філософії, а також науки. Ми будемо стверджувати положення про те, що почуття також, як і раціональне, є фундаментальною природою живої душі, і, крім того, спробуємо знайти матеріал у науці для аргументації цього положення. Річ у тім, що у філософії, а звідти і в науці, і у свідомості людства міцно ствердилася парадигма людини, як "людини розумної", а розум розглядався як головна умова і підстава для будь-якого дослідження. Така ситуація склалася внаслідок раціональності всієї історії європейської філософії, про яку мимохіть писав ще Ніцше в "Народженні трагедії з духу музики", коли казав, що ще на зорі свого існування греки, а за ними й усе наступне європейське суспільство, обрали з двох протилежних векторів подальшого розвитку саме аполлонівський вектор - світлий, розумний, але й раціональний. На думку Ніцше – це стало поворотною подією в європейській цивілізації. Ми звичайно ж не заперечуємо важливість нашого раціонального вектору, але ми намагаємося сказати про те, що цей вектор є лише однією з мінімум двох складових нашої природи, другою складовою є наша чуттєвість. Наша цивілізація обравши раціональне за свій головний предикат забула про інші сторони людської природи, а іноді навіть вдавалася до заперечення почуттів зауважуючи, що вони заважають нам мислити. Тому поступово в нашій культурі формувалося з певного етапу хибне відношення до почуттів, як до ворога, який збиває нас з пантелику своєю нісенітницею, в науці також були концепти, де почуття розглядалися, як непотрібні залишки інстинктів, які нам лише заважають. Тим не менш, враховуючи, що почуття складають одну з основ нашої природи, зміщувати їх з ієрархії цінностей і розуміти їх хибно є неправильним і непродуктивним