Electronic Kirovograd State Pedagogical University Institutional Repository
Not a member yet
2048 research outputs found
Sort by
Професійно-педагогічна підготовка майбутніх педагогів-музикантів у вищих навчальних закладах мистецького спрямування
No full textУ статті порушуються питання професійно-педагогічної підготовки майбутніх педагогів-музикантів та вчителів музичного мистецтва у вищих навчальних закладах мистецького спрямування. Пріоритет надається тим змінам, які відбуваються у зв’язку з прийняттям Закону України "Про вищу освіту", котрий надає керівникам вишів можливість суттєвіше впливати на академічну, кадрову та фінансову ситуації в університетах, ураховувати регіональні особливості й можливості щодо надання освітніх послуг і підготовку педагогів-музикантів для роботи в навчальних закладах різних типів акредитації. Автор зосереджує увагу процесу й залучення майбутніх педагогів до культурно-просвітницької та концертно-викладцької діяльності, проходження педагогічної практики у загальноосвітніх навчальних закладах та асистентської практики у вищих навчальних закладах
Теоретичні основи інтеграції знань у системі вокально-хорової підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва
Get PDFУ статті визначено теоретичні основи інтеграції знань у системі вокально-хорової підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва, обґрунтовано суть інтегративного підходу до професійного навчання студентів педагогічного університету
Педалізація в роботі над творами у класі фортепіано
Get PDFУ статті висвітлюється проблема педалізації під час гри на фортепіано в процесі індивідуальних занять з "Основного музичного інструмента" в педагогічному університеті
Передумови розвитку та особливості художньої освіти на Півдні України (друга половина ХІХ століття)
Get PDFУ другій половині ХІХ ст. на території Півдня України були створені передумови для формування художньої освіти регіону. Економічний та культурний прогрес в Україні у цей історичний період позитивно вплинув на формування національної культури та освіти з її регіональними особливостями
The poetics of Boris Harchuk's story «Planetnik»
No full text(uk) У статті з’ясовано синкретичну жанрову природу філософської повісті Бориса Харчука «Планетник», у якій органічно поєднуються ознаки легенди (більша частина твору – розповідь старої жінки про Планетника – представлена як легенда, незвичайні здібності головного героя) й риси притчі (дидактичність ідеї й прямий спосіб її художнього втілення через уроки діда Капуша – алегоричний образ, який уособлює мудрість природи). Визначено проблематику твору: ключова філософська проблема «сенс людського життя» пов’язана з проблемою «людина і природа», через яку й пропонуються шляхи її розв’язання, актуалізуючи ідею необхідності гармонійної взаємодії людини з природою як її особливого творчого елемента. Висвітлено духовну еволюцію головного героя через переосмислення ним свого призначення на Землі, місця й ролі в природі.(en) The paper deals with the ideological philosophical meanings, syncretic genre nature of Boris Kharchuk’s philosophical story «Planetnyk» – an original work that is being studied in the school course of Ukrainian literature in the seventh grade.
In the story the features of a legend and a parable are organically combines at the level of content and form.
The features of a legend detect particularly through the form of presentation of the major part of artistic information, it presents as a legend – the old woman Elena Buliga’s narration about Planetnyk. The development of the plot completes with variable interchange – mysterious boy’s disappearance. I n this way characteristic for the legend method is used, that provides the philosophical sound to idea.
The author models legendary type of hero, giving him extraordinary abilities: he has a special mission to protect the beauty, understands the language of animals, plants, can impact on nature. The name Planetnyk makes the exclusivity of character more expressive.
The features of a parable express primarily by didactic idea and direct way its artistic incarnation through old Kapush’s lessons – allegorical image, which embodies the wisdom of nature.
Genre syncretism of B. Kharchuk’s story is a combination of features of a legend and a parable and harmonically detects through the shaped tandem Planetnyk – Kapush, presented with realistic fiction (legend) and allegorical (parable) images that reflect key issue of the story «human and nature», indicating parity legendary and parable beginning of the tale.
The main problems of the story are determined. They are the key philosophical problem of life sense that is connected with the problem of a human and nature, by which the ways of its solution offer, touching upon the importance the idea of the necessity of harmonious human interaction with nature as its special creative element. Deals with the spiritual evolution of the protagonist through his rethinking his purpose on earth, the place and role in nature
«Who goes ahead, the one always wanders»: to the concept of person in the tragedy by Gete «Faust»
No full text(uk) У статті, на основі аналізу першотвору та українського й російського перекладів, розглядається втілення морально-естетичної позиції Гете, його концепція людини у трагедії «Фауст». Стверджується думка про штучне випрямлення, лакування образу Фауста радянським літературознавством та однобічно негативне тлумачення пострадянською критикою. Підкреслюється складність та неоднозначність образу Фауста. Автор вважає, що головне в гетевському світогляді і творчості – ствердження цінності людського життя, заперечення будь-якої надмети, що виправдовує жертви в ім’я ідеологічних догм.
Чільне місце в етичній системі Гете посідає не стільки уславлення людини, скільки віра у її милосердя, силу любові, що здатна відродити душу.(en) In the article, based on the analysis of the original text and the Ukrainian and Russian translations, there has been considered the embodiment of the moral-aesthetic position of Goethe, his conception of a human in the tragedy «Faust».
Due to a great number of translations of the work, the Ukrainian reader can at maximum extent come close to achieving Goethe' s understanding of a human' s place in the world. The comparative analysis of the original and its translations into congenerous languages become an additional source of interpretation. The focus of the author – is the final of the tragedy, the fifth action of the second part. The main character of the work is in the thrall of dreams about the future happy life that he will arrange for the people at the seaside, having won a piece of a land from the sea. The author emphasizes upon the negative changes in behavior and worldviews of Faust, who completely relies on Mephisto: the main character is annoyed with the church bells, Baucis and Philemon, who do not want forced happiness. I n the analyzed translations of M. Lukash, B. Pasternak and word for word translation by N. Voronkova, it is traced the relationship of Faust with evil spirit on the lexical level, it is confirmed infernal, apocalyptical character of his activity: human wounds bled, crying sounded at night, ardent heat went into the sea. The author considers it to be symbolic that Faust, who, having believed in his own infallibility, got rid of any doubts about the correctness of his actions, lost his vision. The gloom that envelops the main character, is the evidence of not only his physical blindness, but above all it is an indicator of his soul blindness. Blind Faust represents Humanity which, having forgotten about the soul, blind with thirst for power, maintains its own greatness conceitedly, deceptively seeing shovels clank of the lemurs, digging a grave for him, for implementation and embodiment of his intentions.
It has been confirmed the idea of artificial straightening, varnishing of the image of Faust by the Soviet Study of Literature and one-sided negative interpretation of it by the post-Soviet criticism. I t has been highlighted the complexity and ambiguity of the image of Faust. The author believes that the main thing in Goethe' s worldview and creativity – is upholding of the values of human life, denying any extra-target that justifies the sacrifices for the sake of the ideological dogma.
The image of Faust helps to come to the opinion that only by means of mind, with the help of objective knowledge it is impossible to understand the meaning of a human being on the Earth. The higher truth can be learnt only by wisdom, which includes irrational knowledge and faith.
A prominent place in the ethical system of Goethe has not been occupied so much by glorifying of a man, but how much by faith in one' s mercy, power of love, which is able to revive the soul
Symbols of the yellow color in the small prose by Volodymyr Vynnychenko
No full text(uk) У статті досліджується символіка жовтого кольору в малій прозі Володимира Винниченка. Установлюється функціональне навантаження, семантика та місце у творчому словнику ад’єктивів на позначення жовтого кольору. Акцентується увага на тому, що колірна палітра в художніх творах митця має важливе ідейне навантаження та потужний емоційний вплив на читача. Окреслена понятійна група жовтого кольору в малій прозу В. Винниченка. Робиться висновок про те, що ад’єктиви на позначення жовтого кольору у Винниченківських текстах мають і позитивну семантику (колір спокою і довершеності природи, стиглості, затишку, невідомості, свята, дитинства), і негативну (символ хвороб, голоду, смерті, тривоги, лихого передчуття, жаху, мертвої природи). Доведено, що лексема жовтий має широку сполучуваність і використовується як у прямому, так і в переносному значенні.(en) This article deals with investigate of symbolic of yellow color in Volodymyr Vynnychenko's compositions. Their functional loading, semantics and place in the compositions’ adjectives are set for mark the yellow color. It focuses that the color palette in V. Vynnychenko’s works of fictions has important ideological burden and powerful emotional impact on the reader. Outlines the conceptual group of yellow color in the small prose by Volodymyr Vynnychenko. A color image of yellow is created not only with appropriate adjective, but other lexical and grammatical categories: nouns, some groups of verbs, participles, gerunds, impersonal forms of adverbs. Numerous groups of author’s prose are complex of color that convey the richness of color shades, express the degree of intensity and brightness of color. Established that coloristic adjectives make broad linguistic synonymous ranks in the writer’s creation. Proved that token yellow, used Vynnychenko, has broad compatibility and is used as a live (the color of parts of the human body, clothes, hair, colors of fl ora objects) and figuratively. In Vynnychenko’s texts tokens denoting yellow, that takes figuratively, have a positive semantics meaning: the color of peace and perfection of nature, color, ripeness, unknown, color, comfort, celebration, childhood. Most often they are used in landscapes and portraits characteristics. The author provides to this paint an opposite values – a symbol of disease,
hunger, death, anxiety, premonition of evil, horror, dead nature. The system of figures of speech in V. Vynnychenko’s works describes the combination of traditional and individual copyright credit poetic speech.
The conclusion is that adjectives denoting yellow are used in a variety of contexts both in the literal and figurative (usually) have some sense and meaning
Роль вивчення астрономії при підготовці вчителя географії
Get PDF(uk) Проводиться аналіз ролі астрономії в розвитку географії впродовж усієї історії її існування. Робиться висновок про те, що вивчення астрономії майбутнім учителем географії сприяє кращому розумінню ним методів та засобів досліджень, що застосовуються в географії, зокрема такого її розділу як геодезія, а також формує більш завершену наукову картину світу.(en) The paper analyses the role of astronomy in the development of geography throughout its history, claiming that studying astronomy by would-be geography teachers promotes better understanding of research methods and tools, which are employed in geography, particularly its branch - geodesy, as well as shaping more integral scientific map of the world
Вільгельм Горошовський та Францішка Штайніц як перекладачі творів українських письменників німецькою мовою: критичний штрих з історії перекладу
No full text(uk) Розрізняють чотири фази рецепції поезії Т.Шевченка шляхом перекладу його творів німецькою мовою. Зрозуміло, кількість етапів умовна, оскільки вони за тими чи іншими параметрами взаємодіяли між собою, утворюючи ланки в процесі переємності перекладацького досвіду. їхні стики п о в’язані з перекладацькими досягненнями І. Обріста, І. Франка, О. Грицая, Ю. Віргінії. Так, упродовж 1870 —1917рр. до перекладу Шевченкового «Заповіту» зверталися сім перекладачів, у т.ч. І.Обріст, І. Франко й Ю. Віргінія, В. Горошовський. Ідеться зокрема не про зовнішні вдосконалення чи усунення недоліків щодо змістової структури перекладу, а радше про якісно нові перекладацькі рішення, які часом істотно зміцнювали момент відповідності рівня — переклад-оригінал.(en) The researchers have established four reception stages of Taras Shevchenko’s poetry in German
translation. The actual number of stages seems somewhat conventional due to the facts of these stages mutual overlapping and interaction. So translation experience formed peculiar succession links whose junction points are particular translation achievements by Johann Obrist, Ivan Franko, Ostap Hrytsai, and Julia Virginia. Seven translators attempted their own interpretations of The Testament by Taras Shevchenko in the 1870s —1917. Among them were Johann Obrist, Ivan Franko, Julia Virginia, Wilhelm Horoschowski etc. Their works prove to be not mere amendments or improvements of the translation content structure, but totally new interpreters’ decisions which have turned to be a much better regulator of the Source Text-Target Text correspondence and equivalence