Pedagogical Discourse (E-Journal) / Педагогічний дискурс
Not a member yet
926 research outputs found
Sort by
Структурний аналіз сформованості професійно-практичної підготовки майбутніх перекладачів в інформаційно-компʼютерному середовищі
Get PDFThe modernization of higher education in Ukraine is caused by processes occurring in the European territory. It actualizes the need for training of human to the life in the information society. The expansion and revival of international political, economic and cultural relations with countries of near and far abroad substantially increases the importance of translators who are the first to represent our country in the international arena, its powerful scientific and technical potential, rich history and culture. The activation of European and global integration to the educational environment indicates the importance to find new more sophisticated approaches and technologies of training the translators that would ensure the achievement of good results and also it increases the necessity to focus on various aspects of their trainings. In order to better understand the features of professional training of students-interpreters we should consider the nature and importance of this concept. In general the term «profession» is defined as the specialty, a type of work, an occupation that requires some training and is the primary meaning of existence.
Today it is almost impossible to imagine educational process without the use of information technologies and learning tools. Examining the essence of informative training, the use of information and computer technologies in professional training, it is defined the components that allow examine its effectiveness in future translators and to establish criteria and indicators for assessing the information readiness for studying of disciplines from professional and practical training cycle in the university information and computing environment.У статті розглядаються наукові праці, щодо визначення компонентного складу, а сам: компонентів, критеріїв, показників і рівнів володіння компʼютерними знаннями, що потрібні для професійно-практичної підготовки майбутніх перекладачів в інформаційно-компʼютерному середовищі університету. З метою розширення первинної бази дослідження в процесі визначення компонентів професійно-практичної підготовки майбутніх перекладачів в інформаційно-компʼютерному середовищі нами було розглянуто та проаналізовано наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань інформаційного забезпечення підготовки майбутніх спеціалістів, тобто роботи, що стосуються інформативної та інформатичної складових професійних навиків майбутніх перекладачів. Дослідивши сутність інформатичної підготовки, використання інформаційно-комп’ютерних технологій у професійній підготовці, визначено компоненти, тобто складові елементи, які дозволяють більш чітко зʼясувати специфіку її прояву у майбутніх
Підручник як елемент дидактичного забезпечення початкового навчання в Польщі
Get PDFThe article analyzes the main legal documents of Poland of the period of 1999-2009 concerning different kinds of didactic providing of primary school in Poland and, in particular, textbook as the main element of didactic maintenance of educational process in the early stage of school education. In particular, it represents definitional understanding of the term «school textbook», didactic demands to its creation (reflection of the modern state of scientific knowledge, accordance of the didactic apparatus of the study of methodological science, taking into consideration age peculiarities of pupils, proper aesthetic design), the process of approval for school use of textbooks and other subsidiary didactic materials has been analyzes, legal documents, relating to the school textbook in the electronic form have been examined.У статті здійснено аналіз основних нормативно-правових документів Польщі періоду 1999-2009 років, в яких іде мова про різні види дидактичного забезпечення початкової освіти в Польщі і, зокрема, підручник як основний елемент дидактичного супроводу навчально-виховного процесу на етапі ранньої шкільної освіти. Зокрема, представлено дефініційне розуміння поняття «шкільний підручник», дидактичні вимоги до його створення (відображення сучасного стану наукового знання, відповідність дидактичного апарату досягненням сучасної методичної науки, врахування вікових особливостей учнів, відповідне естетичне оформлення), проаналізовано процес допущення для шкільного використання підручників та інших допоміжних дидактичних матеріалів, розглянуто нормативно-правові документи, що стосуються шкільного підручника в електронному вигляді
Концептуальні засади фундаментального дослідження структури та змісту спеціалізацій «Художньо-проектна творчість», «Декоративно-прикладне мистецтво», «Основи дизайну» профільного навчання в національній системі неперервної художньо-проектної освіти
Get PDFIn the article the attention is accented on the native changes for years of independence of Ukraine that took place in engineering, designer, artistically-project education, since pre-university - profile preparation in general educational establishments (GEE). The substantive provisions of conceptual bases of fundamental research of structure and content of the specializations «Artistically-Project Creation», «Decoratively-Applied Art», «Bases of Design» of the profile teaching in the national system of continuous artistically-project education have been determined. The ways of solving of the problem of providing by the teaching-methodological complete sets of the noted specializations of the profile GEE have been shown. The question of the scientifically grounded stage-by-stage introduction to the educational process of profile GEE of artistically-project education have been reflected. For the first time, after transition to the competence result of profile preparation, modern scientific source base for introduction of new concept-terminology apparatus of the profile teaching of the national system of continuous artistically-project education have been offered.У статті акцентовано увагу на докорінних змінах за роки незалежності України, що відбулися в інженерній, дизайнерській, художньо-проектній освіті, починаючи з довузівської - профільної підготовки у загальноосвітніх навчальних закладах (ЗНЗ). Визначено основні положення концептуальних засад фундаментального дослідження структури та змісту спеціалізацій «Художньо-проектна творчість», «Декоративно-прикладне мистецтво», «Основи дизайну» профільного навчання в національній системі неперервної художньо-проектної освіти. Окреслено шляхи розв’язання проблеми забезпечення навчально-методичними комплектами означених спеціалізацій профільних ЗНЗ. Висвітлено питання науково обґрунтованого поетапного введення у навчально-виховний процес профільних ЗНЗ художньо-проектної освіти. Вперше подано, після переходу на компетентнісний результат профільної підготовки, сучасну наукову джерельну базу для запровадження нового понятійно-термінологічного апарату профільного навчання національної системи неперервної художньо-проектної освіти
Категоріальне поле дослідження проблеми морального виховання школярів
Get PDFOn the basis of the analysis of psychological and pedagogical sources moral categories are described in the article. Importance of influence of moral education on the general education of children of school age is well-proven. Ability of the effective use of modern pedagogical knowledges is underlined. The results of the conducted research specify on the necessity of elucidation to the children of moral categories which are instrumental in aspiring of growing up personality to moral perfection.
The conducted research proves that moral education is a process, directed on development of integral personality of child (love to Motherland, positive attitude toward society, collective, people, to labour, duties). The basis of moral education is in that socially necessary requirements of society, stimulating personal qualities of every child, such as debt, honour, conscience, dignity.
Moral education is one of the main components of educational process at school. Purposeful pedagogical activity is instrumental in development of moral qualities of personality and it helps to find them the place in the society (using the received knowledge and abilities in life).У статті на основі аналізу психологічних і педагогічних джерел схарактеризовано моральні категорії. Доведено важливість впливу морального виховання на загальне виховання дітей шкільного віку. Підкреслюється здатність ефективного використання сучасних педагогічних знань. Результати проведеного дослідження вказують на необхідність роз’яснення дітям моральних категорій, що сприятимуть прагненню підростаючої особистості до морального вдосконалення.
Проведене дослідження свідчить, що моральне виховання – процес, спрямований на розвиток цілісної особистості дитини (любов до Батьківщини, позитивне ставлення до суспільства, колективу, людей, до праці, обов’язку). Основою морального виховання є соціально необхідні вимоги суспільства, стимулюючі особистісні якості кожної дитини такі, як борг, честь, совість, гідність.
Моральне виховання – один з головних компонентів освітнього процесу в школі. Цілеспрямована педагогічна діяльність сприяє розвитку моральних якостей особистості і допомагає її знайти своє місце в соціумі (використовуючи отримані знання і здібності в житті)
Інженерна підготовка майбутніх учителів трудового навчання у ВНЗ: реалії та перспективи
Get PDFThe need to improve the future Labor training teachers’ engineering training caused by forming the ability to adapt to changes in the field of technics and production technology, to creatively performing professional tasks.
It is stressed that engineering training gives future specialist the opportunity to be aware of general questions of technical mechanisms structure and their usage as well as the opportunity to know the history and perspectives of technics development.
It is stated that there is still a tendency to teach engineering disciplines like the higher education establishments of technical profile do, though the goal and tasks of their teaching is radically different from those that future engineers have to implement. The need of teachers’ engineering training connection with general and methodical ones is emphasized in the article as future specialists should be able to transmit engineering knowledge received at the university to their future pupils. The Labor training teacher’s pedagogical activity embodies the three major, closely interrelated aspects: pedagogical, psychological and technical (or engineering). Using the historical teaching material is defined as the way of engineering training optimizing and the opportunity to master it while teaching technical disciplines are suggested.
The problem of teacher’s training who has not only knowledge of psychological and pedagogical sciences and the specialties but who is also deeply aware of the nature of pedagogical creativity, has qualities of the researcher, clearly realizes the peculiarities of forming technical thinking as a result of assimilation and application of engineering knowledge and skills is also characterized.
It is noted that the Labor training teacher should not only transmit his/her knowledge and skills to pupils (though for this purpose the technical literacy is also required) but also provide the material and technical base of school workshops by necessary equipment and devices. Today engineering knowledge and skills are actual because of involving pupils to social work and project activities.
Improving the future Labor training teachers engineering training at the university should be directed at implementing the general objectives of the educational sector «Technology».У статті обґрунтовано необхідність удосконалення інженерної підготовки майбутніх учителів трудового навчання, що викликане формуванням умінь адаптуватись до змін у галузі техніки і технології виробництва, творчо виконувати професійні завдання. Зазначено, що інженерна підготовка дає змогу майбутнім фахівцям орієнтуватися в загальних закономірностях будови і застосування техніки, пізнати історію та перспективні шляхи її подальшого розвитку. Констатовано, що донині існує тенденція викладати інженерні дисципліни за зразком вищих технічних навчальних закладів, хоч мета і завдання їх опанування докорінно відрізняється від тих, що мають реалізувати майбутні інженери. Підкреслено необхідність взаємозв’зку інженерної підготовки вчителів з методичною і загальнопедагогічною підготовкою, оскільки вони мають бути спроможними перетворювати отримані у ВНЗ інженерні знання для передавання їх учням. Цілісна педагогічна діяльність учителя трудового навчання втілює три основні, тісно взаємопов’язані аспекти: педагогічний, психологічний і технічний (або інженерний). Одним із шляхів оптимізації інженерної підготовки фахівців виокремлено використання історичного навчального матеріалу та запропоновано можливості його опанування в ході викладання технічних дисциплін. Піднято питання про підготовку вчителя, який би не тільки був наділений знаннями з психолого-педагогічних наук та своєї спеціальності, але й глибоко усвідомлював сутність педагогічної творчості, мав якості вчителя-дослідника, чітко уявляв процес формування технічного мислення в результаті засвоєння і застосування інженерних знань, умінь і навичок.
Зазначено, що за родом своєї діяльності вчитель трудового навчання має не лише передавати свої знання та вміння школярам (хоч для цього не менш потрібна технічна грамотність), але й забезпечувати матеріально-технічну базу шкільних майстерень необхідним устаткуванням і пристроями. Нині актуалізовані інженерні знання та вміння у зв’язку із залученням учнів до суспільно корисної праці та проектної діяльності. Удосконалення інженерної підготовки майбутніх учителів трудового навчання у ВНЗ має бути спрямоване на реалізацію загальноосвітніх завдань освітньої галузі «Технології»
Проблема формування умінь самоконтролю студентів в теорії та практиці вищої професійної освіти
Get PDFThe importance of using self-control in the process of learning activity of students has been shown in the article. The nature and content of self-control in learning have been chaarcterized, the state of the problem of forming self-control skills of students in the theory and practice of higherprofessional education has been analyzed and generalized. The necessity of the use of self-control of students in the learning process has been grounded. The stages of forming knowledge and skills of the student have been described. The place of self-control in the process of learning has been determined. It is proved that development of students' abilities to independently monitor and evaluate the progress and results of their studies, allows them to manage the process of mastering knowledge, skills that enables students to gradually take over part of the educational and administrative functions of the teacher. The main stages of the research of the skills of self-control in historical terms have been examined.У статті обґрунтовано важливість застосування самоконтролю в процесі навчальної діяльності студентів. Охарактеризовано сутність і зміст самоконтролю у навчанні, проаналізовано та узагальнено стан проблеми формування умінь самоконтролю студентів в теорії та практиці вищої професійної освіти. Обґрунтовано необхідність застосування самоконтролю студентів в процесі навчання. Описано етапи формування знань і умінь студента. Визначено місце самоконтролю в процесі навчання. Доведено, що розвиток у студентів умінь самостійно контролювати і оцінювати хід і результати свого навчання дозволяє їм управляти процесом оволодіння знаннями, уміннями, навичками, що дає можливість студенту поступово взяти на себе частину освітніх і управлінських функцій викладача. Розглянуто основні етапи дослідження умінь самоконтролю в історичному плані
Ретроспективний аналіз розвитку екологічної освіти в Японії
Get PDFThis article is dedicated to retrospective analysis of the development of environmental education in Japan in the second half of the 20th century – beginning of the 21st century. Approaches to the definitions «environmental education», «natural study», nature protection», «conservational education», «sustainable development» are shown. The ideas of Japanese teachers on promotive educational activities for the conservation of nature, filling content of school subjects topics related to environmental protection, resources and energy conservation, harmonizing the relationship between man and the natural environment, launching new subjects «Life Environmental Studies» and «Period of Integrated Study» are shown with the concrete examples. The article explained the role of NGOs in the activity centered on nature observation. The article also explains the retrospective development of international concepts for the role of environmental education in creating a society of sustainable development, compliance with the national development strategy and implementation of environmental education in Japan declarations of Global Conferences on environmental education and ESD.The legal basis for the implementation of environmental education in the country and the role of environmental education in the implementation of education for sustainable development are represented in «Environmental Education Law» («The Act on Enhancing Motivation on Environmental Conservation and Promotion of Environmental Education»), «Basic Policy Concerning the Enhancement of the motivation for Environmental Conservation and the Promotion of Environmental Education», «Strategy for an Environmental Nation in the 21st Century». International recognition of the achievements of Japan in Education for Sustainable Development, part of which is environmental education, is mentioned in the article.У статті здійснено ретроспективний аналіз розвитку екологічної освіти в Японії в другій половині ХХ – на початку ХХІ століття. Відображено підхід до визначення понять «екологічна освіта», «природоохоронна освіта», «освіта забруднення природи», «сталий розвиток». На конкретних прикладах показано ідеї освітян Японії щодо спрямування просвітницької роботи у справі збереження природи, наповнення змісту шкільних предметів темами, пов’язаними з охороною довкілля, збереженням ресурсів та енергії, гармонізацією відносин людини та природного оточення, започаткування нових предметів «Життя довкілля» та «Час інтегрованого навчання». Висвітлено роль громадських організацій в сприянні природодослідницькій діяльності громадян. У рамках статті простежено ретроспективний розвиток міжнародних концепцій підходу до ролі екологічної освіти в створенні суспільства сталого розвитку, відповідність національної стратегії розвитку та здійснення екологічної освіти в Японії деклараціям міжнародних форумів з даного питання. Прослідковано нормативно-правову підтримку здійснення екологічної освіти в країні, зокрема в «Законі про сприяння розвитку екологічної освіти», «Основній політиці щодо посилення мотивації збереження природи та розвитку екологічної освіти», «Програмі екологічної нації 21 століття», місце екологічної освіти в здійсненні освіти для сталого розвитку. Відзначено міжнародне визнання досягнень Японії в освіті для сталого розвитку, складовою якої є екологічна освіта
Сутність професійного контексту майбутнього вчителя початкових класів
Get PDFIn the article the phenomenon of the professional context of the future primary school teacher and its semantic constituent – the notion «context» and its sphere of realization – contextual teaching of the future primary school teacher are examined. The attention is paid to the inter-discipline sources and integral nature of the notion «context». It is found out that the linguistic, philosophical and psychological interpretation of the context is accumulated in its pedagogical interpretation which is connected with the phenomenon of professional context. It is proved that professional context is the unity of inner and outer context where the inner context is treated by the author as a professional personal context that reflects the qualities which are typical for the primary school teacher as a representative of a certain profession. These are motivation, reflexive competence, sense and professional subjectivity.
The outer context is interpreted as a social context connected with socio-cultural, space-time, pracsiological, communicative characteristics of professional activity. Hence the inner professional context embraces motivational-stimulating, reflexive-formative, sense creating and subjective-formative types of context; the outer context includes communicative formative type.У представленій статті розглянуто феномен професійного контексту майбутнього вчителя початкових класів, його семантичний складник – поняття «контекст» й сферу реалізації – контекстне навчання майбутнього вчителя початкових класів. Акцентовано увагу на міждисциплінарних витоках та інтеграційній природі поняття «контекст». З’ясовано, що лінгвістичне, філософське, психологічне трактування контексту акумулюється в його педагогічній інтерпретації, яка пов’язана з феноменом професійного контексту. Доведено, що професійний контекст є сукупністю внутрішнього та зовнішнього контексту. При цьому внутрішній, трактується автором як професійно-особистісний контекст, що відбиває якості, які притаманні вчителю початкових класів як представнику певної професії, а саме: мотивацію, рефлексивну компетентність, смисли, професійну суб’єктність. Зовнішній контекст – як соціальний, пов’язаний із соціокультурними, просторо-часовими, праксіологічними, комунікативними характеристиками професійної діяльності. Виходячи з цього, внутрішній професійний контекст містить мотиваційно-стимулювальний, рефлексивно-формувальний, смислоутворювальний, суб’єктно-формувальний типи контексу; зовнішній –комунікативно-формувальний
Сутність поняття «відповідальність»
Get PDFIn the article the author illuminated the problem of interpretation of the term «responsibility» in the scientific literature. The researches of the main approaches to the definition of the concept of «responsibility» based on analyzing philosophical, psychological and pedagogical works, encyclopedias and reference books were held. The concept «responsibility» was clarified as a result of analysis of the sources of information.
The article illuminates the ideas of the necessity of forming socially conscious, competent personality of the modern teacher and one of the important qualities which provides it is responsibility. The author identified the indicators of teacher’s responsibility which include: moral maturity; friendly attitude to children, parents, co-workers; achieving the financial and professional success.
The opinions about the concept of «teacher in charge» through the disclosure of his actions «to give an answer to yourself», «to give an answer to another», «to give an answer to difficult situation», «to overcome the fear of liability» are generalized.У статті висвітлено проблему інтерпретації терміна «відповідальність» у науковій літературі. Здійснено дослідження основних підходів до визначення сутності поняття «відповідальність» на основі аналізу філософських, психолого-педагогічних праць, довідкових і енциклопедичних видань. У результаті аналізу джерел інформації уточнено зміст поняття «відповідальність».
У статті висвітлені ідеї про необхідність формування активної, громадянсько свідомої, компетентної особистості сучасного педагога, однією з важливих якостей, що забезпечує це, є відповідальність. Виокремлено показники відповідальності педагога, до яких віднесено: моральну зрілість; доброзичливе ставлення до дітей, батьків, колег; досягнення фінансового, професійного успіху.
Узагальнено думки щодо розуміння поняття «відповідальний учитель» через розкриття таких його дій: «дати відповідь самому собі», «дати відповідь іншим», «дати відповідь складній ситуації», «подолати страх перед відповідальністю»
Авторитет викладача – необхідна умова його ефективної взаємодії зі студентами
Get PDFThe article is emphasized on the authority of the teacher, which determines the qualitative characteristics of the individual teacher professionalism. By relying on the results of the theoretical and practical research, the author defines the role and place of the teacher, his or her authority in the organization of effective pedagogical interaction at different levels of communication. Describing the individual components of the authority of the teacher, particular attention is paid to the general and professional culture of the teacher and singled out the negative signs of manifestation. It is indicated that basis of the authority of the teacher is his professional competence, covering the structure in tact teaching, teaching techniques, teaching ethics.
It was found out that the authority of the teacher is based on the pedagogical communication that affects the development and shaping both the individual teacher and the individual student. Based on the results of the experimental studies, the author defines the features of formation of pedagogical authority in the lectures, and points to the objective difficulties of the uphold of the authority of the teacher, offers some advices on the formation of authority in the system of pedagogical interaction at the following levels: «teacher-student», «teacher-administration», «student-student»,У статті акцентовано увагу на авторитеті викладача, який визначає якісну характеристику професіоналізму особистості педагога. Автор, спираючись на результати теоретико-практичних досліджень, визначає роль і місце педагога, його авторитету в організації ефективної педагогічної взаємодії на різних рівнях спілкування. Характеризуючи окремі компоненти авторитету педагога, у дослідженні особливу увагу приділено загальній та професійній культурі викладача, виокремлено негативні ознаки її прояву. Зазначено, що підґрунтям авторитету викладача виступає його професійна компетентність, що охоплює в своїй структурі педагогічний такт, педагогічну техніку, педагогічну етику.
З’ясовано, що авторитет педагога ґрунтується на педагогічному спілкуванні, яке впливає на розвиток і формування як особистості викладача, так і особистості студента. На основі проведеного експериментального дослідження автор визначає особливості формування педагогічного авторитету у процесі проведення лекційних занять, а також вказує на об’єктивні труднощі зміцнення авторитету викладача, пропонує деякі поради щодо формування авторитету у системі педагогічної взаємодії на таких рівнях: «викладач-студент», «викладач-адміністрація», «студент-студент»