Electronic archive of Ternopil National Ivan Puluj Technical University

CONTENT 
 
 
ISSN 2409-8892. Galician economic journal, No 2 (93) 2025 https://doi.org/10.33108/galicianvisnyk_tntu2025.02 ............... 3 
CONTENT 
 
ECONOMICS 
 
Yurii Semenenko. The use of virtual and augmented reality technologies in the training 
and adaptation of agricultural sector workers …………………………………………... 7 
  
ACCOUNTING AND TAXATION 
 
Oksana Nuzhna. Fundamental principles of ethics of professional accountants: content 
and financial consequences of their non-compliance …………………………………... 18 
Nataliia Holiachuk. Digital transformation of forestry: aspects of electronic 
accounting of wood …………………………………………………………………….. 25 
Svitlanа Khoma, Ulyana Kostyuk. Features of formation of accounting information 
about balance sheet assets of enterprises in Austria …………………………………….. 33 
  
FINANCE, BANKING, INSURANCE  
AND THE STOCK MARKET 
 
Petro Viblyi, Anastasiia Yapryntseva, Merina Ragulina. Investment in the 
preservation of the cultural heritage of Ukraine in the war conditions: the experience of 
Lviv museums …………………………………………………………………………. 41 
Eduard Yuriі. Financial monitoring as a tool for managing financial risks of an 
enterprise ………………………………………………………………………………. 50 
Nataliya Tataryn, Yana Habrylchuk. State and prospects of the development of the 
financial market of Ukraine during a full-scale invasion ………………………………. 60 
  
MANAGEMENT 
  
Stanislav Horbachenko, Tetiana Kuklinova. Artificial intelligence as a tool for 
sustainable development of IT business in Ukraine ……………………………………. 66 
Tеtiana Husakovska, Lesia Rybalko-Rak, Nataliіa Kuzhel. Ecosystem of innovative 
entrepreneurship in the conditions of digital transformation of the economy: factors for 
ensuring competitiveness and sustainable development ……………………………….. 73 
Artem Bardas, Denys Rudenko. Determining the success factors for scaling projects 
in IT organization ………………………………………………………………………. 80 
  
MARKETING 
  
Svitlana Semenіuk, Vasyl Mulyarchuk, Nataliia Bazhanova. Marketing management in 
the digital environment using the RACE model ………………………………………….. 91 
Viktoriia Vasiuta, Anastasia Ustimenko. The role of advertising in creating a company's 
image …………………………………………………………………………………….. 99 
 
CONTENT 
 
 
4 …….…. ISSN 2409-8892. Галицький економічний вісник, № 2 (93) 2025 https://doi.org/10.33108/galicianvisnyk_tntu2025.02 
Olena Chygryn, Vladyslav Honcharov. Multichannel digital strategy for B2B brands: 
adaptation of marketing communications to modern market ……………………………… 105 
Nataliia Letunovska, Dariia Lytvynenko. Gastronomic tourism as a tool for promoting 
healthy nutrition: managing and market trends ………………………………………… 113 
  
BUSINESS AND TRADE 
  
Viktoriia Vasiuta, Maksym Tokmakov. The influence of social networks on the 
formation of consumer preferences and economic behavior of the population ………… 119 
Natalia Hrebennyk, Oksana labunska. Integrated model of knowledge management 
and its commercialization ……………………………………………………………… 125 
Inna Miniailenko, Anastasia Tkachenko. The impact of innovations on the 
efficiency of a municipal enterprise …………………………………………………. 138 
Nataliia Marynenko, Nazar Synoverskyi. Innovative product of the enterprise: 
essence, features, requirements and classification …………………………………..  148 
  
PUBLIC ADMINISTRATION 
  
Iryna Snovydovych. Inclusiveness and managerial competencies as a strategic 
advantage in human resources management …………………………………………. 160 
  
INTERNATIONAL ECONOMIC RELATIONS 
 
Vladyslav Kharenko, Nataliіa Skrypnyk. Digital transformation of international trade in 
the context of increasing global competition ...……………………………………………. 172 
Veronika Yukhymenko, Nataliіa Skrypnyk. Financial imbalances as forms of 
manifestation of unequal global development ……………………………………………. 183 
 
ЗМІСТ 
 
 
ISSN 2409-8892. Galician economic journal, No 2 (93) 2025 https://doi.org/10.33108/galicianvisnyk_tntu2025.02 ............... 5 
ЗМІСТ 
 
ЕКОНОМІКА 
 
Юрій Семененко. Використання технологій віртуальної та доповненої 
реальностей у навчанні та адаптації працівників агросфери ………………………. 7 
  
ОБЛІК І ОПОДАТКУВАННЯ 
 
Оксана Нужна. Основоположні принципи етики професійних бухгалтерів: зміст 
і фінансові наслідки їх недотримання ……………………………………………….. 18 
Наталія Голячук. Цифрова трансформація лісового господарства: аспекти 
електронного обліку деревини ………………………………………………………. 25 
Світлана Хома, Уляна Костюк. Особливості формування облікової інформації 
про активи балансу підприємства в Австрії ………………………………………… 33 
  
ФІНАНСИ, БАНКІВСЬКА СПРАВА, 
СТРАХУВАННЯ ТА ФОНДОВИЙ РИНОК 
 
Петро Віблий, Анастасія Япринцева, Марина Рагуліна. Інвестування в 
збереження культурної спадщини України в умовах війни:досвід музеїв Львова …… 41 
Едуард Юрій. Фінансовий моніторинг як інструмент управління фінансовими 
ризиками підприємства ………………………………………………………………. 50 
Наталія Татарин, Яна Габрильчук. Стан і перспективи розвитку фінансового 
ринку України під час повномасштабного вторгнення …………………………….. 60 
  
МЕНЕДЖМЕНТ 
  
Станіслав Горбаченко, Тетяна Куклінова. Штучний інтелект як інструмент 
сталого розвитку IT-бізнесу в Україні ………………………………………………. 66 
Тетяна Гусаковська, Леся Рибалко-Рак, Наталія Кужель. Екосистема 
інноваційного підприємництва в умовах цифрової трансформації економіки: 
фактори забезпечення конкурентоспроможності й стійкого розвитку ……………. 73 
Артем Бардась, Денис Руденко. Визначення факторів успішності масштабування 
проєктів в ІТ-організації ………….………………………..………………………… 80 
  
МАРКЕТИНГ 
  
Світлана Семенюк, Василь Мулярчук, Наталія Бажанова. Управління 
маркетингом у цифровому середовищі за допомогою моделі RACE ……………… 91 
Вікторія Васюта, Анастасія Устименко. Роль реклами у створенні іміджу 
компанії ……………………………………………………………………………….. 99 
 
ЗМІСТ 
 
 
6 …….…. ISSN 2409-8892. Галицький економічний вісник, № 2 (93) 2025 https://doi.org/10.33108/galicianvisnyk_tntu2025.02 
Олена Чигрин, Владислав Гончаров. Багатоканальна цифрова стратегія для 
B2B-брендів: адаптація маркетингових комунікацій до сучасного ринку ……….. 105 
Наталія Летуновська, Дар’я Литвиненко. Гастрономічний туризм як 
інструмент промоції здорового харчування: управління та ринкові тенденції …… 113 
  
ПІДПРИЄМНИЦТВО ТА ТОРГІВЛЯ 
  
Вікторія Васюта, Максим Токмаков. Вплив соціальних мереж на формування 
споживчих уподобань та економічну поведінку населення ………………………... 119 
Наталя Гребенник, Оксана Лабунська. Інтегрована модель управління 
знаннями та їх комерціалізації ...……………………………………………………... 125 
Інна Міняйленко, Анастасія Ткаченко. Вплив інновацій на ефективність 
діяльності комунального підприємства ………………………………………………... 138 
Наталія Мариненко, Назар Синоверський. Інноваційний продукт підприємства: 
сутність, ознаки, вимоги та класифікація ……………………………..…………….. 148 
  
ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ 
  
Ірина Сновидович. Інклюзивність та управлінські компетенції як стратегічна 
перевага в управлінні персоналом …………………………………………………... 160 
  
МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ 
  
Владислав Харенко, Наталія Скрипник. Цифрова трансформація міжнародної 
торгівлі в контексті посилення глобальної конкуренції ……………………………. 172 
Вероніка Юхименко, Наталія Скрипник. Фінансові дисбаланси як форми 
прояву нерівноважного глобального розвитку …...………………………………… 183 
 


Content

Editorial pages

Biezhyn, Yevhen

Vasyl’ Stus Donetsk National University, Ukraine

Міжнародна науково-технічна конференція 
Фундаментальні та прикладні проблеми сучасних технологій 
 
178 
 
2. M. A. Fazeli, H. Moghaddasi, A. Hosseini, F. Asadi, and H. Haghighi, “Application 
of ICT in effective crisis management: A systematic review,” Journal of Emergency Management, 
vol. 19, no. 6, pp. 591–606, Nov. 2021, doi: 10.5055/jem.0612. 
3. vorecol.com, “How can remote employee integration software address the challenges 
of crosscultural team dynamics?” https://vorecol.com/blogs/blog-how-can-remote-employee-
integration-software-address-the-challenges-of-crosscultural-team-dynamics-151464 
4. “AI for reducing bias in HR,” Apr. 18, 2025. 
https://www.akoolblog.com/knowledge-base-article/ai-for-reducing-bias-in-hr 
5. J. Howard, “The benefits of remote work for people with disabilities.” 
https://www.inclusionhub.com/articles/benefits-of-remote-work 
6. A. Sud, “How technology can help foster inclusivity and productivity at work,” 
TIME, Aug. 12, 2021. [Online]. Available: https://time.com/6084759/technology-inclusive-
productive-work/ 
 
 
UDK: 004.42:004.056:004.056.5 
Student Yevhen Biezhyn 
Vasyl’ Stus Donetsk National University, Ukraine  
  
APPLICATION OF PARALLEL COMPUTING IN CYBERSECURITY: 
VULNERABILITY ANALYSIS AND DATA PROTECTION 
 
Modern information systems face a growing number of cyber threats, which requires the 
development of effective protection methods. Parallel computing is a technology that allows you to 
simultaneously perform several data processing operations, which significantly speed up the process 
of analysing vulnerabilities and ensure reliable information protection. The paper discusses the 
theoretical ramifications of applying these technologies to cybersecurity. [1] 
Theoretical foundations of vulnerability analysis based on parallel computing   
Vulnerability analysis is a methodical process that aims to identify information system 
weaknesses that are capable of being exploited for unauthorized access. Concurrent computing is a 
useful tool for streamlining this process since it enables concurrent processing of huge volumes of 
data. 
Dynamic analysis, which is one of the techniques employed in security audits, [1] consists of 
executing code and observing its behaviour to determine possible security vulnerabilities. Parallel 
data processing allows for such analysis at the level of the entire system, quickly detecting anomalies 
in real time. 
In addition, parallel computing is effectively used to test systems for penetration. For example, 
when scanning a network, several segments can be checked simultaneously, which significantly 
speeds up the process of identifying weaknesses. This is especially important for large organizations 
where the number of network access points can be measured in thousands. 
Protecting data with parallel computing   
Parallel computing also plays an important role in direct data protection. One of the key areas 
is real-time encryption. Encryption is a process that requires significant computing resources, 
especially when it comes to large amounts of data. Parallel algorithms allow you to distribute the load 
among several processors, which speed up key generation and processing of encrypted data. 
Another important aspect is distributed security systems. [2] Clusters or massively parallel 
systems (MPP) provide high availability and resistance to DDoS attacks through load distribution 
across a number of nodes. Such systems automatically adapt to the situation, thereby proving to be 
efficient in fending off various kinds of cyberattacks. 
Advantages and limitations of parallel computing in cybersecurity   
Parallel computing has several benefits that make it vital in the cybersecurity sector. To begin 
with, it can efficiently enhance the rate of data processing, which is central to the analysis of vast 
Міжнародна науково-технічна конференція 
Фундаментальні та прикладні проблеми сучасних технологій 
 
179 
 
amounts of data. Secondly, it supports simultaneous processing of various tasks, hence enhancing the 
efficiency of security systems. [3]  
Figure 1: An example of the dependence of the time required to process and analyse large 
amounts of data on dedicated processes 
There are, however, some limitations. Parallelization of most cybersecurity procedures, for 
instance, is typically hampered by synchronization needs or data dependencies. In addition, the 
implementation of parallel solutions may require significant investment in infrastructure and 
professional development. 
Development prospects   
The further development of parallel computing in cybersecurity is associated with integration 
with artificial intelligence and machine learning technologies. These technologies make it possible to 
automate threat detection and response processes, which are required by contemporary information 
systems. [4] 
The other crucial domain involves optimizing the efficiency of energy consumption and 
forming adaptive algorithms which can execute successfully on a wide range of hardware platforms. 
This will make parallel computing more accessible to a wide range of organizations. 
Conclusions   
Parallelization is a powerful tool in modern cybersecurity that allows you to effectively solve 
the problems of vulnerability analysis, data protection, and threat response. However, it is important 
to consider technical, economic, and organizational aspects for their successful application. The 
continued expansion of this industry comes from applying new emerging technologies and 
developing better current solutions. The application of parallel computing can potentially greatly 
accelerate the processing time of huge datasets, a key necessity for systems working in real-time 
environments. 
List of references 
7. Lark Editorial Team, “Parallel processing,” May 26, 2024. 
https://www.larksuite.com/en_us/topics/cybersecurity-glossary/parallel-processing 
8. “Distributed Power-Generation systems and protection,” IEEE Journals & Magazine 
| IEEE Xplore, Jul. 01, 2017. https://ieeexplore.ieee.org/abstract/document/7926394 
9. A. R. Chowdhury, “How parallel testing improves your workflow?,” LambdaTest, 
Aug. 18, 2022. https://www.lambdatest.com/blog/how-parallel-testing-instantly-improves-your-
workflow/ 
10. D. B. Johnson, “Google hopes its experimental AI model can unearth new security 
use cases,” CyberScoop, Apr. 08, 2025. [Online]. Available: https://cyberscoop.com/google-sec-
gemini-experimental-ai-cybersecurity-assistant/ 
 
 
 


Application of parallel computing in cybersecurity: vulnerability analysis and data protection

Юзефович, Р. М.

Яворський, І. М.

Комарницький, Б. Р.

Кобрин, В. О.

Yuzefovych, R. M.

Javorskyj, I. M.

Komarnytskyi, B. R.

Kobryn, V. O.

Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України, Львів, Україна

Національний університет “Львівська політехніка”, Львів, Україна

Бидгоська політехніка, Бидгощ, Польща

Karpenko Physico-mechanical Institute of NAS of Ukraine, Lviv, Ukraine

Lviv Polytechnic National University, Lviv, Ukraine

University of Sciences and Technology, Bydgoszcz, Poland

Міжнародна науково-технічна конференція 
Фундаментальні та прикладні проблеми сучасних технологій 
 
230 
 
УДК 621.391:519.22 
 
Р.М. Юзефович1,2, д.т.н., проф.; І.М. Яворський1,3, д.ф.-м.н., проф.; Б.Р. Комарницький1, 
аспірант; В.О. Кобрин2, магістр 
 
1 Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України, Львів, Україна 
2 Національний університет “Львівська політехніка”, Львів, Україна 
3 Бидгоська політехніка, Бидгощ, Польща 
 
ЗАСТОСУВАННЯ ФУНКЦІЙ КОГЕРЕНТНОСТІ У ВІБРОДІАГНОСТИЦІ 
 
R.M. Yuzefovych1,2, Dr. Sci., Prof.; I.M. Javorskyj1,3, Dr. Sci., Prof.;B.R. Komarnytskyi1, Ph. D. 
student;  V.O. Kobryn2, MS degree 
 
1 Karpenko Physico-mechanical Institute of NAS of Ukraine, Lviv, Ukraine 
2 Lviv Polytechnic National University, Lviv, Ukraine 
3 University of Sciences and Technology, Bydgoszcz, Poland 
 
COHERENCE FUNCTIONS USAGE IN VIBRODIAGNOSTIC 
 
При розв’язуванні задач вібродіагностики часто також виникає потреба аналізу 
взаємозв’язків між сигналами, які відібрані в різних точках механічної системи. Вібраційний 
сигнал, що є носієм інформації про певні дефекти системи, має властивості як повторюваності, 
так і стохастичності. Ці його властивості дають можливість описати і дослідити математичну 
модель у вигляді періодично корельованого випадкового процесу (ПКВП) [1]. Імовірнісні 
характеристики ПКВП відображають модуляційну взаємодію стохастичної і детермінованої 
складових вібрацій, яка виникає в разі появи дефектів. І власне останні з використанням цих 
характеристик вдається виявляти вже на ранніх стадіях їх розвитку [1]. Взаємний ПКВП-аналіз 
вібросигналів, відібраних у різних точках, може суттєво полегшити визначення типу дефектів, 
а також є необхідним для їх розрізнення та локалізації. З цього погляду важливим є визначення 
основних властивостей взаємокореляційних характеристик пов’язаних між собою ПКВП. 
Задачу взаємного аналізу, для спрощення, розглянемо тільки для двох ПКВП-сигналів 
( )tξ  і ( )tη . Їх математичні сподівання і кореляційні функції є періодичними функціями часу 
( ) ( ) ( )m t E t m t Tξ ξξ= = + , ( ) ( ) ( ) ( ), ,b t u E t t T b t T uξ ξξ ξ= + = +
 
, ( ) ( ) ( )t t m tξξ ξ= −

, 
( ) ( ) ( )m t E t m t Tη ηη= = + , ( ) ( ) ( ) ( ), ,b t u E t t T b t T uη ηη η= + = +
 
, ( ) ( ) ( )t t m tηη η= −

, 
і можуть бути подані рядами Фур’є: 
( ) ( ) 0ik tk
k
m t m eξ ωξ
∈
= ∑
Z
, ( ) ( ) ( ) 0, ik tk
k
b t u B u eξ ωξ
∈
= ∑
Z
, 
( ) ( ) 0ik tk
k
m t m eη ωη
∈
= ∑
Z
, ( ) ( ) ( ) 0, ik tk
k
b t u B u eη ωη
∈
= ∑
Z
. 
 
Для опису стохастичних зв’язків стаціонарних випадкових сигналів у частотній області 
широко використовується функція когерентності, яка визначається виразом [2]: 
 ( )
( )
( ) ( )
2
f
f f
ξη
ξη
ξ η
ω
γ ω
ω ω
= , (1) 
де ( )fξη ω  – взаємна спектральна густина двох стаціонарних стаціонарно зв’язаних сигналів, 
а ( )fξ ω  і ( )fη ω  – їх спектральні густини потужності. Оскільки [6] 
Міжнародна науково-технічна конференція 
Фундаментальні та прикладні проблеми сучасних технологій 
 
231 
 
 ( ) ( ) ( )2f f fξη ξ ηω ω ω≤ , 
то для функції (1) завжди виконується умова: ( )0 1ξηγ ω≤ ≤ . Для незалежних сигналів 
( ) 0ξηγ ω =  для всіх Rω ∈ . Якщо сигнали ( )tξ  і ( )tη  є результатом лінійних перетворень 
одного й того ж процесу, то ( ) 1ξηγ ω = . Якщо функція когерентності менша від одиниці, то це 
є показником того, що має місце одна з трьох ситуацій: на один з сигналів впливає зовнішній 
шум, один з сигналів зазнав нелінійних перетворень, один з досліджуваних сигналів зазнав 
впливу інших. При аналізі лінійних систем функція когерентності дає можливість виділити ту 
частину випадкового сигналу ( )tη , яка на частоті ω  визначається процесом ( )tξ . З другого 
боку, різниця ( )1 ξηγ ω−  характеризує ту частину, яка не корелює з ( )tξ .  
Також для визначення технічного стану механізмів циклічної дії використовують 
функцію когерентності, яка характеризує взаємозв’язок окремих модулюючих процесів ( )k tξ  
і ( )l tη . Цю функцію когерентності визначають на основі їх авто- і взаємоспектральних густин, 
а саме 
 ( ) ( )
( ) ( )
( ) ( ) ( ) ( )
1
2
kl
kl
kk ll
f
f f
ξη
ξη
ξ η
ω
γ ω
ω ω
=
 
 
  (2) 
і називають покомпонентною, а різницю між номерами стаціонарних компонентів k  і l  – її 
порядком. У [3, 4] показано, що функції (1) і (2) не змінюються при лінійних перетвореннях, а 
також показано доцільність їх використання при розв’язанні задач вібродіагностики. 
 
Література 
1. Яворський І. М. Математичні моделі та аналіз стохастичних коливань / І. М. Яворський – 
Львів : ФМІ НАН України, 2013. – 804 с. 
2. Яворський І. М. Визначення покомпонентної функції когерентності взаємозв’язаних 
періодично нестаціонарних випадкових сигналів / І. М. Яворський, Р. М. Юзефович, 
І. Й. Мацько, П. О. Семенов // Відбір і обробка інформації. – 2016. – № 44 (120). – С. 17–
28. 
3. І. Яворский. Функція когерентності взаємопов'язаних періодично нестаціонарних 
випадкових процесів / І. Яворський, Р. Юзефович, І. Мацько, З. Закжевський // Вісті вузів. 
Радіоелектроніка. – 2016. – 59 (3). – С. 40–51. 
4. І. Яворський. Покомпонентна функція когерентності взаємопов'язаних періодично 
нестаціонарних випадкових процесів / І. Яворський, Р. Юзефович, І. Мацько, З. Закжевські 
// Вісті вузів. Радіоелектроніка. – 2017. – 60 (1). – С. 37–49. 
 
УДК 004.75:681.5.015:629.735 
І.С. Дідич, доктор філософії; Б.М. Зозуляк; А.А. Микитишин  
Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, Україна 
 
РОЗПОДІЛЕНІ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ РУХОМ БЕЗПІЛОТНИКІВ У СКЛАДНИХ 
МІСЬКИХ УМОВАХ 
 
Анотація. У роботі розглядаються питання застосування розподілених систем 
керування безпілотними літальними апаратами (БПЛА) в умовах складної міської забудови. 
Проаналізовано особливості взаємодії безпілотників у розподілених мережах, запропоновано 
модель керування, що забезпечує автономність прийняття рішень та ефективне уникнення 
перешкод. Наведено переваги розподілених алгоритмів перед централізованими, зокрема в 


Coherence functions usage in vibrodiagnostic

Гордієвич, С. Ю.

Ільїн, О. О.

Бабюк, Сергій Миколайович

Hordiievych, S.

Ilin, O.

Babiuk, S.

Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, Україна

Reliability of electrical power systems in industrial plants: factor analysis, evaluation techniques, and a holistic approach to enhancement

Зінь, Мирослав Михайлович

Підгайний, Юрій Борисович

Zin, M. M.

Pidhainyi, Y. B.

Національний університет водного господарства та природокористування (м. Рівне), Україна

Міжнародна науково-технічна конференція 
Фундаментальні та прикладні проблеми сучасних технологій 
 
28 
 
УДК 621.224-225.12; 621.311.2.21 
М.М. Зінь, канд. техн. наук, доц. 
Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, Україна 
Ю.Б. Підгайний  
Національний університет водного господарства та природокористування (м. Рівне), Україна 
 
ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ МАЛИХ ГЕС 
 
M.M. Zin, Ph.D., Assoc. Prof., Y.B. Pidhainyi 
ENERGY EFFICIENCY PROBLEMS OF SMALL HYDROPOWER PLANTS  
 
Один з пріоритетів подальшого розвитку відновлюваної енергетики – висока 
енергоефективність. Вітряні (ВЕС) та сонячні (СЕС) електростанції не відзначаються 
високими коефіцієнтами корисної дії (ККД). ККД ВЕС становить приблизно 30 % за 
максимально можливого коефіцієнту перетворення кінетичної енергії вітру у кінетичну 
енергію обертання валу вітроколеса 59,259 % (згідно з законом Альберта Беца (A. Betz) для 
горизонтально-осьових пропелерних вітряних коліс). ККД СЕС ще менший – орієнтовно до 20 
%. Однак тут можливий значний прогрес, на сьогоднішній день вже виробляються промислові 
взірці сонячних фотоелектричних панелей з ККД, що дорівнює 30 %. Варто також зауважити, 
що фотоелектричні панелі схильні до «старіння», з часом їх ККД знижується і вже після 20 
років служби їх подальша експлуатація з огляду економіки (фізичного і морального старіння) 
стає недоцільною. 
Гідротурбіни зазвичай відрізняються відносно високими ККД. У випадках великих ГЕС 
їх ККД становить 90 % і вище, а малих ГЕС – орієнтовно 80–90 %. З урахуванням високої 
ринкової вартості гідротурбін для малих ГЕС їх експлуатація у створах з низькими напорами 
і витратами води економічно збиткова. Тому ринок пропонує також відносно дешеве 
гідротурбінне обладнання для малих ГЕС, яке має ККД у межах 60 – 70 % за рахунок низької 
точності виготовлення напрямних і особливо робочих лопатей та елементів турбіни, які до них 
прилягають. Це й не дивно: гідротурбіну з відносно невисоким ККД для малої ГЕС може 
виготовити будь який завод, що має механообробний цех. Але подібний підхід нівелює 
переваги та плюси малої гідроенергетики і тому є неприйнятним. Лопатево-протічний тракт 
гідротурбін повинні виробляти спеціалізовані підприємства, які мають усе необхідне 
обладнання для забезпечення високої точності його виготовлення. Проміжок між камерою і 
лопатями робочого колеса повинен бути не більшим 0,001 від діаметру робочого колеса Dk 
(інколи – не більше 0,0005∙Dk). В інших випадках будуть мати місце надто високі об’ємні 
втрати енергії і відповідно зниження ККД турбіни.  Деякі виробники цю вимогу часто 
ігнорують, збільшуючи зазначений проміжок у 2 або навіть у 3 рази (до (0,002÷0,003)∙Dk). У 
турбінах з робочими колесами дуже малих діаметрів (наприклад, 250 мм) зазначену вимогу 
виконати практично неможливо: проміжок між камерою і лопатями повинен становити 
максимум 0,25 мм, що під час роботи неминуче призведе до стукоту лопатей об корпус або 
навіть заклинювання робочого колеса у камері. 
Звідси випливає необхідність пошуку нових шляхів забезпечення високої 
енергоефективності гідротурбін малих ГЕС з робочими колесами невеликих діаметрів (1000 
мм і менше).  
Література 
1. Зінь М. Перспективи розвитку енергетики у Тернопільській області / М. Зінь, Ю. 
Підгайний // Матеріали VII Міжнародної науково-технічної конференції «Світлотехніка й 
електроенергетика: історія, проблеми, перспективи», 29–31 травня 2024 року. –  Тернопіль: 
ТНТУ, 2024. – С.100. 
 
 
 


Energy efficiency problems of small hydropower plants

Зінь, П. М.

Zin, P. M.

Міжнародна науково-технічна конференція 
Фундаментальні та прикладні проблеми сучасних технологій 
 
29 
 
УДК 621.224-225.12; 621.311.2.21 
П.М. Зінь 
Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, Україна 
 
ГІДРОЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
 
P.M. Zin 
HYDROPOWER POTENTIAL OF TERNOPIL REGION  
 
Людство перебуває на етапі переходу до стовідсоткового використання відновлюваних 
джерел енергії (ВДЕ). Це зумовлено глобальною екологічною кризою, причиною якої 
насамперед є викиди парникових газів (СО2 та ін.) під час спалювання різних видів викопного 
палива (нафти, природного газу, кам’яного і бурого вугілля та ін.) для виробництва 
електричної, механічної і теплової енергії.  Викиди парникових газів, згідно з висновками 
вчених, призводять до збільшення середньої температури біля поверхні Землі, що спричинює 
надмірне танення льодовиків та інші природні (економічні, соціальні тощо) катаклізми. У 2024 
році частка ВДЕ у світовому виробництві електроенергії вперше досягнула значення 40 %, яке 
було 85 років тому (у 1940 році). Як відомо, у першій половині XX-го століття основою 
світової енергетики була гідроенергетика. Потім її частка у виробництві електроенергії почала 
зменшуватися спочатку внаслідок введення в експлуатацію відносно великої кількості 
потужних ТЕС (теплових електричних станцій), а пізніше – АЕС (атомних електричних 
станцій). Причиною цього стало зменшення можливих місць для будівництва нових великих 
ГЕС (гідравлічних електричних станцій). Нова ера розвитку відновлюваної енергетики 
припадає на початок 90-х років XX-го століття і супроводжується спорудженням здебільшого 
нових потужних ВЕС (вітряних електричних станцій і СЕС (сонячних електричних станцій). 
Вона триває й у наш час і має всі шанси на повне витіснення вже у відносно недалекому 
майбутньому (за найпесимістичнішими прогнозами – до 2100 року) зі світового енергетичного 
балансу енергоґенерувальних потужностей, робота яких супроводжується викидами у 
довкілля парникових газів (ТЕС) або які несуть загрозу радіоактивного забруднення довкілля 
(АЕС). 
Значну роль у переході до чистої (відновлюваної) енергетики відіграє гідроенергетика. 
В Україні та за її межами можна знайти ще багато місць для спорудження нових ГЕС. Для 
прикладу, Китай планує спорудити нову велику ГЕС потужності 70 ГВт, яка стане найбільшою 
у світі. В Україні швидкими темпами розвивається мала гідроенергетика, яка охоплює ГЕС 
потужності до 10000 кВт (10 МВт) (згідно з діючою у нашій країні класифікацією). Малі ГЕС 
потужності до 200 кВт називають мікроГЕС, а потужності від 200 до 1000 кВт (1МВт) – 
мініГЕС (відповідно до цієї ж класифікації). Велику кількість малих ГЕС в Україні загалом й 
у Тернопільській області зокрема споруджено після 2009 року, коли було впроваджено 
пільговий «зелений» тариф на вироблену на таких станціях електроенергію (його дія 
передбачена до 2030 року). Майже всі діючі малі ГЕС Тернопільської області загальною 
кількістю 13 одиниць (згідно з даними Тернопільської ОВА [5]) побудовані на лівих притоках 
р. Дністер – середніх річках Збруч, Серет, Стрипа і Золота Липа. Найбільша з них – 
Касперівська ГЕС потужності 5 МВт (5000 кВт) на р. Серет. Одна мала ГЕС споруджена на р. 
Гнізна (лівій притоці р. Серет) у с. Дичків Тернопільського р-ну. Існує технічна можливість 
будівництва декількох великих ГЕС на р. Дністер на півдні Тернопільської області, однак ця 
ділянка однойменної річки входить до складу Національного природного парку 
«Дністровський каньйон», де, згідно з природоохоронним законодавством, подібна діяльність 
заборонена. У проєктуванні малих ГЕС на р. Золота Липа в м. Бережани (введена в 
експлуатацію у 2016 р.) і на р. Серет у с. Мишковичі Тернопільського р-ну (введена в 
експлуатацію у 2019 р.) брала участь кафедра електричної інженерії Тернопільського 
національного технічного університету імені Івана Пулюя. Обидві зазначені малі ГЕС є 
високоефективними й успішно працюють паралельно з Об’єднаною енергетичною системою 
Міжнародна науково-технічна конференція 
Фундаментальні та прикладні проблеми сучасних технологій 
 
30 
 
України за пільговим «зеленим» тарифом на вироблену електроенергію. Ця ж кафедра у 2010 
році на замовлення Тернопільської міської ради розробила передпроєктну пропозицію малої 
ГЕС на р. Серет поблизу дамби Тернопільського ставу. Сподіваємося, що найближчим часом 
проєкт Тернопільської мікроГЕС буде втілено у життя. Це відповідає духу часу і зміцненню 
енергетичної незалежності нашої держави у цей непростий час. 
Україна має значний технічно-досяжний потенціал вироблення енергоносіїв з 
відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, який становить понад 98,0 млн. 
т у. п. (тонн умовного палива) на рік (797,818 млрд кВт∙год/рік). З них 3,0 млн. т у. п. припадає 
на малу гідроенергетику (24,423 млрд кВт∙год/рік) [4]. Гідроенергетичні ресурси 
Тернопільської області складають 427 млн кВт∙год/рік, що становить 1,36 % від загальних в 
Україні 31,397 млрд кВт∙год/рік. З цієї кількості технічно можливі для використання 
гідроенергоресурси становлять 282 млн кВт∙год/рік. Економічно можливі до використання 
гідроенергоресурси оцінюються в 128 млн кВт∙год/рік, що складає 15,1 % від загального 
споживання. На території області функціонують 13 малих гідроелектростанцій загальною 
потужністю 9,407 МВт [5]. За повного навантаження вони могли б виробляти 82,4 млн 
кВт∙год/рік електроенергії. З урахуванням орієнтовного коефіцієнту використання 
встановленої потужності 0,3 (30 %) гідроелектростанції Тернопільської області генерують 
приблизно 24,7 млн кВт∙год/рік електроенергії, що становить 2,91 % від загального 
споживання. Генерування електроенергії гідроелектростанціями дуже залежить від 
кліматичних умов, насамперед від кількості опадів. Одним з найбільш сприятливих для 
виробництва електроенергії за допомогою ГЕС на Тернопільщині був 2013 рік завдяки дуже 
сніжній зимі 2012/2013 року: впродовж усієї весни і літа всі гідроагрегати всіх діючих ГЕС 
працювали на повну потужність. 
Зусилля вчених і підприємців за сприяння місцевих органів влади дозволять підвищити 
частку ГЕС в енергетичному балансі Тернопільської області до 20%. 
Література 
1. В.П. Коваль, П.М. Зінь. Підвищення енергоефективності низьконапірних мікроГЕС 
невеликої потужності з трубними осьовими гідротурбінами / Актуальні задачі сучасних 
технологій: зб. тез доповідей XIII Міжнар. наук.-техн. конф. молодих учених та студентів 
(Тернопіль, 11–12 грудня 2024 р.) // М-во освіти і науки України, Терн. націон. техн. ун-т ім. 
І. Пулюя [та ін.]: ФОП Паляниця В.А., 2024. – С. 285, 286. 
2. Зінь М. Перспективи розвитку енергетики у Тернопільській області / М. Зінь, Ю. 
Підгайний // Матеріали VII Міжнародної науково-технічної конференції «Світлотехніка й 
електроенергетика: історія, проблеми, перспективи», 29–31 травня 2024 року. –  Тернопіль: 
ТНТУ, 2024. – С.100. 
3. Гідроенергетичний потенціал річок України: розвінчання міфів: аналітичний 
документ / Р. Б. Гаврилюк, Г. К. Веремійчик,  О. П. Гариленко та ін. – Київ : Видавництво 
«Фенікс», 2018. – 32 с. 
4. Технічно-досяжний потенціал вироблення енергоносіїв з відновлюваних джерел 
енергії та альтернативних видів палива: офіційний сайт Державного агентства з 
енергоефективності та енергозбереження України // Режим доступу: 
https://old.saee.gov.ua/node/110 
5. Відновлювана енергетика: офіційний сайт Тернопільської обласної військової 
адміністрації // Режим доступу: https://oda.te.gov.ua/diyalnist/energoefektivnist/vidnovliuvana-
enerhetyka 
 
 
 
 
 
 


Hydropower potential of Ternopil region

Куземко, Наталія Анатоліївна

Вакуленко, Олександр Олексійович

Цимбалістий, Р. М.

Kuzemko, N. A.

Vakulenko, O. O.

Tsymbalistyi, R. M.

Міжнародна науково-технічна конференція 
Фундаментальні та прикладні проблеми сучасних технологій 
 
39 
 
відповідно до Product Category Rules (PCR), що гарантує достовірність і репутацію декларацій. 
ЕДП також відіграють ключову роль у підвищенні довіри до бренду, особливо в умовах 
критичного ставлення до зеленого маркетингу. Коли компанія публікує верифіковані 
показники впливу на довкілля, це додає ваги її екологічним заявам. ЕДП можуть не лише 
інформувати, а й формувати ринок, відкриваючи можливості для продуктів зі зменшеним 
впливом. 
 Ще один перспективний напрямок розвитку — цифровізація ЕДП. З інтеграцією у BIM 
(Building Information Modeling) та інші цифрові платформи, ЕДП стають не статичними 
документами, а динамічними елементами проєктування. Хотілось би наголосити, що якість 
даних має вирішальне значення для довіри до цифрових ЕДП. Якщо декларація надходить 
занадто пізно в процесі розробки, вона втрачає свою корисність. У цьому контексті приклад 
команди сталого розвитку компанії Schréder, яка синхронізує створення ЕДП з етапами 
життєвого циклу продукту, є взірцем вчасного використання інформації для ухвалення рішень. 
Підсумовуючи, можна стверджувати, що ЕДП — це не просто документи, необхідні для 
сертифікації чи відповідності. Це потужні аналітичні та стратегічні інструменти, які дають 
змогу приймати кращі, обґрунтовані рішення. Вони дозволяють компаніям не тільки 
вимірювати та контролювати свій вплив на довкілля, а й комунікувати ці зусилля ринку й 
споживачам прозоро та науково обґрунтовано. Приклад Schréder демонструє, що коли ЕДП 
інтегруються у процес розробки продукту з урахуванням SMART-підходу, вони стають 
каталізаторами інновацій, точності й довіри. В умовах, коли стандарти сталості стають 
нормою, а не винятком, здатність вимірювати та верифікувати вплив продукції через ЕДП 
стане не просто перевагою — а необхідністю. 
Література 
[1] ISO 14040:2006, Environmental management – Life cycle assessment – Principles and 
framework, International Organization for Standardization, Geneva, Switzerland, 2006. 
[2] ISO 14044:2006, Environmental management – Life cycle assessment – Requirements 
and guidelines, International Organization for Standardization, Geneva, Switzerland, 2006 
 
 
УДК 338.45 : 664.6 
Н.А. Куземко, к. т. н.; О.О. Вакуленко; Р.М. Цимбалістий 
Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, Україна 
 
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ 
ВИРОБНИЦТВА ХЛІБОБУЛОЧНИХ ВИРОБІВ 
 
N.A. Kuzemko, Ph. D.; O.O. Vakulenko; R.M. Tsymbalistyi 
INCREASING THE EFFICIENCY OF THE POWER SUPPLY SYSTEM  
FOR BAKERY PRODUCTION  
 
Хлібопекарська галузь України є стратегічно важливою складовою харчової 
промисловості, забезпечуючи значну частину продовольчої безпеки країни. Повномасштабна 
військова агресія з боку російської федерації спричинила негативні процеси в галузі, що 
вимагає швидкого та ефективного реагування як у короткостроковій, так і в довгостроковій 
перспективі. Основними проблемами визначено зниження обсягів виробництва та споживання 
хлібобулочних виробів[1].  
Гострою проблемою галузі є технічне переоснащення основного виробництва. До 
прикладу, хлібопекарські печі старої конструкції витрачають на випікання хлібобулочних 
виробів у (2 ... 3) рази більше газу, ніж печі сучасних конструкцій.  
Для вироблення і подачі водяної пари у розстоювальні шафи та печі різноманітних 
конструкцій часто використовуються парогенератори електродного типу потужністю до 200 
кВт й максимальною продуктивністю пари до 250 кг/год. Середньодобові витрати 
Міжнародна науково-технічна конференція 
Фундаментальні та прикладні проблеми сучасних технологій 
 
40 
 
електроенергії при роботі, наприклад, двох таких електропарогенераторів на печі складають 
(250 ... 400) кВт∙год, що в підсумку на місяць становить до третини витрати електроенергії 
підприємством. 
При виробництві пари можливе таке технічне рішення: встановлення, до прикладу, 
одного газового парогенератора типу CERTUSS-350 потужністю 200 кВт та продуктивністю 
пари 350 кг/год. з тиском до 5 атм. Розрахунки показують економічний ефект на рівні (1000 ... 
1500) тис. грн./рік з терміном окупності (1,5 ... 2,0) роки. 
У середньому для випічки 1 т хліба необхідно (50 ... 65) кг умовного палива. З цієї 
кількості палива корисно використовується тільки (30 ... 32)%. З продуктами згоряння в 
атмосферу виноситься від 30% до 60% всієї теплоти. 
Ця теплова енергія може бути використана в якості вторинних теплових енергоресурсів 
на таких трьох рівнях: внутрішні (всередині цеху, всередині технології), зовнішні (опалення, 
теплопостачання), комбіновані. Вартість зекономленої енергії при реконструкції теплових 
установок в (3 ... 5) разів менша, ніж енергії нових установок аналогічної продуктивності. 
Рециркуляція вихідних газів печей економить до 15% палива; парогенератори на вихідних 
газах та теплоутилізатори - до 20% палива [2]. 
Іншим видом економії електроенергії у світлу пору доби є встановлення дахових 
сонячних електростанцій. На типових хлібокомбінатах зі старими будівельними 
конструкціями можливе встановлення електростанцій потужністю до 100 кВт електроенергії. 
Такої кількості електроенергії вистачає і на добові потреби заготівельних дільниць, і на 
адміністративні витрати. 
 
Література 
1. Грищенко А. В. Дослідження тенденцій розвитку хлібопекарської галузі України // 
Агросвіт. – 2025. - №1. – С. 77–89. 
2. Майстренко Н. Ю. Резерви використання вторинних теплових енергетичних ресурсів 
у харчовій промисловості України // Проблеми загальної енергетики. - 2013. - Вип. 2 (33). - С. 
43–48. 
 
 
УДК 621.314 
А. М. Лупенко, д. т. н., проф., Л. Т. Мовчан, к. т. н, доц., Д. В. Чаплій 
Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, Україна 
 
ТРИСЕКЦІЙНИЙ РЕЗОНАНСНИЙ ПЕРЕТВОРЮВАЧ НАПРУГИ 
З ФАЗОВИМ РЕГУЛЮВАННЯМ ПОТУЖНОСТІ  
 
A. Lupenko, Dr., Prof., L. Movchan,  PhD. Assos. Prof., D. Chapliy 
 
THREE-STAGE RESONANT VOLTAGE CONVERTER  
WITH PHASE POWER CONTROL 
 
Резонансні перетворювачі напруги (РПН) широко використовуються у різноманітних 
застосуваннях, пов’язаних із перетворенням параметрів електричної енергії. Основними 
перевагами РПН над традиційними ШІМ-перетворювачами є малі комутаційні втрати за 
рахунок «м’якої» комутації та знижений рівень високочастотних завад як випромінювальних, 
так і кондуктивних, що обумовлює їх високі коефіцієнт корисної дії, надійність та 
електромагнітну сумісність, низькі масогабаритні показники.  


Increasing the efficiency of the power supply system  for bakery production

Макарчук, Г. О.

Чміль, І. В.

Стасів, А. З.

Сисак, Іван Михайлович

Makarchuk, H.

Chmil, I.

Stasiv, A.

Sysak, I.

Міжнародна науково-технічна конференція 
Фундаментальні та прикладні проблеми сучасних технологій 
 
44 
 
електропостачанням або надання допоміжних послуг для електроенергетичної системи є 
новим популярним рішенням. Їхня популярність викликана зростаючими потребами у 
забезпеченні гнучкості, стабільності та передбачуваності електроенергетичних систем, у 
складі яких є значна або домінуюча частка альтернативних джерел енергії.  
Сьогодні чітко прослідковується, що світова потреба в потужних та більш ефективних 
системах накопичення енергії є прямо пропорційною до темпів збільшення частки 
відновлюваних джерел енергії в загальному енергобалансі, динаміка зростання яких 
залишатиметься актуальною протягом найближчих десятків років. 
Література 
1. У Китаї відзначається експоненційне зростання систем накопичення енергії. E-energy 
: веб-сайт URL: https://e-energy.in.ua/novyny/u-kitayi-vidznachayetsya-eksponencijne-zrostannya-
sistem-nakopichennya-energiyi.html (дата звернення: 10.04.2025).  
2. У США потужності зберігання енергії можуть зрости на 89% у 2024 році. ЕкоПолітика 
: веб-сайт URL: https://ecopolitic.com.ua/ua/news/u-ssha-potuzhnosti-zberigannya-energii-mozhut-
zrosti-na-89-u-2024-roci/ (дата звернення: 10.04.2025). 
3. Europe reached 4.5GW of battery storage installed in 2022; could hit 95GW by 2050. 
Energy-Storage.News : веб-сайт URL: https://www.energy-storage.news/europe-reached-4-5gw-of-
battery-storage-installed-in-2022-could-hit-95gw-by-2050/ (дата звернення: 10.04.2025). 
4. Energy storage targets 2030 and 2050. EASE Storage : веб-сайт URL: https://ease-
storage.eu/publication/energy-storage-targets-2030-and-2050/ (дата звернення: 10.04.2025). 
5. В Україні побудують систему накопичення енергії на 200 МВт. Укрінформ : веб-сайт 
URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3948078-v-ukraini-pobuduut-sistemu-
nakopicenna-energii-na-200-mvt.html (дата звернення: 10.04.2025). 
 
 
УДК 621.31 
Г. О. Макарчук, І. В. Чміль, А. З. Стасів, І. М. Сисак, к.т.н., доц. 
Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, Україна 
 
РОЗРАХУНОК ЦЕНТРУ ЕЛЕКТРИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ У СУЧАСНИХ УМОВАХ 
 
H. Makarchuk, I. Chmil, A. Stasiv, I. Sysak, Ph.D., Assoc. Prof. 
CALCULATION OF THE CENTER OF ELECTRICAL LOADS IN MODERN 
CONDITIONS 
 
Центр електричних навантажень (ЦЕН) є критичним аналітичним інструментом для 
планування та експлуатації електричних мереж. Його точне визначення дозволяє мінімізувати 
втрати електроенергії, забезпечити економічно ефективне розміщення джерел живлення, 
трансформаторів, та зменшити навантаження на мережу. З огляду на зростаючу складність 
електричних систем, особливо із впровадженням відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), зростає 
актуальність удосконалених методів обчислення ЦЕН. 
Базовий підхід до обчислення координат ЦЕН полягає у використанні формул 
середньозважених координат [1, 2]: 
1
1
n
i i
i
c n
i
i
P x
x
P
=
=
⋅
=
∑
∑
; 1
1
n
i i
i
c n
i
i
P y
y
P
=
=
⋅
=
∑
∑
. 
де iP  - споживана потужність у точці і; 
ix , iy  - координати цієї точки. 
Міжнародна науково-технічна конференція 
Фундаментальні та прикладні проблеми сучасних технологій 
 
45 
 
На рисунку 1 показано приклад розміщення ЦЕН (ТП) на території промислового 
підприємства. 
 
 
 
Рисунок 1. Приклад розміщення ЦЕН (ТП) на території промислового підприємства. 
 
Однак цей підхід не враховує зміни в структурі навантаження з часом, сезонні 
коливання та інтеграцію ВДЕ. 
Неправильне або застаріле положення ЦЕН веде до збільшення довжини ліній 
електропередач, що в свою чергу, спричиняє: 
- Зростання втрат; 
- Нерівномірний розподіл навантаження між секціями мережі; 
- Збільшення витрат на обслуговування та реконструкцію. 
Оптимізація розміщення ЦЕН у мережах середньої напруги дозволяє зменшити втрати 
на 15-25% залежно від топології системи. 
Застосування алгоритмів штучного інтелекту (ШІ) дозволяє автоматизувати 
розрахунок ЦЕН з урахуванням складних та нелінійних залежностей у мережі: 
- Генетичні алгоритми – ітеративно оптимізують положення джерел живлення; 
- Метод рою частинок – адаптується до змін у споживанні; 
- Машинне навчання – прогнозує динаміку навантаження для майбутніх періодів. 
Сучасні SCADA-системи дозволяють в реальному часі визначити зміщення ЦЕН 
протягом доби або тижня, особливо в районах з сильною сезонністю. 
Результати розрахунку ЦЕН використовуються для: 
- Оптимізації розміщення підстанцій і розподілу ліній; 
- Аналізу впливу нових підключень (промислових, житлових); 
- Моделювання поведінки мереж з ВДЕ (вітрові/сонячні станції); 
- Проєктування мікромереж з автономним або гібридним живленням. 
Розрахунок центру електричних навантажень є фундаментально важливим для 
енергоефективності, економічності та стабільності сучасних електричних мереж. Поєднання 
класичних аналітичних методів з сучасними алгоритмами оптимізації, а також використання 
реальних даних у режимі онлайн дозволяє розв’язувати задачі на новому рівні точності та 
адаптивності. 
 
Література 
1. Маліновський А.А., Хохулін Б.К. Основи електроенергетики та електропостачання: 
Підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. - Львів: Видавництво Національного університету 
“Львівська політехніка”, 2009. – 436 с. ISBN 978-966-553-833-2 
2. Сисак І.М. Електропостачання промислових і муніципальних об'єктів [електронний 
ресурс]: //Iнституційний репозитарій Atutor (код дисципліни ID 1748): офіційний сайт 
Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя – Тернопіль, 2011. 
– Режим доступу: https://dl.tntu.edu.ua/index.php. 
 


Calculation of the center of electrical loads in modern conditions

Шабашкевич, Б. Г.

Добровольський, Ю. Г.

Shabashkevych, B. G.

Dobrovolsky, Yu. G.

ТОВ «Науково-виробнича фірма «ТЕНЗОР»

Міжнародна науково-технічна конференція 
Фундаментальні та прикладні проблеми сучасних технологій 
 
6 
 
УДК 628.98: 004.4: 535.23 
Б.Г. Шабашкевич, Ph.D., Ю.Г. Добровольський, Dr. Prof. 
ТОВ «Науково-виробнича фірма «ТЕНЗОР»  
 
ВИМІРЮВАННЯ КОЕФІЦІЄНТУ ПРОПУСКАННЯ СКЛА  
ВІД  РІЗНИХ ДЖЕРЕЛ ВИПРОМІНЮВАННЯ 
 
B.G. Shabashkevych, Ph.D., Yu.G. Dobrovolsky, Dr. Prof.  
 
MEASUREMENT OF THE TRANSMISSION COEFFICIENT  
WITH VARIOUS RADIATION SOURCES 
 
Скло, як матеріал, що пропускає світло, має широке застосування у різних галузях 
людської діяльності. Одним з показників якості скла є його оптичні властивості. Зокрема 
коефіцієнт пропускання. Його правильне вимірювання забезпечує вимоги ергономіки, безпеки 
дорожнього руху, і, у цілому, здоров’я органів зору людини. На перший погляд в цьому 
питанні усе зрозуміло, оскільки згідно Міжнародного словника електротехнічних термінів. 
Частина 845. Світлотехніка. (ІЕС 60050-845:1987, IDT). ДСТУ ІЕС 60050-845:2012. П. 845-04-
59 [1], цей параметр називається «коефіцієнт пропускання» і визначається як «відношення 
пропущеного потоку випромінення чи світлового потоку до відповідного надхідного потоку 
за даних умов». Але існують нормативні документи, які цей параметр називають по іншому: 
«Світлопропускання» та «Коефіцієнт пропускання світла» за ДСТУ Б ISO 9050:2010 [2], 
«Світлопропускання» за ДСТУ 3649:2010 [3], «Коефіцієнт світлопропускання» згідно Наказу 
міністерства інфраструктури України № 106 від 15.02.2012 [4]. Різнобарвність термінів 
наводить на актуальність питання щодо єдиного визначення.  
Але більш суттєвою проблемою як для споживача так і для розробника засобу 
вимірювальної техніки для вимірювання коефіцієнту пропускання, є питання доцільності та 
легітимності застосування різних джерел випромінювання, які використовуються у таких 
приладах.  
На ринку існують прилади, в яких застосовується джерело типу А з кольоровою 
температурою (Тк) 2850К, а фотодіод має оптичний фільтр для його спектрального 
корегування під криву видності ока людини. Інші прилади використовують світлодіод (СД) 
зеленого кольору з максимумом випромінювання на довжині хвилі біля 550 нм, і корегуючий 
світлофільтр для фотодіода не застосовується. 
Серед нормативних актів лише Наказ міністерства інфраструктури України № 106 від 
15.02.2012 [4] встановлює вимоги до джерела світла у вимірювачі коефіцієнту пропускання. А 
саме вимога така: «джерело білого світла з колірною температурою 2856 K±50 К». Також, у 
наказі [4] є вимога до наявності у фотоприймача корегуючого світлофільтра. При цьому 
вимоги до такого фільтра регламентуються у наказ посиланням на ДСТУ ГОСТ 8.332:2008, 
який з 2020 року не діє. До речі – джерело білого світла має колірну температури близько 
6500К [5]. 
Отже, маємо питання щодо джерела світла, яке може бути застосовано у засобі 
вимірювальної техніки для вимірювання коефіцієнту пропускання. 
Для вирішення цього питання нами проведено дослідження, метою якого було 
визначити як впливає тип джерела живлення на похибку вимірювання коефіцієнту 
пропускання скла. 
Було використано чотири джерела випромінювання. СД з довжиною хвилі 550 нм, 
«білий» СД з кольоровою температурою Тк=2800К, СД лампа з кольоровою температурою 
Тк=3000К та джерело типу А (лампа розжарювання з кольоровою температурою Тк=2850К). 
У випадку лампи розжарювання фотодіод, за допомогою якого вимірюється коефіцієнт 
пропускання, мав коригуючий світлофільтр. Якість корекції світлофільтра під криву бачення 
середнього ока складала ± 1,5%. 
Міжнародна науково-технічна конференція 
Фундаментальні та прикладні проблеми сучасних технологій 
 
7 
 
Вимірювання проводились на зразку скла з відомим коефіцієнтом пропускання 81,2 %. 
Статистичний набір даних складався з 11 вимірювань для кожного джерела випромінювання.  
В якості засобу вимірювальної техніки використовувався вимірювач пропускання скла 
Тензор-81, який має величину абсолютної похибки вимірювання 2 %, відкалібрований 
відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 [7]. 
Результати усереднених значень вимірювання наведено у таблиці 1. 
 
Таблиця 1.  
Тип джерела Зразкове 
скло 
СД 550 нм СД «білий», 
Тк=2800К 
СД лампа, 
Тк=3000К 
А,  
Тк=2850К 
К-нт пропускання, 
середнє значення, % 
81,2 % 81,1 81,1 81,2 81,3 
 
З таблиці 1 видно, що виміряні усереднені значення коефіцієнту пропускання, виміряні 
із застосуванням різних джерел світла, відрізняються від зразкового значення на кілька 
десятих відсотка. Це дозволяє стверджувати про можливість застосування усіх чотирьох 
джерел світла у приладах для вимірювання коефіцієнту пропускання, з урахуванням 
застосування корегую чого світлофільтра у випадку застосування джерела типу А (лампи 
розжарювання).  
Література 
1. Міжнародний словник електротехнічних термінів. Частина 845. Світлотехніка. (ІЕС 
60050-845:1987, IDT). ДСТУ ІЕС 60050-845:2012. П. 845-04-59. 
URL:https://www.ksv.biz.ua/GOST/DSTY_ALL/DSTU4/dstu_IEC_60050-845-2012.pdf]. 
2. ДСТУ Б ISO 9050:2010 Будівельні матеріали. Методи випробування скла в 
будівництві. Визначення світлопропускання, прямого сонячного пропускання, загального 
пропускання сонячної енергії, ультрафіолетового пропускання та відповідні параметри 
скління (ISO 9050:2003, IDT). URL:https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-
page?id_doc=26767 
3. ДСТУ 3649:2010 Колісні транспортні засоби [URL: https://patrul.in.ua/pdf/dstu-
3649.pdf]. 
4. Наказ міністерства інфраструктури України № 106 15.02.2012 [3] про затвердження 
«Технологічних вимог до засобів перевірки технічного стану, обслуговування і ремонту 
колісного транспортного засобу», в якому вжити термін «Коефіцієнт світлопропускання». 
URL: https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=54812 
5. Колірна температура. URL: 
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B
0_%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%
80%D0%B0. 
6. ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 Загальні вимоги до компетентності випробувальних 
та калібрувальних лабораторій (EN ISO/IEC 17025:2017,IDT; ISO/IEC 17025:2017, IDT). URL: 
https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=88724. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 


Measurement of the transmission coefficient  with various radiation sources

Ternopil Ivan Pului National Technical University

Not a member yet

Content

Editorial pages

Application of parallel computing in cybersecurity: vulnerability analysis and data protection

Coherence functions usage in vibrodiagnostic

Reliability of electrical power systems in industrial plants: factor analysis, evaluation techniques, and a holistic approach to enhancement

Energy efficiency problems of small hydropower plants

Hydropower potential of Ternopil region

Increasing the efficiency of the power supply system for bakery production

Calculation of the center of electrical loads in modern conditions

Measurement of the transmission coefficient with various radiation sources

32,924

48,308