Electronic archive of Ternopil National Ivan Puluj Technical University

Title

Куманська, Н. А.

Криськова, Ларіса Петрівна

Kumanska, N. A.

Kryskova, L. P.

Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, Україна

32 
VІIІ Міжнародна науково-технічна конференція «Стан і перспективи харчової науки та промисловості» 
присвячена 30-річчю заснування кафедри харчової біотехнології і хімії ТНТУ імені Івана Пулюя 
 
 
 
 
УДК 664 
Н. А. Куманська, студент, Л. П. Криськова, асистент 
Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, Україна 
 
ДОСЛІДЖЕННЯ БІОЛОГІЧНОЇ ЦІННОСТІ ХЛІБА “МІНЕРАЛЬНОГО” 
ЗІ ПШЕНИЧНИМ, ГРЕЧАНИМ ТА ГАРБУЗОВИМ БОРОШНОМ 
 
N. A. Kumanska, L. P. Kryskova  
INVESTIGATION OF BIOLOGICAL VALUE OF "MINERAL" BREAD 
WITH WHEAT, BUCKWHEAT AND PUMPKIN FLOUR 
 
На даний час зростає попит на хлібобулочні вироби з підвищеним вмістом 
поживних елементів і мінеральних речовин. Мета роботи визначити, як додавання 
гречаного (10 %) і гарбузового (5 %) борошна до стандартного пшеничного (85 %) 
впливає на біологічну цінність хліба «Мінерального» ‒ зокрема на вміст білка, 
амінокислот, харчових волокон, мінералів та вітамінів. 
Пшеничне борошно вищих сортів ‒ основне джерело білків і вуглеводів, але з 
обмеженим вмістом деяких мінералів (Zn, Mg, Fe) [1]. Гречане борошно ‒ багате на 
білок із порівняно кращим амінокислотним профілем, значним вмістом мінералів 
(зокрема заліза, магнію, фосфору) і харчових волокон [2]. Гарбузове борошно ‒ 
джерело жиру, білка, мінералів, а також біоактивних речовин (каротиноїдів, 
антиоксидантів), що можуть покращувати функціональні властивості продукту [3]. 
Застосування такого рецептурного складу буде сприяти збільшенню загального вмісту 
білка і амінокислотної повноти через гречане і гарбузове борошно; підвищенню вмісту 
харчових волокон, що покращує функцію кишківника, сприяє тривалому відчуттю 
ситості; забезпеченню зростання мінерального складу: кальцій, магній, залізо, фосфор ‒ 
з гарбузового та гречаного борошна; підвищенню рівня антиоксидантної активності 
через біоактивні речовини гарбуза. 
Однак, за такого рецептурного складу необхідно враховувати технологічні 
аспекти щодо параметрів тіста через зміни водопоглинання, структури клейковини, 
часу бродіння і випікання, що можуть виникнути при введенні нем’яких і борошняних 
компонентів. Врахувати смакові і органолептичні зміни (колір кірки й м’якуша, 
вологоутримуюча здатність, аромат, пористість) внаслідок гарбузового борошна. 
Біологічна цінність буде характеризуватися підвищеним вмістом білка, покращеним 
амінокислотним та хімічним складом (амінокислоти, вуглеводи, жири, вологість, зола), 
мінералів, харчових волокон. 
Отже, хліб «Мінеральний» із запропонованим складом має потенціал бути більш 
поживним і функціональним та можливість його використання в дієтичному, 
зміцнюючому або оздоровчому харчуванні. 
 
Література 
1. Kukhtyn, M., Kravchenyuk, K., Selskyi, V., Pokotylo, O., Vichko, O., Kopchak, N., 
& Hmelar, A. (2022). Evaluation of spontaneous fermentation with basil content in the 
technology of rye-wheat bread production. Scientific Messenger of LNU of Veterinary 
Medicine and Biotechnologies. Series: Food Technologies, 24(97), 14-19. 
2. Гордієнко, Т. В., Семенова, А. Б., Михонік, Л. А., & Дробот, В. І. (2012). 
Білково-пшеничний хліб із гречаним борошном. Наукові праці [Одеської національної 
академії харчових технологій], (42 (1)), 143-146. 
3. Alija, D., Olędzki, R., Nikolovska Nedelkoska, D., Wojciechowicz-Budzisz, A., 
Xhabiri, G., Pejcz, E., ... & Harasym, J. (2025). The Addition of Pumpkin Flour Impacts the 
Functional and Bioactive Properties of Soft Wheat Composite Flour Blends. Foods, 14(2), 
243. 
 


Investigation of biological value of "mineral" bread with wheat, buckwheat and pumpkin flour

Масняк, І. В.

Masnyak, I. V.

34 
VІIІ Міжнародна науково-технічна конференція «Стан і перспективи харчової науки та промисловості» 
присвячена 30-річчю заснування кафедри харчової біотехнології і хімії ТНТУ імені Івана Пулюя 
 
 
 
 
УДК 664 
І. В. Масняк, аспірант 
Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, Україна 
 
ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ АНТИОКСИДАНТІВ 
У ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА МАСЛА 
 
I. V. Masnyak 
THE USE OF NATURAL ANTIOXIDANTS IN THE TECHNOLOGY OF 
BUTTER PRODUCTION OF BUTTER 
 
Масло є одним із найважливіших молочних продуктів, що відзначається 
високим вмістом жиру та цінними органолептичними властивостями. Проте його якість 
і стабільність значною мірою залежать від схильності молочного жиру до окисних 
процесів. Автоокиснення ліпідів призводить до утворення небажаних сполук, що 
знижують харчову цінність, викликають зміну смаку, запаху та кольору продукту. 
Традиційно для гальмування цих процесів застосовували синтетичні антиоксиданти, 
проте сучасні тенденції харчової промисловості орієнтовані на впровадження 
безпечних і природних компонентів [1]. 
Природні антиоксиданти представлені широким спектром біологічно активних 
речовин, серед яких фенольні сполуки, токофероли, аскорбінова кислота, каротиноїди, 
поліфеноли рослинного походження та екстракти пряно-ароматичних трав. Вони здатні 
ефективно гальмувати процеси перекисного окиснення ліпідів, продовжуючи термін 
зберігання масла без негативного впливу на його органолептичні властивості [2]. Серед 
перспективних напрямів використання природних антиоксидантів у виробництві масла 
можна виділити: ‒ додавання екстрактів лікарських та пряних рослин (розмарин, 
шавлія, зелений чай, чорниця, виноградні кісточки), які містять високі концентрації 
поліфенолів; ‒ збагачення масла вітаміном Е (токоферолами) як природним 
антиоксидантом із подвійною функцією: захист ліпідів від окиснення та підвищення 
біологічної цінності продукту; ‒ використання природних барвників-
антиоксидантів (бета-каротин, лікопен), що забезпечують як антиоксидантний захист, 
так і покращення кольору масла; ‒ комбіноване застосування кількох природних 
антиоксидантів для досягнення синергетичного ефекту [1, 3]. 
Основними перевагами використання природних антиоксидантів є їхня 
безпечність, біологічна активність та сприйняття споживачами як "натуральних" 
інгредієнтів. Разом із тим існують певні обмеження, зокрема залежність ефективності 
від концентрації, стабільності під час технологічної обробки та вартості натуральних 
екстрактів. 
Отже, впровадження природних антиоксидантів у технологію виробництва 
масла сприяє підвищенню його якості, безпечності та конкурентоспроможності, що 
відповідає сучасним вимогам до здорового харчування та інноваційних харчових 
технологій. 
 
Література 
1. Лялик, А., Бейко, Л., Кухтин, М., & Покотило, О. (2021). Використання лляної 
олії у виробництві харчових продуктів. Вісник аграрної науки, 99(3), 78-83. 
2. Чуйко, М., & Чуйко, А. (2022). Ефективність стабілізації харчових жирів та 
можливість подовження їх термінів зберігання. Herald of Khmelnytskyi National 
University. Technical sciences, 305(1), 218-223. 
3. Kukhtyn, M., Arutiunian, D., Pokotylo, O., Kravcheniuk, K., Salata, V., Horiuk, Y., ... & 
Dalievska, D. (2024). Microbiological characteristics of hard cheese with flax seeds. Slovak 
Journal of Food Sciences/Potravinarstvo, 18. 
 


The use of natural antioxidants in the technology of butter production of butter

Солодков, І. І.

Solodkov, I. I.

40 
VІIІ Міжнародна науково-технічна конференція «Стан і перспективи харчової науки та промисловості» 
присвячена 30-річчю заснування кафедри харчової біотехнології і хімії ТНТУ імені Івана Пулюя 
 
 
 
 
УДК 664 
І. І. Солодков, студент 
Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, Україна 
 
ПЕРСПЕКТИВНІСТЬ ДОДАВАННЯ СОЄВОГО ТА ГОРОХОВОГО БОРОШНА 
ДО ПШЕНИЧНОГО У ТЕХНОЛОГІЇ ХЛІБА 
 
I. I. Solodkov  
THE PROSPECT OF ADDING SOYBEAN AND PEA (CHICKPEAS) FLOUR 
TO WHEAT IN BREAD TECHNOLOGY 
 
Останнім часом тенденції харчування орієнтовані на створення продуктів із 
підвищеною харчовою та біологічною цінністю [1]. Одним із перспективних напрямів 
удосконалення технології хлібопекарських виробів є збагачення пшеничного тіста 
борошном бобових культур, зокрема соєвим і гороховим (або нутовим). 
Соєве борошно вирізняється високим вмістом білка (близько 40–45 %), 
збалансованим амінокислотним складом та наявністю біоактивних речовин ‒ 
ізофлавонів, що проявляють антиоксидантну та профілактичну дію. Додавання цього 
інгредієнта до пшеничного тіста дозволяє підвищити вміст легкозасвоюваних білків і 
ліпідів, а також збільшити водопоглинальну здатність тіста, що позитивно позначається 
на свіжості та структурі хліба [2]. 
Горохове або нутове борошно містить значну кількість білків (20–25 %), 
харчових волокон і мінералів (Fe, Mg, Zn). Його використання у складі пшеничного 
хліба сприяє підвищенню біологічної цінності готового виробу, а також зниженню 
глікемічного індексу. Завдяки нутовому борошну збагачується вітамінний склад 
(особливо групи B) і підвищується антиоксидантна активність [3]. 
Важливо зазначити, що з технологічної точки зору додавання бобових впливає 
на клейковинний каркас тіста. Підвищена кількість білка та харчових волокон змінює 
реологічні властивості: надлишок соєвого чи нутового борошна може знизити об’єм 
хліба та зробити м’якуш щільнішим. Тому оптимальною є заміна 5–15 % пшеничного 
борошна. При такій пропорції зберігається баланс між високою біологічною цінністю і 
доброю якістю випічки. 
Органолептичні показники також зазнають змін: хліб набуває більш насиченого 
смаку, приємного горіхового відтінку аромату, м’якуш стає кремовим або жовтуватим. 
Це надає продукції унікальності та підвищує її конкурентоспроможність на ринку 
оздоровчих і функціональних продуктів. 
Таким чином, додавання соєвого та горохового (нутового) борошна до 
пшеничного у технології хліба є перспективним способом збагачення раціону 
населення легкозасвоюваними білками, вітамінами й мінералами, а також розширення 
асортименту продукції для дієтичного та профілактичного харчування. 
 
Література 
1. Лялик, А. Т., Покотило, О. С., Кухтин, М. Д., & Добровольська, С. Я. (2020). 
Зміна органолептичних показників сиркової пасти з лляною олією за різних умов 
зберігання. Вестник Херсонского национального технического университета, (1-1 
(72)), 109-116. 
2. Dhingra, S., & Jood, S. (2002). Effect of flour blending on functional, baking and 
organoleptic characteristics of bread. International Journal of Food Science & Technology, 
37(2), 223–233. 
2. Rasheed, A., et al. (2022). Nutritional, technological, and sensory properties of 
composite bread enriched with chickpea and soybean flour. Foods, 11(6), 891. 
 
 


The prospect of adding soybean and pea (chickpeas) flour to wheat in bread technology

Величко, І. А.

Сторож, Людмила Анатоліївна

Назарко, Ірина Степанівна

Velichko, I.

Storozh, L.

Nazarko, I.

48 
VІIІ Міжнародна науково-технічна конференція «Стан і перспективи харчової науки та промисловості» 
присвячена 30-річчю заснування кафедри харчової біотехнології і хімії ТНТУ імені Івана Пулюя 
 
 
 
 
УДК 637.2 
І. А. Величко, магістр; Л. А. Сторож, канд. техн. наук, доцент; І. С. Назарко, канд. 
пед. наук, доцент 
Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, Україна 
 
СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ У ФОРМУВАННІ АСОРТИМЕНТУ 
ВЕРШКОВОГО МАСЛА  
 
I. Velichko, master; L. Storozh, Ph.D., Assoc. Prof.; I. Nazarko, Ph.D., Assoc. Prof. 
 
CURRENT TRENDS IN THE FORMATION 
OF BUTTER PRODUCT RANGE  
 
Вершкове масло – це традиційний харчовий продукт, який займає важливе місце 
в раціоні людини завдяки своїм смаковим якостям, високій харчовій цінності та 
функціональним властивостям. Сучасні тенденції в харчовій промисловості вимагають 
не лише збереження класичної якості продукту, але й постійного вдосконалення його 
асортименту та технологічного процесу виробництва. У зв'язку з цим формування 
асортименту вершкового масла та модернізація технологій його виготовлення 
набувають особливої актуальності. 
Основу сучасного підходу до формування асортименту складають три ключові 
аспекти: жирова складова та її варіації, технологічна специфіка виробництва, а також 
функціоналізація та розширення споживчих властивостей продукту. 
Першим важливим аспектом є варіативність за вмістом жиру, що безпосередньо 
впливає як на енергетичну цінність, так і на текстуру, смак та використання продукту. 
Згідно з державними стандартами (ДСТУ 4399:2005), вершкове масло поділяється на 
такі види: "Екстра" (жирність 82,5%), "Селянське" (72,5%) і "Бутербродне" (61,5%). 
Така класифікація дозволяє охопити широку споживчу аудиторію – від тих, хто прагне 
традиційної рецептури, до споживачів, які обирають продукти зі зниженим вмістом 
жирів. 
Другим важливим критерієм є технологічна специфіка виробництва. Розрізняють 
два основні методи: традиційне збивання вершків та метод перетворення високожирних 
вершків. У промисловості з високою продуктивністю доцільно використовувати метод 
перетворення високожирних вершків (вміст жиру 35–45%), що дозволяє отримати 
емульсію типу "жир у воді", яка переходить в емульсію "вода в жирі". Дослідження 
підтверджують, що масло, виготовлене цим методом, має вищу структурну 
однорідність, стабільність до відстоювання та нижчий рівень мікробного обсіменіння 
(менше 1×10³ КУО/г). 
Третім напрямом є функціоналізація та інноваційні варіанти масла. Це 
збагачення продукту натуральними інгредієнтами для підвищення його біологічної 
цінності. Наприклад, додавання до вершкового масла натуральних антиоксидантів, 
таких як порошок моркви, екстракти виноградних кісточок і кориця, дозволяє 
знижувати пероксидне число у жировій фазі з 2,8 до 0,5 ммоль/кг. Це важливо як для 
покращення споживчого досвіду, так і для позиціонування продукту як "корисного" чи 
"здорового". 
Зі сторони споживчого ринку спостерігається підвищений інтерес до масла, що 
має знижену жирність та збалансований жирнокислотний склад. Наприклад, введення 
омега-3-жирів, отриманих з лляної олії або риб'ячого жиру, дозволяє збагатити продукт 
поліненасиченими кислотами (до 0,8–1% α-ліноленової кислоти), що відповідає 
потребам здорового харчування. Проте для таких продуктів виникає необхідність у 
додатковій стабілізації за допомогою природних антиоксидантів. 
49 
VІIІ Міжнародна науково-технічна конференція «Стан і перспективи харчової науки та промисловості» 
присвячена 30-річчю заснування кафедри харчової біотехнології і хімії ТНТУ імені Івана Пулюя 
 
 
 
 
Окремим напрямом у формуванні асортименту є масловмісні суміші та спреди. 
Хоча вони не належать до вершкового масла у вузькому сенсі, їх активне просування 
змушує виробників уточнювати і захищати ідентичність справжнього масла. Через 
зростання вартості натуральної сировини частка спредів на ринку перевищує 30%, а 
випадки фальсифікації вершкового масла частково зумовлені спробами замінити 
молочний жир дешевшими рослинними жирами без відповідного маркування. 
Також формування асортименту масла враховує цільове використання: масло для 
сніданків, кулінарного використання, випічки тощо. Наприклад, продукт із вищою 
температурою плавлення, змішаною жировою основою або посиленим солінням може 
бути орієнтований на ресторанну індустрію. 
Таким чином, сучасна технологія виробництва вершкового масла перебуває на 
перетині класичних підходів та інноваційних рішень. Впровадження нових типів 
добавок, функціональних інгредієнтів, оптимізація термомеханічної обробки та 
удосконалення методів зберігання дозволяють створювати конкурентоспроможні 
продукти з високими споживчими властивостями. У майбутньому ключовими 
напрямами розвитку залишатимуться енергоефективність, екологічність виробництва та 
розвиток біотехнологій, що сприятимуть формуванню масла нового покоління – 
безпечного, корисного та стабільного до зберігання. 
Формування асортименту вершкового масла на сучасному українському ринку 
відображає складне поєднання технологічних, економічних і споживчих чинників. 
Визначальними аспектами цього процесу є варіативність вмісту жиру, застосування 
різних технологічних підходів (традиційне збивання, метод перетворення 
високожирних вершків), а також функціональне збагачення продукту за допомогою 
натуральних антиоксидантів і фітодобавок. 
 
Література 
1. ДСТУ 4399:2005 Масло вершкове. Технічні умови. – Чинний від 2006-07-01. 
Київ: Держспоживстандарт України, 2006. –22. с. 
2. Харченко Ю., Борзаниця Ю. Порівняльна оцінка деяких показників якості 
вершкового масла. Міжнародний науковий журнал «Грааль науки». 2022. № 22. С. 136–
139.  
3. Безпечність та якість масла солодковершкового різних вітчизняних 
виробників і визначення його фальсифікації. Науковий вісник ветеринарної медицини. 
2022. № 1. С. 33-42. 
4. Кононенко С. В. Виробництво функціонального вершкового масла з 
додаванням фітокомпонентів // Вісник НУХТ. — 2021. — №2. — С. 41–47. 
  


Current trends in the formation of butter product range

Лайтер, Я.

Лайтер-Москалюк, С.

Кухтин, М.

Laiter, Ya.

Laiter-Moskaliuk, S.

Kukhtyn, M.

Подільський державний університет, Україна

111 
VІIІ Міжнародна науково-технічна конференція «Стан і перспективи харчової науки та промисловості» 
присвячена 30-річчю заснування кафедри харчової біотехнології і хімії ТНТУ імені Івана Пулюя 
 
 
 
 
УДК 664 
Я. Лайтер1, аспірант, С. Лайтер-Москалюк1, доцент, М. Кухтин2, професор 
1Подільський державний університет, Україна 
2Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, Україна 
 
ПРОБЛЕМА НІТРАТІВ У МОЛОЦІ  
 
Ya. Laiter, PhD student, S. Laiter-Moskaliuk, Assoc. Prof., M. Kukhtyn, Prof. 
THE PROBLEM OF NITRATE IN MILK 
 
Нітрати є природними компонентами азотного циклу кругообігу речовин у 
природі, тому закономірно вони наявні у рослинній сировині та надходять в організм 
споживачів за схемою «ґрунт – рослина – тварина – людина» або напряму з рослинною 
продукцією [1]. У незначних концентраціях нітрати не є шкідливими для організму 
людини, однак у підвищених ‒ вони можуть бути потенційно небезпечними для 
здоров’я споживачів [2]. Для більшості рослинної сировини, яка використовується у 
раціоні людей, як продукти харчування, вміст нітратів регламентується гранично 
допустимим концентраціями. Продукти харчування тваринного походження у меншій 
мірі контролюються на вміст нітратів (за винятком ковбас), оскільки вони не є 
потенційним джерелом надходження в організм споживачів цих речовин. Водночас 
молоко коров’яче також може бути джерелом додаткового надходження нітратів в 
організм, тому особливо актуальним є контроль їхнього вмісту у молоці, яке є 
щоденним компонентом раціону багатьох споживачів, включно з дітьми [3]. Метою 
даної роботи було визначити можливі сезоні зміни кількості нітратів у молоці 
коров’ячому отриманому від двох порід корів – голштинської та чорно-рябої. Для 
визначення кількості нітратів у молоці використовували стандартний метод з 
використанням відновлення кадмієм та аналізування інжекційного потоку після діалізу. 
Встановлено, що у молоці сирому отриманому від голштинської і чорно-рябої 
порід корів у літні місяці вміст нітратів суттєво не відрізнявся між собою і був у межах 
від 2,9 до 6,5 мг/кг молока. При цьому не виявлено вірогідної залежності щодо впливу 
породи корів на вміст нітратів у молоці за однакового раціону й типу годівлі тварин. 
Встановлено, що  у березні вміст нітратів у молоці голштинської й чорно-рябої 
порід корів у всіх господарствах був вірогідно більший, ніж у січні. До того ж у березні 
на фермах №2 та №3 з голштинськими породами корів та у двох з чорно-рябими, 
кількість нітратів у молоці перевищувала, хоч і не суттєво значення у 10 мг/кг. 
Отже, можливе збільшення вмісту нітратів у молоці вимагає ґрунтовніших 
досліджень щодо механізмів надходження їх у молоко за сучасної технології утримання 
та годівлі корів. 
 
Література  
1. Kukhtyn, M., Salata, V., Horiuk, Y., Kovalenko, V., Ulko, L., Prosyanуi, S., ... & 
Kornienko, L. (2021). The influence of the denitrifying strain of Staphylococcus carnosus no. 
5304 on the content of nitrates in the technology of yogurt production. Slovak Journal of 
Food Sciences/Potravinarstvo, 15(1). 
2. Kukhtyn, M., Horiuk, Y., Yaroshenko, T., Laiter-Moskaliuk, S., Levytska, V., & 
Reshetnyk, A. (2018). Monitoring the content of nitrates in vegetables and the influence of the 
pickling technology on the denitrification process. EUREKA: Life Sciences, (1), 3-10. 
3. Pyskiv, S. I., & Kuhtyn, M. D. (2018). Моніторинг вмісту нітратів у 
молоці. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: 
Food Technologies, 20(85), 41-45. 
 
 


The problem of nitrate in milk

Луканін, О. С.

Мельник, Н. Б.

Lukanin, O. S.

Melnyk, N. B.

Національна академія аграрних наук України, Україна

Інститут агроекології і природокористування НААН , Україна

National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine, Ukraine

Institute of Agroecology and Nature Management of the National Academy of Agrarian Sciences, Ukraine

Oak water extract – an alternative to oak barrels

Бекус, І. Р.

Bekus, I.

Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, Україна

112 
VІIІ Міжнародна науково-технічна конференція «Стан і перспективи харчової науки та промисловості» 
присвячена 30-річчю заснування кафедри харчової біотехнології і хімії ТНТУ імені Івана Пулюя 
 
 
 
 
 
СЕКЦІЯ: ТЕХНОЛОГІЯ ОЗДОРОВЧОГО ТА РЕСТОРАННОГО 
ХАРЧУВАННЯ 
 
 
УДК 613.2:616-008.9-084 
І. Р. Бекус, канд. біол. наук, доцент 
Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, 
Україна 
 
ЗДОРОВЕ ХАРЧУВАННЯ ЯК ФАКТОР ПРОФІЛАКТИКИ 
МЕТАБОЛІЧНОГО СИНДРОМУ 
 
I. Bekus, Ph.D., Assoc. Prof 
HEALTHY NUTRITION AS A FACTOR IN THE PREVENTION OF 
METABOLIC SYNDROME 
 
Метаболічний синдром (MetS) — це сукупність взаємопов’язаних метаболічних 
розладів: абдомінальне ожиріння, інсулінорезистентність, дисліпідемія та артеріальна 
гіпертензія, які суттєво підвищують ризик розвитку цукрового діабету ІІ типу, 
ішемічної хвороби серця та інсульту [2]. За останні десятиліття поширеність MetS 
невпинно зростає у більшості країн світу, що обумовлено гіподинамією, надлишковим 
споживанням енергії та продуктів із високим вмістом насичених жирів і простих 
вуглеводів [1]. 
Провідним немедикаментозним методом профілактики та контролю MetS є 
раціональне харчування. Клінічні та епідеміологічні дослідження підтверджують 
ефективність середземноморської дієти, яка завдяки високому вмісту оливкової олії, 
горіхів, бобових, фруктів, овочів і риби сприяє нормалізації маси тіла, зниженню рівня 
тригліцеридів, підвищенню HDL-холестерину та стабілізації артеріального тиску. 
Подібні позитивні ефекти спостерігаються також у DASH-дієті та рослинних моделях 
харчування. Важливе значення мають функціональні продукти. Регулярне вживання 
чорниці, граната та інших ягід, багатих на антоціани, покращує ендотеліальну функцію 
та знижує ризик серцево-судинних ускладнень [2]. Овочі, зокрема броколі, шпинат, 
артишоки та капуста, завдяки високому вмісту клітковини й антиоксидантів сприяють 
зниженню інсулінорезистентності та артеріального тиску [4]. Додатково, споживання 
магнію (листова зелень, бобові, горіхи, цільнозернові) асоціюється зі зниженням ризику 
MetS на 21–39 % [3]. 
Проблемним аспектом залишається надмірне вживання «західної» дієти, яка 
базується на швидких вуглеводах (солодкі напої, випічка, білий рис), насичених жирах і 
продуктах із високим глікемічним індексом. Такий харчовий патерн прямо пов’язаний 
із прогресуванням ожиріння, дисліпідемії та артеріальної гіпертензії [2]. 
Сучасні підходи вчених також спрямовані на розвиток персоналізованого 
харчування, яке враховує індивідуальні генетичні особливості, склад мікробіоти та 
метаболомічні профілі пацієнтів. Це відкриває перспективи для більш точного впливу 
на фактори ризику та профілактику MetS [4]. 
Отже, наукові дані свідчать, що формування здорових харчових звичок та 
впровадження збалансованих дієтичних стратегій мають ключове значення у 
профілактиці метаболічного синдрому. Подальший розвиток функціонального та 
персоналізованого харчування створює нові можливості для зменшення тягаря цієї 
глобальної проблеми. 
 
 
113 
VІIІ Міжнародна науково-технічна конференція «Стан і перспективи харчової науки та промисловості» 
присвячена 30-річчю заснування кафедри харчової біотехнології і хімії ТНТУ імені Івана Пулюя 
 
 
 
 
Література 
1. Castro-Barquero, S. et al. (2020). Dietary Strategies for Metabolic Syndrome: A 
Comprehensive Review. Nutrients, 12(10) :2983 
2. Feldeisen, S.E., Tucker, K.L. (2007). "Nutritional strategies in the prevention and 
treatment of metabolic syndrome." Appl Physiol Nutr Metab. 32(1): 46–60 
3. Kim Y., Lee H., Lee J., et al. Intake or Blood Levels of Magnesium and Risk of 
Metabolic Syndrome: A Meta-Analysis of Observational Studies. Nutrients. 
2025;17(10):1667.  
4. Khatsko V.E., Mykhaylenko V.L., Danylchuk H.O., Kornovan H.V., Lahoda D.O. 
Peculiarities of nutrition of patients with metabolic syndrome in the aspect of treatment and 
prevention. Diabetes Obesity Metabolic Syndrome. 2024;13(2):42–52. 
DOI:10.57105/2415-7252-2024-2-02. 
  


Healthy nutrition as a factor in the prevention of metabolic syndrome

Павленко, А. Р.

Pavlenko, A.

Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», Україна

ТОВ «Спінор Інтернешнл», Україна

133 
VІIІ Міжнародна науково-технічна конференція «Стан і перспективи харчової науки та промисловості» 
присвячена 30-річчю заснування кафедри харчової біотехнології і хімії ТНТУ імені Івана Пулюя 
 
 
 
 
 
УДК 66.06 
А. Р. Павленко, канд. техн. наук, доцент 
Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», Україна  
ТОВ «Спінор Інтернешнл», Україна 
 
ПРИСТРОЇ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ 
ЕЛЕКТРОМАГНІТНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ 
 
A. Pavlenko, Ph.D., Assoc. Prof. 
DEVICES FOR PROTECTING THE POPULATION FROM THE NEGATIVE 
EFFECTS OF ELECTROMAGNETIC RADIATION 
 
Розвиток нових технологій, таких як мобільний зв’язок, антени мобільного 
зв’язку, котрі необхідні для нормального функціонування згаданого зв’язку, іншого 
електронного устаткування, викликають нові форми електромагнітного забруднення, 
яке поширюється в просторі, у тому числі через розломи в Землі та має негативний 
вплив на здоров’я людей і тварин. Ми живемо під постійним тиском електромагнітних 
та інформаційних полів. Увесь простір перенасичений різного роду випромінюванням і 
з кожним роком їх кількість подвоюється. Зі збільшенням кількості різних 
випромінювань, імунітет людини слабшає. 
У світі наростає тривога у зв'язку з використанням все нових і нових пристроїв, 
що працюють на гігагерцових частотах. Здебільшого розробляють різні прилади, що 
зменшують рівень негативного випромінювання на людину лише електромагнітних 
полів. Українськими фахівцями і набагато пізніше – американськими було доведено, що 
електромагнітні поля тільки нагрівають тіло людини, тоді як поля, які ми називаємо 
торсійними (за кордоном їх називають тахійними, або повздовжніми хвилями), 
впливають генетично. 
Фахівці фірми ‚‚Спінор інтернешнл‘‘ розробили унікальний пристрій ,‚VEGA-
12’’, котрий є індикатором торсійних полів, що дозволяє підтвердити ефективність 
наших пристроїв та запобігати негативному впливу торсійних полів на людину, таким 
чином вирішуючи завдання збереження генофонду нації. Пристрої для захисту від 
шкідливого впливу випромінювання отримали визнання у багатьох країнах. Захисні 
пристрої фірми «Спінор Інтернешнл» уже більше 20 років використовуються у різних 
країнах світу, таких як Франція, Німеччина, Великобританія, США, Канада, Ізраїль, 
Китай тощо. 
Перелік таких захисних пристроїв: 
1.Пристрої "Спінор" для захисту від негативного впливу мобільних телефонів на 
громадян. 
2. Пристрій “Форпост-1” для захисту користувачів від негативного впливу на них 
моніторів ПК.  
3.Пристрої для захисту від негативного впливу на людей та тварин базових 
станцій мобільних телефонів – ”Вернада – Одо”.  
4. Пристрої 4G/5G для захисту від негативного впливу на людей та тварин 
випромінювачів 5G. 
5. Пристрої захисту від негативного впливу на людей телевізорів, моніторів 
персональних комп'ютерів, ВАЙ-ФАЙ, геопатогенних зон Землі – “Вернада – Гео”.  
6. Пристрої для захисту водіїв автомобілів та пасажирів від негативного впливу 
на них автомобільної електроніки та двигунів – “Вернада – Авто”.  
Робота цих пристроїв полягає у нейтралізації негативного впливу торсійної 
(інформаційної) компоненти електромагнітного випромінювання. Використання цих 
пристроїв також необхідне в тваринництві. 
 


Devices for protecting the population from the negative effects of electromagnetic radiation

Видавнича сторінка

Ternopil Ivan Pului National Technical University

Not a member yet