Ternopil Ivan Pului National Technical University
Electronic archive of Ternopil National Ivan Puluj Technical UniversityNot a member yet
48308 research outputs found
Sort by
The state of logistics activites of mashine-building enterpises of vinnytsia region
Get PDFПроаналізовано та досліджено поточний стан логістичної діяльності машинобудівних
підприємств Вінницької області. Також здійснено загальний огляд галузі, детально проаналізовано
логістичну інфраструктуру та її операції. Представлено ключові виклики, спричинені зовнішніми
факторами, а також досліджено роль цифровізації, автоматизації та інновацій. Проведено оцінювання
ефективності логістичної діяльності та обґрунтовані рекомендації для її оптимізації. Висвітлено
інноваційні технології, які впроваджують промислові підприємства Вінницької області. Досліджено стан
та розвиток транспортної інфраструктури в якості управління ланцюгами поставок. Для оптимізації
логістичної діяльності машинобудівних підприємств Вінниччини запропоновано такі напрями розвитку:
комплексна модернізація логістичної інфраструктури, зокрема через стимулювання механізмів
інвестування у будівництво та модернізацію складських комплексів класу «А» та «В» у Вінницькій
області, з урахуванням специфічних вимог до зберігання машинобудівної продукції; подолання кадрового
дефіциту через розроблення та впровадження спільних програм з Вінницьким національним технічним
університетом, Вінницьким кооперативним інститутом та іншими освітніми закладами для підготовки
та перекваліфікації фахівців у сфері логістики та машинобудування, зокрема з акцентом на цифрові,
інноваційні технології; підвищення логістичної стійкості та ефективності через цифровізацію, зокрема
за допомогою активного впровадження інтегрованих ERP, WMS та TMS систем для централізованого
управління всіма логістичними процесами, відстеження запасів у реальному часі; оптимізація ланцюгів
постачання та зовнішньоекономічної діяльності, а також розвиток стратегічного партнерства з 3PL-
операторами для аутсорсингу складних логістичних функцій, що дозволить промисловим підприємствам
зосередитися на основній виробничій діяльності; державно-приватне партнерство та інвестиційна
привабливість, зокрема створення сприятливих умов для залучення інвестицій у логістичну
інфраструктуру.The study examines and investigates the current state of logistics operations at machine-
building enterprises in the Vinnytsia region. A comprehensive overview of the industry is provided, with a detailed
analysis of the logistics infrastructure and its operational processes. The research identifies key challenges arising
from external factors and explores the role of digitalization, automation, and innovation in shaping logistics
performance. An assessment of the efficiency of logistics activities has been conducted, and evidence-based
recommendations for their optimization have been formulated. The study highlights innovative technologies
implemented by industrial enterprises in the region and analyzes the condition and development of transport
infrastructure as a critical component of supply chain management. To enhance the efficiency of logistics
operations at machine-building enterprises in Vinnytsia, the authors propose several strategic development
directions: comprehensive modernization of logistics infrastructure, particularly by stimulating investment in the
construction and upgrading of Class «A» and «B» warehouse facilities in the Vinnytsia region, taking into account
the specific storage requirements of machine-building products; addressing the shortage of qualified personnel
through the development and implementation of joint training and retraining programs with Vinnytsia National
Technical University, Vinnytsia Cooperative Institute and other educational institutions, with an emphasis on
competencies in logistics, mechanical engineering, and digital technologies; strengthening logistics resilience and
operational efficiency through digital transformation, notably by implementing integrated ERP, WMS, and TMS
systems for centralized logistics management and real-time inventory tracking; optimizing supply chains and
international trade operations, along with fostering strategic partnerships with third-party logistics (3PL)
providers to outsource complex logistics functions, thereby enabling enterprises to focus on their core
manufacturing activities; promoting public-private partnerships and enhancing investment attractiveness by
creating favorable conditions for attracting capital into logistics infrastructure development
Digital tools in employer brand formation in the banking sector
Get PDFДосліджено роль цифрових інструментів у процесі формування бренду роботодавця в
банківському секторі, що зумовлено зростаючим значенням людського капіталу як ключового ресурсу
конкурентоспроможності сучасних організацій. В умовах цифрової трансформації економіки та
інтенсифікації боротьби за висококваліфіковані кадри особливої актуальності набуває питання
використання інноваційних технологій для побудови привабливого іміджу роботодавця. Акцентується
увага на специфіці банківської сфери як галузі, чутливої до змін у кадровій структурі та водночас глибоко
інтегрованої у цифрові процеси, що зумовлює потребу в розробленні нових підходів до управління брендом
роботодавця із застосуванням цифрових технологій. Метою дослідження є розкриття змісту та
механізмів використання цифрових інструментів у формуванні бренду роботодавця, визначення їх ролі у
забезпеченні позитивного позиціонування банківської установи на ринку праці, а також виявлення
переваг, ризиків і викликів, пов’язаних із їх використанням. Теоретичною і методологічною основою
дослідження слугували загальнонаукові методи аналізу, синтезу, індукції, узагальнення, моделювання, а
також системний підхід до вивчення явища HR-брендингу в контексті цифровізації. Окрему увагу
приділено кейс-методу, який дозволив проаналізувати конкретні приклади використання цифрових
інструментів провідними банками України. У межах дослідження окреслено ключові етапи формування
бренду роботодавця. Запропоновано авторську типологізацію цифрових інструментів, кожен з яких
проаналізовано з огляду на його потенціал у зміцненні корпоративної культури, підвищенні залученості
персоналу, просуванні бренду серед цільових аудиторій, а також в оптимізації HR-процесів. Визначено
основні переваги цифрових технологій, водночас наголошено на ризиках і викликах, пов’язаних з їх
використанням. Практична цінність статті полягає у розробленні структурованого підходу до
формування бренду роботодавця із застосуванням цифрових інструментів, адаптованого до умов
банківської сфери. Запропоновані рекомендації можуть бути використані керівниками HR-підрозділів
банківських установ для формування конкурентного бренду на ринку праці, залучення та утримання
висококваліфікованих фахівців, зміцнення внутрішньої комунікації та посилення іміджу організації.
Результати дослідження створюють теоретичну й практичну основу для подальших наукових розвідок
у напрямі цифрового HR-брендингу в різних секторах економіки.The article explores the role of digital tools in the process of employer branding in the banking
sector, which is driven by the growing importance of human capital as a key resource for the competitiveness of
modern organizations. In the context of economic digital transformation and intensifying competition for highly
qualified personnel, the use of innovative technologies for building an attractive employer image is gaining
particular relevance. Attention is drawn to the specifics of the banking sector as an industry that is both highly
sensitive to changes in workforce structure and deeply integrated into digital processes, necessitating the
development of new approaches to employer brand management through digital technologies. The purpose of the
study is to uncover the essence and mechanisms of using digital tools in employer brand formation, to determine
their role in ensuring the positive positioning of a banking institution in the labor market, and to identify the
advantages, risks, and challenges associated with their application. The theoretical and methodological basis of
the study includes general scientific methods such as analysis, synthesis, induction, generalization, and modeling,
as well as a systems approach to the study of HR branding in the context of digitalization. Special attention is paid
to the case method, which made it possible to analyze specific examples of digital tool implementation by leading
Ukrainian banks. The study outlines the key stages of employer brand development. An original typology of digital
tools is proposed, each analyzed in terms of its potential to strengthen corporate culture, increase employee
engagement, promote the employer brand among target audiences, and optimize HR processes. The main
advantages of digital technologies are highlighted, alongside the risks and challenges associated with their use.
The practical value of the article lies in the development of a structured approach to employer branding using
digital tools, adapted to the specifics of the banking sector. The proposed recommendations can be applied by HR
managers in banking institutions to create a competitive employer brand in the labor market, attract and retain
highly qualified specialists, enhance internal communication, and strengthen the organization’s image. The results
of the study provide a theoretical and practical foundation for further research in the field of digital HR branding
across various sectors of the economy
State and problems of investment activity in Ukraine in the conditions of economic instability
Get PDFЗдійснено комплексне дослідження сучасного стану та динаміки інвестиційної діяльності в Україні в умовах затяжної економічної та безпекової нестабільності. Обґрунтовано, що інвестиції є ключо-вим інструментом відновлення національного господарства, модернізації виробничої бази та активізації інноваційної діяльності. У даній науковій статті проаналізовано обсяги капітальних і прямих іноземних інвестицій у 2019–2024 рр., охоплено періоди впливу глобальних криз – пандемії COVID-19 та повномасштабної війни. Виявлено значну волатильність інвестиційних потоків, чутливість до внутрішніх та зовнішніх ризиків, а також ознаки часткової стабілізації в останні два роки. Структурний аналіз засвідчив домінування капітало-вкладень у матеріальні активи та зростання частки нематеріальних інноваційних інвестицій. Виділено чинники, що стримують інвестиційну активність: нестабільність політичного курсу, недосконалість законо-давчої бази, корупція, зруйнована інфраструктура, високі податкові навантаження, складність адміністру-вання та низький інвестиційний імідж України. З урахуванням виявлених проблем обґрунтовано напрями активізації інвестиційної діяльності: гармонізація нормативно-правової бази з міжнародними стандартами, посилення інституційної спроможності, впровадження антикорупційної реформи, підтримання інноваційного підприємництва, розвиток стартапів, технопарків, цифрових рішень, інфраструктурне відновлення, формування позитивного міжнародного іміджу України та застосування фінансово-податкових стимулів для інвесторів. Реалізація зазначених напрямів сприятиме формуванню стабільного інвестиційного клімату та створить основу для стійкого економічного зростання України в післявоєнний період трансформації. Запропонована аналітична модель дозволяє оцінити ефективність державної інвестиційної політики в умовах кризових трансформацій. Практична цінність дослідження полягає у формулюванні стратегічних орієнтирів щодо підвищення інвестиційної привабливості країни. Результати роботи можуть бути використані для розроблення програм економічного відновлення та інтеграції України у глобальний інвестиційний простір
ІНКЛЮЗИВНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА РОЗВИТКУ КОМПАНІЇ МАКДОНАЛЬДЗ ЮКРЕЙН: АКТУАЛЬНІСТЬ ТА ПРОБЛЕМИ ВТІЛЕННЯ
No full textУ збірнику тез доповідей конференції представлено дослідження та практичні рішення, що сприяють сталому, інклюзивному та смарт розвитку в умовах сучасних викликів. У ньому висвітлено новітні наукові досягнення, інноваційні підходи та їх інтеграцію для ефективного вирішення актуальних глобальних і локальних проблем
Особливості функціонування локального ресторанного бізнесу в умовах малих міст
No full textРегіональні проблеми розвитку туристичного та готельно-ресторанного бізнес
THE ROLE AND PLACE OF UKRAINE IN GLOBAL SUPPLY CHAINS
No full textУ статті досліджено роль та місце України в глобальних ланцюгах постачання. Виявлено вплив глобалізаційних процесів на ключові аспекти формування й розвитку ланцюгів постачання. Відзначено, що глобалізація впливає на географічну структуру, технологічну базу та стратегії управління ризиками сучасних ланцюгів постачання, а також ставить перед компаніями нові виклики, зокрема, необхідність дотримання принципів сталого розвитку, забезпечення соціальної відповідальності та екологічної безпеки. Проаналізовано динаміку світової торгівлі товарами та послугами і транспортно-логістичні показники в міжнародній економічній системі. Аналіз даних свідчить про стійкі позиції Китаю, США та Європейського Союзу у світовій торгівлі, незважаючи на глобальні виклики. Зміни в частках окремих країн обумовлені як макроекономічними факторами (пандемія, війна, зміни у глобальних ланцюгах постачання), так і внутрішніми політичними та економічними процесами. Для України характерне значне зниження частки в світовій торгівлі через триваючі військові дії та їх руйнівні наслідки для економіки. Встановлено, що ключовими аспектами пожвавлення світової торгівлі стала активізація, цифровізація та значне підвищення ефективності логістичних процесів завдяки впровадженню сучасних інформаційних технологій, інтеграції цифрових платформ та оптимізації логістичних операцій. Здійснено аналіз позицій країн-лідерів та України за даними індексів ефективності логістики та глобальної конкурентоспроможності. Відзначено, що упродовж 2016–2023 років серед світових лідерів за індексом ефективності логістики стабільно залишалися такі країни, як Німеччина, Сінгапур, Швеція, Бельгія, Нідерланди та Австрія, що свідчить про системність їх підходів до розвитку логістичної інфраструктури, інноваційних технологій у транспортуванні, удосконалення митних процедур та ефективності вантажоперевезень. Порівняно з провідними країнами світу, показники України залишаються на досить низькому рівні протягом досліджуваного періоду. За даними індексу глобальної конкурентоспроможності встановлено, що країнами-лідерами у 2018-2024 рр. були Сінгапур, Швейцарія, Данія, Гонконг, Швеція, Нідерланди, які побудували національну економіку, орієнтуючись на інноваційний розвиток, створення новітньої цифрової інфраструктури, стимулюючи розвиток логістики та ланцюгів постачання продукції, розвиваючи транспортну інфраструктуру тощо. У довоєнний період Україна зміцнила свої позиції у рейтингу. Ідентифіковано умови реалізації потенціалу України в глобальних ланцюгах постачання у післявоєнний період
Визначення вимог та обмежень щодо інтеграції існуючих ШІ-сервісів із медичними інформаційними системами
Get PDFУ тезах розглянуто ключові вимоги та обмеження щодо інтеграції існуючих сервісів штучного
інтелекту (ШІ) з медичними інформаційними системами для оптимізації процесу суб'єктивного
обстеження пацієнтів. Визначено архітектурні рішення на основі сервісно-орієнтованого підходу та
стандартів HL7 FHIR, запропоновано методи забезпечення безпеки, конфіденційності даних відповідно
до HIPAA та GDPR. Проаналізовано обмеження щодо інтеграції, пов'язані з якістю даних, інтернетз'єднанням та проблемами упередженості ШІ-моделей. Представлено порівняльний аналіз ефективності
запропонованого підходу з традиційними методами опитуванн
Development of Intelligent Methods for Electrocardiogram Signal Analysis in Early Arrhythmia Diagnosis
No full textКваліфікаційна робота виконана на кафедрі біотехнічних систем Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя. Захист відбудеться 22.12.2025 р. о 10.00 на засіданні ЕК № 26.У роботі розроблено комплекс інтелектуальних методів аналізу електрокардіосигналів (ЕКГ) для задачі ранньої діагностики аритмій. Основною метою дослідження є підвищення точності автоматичного виявлення патологічних серцевих ритмів шляхом удосконалення процедур попередньої обробки сигналів, детекції серцевих подій та класифікації порушень ритму.
У межах роботи проведено аналіз сучасних методів цифрової обробки ЕКГ та інтелектуальних алгоритмів. Запропоновано повний алгоритмічний конвеєр обробки сигналів, що включає фільтрацію (0.5–40 Гц), нормалізацію, детекцію R-піків за алгоритмом Pan–Tompkins, екстракцію часових та морфологічних ознак, а також класифікацію аритмій із використанням методів машинного навчання.
Розроблене програмне забезпечення реалізовано в середовищі MATLAB із застосуванням бібліотеки WFDB та протестовано на еталонній базі MIT-BIH Arrhythmia Database. Проведена експериментальна верифікація показала високі показники точності: середня чутливість 99.40%, точність (PPV) 99.33%, F1-міра 99.36%, що підтверджує ефективність обраних методів та їх придатність для застосування у медичних діагностичних системах.
Отримані результати можуть бути використані у системах холтерівського моніторингу, портативних діагностичних пристроях, телемедичних платформах та інтелектуальних системах підтримки лікарських рішень. Запропоновані алгоритмічні рішення забезпечують високу точність, стійкість до шумів та можливість інтеграції в апаратно-програмні комплекси персоналізованої медицини.This work is dedicated to the development of intelligent methods for electrocardiogram (ECG) signal analysis aimed at early detection of cardiac arrhythmias. The primary objective of the research is to improve the accuracy and reliability of automatic arrhythmia detection through the enhancement of ECG preprocessing procedures, R-peak detection algorithms, feature extraction techniques, and machine learning–based classification models.
A comprehensive analytical review of classical digital signal processing (DSP) approaches and modern intelligent algorithms was carried out. Based on this analysis, a complete ECG processing pipeline was proposed, including band-pass filtering (0.5–40 Hz), baseline drift removal, amplitude normalization, R-peak detection using the Pan–Tompkins algorithm, extraction of temporal and morphological features, and arrhythmia classification using machine learning methods.
The software implementation was developed in MATLAB using the WFDB Toolbox and evaluated on the MIT-BIH Arrhythmia Database. Experimental verification confirmed high detection performance: average sensitivity of 99.40%, positive predictive value (PPV) of 99.33%, and F1-score of 99.36%. These results demonstrate the effectiveness of the proposed approach and validate the suitability of the developed algorithms for integration into modern diagnostic and monitoring systems.
The obtained results can be applied in Holter monitoring systems, portable diagnostic devices, telemedicine platforms, and intelligent clinical decision-support systems. The proposed methods ensure high noise robustness, computational efficiency, and the potential for implementation in real-time biomedical monitoring environments.ВСТУП 8
РОЗДІЛ 1. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА 13
1.1. Аналіз технічного завдання 13
1.2. Огляд відомих рішень та вибір напряму дослідження 17
1.3. Висновки до розділу 1 18
РОЗДІЛ 2. ОСНОВНА ЧАСТИНА 20
2.1. Технічне забезпечення системи 20
2.2. Математичне забезпечення системи 25
2.3. Алгоритмічне забезпечення системи 30
2.4. Програмне забезпечення системи 35
2.5. Висновки до розділу 2 42
РОЗДІЛ 3. НАУКОВО-ДОСЛІДНА ЧАСТИНА 45
3.1. Експериментальна верифікація теоретичних результатів 45
3.2. Економічні розрахунки 48
3.3. Висновки до розділу 3. 48
РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 50
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 55
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 58
ДОДАТКИ 6
МОДЕЛЬ AGILE HR: НОВА ПАРАДИГМА ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ КОМАНД
No full textНа даний час українські компанії функціонують у середовищі постійної невизначеності, що характеризується швидкими змінами зовнішніх умов, нестабільністю ринків, дефіцитом ресурсів. Працюючи в невизначених обставинах, організації стикаються з викликом реагування на постійно
зростаючі вимоги у своєму бізнес-середовищі: турбулентність сучасного ринку праці, міграційні процеси, кадровий дефіцит і потреба у фахівцях із комплексними компетенціями – все це зумовлює переосмислення ролі HR функції. Персонал дедалі більше розглядається як стратегічний, але обмежений ресурс, який необхідно залучати, утримувати та розвивати