Volodymyr Dahl East Ukrainian National University
eEast-UkrNUIR (Electronic Volodymyr Dahl East Ukrainian National University Institutional Repository)Not a member yet
1734 research outputs found
Sort by
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Водопостачання і водовідведення будівель і споруд. Частина 1» (для здобувачів Вищої освіти спеціальності G19 Будівництво та цивільна інженерія)
Призначений для студентів вищих навчальних закладів освіти усіх форм навчання спеціальності G19 — «Будівництво та цивільна інженерія». Розглянуто основні теоретичні положення проектування систем водопостачання і водовідведення, наведено методику розрахунку системи водопостачання, водовідведення та гідравлічного розрахунку цієї системи. Дано приклади розрахунку та необхідні довідкові дані
Strengthening Potential of an Enterprise's Economic Security System.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 073 "Менеджмент" — Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Київ, 2025. Робота присвячена вирішенню науково-практичного завдання зміцнення потенціалу системи економічної безпеки підприємства, що базується на уточненні змісту понять «економічна безпека підприємства», «система економічної безпеки підприємства», «потенціал системи економічної безпеки підприємства», формуванні структури потенціалу системи економічної безпеки підприємства, формуванні засад оцінювання відповідного потенціалу, розробленні моделі оцінювання потенціалу системи економічної безпеки підприємства, розробленні принципових засад зміцнення потенціалу системи економічної безпеки підприємства, визначенні підходів та напрямів зміцнення потенціалу системи економічної безпеки підприємства, а також формуванні пропозицій щодо посилення можливостей підприємства як складника потенціалу його системи економічної безпеки. Наведене розуміння поняття безпеки, та розглянуто структурування поняття безпеки за її рівнями та родовими ознаками. Описано зміст різних видів безпеки, зокрема воєнної, техногенної, епідеміологічної, продовольчої, паливно- енергетичної, екологічної, демографічної, кібербезпеки, соціальної та економічної. Показано, що різні види безпеки є пов’язаними між собою. Розглянуто та описано виділені види безпеки для об’єктів різних рівнів, зокрема для окремої людини (домогосподарства), підприємства, міста, регіону, держави та глобальної системи «Світ». Розглянуто об’єкти економічної безпеки, та охарактеризовано зміст економічної безпеки щодо кожного з таких об’єктів. Показано зв'язок між економічною безпекою різних об’єктів, зокрема між економічною безпекою 3 підприємства, міста, регіону та держави в цілому. Розкрито зміст підходів щодо розуміння економічної безпеки підприємства. Розкрито зміст системи економічної безпеки підприємства. На підставі узагальнення ключових складників системи економічної безпеки підприємства за різними визначеннями, а також понять, з якими є пов’язаним поняття відповідної системи, запропоновано підходи до розуміння системи економічної безпеки підприємства, зокрема діяльнісний, суб’єктно-об’єктний, елементний та функціонально-компонентний. Розкрито зміст кожного з таких підходів. Наведено поняття, з якими є пов’язаним поняття системи економічної безпеки підприємства. Графічно візуалізовано два варіанти статусу системи економічної безпеки підприємства, зокрема як надсистеми та як підсистеми у системі управління підприємством. Статус системи економічної безпеки підприємства як надсистеми та як підсистеми порівняно за сукупністю критеріїв. Запропоновано онтологічні та необхідні властивості системи економічної безпеки підприємства. Розкрито природу кожної з виділених груп властивостей системи економічної безпеки підприємства. До складу онтологічних властивостей відповідної системи віднесено такі як інтегрованість до системи управління, варіативність змісту, плюралістичність формалізації, відсутність єдиної організаційної форми, внутрішня структура, елементний склад, можлива внутрішня полісуб’єктність та людино-залежність. До складу необхідних властивостей системи економічної безпеки підприємства віднесено такі як адаптивність до характеристик підприємства, організаційна відособленість, операціоналізованість, організаційна суб’єктність, компетентність суб’єктів дій, несуперечливість цілей, завдань та функцій, економічність, адаптивність до змін у зовнішньому середовищі, керованість, прозорість функціонування, наявність резервів реагування, комплексність, безперервність дій, законність, пріоритетність попередження, структурованість, взаємопов’язаність та планомірність дій. Зміст кожної із запропонованих онтологічних та необхідних властивостей системи економічної безпеки підприємства докладно описано. 4 Розглянуто поняття потенціалу у його загальному розумінні та стосовно різних об’єктів та видів потенціалу. Показано види потенціалу. Розглянуто концепції розуміння потенціалу та підходи до визначення потенціалу у загальному випадку. Обґрунтовано ресурсно-компетенціальну природу потенціалу системи економічної безпеки підприємства. Структуру відповідного потенціалу розглянуто як поєднання матеріальних, фінансових та нематеріальних ресурсів підприємства, а також його компетенцій. Докладно наведено склад кожного елемента потенціалу системи економічної безпеки підприємства відповідно до запропонованої його структури. Визначено необхідні дії щодо практичного формування та підтримки потенціалу системи економічної безпеки підприємства. Запропоновано засади оцінювання потенціалу системи економічної безпеки підприємства, до складу яких увійшли особливості такого потенціалу як об’єкта оцінювання, вимоги до оцінювання, користувачі результатів оцінювання, напрями використання результатів оцінювання, обмеження та припущення під час оцінювання та використовувані інструменти. Докладно розкрито зміст кожного з елементів сформованих засад оцінювання потенціалу системи економічної безпеки підприємства. Показано, що результати оцінювання потенціалу системи економічної безпеки підприємства мають різні напрями свого використання, у тому числі посилення економічної безпеки підприємства, ухвалення рішення про реструктуризацію підприємств, розроблення антикризової стратегії підприємства тощо. На основі сформованої структури відповідного потенціалу розроблено модель оцінювання потенціалу системи економічної безпеки підприємства, яка передбачає розрахунок як оцінки безпосередньо самого потенціалу — окремо у скалярній формі та у формі кортежу — так і оцінки достатності такого потенціалу шляхом зіставлення оцінки потенціалу та оцінки впливу сукупності загроз на підприємство. Для цього окремо розроблено модель оцінювання впливу загроз на підприємство, яка базується на сформованому переліку таких загроз, проведеній оцінці вагомості таких загроз, показниках наявності та впливу 5 на підприємство для кожної із виділених загроз, а також пропозиціях щодо узагальнення показника впливу загроз на підприємство для подальшого як самостійного використання такого показника, так і його використання для оцінювання достатності потенціалу системи економічної безпеки підприємства. Для оцінювання кожного з первинних показників щодо окремих складових потенціалу системи економічної безпеки підприємства, а також оцінювання наявності та міри впливу кожної із виділених загроз для підприємства розроблено шкали оцінювання. Для забезпечення універсальності моделі оцінювання потенціалу системи економічної безпеки підприємства враховано особливості діяльності різних галузей, що знайшло відображення у розробці вагових коефіцієнтів у моделі, що мають різні значення для різних галузей. Це забезпечує універсальність моделі та можливість її використання без додаткової адаптації для підприємств різних галузей. З використанням розробленої моделі оцінювання потенціалу системи економічної безпеки підприємства проведено оцінювання відповідного потенціалу для сукупності вітчизняних підприємств різної галузевої приналежності, які здійснюють діяльність у різних регіонах України. Це дозволило провести апробацію розробленої моделі та отримати оцінки потенціалу системи економічної безпеки підприємства для різних вітчизняних підприємств. Для кожного з вибраних підприємств розраховано оцінки потенціалу системи економічної безпеки, впливу загроз на підприємство та величину достатності відповідного потенціалу. Отримані результати візуалізовано, та на підставі таких результатів сформовано сукупність висновків щодо потенціалу системи економічної безпеки для кожного з таких підприємств. Розроблено принципові засади зміцнення потенціалу системи економічної безпеки підприємства. Складниками таких принципових засад стали постулати, закономірності, принципи, типові помилки, організація команди та підтримка. Для кожного з таких складників показано його призначення та негативні наслідки відсутності у контексті зміцнення потенціалу системи економічної 6 безпеки підприємства. Кожен із складників принципових засад зміцнення потенціалу системи економічної безпеки підприємства докладно розкрито. Показано, що реальне зміцнення потенціалу системи економічної безпеки підприємства є можливим тільки за умови діяльності виконавчої команди. Визначено компоненти організації такої команди, зокрема місце в організаційній структурі підприємства, забезпечення ритмічності, періодичності та послідовності роботи, а також забезпечення компліментарності та узгодженої дії учасників команди. Для такої команди запропонований необхідний склад ролей, і для кожної з таких ролей визначено завдання, що мають бути виконані. Запропоновано підходи до зміцнення потенціалу системи економічної безпеки підприємства, зокрема компенсаторний, розвитку переваг, системний, антикризовий, хаотичний та опортуністичний. Для кожного з запропонованих підходів розкрито його зміст, показано антагоністичний характер щодо окремих інших підходів, висвітлено його призначення, надано опис із сукупністю використаних критеріїв, а також розглянуті умови доцільності застосування. Розроблено матрицю доцільності вибору підходу до зміцнення потенціалу системи економічної безпеки підприємства залежно від поточного рівня потенціалу та рівня загроз підприємству, яка передбачає на підставі зазначених аргументів вибір сценарію зміцнення відповідного потенціалу та можливих підходів для цього. Досліджено можливість переходів між підходами до зміцнення потенціалу системи економічної безпеки підприємства. Для забезпечення універсальності й водночас цільового характеру пропозицій щодо зміцнення потенціалу системи економічної безпеки підприємства розглянуто типи підприємств за Х. Фрізевінкелем, для кожного з яких встановлено типові загрози, а також запропоновано типові напрями зміцнення потенціалу його системи економічної безпеки. З урахуванням того, що суттєвою для всіх українських підприємств загрозою, що комплексно негативно впливає на потенціал системи економічної безпеки кожного підприємства, є воєнні дії проти України та можливі негативні наслідки таких дій для певного окремого підприємства, розроблено напрями 7 зміцнення потенціалу системи економічної безпеки підприємства для реагування на загрози, пов’язані із веденням воєнних дій проти України, і для кожного з таких напрямів докладно описаний його зміст. Пропозиції щодо вибору напрямів зміцнення потенціалу системи економічної безпеки підприємства апробовано на прикладі сукупності українських підприємств, зокрема для кожного з таких підприємств визначено сценарій зміцнення потенціалу системи його економічної безпеки та запропоновано сукупність відповідних напрямів. Для зміцнення потенціалу системи економічної безпеки підприємства розроблено сукупність пропозицій щодо посилення можливостей підприємства як складника потенціалу його системи економічної безпеки. Розроблений принциповий підхід до посилення відповідних можливостей містить сукупність компонентів, зокрема таких як організаційна поведінка, комунікації, тренування персоналу, сценарії дій, резервування, диверсифікація. Для кожного з компонентів розробленого підходу докладно розкрито його сутність, показано його вплив на зміцнення потенціалу системи економічної безпеки підприємства та наслідки відсутності такого компонента, а такого його взаємозв’язок із іншими компонентами. Для забезпечення практичного втілення розробленого підходу щодо посилення можливостей підприємства як складника потенціалу його системи економічної безпеки запропоновано сукупність умов. Для такого підходу визначено його переваги та обмеження у використанні. На основі запропонованого підходу для кожного з аналізованих підприємств визначено компоненти такого підходу для першочергового розроблення та впровадження. Отримані результати та розроблені підходи використано в діяльності вітчизняних підприємств різної галузевої приналежності.Thesis for a degree of Doctor of Philosophy in specialty 073 "Management". — Volodymyr Dahl East Ukrainian National University, Kyiv, 2025. The thesis is dedicated to solving the scientific and practical problem of strengthening potential of an enterprise's economic security system. This is based on clarifying content of concepts "Enterprise economic security", "Enterprise economic security system", and "Potential of an enterprise economic security system", forming the structure of potential of the enterprise economic security system, establishing foundations for assessing the relevant potential, developing a model for assessing potential of the enterprise economic security system, developing fundamental principles for strengthening potential of an enterprise economic security system, defining approaches and directions for strengthening potential of the enterprise economic security system and formulating proposals for enhancing the enterprise's capabilities as a component of its economic security system's potential. The concept of security is defined, and its structuring by levels and generic attributes is examined. Content of various types of security is described, including military, man-made (technogenic), epidemiological, food, fuel and energy, environmental, demographic, cybersecurity, social, and economic security. It is demonstrated that these different types of security are interconnected. Existence of these identified types of security is shown and described for objects at various levels, specifically for individuals (households), enterprises, cities, regions, states, and the global "World" system. The objects of economic security are disclosed, and content of economic security is characterized for each of these objects. A connection between economic security of various objects is demonstrated, specifically between economic security of an enterprise, a city, a region, and the state as a whole. Content of approaches to understand an enterprise economic security is revealed. 9 Content of an enterprise's economic security system is revealed. Basing on generalization of the key components of an enterprise's economic security system from various definitions, as well as concepts related to the aforementioned system, approaches to understanding an enterprise's economic security system are proposed. These include the activity-based, subject-object, elemental, and functional-component approaches. Content of each of these suggested approaches is explained. Concepts related to the enterprise economic security system are provided. Two variants of status of an enterprise's economic security system are graphically visualized: as a supersystem and as a subsystem within the enterprise management system. Status of an enterprise's economic security system as a supersystem and as a subsystem is compared using a set of criteria. The ontological and necessary properties of an enterprise's economic security system are proposed. Nature of each identified group of properties of the enterprise's economic security system is explored. Ontological properties of the mentioned system include integration into the management system, variability of content, pluralism of formalization, absence of a single organizational form, internal structure, elemental composition, possible internal polysubjectivity, human dependence. Necessary properties of the enterprise's economic security system include adaptability to the enterprise characteristics, organizational distinctness, operationalizability, organizational subjectivity, qualification of acting subjects, consistency of goals, tasks, and functions, economic efficiency, adaptability to changes in the external environment, manageability, transparency of functioning, availability of response reserves, comprehensiveness, continuity of actions, legality, priority of prevention, structuredness, interconnectedness, systematic planning of actions. Content of each of the proposed ontological and necessary properties of the enterprise's economic security system is described in detail. The concept of potential is considered in its general meaning, as well as in relation to various objects and types of potential. Different types of potential are identified. Concepts of understanding potential and approaches to define potential in a general case are considered. The resource-competence nature of an enterprise's 10 economic security system potential is suggested. The structure of mentioned potential is proposed as a combination of an enterprise's material, financial, and intangible resources, along with its competencies. Content of each element of the enterprise's economic security system potential, according to its proposed structure, is disclosed in details. Necessary actions for the practical formation and strengthening an enterprise's economic security system potential are defined. The core basis for assessing potential of an enterprise's economic security system is proposed. Such core basis encompasses peculiarities of the assessment object, requirements for assessment, users of assessment results, directions for using assessment results, limitations and assumptions concerning assessment, tools for assessment. Content of each element within this established core basis for assessing potential of an enterprise's economic security system is described in detail. It is demonstrated that the results of assessing potential of an enterprise's economic security system have various directions of usage, including enhancing the enterprise's economic security, making decisions on enterprise restructuring, developing an anti-crisis strategy for the enterprise, etc. Basing on the established structure of relevant potential, a model for assessing potential of the enterprise's economic security system has been developed. This model involves calculating both the direct assessment of mentioned potential itself — separately in scalar form and as a tuple — and an assessment of sufficiency of this potential by comparing the potential assessments with the aggregate of threats’ impact on the enterprise. For this purpose, a separate model for assessing impact of threats on the enterprise has been developed. This model is based on a formed list of such threats, an assessment of the weight of each of threats, indicators of presence and impact for each identified threat to an enterprise, proposals for generalizing of indicator of impact of threats on an enterprise for both its independent use and its use in assessing sufficiency of an enterprise's economic security system potential. Assessment scales have been developed for evaluating each of the primary indicators related to individual components of an enterprise's economic security system potential, as well as for assessing presence and impact of each identified threat to an enterprise. To ensure 11 universality of the economic security system potential assessment model, the specific characteristics of various industries have been taken into account. This is provided by using weighting coefficients within the model, which have different values for different industries. This ensures the model's universality and its applicability for enterprises in various sectors without additional adaptation. Using the developed model for assessing potential of an enterprise's economic security system, the mentioned potential was evaluated for a set of domestic enterprises of various industries operating in different regions of Ukraine. This allowed testing the developed model and obtaining assessments of the economic security system potential for various domestic enterprises. For each selected enterprise, the following indicators were calculated: assessments of the economic security system's potential; the impact of threats on the enterprise; the degree of sufficiency of the mentioned potential. Obtained results were visualized, and a set of conclusions regarding the economic security system potential was formulated for each of these enterprises. A fundamental framework for strengthening potential of an enterprise's economic security system has been developed. The components of such fundamental framework include postulates, regularities, principles, common mistakes, team organization, and support. For each of these components, its purpose and the negative consequences of its absence are shown in the context of strengthening potential of an enterprise's economic security system. Each component of the built fundamental framework for strengthening potential of an enterprise's economic security system is considered in detail. It's demonstrated that real strengthening of an enterprise's economic security system potential is only possible with the activity of a special executive team. Components for organizing such a team are defined, specifically its place within the enterprise's organizational structure, ensuring rhythmic, periodic, and consistent work, and ensuring complementarity and coordinated action among team members. For this team, the necessary composition of roles is proposed, and for each of these roles, tasks to be performed are defined. 12 Approaches to strengthening potential of an enterprise's economic security system are proposed, including compensatory, advantage development, systemic, anticrisis, chaotic, opportunistic. For each of these proposed approaches, its content is detailed, its antagonistic nature relative to certain other approaches is shown, its purpose is highlighted, a description with a set of used criteria is provided, and the conditions for its expedient application are examined. A matrix for expediency of choosing an approach to strengthening potential of an enterprise's economic security system has been developed. This matrix depends on the current level of potential and the level of threats to the enterprise. It suggests, based on the stated arguments, the choice of a scenario for strengthening the mentioned potential and possi
Modelling the interaction between innovation potential and regional innovation systems in conditions of economic transformation
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань 05 – Соціальні та гуманітарні науки за спеціальністю 051 – Економіка – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, Київ, 2025. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у формуванні інструментальної бази вдосконалення регіональної інноваційної політики шляхом моделювання трансформації інноваційного потенціалу в приріст економічних результатів регіону з урахуванням комплексу циклічних взаємозв’язків інноваційної діяльності, особливостей економічного розвитку та перспектив зростання. Регіональна інноваційна система в сучасних економічних дослідженнях розглядається як ключовий елемент сталого економічного розвитку, що сприяє адаптації регіонів до викликів глобалізації та технологічних змін. Сутність РІС полягає у здатності регіону створювати, поширювати та використовувати нові знання і технології через мережу взаємопов'язаних елементів, включаючи університети, науково-дослідні інститути, підприємства, органи влади. Ці елементи взаємодіють між собою, сприяючи розвитку інноваційного процесу та підвищенню конкурентоспроможності регіону. Основний зміст цієї категорії передбачає наявність умов для ефективного обміну знаннями і технологіями, а також стимулювання креативності та підприємницької активності. Дослідження в цьому полі акцентують увагу на міжсекторному співробітництві та партнерстві, що зумовлює виникнення кластерних структур. Ефективна РІС підвищує привабливість регіону для інвесторів та талановитих спеціалістів, сприяє створенню нових робочих місць і поліпшенню якості життя. Важливим аспектом сучасних досліджень є розуміння ролі державного 3 регулювання та підтримки інноваційної політики, спрямованої на усунення бар'єрів і створення екосистеми для учасників інноваційного процесу. В дослідженні доведено, що інноваційний потенціал регіону відіграє ключову роль у розвитку регіональної інноваційної системи. Він є фундаментом для її створення, розвитку та функціонування, стимулює економічне зростання і підвищує конкурентоспроможність регіону як усередині країни, так і на міжнародних ринках. Для успішного розвитку РІС необхідно приділяти увагу зміцненню інноваційного потенціалу регіону та створенню сприятливих умов для інноваційної діяльності. Дослідження інноваційного потенціалу регіону потребує системного підходу, який дає змогу виявити ключові взаємозв'язки між його елементами і факторами, що на нього впливають. Розгляд регіональної інноваційної системи як структури, що динамічно розвивається і містить елементи економіки, науки, технологій і соціального середовища, підкреслює значущість розроблення методологічних засад для її оцінки. У зв'язку з цим необхідний критичний огляд наявних підходів до оцінювання інноваційного потенціалу та стану регіональної інноваційної системи, що дає змогу виявити сильні та слабкі сторони використовуваних моделей і визначити напрями їх подальшого вдосконалення. Аналіз наявних підходів до оцінювання інноваційного потенціалу дав змогу визначити як їхні можливості, так і обмеження, насамперед пов'язані з відсутністю динамічного аналізу, синергетичної взаємодії елементів, а також неповнотою оцінювання реальних результатів інноваційної діяльності. Ці аспекти підкреслюють необхідність переходу від традиційних методів оцінки, орієнтованих переважно на показники, до вивчення властивостей інноваційного потенціалу. Перехід до оцінювання властивостей інноваційного потенціалу дасть змогу більш повно враховувати його структурні характеристики, такі як адаптивність, відтворюваність, стійкість та інтеграція в регіональну економіку, що дасть можливість глибше визначати взаємозв'язки між елементами регіональних інноваційних систем і розглядати їхній потенціал у динаміці. Цей 4 підхід може стати основою для формування регіональних стратегій, спрямованих на сталий інноваційний розвиток. Запропонований в дослідженні підхід до оцінки інноваційного потенціалу регіонів створює підґрунтя для стратегічного планування, спрямованого на оптимізацію використання наявних ресурсів і стимулювання ключових чинників інноваційного розвитку. Це, в свою чергу, сприяє підвищенню конкурентоспроможності регіонів та їх сталому розвитку в довгостроковій перспективі. У цьому дослідженні застосування математичного інструментарію розглядається в інноваційній сфері та являє собою потенціал розвитку регіональної інноваційної системи. Доведено, що застосування моделі DEA для оцінювання ефективності регіональних інноваційних систем може використовуватися при виявленні інтенсивних або екстенсивних причин зміни позиції в рейтингу РІС. Однак, варто зазначити, що DEA модель оцінює лише технічну ефективність. Вона не враховує фактори, пов'язані з економічною ефективністю, такою як рентабельність інновацій або їхній вплив на економічне зростання регіону. В дослідженні консолідовано наведено результати роботи концептуальної моделі регіонального інноваційно-економічного розвитку. Сформований математичний інструментарій націлений на аналітичне вивчення інноваційного та економічного становища регіону, дослідження комплексного взаємозв'язку інноваційної та економічної структур і ухвалення якісних економічних рішень у рамках стратегій регіонального розвитку. Застосування авторського підходу до визначення залежності результативності РІС від стану інноваційного потенціалу та економічного середовища дає змогу під час реалізації моделі здійснити імітаційне моделювання змін стану РІС, виходячи зі змін субпотенціалів інноваційного потенціалу та характеристик економічного середовища. Відповідно, це дає змогу моделювати наслідки ухвалення рішень щодо заходів регіональної інноваційної політики з урахуванням комплексних взаємозв'язків у регіональній 5 економічній системі, оцінити, як зміна окремих показників субпотенціалу позначиться на результативності РІС і, як наслідок, здійснювати вибір більш ефективних рішень.Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in the field of knowledge 05 Social and Behavioral Sciences in the specialty 051 Economics. – Volodymyr Dahl East Ukrainian National University of the Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv, 2025. The main scientific result of the dissertation is the formation of an instrumental basis for improving regional innovation policy by modelling the transformation of innovation potential into economic growth in the region, taking into account the complex cyclical interrelationships of innovation activity, the characteristics of economic development and growth prospects. The regional innovation system is seen in modern economic research as a key part of sustainable economic development, helping regions adapt to the challenges of globalisation and technological change. The essence of RIS lies in the region's ability to create, disseminate and use new knowledge and technologies through a network of interconnected elements, including universities, research institutes, enterprises and government agencies. These elements interact with each other, contributing to the development of the innovation process and increasing the region's competitiveness. The main content of this category involves the existence of conditions for the effective exchange of knowledge and technologies, as well as the stimulation of 6 creativity and entrepreneurial activity. Research in this field focuses on cross-sectoral cooperation and partnership, which leads to the emergence of cluster structures. Effective RIS increases the attractiveness of the region for investors and talented specialists, contributes to the creation of new jobs and improves the quality of life. An important aspect of modern research is understanding the role of state regulation and support for innovation policy aimed at removing barriers and creating an ecosystem for participants in the innovation process The study proves that the innovative potential of a region plays a key role in the development of a regional innovation system. It is the foundation for its creation, development and functioning, stimulates economic growth and increases the competitiveness of the region both within the country and on international markets. For the successful development of the RIS, it is necessary to focus on strengthening the region's innovation potential and creating favourable conditions for innovation. Research into the innovative potential of a region requires a systematic approach that allows key interrelationships between its elements and influencing factors to be identified. Considering the regional innovation system as a dynamically developing structure that includes elements of the economy, science, technology and the social environment emphasises the importance of developing methodological principles for its assessment. In this regard, a critical review of existing approaches to assessing the innovative potential and state of the regional innovation system is necessary, which makes it possible to identify the strengths and weaknesses of the models used and determine the directions for their further improvement. An analysis of existing approaches to assessing innovation potential has made it possible to identify both their possibilities and limitations, primarily related to the lack of dynamic analysis, synergistic interaction of elements, and incomplete assessment of the actual results of innovation activity. These aspects highlight the need to move away from traditional assessment methods, which are mainly focused on indicators, to studying the properties of innovation potential. The transition to assessing the properties of innovation potential will make it possible to more fully 7 take into account its structural characteristics, such as adaptability, reproducibility, sustainability, and integration into the regional economy, which will make it possible to more deeply determine the interrelationships between the elements of regional innovation systems and consider their potential in dynamics. This approach can form the basis for the development of regional strategies aimed at sustainable innovative development. The approach to assessing the innovative potential of regions proposed in the study creates a basis for strategic planning aimed at optimising the use of available resources and stimulating key factors of innovative development. This, in turn, contributes to increasing the competitiveness of regions and their sustainable development in the long term. In this study, the application of mathematical tools is considered in the field of innovation and represents the potential for the development of a regional innovation system. It has been proven that the DEA model can be used to assess the effectiveness of regional innovation systems when identifying intensive or extensive reasons for changes in the RIS ranking. However, it should be noted that the DEA model only assesses technical efficiency. It does not take into account factors related to economic efficiency, such as the profitability of innovations or their impact on the economic growth of the region. The study consolidates the results of the conceptual model of regional innovation and economic development. The mathematical tools developed are aimed at analytical study of the innovation and economic situation in the region, research into the complex interrelationship between innovation and economic structures, and the adoption of high-quality economic decisions within the framework of regional development strategies. The application of the author's approach to determining the dependence of RIS performance on the state of innovation potential and the economic environment makes it possible to carry out simulation modelling of changes in the state of RIS during the implementation of the model, based on changes in the sub-potentials of 8 innovation potential and the characteristics of the economic environment. Accordingly, this makes it possible to model the consequences of decisions on regional innovation policy measures, taking into account the complex interrelationships in the regional economic system, to assess how changes in individual sub-potential indicators will affect the effectiveness of RIS and, as a result, to select more effective decisions
Lecture notes on the discipline "Organization Theory" (for students of specialty D3 "Management", master's level, full-time and part-time study modes).
The lecture notes provide a comprehensive and systematic overview of key concepts, approaches, and practical applications within the field of organization theory. The content covers the evolution of organizational thought, classical and modern theoretical schools, and fundamental structural types — including functional, divisional, matrix, project-based, and network structures. The material explores the principles of organizational dynamics, systems thinking, and the role of organizational culture and communication in shaping internal processes. Special focus is given to the factors influencing organizational design, models of coordination and control, and the relationship between structure and strategic effectiveness. Case studies and visual models support the analysis of real-world organizational examples. Attention is also paid to contemporary challenges such as agility, decentralization, hybrid teams, and digital transformation. The lecture notes are written in English, supporting both the development of subject-matter competence and professional terminology in an international academic and business context
Методичні вказівки до практичних занять, самостійної роботи та виконанню індивідуального завдання з дисципліни «ПРОЕКТНО-КОШТОРИСНА СПРАВА» (для здобувачів вищої освіти спеціальності G19 - «Будівництво та цивільна інженерія»)
Метою проведення практичних занять з дисципліни «ПРОЕКТНО- КОШТОРИСНА СПРАВА» є закріплення теоретичного матеріалу й набуття практичних навичок складання кошторисної й договірної документації. У методичних вказівках наведені методика та етапи складання кошторисної й договірної документації із застосуванням укрупнених показників вартості будівництва на стадії розробки інвесторської кошторисної документації. Методичні вказівки також можуть бути використані для самостійної роботи та при виконанні індивідуального завдання з дисциплін «Проектно-кошторисна справа»
Невербальні комунікації в бізнесі: конспект лекцій (для здобувачів денної та заочної форми навчання різних спеціальностей)
Конспект лекцій з навчальної дисципліни «Невербальні комунікації в бізнесі» детально розглядає сучасні аспекти використання та інтерпретації невербальних сигналів для ефективного встановлення, налагодження, розвитку та підтримки довгострокових і взаємовигідних відносин між підприємствами та їхніми клієнтами (або іншими стейкхолдерами). Він є вибірковою складовою частиною освітньо-професійних програми і призначений для вивчення теоретичних основ невербальних комунікацій у контексті маркетингових відносин. Конспект також спрямований на формування практичних навичок у розпізнаванні та ефективному використанні мови тіла, міміки, жестів, зорового контакту, паралінгвістики, проксеміки та інших невербальних аспектів. Ці навички є ключовими для створення лояльності клієнтів, покращення взаємодії зі споживачами через активну невербальну комунікацію, підтримання позитивного іміджу та ефективного післяпродажного обслуговування. Конспект лекцій «Невербальні комунікації в бізнесі» представлений 7 темами, зміст яких відповідає робочій програмі дисципліни та силабусу. Теоретична складова по кожній темі структурована за розділами: основні теоретичні положення та питання для самоконтроля. Все це дозволяє здобувачу освіти набути теоретичних знань з оволодіння знаннями з маркетингових відносин. Посібник призначено для здобувачів вищої освіти (рівень магістр)
Методичні рекомендації до виконання та захисту кваліфікаційної роботи бакалавра для здобувачів вищої освіти спеціальності J2 «Готельно-ресторанна справа та кейтеринг»
Методичні рекомендації мають на меті надати допомогу здобувачам при виконанні кваліфікаційної бакалаврської роботи і містять основні вимоги, які висуваються до змісту та оформлення даного дослдіження, визначають послідовність етапів його виконання, дають рекомендації щодо добору та опрацювання літературних джерел і нормативних документів, збору та обробки фактичного матеріалу, визначають порядок захисту та оцінювання кваліфікаціної роботи. Додатки містять приклади оформлення, зразки обов’язкових елементів роботи та іншу довідкову інформацію. Матеріали розраховані на здобувачів ЗВО
Конспект лекцій з навчальної дисципліни «Інформаційне право» (для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти денної та заочної (дистанційної) форм навчання за спеціальністю 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» СНУ ім. В. Даля)
Конспект лекцій містить систематизований тезисний теоретико-правовий матеріал з навчальної дисципліни «Інформаційне право». У темах конспекту лекцій викладені загальні положення базової юридичної науки, зокрема теорії права та правових основ регулювання суспільних відносин, що складають предмет інформаційного права. Кожна тема конспекту лекцій включає: кількість годин, відведених на тему лекції, план тематичного матеріалу лекції, перелік ключових термінів за темою лекції, тези тематичного матеріалу лекції, питання для самоперевірки та самоконтролю за тематичним матеріалом лекції, список літератури за темою лекції. Конспект лекцій розроблений для здобувачів вищої освіти, які навчаються за спеціальністю 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» СНУ ім. В. Даля
Методичні вказівки до лекційних занять з дисципліни "Схеми та електроустаткування об'єктів" (для здобувачів рівня бакалавр вищої освіти спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка»)
Просторова трансформація розвитку легкої промисловості в регіонах України : реф. дис. … д-ра економ. наук
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.05 – Розвиток продуктивних сил та регіональна економіка. Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. – Київ, 2025. Дисертацію присвячено розробленню теоретичних, методологічних та науково-прикладних основ просторової трансформації розвитку легкої промисловості в регіонах України. У роботі досліджено теорії просторової економки та виокремлено фази її розвитку, розвинуто класифікацію та типізацію просторових форм організації економіки. Обґрунтовано детермінованість адаптивної трансформації Європейської і Української концепцій просторового розвитку. Уточнено дефініцію "Просторова трансформація розвитку" та виокремлено теоретичні ядра просторової економіки, ідентифіковано основні атрибути просторової трансформації регіональної економіки. Розвинуто парадигму регіональної економічної політики та сформовано континуум регіонального розвитку в контексті трансформації економічного простору і когнітивну карту формування парадигми регіональної економічної політики. Розвинуто підхід до когерентності глобальних та регіональних чинників економічного простору країни та сформовано тріаду їх когерентності, удосконалено класифікацію глобалізаційних чинників впливу на розвиток регіонів, яка враховує мілітарний вплив. Розвинуто методичний підхід до аналізу та оцінки соціально-економічного розвитку територій та розширено систему принципів шляхом додавання ще одного принципу – просторовості. Сформовано науково-методичний інструментарій оцінювання просторового розвитку регіонів з урахуванням декрементування просторового потенціалу країни. Удосконалено підхід до конверсії методичних підходів та просторових баз даних та виокремлено методичні підходи, які релевантні для аналізу просторового розвитку легкої промисловості в регіонах. Сформовано процедуру щодо проведення економічного аналізу розвитку легкої промисловості та інтерпретовано результати просторового аналізу розвитку легкої промисловості у довоєнно-воєнний період. Ідентифіковано наслідки мілітарного впливу на розвиток підприємств легкої промисловості та побудовано матрицю оцінки наслідків мілітарного впливу на розвиток підприємств легкої промисловості України й визначено контроверсійність мілітарного впливу на розвиток легкої промисловості. Концептуалізовано умови просторової трансформації легкої промисловості в контексті реалізації цілей сталого розвитку на основі ESG-принципів та сформовано економетричну модель просторової трансформації розвитку легкої промисловості. Встановлено інерційність цифровізації просторової трансформації розвитку легкої промисловості в умовах воєнно-повоєнної економіки. Розроблено конструкт просторового розвитку легкої промисловості в регіонах країни у воєнно-повоєнний період, який ілюструє взаємозв'язки між модифікаторами і продуктивними параметрами просторових трансформацій розвитку легкої промисловості в регіонах з урахуванням наслідків війни, які відбиваються у системі розселення населення, діловій активності регіонів та залежать від розширення/ зменшення площ ризикованих (небезпечних) територій, що обґрунтовує конструктивність просторової трансформації розвитку легкої промисловості в регіонах країни у повоєнний період