Volodymyr Dahl East Ukrainian National University
eEast-UkrNUIR (Electronic Volodymyr Dahl East Ukrainian National University Institutional Repository)Not a member yet
1734 research outputs found
Sort by
Соціальнокомунікаційні аспекти висвітлення наукових новин та інновацій в інтернет-медіа України
No full textРобота присвячена з’ясуванню соціальнокомунікаційних особливостей висвітлення наукових новин та інновацій в інтернет-медіа України у період 2014-2018 рр. Дослідження проведено на матеріалі сімох найбільш відвідуваних новинних інтернет-медіа України (за даними Alexa Ranking Ukraine, TNS Україна та рейтингу Інтернет-асоціації України): «Korrespondent.net» «Obozrevatel», «Сьогодні», «Телеканал 24», «ТСН.ua», «Українська правда», «Цензор.НЕТ». Встановлено, що новинні медіа приділяють мало уваги темі наукових новин та інновацій (0,1% матеріалів). У фокусі висвітлення – медицина, історія та психологія. Інтерес медіа зосереджений на науково-практичних здобутках, досягненнях США та країн Західної Європи. Близько 91% матеріалів запозичені, переважно із західних джерел, часто з помилками, скороченнями. Значна частина тем порушена з метою розважити, а не сприяти всебічному інформуванню про науку. Третина публікацій мають заголовки, які цілком або частково не відповідають змісту основного тексту. Висвітлення чинників дифузії інновацій (за Е. Роджерсом) забезпечено на невисокому рівні. Найбільше реалізованим є чинник спостережливості, найменше – можливість випробовування. Лише в двох інтернет-виданнях із семи використовують можливість суспільного обговорення новин науки та інновацій у коментарях. Отримані результати дослідження можуть бути використані науковцями, журналістами, медіаекспертами, які досліджують поширення інновацій в медіа та їх вплив на читацьку аудиторію, стануть джерелом для порівняння та аналізу сучасної ситуації у медіагалузі з висвітлення наукових доробків, а також будуть корисними науковим установам, громадським організаціям для налагодження ефективної співпраці з мас-медіа
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Основи та фундаменти» (для здобувачів вищої освіти спеціальності G19 «Будівництво та цивільна інженерія» усіх форм навчання)
No full textАвторський журналістський проєкт «Роль та методи фактчекінгу в умовах війни: перевірка новин як інструмент протидії інформаційно- психологічним операціям та дезінформації»
Get PDFУ контексті повномасштабної війни, коли інформаційний простір України став одним із ключових напрямів збройного протистояння, питання достовірності новин та відповідального медіавиробництва виходять на передній план журналістських досліджень. Медіа щоденно працюють у надзвичайно напружених умовах: інформаційні атаки, масовані кампанії дезінформації, робота ботів і тролів, навмисне перекручування фактів та поширення фейків стали регулярними інструментами інформаційно-психологічних операцій противника. Журналістика, яка традиційно покликана забезпечувати суспільство перевіреною інформацією, у воєнний час набуває особливої ваги – адже кожна неперевірена новина може спричинити паніку, підірвати суспільну довіру, вплинути на бойові дії або стати складовою складної маніпулятивної тактики. Саме тому фактчекінг як професійна журналістська практика набуває статусу одного з центральних інструментів інформаційної оборони держави
Навчально-методична розробка з до практичних занять з дисципліни "Принцип інтероперабельності та його використання у різних видах транспорту" для студентів очної і заочної форм навчання за ОПП «Інтероперабельність і безпека на залізничному транспорті» галузі знань J «Транспорт та послуги» спеціальності J 7 Залізничний транспорт
No full textВ методичних вказівках наведена методика побудови алгоритму інтероперабельності регіональної мережі управління, а саме координації наземних видів транспорту (залізничного), з врахуванням міжнародних та вітчизняних норм щодо технології перевезень, їх організації та управління для забезпечення скоординованого та швидкого введення нових узгоджених та затверджених принципів обґрунтування транспортних технологій за умови впровадження перевезень в інтегрованих системах
Конспект лекцій з дисципліни «Інженерна геологія та вишукування» (для здобувачів вищої освіти спеціальності G 19 Будівництво та цивільна інженерія)
No full textСтратегічне управління інтегрованою економічною стійкістю підприємницьких структур в кризових умовах : дис. … д-ра економ. наук
No full textДисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, Київ, 2025. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у розробці теоретичних положень, методологічних підходів та методичних рекомендацій щодо формування та розвитку концептуальних засад стратегічного управління економічною стійкістю підприємницьких структур регіону у кризових умовах. При дослідженні впливу сучасних кризових явищ на комплексний розвиток підприємницьких структур доведено, що пошук і подальший вибір оптимальних рішень щодо зміни кризової ситуації економічного характеру неможливо здійснювати без визначення чітких взаємозв'язків цього виду кризи з іншими ризиковими ситуаціями на різних рівнях соціально-економічної системи та людського суспільства в цілому. Економічну кризу потрібно розглядати в контексті її послідовного формування та розвитку, тобто, об'єктом дослідження має бути не тільки сама криза як статичне явище, а й сама кризова ситуація, яка є певним циклом послідовних явищ у динамічному спектрі, що відбуваються в економічній системі і можуть призвести до виникнення кризи тієї чи іншої спрямованості та масштабу. При цьому важливим мірилом кризової ситуації має стати рівень ймовірності настання тих чи інших подій в залежності від величини ризику, що визначається в рамках багатофакторних економіко-математичних моделей, що дозволяють здійснювати певні соціально-економічні прогнози регулювання кризових явищ. Виділено та охарактеризовано організаційно-економічні особливості кризових умов у сучасній інноваційній економіці (висока швидкість поширення кризової ситуації, обмеженість впливу суб'єктів ринку на рішення кризових ситуацій, необхідність підвищення інноваційної активності як фактору резистентності в умовах кризових ситуацій, можливість формування індивідуальних антикризових траєкторій розвитку підприємницьких структур, різний рівень адаптивності до кризової ситуації, орієнтація на мінімізацію витрат за рахунок цифрових технологій, глобальний характер виникнення та розвитку кризових ситуацій, інформаційні потоки як каталізатор та першоджерело виникнення кризових ситуацій), що тісно взаємопов'язана з активною позицією підприємницького сектору та передбачає використання цифрових технологій не тільки для профілактики та діагностики стійкості кризових ситуацій, але й для підвищення та адаптації всіх суб'єктів ринкових відносин у тактичних умовах та стратегічній перспективі. Відзначено зростання значущості кризових ситуацій інноваційної економіки в контексті необхідності підвищення рівня стратегічного управління підприємницькими структурами. В дослідженні уточнено принципи стратегічного управління підприємницькими структурами в сучасних кризових умовах в залежності від конкретної ринкової ситуації та фази кризового явища, що дозволить прискорити інерційне зростання інноваційної економіки за умов сучасних кризових ситуацій. Відповідно до запропонованого авторського підходу, збалансованість підприємницької структури є комплексною відповідністю кількісних та якісних характеристик факторів виробництва, функцій управління, бізнес-процесів та проектів підприємства, реалізоване на підставі принципів системності, синергізму, цілеспрямованої раціоналізації питомих операційних та трансакційних витрат, транспарентності, використання потенціалу внутрішньоорганізаційної та зовнішньої інтеграції, що забезпечить у довгостроковій перспективі стійке збільшення фінансової та соціально- економічної ефективності розвитку підприємства. Під інтегрованою економічною стійкістю підприємницьких структур слід розуміти комплексну та багатофакторну систему кількісних та якісних показників, що відображають стан розвитку підприємницької структури щодо ринкової кон'юнктури та зовнішнього середовища інноваційної економіки як в умовах стабільного розвитку економічної системи, так і стосовно особливостей кризових явищ (економічного та неекономічного характеру) та оцінюють рівень відповідності параметрів внутрішнього середовища стратегічним пріоритетам збалансованого розвитку і принципам ефективності і результативності всього комплексу виробничо-господарської діяльності, у тому числі не тільки в умовах різного рівня конкуренції, але і в інтеграційного та партнерського взаємозв'язку з іншими учасниками ринкових відносин на основі використання потенціалу цифрових технологій та інновацій, що проектуються на базі штучного інтелекту. Запропонована в дисертаційному дослідженні модифікована економіко-статистична модель Блека-Шоулза дозволяє коректно оцінити рівень економічного ефекту реалізації підприємницьких інвестиційних проектів в залежності від варіанту розподілу ймовірностей отримання доходу, величини сумарних трансакційних витрат, галузевих факторів і величини безризикової ставки та розробити на цій основі рекомендації щодо максимізації рівня фінансово-економічної ефективності проектного управління як способу підвищення рівня інтегрованої економічної стійкості. В дослідженні доведено необхідність удосконалення державної політики в галузі регулювання, підтримки та контролю забезпечення інтегрованої економічної стійкості підприємницьких структур з огляду на можливості та переваги інноваційної економіки. Підтверджено високу значущість рівня соціально-економічного розвитку регіону (території) як фактора, визначального економічну стійкість підприємницьких структур, розміщених або функціонуючих у його межах. Повноцінна комплексна оцінка рівня регіонального розвитку повинна стати основою при обґрунтування і рішення про створення бізнес-структури або розширення вже існуючого бізнесу. Запроваджено поняття професійних компетенцій економічної поведінки суб'єкта підприємницької діяльності (підприємницької структури), під якими слід розуміти комплексний набір знань, навичок та умінь, за допомогою яких можна забезпечити високий рівень інтегрованої економічної стійкості в умовах стабільно функціонуючої економіки та сприяти її підтримці на необхідному (граничному) рівні в умовах кризових ситуацій як традиційного характеру, пов'язаних з економічними процесами і економічними циклами, так і в умовах абсолютно нових викликів та загроз, обумовлених зміною зовнішнього середовища. Необхідно підкреслити, що економічна стійкість, отримана підприємницькою структурою на основі використання нематеріальних активів як однієї з ключових форм як вкладення вільних коштів з фонду чистого прибутку в умовах кризових економічних явищ, так і можливого інноваційного продукту, що отримується під час виробничого процесу та призначеного для подальшого продажу чи лізингу, що тісно залежить від конкретного виду інтелектуальної власності. Запропоновано економічну модель, в основі якої закладені інтегровані підходи щодо забезпечення матеріальними ресурсами постачальників із метою укрупнення підприємницьких структур; що прагнуть до того, щоб увімкнути в свою структуру цього постачальника з метою укрупнення підприємницьких структур і підтримки розвитку виробничої інтеграції на довгострокову перспективу, яка впливає на кінцеву ціну продукції не на користь постачальника, але при цьому підприємницька структура в процесі приєднання створює взаємовигідні умови для постачальника. Обґрунтованість цієї моделі дає можливість проводити оптимізацію використання ресурсів і необхідності обліку життєвого циклу виробничої діяльності і в підприємницьких структурах, і у постачальника. Для досягнення зростання економіки в підприємницькій структурі з усіх напрямків діяльності пропонується застосовувати модель виробничої екосистеми в екологічній стійкості, де проводиться поетапне моделювання з проведенням аналізу індивідуально кожної з підприємницьких структур. Спостерігаючи за тенденціями розвитку інструментарію стійкого зростання економіки підприємницьких структур, ми зробили висновок про те, що простежуючи, як розвиваються інструменти, методи і підходи для досягнення стійкого зростання економіки підприємницьких структур, що дають можливість прискорення реалізації стратегічних процесів (SSRM) та (SCRM), які працюють у тісному взаємозв'язку зі стратегічними процесами (SMAC) та (SIOMAC) і є актуальним, а їх розвиток йде дуже швидкими темпами, так як використання цих процесів викликає великий комерційний інтерес як в підприємницьких структур, так і в постачальників і клієнтів. Впровадження стратегічних процесів в виробничий процес є перспективою розвитку як для підприємницьких структур, так і для постачальників та клієнтів. Враховуючи усі представлені інструменти, що сприяють стійкому зростанню економіки підприємницьких структур, ми розробили методику, яка спирається на розроблені бізнес-процеси і розрахункові показники збалансованої системи (BSC), в яких зусилля підприємницьких структур спрямовані на кінцеві результати по економічному, соціальному, технологічному і екологічному напрямам діяльності, які дають можливість стабілізувати стійке зростання економіки в довгостроковій перспективі в тому випадку, коли підприємницькі структури відмовляються від формальних обмежень і використовують як внутрішні, так і зовнішні ідеї і шляхи для вдосконалення бізнес-процесів, при цьому порядок і послідовність розрахунків може змінюватись в залежності від цілей, які ставить перед собою підприємницька структура. В дослідженні розроблено перспективні стратегії забезпечення та зростання інтегрованої економічної стійкості підприємницьких структур регіону у кризових умовах на основі визначення їх впливу на процес адаптації суб'єкта підприємницької діяльності до нових умов господарювання, що дає можливість обґрунтовані можливості їх використання в залежності від особливостей кризових явищ та самої підприємницької структури. Більш комплексною та складною слід визнати ситуацію загального погіршення економічної кон'юнктури та зниження доступу економіки і конкретних підприємницьких структур на світові ринки у зв'язку військовим станом. Крім наведених в дослідженні методичних рекомендацій щодо забезпечення інтегрованої економічної стійкості кластерних структур у сучасних кризових умовах, їх практична реалізація має враховувати і взаємодію суб'єктів підприємницької діяльності та держави, у тому числі в рамках реалізації проектів державно-приватного партнерства. З погляду функціональних підходів та основ системного аналізу оцінка забезпечення необхідного рівня інтегрованої економічної стійкості підприємницьких структур у рамках реалізації проектів державно-приватного партнерства і пошук нових траєкторій по її зростання в умовах кризових явищ, може бути розглянута у трьох ключових практичних аспектах: оцінка рівня інтегрованої економічної стійкості в залежності від різних форм реалізації проектів державно-приватного партнерства; оцінка рівня інтегрованої економічної стійкості в залежності від етапу життєвого циклу проекту державно-приватного партнерства; оцінка рівня інтегрованої економічної стійкості в залежності від рівня співвідношення джерел фінансування на реалізацію проектів державно-приватного партнерства
Методичні вказівки щодо проходження переддипломної практики для здобувачів вищої освіти спеціальності 053 Психологія першого (бакалаврського) рівня вищої освіти денної та заочної форм навчання згідно з освітньою програмою «Психологія фізичної реабілітації»
No full textThe role of humanitarian knowledge in the development of a globally oriented person.
No full textУ статті досліджено роль гуманітарного знання у процесі становлення особистості, здатної ефективно функціонувати в умовах глобалізованого світу. Обґрунтовано, що гуманітарні дисципліни – історія, філософія, культурологія, соціологія, політологія – формують у здобувачів вищої освіти світоглядну відкритість, критичне мислення, етичну рефлексію та здатність до міжкультурної комунікації. Визначено, що саме ці якості є фундаментальними для розвитку глобальної свідомості, соціальної відповідальності й готовності до активної участі в суспільному житті на міжнародному рівні. Особливу увагу приділено педагогічним умовам, за яких гуманітарне знання сприяє формуванню глобально орієнтованої особистості. До таких умов належать міждисциплінарний підхід, інтерактивні методи навчання, проблемно-орієнтоване навчання, участь у міжнародних освітніх програмах і проєктах. Зазначено, що важливо не лише передавати знання, а й формувати ціннісні орієнтири, здатність до саморефлексії та розуміння взаємозалежності людства в контексті глобальних викликів сучасності. Наголошено, що саме гуманітарні знання формують здатність студентів мислити категоріями глобальної взаємозалежності та людської солідарності. У статті також акцентовано на важливості оновлення змісту гуманітарної освіти відповідно до нових освітніх викликів і соціокультурних реалій XXI століття. Підкреслено необхідність активної участі викладачів у процесах формування критичної та глобальної свідомості, створення відкритого освітнього середовища, що стимулює діалог, толерантність, креативне мислення та гнучкість. Окреслено перспективи подальших досліджень у напрямі гуманітарної трансформації вищої освіти в умовах цифрової глобалізації, з урахуванням викликів війни, екологічних криз, інформаційної безпеки та зростаючої міжкультурної напруги. Зроблено висновок, що гуманітарна освіта повинна стати центральним елементом формування компетентностей майбутнього – таких, як критичне та системне мислення, толерантність, повага до культурного різноманіття, готовність до миротворчої діяльності, сталого розвитку та збереження загальнолюдських цінностей у глобальному контексті.The article examines the role of humanitarian knowledge in the process of formation of a personality capable of functioning effectively in a globalised world. It is substantiated that humanitarian disciplines - history, philosophy, cultural studies, sociology, political science - form the openness of worldview, critical thinking, ethical reflection and the ability to intercultural communication in higher education students. It is determined that these qualities are fundamental for the development of global consciousness, social responsibility and readiness for active participation in public life at the international level. Particular attention is paid to the pedagogical conditions under which humanitarian knowledge contributes to the formation of a globally oriented personality. These conditions include an interdisciplinary approach, interactive teaching methods, problem-based learning, and participation in international educational programmes and projects. It is noted that it is important not only to transfer knowledge, but also to form values, the ability to self-reflection and understanding of the interdependence of humanity in the context of global challenges of our time. It is emphasised that it is humanitarian knowledge that shapes students' ability to think in terms of global interdependence and human solidarity. The article also emphasises the importance of updating the content of humanities education in accordance with new educational challenges and socio-cultural realities of the XXI century. The necessity of active participation of teachers in the processes of forming critical and global consciousness, creating an open educational environment that stimulates dialogue, tolerance, creative thinking and flexibility is emphasised. Prospects for further research in the direction of humanitarian transformation of higher education in the context of digital globalisation, taking into account the challenges of war, environmental crises, information security and growing intercultural tensions, are outlined. It is concluded that humanitarian education should become a central element in the formation of competencies of the future, such as critical and systemic thinking, tolerance, respect for cultural diversity, readiness for peacekeeping, sustainable development and preservation of universal values in the global context
Digital transformation of the labor market: key skills, competencies, and trends in employees' professional development.
No full textУ статті здійснено аналіз ключових навичок, компетентностей та тенденцій професійного розвитку працівників в умовах сучасної цифрової трансформації. Авторки акцентують увагу на тому, що цифровізація кардинально змінює ринок праці, створюючи нові виклики та можливості. Зокрема, підкреслено, що успішний «працівник нового типу» повинен володіти не лише професійними (hard skills), але й гнучкими (soft skills), а також цифровими, когнітивними та соціально-емоційними навичками. Наголошується на переході від концепції «навчання протягом життя» до «навчання протягом кар’єри», що свідчить про необхідність безперервного професійного розвитку. Окрему увагу приділено аналізу проблем правового регулювання та мотивації професійного розвитку працівників в Україні, а також важливості підтримки та реінтеграції на ринку праці певних соціальних груп, зокрема ВПО, мігрантів ветеранів війни. Робиться висновок, що створення програм адаптації, що надають необхідні ресурси та підтримку, є важливим завданням для суспільства та бізнесу, що дозволить ветеранам успішно повернутися до цивільного життя та сприятиме розвитку національної економіки.The article analyzes the key skills, competencies, and trends in the professional development of employees in the context of modern digital transformation. The authors emphasize that digitalization fundamentally changes the labor market, creating new challenges and opportunities. In particular, it is highlighted that a successful "new type of employee" must possess not only professional (hard skills) but also flexible (soft skills), as well as digital, cognitive, and socio-emotional skills. The transition from the concept of "lifelong learning" to "career-long learning" is underscored, indicating the necessity of continuous professional development. Special attention is devoted to the analysis of issues related to legal regulation and motivation of employees' professional development in Ukraine, as well as the importance of supporting and reintegrating specific social groups into the labor market, including internally displaced persons (IDPs), migrants, and war veterans. The conclusion is drawn that the creation of adaptation programs providing necessary resources and support is a critical task for society and businesses, enabling veterans to successfully return to civilian life and contributing to the development of the national economy
