Volodymyr Dahl East Ukrainian National University
eEast-UkrNUIR (Electronic Volodymyr Dahl East Ukrainian National University Institutional Repository)Not a member yet
1734 research outputs found
Sort by
Конспект лекцій з дисципліни «Управління багатоквартирним будинком». Створення ОСББ (для здобувачів вищої освіти спеціальності G 19 «Будівництво та цивільна інженерія»)
No full textМетодичні вказівки до виконання курсових робіт з навчальної дисципліни «Проблеми теорії права та юридичної практики» (для здобувачів вищої освіти ОПП «Право», спеціальності 081 «Право»)
No full textКонспект лекцій з дисципліни «Системи 3D-моделювання в галузі приладобудування та автоматизації» для здобувачів першого (бакалаврського) рівня освіти за спеціальностю 174 – Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка
No full textМетодичні рекомендації до виконання самостійної роботи з дисципліни "Економіка сталого розвитку" для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти за всіма спеціальностями
No full textПредставлені методичні рекомендації до виконання самостійної роботи з дисципліни "Економіка сталого розвитку" призначені для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти за всіма спеціальностями. В методичних рекомендаціях наведено методичні рекомендації до виконання контрольного завдання з дисципліни "Економіка сталого розвитку", приклади виконання завдань та варіанти індивідуального завдання
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Фінансовий менеджмент» для здобувачів вищої освіти спеціальності 073 «Менеджмент», освітнього рівня «магістр»
No full textCollection and verification of evidence in proceedings on war crimes: theoretical and practical aspects.
No full textСтаття присвячена комплексному дослідженню правових проблем збору доказів та їх верифікації у контексті притягнення до кримінальної відповідальності за воєнні злочини. У центрі уваги перебувають особливості національного законодавства України, яке активно розвивається з 2014 року під впливом збройної агресії російської федерації, а також міжнародно-правові стандарти та практичні підходи окремих держав — Ізраїлю, Іраку, Афганістану та Німеччини. На основі аналізу норм Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Римського статуту Міжнародного кримінального суду, Женевських конвенцій, національних кодексів інших країн і рішень Європейського суду з прав людини визначено основні виклики, що постають перед правоохоронними органами при документуванні воєнних злочинів. Особлива увага приділена процесуальним аспектам збору цифрових, документальних та свідчень потерпілих, а також процедурі їх автентифікації для судового розгляду. Висвітлено проблематику втрати доказів через руйнування об'єктів, залякування свідків, обмежений доступ до місць злочинів і недосконалість механізмів міжнародного співробітництва. У статті також системно досліджено стандарти допустимості доказів у міжнародній та національній судовій практиці, особливо в аспекті заборони використання доказів, здобутих із порушенням прав людини. Розглянуто досвід ведення розслідувань у постконфліктних регіонах та запропоновано конкретні шляхи вдосконалення українського законодавства: деталізацію складів воєнних злочинів у Кримінальному кодексі, створення спеціалізованих підрозділів для збору доказів, вдосконалення процесуальних норм щодо роботи з електронними доказами, а також інституціоналізацію міжнародного співробітництва у кримінальних провадженнях за воєнними злочинами. Практичні рекомендації спрямовані на підвищення ефективності документування фактів злочинів і забезпечення справедливого судового розгляду в контексті дотримання міжнародних стандартів правосуддя.The article is devoted to an in-depth study of the legal issues surrounding the collection and verification of evidence in the context of holding individuals criminally responsible for war crimes. The research focuses on the development of Ukraine’s national legislation since 2014, under the impact of the Russian Federation’s armed aggression, and examines international legal standards and practical approaches from specific countries — Israel, Iraq, Afghanistan, and Germany. Based on the analysis of the Criminal Code of Ukraine, the Criminal Procedure Code of Ukraine, the Rome Statute of the International Criminal Court, the Geneva Conventions, national criminal codes of foreign states, and the case law of the European Court of Human Rights, the article identifies the key challenges facing law enforcement in documenting war crimes. Particular attention is paid to the procedural aspects of collecting digital, documentary, and victim testimony evidence, as well as the authentication process necessary for judicial proceedings. The study highlights the problems associated with the loss of evidence due to the destruction of crime scenes, witness intimidation, limited access to conflict zones, and the inadequacy of international cooperation mechanisms. The admissibility standards for evidence, both in international and national judicial practices, are systematically analyzed, especially in the context of the prohibition against the use of evidence obtained in violation of human rights. The experience of conducting investigations in post-conflict regions is examined. Specific recommendations for improving Ukrainian legislation are proposed: detailing the elements of war crimes within the Criminal Code, establishing specialized units for evidence collection, improving procedural rules on handling digital evidence, and institutionalizing international cooperation in criminal proceedings concerning war crimes. The practical proposals aim to enhance the effectiveness of documenting war crimes and to ensure fair trials in compliance with international justice standards
The use of AI in enterprise business processes
No full textГлобальна економічна криза після пандемії коронавірусу, а також воєнна агресія РФ проти України спровокували падіння на міжнародних ринках сировини, капіталу, фондових активів, значного підвищення інфляції, боргових зобов’язань держав, падіння світового попиту на товари. В цих непростих умовах компаніям, щоб залишитись конкурентоспроможними і зберегти свою частку ринку, потрібно знаходити нові шляхи, можливості, технології для розвитку. На сьогодні найдоступнішою і найефективнішою технологією, яка здатна корінним чином збільшити ефективність і в короткостроковій перспективі значно покращити результати діяльності компаній, є інструменти штучного інтелекту. Насамперед, це впровадження машинного інтелекту в бізнес- процеси підприємств в різних галузях економіки. Тим більше, традиційні методи росту і розвитку організацій, які раніше давали пропорційну віддачу відносно вкладених ресурсів, вже не дають відчутного результату сьогодні. В провідних глобальних технологічних компаніях існує думка, що штучний інтелект — це не просто технологія, а ключовий фактор виживання бізнесу і ті, хто не використовує його потенціал, прирікають себе на крах. Всього через декілька років лідерами на ринку будуть організації, які успішно запроваджують АІ, решта будуть втрачати свою частку і врешті- решт збанкрутіють. Тому так важливо приділяти увагу машинному інтелекту, вивчати його, впроваджувати, застосовувати, робити його невід’ємною частиною бізнесу. У статті розглянуті та висвітлені такі поняття як бізнес-процеси, штучний інтелект. Підкреслено важливість і суттєвість ролі алгоритмів ШІ у формуванні та автоматизації бізнес-процесів. Детально проаналізовані сфери та напрямки використання інструментів та сервісів АІ, які завдання вони здатні реалізувати. Також наведені вже отримані наочні результати від їх застосування в передових компаніях світу. Відмічені основні переваги машинного інтелекту, недоліки та ризики впровадження його рішень, а також наголошено, що ефект від успішного його застосування значно перекривають всі наявні ризики. Приведені статистичні дані задіяння алгоритмів ШІ в різні напрямки діяльності бізнесу в Україні та світі, прогнозована динаміка обсягу світового ринку штучного інтелекту в проміжку від 2020 до 2030 року.The global economic crisis following the coronavirus pandemic, as well as Russia's military aggression against Ukraine, has triggered a drop in international markets for raw materials, capital, and stock assets, a significant increase in inflation, government debt, and a drop in global demand for goods. In these challenging conditions, companies need to find new ways, opportunities, and technologies to develop in order to remain competitive and maintain their market share. Today, artificial intelligence tools are the most affordable and effective technology that can radically increase efficiency and significantly improve the performance of companies in the short term. First of all, it is the introduction of machine intelligence into the business processes of enterprises in various industries. Moreover, the traditional methods of growth and development of organizations, which used to give a proportional return on the resources invested, no longer produce tangible results today. Leading global tech companies believe that artificial intelligence is not just a technology, but a key factor in business survival, and those who do not use its potential are dooming themselves to failure. In just a few years, the market leaders will be organizations that successfully implement AI, while the rest will lose their share and eventually go bankrupt. That is why it is so important to pay attention to machine intelligence, study it, implement it, apply it, and make it an integral part of business. The article discusses and highlights such concepts as business processes and artificial intelligence. The article emphasizes the importance and significance of the role of AI algorithms in the formation and automation of business processes. The author analyzes in detail the areas and directions of using AI tools and services, as well as the tasks they can implement. The author also presents the results of their application in the world's leading companies. The main advantages of machine intelligence, disadvantages and risks of implementing its solutions are noted, and it is emphasized that the effect of its successful application significantly outweighs all existing risks. The article provides statistical data on the use of AI algorithms in various areas of business activity in Ukraine and the world, and forecasts the dynamics of the global artificial intelligence market in the period from 2020 to 2030
Current aspects of the implementation of social guarantees under martial law in Ukraine.
No full textСтаття присвячена комплексному аналізу особливостей реалізації соціальних гарантій в умовах воєнного стану в Україні, з урахуванням періоду введення режиму у 2018 році та в контексті повномасштабної агресії Російської Федерації проти України з 24 лютого 2022 року. Розглянуто основні конституційні положення, що визначають право громадян на соціальний захист, та механізми їх реалізації в умовах обмеження прав і свобод. Особлива увага приділена змінам у законодавстві України, прийнятим для адаптації соціальної політики до реалій війни, включаючи Закони України «Про правовий режим воєнного стану» та «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Проаналізовано вплив міжнародного права, зокрема норм Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права та практики ЄСПЛ щодо забезпечення мінімальних стандартів соціального захисту навіть у надзвичайних умовах. Наведено приклади судової практики України щодо захисту соціальних прав в умовах війни. Досліджено зарубіжний досвід Франції, Ізраїлю, США, Швеції щодо гарантування соціальних прав під час кризових ситуацій. На основі проведеного аналізу розроблено конкретні пропозиції щодо вдосконалення українського законодавства: закріплення принципу невідворотності соціальних прав під час воєнного стану, вдосконалення механізмів видачі обмежувальних приписів, оптимізація процедур соціальної підтримки для внутрішньо переміщених осіб і ветеранів війни. Наголошено на важливості інтеграції кращих міжнародних практик із урахуванням національних особливостей. Стаття обґрунтовує необхідність поєднання законодавчого вдосконалення, адміністративної ефективності та посиленого парламентського контролю за збереженням соціальних гарантій у кризові періоди.The article is devoted to a comprehensive analysis of the peculiarities of the realization of social guarantees under martial law in Ukraine, taking into account the period of the 2018 martial law introduction and the context of the full-scale Russian aggression against Ukraine since February 24, 2022. It examines the main constitutional provisions establishing the right of citizens to social protection and mechanisms for their realization under conditions of restriction of rights and freedoms. Special attention is paid to changes in Ukrainian legislation adopted to adapt social policy to the realities of war, including the Laws of Ukraine «On the Legal Regime of Martial Law» and «On the Organization of Labor Relations under Martial Law». The influence of international law, in particular the norms of the International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights and the case law of the ECHR on ensuring minimum standards of social protection even in emergency conditions, is analyzed. Examples of Ukrainian judicial practice regarding the protection of social rights during wartime are provided. The experience of France, Israel, the USA, and Sweden in guaranteeing social rights during crises is studied. Based on the conducted analysis, specific proposals for improving Ukrainian legislation have been developed: enshrining the principle of non-reducibility of social rights during martial law, improving the mechanisms for issuing protective orders, and optimizing procedures for social support for internally displaced persons and war veterans. The importance of integrating the best international practices while considering national specifics is emphasized. The article substantiates the need for a combination of legislative improvement, administrative efficiency, and enhanced parliamentary control over the preservation of social guarantees during crises
Legal regulation of labor rights of workers in modern conditions: through the lens of the concepts of decent work and Sustainable development.
No full textПроблематика та перспективи розвитку основних трудових прав на певному етапі суспільно-державного розвитку визначаються взаємодією філософсько-історичних, глобалізаційно-євроінтеграційних, інформаційно-технологічних чинників, а також залежать від глобальних викликів і загроз. В дослідженні зазначено, що в основі сучасного розуміння цієї проблематики лежить парадигма гідної праці, яка є ключовим елементом сталого розвитку. У статті, на підставі аналізу думок вчених, національного та міжнародного законодавства, охарактеризовано сучасну концепцію гідної праці. Вказується, що в контексті реалізації цієї концепції ключовим елементом є ратифікація міжнародних трудових стандартів, зокрема основоположних Конвенцій МОП. Авторка наголошує на необхідності ратифікації Конвенції МОП № 190 про викорінення насильства та домагань у сфері праці (2019 р.), яка разом із Рекомендацією МОП № 206 – є важливим інструментом для захисту прав працівників від психологічного, фізичного чи сексуального насильства, що є частиною концепції гідної праці. В статті окреслюються і інші проблеми, у тому числі, недостатньою є імплементація норм уже ратифікованих конвенцій МОП у національну практику. Важливим аспектом дослідження є аналіз такого напрямку розвитку трудового права як концепція сталого розвитку, що ініційована ООН. Досягнення сталого розвитку є глобальним інтересом, в якому Україна дала свою згоду та визначила коло міжнародних зобов’язань, реалізація яких ґрунтується на економічній, соціальній та екологічній складових, базисом яких є праця. В статті, зокрема вказується, що екологізація ринку праці є одним з пріоритетних напрямів розвитку трудової галузі в аспекті сталого розвитку. Авторка також робить висновок про необхідність прийняття нового Трудового кодексу України, що є кроком для створення єдиної та систематизованої нормативно-правової бази, яка регулюватиме всі аспекти трудових відносин, базуючись на концепціях гідної праці та сталого розвитку. На підставі проведеного дослідження сформовано ряд інших теоретичних та практичних рекомендацій задля вдосконалення трудового законодавства України.The issues and prospects for the development of fundamental labor rights at a certain stage of societal and state development are determined by the interaction of philosophical-historical, globalization-European integration, and information-technological factors, as well as depend on global challenges and threats. The study notes that the modern understanding of this issue is grounded in the paradigm of decent work, which is a key element of sustainable development. Based on the analysis of scholars’ opinions, national and international legislation, the article characterizes the contemporary concept of decent work. It is indicated that, in the context of implementing this concept, a key element is the ratification of international labor standards, particularly the fundamental Conventions of the International Labour Organization (ILO). The author emphasizes the need to ratify ILO Convention № 190 on the elimination of violence and harassment in the world of work (2019), which, together with ILO Recommendation №206, serves as an important tool for protecting workers’ rights from psychological, physical, or sexual violence, forming part of the decent work concept. The article also outlines other challenges, including the insufficient implementation of already ratified ILO Conventions into national practice. An important aspect of the study is the analysis of the direction of labor law development represented by the concept of sustainable development, initiated by the United Nations. Achieving sustainable development is a global interest, in which Ukraine has expressed its consent and defined a range of international obligations, the implementation of which is based on economic, social, and environmental components, with labor as their foundation. The article specifically highlights that the greening of the labor market is one of the priority directions for the development of the labor sector in the context of sustainable development. The author also concludes that the adoption of a new Labor Code of Ukraine is necessary as a step toward creating a unified and systematized normative-legal framework that would regulate all aspects of labor relations, based on the concepts of decent work and sustainable development. Based on the conducted research, a series of other theoretical and practical recommendations have been formulated to improve Ukraine’s labor legislation
