Volodymyr Dahl East Ukrainian National University
eEast-UkrNUIR (Electronic Volodymyr Dahl East Ukrainian National University Institutional Repository)Not a member yet
1734 research outputs found
Sort by
Теорія та практика психокорекції
Get PDFНавчальний посібник «Теорія та практика психокорекції» є цінним ресурсом для здобувачів вищої освіти, викладачів і практикуючих психологів, який пропонує систематизоване уявлення про основи психокорекційної роботи. У ньому розглядаються ключові теоретичні концепції, методи та напрями психокорекції, включаючи індивідуальну та групову корекцію, а також сучасні терапевтичні підходи, зокрема психоаналіз, когнітивно-поведінкову терапію, гештальт-терапію та арт-терапію. Посібник містить практичні завдання, тестові запитання та список рекомендованої літератури, що сприяють розвитку професійних компетенцій. Це допоможе поглибити знання у сфері психокорекції та підготувати фахівців, здатних ефективно працювати з клієнтами для покращення їх ментального здоров’я
Методичні вказівки до виконання контрольних робіт з дисципліни «Юридичне дослідження, аналіз та письмо» (для студентів ОС «Бакалавр» спеціальності 081 «Право»)
Get PDFМетодичні вказівки спрямовані на засвоєння студентами на підставі лекційного матеріалу та самостійно теоретичних основ та практичного матеріалу з дисципліни «Юридичне дослідження, аналіз та письмо». Методичні вказівки містять теоретичні питання з курсу, практичні завдання, тестові завдання з множинним вибором, додатків, перелік питань до заліку, а також перелік рекомендованої літератури
Promoting employment in rural areas based on a bioeconomic model for the processing of medicinal plants.
Get PDFУ статті досліджується питання стимулювання зайнятості населення сільських територій України на основі впровадження біоекономічної моделі перероблення лікарських рослин. Порівняльна характеристика традиційної аграрної моделі та біоекономічного підходу дає змогу визначити якісні переваги біоекономіки як інструменту диверсифікації зайнятості, зменшення трудової міграції та формування нових ланок локальної економіки. Обґрунтовано, що біоекономіка забезпечує гнучкість у виробництві, орієнтованому на сталий розвиток, і сприяє збільшенню доданої вартості без значного залучення зовнішніх ресурсів. Показані прикладні технології перероблення лікарських рослин, зокрема методи первинної та вторинної обробки, що дозволяють створювати конкурентоспроможну продукцію з високим ступенем локалізації. Розроблено структуру ланцюга створення доданої вартості, який охоплює етапи вирощування, заготівлі, технологічної обробки, пакування та реалізації, і в якому залучення місцевого населення можливе на кожному рівні. Проаналізовано соціально-економічний потенціал сектору, що включає формування нових робочих місць, розвиток жіночого підприємництва, підтримку молоді та зростання зайнятості у сфері малих виробництв. Розглянуто ключові бар’єри (відсутність доступу до технологій, фінансових інструментів, сертифікації, ринків збуту) і можливості (підтримка з боку міжнародних партнерів, екологічний тренд, наявність сировинної бази) розвитку біоекономіки. Визначено необхідні передумови для її ефективного функціонування в сільських громадах: кадровий потенціал, логістична інфраструктура, освітні ініціативи, механізми кооперації. Також окреслено інституційні механізми підтримки розвитку біоекономічної моделі, зокрема через програмне фінансування, податкові пільги, залучення дорадчих служб і розвиток освітніх платформ. Таким чином, результати дослідження поглиблюють розуміння прикладних аспектів біоекономіки як чинника сталого розвитку, особливо в контексті подолання соціально-економічних викликів на рівні сільських громад.The article explores the issue of stimulating employment in rural areas of Ukraine through the implementation of a bioeconomic model for the processing of medicinal plants. A comparative analysis of the traditional agrarian model and the bioeconomic approach makes it possible to identify the qualitative advantages of bioeconomy as a tool for employment diversification, reducing labor migration, and forming new segments within the local economy. It is substantiated that the bioeconomy ensures flexibility in production aimed at sustainable development and contributes to the increase of added value without significant reliance on external resources. Applied technologies for processing medicinal plants are presented, including methods of primary and secondary treatment, which enable the creation of competitive products with a high degree of localization. A value-added chain structure has been developed, encompassing the stages of cultivation, harvesting, technological processing, packaging, and sales, with the involvement of the local population possible at each level. The socio-economic potential of the sector is analyzed, including the creation of new jobs, the development of women’s entrepreneurship, support for youth, and the expansion of employment in small-scale production. Key barriers (lack of access to technologies, financial tools, certification, and markets) and opportunities (support from international partners, environmental trends, and availability of raw materials) for the development of the bioeconomy are examined. The necessary preconditions for its effective functioning in rural communities are identified, including human resource potential, logistics infrastructure, educational initiatives, and mechanisms of cooperation. Institutional mechanisms to support the development of the bioeconomic model are also outlined, particularly through program-based funding, tax incentives, the involvement of advisory services, and the development of educational platforms. Thus, the research results deepen the understanding of the practical aspects of bioeconomy as a factor of sustainable development, especially in the context of addressing socio-economic challenges at the level of rural communities
Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи для здобувачів вищої освіти денної та заочної форми навчання з дисципліни «Фармакогнозія» спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація»
Get PDFМетодичні вказівки призначенні для підготовки до практичних занять та самостійного вивчення дисципліни. Для кожної теми наведено програмні питання, питання для самоконтролю та перелік рекомендованої літератури
Конспект лекцій з дисципліни «Будівельні конструкції». Частина 2. (для здобувачів вищої освіти спеціальності G19 «Будівництво та цивільна інженерія»)
Get PDFМетодичне видання спрямоване на опанування здобувачами вищої освіти теоретичного матеріалу з дисципліни «Будівельні конструкції». У конспекті лекцій наведено основні відомості про будівельні конструкції, основи розрахунку та принципи забезпечення їх надійності. Наведені методики розрахунку призначені для практичного застосування при проектуванні елементів сталевих конструкцій. Набуті здобувачами вищої освіти знання та навички можуть бути використані при курсовому проектуванні та виконанні кваліфікаційної роботи бакалавра, а також у подальшій практичній діяльності у галузі будівництва та цивільної інженерії. Наведені питання самоконтролю для перевірки засвоєння вивченого матеріалу та систематизації знань з дисципліни «Будівельні конструкції». Конспект лекцій охоплює широкий спектр тем, вивчення яких є обов'язковим для фахівців зі спеціальності G19 «Будівництво та цивільна інженерія»: Принципи розрахунку за граничними станами та граничні деформації будівельних конструкцій, правила урахування навантажень і впливів, загальні відомості про металеві конструкції та будівельні сталі, робота та розрахунок елементів металевих конструкцій (колони, балки, ферми)
Ensuring economic security of the region's enterprises in the context of its sustainable development in the context of digitalisation
Get PDFДисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань 07 – Управління та адміністрування за спеціальністю 073 – Менеджмент – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, Київ, 2025. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у формуванні науково обґрунтованого підходу до управління економічною безпекою підприємств регіону з урахуванням впливу цифровізації, який дозволяє підвищити адаптивність регіональної економіки до сучасних викликів, зміцнити її стійкість та забезпечити довготривалий розвиток. В дослідженні доведено, що важливе значення для підвищення стійкості розвитку є розвиток інфраструктури, спрямованої на створення безвідходного виробництва, зниження рівня негативного впливу на довкілля, перехід на технології «замкнутого циклу». Для цього необхідна консолідація зусиль всіх стейкхолдерів розвитку території – від органів державної влади до окремих громадських об'єднань. Таким чином, узгодження інтересів власників виробничих ресурсів, органів державної влади та інститутів громадянського суспільства є необхідною умовою переходу до стійкого розвитку. Виходячи з запропонованого авторського методичного підходу до оцінки факторів цифрового розвитку підприємств регіону в контексті подальшого пошуку напрямів підвищення рівня економічної безпеки підприємств регіональної господарської системи, в роботі зроблено висновок, що стійкий розвиток територій в умовах цифрової економіки передбачає детальне вивчення всієї сукупності факторів, що визначають цифрові перетворення для виявлення та систематизації загроз, пошуку резервів їх усунення, які є універсальними, логічно збудованими і доступними для всіх зацікавлених користувачів. 3 Практичне застосування запропонованої методики оцінки рівня економічної безпеки підприємств регіонів відрізняється від вже існуючих розробок своєю універсальністю, можливістю розрахунків на основі доступних вихідних даних, що дозволяє своєчасно виявляти загрози внаслідок порівняльного аналізу досягнутих показників із обґрунтованими пороговими значеннями.За допомогою проведених зіставлень визначаються сучасні виклики економічної безпеки підприємств регіону, які згодом підлягають стратегічному впливу в цілях зниження ймовірності їх прояву на тенденції найважливіших соціально-економічних показників. В роботі уточнено склад загроз «зеленого переходу» (конфлікт інтересів влади та бізнесу, дефіцит інвестицій, використання екологічного порядку денного для економічного тиску, посилення конкуренції, природні катастрофи, соціально-економічні диспропорції) та ризики ESG-фінансування (зміни законодавства, «зелені» податки, заборони на окремі види діяльності, фінансові ризики для компаній із високим вуглецевим слідом, дисбаланс попиту й пропозиції на «зелені» інвестиції, обмеження співпраці з компаніями, що не відповідають ESG-стандартам). Це дозволяє розширити систему індикаторів економічної безпеки для оцінки загроз «зеленого» переходу на макро- і мезорівні. На наш погляд, представлена в роботі класифікація загроз цифровому розвитку суспільства в контексті забезпечення економічної безпеки дозволяє систематизувати комплекс загроз на окремі групи залежно від підприємств регіонального проекту з цифрової економіки, що згодом надає можливість їхнього ранжирування для виділення найбільш пріоритетних, імовірність виникнення яких є максимально можливою.Детальний аналіз загроз цифровому розвитку суспільства передбачає комплексне вивчення впливу факторів внутрішнього та зовнішнього середовища підприємств регіону, зіставлення отриманої інформаційної бази з критеріями економічної безпеки підприємств регіону. Враховуючи підприємств регіональну диференціацію, необхідно 4 застосовувати принципи бенчмаркінгу, тобто оцінювати ключові досягнення підприємств регіонів з позиції їх міжрегіональної конкурентоспроможності. Базою для порівняння можуть бути результати щорічного рейтингу соціально- економічного станупідприємств регіонів, що визначають бенчмарк та аутсайдери. Необхідно також удосконалити методику подання статистичних даних з позиції частоти їх надання, доступності, релевантності та комплексності. Проведений аналіз дозволяє зробити висновок про те, що масив індикаторів економічної безпеки на мезорівні характеризується високою неоднорідністю, що не дозволяє використовувати більшу частину даних індикаторів, які пояснюють зміни індексу зростання валового регіонального продукту на душу населення та побудови рівняння множинної регресії, що пов'язує цільовий показник забезпечення економічної безпеки – темп зростання валового регіонального продукту на душу населення та індикаторів економічної безпеки підприємств регіону. Представлена в роботі сукупність аналітичних прийомів, що використовуються в рамках дослідження стратегічних проблем та викликів економічної безпеки підприємств регіону, з урахуванням сучасних тенденцій і факторів розвитку доводить її інформативність, об'єктивність, спирається на традиційні методи пізнання і може бути адаптована з урахуванням нових викликів та ризиків. Таким чином, запропонований механізм забезпечення економічної безпеки підприємств регіону з урахуванням виявлення, аналізу та систематизації основних загроз на основі дослідження основних трендів соціально-економічних індикаторів розвитку є, на наш погляд, збалансованим, повним, модернізованим, що доводить його універсальність для підприємств регіонів нашої країни і доцільність використання для прийняття стратегічних рішень. Формування Карти пріоритетності загроз є необхідним елементом системи економічної безпеки підприємств регіону, оскільки дозволяє акцентувати увагу на «вузьких» місцях при розробці або вдосконаленні 5 стратегії соціально-економічного розвитку залежно від можливості підприємств регіону усувати вплив дестабілізуючих факторів.Перспективними напрямками розвитку викладеного алгоритму аналізу загроз економічній безпеці підприємств регіону слід назвати вдосконалення нормативно-правової бази, що регламентує процеси економічної безпеки на підприємствах регіональногорівня; удосконалення системи статистичного обліку інформації для аналізу тенденцій дестабілізуючих факторів; якісну оцінку загроз та їх наслідків за допомогою геоінформаційних систем.Практична значимість представленого алгоритму аналізу загроз економічнійбезпеціпідприємств регіону полягає у доповненні теоретичних досліджень по зазначенійпроблематиці, а також опрацювання інструментів управління дестабілізуючими факторами на основі комплексної оцінки за різнорідними якісними параметрами. Як головні стратегічні проблеми слід назвати проблему правильного співвідношення цілей зі сферою стратегічних пріоритетів. При цьому слід чітко розрізняти поняття стратегічних проблем і «вузьких» місць, останні виявляються при порівнянні окремих підприємств регіонів в розрізі фактично досягнутих індикаторів економічної безпеки.Причинно-наслідковий зв'язок між пріоритетами регіонального розвитку, економічною безпекою підприємств регіонів та національною безпекою дозволяє обґрунтувати наукову гіпотезу про те, що для оперативного рішення стратегічних проблем регіонального розвитку для аналізу, систематизації та управління різними стрес-факторами, необхідна постійно функціонуюча система моніторингу економічної безпеки підприємств регіону у вигляді цифрової платформи, що узагальнює різні види джерел даних та їх візуальну інтерпретацію для обґрунтування комплексу стратегічних дій в умовах стійкого розвитку підприємств регіону.Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in the field of knowledge 07 - Management and administration, speciality 073 - Management.– Volodymyr Dahl East Ukrainian National University of the Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv, 2025. The main scientific result of the dissertation is the formation of a scientifically based approach to managing the economic security of the region, taking into account the impact of digitalisation, which allows to increase the adaptability of the regional economy to modern challenges, strengthen its sustainability and ensure long-term development. The study proves that the development of infrastructure aimed at creating waste-free production, reducing the level of negative impact on the environment, and switching to closed-loop technologies is essential for increasing sustainability. This requires consolidating the efforts of all stakeholders in the development of the territory, from public authorities to individual public associations. Thus, the coordination of interests of owners of production resources, public authorities and civil society institutions is a prerequisite for the transition to sustainable development. Based on the author's proposed methodological approach to assessing the factors of digital development of a region in the context of further searching for ways to improve the level of economic security of the regional economic system, the paper concludes that sustainable development of territories in the digital economy involves a detailed study of the entire set of factors determining digital transformations to identify and systematise threats, find reserves for their elimination, which are 7 universal, logically constructed and accessible to all interested users. The practical application of the proposed methodology for assessing the level of economic security of regions differs from the existing developments in its versatility, the possibility of calculations based on available source data, which allows timely identification of threats as a result of comparative analysis of the achieved indicators with reasonable thresholds. With the help of the comparisons, the current challenges to the economic security of the region are identified, which are subsequently subject to strategic influence in order to reduce the likelihood of their manifestation on the trends of the most important socio-economic indicators. The paper clarifies the composition of the threats of the «green transition» (conflict of interest between the government and business, lack of investment, use of the environmental agenda for economic pressure, increased competition, natural disasters, socio-economic disparities) and the risks of ESG financing (changes in legislation, «green» taxes, bans on certain activities, financial risks for companies with a high carbon footprint, imbalance of supply and demand for «green» investments, restrictions on cooperation with companies that do not meet ESG standards). This makes it possible to expand the system of economic security indicators to assess threats to the green transition at the macro and meso levels. In our opinion, the classification of threats to the digital development of society in the context of ensuring economic security presented in this paper allows systematising the complex of threats into separate groups depending on the regional digital economy project, which subsequently makes it possible to rank them to identify the highest priority ones, the probability of which is the highest possible. A detailed analysis of threats to the digital development of society involves a comprehensive study of the impact of factors of the internal and external environment of the region, comparing the information base with the criteria of economic security of the region. Given the regional differentiation, it is necessary to apply the principles of benchmarking, i.e. to assess the key achievements of regions from the perspective of their interregional competitiveness. The basis for comparison could be the results of 8 the annual ranking of the socio-economic status of regions, which determine the benchmark and outsiders. It is also necessary to improve the methodology for presenting statistical data in terms of frequency, accessibility, relevance and comprehensiveness. The carried out analysis allows to conclude that the array of indicators of economic security at the meso-level is characterised by high heterogeneity, which does not allow to use most of the data of indicators that explain changes in the index of growth of the gross regional product per capita and to build a multiple regression equation that links the target indicator of economic security - the growth rate of the gross regional product per capita and indicators of economic security of the region. The set of analytical methods used in the study of strategic problems and challenges of economic security of the region, taking into account current trends and development factors, proves its informative and objective nature, is based on traditional methods of cognition and can be adapted to new challenges and risks. Thus, the proposed mechanism for ensuring the economic security of the region, taking into account the identification, analysis and systematisation of the main threats based on the study of the main trends in socio-economic development indicators, is, in our opinion, balanced, complete and modernised, which proves its universality for the regions of our country and the expediency of using it for strategic decisionmaking. Formation of the Threat Prioritisation Map is a necessary element of the system of economic security of a region, as it allows to focus on bottlenecks in the development or improvement of the strategy of socio-economic development, depending on the region's ability to eliminate the impact of destabilising factors. Promising directions for the development of the presented algorithm for analysing threats to the economic security of a region should include improvement of the legal framework regulating economic security processes at the regional level; improvement of the system of statistical accounting of information for analysing trends in destabilising factors; qualitative assessment of threats and their consequences using geographic information systems. The practical significance of the presented 9 algorithm for analysing threats to the economic security of the region is to complement theoretical research on this issue, as well as to develop tools for managing destabilising factors based on a comprehensive assessment of heterogeneous qualitative parameters. The main strategic problem is the problem of the correct correlation of goals with the sphere of strategic priorities. At the same time, a clear distinction should be made between the concepts of strategic problems and bottlenecks, the latter being revealed when comparing individual regions in terms of the actual economic security indicators achieved. The cause-and-effect relationship between the priorities of regional development, economic security of regions and national security allows to substantiate the scientific hypothesis that in order to promptly solve strategic problems of regional development for the analysis, systematisation and management of various stress factors, a permanent monitoring system of economic security of the region in the form of a digital platform is needed, which summarises various types of data sources and their visual interpretation to substantiate a set of strategic actions in the context of sustainable development
Методичні вказівки до семінарських занять з дисципліни «Системний аналіз інформаційної діяльності» (для студентів спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа») за ОПП «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» (для всіх форм навчання)
Get PDFУ методичних вказівках висвітлено всі теми, що виносяться на семінарські заняття. Видання містить план семінарського заняття, контрольні питання, список рекомендованої літератури та практичні завдання
Конспект лекцій з дисципліни «Безпека інформаційних систем» для здобувачів першого (бакалаврського) рівня освіти за спеціальністю 126 «Інформаційні системи та технології»
Get PDFМетодичні рекомендації з дисципліни «Іноземна мова» (для магістрів і курсу немовних спеціальностей денної та заочної форми навчання)
Get PDFПропоновані методичні рекомендації спрямовано на опанування здобувачами вищої освіти матеріалів курсу «ІНОЗЕМНА МОВА» Методичні матеріали можна використовувати для магістрів впродовж підготовки як до аудитовної , так й самостійної роботи. Дані методичні вказівки призначено для магістрів І курсу денної та заочної форми навчання немовних спеціальностей. Матеріали розраховано на студентів вищих навчальних закладів
Зменшення аварійності рухомого складу залізниць створенням нових систем оцінки їх технічного стану : Звіт про НДР (заключ.)
Get PDFОб’єкт дослідження – процеси виникнення, розвитку та накопичення технічних несправностей вузлів і конструкцій рухомого складу залізниць, що безпосередньо впливають на показники безпеки та якості руху. Предметом дослідження є методи, алгоритми та системи автоматизованої оцінки і прогнозування технічного стану вузлів рухомого складу. Мета роботи – розробка науково-методичних засад та практичних інструментальних рішень для створення інтелектуальних систем моніторингу, які забезпечують раннє виявлення дефектів та прогнозування залишкового ресурсу критичних вузлів рухомого складу для зниження рівня аварійності. У роботі використано: комплексний підхід; скінченно-елементний аналіз для моделювання напружено-деформованого стану конструкцій; методи спектрального та вейвлет-аналізу для обробки діагностичних сигналів; теорія ймовірностей та математична статистика для прогнозування ресурсу; методи машинного навчання для класифікації дефектів; натурні експериментальні дослідження з використанням тензометрії та вібродіагностики. Наукова новизна. Розроблено концептуальну модель інтелектуального моніторингу вузлів рухомого складу на основі аналізу динамічних спектрів вібрації та теплового контролю. Удосконалено математичні моделі деградаційних процесів металоконструкцій (зокрема рам візків та коліс) при циклічних навантаженнях. Запропоновано новий алгоритм ідентифікації прихованих дефектів литих деталей за енергетичними показниками відгуку та параметрами акустичної емісії. Обґрунтовано інтегральний показник надійності для багатокритеріального оцінювання безпеки руху в реальному часі. Практична цінність. Створено мобільну систему визначення показників безпеки та технічного стану рухомого складу в умовах експлуатації, що включає апаратну частину та спеціалізоване програмне забезпечення. Розроблено методику розрахунку довговічності базових конструкцій, яка дозволяє перейти від регламентного обслуговування до ремонту за фактичним станом. Визначено зони деформаційної чутливості елементів ходових частин, що дозволило підвищити точність безпосереднього вимірювання сил взаємодії коліс з рейками. Впровадження результатів дозволяє суттєво зменшити ризики сходів потягів, скоротити витрати на позапланові ремонти та мінімізувати вплив «людського фактора» під час технічного огляду. Розроблені алгоритми та програмно-апаратні комплекси орієнтовані на використання залізничними операторами, ремонтними депо та проектними організаціями для підвищення експлуатаційної надійності вагонного парку та локомотивів