Energy saving. Power engineering. Energy audit (E-Journal - National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute") / Энергосбережение. Энергетика. Энергоаудит (Національний технічний університет - "Харківський політехнічний iнститут")
Not a member yet
1217 research outputs found
Sort by
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОМАГНІТНОЇ СУМІСНОСТІ ІМПУЛЬСНОГО СТАБІЛІЗАТОРА НАПРУГИ НА ОСНОВІ ВИСОКОЧАСТОТНИХ МАГНІТНИХ ПІДСИЛЮВАЧІВ
Get PDFAbstract: The article presents the results of an experimental study of the electromagnetic compatibility of a switching voltage stabilizer based on high-frequency magnetic amplifiers with output parameters of 24 V, 8 A when powered from an industrial frequency network. In particular, it analyzes the results of measuring the level of radiated electromagnetic interference obtained in a specialized laboratory (Irvine, USA). The results of a harmonic analysis of the consumed current are presented. The conclusion is made about the need to use a power factor corrector in a voltage stabilizer based on high-frequency magnetic amplifiers.Анотація: В статті приведено результати експериментального дослідження електромагнітної сумісності імпульсного стабілізатора напруги на основі високочастотних магнітних підсилювачів на вихідні параметри 24 В, 8 А при його живленні від мережі промислової частоти. Зокрема результати вимірювання рівня випромінюваних електромагнітних завад, отримані в спеціалізованій лабораторії (м. Ірвін, США). Наведено результати гармонічного аналізу споживаного струму. Зроблено висновок про необхідність використання коректора коефіцієнта потужності в стабілізаторі напруги на основі високочастотних магнітних підсилювачів
ФАКТОРИ ВПЛИВУ КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ ПРОМИСЛОВИХ І ОСВІТНІХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ЕКОНОМІЧНУ ОЦІНКУ ЇХ ПОТЕНЦІАЛУ
Get PDFAbstract. The article explores the impact of the commercialization of industrial and educational information technologies on the economic assessment of their potential. The study reveals that commercialization is a multifactorial process that significantly affects the economic viability of IT solutions. Key factors determining the effectiveness of IT implementation in production processes and educational environments are examined, including innovation, market adaptability, investment attractiveness, and scalability. It is found that factors such as investment appeal, implementation cost, user adaptability, regulatory environment, competitiveness, innovation component, market demand, monetization model, risks, and social impact form a complex system of interrelations that define the economic sustainability of IT products. A comparative analysis of commercialization models across different economic sectors is conducted, revealing patterns in the valuation of information technologies depending on their application domain. Approaches to economic evaluation of IT potential are proposed, taking into account the strategic goals of enterprises and educational institutions. The findings can be used to optimize innovation policy, shape IT strategies, and enhance the competitiveness of the national economy.Анотація. У статті досліджено вплив комерціалізації промислових та освітніх інформаційних технологій на економічну оцінку їх потенціалу. У результаті проведеного дослідження встановлено, що комерціалізація промислових і освітніх інформаційних технологій є багатофакторним процесом, який суттєво впливає на економічну оцінку їх потенціалу. Розглянуто ключові чинники, що визначають ефективність впровадження ІТ-рішень у виробничих процесах та освітньому середовищі, зокрема інноваційність, адаптивність до ринку, рівень інвестиційної привабливості та можливості масштабування. Виявлено, що такі фактори, як інвестиційна привабливість, вартість впровадження, рівень адаптації користувачів, регуляторне середовище, конкурентоспроможність, інноваційна складова, ринковий попит, модель монетизації, ризики та соціальний ефект, формують складну систему взаємозв’язків, що визначає економічну життєздатність ІТ-продуктів. Проведено порівняльний аналіз моделей комерціалізації в різних секторах економіки, що дозволило виявити закономірності формування вартості інформаційних технологій залежно від сфери їх застосування. Запропоновано підходи до економічної оцінки ІТ-потенціалу з урахуванням стратегічних цілей підприємств та освітніх установ. Результати дослідження можуть бути використані для оптимізації інноваційної політики, формування ІТ-стратегій та підвищення конкурентоспроможності національної економіки
ФОРМУВАННЯ АДАПТИВНОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВ-ВИРОБНИКІВ ЗЕРНА НА ЗАСАДАХ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛІНГУ В УМОВАХ VUCA-СЕРЕДОВИЩА
Get PDFAbstract. The article examines the functioning of agricultural enterprises in the VUCA environment. The relevance of the research topic is due to the growing turbulence of the external environment, the increasing influence of factors of variability, uncertainty, complexity and ambiguity on the activities of agricultural enterprises, as well as the need to form flexible management decisions capable of ensuring the sustainability, competitiveness and strategic adaptability of grain producing enterprises in the conditions of modern economic and geopolitical challenges. The research aims to substantiate theoretical aspects and provide practical recommendations for developing adaptive strategies for managing enterprises through financial control in the VUCA environment.
The study showed that the Ukrainian VUCA environment has specific features that have a particularly acute impact on the functioning of grain producers. Among the main factors are military threats, logistical constraints, volatility in global markets, climate change, instability in domestic politics, and a high level of information turbulence. The combination of these factors underscores the need to develop adaptive management strategies to increase the stability of production systems and ensure their effective operation in unpredictable conditions.
It is substantiated that adaptive strategies are not merely a tool for management optimization but a fundamental mechanism for the long-term development of enterprises in VUCA realities. They should consider strategic sensitivity, flexible resource management, coherence of strategic goals, and the ability to implement changes quickly. Implementing such strategies will minimize the negative impact of external shocks, increase economic stability, and create new competitive advantages.
The proposed integration of financial controlling into the management system of agro-industrial enterprises in the VUCA environment enhances their ability to quickly adapt to changing market conditions, thereby increasing economic stability and strengthening competitive positions. Automation of control procedures, the use of digital analytical platforms, modeling of financial risks, and the use of forecast planning form a toolkit for enterprises to respond promptly to external fluctuations and high uncertainty. In this context, integrated financial controlling performs internal monitoring and ensures transparency in management decisions, which is a key condition for the formation of an efficient and open grain market amid digital transformation and increased systemic challenges.Анотація. Статтю присвячено аспектам функціонування аграрних підприємств в умовах VUCA-середовища. Актуальність тематики дослідження обумовлена зростаючою турбулентністю зовнішнього середовища, посиленням впливу чинників мінливості, невизначеності, складності та неоднозначності на діяльність аграрних підприємств, а також необхідністю формування гнучких управлінських рішень, здатних забезпечити стійкість, конкурентоспроможність і стратегічну адаптивність підприємств-виробників зерна в умовах сучасних економічних та геополітичних викликів. Дослідження на меті обґрунтувати теоретичні аспекти та практичні рекомендації щодо формування адаптивних стратегій управління підприємствами на засадах фінансового контролінгу в умовах VUCA-середовища.
Дослідження показало, що українське VUCA-середовище має специфічні риси, котрі особливо гостро впливають на функціонування підприємств-виробників зерна. Серед основних чинників виокремлено: воєнні загрози, логістичні обмеження, волатильність світових ринків, кліматичні трансформації, нестабільність внутрішньої політики та високий рівень інформаційної турбулентності. Сукупність цих факторів актуалізує необхідність розроблення адаптивних стратегій управління, спрямованих на підвищення стійкості виробничих систем та забезпечення їх здатності ефективно функціонувати у непередбачуваних умовах.
Обґрунтовано, що адаптивні стратегії це не просто інструмент управлінської оптимізації, а базовий механізм довгострокового розвитку підприємств у VUCA-реаліях. Вони мають враховувати стратегічну чутливість, гнучке управління ресурсами, узгодженість стратегічних цілей та здатність до швидкого втілення змін. Реалізація таких стратегій забезпечить мінімізацію негативного впливу зовнішніх шоків, підвищення рівня економічної стійкості та формування нових конкурентних переваг.
Запропонована інтеграція фінансового контролінгу в систему управління агропромисловими підприємствами в умовах VUCA-середовища підсилює їхню здатність швидко адаптуватися до мінливих параметрів ринку зерна, забезпечуючи підвищення економічної стійкості та зміцнення конкурентних позицій. Автоматизація контролінгових процедур, застосування цифрових аналітичних платформ, моделювання фінансових ризиків і використання прогнозного планування формують інструментарій для оперативного реагування підприємств на зовнішні коливання та високу невизначеність. Інтегрований фінансовий контролінг у цьому контексті виконує функції внутрішнього моніторингу та гарантує прозорість управлінських рішень, що є ключовою умовою формування ефективного й відкритого ринку зерна в умовах цифрової трансформації та посилення системних викликів
САМОМАРКЕТИНГ ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА КОМПЛЕКСНОЇ СТРАТЕГІЇ ПРОСУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ПРОДУКТІВ
Get PDFAbstract. The article explores the role of self-marketing as a key element of a comprehensive strategy for promoting intelligent products. The author analyzes the problems associated with the lack of awareness of authors in the field of marketing, which makes it difficult to convey the value of their ideas to the target audience. The basic principles of self-marketing are presented, such as authenticity, clear positioning and constant development, and modern tools are analyzed: social networks, personal brand, content marketing and networking. Based on the analysis of recent research and real cases, recommendations have been proposed for authors of intellectual products who seek to successfully promote their ideas in a highly competitive environment. The article will be useful for researchers, entrepreneurs and creative personalities who are looking for effective approaches to building a personal brand and popularizing their developments.Анотація. У статті досліджується роль самомаркетингу як ключового елементу комплексної стратегії просування інтелектуальних продуктів. Автор аналізує проблеми, пов'язані з недостатньою обізнаністю авторів у сфері маркетингу, що ускладнює донесення цінності їхніх ідей до цільової аудиторії. Представлено основні принципи самомаркетингу, такі як автентичність, чітке позиціонування та постійний розвиток, а також проаналізовано сучасні інструменти: соціальні мережі, особистий бренд, контент-маркетинг та нетворкінг. На основі аналізу останніх досліджень і реальних кейсів запропоновано рекомендації для авторів інтелектуальних продуктів, які прагнуть успішно просувати свої ідеї в умовах високої конкуренції. Стаття стане корисною для дослідників, підприємців і творчих особистостей, які шукають дієві підходи до побудови персонального бренду та популяризації своїх розробок
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ МЕХАНІЗМУ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ
Get PDFAbstract. The relevance of the topic is driven by the need to ensure prompt adaptation of the banking system to wartime conditions characterized by significant economic, socio-political, and security challenges. In the current environment, when the economy is undergoing significant transformations, banking institutions play a key role in ensuring the financial stability of the country. The current realities, including a full-scale war, not only increase risks for the banking system but also create the need to develop new approaches to strategic bank management. An essential aspect of banks' operations is their ability to respond promptly to unforeseen changes that have a significant impact on the stability of the banking system and its ability to perform its functions. Constant changes in the economic environment caused by crisis phenomena require the introduction of scientifically based methods of forecasting, planning, and regulation. In particular, the effective management of banks' resource potential is becoming critical for their sustainability and competitiveness.Анотація. Актуальність теми зумовлена необхідністю забезпечення оперативної адаптації банківської системи до умов воєнного часу, які характеризуються значними економічними, соціально-політичними та безпековими викликами. У теперішніх умовах, коли економіка зазнає значних перетворень, банківські установи відіграють ключову роль у забезпеченні фінансової стабільності країни. Сучасні реалії, зокрема повномасштабна війна, спричиняють не лише зростання ризиків для банківської системи, але й створюють необхідність розробки нових підходів до стратегічного управління банком. Важливим аспектом діяльності банків є їх здатність оперативно реагувати на непередбачувані зміни, які мають значний вплив на стабільність банківської системи та її здатність виконувати свої функції. Постійні зміни в економічному середовищі, викликані кризовими явищами, вимагають впровадження науково обґрунтованих методів прогнозування, планування та регулювання. Зокрема, ефективне управління ресурсним потенціалом банків стає критично важливим для їхньої стійкості та конкурентоспроможності
ПІДХОДИ ЩОДО ФОРМУВАННЯ СКЛАДУ І МЕЖ ЕНЕРГОВУЗЛІВ В ЕНЕРГОСИСТЕМІ ПРИ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ
Get PDFAbstract. In the modern paradigm of decentralization of power systems, the issue of defining and forming energy hubs as components of a distributed system is important. The article investigates this issue both for existing power grids and when designing new ones. The IEEE 14-bus system was chosen as the research model due to the variability of the constituent elements and its widespread use as a reference in academic and research programs, and as an environment for computer modeling pandapower. To verify the research results, the data on power flows and losses in the model under study are compared with the reference ones and a reproduction accuracy of 0.13% is obtained. The developed model with division into power hubs demonstrates that such an approach can significantly unload the energy hubs grid, which provides a number of advantages, such as a capacity reserve for increasing consumers and distributed generation or lower capital investments during power grid modernization. It was also found that such an approach increases the reliability of the power grid as a whole.Анотація. В сучасній парадигмі децентралізації енергосистем, важливим є питання визначення і формування енерговузлів, як складових розподіленої системи. У статті досліджується це питання як для вже існуючих енергосистем так і при проєктуванні нових. В якості моделі дослідження була обрана 14-шинна система IEEE (IEEE 14-bus system) завдяки варіативності складових елементів та її широкому використанню як еталону в академічних та дослідницьких програмах, а в якості середовища для комп’ютерного моделювання pandapower. Для верифікації результатів дослідження порівнюються дані перетоків потужності і втрат в моделі, що досліджується, з еталонними і отримана точність відтворення 0,13 %. Розроблена модель з поділом на енерговузли демонструє, що такий підхід може суттєво розвантажити мережу енерговузла, що дає ряд переваг, таких як запас потужності для збільшення споживачів і розподіленої генерації, або менші капіталовкладення під час модернізації мережі. Також виявлено що такий підхід підвищує надійність роботи енергосистеми в цілому
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ТРАНСФОРМАЦІЇ КОНСТРУКТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІД ВПЛИВОМ ПРОЦЕСІВ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ
Get PDFAbstract. The article examines the organizational and economic aspects of the transformation of design activities in the context of global digitalization. It is noted that digitization processes are radically changing design activities, shifting them from traditional methods to intellectual digital systems that provide a new level of integration of data, technologies, and management decisions. The key factors influencing the impact of digitalization on the design and engineering functions of enterprises are identified, in particular the integration of CAD/CAE/CAM/PLM systems, the use of artificial intelligence technologies, digital twins, cloud platforms, and generative design. Particular attention is paid to the consequences of the introduction of digital technologies in design activities, including increased innovation, reduced time and resource costs, increased design accuracy, risk minimization, and knowledge management optimization. Organizational and economic transformation involves the implementation of flexible digital platforms that reduce time and financial costs, improve design quality, and enable faster adaptation to market changes. An important factor for success is the development of new competencies for designers focused on working with AI, digital twins, generative design, and cloud services. The directions for the development of new competencies for designers and the integration of digital tools into the professional training system have been identified.Анотація. У статті досліджено організаційно-економічні аспекти трансформації конструкторської діяльності в умовах глобальної цифровізації. Зазначено, що процеси діджиталізації докорінно змінюють конструкторську діяльність, переводячи її від традиційних методів до інтелектуально-цифрових систем, які забезпечують новий рівень інтеграції даних, технологій та управлінських рішень. Визначено ключові чинники впливу діджиталізації на проєктно-конструкторські функції підприємств, зокрема інтеграцію систем CAD/CAE/CAM/PLM, використання технологій штучного інтелекту, цифрових двійників, хмарних платформ та генеративного дизайну. Особливу увагу приділено наслідкам впровадження цифрових технологій у конструкторській діяльності, серед яких: підвищення інноваційності, зменшення витрат часу та ресурсів, зростання точності проєктування, мінімізація ризиків та оптимізація управління знаннями. Організаційно-економічна трансформація полягає у впровадженні гнучких цифрових платформ, що дозволяють скорочувати часові та фінансові витрати, підвищувати якість проєктування та швидше адаптуватися до ринкових змін. Важливим чинником успіху є формування нових компетенцій конструкторів, орієнтованих на роботу з AI, цифровими двійниками, генеративним дизайном та хмарними сервісами. Визначено напрями формування нових компетенцій конструкторів та інтеграції діджитал-інструментів у систему професійної підготовки
АНАЛІЗ СТАНУ РОЗПОДІЛЬЧИХ МЕРЕЖ 10–35 кВ В ЗАГАЛЬНІЙ ЕНЕРГОСИСТЕМІ УКРАЇНИ
Get PDFAbstract. The article aims to analyze the technical condition, structural characteristics, and operational problems of medium-voltage (10–35 kV) distribution networks in Ukraine under current challenges, including wartime damage, infrastructure aging, and equipment shortages. Statistical data on network length, composition, and wear of main components–overhead and cable lines, transformer substations, and switching devices – are summarized. The study reveals significant regional disparities in network reliability, energy losses, and redundancy levels. Particular attention is paid to the consequences of the full-scale invasion, which caused extensive physical destruction, increased outage frequency, and reduced system availability. The main causes of network failures are identified: physical degradation of assets, shortage of spare parts, logistical constraints, and altered consumption regimes. It is shown that the restoration of 10–35 kV networks require an integrated approach combining technical modernization, digital condition monitoring, spare-part stockpiling, and international technical assistance. The obtained results can be applied to plan modernization measures and improve the reliability of medium-voltage distribution networks.Анотація. Метою статті є аналіз технічного стану, структурних характеристик і проблем експлуатації розподільчих електричних мереж середньої напруги 10–35 кВ в Україні в умовах сучасних викликів, зокрема військових дій, старіння інфраструктури та дефіциту обладнання. Проведено узагальнення статистичних даних щодо протяжності, складу та ступеня зносу основних елементів мереж: повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, комутаційної апаратури. Показано регіональну нерівномірність технічного стану, що зумовлює відмінності у показниках надійності, втрат електроенергії та рівні резервування. Особливу увагу приділено наслідкам повномасштабного вторгнення, яке спричинило масштабні фізичні руйнування, зростання кількості аварій і зниження коефіцієнта готовності систем. Визначено основні причини збоїв у роботі мереж – фізичний знос елементів, дефіцит запасних частин, логістичні обмеження та зміна режимів споживання. Продемонстровано, що відновлення мереж 10–35 кВ потребує комплексного підходу, який поєднує технічну модернізацію, цифровізацію моніторингу стану, створення резервів обладнання та залучення міжнародної технічної допомоги. Отримані результати можуть бути використані для планування заходів із модернізації та підвищення надійності розподільчих мереж середньої напруги
РЕСУРСНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ
Get PDFAbstract. The article examines resource and technological measures to increase the economic efficiency and competitiveness of agricultural enterprises, which play a key role in ensuring the state's food security and in integrating the national agricultural sector into the global economy. It is emphasized that the efficiency of farming enterprises depends directly on the level of use of production resources, the introduction of modern technologies, and the ability to adapt to the conditions of high competition in domestic and foreign markets. The main factors influencing the competitiveness of agricultural enterprises are identified as resource productivity, the innovativeness of production processes, product quality, logistics, and marketing. Attention is paid to technological aspects, including precision agriculture, digital farm management systems, automated production processes, biotechnology, and renewable energy sources. It is shown that the use of such technologies contributes to reducing costs, rationalizing the use of natural resources, increasing productivity and product quality, and forming sustainable competitive advantages in the agricultural market. The importance of integrating resource and technological innovations into the strategic management of the enterprise is emphasized, which allows ensuring its adaptability to changes in the external environment, minimizing risks, and increasing investment attractiveness. At the same time, some problems were identified, including limited financial resources, low digital literacy among employees, insufficient state support, and a weak infrastructure for the agricultural market. It is concluded that increasing the economic efficiency of farming enterprises is possible only through a comprehensive approach that simultaneously modernizes the material and technical base, introduces resource-saving technologies, and develops effective management strategies. Further research should focus on analysing the economic returns from the introduction of digital technologies, creating models of public-private partnerships in agricultural innovation, and developing environmentally oriented strategies for managing productive capital.Анотація. У статті розглядаються ресурсно-технологічні напрями підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності аграрних підприємств, які відіграють ключову роль у забезпеченні продовольчої безпеки держави та інтеграції національного аграрного сектору у глобальну економіку. Наголошується, що ефективність діяльності аграрних підприємств безпосередньо залежить від рівня використання виробничих ресурсів, впровадження сучасних технологій та здатності адаптуватися до умов високої конкуренції на внутрішньому та зовнішньому ринках. Визначено основні чинники, що впливають на формування конкурентоспроможності аграрних підприємств: продуктивність ресурсів, інноваційність виробничих процесів, якість продукції, логістика та маркетинг. Особливу увагу приділено технологічним аспектам – застосуванню точного землеробства, цифрових систем управління господарством, автоматизації виробничих процесів, біотехнологіям та відновлюваним джерелам енергії. Показано, що використання таких технологій сприяє зниженню витрат, раціоналізації використання природних ресурсів, підвищенню врожайності та якості продукції, а також формуванню стійких конкурентних переваг на аграрному ринку. Підкреслено значення інтеграції ресурсно-технологічних інновацій у стратегічне управління підприємством, що дозволяє забезпечити його адаптивність до змін зовнішнього середовища, мінімізувати ризики та підвищити інвестиційну привабливість. Водночас виявлено низку проблем, серед яких: обмеженість фінансових ресурсів, низький рівень цифрової грамотності працівників, недостатня підтримка з боку держави та слабка інфраструктура аграрного ринку. Зроблено висновок, що підвищення економічної ефективності аграрних підприємств можливе лише за умови комплексного підходу, який передбачає одночасну модернізацію матеріально-технічної бази, впровадження ресурсозберігаючих технологій та розробку ефективних управлінських стратегій. Подальші дослідження доцільно спрямувати на аналіз економічної віддачі від впровадження цифрових технологій, розвиток моделей державно-приватного партнерства у сфері аграрних інновацій та формування екологічно орієнтованих стратегій управління виробничим капіталом
ВИЗНАЧЕННЯ ВПЛИВУ РОЗМІРУ АКТИВІВ ПІД ЧАС ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ НА ЕКОНОМІЧНУ ЕФЕКТИВНІСТЬ БАНКІВ
Get PDFAbstract. This study examines how asset size influences the effectiveness of digital transformation initiatives in Chinese commercial banks. The object of research is the process of digital transformation and analysis of financial indicators of banks. Despite substantial investments in digital technologies across the banking sector, transformation outcomes exhibit significant heterogeneity, prompting investigation into institutional characteristics that moderate effectiveness. Using panel data from Chinese commercial banks categorized by asset size, this research employs fixed-effects regression models to analyze the relationship between digital transformation intensity and return on equity. Digital transformation is quantified through systematic textual analysis of annual reports, constructing a comprehensive index capturing transformation intensity. The empirical findings reveal that while digital transformation generally enhances banking performance, asset size significantly moderates this relationship. Large banks (assets exceeding 2 trillion yuan, equivalent to 280.808 billion US dollars) demonstrate a positive transformation coefficient of 2.038, medium banks (300 billion (42.121 billion US dollars) – 2 trillion yuan (280.808 billion US dollars)) exhibit an even stronger coefficient of 4.584, while small banks (below 300 billion yuan (42.121 billion US dollars)) show a negative coefficient of –0.122. These heterogeneous outcomes are attributable to resource-dependent implementation capabilities, with larger institutions benefiting from economies of scale, superior talent acquisition, and comprehensive implementation frameworks. This research contributes to strategic consistency theory, IT capability framework, and resource-based perspectives by identifying asset size as a critical moderator of transformation success, providing practical insights for banking executives and regulators regarding asset-appropriate digital strategies.Анотація. У цьому дослідженні розглядається вплив розміру активів на ефективність ініціатив з цифрової трансформації в китайських комерційних банках. Об'єктом дослідження є процес цифрової трансформації та аналіз фінансових показників банків.
Незважаючи на значні інвестиції в цифрові технології в банківському секторі, результати трансформації демонструють значну неоднорідність, що спонукає до дослідження інституційних характеристик, які впливають на ефективність. Використовуючи відкриті дані китайських комерційних банків, класифікованих за розміром активів. У цьому дослідженні застосовуються регресійні моделі з фіксованими ефектами для аналізу взаємозв'язку між інтенсивністю цифрової трансформації та рентабельністю власного капіталу. Цифрова трансформація кількісно оцінюється за допомогою систематичного текстового аналізу річних звітів, що дозволяє скласти комплексний індекс, який відображає інтенсивність трансформації. Емпіричні результати показують, що, хоча цифрова трансформація загалом покращує результати діяльності банків, розмір активів значно впливає на цей взаємозв'язок. Великі банки (активи понад 2 трлн юанів, що еквівалентно 280,808 млрд доларів США) демонструють позитивний коефіцієнт трансформації 2,038, середні банки (300 млрд (42,121 млрд доларів США) – 2 трлн юанів (280,808 млрд доларів США)) демонструють ще сильніший коефіцієнт 4,584, тоді як малі банки (менше 300 млрд юанів (що відповідає менше 42,121 млрд доларів США)) демонструють негативний коефіцієнт – 0,122. Ці неоднорідні результати можна пояснити залежністю можливостей впровадження від ресурсів, оскільки більші установи мають переваги від ефекту масштабу, залучення кращих фахівців та комплексних систем впровадження. Це дослідження сприяє розвитку теорії стратегічної узгодженості, системи ІТ-можливостей та ресурсно-орієнтованих підходів, визначаючи розмір активів як критичний фактор успіху трансформації та надаючи практичні рекомендації керівникам банків та регуляторним органам щодо цифрових стратегій, що відповідають розміру активів