Energy saving. Power engineering. Energy audit (E-Journal - National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute") / Энергосбережение. Энергетика. Энергоаудит (Національний технічний університет - "Харківський політехнічний iнститут")
Not a member yet
1217 research outputs found
Sort by
МОДЕЛЮВАННЯ ПОЕТАПНОЇ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ВИРОБНИЧОГО КЛАСТЕРУ
Full text linkAbstract. The article proposes an original model of phase-by-phase digital transformation of a production cluster. The model is based on a multi-level approach, taking into account the digital maturity of each cluster participant, the typology of digital technologies being implemented (automation, IoT, AI, digital platforms, etc.), the relationships between the transformation stages (initialization, synchronization, scaling, optimization), and the integration of performance indicators (KPIs) at each stage. The model allows not only to reflect the current state of the cluster's digitalization, but also to build development scenarios taking into account resource constraints, risks, and strategic priorities of the industry. For the first time, an approach to modeling digital transformation has been formalized at the level of the cluster organization, taking into account inter-enterprise cooperation. A mechanism for assessing the effectiveness of these processes has also been proposedАнотація. У статті запропоновано оригінальну модель поетапної цифрової трансформації виробничого кластеру. Модель базується на багаторівневому підході з урахуванням цифрової зрілості кожного з учасників кластеру, типології цифрових технологій, що впроваджуються (автоматизація, IoT, AI, цифрові платформи тощо), взаємозв’язків між етапами трансформації (ініціалізація, синхронізація, масштабування, оптимізація), інтеграції показників ефективності (KPI) на кожному етапі.Модель дозволяє не лише відображати поточний стан цифровізації кластеру, а й будувати сценарії розвитку з урахуванням обмежень ресурсів, ризиків та стратегічних пріоритетів галузі. Вперше формалізовано підхід до моделювання цифрової трансформації саме на рівні кластерної організації з урахуванням міжпідприємницької кооперації.Запропоновано також механізм оцінки ефективності цих процесів
РИНКОВИЙ ТА ІНТЕГРАЦІЙНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕЧНОСТІ ТА ЯКОСТІ АГРОПРОДОВОЛЬЧОЇ ПРОДУКЦІЇ
Full text linkAbstract. This article provides a comprehensive analysis of the market and integration tools that contribute to improving the safety and quality of agri-food products in Ukraine. The study argues that this task is fundamental for ensuring the country's food security and its successful integration into the European Union. The need to raise standards is dictated by two powerful and interconnected vectors: the evolution of the domestic market with its growing consumer demands and the strategic course toward full integration into the EU. These tools are key drivers of systemic transformations in the agricultural sector, enabling Ukrainian businesses to adapt to these challenges.
The analysis identifies two groups of interconnected tools: proactive internal (market-based) and external (integration-based). Market tools include strategic corporate social responsibility (CSR), which has evolved from philanthropy into an integral part of business strategy, and innovation. Using the example of leading agroholdings, it is shown that CSR is a powerful tool for managing reputation and risks, while technological and product innovations, particularly in the dairy industry, allow for the creation of high-value-added products and the shaping of new consumer trends. The synergy between CSR and innovation is especially emphasized, as investments in ecological technologies simultaneously increase operational efficiency, creating a positive cycle.
The integration toolkit, primarily the harmonization of national legislation with EU norms, acts as a powerful external catalyst. It sets a non-negotiable benchmark for quality and safety, which is a mandatory condition for accessing the world's largest solvent market. However, this path demands significant capital investments in modernization, which creates challenges, especially for small producers. The conclusions emphasize that the successful implementation of these tools in an environment of high uncertainty is only possible within an adaptive management paradigm that transforms challenges into opportunities for sustainable development.Анотація. У статті представлено комплексний аналіз ринкових та інтеграційних інструментів, що сприяють підвищенню безпечності та якості агропродовольчої продукції в Україні. Дослідження обґрунтовує, що це завдання є фундаментальним для забезпечення продовольчої безпеки держави та її успішної інтеграції до Європейського Союзу. Необхідність підвищення стандартів диктується двома потужними та взаємопов'язаними векторами: еволюцією внутрішнього ринку зі зростаючими вимогами споживачів та стратегічним курсом на повноцінну інтеграцію до ЄС. Зазначені інструменти є ключовими драйверами системних трансформацій в аграрному секторі, що дозволяють українському бізнесу адаптуватися до цих викликів.
Аналіз виділяє дві групи взаємопов'язаних інструментів: проактивні внутрішні (ринкові) та зовнішні (інтеграційні). До ринкових інструментів належить стратегічна корпоративна соціальна відповідальність (КСВ), яка еволюціонувала від благодійності до невід'ємної частини бізнес-стратегії, та інноваційна діяльність. На прикладі провідних агрохолдингів показано, що КСВ є потужним інструментом управління репутацією та ризиками, а технологічні та продуктові інновації, зокрема в молочній промисловості, дозволяють створювати продукцію з високою доданою вартістю та формувати нові споживчі тренди. Особливо підкреслюється синергія між КСВ та інноваціями, коли інвестиції в екологічні технології одночасно підвищують операційну ефективність, створюючи позитивний цикл.
Інтеграційний інструментарій, перш за все гармонізація національного законодавства з нормами ЄС, діє як потужний зовнішній каталізатор. Він встановлює безальтернативну планку для якості та безпечності, що є обов'язковою умовою доступу до найбільшого у світі платоспроможного ринку. Однак цей шлях вимагає значних капіталовкладень у модернізацію, що створює виклики, особливо для малих виробників. У висновках підкреслюється, що успішна імплементація цих інструментів в умовах високої невизначеності можлива лише в рамках адаптивної управлінської парадигми, яка перетворює виклики на можливості для сталого розвитку
КОНЦЕПЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІДНОВЛЕННЯ ДЕТАЛЕЙ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ЦИФРОВИХ ДВІЙНИКІВ ТА РЕВЕРСИВНОГО РЕІНЖИНІРИНГУ
Full text linkAbstract. The article considers the concept of technological support for parts' restoration processes using digital twins and reverse reengineering. It is shown that traditional approaches to repair and restoration do not provide the necessary accuracy and efficiency in the conditions of modern requirements for the resource and reliability of products. A combination of 3D scanning technologies, CAD/CAE/CAM systems, digital modeling and analytical methods is proposed to create a single digital restoration environment. The main attention is paid to the integration of the digital twin with the reverse reengineering process, which makes it possible to form adaptive technological routes for the repair of parts, predict the residual resource and assess the performance of products. The scientific novelty of the work lies in the development of a conceptual scheme for the technological support of the restoration of parts, which takes into account individual operating conditions, wear and design features of the product. The practical significance of the study lies in reducing the time for preparing production, reducing the cost of repair processes and increasing the accuracy of restoring the geometry of parts.Анотація. У статті розглянуто концепцію технологічного забезпечення процесів відновлення деталей із застосуванням цифрових двійників та реверсивного реінжинірингу. Показано, що традиційні підходи до ремонту та відновлення не забезпечують необхідної точності та ефективності в умовах сучасних вимог до ресурсу та надійності виробів. Запропоновано поєднання технологій 3D-сканування, CAD/CAE/CAM-систем, цифрового моделювання та аналітичних методів для створення єдиного цифрового середовища відновлення. Основна увага приділена інтеграції цифрового двійника з процесом реверсивного реінжинірингу, що дає можливість формувати адаптивні технологічні маршрути ремонту деталей, прогнозувати залишковий ресурс та оцінювати працездатність виробів. Наукова новизна роботи полягає у розробленні концептуальної схеми технологічного забезпечення відновлення деталей, яка враховує індивідуальні умови експлуатації, зношування та конструктивні особливості виробу. Практична значущість дослідження полягає у скороченні термінів підготовки виробництва, зниженні собівартості ремонтних процесів та підвищенні точності відновлення геометрії деталей
ІНСТРУМЕНТАРІЙ ТИПОЛОГІЇ СТРАТЕГІЙ РОЗВИТКУ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ СТРУКТУРНОЇ ПЕРЕБУДОВИ ЕКОНОМІКИ
Full text linkAbstract. The agricultural sector, as a key area of economic activity, faces challenges from globalization, climate change, technological transformation, and an unstable macroeconomic environment. In such conditions, strategic planning becomes particularly important, enabling the maintenance of stability and competitiveness, as well as the long-term development of agricultural enterprises. The ability and skill to quickly restructure, not to miss the opportunities opened by the market and innovations; to see development prospects – all these qualities are today becoming the main arguments of the enterprise in the competitive struggle. Orientation to consumer demand, implementation of a flexible scientific and technical policy, and innovative, market-oriented policy are the fundamental ideas of the new philosophy of organizational management and its development. It is determined that there is no single strategy for enterprises, just as there is no single universal strategic management. The essence of strategic management is to formulate and implement an organization's development strategy by continuously monitoring and assessing changes in its activities. The entire variety of strategies that organizations demonstrate in life are various modifications of several basic strategies, each of which is effective under certain conditions and the state of the external and internal environment. Typology of strategy allows us to organize possible directions of development of agricultural entities, depending on the level of their economic potential, access to resources, technological level and risks of the external environment. In the context of structural economic restructuring, it is imperative to adapt typology tools to new realities, which involves not only considering changes in the macroeconomic environment but also reassessing the enterprise's internal resources: human capital, intellectual assets, and innovative potential. Improving the typology tools for agricultural enterprise development strategies will increase the stability and competitiveness of the industry during economic transformation. This opens the door to implementing new management models focused on long-term efficiency and sustainable development.Анотація. Аграрний сектор, як один із ключових напрямів економічної діяльності, стоїть перед викликами глобалізації, змін кліматичних умов, технологічних трансформацій та нестабільної макроекономічної ситуації. У таких умовах особливого значення набуває стратегічне планування, яке дає змогу забезпечити стійкість, конкурентоспроможність і довгостроковий розвиток сільськогосподарських підприємств. Здатність і вміння швидко перебудовуватись, не упускати можливості, що відкриваються ринком та нововведеннями, бачити перспективи розвитку – всі ці якості сьогодні стають головними аргументами підприємства у конкурентній боротьбі. Орієнтація на споживчий попит, проведення маневреної науково-технічної, інноваційної та ринкової політики є основоположними ідеями нової філософії управління організацією та її розвитку. Визначено, немає стратегії, єдиної для підприємств, як і немає єдиного універсального стратегічного управління. Сутність стратегічного управління полягає у формуванні та реалізації стратегії розвитку організації на основі безперервного контролю та оцінки змін, що відбуваються в її діяльності. Вся різноманітність стратегій, які організації демонструють у житті, є різними модифікаціями кількох базових стратегій, кожна з яких ефективна, за певних умов та стану зовнішнього та внутрішнього середовища. Типологізація стратегій дозволяє упорядкувати можливі напрями розвитку аграрних суб’єктів, залежно від рівня їх економічного потенціалу, доступу до ресурсів, технологічного рівня та ризиків зовнішнього середовища. В умовах структурної перебудови економіки надзвичайно важливою є адаптація інструментів типології до нових реалій, що передбачає не лише урахування змін у макроекономічному середовищі, а й переоцінку внутрішніх ресурсів підприємства: людського капіталу, інтелектуальних активів, інноваційного потенціалу. Удосконалення інструментарію типології стратегій розвитку аграрних підприємств сприятиме підвищенню стійкості та конкурентоспроможності галузі в умовах трансформації економіки. Це відкриває перспективи для впровадження нових управлінських моделей, орієнтованих на довгострокову ефективність і сталий розвиток
РОЗРОБКА ПІДХОДІВ І МОДЕЛЕЙ ДЛЯ АНАЛІЗУ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ПЛАТФОРМ В ОРГАНІЗАЦІЇ І УПРАВЛІННІ МСП
Full text linkAbstract. SMEs constitute a significant part of the economy of many countries, including Ukraine, and their digitalization can significantly affect economic growth. The formulation of the problem takes into account both theoretical and practical aspects, since they are interconnected in solving the task of increasing the effectiveness of digital transformations in the SME sector. The article states that the problem lies in the insufficient effectiveness of using digital platforms by small and medium-sized businesses (SMEs) for organization and management, which may be due to a number of factors. Theoretical approaches and practical models are proposed that allow assessing the effectiveness of digital platforms. For example, models that take into account the characteristics of SMEs, the specifics of the industry and the scale of activity. The impact of digitalization on business is studied. Approaches to analyzing the impact of digital platforms on productivity, interaction with customers, logistics, finances, etc. are proposed. Regularities in the use of digital platforms are identified and systematized. The essence of models for analyzing the effectiveness of digital platforms is developed and revealed and their key components are identified. Systems that have an intuitive interface and automate routine processes are considered, helping sales managers to devote more time to customers, rather than to data administration. Mechanisms for accelerating digital transformation are substantiated and technologies that reduce barriers to digitalization are proposed.Анотація. МСБ становить значну частину економіки багатьох країн, включаючи Україну, і його цифровізація може значно вплинути на економічне зростання. Постановка проблеми враховує як теоретичних, так і практичних аспектів, оскільки вони взаємопов’язані у вирішенні завдання підвищення ефективності цифрових трансформацій у секторі МСБ. В статті зазначено, що проблема полягає у недостатній ефективності використання цифрових платформ малим та середнім бізнесом (МСБ) для організації та управління, що може бути пов'язано з низкою факторів. Запропоновано теоретичні підходи і практичні моделі, які дозволяють оцінювати ефективність цифрових платформ. Наприклад, моделі, які враховують особливості МСБ, специфіку галузі та масштаби діяльності. Досліджено вплив цифровізації на бізнес. Запропоновано підходи до аналізу впливу цифрових платформ на продуктивність, взаємодію з клієнтами, логістику, фінанси тощо. Виявлено та систематизовано закономірності у використанні цифрових платформ. Розроблено та розкрито сутність моделей аналізу ефективності цифрових платформ та визначено їх ключові компоненти. Розглянуто системи, які мають інтуїтивний інтерфейс та автоматизують рутинні процеси, допомагають менеджерам з продажу приділяти більше часу клієнтам, а не адмініструванню даних. Обґрунтовано механізми прискорення цифрової трансформації та запропоновано технології, які знижують бар’єри на шляху до цифровізації
РОЛЬ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ У ЗМЕНШЕННІ ЦІНОВОЇ АСИМЕТРІЇ НА РИНКУ ТВАРИННИЦЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ
Full text linkAbstract. The article aims to study the features of the manifestation of price asymmetry in the livestock market and determine the instruments of state regulation to eliminate it to ensure economic balance, fair pricing, and increase the efficiency of the functioning of the agricultural sector. The article examines the nature, scale, and consequences of price asymmetry in the livestock market, which is one of the key problems of the effective functioning of the agricultural sector of Ukraine.
The uneven distribution of financial resources between participants in the agri-food chain – from raw material producers to retailers—is analyzed. It is established that the central part of the profit is concentrated in processing enterprises and intermediaries, while raw material producers remain financially vulnerable.
The main factors causing price asymmetry are highlighted, including unequal access to information, the monopoly position of individual entities, seasonal fluctuations, transport costs, regulatory imbalances, etc. It is emphasized that such imbalances hinder the development of livestock farming, reduce the industry's investment attractiveness, and create risks for food security.
Attention is focused on the need for state regulation to eliminate price asymmetry and restore economic balance. A set of influence instruments is proposed, including price regulation, subsidies, restrictions on trade margins, information support, and the development of logistics infrastructure.
Based on the analysis of the EU experience in maintaining price parity and adapting indicative planning to Ukraine's conditions, effective state policy should support small and medium-sized producers, stimulate cooperation, modernize production, and ensure access to the market. Directions for improving state support are proposed, considering international experience and modern challenges of agricultural development: introduction of an electronic price monitoring system, development of horizontal and vertical cooperation, and antitrust regulation.Анотація. Метою статті є дослідження особливостей прояву цінової асиметрії на ринку тваринницької продукції та визначення інструментів державного регулювання щодо її усунення з метою забезпечення економічної рівноваги, справедливого ціноутворення та підвищення ефективності функціонування аграрного сектору. У статті досліджено природу, масштаби та наслідки цінової асиметрії на ринку тваринницької продукції, що є однією з ключових проблем ефективного функціонування аграрного сектору України.
Проаналізовано нерівномірний розподіл фінансових ресурсів між учасниками агропродовольчого ланцюга – від виробників сировини до роздрібних продавців – та встановлено, що основна частина прибутку зосереджується у переробних підприємств і посередників, у той час як виробники сировини залишаються у фінансово вразливому становищі.
Виділено основні чинники, що спричиняють цінову асиметрію, серед яких: нерівний доступ до інформації, монопольне становище окремих суб’єктів, сезонні коливання, транспортні витрати, регуляторні диспропорції тощо. Підкреслено, що така диспропорція стримує розвиток тваринництва, знижує інвестиційну привабливість галузі та формує ризики для продовольчої безпеки.
Акцентовано увагу на необхідності державного регулювання з метою усунення цінової асиметрії та відновлення економічної рівноваги та запропоновано комплекс інструментів впливу, включаючи цінове регулювання, субсидування, обмеження торговельних націнок, інформаційне забезпечення та розвиток логістичної інфраструктури.
На основі аналізу досвіду ЄС щодо підтримки цінового паритету та адаптація індикативного планування до умов України обґрунтовано, що ефективна державна політика повинна бути спрямована на підтримку малих і середніх виробників, стимулювання кооперації, модернізацію виробництва та забезпечення доступу до ринку. Запропоновано напрями вдосконалення державної підтримки з урахуванням міжнародного досвіду та сучасних викликів аграрного розвитку: запровадження системи електронного моніторингу цін, розвиток горизонтальної та вертикальної кооперації, антимонопольне регулювання
ОПТИМІЗАЦІЯ ВИТРАТ У БУДІВНИЦТВІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ: ПРАКТИЧНІ РІШЕННЯ
Full text linkAbstract. This paper examines practical solutions for optimizing agricultural construction costs, focusing on technological advances, sustainable practices, and strategic planning, providing insights into how these approaches can be applied to achieve cost-effective and environmentally responsible construction projects. Agricultural construction is a complex process that involves significant financial investments. As the agricultural sector continues to evolve, optimizing costs during the construction phase is critical to ensuring the long-term sustainability and profitability of these enterprises. Effective cost management not only helps reduce initial costs, but also increases operational efficiency, allowing agricultural enterprises to remain competitive in a rapidly changing market. In recent years, innovative strategies and technologies have emerged to address the challenges of cost optimization in agricultural construction. These include the implementation of precision agriculture technologies, the use of renewable energy sources, and the implementation of advanced construction management systems. By integrating these solutions, agricultural enterprises can minimize waste, optimize processes, and create more efficient facilities that support sustainable agricultural practices. Cost optimization in the construction of agricultural enterprises is a multifactorial process that includes the implementation of innovative technologies, effective resource management, and logistics modernization. For the effective development of subsectors, technically equipped agricultural and industrial complexes are necessary, therefore it is important to adequately assess the technologies and materials used during the construction, reconstruction, and modernization of infrastructure. The use of modern building materials, process automation, and the implementation of energy-saving solutions can significantly reduce financial costs without losing the quality of construction. Taking these aspects into account will contribute to the sustainable development of the agricultural sector and increase the competitiveness of enterprises.Анотація. В роботі розглядаються практичні рішення для оптимізації витрат на будівництво сільськогосподарських підприємств, зосереджуючись на технологічних досягненнях, стійких практиках і стратегічному плануванні, що надасть уявлення про те, як ці підходи можна застосувати для досягнення економічно ефективних та екологічно відповідальних будівельних проєктів. Будівництво сільськогосподарських підприємств є складним процесом, який передбачає значні фінансові вкладення. Оскільки сільськогосподарський сектор продовжує розвиватися, оптимізація витрат на етапі будівництва має вирішальне значення для забезпечення довгострокової стійкості та прибутковості цих підприємств. Ефективне управління витратами не тільки допомагає зменшити початкові витрати, але й підвищує операційну ефективність, дозволяючи сільськогосподарським підприємствам залишатися конкурентоспроможними на ринку, що швидко змінюється. В останні роки з’явилися інноваційні стратегії та технології для вирішення завдань оптимізації витрат у сільськогосподарському будівництві. До них належать впровадження технологій точного землеробства, використання відновлюваних джерел енергії та впровадження передових систем управління будівництвом. Інтегруючи ці рішення, сільськогосподарські підприємства можуть мінімізувати відходи, оптимізувати процеси та створити більш ефективні об’єкти, які підтримують практику сталого ведення сільського господарства. Оптимізація витрат у будівництві аграрних підприємств є багатофакторним процесом, що включає впровадження інноваційних технологій, ефективне управління ресурсами та модернізацію логістики. Для ефективного розвитку підгалузей необхідні технічно оснащені об'єкти АПК, тому важливо адекватно оцінювати технології та матеріали, що застосовуються під час будівництва, реконструкції та модернізації інфраструктури. Використання сучасних будівельних матеріалів, автоматизація процесів та впровадження енергозберігаючих рішень дозволяє значно зменшити фінансові витрати без втрати якості будівництва. Врахування цих аспектів сприятиме сталому розвитку аграрного сектору та підвищенню конкурентоспроможності підприємств
ВПЛИВ ПРОЦЕСІВ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ НА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
Full text linkAbstract. The article is devoted to the study of the impact of digitalization on the organizational and economic activities of an enterprise in the conditions of globalization. The essence of the concept of "globalization" and the distinctive qualities of the concept of "digitalization" from the concept of "digitalization system" are described. It is noted that globalization brings new opportunities for expanding the scale of production, information and technology exchange, etc. At the same time, the components of this phenomenon bring new challenges and threats that require the transformation of the entire management system from human resources to business processes. It is noted that at the present stage, in the conditions of globalization, a new economic structure is actively being formed - digital. The penetration of information technologies into economic processes takes place in all spheres of activity, therefore digitalization can be defined as a modern innovative stage of economic development. This stage is characterized by new methods of generating, processing, storing and transmitting information in all spheres of human activity. It determines new requirements for the formation of the structure of enterprises and business processes, which is a factor in ensuring the competitive advantages of enterprises and effective concepts of their functioning. The key features and advantages of enterprise management in the conditions of digitalization are determined. It is noted that it is necessary to introduce new functions of analysis, planning, organization, motivation and control of the enterprise. This is the new philosophy of transformation. Foresight forecasting and modeling make it possible to change the vector and build "from the future to the present." A methodology for comprehensive assessment of the impact of digitalization on the economic activity of an enterprise is proposed using an integral indicator that aggregates assessments in three groups: organizational (O), economic (E), and innovation (I). The integral digitization index (IDI) was chosen as a comprehensive indicator that quantitatively reflects the level of digital transformation of an enterprise in several areas. Its purpose is to give a generalized assessment of the digital development of an organization. The IDI is formed from sub-indexes or groups of indicators that correspond to the key areas of activity of the enterprise. It is noted that the traditional management system is not "outdated" - it simply has a different value. It is appropriate where it is necessary to ensure reliability, quality, control, and stability. In a turbulent digital environment, more flexibility, speed, and openness to change, which modern approaches provide, may be needed.Анотація. Статтю присвячено дослідженню впливу діджиталізації на організаційно-економічну діяльність підприємства в умовах глобалізації. Описано сутність поняття «глобалізація» та відмінні якості поняття «діджиталізація» від поняття «система діджиталізації». Зазначено, що глобалізація несе в собі нові можливості для розширення масштабів виробництва, обміну інформацією та технологіями, тощо. Разом з тим, складові цього явища несуть в собі нові виклики та загрози, які потребують трансформації всієї системи управління від кадрового потенціалу до бізнес-процесів. Зазначено, що на сучасному етапі в умовах глобалізації активно формується новий економічний устрій – цифровий. Проникнення інформаційних технологій в економічні процеси проходить в усіх сферах діяльності, тому діджиталізацію можна визначити як сучасний інноваційний етап економічного розвитку. Цей етап характеризується новими методами генерування, обробки, зберігання та передачі інформації в усіх сферах людської діяльності. Він обумовлює нові вимоги до формування структури підприємств та бізнес-процесів, що є фактором забезпечення конкурентних переваг підприємств та ефективних концепцій їх функціонування. Визначено ключові особливості та переваги управління підприємством в умовах діджиталізації. Зауважено, що потрібно запроваджувати нові функції аналізу, планування, організації, мотивації та контролю підприємства. У цьому полягає нова філософія трансформації. Форсайт-прогнозування та моделювання дає змогу змінити вектор і будувати «від майбутнього до теперішнього». Запропоновано методику комплексної оцінки впливу діджиталізації на економічну діяльність підприємства з використанням інтегрального показника, який агрегує оцінки за трьома групами: організаційною (О), економічною (Е), інноваційною (І). У якості комплексного показника, який кількісно відображає рівень цифрової трансформації підприємства за кількома напрямками вибрано інтегральний індекс діджиталізації (ІДІ). Його мета – дати узагальнену оцінку діджитал-розвитку організації. ІДІ формується з підіндексів або груп індикаторів, які відповідають ключовим сферам діяльності підприємства. Зазначено, що традиційна система управління не є "застарілою" – вона просто має іншу цінність. Вона доречна там, де потрібно забезпечити надійність, якість, контроль і стабільність. У турбулентному цифровому середовищі може знадобитися більше гнучкості, швидкості і відкритості до змін, яку надають сучасні підходи
ЦИФРОВА КУЛЬТУРА В ОРГАНІЗАЦІЙНОМУ РОЗВИТКУ: ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ АДАПТАЦІЇ ТА УПРАВЛІНСЬКІ ТРАНСФОРМАЦІЇ
Full text linkAbstract. The article explores the role of digital culture as a key factor in the transformation of management models, internal communication, and organizational development in the context of digitalization. Digital culture is defined as a set of values, norms, tools, and behavioral patterns formed as a result of implementing digital technologies, which shape the nature of interaction within the organizational environment. Special attention is paid to the socio-psychological aspects of employee adaptation to changes caused by digital transformation. The paper analyzes digital tools that support adaptation processes, including online surveys, internal communication platforms, distance learning, digital onboarding, virtual mentoring, and gamification. Key HR KPIs and socio-psychological indicators are identified to comprehensively assess the effectiveness of digital culture. The relevance of using a mixed-method approach—combining quantitative and qualitative methods – is substantiated to study digital culture. It is shown that effective digital culture cannot be built without considering subjective factors such as values, attitudes toward change, emotional support, trust, and engagement. The concept of a hybrid organizational culture is proposed, emphasizing the synergy between digital technologies and human-centric values to ensure flexibility, innovation, and psychological resilience among employees. The article highlights the need to rethink approaches to human resource management in the digital era and to form ethical, human-centered foundations for digital transformation.Анотація. У статті досліджується роль цифрової культури як ключового чинника трансформації управлінських моделей, внутрішньої комунікації та організаційного розвитку в умовах цифровізації. Розкрито поняття цифрової культури як сукупності цінностей, норм, інструментів та поведінкових моделей, які формуються внаслідок впровадження цифрових технологій і визначають характер взаємодії в організаційному середовищі. Особливу увагу приділено соціально-психологічним аспектам адаптації персоналу до змін, спричинених цифровою трансформацією. Проаналізовано цифрові інструменти, що підтримують адаптаційні процеси, зокрема онлайн-опитування, платформи для внутрішньої комунікації, дистанційне навчання, digital onboarding, віртуальне менторство та гейміфікацію. Визначено ключові HR-KPI та соціально-психологічні індикатори, які дозволяють комплексно оцінити ефективність цифрової культури. Обґрунтовано доцільність застосування змішаного (mixed-method) підходу до дослідження цифрової культури, що поєднує кількісні та якісні методи. Показано, що формування ефективної цифрової культури неможливе без врахування суб’єктивних чинників: цінностей, ставлення до змін, емоційної підтримки, довіри та залученості. Запропоновано концепцію гібридної організаційної культури як синергії цифрових технологій та людяності, що забезпечує гнучкість, інноваційність та психологічну стійкість працівників. Стаття актуалізує необхідність переосмислення підходів до управління персоналом у цифрову епоху та формування етичних і людиноцентричних засад цифрових трансформацій
ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ ТЕХНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ
Full text linkAbstract. The article is devoted to the study of the stages of formation of the technical and technological potential of agricultural enterprises.
Today, the efficiency of the functioning of agricultural enterprises largely depends on the level of their technical and technological support. In the conditions of constant updating of technologies, digitalization of production processes, and growing competition in the domestic and foreign markets, the study of the stages of formation of technical and technological potential acquires special importance.
It is determined that the formation of the technical and technological potential of an agricultural enterprise is a complex, multifaceted, and continuous process, which is of decisive importance for ensuring the effective, profitable, and competitive functioning of agrarian production in the conditions of modern economic challenges.
It has been established that the allocation of individual stages (analytical and evaluative, conceptual and strategic, project and planning, implementation, and evaluation and correction) allows for a systematic approach to the modernization of the enterprise, improving the quality of management decisions and minimizing the risks associated with technological innovations.
It has been proven that the successful implementation of each stage contributes to increasing labor productivity, reducing production costs, increasing profitability, and sustainable development of the enterprise. At the same time, it is crucial to consider internal reserves, the external environment, access to investments, and the level of human resources, which determine the possibilities of adapting the enterprise to modern technological trends.
Thus, the effective formation of technical and technological potential is the key to high productivity, innovative development, and long-term economic stability of the agricultural sector.Анотація. Стаття присвячена дослідженню етапів формування техніко-технологічного потенціалу аграрних підприємств.
Визначено, що формування техніко-технологічного потенціалу агропідприємства є складним, багатогранним і безперервним процесом, який має вирішальне значення для забезпечення ефективного, прибуткового й конкурентоспроможного функціонування аграрного виробництва в умовах сучасних економічних викликів.
Встановлено, що виділення окремих етапів дає змогу системно підійти до модернізації підприємства, підвищити якість управлінських рішень і мінімізувати ризики, пов’язані з технологічними інноваціями.
Доведена важливість врахування внутрішніх резервів, зовнішнього середовища, доступу до інвестицій і рівня кадрового потенціалу, які визначають можливості адаптації підприємства до сучасних технологічних трендів