Energy saving. Power engineering. Energy audit (E-Journal - National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute") / Энергосбережение. Энергетика. Энергоаудит (Національний технічний університет - "Харківський політехнічний iнститут")
Not a member yet
1217 research outputs found
Sort by
ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ АГРЕГАТОРА ДЛЯ ІНТЕГРАЦІЇ ПОБУТОВИХ СПОЖИВАЧІВ У ПРОГРАМИ РЕАГУВАННЯ НА ПОПИТ
Annotation. This paper researches the fundamental principles of aggregator operations in integrating residential consumers into the electricity market and their role in advancing demand response programs. It explores and proposes the key functions of aggregators, the stages of their operations, regulatory requirements, and the dynamics of their interactions with all market participants. Special attention is given to the business models of aggregators, their cost and revenue structures, as well as the technical and economic aspects of energy resource management. The advantages of process automation and the development of monitoring and consumption analysis systems are identified.Анотація. У статті розглянуто засади функціонування агрегаторів при залученні побутових споживачів на ринок електричної енергії, а також їх значення для розвитку програм реагування на попит. Аналізуються та пропонуються ключові функції агрегаторів, етапи їх діяльності, регуляторні вимоги та особливості взаємодії з всіма учасниками ринку. Значну увагу приділено бізнес-моделям агрегаторів, витратам і доходам, а також технічним і економічним аспектам управління споживанням енергоресурсів. Визначено переваги автоматизації процесів і розвитку систем моніторингу та аналізу споживання
ОРГАНІЗАЦІЙНО-УПРАВЛІНСЬКІ ТА ФІНАНСОВІ ЗАХОДИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЦИФРОВІЙ ЕКОНОМІЦІ
Annotation. The article considers the advantages of the concept of digital transformation for the banking business and the factors of active digitalization of the banking sector within the framework of Strategies of the National Bank of Ukraine until 2025". Achievements and problems in this process are noted. The transition to the operating model of digital finance requires the effective functioning of banking management at all levels in the digital economy. The change in working conditions in the digital economy reflects mainly only the technological side of the enterprise's development. But there are still problems of classical management, which must also be solved in advance, since in the digital economy they will worsen the situation in banking. The changing conditions for conducting banking business require a revision of traditional methods of assessing the financial condition and effectiveness of banking management. The described in shortcomings in the adequacy of methods for applying financial indicators and ratios as a tool for assessing such efficiency in modern conditions of crisis, uncertainty and unpredictability to various external factors. Therefore, banking institutions need to take active and permanent measures regarding the current efficiency of their functioning by acquiring dominant management characteristics and their mandatory presence in the digital environment: innovation, anti-crisis, value-oriented, and controlling. The choice of each of these features and the features of their implementation are justified in detail and comprehensively. All of them are equivalent, that is, they can be represented by the vertices of a square. Any violation of the square shape significantly reduces the efficiency of banking management. But to acquire these features, it is necessary to switch to new rules for managing banking activities in the digital economy, which requires certain efforts to rebuild understanding for the perception of such a situation and prepare technical and human resources.Анотація. У статті розглянуті переваги концепції цифрової трансформації для банківського бізнесу та чинники активної діджиталізації банківського сектору в рамках «Стратегії Національного банку України до 2025 року». Відмічені досягнення і проблеми в цьому процесі. Перехід на операційну модель цифрових фінансів потребує ефективного функціонування саме банківського менеджменту на всіх рівнях у цифровій економіці. Зміна умов праці в цифровій економіці віддзеркалює переважно лише технологічну сторону розвитку підприємства. Але залишаються проблеми класичного менеджменту, які необхідно також заздалегідь вирішити, оскільки в цифровій економіці вони будуть погіршувати ситуацію у банківській діяльності. Зміна умов ведення банківського бізнесу потребує перегляду традиційних методів оцінки фінансового стану й ефективності банківського менеджменту. Описані недоліки в адекватності методів застосування фінансових показників і коефіцієнтів як інструменту оцінки такої ефективності в сучасних умовах кризовості невизначеності й непередбачуваності до різних зовнішніх факторів. Тому банківським установам необхідно проводити активні й перманентні заходи щодо сьогоднішньої ефективності свого функціонування за рахунок набуття домінантних ознак менеджменту й обов’язкової наявності їх в цифровому середовищі; інноваційність, антикризовість, вартісно-орієнтованість, контроллінговість. Вибір кожної з цих ознак та особливості їх впровадження детально й всебічно обґрунтовуються. Всі вони рівноцінні, тобто їх можна представити вершинами квадрату. При будь-якому порушенні фігури квадрату ефективність банківського менеджменту значно знижується. Але для набуття цих ознак необхідно перейти на нові правила управління банківською діяльністю в цифровій економіці, що потребує певних зусиль в напрямку перебудови розуміння для сприйняття такої ситуації та підготовки технічних і трудових ресурсів
ОБҐРУНТУВАННЯ СФЕР ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВОЇ БЕЗПЕКИ СУБ’ЄКТА АГРАРНОГО БІЗНЕСУ
Abstract. The article presents a comprehensive analysis of the problem of organizational and legal security of agrarian business entities in Ukraine, which in the conditions of a full-scale war has acquired the character of an existential threat. Military actions have fundamentally transformed the operating environment, causing not only significant direct losses to the agro-industrial complex, but also huge indirect losses exceeding 50 млрд. Дослідження підкреслює системний і взаємопов'язаний характер сучасних загроз, від мінування земель та дефіциту кадрів (мобілізовано близько 200 тис. аграріїв) до руйнування логістичної та портової інфраструктури. Наголошено на необхідності переходу від фрагментарного, реактивного реагування на окремі проблеми до побудови інтегрованої, проактивної системи безпеки, що є базовою умовою фізичного виживання бізнесу.
Дослідження структурує цей підхід за п'ятьма ключовими напрямами. У сфері корпоративно-майнової безпеки підкреслено першочергову роль захисту прав власності на землю, відповідно до теорії «мертвого капіталу» Ернана де Сото, для запобігання рейдерству та залучення інвестицій. Ефективний захист ґрунтується на юридичній чистоті документів, постійному моніторингу державних реєстрів та контролі за кредиторською заборгованістю. Договірна безпека, з погляду теорії трансакційних витрат Олівера Вільямсона, розглядається як інструмент управління ризиками невизначеності, що вимагає включення до контрактів деталізованих положень про форс-мажор. У контексті фінансово-правової безпеки проаналізовано роль інноваційних інструментів, зокрема аграрних нот, які, на відміну від аграрних розписок, існують в електронній формі та відкривають доступ до ринків капіталу. Розкрито важливість інформаційно-кадрової безпеки, що включає захист комерційної таємниці та правове врегулювання трудових відносин в умовах кадрового дефіциту. Нарешті, зовнішньоекономічна безпека розглядається як проактивна адаптація до вимог європейської інтеграції, що є каталізатором для модернізації виробництва. Висновок підкреслює, що лише комплексний, системний підхід, де слабкість в одній сфері неминуче створює загрози в інших, забезпечить довгострокову стійкість аграрних підприємств та стабільність продовольчої безпеки держави
РОЗВИТОК МЕТОДІВ КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ ПРОМИСЛОВИХ ІННОВАЦІЙ НА ЗАСАДАХ ВАРТІСНО-ЦІЛЬОВОГО ФОРМУВАННЯ ЇХ СОБІВАРТОСТІ
Abstract. The article considers the development of methods of commercialization of industrial innovations on the basis of cost-target formation of their cost. Modern approaches to the evaluation of innovative products and services, existing models of commercialization (licensing, from joint ventures to technological marketing, clustering and open innovation), as well as their strengths and weaknesses in the context of cost optimization are analyzed. Value-based pricing with the search for target cost elements for flexible cost management (value-target cost formation). The research methodology, goals, expected results and practical recommendations for industrial enterprises and innovation policy politicians are presented. The report is addressed to scientists, innovation managers, financiers of enterprises and government agencies that form the innovation ecosystem.Анотація. У статті розглядається розвиток методів комерціалізації промислових інновацій на засадах вартісно-цільового формування їх собівартості. Проаналізовано сучасні підходи до оцінки інноваційної продукції та послуг, існуючі моделі комерціалізації (ліцензування, від спільних підприємств до технологічного маркетингу, кластеризації та open innovation), а також їхні сильні й слабкі сторони у контексті оптимізації собівартості. Запропоновано концептуальні положення нових методів, які поєднують орієнтацію на цінність для кінцевого споживача (value-based pricing) із пошуком цільових елементів собівартості для гнучкого управління витратами (value-target cost formation). Наведено методологію дослідження, цілі, очікувані результати і практичні рекомендації для промислових підприємств та політиків інноваційної політики. Доповідь адресована науковцям, менеджерам інновацій, фінансистам підприємств та державним органам, що формують інноваційну екосистему
МЕХАНІЗМИ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ СІЛЬСЬКИХ І ЛІСОВИХ ТЕРИТОРІЙ ГРОМАД
Abstract. The article examines the mechanisms for managing the development of rural and forest areas of territorial communities in the context of decentralization, military and political instability, and worsening environmental challenges. It is argued that rural and forest areas perform complex productive, environmental, social, and recreational functions, while remaining centers of infrastructural neglect, demographic depletion, conflictual land use, and fragmented management decisions. The purpose of the article is to systematically theorize and methodologically analyze mechanisms for managing the development of rural and forest areas within communities in the context of decentralization and increased environmental risks. The theoretical basis of the study is the concepts of sustainable and integrated territorial development, the “green” economy, institutional and landscape approaches, which allow rural and forest areas to be interpreted as a subsystem of the general territorial system of the community with its own configuration of goals, resources, interests, and management entities. The essential characteristics of rural and forest areas as spaces for the implementation of ecosystem services and local development are summarized, and the role of formal (legislation, plans, programs) and informal (land use traditions, regional practices, community values) institutions in shaping the framework for acceptable behavior of actors is outlined. Institutional, regulatory, financial, economic, organizational, spatial planning, environmental, digital, and participatory management mechanisms are systematized, and their multifunctional, integrated, and adaptive nature is demonstrated. The importance of program-targeted budgeting, economic incentives for sustainable natural resource use, cluster development, landscape planning, the introduction of geographic information systems, open data, and hybrid formats of citizen participation is emphasized. It is concluded that effective mechanisms for managing the development of rural and forest areas must meet the requirements of comprehensiveness, intersectoral coordination, and co-management, and that further research should focus on developing models to assess their effectiveness and on tools for green financing and payment for ecosystem services.Анотація. У статті досліджено механізми управління розвитком сільських і лісових територій територіальних громад в умовах децентралізації, воєнно-політичної нестабільності та загострення екологічних викликів. Обґрунтовано, що сільсько-лісові території виконують комплексну виробничу, екологічну, соціальну та рекреаційну функції, водночас залишаючись осередками інфраструктурної занедбаності, демографічного виснаження, конфліктного землекористування та фрагментованих управлінських рішень. Метою статті є теоретико-методологічна систематизація механізмів управління розвитком сільських і лісових територій громад в умовах децентралізації та посилення екологічних ризиків. Теоретичною основою дослідження виступають концепції сталого та інтегрованого територіального розвитку, «зеленої» економіки, інституціональний і ландшафтний підходи, що дозволяють трактувати сільсько-лісові території як підсистему загальної територіальної системи громади з власною конфігурацією цілей, ресурсів, інтересів та суб’єктів управління. Узагальнено сутнісні характеристики сільських і лісових територій як простору реалізації екосистемних послуг та локального розвитку, окреслено роль формальних (законодавство, плани, програми) та неформальних (традиції землекористування, локальні практики, цінності громади) інститутів у формуванні рамок прийнятної поведінки суб’єктів. Систематизовано інституційно-нормативні, фінансово-економічні, організаційні, просторово-планувальні, екологічні, цифрові та партисипативні механізми управління, показано їх мультифункціональний, інтегрований і адаптивний характер. Наголошено на важливості програмно-цільового бюджетування, економічних стимулів до сталого природокористування, розвитку кластерів, застосування ландшафтного планування, запровадження геоінформаційних систем, відкритих даних і гібридних форматів участі громадян. Зроблено висновок, що ефективні механізми управління розвитком сільських і лісових територій мають відповідати вимогам комплексності, міжсекторальної координації та співуправління, а подальші дослідження доцільно спрямувати на розроблення моделей оцінювання їх результативності та інструментів «зеленої» фінансалізації й оплати за екосистемні послуги
ПОКАЗНИКИ LCOH ЕЛЕКТРОЛІЗЕРІВ, ЩО ПРАЦЮЮТЬ ВІДОКРЕМЛЕНО ВІД ГЕНЕРАЦІЇ
Abstract. A promising direction for increasing the flexibility of the energy system is the introduction of innovative technologies for regulating electricity consumption. Regulator consumers can use electricity during periods of surplus and suspend consumption during periods of shortage. One such technology is the use of hydrogen electrolyzers to convert excess electricity into hydrogen. One of the key economic indicators of hydrogen technology is "The Levelized Cost of Hydrogen" (LCOH). The paper considers various options for the use of electrolyzers, including: the operation of the electrolyzer on electricity generated from renewable sources, the purchase of additional cheap volume on the electricity market, the operation of the electrolyzer with partial load and the provision of balancing services to the power system. The influence of the operation of the electrolyzer as a consumer of the regulator on the LCOH indicator was studied.Анотація. Перспективний напрямок підвищення гнучкості енергосистеми це впровадження інноваційних технологій регулювання споживання електроенергії. Споживачі-регулятори можуть використовувати електроенергію у періоди профіциту та призупиняти споживання у періоди дефіциту. Однією з таких технологій є використання водневих електролізерів для перетворення надлишкової електроенергії у водень. Одним із ключових економічних показників водневої технології є «The Levelized Cost of Hydrogen» (LCOH). У роботі розглянуто різні варіанти використання електролізерів, серед яких: робота електролізера на електроенергії, що була згенерована з відновлювальних джерел, докупівля додаткового дешевого обсягу на ринку електричної енергії, робота електролізера з неповним навантаженням та наданням послуг енергосистемі із балансування.Досліджено вплив роботи електролізера, як споживача регулятора, на показник LCOH
МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ЗМЕНШЕННЯ ВИТРАТ ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ НА ОПАЛЕННЯ БУДІВЛІ
The work provides a method of preventing the consumption of heat energy for heating the building. It is noted that the energy statistics of Ukraine foresee an increase in the use of primary energy resources in the period 2020–2030 mainly due to energy saving, which, in turn, will ensure a 30-40% reduction in emissions of harmful substances into the atmosphere and stabilize greenhouse gas emissions. In order to substantiate the ways of reducing money costs for electricity and heat consumption, certain measures are proposed in the work, which demonstrate the greatest economic effect in the shortest time. The evaluation of the quality of thermal protection of the building's enclosing structures was carried out. The analysis of thermograms of enclosing structures based on infrared scanning of surfaces is presented. The thermal imaging survey was carried out in two stages. With the help of a thermal imager, at the first stage, a scan of the enclosing structures was performed in order to identify areas of the enclosing structures that have different temperature fields. Based on the analysis of the thermograms of the previous scan, a program of detailed examination of the areas with temperature anomalies is planned and the reasons for their appearance are clarified. Based on the conducted research, recommendations are given to increase the combined heat transfer resistance of enclosing structures in order to prevent heat energy costs for heating the building.В роботі наведено методику запобігання витрат теплової енергії на опалення будівлі. Зазначено, що енергетична статистика України передбачає зростання вживання первинних енергоресурсів в період 2020–2030 рр. переважно за рахунок енергозбереження, що, в свою чергу, забезпечить на 30-40% зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферу та стабілізує викиди парникових газів. Для обґрунтування шляхів зниження грошових витрат на електро- та теплоспоживання в роботі запропоновано певні заходи, що демонструють найбільший економічний ефект у найкоротші строки. Виконана оцінка якості здійснення теплового захисту огороджуючих конструкцій будівлі. Наведено аналіз термограм огороджуючих конструкцій на основі інфрачервоного сканування поверхонь. Тепловізійне обстеження проведене в два етапи. За допомогою тепловізора на першому етапі виконано сканування огороджуючих конструкцій з цілю виявлення ділянок огороджуючих конструкцій, які мають відмінність температурних полів. На базі аналізу термограм попереднього сканування намічена програма детального обстеження ділянок з температурними аномаліями і з'ясовано причини їх появи. На основі проведеного дослідження наведено рекомендації щодо збільшення зведеного опору теплопередачі огороджуючих конструкцій з метою запобігання витрат теплової енергії на опалення будівлі
КЛЮЧОВІ АСПЕКТИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ХАРАКТЕРУ КОНКУРЕНЦІЇ НА УКРАЇНСЬКОМУ РИНКУ ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ
The set of opportunities of an agricultural enterprise to create competitive advantages make up the potential of its competitiveness. However, competitive advantages, especially those that can be characterized as sustainable, are formed on the basis of the mobilization of the economic potential of the enterprise, which is a set of opportunities for the long-term implementation of the main activity of the business entity. Accordingly, the study identified the place and role of the potential of competitiveness in the structure of the enterprise's potential and its relationship with the economic potential. In turn, it was established that the components of economic potential are production potential in combination with commercial and sales opportunities, the basis of all types of enterprise potential is resource potential, and the potential of product competitiveness and enterprise competitiveness is based on the economic potential of the enterprise, contributing to the growth of the latter. Agricultural producers face many problems that can prevent them from growing and selling their products profitably. The problem of ensuring the effective economic activity of the studied subjects of agricultural production lies in the relative complexity of the relationships between them within the framework of the current market environment. the market environment of the functioning of commercial structures is not homogeneous, and the levers of state regulation do not have an unequivocal effect on all operators of one or another commodity market at the same time. To increase productivity and expand participation in market relations, they absolutely need appropriate mechanisms and policy measures. In the current situation, it becomes necessary for each manufacturer to analyze its competitiveness and develop effective means to increase it. An important condition for ensuring the competitiveness of enterprises is the effective use of resources, personnel qualifications, achievements of modern management, innovative, financial and informational capabilities of the enterprise, which together represent its potential. State determination of the legal field of existence of market participants requires a clear understanding of the relevant state of their interaction and the development trends of this interaction. The consequences of agricultural regulation policy and the manifestation of market forces in relation to the productivity and evolution of the food industry vary depending on the field, direction of production, etc.Сукупність можливостей аграрного підприємства щодо створення конкурентних переваг складають потенціал його конкурентоспроможності. Втім, конкурентні переваги, особливо ті, які можна характеризувати як стійкі, формуються на основі мобілізації економічного потенціалу підприємства, який є сукупністю можливостей для тривалого провадження основної діяльності суб'єкта господарювання. Відповідно, в дослідженні було ідентифіковано місце та роль потенціалу конкурентоспроможності в структурі потенціалу підприємства та його співвідношення з економічним потенціалом. В свою чергу, встановлено, що складовими економічного потенціалу є виробничий потенціал у поєднанні з комерційно-збутовими можливостями, в основі всіх видів потенціалу підприємства лежить ресурсний потенціал, а потенціал конкурентоспроможності продукції та конкурентоспроможності підприємства ґрунтується на економічному потенціалі підприємства, сприяючи нарощуванню останнього. Сільгоспвиробники стикаються з багатьма проблемами, які можуть заважати їм вирощувати та з вигодою продавати свою продукцію. Проблема забезпечення ефективної економічної діяльності досліджуваних суб’єктів аграрного виробництва полягає у відносній складності взаємин між ними в рамках діючого ринкового середовища. ринкове середовище функціонування комерційних структур не є однорідним, а важелі державного регулювання не мають однозначного ефекту на всіх операторів того чи іншого товарного ринку одночасно Для підвищення продуктивності та розширення участі у ринкових відносинах їм абсолютно необхідні відповідні механізми та заходи політики. У нинішній ситуації для кожного виробника стають необхідними аналіз його конкурентоспроможності та розробка дієвих засобів щодо її підвищення. Важливою умовою забезпечення конкурентоспроможності підприємств є ефективне використання ресурсів, кваліфікацій персоналу, досягнень сучасного менеджменту, інноваційних, фінансових та інформаційних можливостей підприємства, що у сукупності являють собою його потенціал. Визначення державою правового поля існування учасників ринку потребує чіткої уяви щодо релевантного стану їх взаємодії та тенденцій розвитку цієї взаємодії. Наслідки політики регулювання сільського господарства та прояву дії ринкових сил стосовно продуктивності та еволюції харчової промисловості варіює залежно від сфери, напряму виробництва тощо
СТАЛИЙ РОЗВИТОК СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ: УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОСВІДУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
The article is devoted to identifying key trends in implementing the Common Agricultural Policy of the European Union and the European Green Deal in rural areas,
determining directions for efforts in the context of their sustainable development, and ensuring the reproduction of human capital in Ukraine. It was determined that the practical experience of the European Union in the implementation of agrarian and regional policy allows it to highlight the most priority areas of efforts to ensure the development of rural areas, namely, diversification of the economic activity of small and medium-sized agricultural producers, agricultural cooperation; state support for small organizational forms of agricultural producers; development of non-agricultural types of business activity; development and maintenance of a sufficient level of the social infrastructure of rural settlements; formation of sustainable food systems and reduction of the distance between the point of food production and its consumption; maintaining biodiversity; development of agricultural production according to the principles of the circular economy; development of organic production; rational use of land resources; preservation and reproduction of natural landscapes. The priority areas of efforts to ensure the sustainable development of rural areas of Ukraine are based on the generalization of the experience of the European Union, with the division into economic, social, and ecological components proposed. It is substantiated that the conceptual basis of the livelihood of rural areas of Ukraine is the principles of sustainable development; such an approach is irreplaceable in achieving harmony between the development of agricultural production and multifunctional rural areas. The multifunctionality of rural areas, together with the modern level of their social infrastructure, is a prerequisite for the formation of human capital.Стаття присвячена є визначенню ключових тенденцій реалізації Спільної аграрної політики Європейського Союзу та Європейської зелена угода щодо сільських територій та визначення напрямів прикладення зусиль в контексті їх сталого розвитку та забезпечення відтворення людського капіталу в Україні. Визначено, що практичний досвіду Європейського Союзу у проведенні аграрної та регіональної політики, дозволяє виділити найбільш пріоритетні напрями прикладання зусиль щодо забезпечення розвитку сільських територій, а саме: диверсифікація господарської діяльності малих та середніх агровиробників, сільськогосподарська кооперація; державна підтримка малих організаційних форм сільськогосподарських товаровиробників; розвиток несільськогосподарських видів підприємницької діяльності; розбудова та підтримання достатнього рівня соціальної інфраструктури сільських населених пунктів; формування стійких харчових систем та скорочення відстані між точкою виробництва продовольства та його споживання; підтримання біорізноманіття; розвиток аграрного виробництва за принципами циркулярної економіки; розвиток органічного виробництва; раціональне використання земельних ресурсів; збереження та відтворення природних ландшафтів. Запропоновано пріоритетні напрями прикладання зусиль, що забезпечують сталий розвиток сільських територій України на основі узагальнення досвіду Європейського Союзу з поділом на економічну, соціальну та екологічну складову. Обґрунтовано, що концептуальною основою життєзабезпечення сільських територій України є принципи сталого розвитку, такий підхід є безальтернативним у досягненні гармонії між розвитком аграрного виробництва та багатофункціональних сільських територій. Багатофункціональність сільських територій разом із сучасним рівнем їх соціальної інфраструктури є обов’язковою умовою для формування людського капіталу