Bulletin of the National University of Water and Environmental Engineering (Ukraine) / Вісник Національного університету водного господарства та природокористування
Not a member yet
1685 research outputs found
Sort by
ДО РОЗВИТКУ НАПІВЕМПІРИЧНОЇ ТЕОРІЇ ТУРБУЛЕНТНИХ ПОТОКІВ У ТРУБОПРОВОДАХ
No full textThe results of theoretical and experimental justifications for the application of the previously considered aspects of the theory of turbulent flows in pipelines and the analytical dependencies obtained on their basis for practical calculations are presented. It is shown that the considered hydraulic patterns are consistent with the postulates of the classical semi-empirical theory of turbulence of fluid motion in pipes, which should be considered in terms of its development. The components of the relative hydraulic thickness of the boundary layer on the walls of pipelines are considered and the parameters for their determination are obtained. The semi-empirical dependencies for determining the coefficients of hydraulic friction in pipelines with different roughness of their walls are specified. It is shown that the obtained dependencies make it possible to determine the values of the coefficients of hydraulic friction of pipelines with any types and values of roughness.Наведено результати теоретичних та експериментальних обґрунтувань щодо застосування розглянутих раніше аспектівтеорії турбулентних потоків у трубопроводах та отриманих на їхній основі аналітичних залежностей для практичних розрахунків.Показано, що розглянуті гідравлічні закономірності узгоджуються з постулатами класичної напівемпіричної теорії турбулентності руху рідин у трубах, які слід розглядати у плані її розвитку. Розглянуто складові відносної гідравлічної товщини примежового шару на стінках трубопроводів та отримано параметри для їх визначення. Уточнено напівемпіричні залежності для визначення коефіцієнтів гідравлічного тертя у трубопроводах з різною шорсткістю їхніх стінок. Показано, що отримані залежності дають змогу визначати значення коефіцієнтів гідравлічного тертя трубопроводів із будьякими видами та величинами шорсткості
ОЦІНКА ТРАНСФОРМАЦІЇ ПАРАМЕТРІВ ВОДОЗБІРНИХ БАСЕЙНІВ РІЧОК УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ ТА ЇХ СТАТИСТИЧНА ОБРОБКА
No full textThe estimation of transformation of parameters of catchment basins of the rivers of Ukrainian Polisya is considered in the article. Statistical treatment of information of these parameters is executed. Conclusions are given in relation to the results of estimation and them statistical treatment. The degree of mastering of landscapes and degradation of natural complexes of the rivers are investigational and her catchment territories. Certainly for statistical treatment of information quantitative and quality descriptions of the natural and anthropogenic phenomena and processes are in the pools of the rivers. Examples of plenitude of quantitative and quality data of statistical treatment of information are set. Equalization of regression and coefficients of correlation of association of anthropogenic parameters (agricultural earth, building, is wind-eroded and the degraded earth) are certain with natural parameters (forests, meadows). The crowd conditions of intercommunication of natural parameters and anthropogenic in pools rivers of Ukrainian Polisya areeduced. It is set researches, that on reduction of natural parameters the increases of anthropogenic parameters influence on a line.В статті розглянуто оцінку трансформації параметрів водозбірних басейнів річок Українського Полісся. Виконано статистичну обробку інформації цих параметрів. Подано висновки щодо результатів оцінки та їх статистичної обробки. Досліджено ступінь освоєння ландшафтів та деградацію природних комплексів річок та її водозбірних територій. Визначено для статистичної обробки інформації кількісні та якісні характеристики природних та антропогенних явищ і процесів у басейнах річок. Подано приклади повноти кількісних та якісних даних статистичної обробки інформації. Визначено рівняння регресії та коефіцієнти кореляції зв’язку антропогенних параметрів (сільськогосподарські землі,забудова, еродовані та деградовані землі) з природними параметрами (ліси, луки). Виявлено тісноту взаємозв’язку природних параметрів та антропогенних у басейнах річок Українського Полісся. Дослідженнями встановлено, що назменшення природних параметрів прямо впливають збільшення антропогенних параметрів
ТЕХНОЛОГІЧНІ НЕДОЛІКИ НОРМАТИВНОЇ БАЗИ ЩОДО ОХОРОНИ ҐРУНТІВ В УКРАЇНІ
No full textRelevance of the work is due to the lack of independent soil protection legislation in Ukraine and the low quality of existing legislative norms and methodologies that are part of the land and land management regulatory framework.
The objective of the work is to provide an agro-technological assessment of the provisions of the regulatory and methodological framework for soil protection, which is part of land legislation, as well as subordinate acts related to land management activities.
Research methods involve comparing the content of legislative norms on soil protection with the actual needs in terms of formulations, powers, and the general subjectivity of this activity. The potential consequences of adopting certain laws have been evaluated. Additionally, the methodological norms approved by central executive authorities have been assessed for their compliance with well-known standards in soil science and agro-technologies.
Virtually all legislative norms concerning soil protection in Ukraine are included in the land legislation (Land Code, Laws of Ukraine "On Land Protection" and "On State Control over Land Protection," among others). Legislative activities related to soil protection have proven to be unclear, inconsistent, and underdeveloped. The legislative framework lacks the State Soil Protection Institution (SE "Derjhruntokhorona") as a professional body for soil condition monitoring, though this task has been assigned to a different organization with another professional focus, namely the State Service of Ukraine for Geodesy, Cartography, and Cadastre (StateGeoCadastre). The abolition of the mandatory agrochemical passporting of state lands before leasing them deprives the state of the opportunity to record soil conditions and thus protect state interests. Activities aimed at improving soil conditions are unjustifiably considered land management projects (work projects). Their main content is agro-technologies, i.e., general agronomy, agrochemistry, crop production, horticulture, and viticulture. The list of agro-production groups of soils is incomplete, and the criteria for the value of especially valuable soil groups are absent. The assessment of the professional content of these issues indicates that the Ministry of Agrarian Policy, in cooperation with specialists from the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine (NAASU) and educational professionals, should be responsible for developing the soil protection regulatory framework.
Practical value of the work lies in the detailed agro-technological analysis of the mentioned regulatory framework and the identification of its shortcomings. A conclusion is made, about the need to create professional soil protection legislation, and the main principles for the formation of such legislation are identified.Актуальність роботи зумовлена відсутністю самостійного ґрунтозахисного законодавства в Україні, низькою якістю наявних законодавчих норм та методик, які входять до складу земельної та землевпорядної нормативної бази. Метою роботи стала агротехнологічна оцінка положень нормативної та методичної бази щодо охорони ґрунтів, яка є частиною земельного законодавства та підзаконних актів із землевпорядної діяльності. Методологія дослідження полягала у співставленні змісту законодавчих норм щодо охорони ґрунтів із реальними потребами у формулюваннях, повноваженнях, суб’єктності цієї діяльності. Шляхом цього співставлення було оцінено можливі наслідки прийняття деяких законів. Крім того, затверджені центральними органами виконавчої влади методичні норми оцінено з погляду відповідності загальновідомим нормам із ґрунтознавства та агротехнологій. Практично усі законодавчі норми щодо охорони ґрунтів в Україні входять до складу земельного законодавства. Законотворча діяльність щодо охорони ґрунтів виявилася нечіткою, непослідовною та недоопрацьованою. У законодавчій базі фактично відсутня ДУ «Держґрунтохорона» як фаховий виконавець робіт із моніторингу стану ґрунтів, проте цю роботу доручено структурі з іншою фахової спрямованістю, а саме – Держгеокадастру. Відміна обов’язковості агрохімпаспортизації державних земель перед передачею їх в оренду позбавляє державу можливості вимагати фіксацію стану ґрунтів і, таким чином, захистити державні інтереси. Роботи із поліпшення стану ґрунтів необґрунтовано вважаються проєктами землеустрою (робочими). Їх основний зміст – агротехнології, тобто загальна агрономія, агрохімія, рослинництво, садівництво та виноградарство. Перелік агровиробничих груп ґрунтів є неповним, у переліку особливо цінних груп ґрунтів відсутні критерії цінності. Оцінка фахової наповненості зазначених питань свідчить про те, що саме Мінагрополітики у зв’язці із фахівцями Національної академії аграрних наук України та фахівцями-освітянами повинні працювати над формуванням нормативної бази щодо охорони ґрунтів. Практична цінність роботи полягає в сформульованому висновку про необхідність створення фахового ґрунтозахисного законодавства та визначенні головних принципів формування такого законодавства
УРОЖАЙНІСТЬ ТРАДИЦІЙНИХ КУЛЬТУР ПОЛІССЯ ПІД ВПЛИВОМ ДИНАМІКИ ОБМІННОЇ КИСЛОТНОСТІ ДЕРНОВО-ПІДЗОЛИСТОГО ҐРУНТУ У ЧАСІ ЗА РІЗНИХ ДОЗ СаСО3
No full textIn Ukraine, approximately 10.3 million hectares (26.3% of total arable land) are classified as acidic soils. In the Rivne region, 32.6% of total arable land is classified as acidic, ranging from very strongly acidic (9%) to slightly acidic (12%). The objective of this study is to analyze the duration of the effect of different lime rates on the dynamics of soil exchange acidity and crop response to corresponding shifts in pH levels. An eight-year field experiment investigated the impact of varying lime (CaCO3) application rates on soil acidity (pH) and crop yields in sod-podzolic soil. Mineral fertilizers (ammonium nitrate, granulated superphosphate, and potassium chloride) were applied under each crop in the rotation according to the experimental scheme. Cattle manure was applied to potatoes (50 t ha⁻¹) and fodder beet (80 t ha⁻¹). The crop rotation area saturation was 16 t ha⁻¹ of manure and N55P68K75 of mineral fertilizer. Crop yields were determined by separate-plot weighing.
Before starting the experiment, chemical amelioration was carried out with lime (83.7–92.1% CaCO3). The physical application rate of lime was calculated based on the soil’s hydrolytic acidity (Hh). The following lime doses (t ha⁻¹) were applied: 0.5 Hh CaCO3 (1.8 t ha⁻¹); 1.0 Hh CaCO3 (3.6 t ha⁻¹); 1.5 Hh CaCO3 (5.5 t ha⁻¹); 2.0 Hh CaCO3 (7.0 t ha⁻¹).
Lime application rates (0.5–2.0 Hh CaCO3, equivalent to 1.8–7.0 t ha⁻¹) significantly increased soil pH from an initial range of 4.6–4.8 to a final range of 6.1–7.6 within the first three years. However, soil pH exhibited a tendency to re-acidify by the experiment’s end, with final values ranging from 4.9 to 6.5. Crop responses to liming varied considerably. Potato yield remained unaffected within the tested pH range (4.4–7.4), while vetch-oat green mass (pH 5.7), winter rye (pH 5.8), flax (pH 5.6), fodder beet (pH 7.3), spring barley (pH 5.3), meadow clover (pH 5.9), and winter wheat (pH 6.3) achieved their highest yields under these optimized pH conditions. Compared to control plots, crop yield increases ranged from 0% to 120% across the studied crops under different liming rates. The most substantial yield increases were observed for fodder beet (120%) and winter wheat (42%).
These results underscore the importance of considering cropspecific pH optima and tailoring liming rates accordingly. Optimizing soil pH to match crop requirements can lead to substantial yield enhancements for various agricultural crops.Наведено результати досліджень із вивчення впливу рівнів обмінної кислотності (рНКCl) дерново-підзолистого ґрунту, одержаних за внесення різних доз вапна, на врожайність культур восьмипільної традиційної сівозміни Полісся. Дози внесення вапна (0,5–2,0 Нг CaCO3, що еквівалентно 1,8–7,0 т/га) значно підвищували рН ґрунту з початкового діапазону 4,6–4,8 до кінцевого діапазону 6,1–7,6 протягом перших трьох років. Однак рН ґрунту продемонстрував тенденцію до повторного закислення до кінця експерименту, з остаточними значеннями від 4,9 до 6,5. Реакція культур на вапнування значно варіювала. Урожайність картоплі залишилася незмінною в межах випробуваного діапазону рН (4,4–7,4), тоді як вико-вівсяна зелена маса (рН 5,7), озиме жито (рН 5,8), льон (рН 5,6), кормові буряки (рН 7,3), ярий ячмінь (рН 5,3), конюшина лучна (рН 5,9) та озима пшениця (рН 6,3) показали найвищі врожаї за цих оптимізованих умов рН. Порівняно з контрольними ділянками, приріст врожайності сільськогосподарських культур становив від 0% до 120% по досліджуваних культурах за різних темпів вапнування. Найбільш суттєве зростання врожайності спостерігалося у кормових буряків (120%) та озимої пшениці (42%). Ці результати підкреслюють важливість врахування оптимуми рН для конкретних культур і відповідного коригування норм вапнування. Оптимізація рН ґрунту відповідно до вимог сільськогосподарських культур може призвести до значного підвищення їхньої врожайності
СИСТЕМА ІНСТРУМЕНТІВ ЗЕЛЕНОЇ ЕКОНОМІКИ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ КРАЇНИ
No full textThis article presents a comprehensive study of green economy instruments and their impact on Ukraine’s economic growth amid contemporary climate challenges and post-war recovery. The instruments are systematically categorized into regulatory, financial-economic, market based, techno-technological, innovative, informational, and educational types, which allows for assessing their role in ensuring sustainable economic development and long-term resilience. Special attention is given to the interaction between these groups of instruments, which generates a synergistic effect, achieving economic, environmental, and social outcomes more effectively than isolated measures. Regulatory mechanisms provide predictability and legal enforceability for projects; financial-economic and tax incentives reduce barriers related to high capital and operational costs that limit investment activity; market-based instruments, including certification and emission trading systems, facilitate the monetization of environmental benefits; techno-technological and innovative solutions contribute to emissions reduction, energy efficiency, and resource conservation; informational and educational tools create demand, strengthen awareness, and enhance business capacity to implement changes effectively. The study synthesizes research by leading Ukrainian scholars, identifying existing gaps, challenges, and opportunities in the application of green economy instruments, and proposes an integrated approach for their strategic implementation. The analysis demonstrates that comprehensive adoption of these instruments yields tangible economic benefits, including increased budget revenues, improved export competitiveness, job creation, innovation development, and enhanced quality of life. The proposed approach serves as a key instrument for developing Ukraine’s sustainable economic growth and post-war recovery strategies, combining government policy, market incentives, and business engagement in a coherent framework. The findings can inform scientific, analytical, and practical efforts in designing strategic programs, policies, and projects in the field of green economy, contributing to international discussions on sustainability and climate action. У статті досліджено вплив інструментів зеленої економіки на економічне зростання України. Проведено групування інструментів зеленої економіки за регуляторними, фінансово-економічними, ринковими, техніко-технологічними, інноваційними, інформаційними та освітніми напрямами. Визначено функції кожної групи та їх взаємодію. Запропоновано підхід до інтегрованого застосування інструментів зеленої економіки. Доведено, що комплексна система інструментів дозволяє реалізувати економічний ефект у вигляді зростання бюджетних надходжень, підвищення експортної конкурентоспроможності та якості життя населення, що є ключовою умовою стійкого економічного зростання України та її післявоєнного відновлення
ІНСТИТУЦІЙНА РОЛЬ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ
No full textThe institutional role of public administration bodies in ensuring the development of Ukraine’s tourism sector has been investigated, and an analysis of key research categories – «tourism», «sector», «public administration», «state authorities», «institutional provision of the tourism sector», and «development» – has been conducted. Normative-legal and scientific definitions of these concepts have been synthesized, allowing the identification of the fundamental functions and powers of state authorities in tourism and providing a basis for comprehensive institutional analysis. A multi-level structure of public administration in tourism has been highlighted, encompassing legislative, executive, and local authorities, as well as their interactions. The functions of the Verkhovna Rada of Ukraine have been analyzed; it defines principles of state policy, establishes the legal framework, dapts it to international standards, and approves sectoral funding. Similarly, the Cabinet of Ministers of Ukraine develops and implements nationwide programs, adopts normative legal acts, ensures tourist safety, promotes rational use of resources, and coordinates international cooperation. The functions of the State Tourism Development Agency of Ukraine have been summarized: it implements provisions of the Law of Ukraine «On Tourism», oversees national tourism development programs, monitors service quality, maintains records and protection of tourism resources, and carries out informational, marketing, and international activities. The roles of local state administrations and executive bodies of local self-government in implementing regional programs, developing infrastructure, protecting resources, training personnel, and supporting tourism have also been highlighted. An analysis of coordination and integration across all levels of government has been conducted, ensuring the effective development of the tourism sector. Overall, the institutional role of public administration bodies lies in providing comprehensive and systematic support for tourism through normative-legal rule-setting, policy and program implementation, coordination of actors, and integration of national and international mechanisms, thereby promoting sectoral stability, enhancing competitiveness, and ensuring the effective use of Ukraine’s tourism potential. У статті досліджено інституційну роль органів державного управління у забезпеченні розвитку туристичної галузі України. Проаналізовано ключові категорії дослідження, що дозволило виокремити базові функції і повноваження органів державної влади в галузі туризму і створити підґрунтя для комплексного інституційного аналізу. Визначено багаторівневу структуру державного управління туристичною сферою, яка охоплює законодавчу, виконавчу і місцеву владу, а також механізми їхньої взаємодії. Особливу увагу приділено аналізу функціональних повноважень, координації та інтеграції діяльності органів різних рівнів, що забезпечує ефективність розвитку галузі. Доведено, що інституційна роль органів державного управління полягає у створенні цілісної системи розвитку туризму через нормативно-правове регулювання, реалізацію державної політики та програм, координацію учасників галузі та інтеграцію національних і міжнародних механізмів, що забезпечує стабільність, підвищення конкурентоспроможності та ефективне використання туристичного потенціалу України. 
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
No full textThe article examines the theoretical foundations of the strategic development of the national economy. Key aspects of modern challenges for the economies of countries are investigated. The main areas of development should be: 1. Diversification of the economic structure: reducing dependence on individual sectors and markets increases the resilience of the national economy to external challenges. 2. Investing in human capital: education, science and technology are important factors in ensuring international competitiveness. 3. Infrastructure development: modernization of transport, energy and digital components contributes to the country's integration into global economic processes and opens up new prospects for international cooperation. 4. Guaranteeing economic security: creating mechanisms to counter external risks, in particular financial shocks or trade barriers, remains a priority for sustainable development. It is noted that economic development is taking place against the backdrop of significant geopolitical changes, profound economic transformations, and accelerated globalization processes. This issue is particularly relevant due to the full-scale military aggression that has been ongoing since the beginning of 2022. Despite significant financial assistance from partners (the total amount is over 56 billion US dollars in 2022–2024), the country's economy has suffered a significant negative impact. In particular, the loss of infrastructure, industrial enterprises, and a decline in GDP by more than 30% in 2022 are vivid evidence of the scale of the impact of the war on the economy. According to analysts, the total cost of recovery over the next decade will be about 500 billion US dollars. Analysis of historical development, combined with the study of current trends, plays a key role in the formation of effective strategies for ensuring sustainable economic growth in the face of dynamic global changes. Ukraine’s historical experience emphasizes the importance of international integration, structural reforms, and economic diversification to achieve sustained growth and stability. The specific features of Ukraine’s economic system define it as a unique entity in the global economic space. Despite significant challenges, including military conflicts and economic shocks, the country has demonstrated its ability to actively adapt to new realities, using international support as an important factor in ensuring long-term development. The processes of European integration and the prospects for post-war recovery open up additional opportunities for Ukraine’s deeper integration into the world economy. International financial assistance has become one of the key factors in stabilizing Ukraine’s macro-financial situation, as well as ensuring the viability of the state budget in the context of the ongoing military conflict. An analysis of the current situation demonstrates the critical importance of international support as the main mechanism for ensuring the country’s financial stability and its strategic development in the context of military and economic challenges.У статті розглянуто теоретичні основи стратегічного розвитку національної економіки. Досліджено ключові аспекти сучасних викликів для економік країн. Проаналізовано стратегічно обґрунтовані заходи, які необхідно впроваджувати для адаптації національних економік. Наголошено, що економічний розвиток відбувається на тлі суттєвих геополітичних змін, глибинних економічних трансформацій і прискорених глобалізаційних процесів. Вказано, що загальні витрати на відновлення вітчизняної економіки протягом наступного десятиліття становитимуть близько 500 мільярдів доларів США. Аналіз поточної ситуації засвідчує критичну важливість міжнародної підтримки як основного механізму забезпечення фінансової стабільності країни та її стратегічного розвитку в умовах військових та економічних викликів. 
ОСВІТА ТА ЕКОНОМІКА ЗНАНЬ У КОНТЕКСТІ СВІТОВИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ
No full textThis paper examines the role of education as a key driver of the knowledge economy and its impact on global economic development. The study applies a comparative approach, analyzing groups of countries with different socio-economic contexts, including European states, highly developed economies, and Middle Eastern countries. The analysis is based on international indices such as the Index of Economic Freedom (IEF), complemented by the concept of information entropy as a measure of uncertainty within educational and socio-economic systems. The paper also highlights Ukraine’s position within global transformations. Despite structural challenges such as underfunding, uneven access to information resources, and external informational pressures, Ukraine shows potential for development through digitalization, international integration, and human capital growth. Strategic reforms aimed at reducing informational entropy, strengthening institutional capacity, and enhancing international cooperation are essential for transforming education into a catalyst of economic resilience and sustainable progress.У статті розглядається роль освіти як ключового чинника розвитку економіки знань та її вплив на соціально-економічну динаміку у глобальному вимірі. У центрі дослідження знаходиться аналіз взаємозв’язку між розвитком освітніх систем та інституційними умовами економіки, що оцінювалися за допомогою Індексу економічної свободи. Саме цей показник обрано як базовий для дослідження, оскільки він комплексно відображає рівень захисту прав власності, прозорість регуляторного середовища, умови ведення бізнесу та рівень свободи торгівлі і праці, які є визначальними для формування знаннєвої економіки. Порівняльний аналіз груп країн із різними моделями розвитку показав, що високі значення IEF корелюють із більшою узгодженістю освітньої політики, кращою інституційною підтримкою науки й інновацій та нижчим рівнем інформаційної ентропії у системах освіти. Навпаки, країни з низьким рівнем економічної свободи стикаються з вищою невизначеністю, що послаблює якість управління інформаційними потоками, ускладнює процес прийняття рішень та обмежує потенціал освіти як рушійної сили економічного зростання. Окрему увагу приділено місцю України у глобальних трансформаційних процесах. Незважаючи на структурні проблеми, недостатнє фінансування, нерівномірний доступ до інформаційних ресурсів та вплив зовнішніх інформаційних тисків, країна демонструє потенціал до розвитку завдяки цифровізації освітнього середовища, розширенню міжнародної співпраці та інтеграції у європейський освітній простір. Підвищення ефективності освітньої політики України можливе за умови посилення інституційної спроможності системи освіти, удосконалення управління інформаційними потоками та пріоритетного розвитку людського капіталу. Таким чином, результати дослідження підтверджують, що освіта має розглядатися не лише як соціальна сфера, а як стратегічний інструмент підвищення економічної свободи, зміцнення інноваційного потенціалу та забезпечення сталого розвитку у глобальному середовищі. 
НАПРЯМИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В УПРАВЛІННІ КЛІЄНТСЬКИМ ДОСВІДОМ
No full textThe article explores the directions of artificial intelligence application in customer experience management. It reveals the essence of customer experience, its role as a source of competitive advantage, and the key factors shaping it in the context of digital transformation. Customer experience is a set of cognitive, emotional, sensory, and behavioral responses formed by consumers at all stages of interaction with a company. This experience encompasses all touchpoints (from the first encounter to post-purchase support) – both those controlled by the company and those arising beyond its direct influence – and has a multidimensional nature. Customer experience management represents a purposeful and continuous process of implementing a set of measures aimed at studying and improving customer experience in order to establish and develop long-term partnerships with the company. The directions of AI tool application have been analyzed, in particular personalization, consumer behavior prediction, and automated communication. A generalized model of AI integration into the customer experience management system has been developed. articular attention is given to the strategic integration of AI as a holistic, long-term process of transforming customer interactions that encompasses all touchpoints and stages of the customer journey. This means also that data from various channels are collected, synchronized, and centrally analyzed, which enables the formation of an integrated customer experience management system. Examples of AI tool integration in both international and Ukrainian practices are examined. The main integration challenges are identified, including technical, ethical, and social aspects. It is concluded that AI possesses significant potential for enhancing the effectiveness of marketing management, provided it is implemented responsibly and comprehensively. У статті здійснено дослідження напрямів використання штучного інтелекту в управлінні клієнтським досвідом. Розкрито сутність клієнтського досвіду, його роль як джерела конкурентної переваги та ключові чинники формування в умовах цифрової трансформації. Проаналізовано напрями застосування інструментів ШІ, зокрема персоналізацію, прогнозування поведінки споживачів та автоматизовану комунікацію. Сформовано узагальнену модель інтеграції ШІ в систему управління клієнтським досвідом. Особливу увагу приділено саме стратегічній інтеграції ШІ – як цілісному, довгостроковому процесу трансформації взаємодії з клієнтами, що охоплює всі точки контакту та етапи клієнтського шляху. Проаналізовано приклади інтеграції інструментів ШІ у міжнародній та українській практиці. Виявлено основні виклики інтеграції, зокрема технічні, етичні й соціальні. Зроблено висновок про високий потенціал ШІ у підвищенні ефективності маркетингового управління за умов відповідального й комплексного впровадження
ДРАЙВЕР ТА СИНЕРГІЯ ДЛЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ПАСАЖИРСЬКОГО АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ: ДЕРЖАВНО ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО
No full textIn the modern context, the activities of passenger transport companies are viewed not only from an organizational and economic perspective but also from a social one, as their primary function is to satisfy the public's need for mobility. This article analyzes the key challenges and opportunities in passenger road transport in Ukraine, emphasizing the need to integrate social and economic components to ensure high-quality and accessible services. According to the Constitution of Ukraine, the state guarantees citizens the freedom of movement, and its practical implementation is ensured through the development of transport infrastructure. However, existing problems such as an outdated vehicle fleet, inefficient management of municipal enterprises, and the focus of private carriers on profitable routes create significant gaps in transport services, especially in rural areas and small towns. According to 2023 data, 341 bus stations operated in Ukraine, with a passenger flow of 848,782 people. At the same time, a significant number of illegal carriers (2,171 versus 1,463 legal ones) leads to annual budget losses of UAH 2.6 billion, which negatively affects the financing of infrastructure development. To overcome these problems and ensure the sustainability of passenger transport, the use of a public-private partnership (PPP) mechanism is proposed. This approach allows for attracting private investment, innovative technologies, and effective management while maintaining state control over the quality and accessibility of services, especially on socially important but unprofitable routes. The study found that the regularity of local passenger transport is unsatisfactory. An analysis of 110 routes in the city of Berezne, Rivne Oblast, showed that only 40% of them comply with the regularity standard, indicating a systemic problem. The reasons for this situation are not only economic factors but also the outdated material and technical base of carriers. To partially solve the problem of fleet renewal and ensure public mobility, it is proposed to integrate school buses purchased under the state program «School Bus» into the passenger transport system. The program, which is part of the "Made in Ukraine" policy, provides for co-financing the purchase of buses from state and local budgets. As of September 2024, 13 regions have purchased 219 buses under the program for a total of UAH 760 million. However, the use of school buses for non-designated purposes (for example, for transporting people not involved in the educational process) is a violation. The article emphasizes that in a state of martial law, it may be possible to temporarily expand their use for transporting IDPs or other community needs, but this requires proper documentation and accounting. School buses comply with high technical standards (DSTU 7013:2009) and have special equipment that makes them safe. The financing of their transportation, in accordance with the Law «On Education», is the responsibility of local councils. The study highlights the potential for integrating school transport into a broader public transport network, which can be implemented on a PPP basis. This will optimize the use of existing rolling stock, especially in rural areas where there is a lack of regular routes. Examples of flexible volunteer transport models in communities not served by scheduled buses confirm the effectiveness of innovative approaches. Thus, to modernize passenger road transport in Ukraine and ensure citizens' constitutional right to freedom of movement, the development of public-private partnerships is crucial. This mechanism, which provides for the interaction between communities and businesses, is an effective tool for attracting resources, implementing the latest technologies and management experience, in particular, through the rational use of new buses purchased under the state program «School Bus». У сучасному контексті діяльність підприємств пасажирського транспорту розглядається не лише з організаційно-економічного, а й з соціального погляду, оскільки їхня першочергова функція полягає в задоволенні потреб населення в переміщенні. Стаття аналізує ключові виклики та можливості у сфері пасажирських автоперевезень в Україні, наголошуючи на необхідності інтеграції соціальної та економічної складових для забезпечення якісних і доступних послуг. Згідно з Конституцією України, держава гарантує громадянам свободу пересування, практична реалізація якої забезпечується через розвиток транспортної інфраструктури. Однак, наявні проблеми, такі як застарілий рухомий склад, неефективне управління комунальними підприємствами та орієнтація приватних перевізників на рентабельні маршрути, створюють значні прогалини в транспортному обслуговуванні, особливо в сільській місцевості та малих містах. За даними 2023 року, в Україні функціонувало 341 автостанція, а пасажиропотік становив 848 782 особи. При цьому, значна кількість нелегальних перевізників (2171 проти 1463 легальних) призводить до щорічних втрат бюджету в розмірі 2,6 млрд грн, що негативно позначається на фінансуванні розвитку інфраструктури. Для подолання цих проблем та забезпечення сталості пасажирських перевезень пропонується використання механізму державно-приватного партнерства (ДПП). Цей підхід дозволяє залучити інвестиції, інноваційні технології та ефективний менеджмент приватного сектору, зберігаючи державний контроль за якістю та доступністю послуг, особливо на соціально важливих, але збиткових маршрутах. Дослідження виявило, що регулярність місцевих пасажирських перевезень є незадовільною. Аналіз 110 маршрутів в місті Березне Рівненської області показав, що лише 40% з них дотримуються нормативу регулярності, що свідчить про системну проблему. Причинами такої ситуації є не лише економічні чинники, а й застаріла матеріально-технічна база перевізників. Для часткового вирішення проблеми оновлення автопарку та забезпечення мобільності населення пропонується залучення до системи пасажирських перевезень шкільних автобусів, придбаних в рамках державної програми «Шкільний автобус». Програма, яка є частиною політики «Зроблено в Україні», передбачає співфінансування купівлі автобусів з державного та місцевих бюджетів. На вересень 2024 року в межах програми 13 областей закупили 219 автобусів на загальну суму 760 млн грн. Проте, використання шкільних автобусів за нецільовим призначенням (наприклад, для перевезення осіб, не пов'язаних з освітнім процесом) є порушенням. Стаття підкреслює, що в умовах воєнного стану можливе тимчасове розширення сфери їх використання для перевезення ВПО або інших потреб громади, але це вимагає належного документального оформлення та обліку. Шкільні автобуси відповідають високим технічним стандартам (ДСТУ 7013:2009) та мають спеціальне обладнання, що робить їх безпечними. Фінансування їхнього підвезення, згідно з Законом «Про освіту», покладається на місцеві ради. У дослідженні наголошується на потенціалі інтеграції шкільних перевезень у ширшу мережу громадського транспорту, що може бути реалізовано на засадах ДПП. Це дозволить оптимізувати використання наявного рухомого складу, особливо в сільській місцевості, де спостерігається нестача регулярних маршрутів. Приклади гнучких волонтерських моделей перевезень у громадах, що не обслуговуються рейсовими автобусами, підтверджують ефективність інноваційних підходів. Отже, для модернізації пасажирських автоперевезень в Україні та забезпечення конституційного права громадян на вільне пересування, критично важливим є розвиток державно-приватного партнерства. Цей механізм, що передбачає взаємодію громад та бізнесу, є ефективним інструментом для залучення ресурсів, впровадження новітніх технологій та досвіду управління, зокрема, шляхом раціонального використання нових автобусів, придбаних у рамках державної програми «Шкільний автобус».