Scientific Journals of Ternopil State Medical University / Наукові журнали Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.Горбачевського
Not a member yet
13110 research outputs found
Sort by
ПРОБІОТИКИ В МЕДИЦИНІ: ВІД МИНУЛОГО ДО СЬОГОДЕННЯ
Get PDFSUMMARY. This work analyzes the historical prerequisites that contributed to the discovery of the beneficial properties of certain strains of microorganisms, presenting modern drugs for biocorrection. Some beneficial effects caused by probiotics such as lowering blood cholesterol levels, improving microcirculation, inactivation of inflammatory mediators, anticarcinogenic and immunomodulatory effects, antibacterial effect, synthesis of enzymes and vitamins etc. were described. Requirements for strains that can be used for the production of probiotic preparations have been systematized. The use of probiotics not only for the correction of digestive disorders and intestinal diseases, but also for a number of somatic diseases, such as allergic dermatoses and diabetes mellitus was presented. Some attention was paid to the immunomodulatory properties of probiotics, their effect on local and general immunity, particularly to the effect on mucous membranes, and the possibility of using such agents to prevent colonization of the respiratory and intestinal tracts by infectious microorganisms. The feasibility of using probiotics in pediatrics, gynecology, gerontology, and other fields of medicine was noted.The use of probiotics in pediatrics, gynecology, and gerontology has been announced. Data about the positive effect of probiotics drugs for the prevention of surgical intervention complications was presented.Проаналізовано історичні передумови, що посприяли відкриттю корисних властивостей певних штамів мікроорганізмів, наведено спектр сучасних препаратів для біокорекції. Увагу акцентовано на історії використання бактерійної терапії в Україні. Проаналізовано доведені корисні ефекти, що спричиняють пробіотичні штами, а саме: зниження рівня холестерину у крові, покращення мікроциркуляції, інактивація медіаторів запалення, антиканцерогенна та імуномодулювальня дія, антибактерійний ефект, синтез ферментів і вітамінів тощо. Систематизовано вимоги до штамів, які можуть використовуватися для виготовлення пробіотичних препаратів. Описано та обґрунтовано використання пробіотиків не лише для корекції розладів травлення і хвороб кишечника, але і при низці соматичних захворювань, таких як алергодерматози, цукровий діабет, ожиріння, онкологічні захворювання, для профілактики атеросклерозу, хвороб печінки. Окрему увагу надано імуномодулювальним властивостям мікроорганізмів, які використовуються як основа пробіотичних препаратів, їхньому впливу на місцевий та загальний імунітет, зокрема впливу на слизові оболонки та можливості використання таких засобів для профілактики інфекційної патології органів дихання та кишечника. Анонсовано використання пробіотиків у педіатрії, гінекології, геронтології. Наведені дані про позитивний вплив цих препаратів для профілактики ускладнень при хірургічних втручаннях
НЕБЕЗПЕЧНІ УСКЛАДНЕННЯ ГОСТРИХ РИНОСИНУСИТІВ У ДІТЕЙ
Get PDFSUMMARY. Rhinogenic complications represent a group of diseases that occur when infection spreads from the nose and paranasal sinuses to the orbit and cranial cavity. They are classified as orbital or intracranial. At the Ternopil Regional Children’s Clinical Hospital, approximately 25 patients with rhinogenic complications are treated annually. According to our observations, conservative therapy is effective in 60 % of patients; conservative treatment combined with maxillary sinus puncture is effective in 24 %, while 16 % of patients require surgical intervention.
Based on our clinical observations, treatment approaches for patients with complications of acute rhinosinusitis have been optimized. The essential conditions for successful treatment of such patients include a multidisciplinary approach involving a neurologist, neurosurgeon, and ophthalmologist, as well as timely surgical intervention.
Conclusions. Functional endoscopic surgery of the nose and paranasal sinuses is the key to successful surgical management when the paranasal sinuses are the source of infection. Timely surgical intervention, combined with appropriately selected conservative therapy guided by antibiotic susceptibility, promotes faster recovery in the postoperative period.Риногенні ускладнення – це група захворювань, які виникають при поширенні інфекції з носа та придаткових пазух до очниці й черепної коробки. Вони поділяються на орбітальні та внутрішньочерепні.
На базі ТОДКЛ щороку лікується близько 25 пацієнтів із риногенними ускладненнями. За нашими спостереженнями, консервативна терапія ефективна в 60 % осіб; консервативне лікування у поєднанні з пункцією гайморової пазухи – у 24 %, а оперативного втручання потребують 16 % пацієнтів.
На основі наших клінічних спостережень оптимізовано підходи до лікування пацієнтів з ускладненнями гострих риносинуситів. Основними умовами для успішного лікування таких хворих є мультидисциплінарний підхід із залученням невропатолога, нейрохірурга, офтальмолога, а також своєчасне оперативне втручання.
Висновки. Функціональна ендоскопічна хірургія носа і придаткових пазух є ключем до успішного оперативного лікування, коли джерелом інфекції є приносові пазухи. Своєчасне оперативне лікування у комплексі з правильно підібраним консервативним лікуванням, яке опирається на антибіотикочутливість, сприяє швидшому відновленню в післяопераційному періоді
ГОМЕОКІНЕТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ МЕНОПАУЗАЛЬНОГО СИНДРОМУ З УРАХУВАННЯМ «ВЕГЕТАТИВНОГО ПАСПОРТА» І ФОРМИ КОМОРБІДНОСТІ
Get PDFThe aim of the study – development and discussion of the homeokinetic/pathogenetic classification of menopausal syndrome (MPS) taking into account the «vegetative passport», impaired homeokinesis parameters, and the form of comorbidity.
Materials and Methods. The basic results for the MPS classification were obtained at the clinical departments of DNMU and at the Medical Rehabilitation Center «Drive-Medical» (n=65). 47 practically healthy people formed the control group. Patients with MPS were divided into two groups according to heart rate variability (HRV) spectral analysis data and automated determination of the «vegetative passport». The form of comorbidity was established by the level of intracellular calcium in the hair (MAB-diagnosis). Computer electrocardiographs «ANS-Pro» and «Cardiolab-2000» were used. Statistical processing was carried out using ANOVA/MANOVA, correlation and regression analysis.
Results and Discussion. The conducted studies allowed us to formulate vagotonic and sympathotonic homeokinesis, the form of MPS and comorbidity. Sympathotonics are prone to calcium-excessive comorbidity (atherosclerosis), oxidative damage, dominance of catabolic hormones, acidosis, which forms MPS with relative estrogen deficiency. Vagotonics are prone to calcium-deficient comorbidity (osteoporosis), autoimmune aggression, dominance of anabolic hormones, alkalosis, which forms MPS with absolute estrogen deficiency. The proposed homeokinetic classification takes into account the «vegetative passport», the form of comorbidity, and the impairment of homeokinesis parameters.
Conclusions. Taking into account the homeokinetic classification of MPS, clinical tests for determining the «vegetative passport», the form of somatogenia, and typical clinical syndromes have been developed, which allows for compiling a rehabilitation diagnosis and predicting rehabilitation tactics.Мета дослідження – розробка гомеокінетичної класифікації менопаузального синдрому (МПС) з урахуванням «вегетативного паспорта» і форми коморбідності.
Матеріали та методи. Базові результати для класифікації МПС отримані на клінічних кафедрах ДНМУ та у МРЦ «Драйв-Медікал» у 65 жінок в менопаузі. 47 практично здорових жінок склали контрольну групу. Пацієнти з МПС були поділені на дві групи згідно з даними спектрального аналізу серцевого ритму (САСР) та автоматизованого визначення «вегетативного паспорта». Вегетативну дисфункцію оцінювали за індексом симпато-вагусного балансу, використовуючи комп’ютерний електрокардіограф «ANS-Pro». Форму коморбідності встановлювали за рівнем внутрішньоклітинного кальцію у волоссі (МАВ-діагностика). Статистичну обробку отриманих результатів дослідження проведено за допомогою варіаційного, непараметричного, кореляційного, регресивного, одно- й багатофакторного дисперсійного аналізу (програми «Microsoft Excel» і «Statistica-Stat-Soft», США).
Результати дослідження та їх обговорення. Проведені дослідження дозволили сформулювати ваготонічний та симпатотонічний гомеокінез, форму МПС і коморбідності. Симпатотоніки схильні до кальцій-надлишкової коморбідності (атеросклероз), окисних пошкоджень, домінування катаболічних гормонів, ацидозу, що формує МПС із відносною естрогеновою недостатністю. Ваготоніки схильні до кальцій-дефіцитної коморбідності (остеопороз), автоімунної агресії, домінування анаболічних гормонів, алкалозу, що формує МПС з абсолютною естрогеновою недостатністю. Запропонована гомеокінетична класифікація враховує «вегетативний паспорт», форму коморбідності, порушення параметрів гомеокінезу.
Висновки. З урахуванням гомеокінетичної класифікації МПС розроблено клінічні тести визначення «вегетативного паспорта», форми соматогенії та типових клінічних синдромів органної недостатності (ТКСОН), що дозволяє складати реабілітаційний діагноз і передбачати реабілітаційну тактику
ОЦІНКА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ТА ВИРОБНИЧИХ ЧИННИКІВ РИЗИКУ, АСОЦІЙОВАНИХ ІЗ СЕКСУАЛЬНИМИ ДИСФУНКЦІЯМИ У ЧОЛОВІКІВ
Get PDFPurpose: to analyze the interrelation of socio-economic and industrial factors with sexual dysfunctions in men. Materials and Methods. A retrospective analytical medical and sociological study of the «case-control» type was conducted. According to a specially developed author\u27s program, 402 men with sexual dysfunctions and 200 practically healthy men of approximately the same age group and place of residence were surveyed (p˃0.05). Results. It was found that the socioeconomic predictors of sexual dysfunctions in men with a high probability are low level of education (OR=6.29; 95%CI=1.47–26.87) and material well-being (1.68; 1.18–2.39), as well as unemployment (2.15; 1.17–3.97). It has been proven that sexual dysfunctions are more common in men who have mostly worked in physically hard jobs during their professional career (OR=8.31; 95%CI=1.96–35.18), associated with more than 5 years of exposure (2.96; 1.42–6.17) to occupational hazards (3.26; 2.17–4.90), including high psychoemotional stress (4.53; 1.96–10.48). Conclusions. When developing a set of organizational measures to improve the prevention of sexual dysfunctions in men at the state, regional and community levels, the interrelation of their development with socio-economic and occupational risk factors should be taken into account.Мета: проаналізувати взаємозв’язок соціально-економічних та виробничих чинників із сексуальними дисфункціями у чоловіків. Матеріали і методи. Провели аналітичне ретроспективне медико-соціологічне дослідження типу «випадок – контроль». За спеціально розробленою авторською програмою опитали 402 чоловіків із сексуальними дисфункціями та 200 практично здорових чоловіків приблизно тієї ж вікової категорії та місця проживання (р˃0,05). Результати. Установлено, що соціально-економічними предикторами сексуальних дисфункцій у чоловіків із високою ймовірністю є низький рівень освіти (OR=6,29; 95%CI=1,47–26,87) та матеріального благополуччя (1,68; 1,18–2,39), а також незайнятість (2,15; 1,17–3,97). Доведено, що сексуальні дисфункції частіше виникають у чоловіків, які впродовж свого професійного маршруту переважно працювали на фізично важких роботах (OR=8,31; 95%CI=1,96–35,18), пов’язаних із тривалою, понад 5 років, експозицією (2,96; 1,42–6,17) виробничих шкідливостей (3,26; 2,17–4,90), зокрема високим психоемоційним навантаженням (4,53; 1,96–10,48). Висновки. Під час розроблення комплексу організаційних заходів з удосконалення профілактики сексуальних дисфункцій у чоловіків на державному, регіональному та рівні громад слід ураховувати взаємозв’язок їх розвитку з чинниками ризику соціально-економічного та виробничого характеру
СУЧАСНІ МАРКЕТИНГОВІ ТЕХНОЛОГІЇ В АПТЕЧНОМУ БІЗНЕСІ: ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Get PDFPurpose: this paper examines current marketing techniques used in the pharmacy business, with a focus on evaluating their effectiveness, their impact on customer choices, and the potential integration of digital tools into pharmacy operations amid market transformation and contemporary challenges. Materials and Methods. A comprehensive approach was applied, encompassing analysis of scientific studies, statistical data from the pharmaceutical market, and exploration of digital marketing practices in the pharmacy sector. The methodological framework included methods of comparison, generalization, data structuring, and content analysis of open sources. Results. Ukraine’s pharmaceutical sector demonstrates positive dynamics: the share of domestic products in monetary terms is growing, as is the volume of imported goods sold in physical units. Dietary supplements are gaining stronger positions in the sales structure. The industry is shifting toward digital transformation – implementing cloud services, RFID, IoT, Big Data, automated inventory management systems, and personalized marketing tools. Major challenges include unstable demand, competition from retail chains, and financial instability due to the war. Prospects lie in the development of online pharmacies, adoption of AR and blockchain technologies, integration with digital medical infrastructure, and active use of artificial intelligence to optimize managerial decisions and improve service quality. Conclusions. The modern pharmaceutical market requires the implementation of innovative management approaches, particularly digital transformation, analytical technologies, and contemporary marketing. These contribute to increased business process efficiency, improved service quality, and enhanced customer loyalty. Adapting to the digital environment is a key factor in the competitiveness of pharmacy networks.Мета: розгляд актуальних маркетингових технік, які використовуються в аптечному бізнесі, з акцентом на оцінці їх дієвості, впливу на вибір покупців та можливості інтегрування цифрових засобів у діяльність аптечних закладів в умовах перетворення ринку та реагування на сучасні виклики. Матеріали і методи. У роботі використано комплексний підхід, що охоплює аналіз наукових досліджень, статистичних даних аптечного ринку, а також дослідження практик цифрового маркетингу в аптечному секторі. Методологічною основою стали методи зіставлення, узагальнення, впорядкування інформації та контент-аналізу відкритих джерел. Результати. Фармацевтичний сектор України демонструє позитивну динаміку: зростає частка вітчизняної продукції у грошовому вираженні та реалізація імпортних товарів у натуральному вимірі. Зміцнюються позиції дієтичних добавок у структурі продажів. Галузь орієнтується на цифрову трансформацію: упроваджуються хмарні сервіси, RFID, IoT, Big Data, автоматизовані системи управління запасами та персоналізовані маркетингові інструменти. Основні виклики – нестабільний попит, конкуренція з боку торговельних мереж, фінансова нестабільність через війну. Перспективи пов’язані з розвитком онлайн-аптек, упровадженням AR, блокчейн-технологій, інтеграцією із цифровою медичною інфраструктурою та активним використанням штучного інтелекту для оптимізації управлінських рішень і поліпшення якості обслуговування. Висновки. Сучасний фармацевтичний ринок вимагає упровадження новаторських підходів до управління, зокрема цифрової трансформації, аналітичних технологій та сучасного маркетингу. Це сприяє підвищенню продуктивності бізнес-процесів, поліпшенню якості обслуговування та зміцненню клієнтської прихильності. Адаптація до цифрового простору є ключовим чинником конкурентоспроможності аптечних мереж
ТЕХНІЧНІ МЕТОДИ РЕЄСТРАЦІЇ ПІДОЗРІЛИХ СПАЛАХІВ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ, ЩО ВИМАГАЮТЬ РОЗСЛІДУВАННЯ
Get PDFPurpose: this paper reviews technical methods and approaches to detect and investigate suspicious outbreaks of infectious diseases located in a biologically prohibited area. It achieves the direction of early detection, collection, analysis and preservation of data with high biosafety. Materials and Methods. The paper outlines the criteria for identifying suspicious outbreaks, tools, use of UNMOVIC, database structure and investigation procedures. It describes historical examples of the use or release of biological agents that led to advances in verification methods. Results. Early warning systems for outbreaks and the spread of infectious diseases encompass a variety range of data sources, including health sector data, hospital data, social media platform data, statistical bureau data, meteorological department data, and wastewater monitoring systems. There is an increasing demand for resources to identify suspicious threats. Therefore, the development of an integrated information and analytical platform is critical for national security and ensuring the framework of biological and toxin weapons (BTWC). A multi-tiered system of classification, identification and storage of data was developed, which significantly reduced the volume of information and accelerated analysis. Along with increasing computational power and signal detection to improve the speed and efficiency of existing systems, artificial intelligence aids in the early detection of hot spots, their prevention, and epidemiological tracking. Considering the exceptional labor-intensive and continuous manual classification for disease surveillance, it provides simultaneous global coverage and hyperlocal situational awareness. Conclusions. Modern intelligent technologies, if properly implemented, can ensure effective investigation of emergency outbreaks. The creation of a single centralized database increases the ability to quickly respond to biological threats and takes into account the global biosecurity framework.Мета: розглянути технічні методи та підходи до виявлення та розслідування підозрілих спалахів інфекційних захворювань, які можуть бути пов\u27язані із забороненою діяльністю у сфері біологічної зброї; наголосити на важливості раннього виявлення, збору, обробки та зберігання даних у контексті біобезпеки. Матеріали і методи. Проаналізовано наукову літературу, використовуючи бази даних Medline, PubMed, Scopus, Google Scholar та інші типи публікацій для збору інформації про сучасні технічні методи реєстрації підозрілих спалахів інфекційних захворювань, що вимагають розслідування. Результати. Системи раннього попередження спалахів та поширення інфекційних захворювань включають різноманітні джерела даних: дані сектору охорони здоров\u27я, лікарень, платформ соціальних мереж, бюро статистики, метеорологічних департаментів та системи моніторингу стічних вод. Описано критерії виявлення підозрілих спалахів, інструменти UNMOVIC для обробки даних, структуру інформаційних баз даних та алгоритми дій під час розслідувань. Розглянуто приклади історичних випадків використання або витоку біоагентів, що стало поштовхом для вдосконалення підходів до їх верифікації. Наведено багаторівневу систему класифікації, ідентифікації та зберігання даних, яка дає змогу значно зменшити обсяг інформації та пришвидшити її аналіз. Показано, що експериментальна система виявилася ефективнішою за традиційні підходи. Поряд зі збільшенням обчислювальних можливостей та виявлення сигналів для поліпшення швидкості та потужності існуючих систем штучний інтелект допомагає у ранньому виявленні гарячих точок, їх попередженні та епідеміологічному відстеженні. Беручи до уваги виняткову трудомісткість і безперервну ручну класифікацію для спостереження за захворюваннями, він забезпечує одночасне всесвітнє охоплення та гіперлокальну ситуаційну обізнаність. Висновки. Сучасні інформаційні технології за умови їх правильного застосування здатні забезпечити ефективне розслідування підозрюваних спалахів інфекцій. Створення єдиної централізованої бази даних дає змогу оперативно реагувати на біологічні загрози та зміцнює глобальну систему біозахисту
НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТА ПРАКТИЧНЕ ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ СИСТЕМИ ТЕЛЕРЕАБІЛІТАЦІЇ ПАЦІЄНТОК ІЗ РАКОМ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ
Get PDFBackground. Rehabilitation intervention planning for cancer patients should take into account the complex treatment modalities, be focused on improving functioning, preventing secondary complications, and facilitating adaptation or readaptation to community living. The implementation of telerehabilitation technologies makes it possible to provide rehabilitation services during an outpatient phase in a comfortable environment for patients.
Materials and methods. The object of the study, using a meta-analysis of data, was breast cancer survivors of different stages of the disease and different age groups who underwent telerehabilitation interventions in numerous global scientific studies. The methodology of the scientific research was based on the International Classification of Functioning, Disability, and Health. For breast cancer, special, comprehensive, and brief core sets of ICFs have been developed.Results. A comprehensive assessment of various aspects of breast cancer survivors’ health using a standardized system and a common language to describe the impact of the disease at different levels is needed to formulate a personalized plan for goal-directed rehabilitation interventions. The determination of measurement tools that can measure functional limitations and monitor outcomes in telerehabilitation is a key aspect in the development of rehabilitation interventions. Rehabilitation activities in telerehabilitation are recommended in numerous clinical guidelines and include physical therapy, psychological counselling, and assistance with social reintegration. The assessment of quality of life has become one of the most important components of cancer care.Conclusions. Scientifically based design of a general model of patient-centred complex cancer telerehabilitation, which includes all the necessary stages, such as rehabilitation examination, and the formation of a personalized rehabilitation plan with monitoring and evaluation of rehabilitation outcome measures.У статті аргументовано доведено доцільність впровадження методів телереабілітації онкологічних пацієнтів із раком молочної залози на підставі Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я. Проаналізовано міжнародний досвід використання методів та засобів телереабілітації онкологічних пацієнтів із раком молочної залози. На основі виконаного аналізу міжнародного досвіду, сформовано напрями практичного застосування сучасних інформаційно-технологічних засобів телереабілітації в сфері охорони здоров’я України
ЛІКУВАННЯ НЕСПРОМОЖНОСТІ СТРАВОХІДНО-ТОНКОКИШКОВОГО АНАСТОМОЗУ ПІСЛЯ ГАСТРЕКТОМІЇ САМОРОЗШИРЮВАЛЬНИМИ СТЕНТАМИ
Get PDFThe aim of the work: to determine the impact of stenting failure of esophageal-small-intestinal anastomoses on the number of disabling surgical interventions.
Materials and Methods. We analyzed the medical records of patients who underwent surgery for gastric cancer between 2018 and 2022 at the National Cancer Institute of Ukraine. Out of 613 patients who underwent gastrectomy, 48 (7.8 %) developed EJA leakage. Patients were categorized into four groups based on the severity of the condition. Group 1 (9 patients, 18.7 %) – leakage identified only through radiological signs. Group 2 (19 patients, 39.5 %) – leakage involving less than 10 % of the anastomotic circumference. Group 3 (18 patients, 37.5 %) – leakage involving 10–50 % of the circumference, accompanied by a paraanastomotic abscess. Group 4 (2 patients, 4.4 %) – necrosis and rupture involving more than 50 % of the circumference.
Results. SEMS placement was performed as the primary treatment for 16 patients (75 %), while 4 patients declined the procedure. Six patients from groups 3 and 4 required reoperations, including Torek procedures. Among patients treated with SEMS, 70 % achieved complete healing. Self-expandable stents are well-established as a palliative treatment for advanced esophageal cancer with grade 3–4 dysphagia. This study confirms their efficacy in managing EJA leakage following gastrectomy, further supporting their use in this context.
Conclusions. SEMS offer a safe and effective solution for EJA leakage, making them a valuable addition to clinical practice for managing this challenging condition. This version uses concise, professional phrasing and ensures a smoother flow, making it more in line with native English academic standards.Мета роботи: визначити вплив стентування неспроможності стравохідно-тонкокишкових анастомозів на кількість інвалідизуючих хірургічних інтервенцій.
Матеріали і методи. Було проаналізовано дані пацієнтів, які отримали хірургічне лікування раку шлунка за період з 2018 р. до 2022 р. у ДНП «Національний інститут раку». 613 особам виконали гастректомію. Неспроможність стравохідно-тонкокишкового анастомозу виникла у 48 (7,8 %) хворих. Першу групу склали 9 (18,7 %) пацієнтів, які мали лише рентгенологічні ознаки неспроможності. Другу – 19 (39,5 %) хворих із неспроможністю (<10 % окружності). Третю – 18 (37,5 %) пацієнтів із неспроможністю анастомозу (10–50 % окружності) з пара-анастомотичним абсцесом. Четверту групу – 2 (4,4 %) осіб із некрозом та розривом анастомозу (>50 % окружності).
Результати. Стентування, як основний метод лікування, проведено у 16 (75 %) пацієнтів, 4 хворих відмовились від процедури. У пацієнтів із третьої і четвертої груп у 6 випадках проведено повторні операції в обсязі операції Торека. У 70 % пацієнтів, яким встановлювали SEMS, досягнуто повного загоєння. Саморозширювальні стенти добре зарекомендували себе як паліативний метод при раку стравоходу з дисфагією III–IV ст. Результати цього дослідження підтверджують їхню ефективність у лікуванні неспроможності стравохідно-тонкокишкового анастомозу (СТА) після гастректомії.
Висновки. Використання саморозширювальних металевих стентів (SEMS) дає можливість успішно лікувати неспроможність анастомозу після гастректомії, що свідчить про безпечність методу. Можливість уникнути інвалідизуючих хірургічних втручань свідчить про перевагу перед хірургічними методами лікування. Ендоскопічне стентування потребує подальшого впровадження в клінічну практику та проведення подальших досліджень
ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ХІРУРГІЧНОМУ ЛІКУВАННІ ОКЛЮЗІЙНО-СТЕНОТИЧНИХ УРАЖЕНЬ АРТЕРІЙ ІНФРАРЕНАЛЬНОГО ВІДДІЛУ АОРТИ
Get PDFThe aim of the work: to increase the effectiveness of surgical treatment of occlusive-stenotic lesions of the main arteries of the infrarenal section of the aorta in patients with atherosclerosis, through a differentiated approach to the use of innovative technologies of open, endovascular and hybrid surgical interventions.
Materials and Methods. The study included 420 patients with occlusive-stenotic lesions of the main arteries of the infrarenal aorta. Patients are divided into subgroups according to the segments of atherosclerotic lesion: aorto-joint – 20 (4.76 %), joint-femoral – 45 (10.72 %), femoral-popliteal – 166 (39.52 %), popliteal-tibial – 124 (29.53 %), tibial-foot – 65 (15.47 %). Depending on the nature of the surgical intervention, they are divided into: open – 98 (23.33 %), endovascular – 243 (57.86 %), hybrid – 79 (18.81%) operations.
Results. The analysis of the early results of surgical interventions showed a probable decrease in the duration of treatment of patients in a hospital from (5.2±0.7) to (1.3±0.6) bed days, a decrease in re-hospitalization within 12 months by 12.5 %, a decrease in the number of postoperative complications from 10.5 to 4.9 %, reoperations from 9.72 to 3.06 %, amputations from 5.4 to 1.84 %, and mortality from 3.89 to 1.84 %. In the distant postoperative period (up to 5 years), it was possible to increase the effectiveness of treatment of patients with OSUMA, as evidenced by a decrease in the number of postoperative complications from 7.87% to 4.39%, repeated operations – from 7.87 to 4.39 %, amputations – from 3.63 to 2.19 % and mortality – from 3.03 to 1.09 %.
Conclusions. The use of innovative technologies in open, endovascular and hybrid surgical interventions with the implementation of a treatment algorithm based on individual anatomical and hemodynamic characteristics, improvement of surgical methods, use of 2D-perfusion in the assessment of peripheral blood flow, use of implants treated with recipient serum before implantation, and ultrasound monitoring during surgical interventions made it possible to improve the results of treatment of patients with occlusive-stenotic lesions of the main arteries of the infrarenal aorta.Мета роботи: підвищити ефективність хірургічного лікування оклюзійно-стенотичних уражень магістральних артерій інфраренального відділу аорти у хворих на атеросклероз шляхом диференційованого підходу до використання інноваційних технологій відкритих, ендоваскулярних та гібридних оперативних втручань.
Матеріали і методи. У дослідження увійшло 420 хворих з оклюзійно-стенотичними ураженнями магістральних артерій інфраренального відділу аорти. Пацієнтів поділили на підгрупи за сегментами атеросклеротичного ураження: аорто-здухвинний – 20 (4,76 %), здухвинно-стегновий – 45 (10,72 %), стегново-підколінний – 166 (39,52 %), підколінно-гомілковий – 124 (29,53 %), гомілково-стопний – 65 (15,47 %). Залежно від характеру, оперативного втручання роподілили на: відкриті – 98 (23,33 %), ендоваскулярні – 243 (57,86 %), гібридні – 79 (18,81 %).
Результати. Аналіз ранніх результатів оперативних втручань показав вірогідне зменшення тривалості лікування пацієнтів у стаціонарі з (5,2±0,7) до (1,3±0,6) ліжко-дня, а також повторної госпіталізації у термінах до 12 місяців на 12,5 %, зниження кількості післяопераційних ускладнень із 10,5 до 4,9 %, повторних операцій – з 9,72 до 3,06 %, ампутацій – із 5,4 до 1,84 % і летальності – з 3,89 до 1,84 %. У віддаленому післяопераційному періоді (до 5 років) вдалось підвищити ефективність лікування пацієнтів з оклюзійно-стенотичними ураженнями магістральних артерій (ОСУМА), про що свідчить зменшення кількості післяопераційних ускладнень із 7,87 до 4,39 %, повторних операцій – з 7,87 до 4,39 %, ампутацій – із 3,63 до 2,19 % і летальності – з 3,03 до 1,09 %.
Висновки. Застосування інноваційних технологій при відкритих, ендоваскулярних та гібридних оперативних втручаннях із впровадженням алгоритму лікування на основі індивідуальних анатомічних і гемодинамічних особливостей, удосконалення методів оперативних втручань, застосування 2D-перфузії при оцінці периферійного кровотоку, використання імплантатів, оброблених сироваткою реципієнта перед імплантацією, та ультразвукове дослідження супроводу під час оперативних втручань дали можливість покращити результати лікування пацієнтів з оклюзійно-стенотичними ураженнями магістральних артерій інфраренального відділу аорти
ПРОГНОЗУВАННЯ РИЗИКУ ТЯЖКОГО ПЕРЕБІГУ COVID-19 У ДІТЕЙ
Get PDFThe aim of the study – to develop a prediction model that allows identifying children at high risk of developing severe COVID-19 and applying preventive measures in a timely manner.
Materials and Methods. A total of 112 children aged 1 month to 18 years with confirmed COVID-19 diagnoses were examined. The study was based on data on vitamins and cytokine levels in serum, determined using enzyme-linked immunosorbent assay (ELISA).
Results and Discussion. The model incorporated key predictors of severe COVID-19 progression: pro-inflammatory cytokines TNF-α and IL-6, as well as vitamins A, D, and B9. These parameters were significant for assessing the risk of severe disease in children, enabling effective risk stratification and adaptation of preventive measures.
Conclusions. The study confirmed the critical role of pro-inflammatory cytokines TNF-α and IL-6, along with the serum levels of vitamins A, D, and B9, in predicting the risk of severe COVID-19 in children. The developed mathematical model based on multiple logistic regression analysis provides high accuracy in identifying patients with an elevated risk of severe disease. This facilitates the timely implementation of preventive measures and individualized treatment, contributing to the reduction of severe COVID-19 cases in children and the optimization of medical resource utilization.Мета дослідження – розробка моделі прогнозування, що дозволяє ідентифікувати дітей із високим ризиком розвитку тяжкого перебігу COVID-19 і своєчасно застосовувати профілактичні заходи.
Матеріали та методи. Обстежено 112 дітей віком від 1 місяця до 18 років із підтвердженим діагнозом COVID-19. Дослідження проводили на основі даних про рівні вітамінів і цитокінів у сироватці крові з використанням методу імуноферментного аналізу (ІФА).
Результати дослідження та їх обговорення. До моделі увійшли ключові предиктори ризику тяжкого перебігу COVID-19: прозапальні цитокіни TNF-α і IL-6, а також вітаміни A, D і B9. Ці показники виявилися значущими для оцінки ризику розвитку тяжких форм хвороби у дітей, дозволяючи ефективно прогнозувати різні рівні ризику та адаптувати профілактичні заходи.
Висновки. Дослідження підтвердило важливу роль прозапальних цитокінів TNF-α та IL-6, а також рівнів вітамінів A, D, B9 у прогнозуванні ризику тяжкого перебігу COVID-19 у дітей. Розроблена математична модель на основі множинного регресійного логістичного аналізу дозволяє з високою точністю визначати пацієнтів із підвищеним ризиком тяжкого перебігу хвороби. Це дає можливість своєчасно впроваджувати профілактичні заходи та індивідуалізувати лікування, що, своєю чергою, сприяє зниженню частоти тяжких форм COVID-19 у дітей та оптимізації використання медичних ресурсів