Scientific Journals of Ternopil State Medical University / Наукові журнали Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.Горбачевського
Not a member yet
13110 research outputs found
Sort by
ВІДПОВІДНІСТЬ ХАРЧОВИХ РАЦІОНІВ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ КЛЮЧОВИМ РЕКОМЕНДАЦІЯМ ЩОДО ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ
Get PDFPurpose: To evaluate the compliance of the actual nutrition of male and female students of Danylo Halytsky Lviv National Medical University with the key recommendations on healthy nutrition. Materials and Methods. An anonymous survey of the 2nd year students of medical and pharmaceutical faculties of Danylo Halytsky Lviv National Medical University (109 female students, 41 male students) and the 4th year students of medical faculty was conducted using Yeltsova’s questionnaire-survey method (L.B. Yeltsova et al., 2017). The searching, social and hygienic, and statistical methods were applied. Results. It was found that a significant part of the respondents had lack healthy eating habits, and the rations of some students generally lack of healthy foods (meat and meat products, fish and seafood, eggs, milk and dairy products, etc.). According to the Brock index, the actual body weight corresponded to the ideal by 42,3% of female students and 58,5% of male students, 57,5% of female students and 41,4% of male students had deviations of the actual body weight from the ideal one. The structure of deviations of the actual body weight from the ideal on among female students as follow: the number with a weak degree of protein-energy deficiency prevailed – 47,6%, 24,6% of female students had a moderate degree of protein-energy deficiency, and 9,2% of female students had a severe degree of protein-energy deficiency. 47,1% of male students had excess body weight within 15–29%. The majority of the surveyed students have low physical activity. Conclusions. A significant part of young students does not adhere to the key recommendations for healthy nutrition and does not pay attention to physical activity. Timely detection of these negative phenomena and implementation of a set of preventive measures will prevent negative changes in the organism caused by nutrition and lifestyle and preserve the full health of the younger generation.Мета: оцінити відповідність фактичного харчування студентської молоді ЛНМУ імені Данила Галицького ключовим рекомендаціям щодо здорового харчування. Матеріали та методи. Проведено анонімне опитування студентської молоді ЛНМУ імені Данила Галицького (109 студенток, 41 студент) 2 курсу медичного та фармацевтичного факультетів, 4 курсу медичного факультету з використанням опитувальної карти, запропонованої Л. Б. Єльцовою та співавт. (2017) [1]. Застосовано пошуковий, соціально-гігієнічний, статистичний методи. Результати. Установлено, що у значної частини респондентів та респонденток відсутні здорові харчові звички, в раціонах окремих здобувачів вищої освіти взагалі відсутні корисні продукти харчування (м’ясо та м’ясні продукти, риба і продукти моря, яйця, молоко та молочні продукти тощо). За показником Брока, фактична маса тіла відповідала ідеальній у 42,3% студенток та 58,5% студентів, 57,5% студенток та 41,4% студентів мали відхилення фактичної маси тіла від ідеальної. У структурі відхилень фактичної маси тіла від ідеальної поміж студенток переважала кількість зі слабким ступенем білково-енергетичної недостатності – 47,6%, помірний ступінь білково-енергетичної недостатності мали 24,6% студенток, важкий ступінь білково-енергетичної недостатності – 9,2%. Поміж студентів 47,1% мали надлишок маси тіла в діапазоні 15–29%. Більшість з опитуваних здобувачів вищої освіти мали низьку фізичну активність. Висновки. Чимала частина студентської молоді не дотримується ключових рекомендацій щодо здорового харчування, не приділяє належної уваги фізичній активності. Своєчасне виявлення цих негативних явищ та впровадження комплексу профілактичних заходів дасть змогу запобігти негативним зрушенням в організмі, зумовленим харчуванням та способом життя, та зберегти повноцінне здоров’я молодого покоління
РОЛЬ ПЕРЕРОЗПОДІЛУ НАВАНТАЖЕННЯ ТА ІННОВАЦІЙНИХ МЕТОДОЛОГІЙ У ЗБЕРЕЖЕННІ ЗДОРОВ’Я ІНСТРУКТОРІВ ПІД ЧАС БОЙОВИХ ДІЙ
No full textAbstract. The health of instructors in tactical and special training within the Armed Forces of Ukraine and the Ukrainian Defense Forces is critically important to ensuring the high effectiveness of the country’s defense capability, especially in the context of the constantly increasing workload on these specialists. This workload has significantly increased since the start of Russia’s full-scale invasion of Ukraine in 2022. The article provides a comprehensive analysis of the factors affecting the physical, moral, and mental health of instructors and proposes specific measures for their preservation and improvement. Several key aspects directly influencing the health of instructors are discussed. Firstly, the issue of excessive physical workload, which can lead to injuries and physical fatigue, is emphasized. Strategies for optimizing physical training and developing specialized training plans are suggested to reduce the risk of injuries and improve the physical endurance of instructors. Secondly, the article highlights the problem of moral and psychological burnout, which arises due to constant stress and high demands. Special attention is given to methods of preventing and combating burnout, particularly changes in training methodologies, the implementation of flexible planning, and the integration of new technologies into personnel training. An important aspect is the redistribution of workload among instructors. Changes in work schedules, including regular breaks for rest and recovery, can significantly reduce stress levels and improve the overall well-being of instructors. Structured rest periods and ensuring physical activity during breaks are proposed to reduce stress overload. Psychological support is a crucial element for maintaining the mental health of instructors. The implementation of regular stress management training, the development of emotional resilience, and providing access to psychologists and counselors are recommended. Special attention is given to social activity and family support for instructors. Involving families in the training and rest processes helps reduce stress levels and contributes to the overall improvement of instructors’ mental health. The role of administrative management in organizing the work of instructors is also explored. It is recommended to review organizational structures and reduce bureaucratic barriers that can affect the efficiency of instructors’ work and their health. It is important to ensure transparency in decision-making and create conditions for feedback between instructors and command.Збереження здоров’я інструкторів з тактико-спеціальної підготовки Збройних Сил України та Сил оборони України є критично важливим для забезпечення високої ефективності оборонної здатності країни, особливо в умовах постійного зростання навантаження на цих фахівців. Це навантаження значно збільшилося з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році. У статті здійснено всебічний аналіз факторів, що впливають на фізичне, моральне та психічне здоров’я інструкторів, та запропоновано конкретні заходи для їх збереження та покращення. Розглянуто кілька основних аспектів, що безпосередньо впливають на стан здоров’я інструкторів. По-перше, акцентовано на проблемі надмірного фізичного навантаження, яке може призвести до травм і фізичної втоми. Запропоновано стратегії оптимізації фізичної підготовки та розроблення спеціалізованих тренувальних планів, що дозволяють знижувати ризик травм і поліпшувати фізичну витривалість інструкторів. По-друге, у статті висвітлено проблему морального та психічного вигорання, яке виникає через постійний стрес і високі вимоги. Окрему увагу приділено методам запобігання і боротьби з вигоранням, зокрема змінам у методичних підходах до тренувань, впровадженню гнучкого планування та новітніх технологій у підготовку особового складу. Важливим аспектом є перерозподіл навантаження серед інструкторів. Впровадження змін у графіках роботи, включаючи регулярні перерви на відпочинок і відновлення, може суттєво знизити рівень стресу та покращити загальний стан інструкторів. Запропоновано структуровані відпочинкові періоди та забезпечення фізичної активності під час відпочинку для зменшення стресових навантажень. Психологічна підтримка є важливим елементом для збереження психічного здоров’я інструкторів. Рекомендовано впровадження регулярних тренінгів з управління стресом, розвитку емоційної стійкості, а також надання доступу до психологів і консультантів. Особливу увагу приділено соціальній активності та підтримці родин інструкторів. Залучення родин до процесів підготовки та відпочинку допомагає знизити рівень стресу і сприяє загальному поліпшенню психічного здоров’я інструкторів. Також досліджено роль адміністративного управління в організації роботи інструкторів. Рекомендовано переглядати організаційні структури та знижувати рівень бюрократичних бар’єрів, що можуть впливати на ефективність роботи інструкторів і їх здоров’я. Важливо забезпечити прозорість у прийнятті рішень і створити умови для зворотного зв’язку між інструкторами та командуванням
ПРОГНОЗУВАННЯ ІНТРАОПЕРАЦІЙНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ЗВ’ЯЗКУ З ЛАПАРОСКОПІЧНОЮ ХОЛЕЦИСТЕКТОМІЄЮ В ПАЦІЄНТІВ ІЗ ГОСТРИМ ОБТУРАЦІЙНИМ КАЛЬКУЛЬОЗНИМ ХОЛЕЦИСТИТОМ
Get PDFThe aim of the work: to develop and validate a comprehensive predictive model for intraoperative complications during laparoscopic cholecystectomy (LC) for acute obstructive calculous cholecystitis, based on objective sonographic and intraoperative criteria.
Materials and Methods. A retrospective analysis was conducted on 408 patients diagnosed with acute cholecystitis. Patients were stratified into three groups according to the duration of symptoms from the onset of the first biliary colic episode: ≤3 days, 3–5 days, and 6–10 days. The staging of acute cholecystitis was assessed based on the duration of cystic duct obstruction and the presence of comorbid conditions. Optimal timing for laparoscopic cholecystectomy was proposed and corroborated by histopathological examination of resected gallbladders, along with correlation analyses of acute cholecystitis risk factors. These results emphasize the importance of careful preoperative evaluation and a differentiated approach to surgical treatment of different forms of cholecystitis, taking into account the identified risk factors.
Results. Univariate and multivariate analyses were performed to identify factors associated with complex laparoscopic cholecystectomy. Odds ratios (ORs) with 95 % confidence intervals (CIs) were calculated. Statistical analysis was conducted using SAS software (SAS Institute, Cary, NC, USA). Preoperative evaluation of sonographic markers enabled risk stratification and informed preventive strategies for anticipated intraoperative complications, including consideration of alternative therapeutic approaches. The actual incidence of intraoperative complications was lower than predicted across all complication types (8.6 % observed vs. 11.0 % predicted; OR=0.76; 95 % CI: 0.48–1.20). The identified predictive factors demonstrated utility in estimating the likelihood of intraoperative complications.
Conclusions. The proposed predictive model, based on objective sonographic and intraoperative criteria, facilitates optimization of surgical management in patients with acute obstructive calculous cholecystitis. It enables risk assessment, improves intraoperative decision-making, and supports strategies for the prevention of potential complications.Мета роботи: розробити та валідувати комплексну прогностичну модель інтраопераційних ускладнень при лапароскопічній холецистектомії (ЛХЕ) щодо гострого обтураційного калькульозного холециститу на основі об\u27єктивних сонографічних та інтраопераційних критеріїв.
Матеріали і методи. У дослідженні проаналізували результати 408-ми хворих на гострий холецистит. Виділили групи пацієнтів за давністю захворювання в терміни до 3-х діб, 3–5 діб, 6–10 діб із моменту першого нападу жовчної коліки. Також оцінили стадійність гострого холециститу залежно від тривалості обтурації міхурової протоки та супутньої патології. На основі цього запропоновані терміни виконання лапароскопічної холецистектомії підтвердили морфологічні дослідження щодо видалених жовчних міхурів під час операції та з приводу чинників гострого холециститу. Статистичний аналіз результатів виконували з використанням однофакторного та багатофакторного аналізів для визначення чинників, повʼязаних зі складною лапароскопічною холецистектомією. Розраховували коефіцієнти шансів та їх 95 % довірчі інтервали. Для статистичного аналізу застосували програмне забезпечення SAS (SAS Institute, NC. USA).
Результати. Передопераційна оцінка сонографічних ознак щодо прогнозу інтраопераційних ускладнень дозволяє стратифікувати ризик із розробкою заходів попередження прогнозованих ускладнень з вибором альтернативних методів лікування. У дослідженні встановлено, що фактична частота ускладнень була нижчою, ніж прогнозована, для усіх типів ускладнень. Загальна частота інтраопераційних ускладнень склала 8,6 % порівняно з 11,0 % прогнозованих (ВШ=0,76; 95 % ДІ: 0,48–1,20). Аналіз чинників може допомогти передбачити ризик виникнення інтраопераційних ускладнень. Ці результати підкреслюють важливість ретельної передопераційної оцінки та диференційованого підходу до хірургічного лікування різних форм холециститу з урахуванням виявлених факторів ризику.
Висновки. Результати проаналізованого дослідження інтраопераційних ускладнень при лапароскопічній холецистектомії щодо гострого обтураційного калькульозного холециститу на основі об’єктивних сонографічних критеріїв дозволять оптимізувати тактику лікування, прогнозувати ризики та попередити потенційні ускладнення
ДІАБЕТИЧНА ПОЛІНЕВРОПАТІЯ: КЛІНІЧНІ АСПЕКТИ, ДІАГНОСТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ ТА ТЕРАПЕВТИЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ
Get PDFSUMMARY. Diabetic polyneuropathy (DPN) is one of the most common and severe complications of diabetes mellitus, significantly reducing patients’ quality of life.
The aim – to highlight modern approaches to the diagnosis, pathogenesis, and treatment of DPN, particularly focusing on promising therapeutic strategies.
Material and Methods. A comprehensive review of scientific literature on DPN was conducted, including an analysis of recent studies on the pathophysiological mechanisms of the disease, such as hyperglycemia, oxidative stress, activation of the polyol pathway, formation of advanced glycation end-products (AGEs), and inflammatory processes. Special attention was given to diagnostic methods, including electromyography, skin biopsy, quantitative sensory testing, and the assessment of inflammatory markers.
Results. Modern approaches to DPN treatment were reviewed, encompassing glycemic control, the use of antioxidants, anti-inflammatory agents, neuroprotectors, and medications for neuropathic pain management. Additionally, innovative treatment methods, including regenerative medicine, neuromodulation, and gene therapy, were analyzed, demonstrating significant potential in correcting neurological dysfunctions. The importance of a comprehensive therapeutic approach was emphasized, as it helps slow disease progression and reduce the risk of complications.
Conclusions. Diabetic polyneuropathy is a complex, multifactorial disorder of the peripheral nervous system that requires early diagnosis and comprehensive treatment. The implementation of advanced diagnostic methods enhances the accuracy of disease detection, while personalized therapeutic strategies help alleviate symptoms and improve patient prognosis. Further research is necessary to refine treatment approaches and develop effective neuroprotective interventions.РЕЗЮМЕ. Діабетична поліневропатія (ДПН) є одним із найпоширеніших і найсерйозніших ускладнень цукрового діабету, що значно знижує якість життя пацієнтів. Метою даної роботи є висвітлення сучасних підходів до діагностики, патогенезу та лікування ДПН, зокрема перспективних терапевтичних стратегій.
Матеріал і методи. Було проведено огляд наукової літератури з проблеми ДПН, зокрема аналіз сучасних досліджень щодо патофізіологічних механізмів захворювання, включаючи гіперглікемію, оксидативний стрес, активацію поліолового шляху, утворення кінцевих продуктів глікування (AGEs) та запальні процеси. Особлива увага приділена діагностичним методам, таким як електронейроміографія, біопсія шкіри, кількісне сенсорне тестування та оцінка запальних маркерів.
Результати. Розглянуто сучасні підходи до лікування ДПН, які включають контроль глікемії, застосування антиоксидантів, протизапальних засобів, нейропротекторів і препаратів для зменшення нейропатичного болю. Окремо проаналізовано новітні методи лікування, зокрема регенеративну медицину, нейромодуляцію та генну терапію, що демонструють високий потенціал у корекції неврологічних порушень. Підкреслено важливість комплексного підходу до терапії, що дозволяє уповільнити прогресування хвороби та зменшити ризик ускладнень.
Висновки. Діабетична поліневропатія є складним мультифакторним ураженням периферичної нервової системи, що потребує ранньої діагностики та комплексного лікування. Впровадження сучасних діагностичних методів сприяє покращенню точності виявлення захворювання, а персоналізовані терапевтичні стратегії дозволяють зменшити симптоми та покращити прогноз для пацієнтів. Подальші дослідження необхідні для вдосконалення терапевтичних підходів та розробки ефективних методів нейропротекції
КЛІНІКО-БІОХІМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСТЕОАРТРОЗУ НА ТЛІ ХРОНІЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ
Get PDFSUMMARY. Osteoarthritis (OA) is an important social, economic and medical problem, prone to a chronic course and often becomes the cause of early disability of patients. An imbalance of the immune system plays an important role in the development and the course of chronic diseases, in particular OA and chronic obstructive pulmonary disease (COPD).
The aim – to study the features of the clinical and biochemical manifestations of OA in combination with COPD.
Material and Methods. 53 patients with OA (group I) and 25 patients with OA combined with COPD (group II) were examined. The control group was 20 healthy people. OA was diagnosed based on the criteria of the American College of Rheumatology and approved by the Association of Rheumatologists of Ukraine. The diagnosis of COPD was verified based on the clinical picture and instrumental data according to the Order of the Ministry of Health of Ukraine dated June 27, 2013 No. 555. The severity of the joint syndrome was assessed by the following indicators: joint index (JI), pain index (PI), Lequen algofunctional index (AIL), pain on the visual analogue scale (VAS). Immunological study included determination of C-reactive protein (C-RP) and Tumor necrosis factor α (TNF-α) in blood serum on a photometer – enzyme immunoassay analyzer “Sunrise” (Austria). Statistical processing of the results was performed using the Microsoft Office Excel 2016 statistical functions package (Microsoft Corp., USA) with determination of the Student test (t) and statistical significance (p).
Results. OA combined with COPD has a more severe clinical course than OA without concomitant pathology. For examples, such patients more often complained about limitation of active movements, a feeling of rapid fatigue in the legs, and lameness compared to persons suffering from only OA. In OA-COPD group patients had more pronounced growth of JI, more intense pain according to VAS during active movements than in patients without concomitant COPD. In persons with mixed pathology we established statistically reliable increase of the intensity of the inflammatory process according to the concentration of C-RP and TNF-α compared to patients without concomitant pathology.
Conclusions. The worsening of the clinical course of OA on the background of COPD is manifested by a probable increase in the intensity of the joint syndrome (JI, AIL, pain intensity according to VAS and PI during active movements), an increase in inflammation indicators (C-RP, TNF-α) compared to patients with OA alone.РЕЗЮМЕ. Остеоартроз (ОА) є важливою соціальною, економічною і медичною проблемою, схильний до хронічного перебігу й часто стає причиною ранньої інвалідизації хворих. Дисбаланс імунної системи відіграє важливу роль у розвитку і перебігу хронічних захворювань, зокрема ОА та хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ).
Метою нашого дослідження було вивчити особливості клініко-біохімічних проявів ОА у поєднанні з ХОЗЛ.
Матеріал і методи. Обстежено 53 хворих на ОА (І група) й 25 хворих з ОА у поєднанні з ХОЗЛ (ІІ група). Контрольна група – 20 здорових людей. ОА діагностували на основі критеріїв, розроблених Американською колегією ревматологів і схвалених Асоціацією ревматологів України. Діагноз ХОЗЛ верифікувався на основі клінічної картини та інструментальних даних згідно Наказу МОЗ України від 27.06.2013 р. № 555. Тяжкість суглобового синдрому оцінювали за наступними показниками: суглобовий індекс (СІ), больовий індекс (БІ), альгофункціональний індекс Лекена (АІЛ), біль за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ). Імунологічне дослідження включало визначення в сироватці крові С-реактивного білка (С-РБ) та фактора некрозу пухлин-α (ФНП-α) (на фотометрі – аналізаторі імуноферментному “Sunrise” (Австрія)). Статистичну обробку результатів проводили із застосуванням пакета статистичних функцій Microsoft Office Excel 2016 (Microsoft Corp., США) із визначенням критерію Стьюдента (t) і статистичної достовірності (р).
Результати. ОА в поєднанні з ХОЗЛ має тяжчий клінічний перебіг, ніж ОА без супутньої патології. Такі хворі частіше скаржилися на обмеження активних рухів, відчуття швидкої втоми в ногах, кульгавість, порівняно з особами, хворими лише на ОА. У даної групи хворих встановлено більш виражене зростання СІ, інтенсивності болю за ВАШ, БІ при активних рухах, ніж у пацієнтів без супутнього ХОЗЛ. В осіб із мікст-патологією виявлено статистично достовірне зростання інтенсивності запального процесу за концентрацією С-РБ і ФНП-α, порівняно з пацієнтами без супутньої патології.
Висновки. Погіршення клінічного перебігу ОА на тлі ХОЗЛ проявляється вірогідним зростанням інтенсивності суглобового синдрому (СІ, АІЛ, інтенсивність болю за ВАШ і БІ при активних рухах), підвищенням показників запалення (С-РБ, ФНП-α) порівняно з пацієнтами лише з ОА
ВИВЧЕННЯ ВАЛІДАЦІЙНИХ ХАРАКТЕРИСТИК УФ-СПЕКТРОФОТОМЕТРИЧНОЇ МЕТОДИКИ ОДНОЧАСНОГО ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРИНДОПРИЛУ АРГІНІНУ ТА БІСОПРОЛОЛУ ФУМАРАТУ В ТАБЛЕТКАХ
Get PDFSUMMАRY. Hypertension is the most common disease of the cardiovascular system. Analyzing recommendations for its treatment, angiotensin-converting enzyme (ACE) inhibitors are often prescribed, among which a fixed combination of perindopril arginine and bisoprolol fumarate is suggested. The currently existing analytical methods for determining this combination of active pharmaceutical ingredients (APIs) are quite labor-intensive, non-selective and require the use of expensive equipment and appropriate reagents, so it was decided to develop a new method for quantifying the studied APIs, which will be express, accurate, selective and will comply with the principles of "green" chemistry.
The aim – to validate the UV spectrophotometric technique for the simultaneous determination of perindopril arginine and bisoprolol fumarate tablets.
Material and Methods. Spectrophotometer "Shimadzu UV1800" using the UVProbe 2.62 software package, quartz cuvettes (1 cm), tablets "Prestylol" 5 mg/10 mg, pharmacopoeia standard samples (PSS): perindopril arginine, bisoprolol fumarate ("SigmaAldrich", ≥98%, high-performance liquid chromatography), methanol P ("Honeywell Riedelde Haen™", 99.9 %)), methods of mathematical statistics.
Results. Validation was carried out according to the requirements of the State Pharmacopoeia of Ukraine (SFU) according to the main validation characteristics: linearity, correctness, convergence, precision and robustness. The technique turned out to be linear (MB for perindopril arginine 0.98 μg/ml, MCV – 2.96 μg/ml; MB for bisoprolol fumarate – 0.82, MCV – 2.49), which meets the acceptance criteria. The value of the relative confidence interval of the value ∆z is 0.23 for perindopril arginine and 0.05 for bisoprolol fumarate, which is less than the critical value (1.6 %), and therefore the technique is convergent. The systematic error for perindopril arginine is 0.05%, for bisoprolol fumarate – 0.06 %, which is less than critical and indicates the correctness of the developed technique.
Conclusions. As a result of the validation of the proposed method of quantification, the main validation characteristics have been studied and it has been established that the proposed method for quantifying the investigational substances of medicinal substances is linear, convergent, correct, precise, stable and can be used by laboratories for quality control of medicinal products for the analysis of investigational substances of medicinal substances and drugs based on them.РЕЗЮМЕ. Гіпертензія – найпоширеніше захворювання серцево-судинної системи. Аналізуючи рекомендації щодо її лікування часто призначають інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), серед яких відомою є фіксована комбінація периндоприлу аргініну та бісопрололу фумарату. Існуючі на сьогодні аналітичні методики визначення даної комбінації активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ) є досить трудомісткими, неселективними та вимагають використання дороговартісного обладнання і відповідних реактивів, тому було вирішено розробити нову методику кількісного визначення досліджуваних АФІ, яка буде експресною, точною, селективною і відповідатиме принципам «зеленої» хімії.
Мета – проведення валідації УФ-спектрофотометричної методики одночасного визначення периндоприлу аргініну та бісопрололу фумарату в таблетках.
Матеріал і методи. Спектрофотометр «Shimadzu UV1800» із застосуванням програмного пакета UV-Probe 2.62, кварцові кювети (1 см), таблетки «Престилол» 5 мг / 10 мг, фармакопейні стандартні зразки (ФСЗ): периндоприлу аргініну, бісопрололу фумарату («SigmaAldrich", ≥98 %, високоефективна рідинна хроматографія), метанол Р (“Honeywell Riedelde Haen™”, 99,9 %)), методи математичної статистики.
Результати. Валідацію проводили згідно з вимогами Державної Фармакопеї України (ДФУ) за основними валідаційними характеристиками: лінійність, правильність, збіжність, прецизійність і робасність. Методика виявилась лінійною (МВ для периндоприлу аргініну 0,98 мкг/мл, МКВ – 2,96 мкг/мл; МВ для бісопрололу фумарату – 0,82, МКВ – 2,49), що відповідає критеріям прийнятності. Значення відносного довірчого інтервалу величини ∆z становить 0,23 для периндоприлу аргініну та 0,05 для бісопрололу фумарату, що є менше критичного значення (1,6 %), а отже методика є збіжною. Систематична похибка для периндоприлу аргініну становить 0,05 %, для бісопрололу фумарату – 0,06 %, що є менше критичного та вказує на правильність розробленої методики.
Висновки. В результаті проведення валідації запропонованої методики кількісного визначення вивчено основні валідаційні характеристики та встановлено, що представлена методика кількісного визначення досліджуваних субстанцій лікарських речовин є лінійною, збіжною, правильною, прецизійною та може бути використана лабораторіями з контролю якості лікарських засобів для проведення аналізу досліджуваних субстанцій лікарських речовин і ліків на їх основі
ЦИТОКІНО-ЕНЗИМОЛОГІЧНИЙ СТАТУС У СЕЧІ ДІТЕЙ З ВРОДЖЕНИМ МІХУРОВО-СЕЧОВІДНИМ РЕФЛЮКСОМ
Get PDFSUMMARY. The aim – to determine the content of tumor necrosis factor-α (TNF-α), interleukin-1β (IL-1β), transforming growth factor-β1 (TGF-β1) and the levels of activity of Ν-acetyl-β-D-glucosaminidase (NAG), its thermostable isoenzyme NAG B and β-galactosidase (β-Gal) as cytokine-enzymological markers of the functional state of tubular nephrocytes in the urine of children with congenital vesicoureteral reflux (VUR) depending on its localization.
Material and Methods. We examined 61 children (50 females and 11 males) aged 1 to 15 years and 25 practically healthy children (control group). There were 29 children with unilateral VUR and 32 with bilateral VUR. Cytokinine concentrations were determined by enzyme-linked immunosorbent assay, while enzymological parameters – by colorimetric method in morning urine before reconstructive treatment. Statistical processing of the data was performed after analyzing the conformity of their distribution to the normal one. The arithmetic mean and its error were estimated.
Results. The content of TNF-α, IL-1β and TGF-β1, as well as the levels of NAG, NAG B and β-Gal activity in the urine of patients with unilateral VUR were significantly higher compared with similar indicators of controls (p<0.001). A significant increase in the content of TNF-α and IL-1β, as well as the levels of activity of the studied enzymes, was found in patients with bilateral process compared with the data in the groups of patients with unilateral VUR (p<0.05).
Conclusions. A statistically significant increase in the studied parameters in children with congenital VUR indicates the presence of ischemic-hypoxic and probable fibrotic damage to the renal parenchyma in children with VUR, especially in patients with bilateral VUR. The expediency of determining these parameters to clarify the diagnosis and optimize treatment tactics is discussed.РЕЗЮМЕ. Мета – визначити вміст фактора некрозу пухлин-α (ФНП-α), інтерлейкіну-1β (ІЛ-1β), трансформуючого фактора росту β1 (ТФР-β1) та рівні активності Ν-ацетил-β-D-глюкозамінідази (НАГ), її термостабільного ізоферменту НАГ В та β-галактозидази (β-Гал) як цитокіно-ензимологічних маркерів функціонального стану канальцевого нефротелію у сечі дітей з вродженим міхурово-сечовідним рефлюксом (МСР) залежно від його локалізації.
Матеріал і методи. Обстежено 61 дитину (50 дівчаток та 11 хлопчиків) від 1 до 15 років та 25 практично здорових дітей (група контролю). На однобічний МСР хворіло 29 дітей, на двобічний – 32 хворих. Цитокінонові показники визначали імуноферментним, ензимологічні – колориметричним методом у ранковій сечі до реконструктивного лікування. Статистичне оброблення даних проводили після аналізу відповідності їх розподілу до нормального. Оцінювали середню арифметичну величину та її похибку.
Результати. Вміст ФНП-α, ІЛ-1β та TФР-β1, а також рівні активності НАГ, НАГ В та β-Гал у сечі хворих на однобічний МСР є вірогідно підвищеними, порівняно з аналогічними показниками контролю (р<0,001). Установлено вірогідне підвищення вмісту ФНП-α та ІЛ-1β, а також рівнів активності ензимів, що досліджувалися, у пацієнтів із двобічним процесом, порівняно з даними у групах хворих з однобічним МСР (р<0,05).
Висновки. Статистично значиме підвищення показників, що досліджувалися, у дітей із вродженим МСР свідчить про наявність ішемічно-гіпоксичних, а також ймовірних фібростичних ушкоджень паренхіми нирки у дітей з МСР, особливо у пацієнтів з двобічним МСР, та про доцільність визначення цих показників задля уточнення діагностики та оптимізації лікувальної тактики
ПОШИРЕНІСТЬ КОМОРБІДНОЇ ПАТОЛОГІЇ У ПАЦІЄНТІВ ЧОЛОВІЧОЇ СТАТІ З ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ НА ЕТАПІ ПЛАНУВАННЯ РЕВАСКУЛЯРИЗАЦІЇ МІОКАРДА
Get PDFThe aim of the work: to analyze the prevalence of comorbid conditions in male cardiac surgical patients with ischemic heart disease of different ages at the planning stage of myocardial revascularization.
Materials and Methods. The study included patients with ischemic heart disease submitted to coronary artery bypass grafting (n=3059). The average age of the patients was (58.8±0.9) years. The material for the study was anamnestic and diagnostic and treatment data of 3059 electronic medical records of male patients with ischemic heart disease for the period from 2015 to 2021. All patients included in the study were under dispensary observation at the State Institution «Amosov National Institute of Cardio-Vascular Surgery affiliated to National Academy of Medical Sciences of Ukraine» and at the municipal non-profit enterprise «Cherkasy Regional Cardiology Center of the Cherkasy Regional Council». To standardize approaches to assessing comorbidity, the Charlson Comorbidity Index (CCI) and the Charlson Comorbidity Index combined by age (CA-CCI) were determined.
Results. The analysis revealed the frequencies of the most common comorbid diseases in male patients with ischemic heart disease at the time of planning myocardial revascularization, which were: chronic heart failure – 84.9 %, myocardial infarction – 58.5 %, chronic kidney disease – 30.7 % and peripheral vascular disease – 22.6 %. Statistical differences were found in the frequencies of different age groups for: myocardial infarction, chronic heart failure, peripheral vascular disease, stroke, chronic lung disease, type II diabetes mellitus, chronic kidney disease and malignant neoplasms. It was found that the average number of diseases in one patient with ischemic heart disease was 2.7±0.3, variation range: 2–7. It was found that the highest SA-CCI was in senile patients – 6.7 and in elderly patients – 5.5.
Conclusions. As a result of the study, the frequencies of the most common comorbid diseases in male patients with coronary artery disease of different age groups were determined. It was determined that the average number of diseases in one male patient with coronary artery disease at the time of presentation for revascularization was 2.7±0.3. It was established that the average value of SCI was 3.1±0.3, and taking into account the age of the patients, SA-SCI increased to 4.6±0.4, which must be taken into account when planning the method of myocardial revascularization. A comprehensive assessment of the prevalence of comorbid diseases in male patients with coronary artery disease at the time of planning myocardial revascularization was carried out by determining SCI and SA-SCI, which allowed choosing a method taking into account the patient’s life expectancy.Мета роботи: проаналізувати поширеність коморбідних станів у кардіохірургічних пацієнтів чоловічої статі з ішемічною хворобою серця різного віку на етапі планування реваскуляризації міокарда.
Матеріали і методи. У дослідження увійшли пацієнти з ішемічною хворобою серця (ІХС), представлені до аортокоронарного шунтування (n=3059). Середній вік осіб становив (58,8±0,9) року. Матеріалом для дослідження були анамнестичні та діагностично-лікувальні дані 3059 електронних історій хвороби пацієнтів-чоловіків з ІХС за період із 2015 р. до 2021 р. Усі хворі, які перебували під диспансерним спостереженням у Державній установі «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України» та в комунальному неприбутковому підприємстві «Черкаський обласний кардіологічний центр Черкаської обласної ради». Для стандартизації підходів в оцінці коморбідності проводили визначення індексу коморбідності Чарльсона (ССІ) та індексу коморбідності Чарльсона, доповненого віком (СА-ССІ).
Результати. У результаті аналізу з’ясовано частоти найпоширеніших коморбідних хвороб у пацієнтів чоловічої статі з ІХС на момент планування реваскуляризації міокарда, ними виявилися: хронічна серцева недостатність – 84,9 %, інфаркт міокарда – 58,5 %, хронічні захворювання нирок – 30,7 % та захворювання периферійних судин – 22,6 %. Встановлено статистичні відмінності у частотах різних вікових груп для: інфаркту міокарда, хронічної серцевої недостатності, захворювань периферійних судин, мозкового інсульту, хронічних хвороб легень, цукрового діабету 2 типу, хронічних захворювань нирок та злоякісних новоутворень. Установлено, що середня кількість хвороб в одного пацієнта з ІХС становила 2,7±0,3, варіаційний ряд: 2–7. З’ясовано, що найвищий СА-ССІ мали пацієнтки старечого – 6,7 та похилого віку – 5,5.
Висновки. У результаті дослідження з’ясовано частоти найпоширеніших коморбідних захворювань у пацієнтів-чоловіків з ІХС різних вікових груп. Визначено, що середня кількість хвороб в одного пацієнта чоловічої статі з ІХС на момент представлення до реваскуляризації становила 2,7±0,3. Встановлено, що середнє значення ССІ було 3,1±0,3, а з урахуванням віку пацієнтів СА-ССІ зросло до 4,6±0,4, що необхідно враховувати при плануванні методу реваскуляризації міокарда. Проведено комплексну оцінку поширеності коморбідних захворювань у пацієнтів чоловічої статі з ІХС на момент планування реваскуляризації міокарда шляхом визначення ССІ та СА-ССІ, що дозволяє обирати методику з урахуванням очікуваної тривалості життя хворого
МОНІТОРИНГ ПОШИРЕННЯ АНТИБІОТИКОРЕЗИСТЕНТНИХ ШТАМІВ K. PNEUMONIAE, ВИДІЛЕНИХ ВІД ХВОРИХ НА ІНФЕКЦІЙНІ УРАЖЕННЯ ВЕРХНІХ І НИЖНІХ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ
Get PDFThe aim of the study was to analyze the antibiotic resistance profile of K. pneumoniae strains isolated from patients with pharyngitis, bronchitis and community-acquired pneumonia.
Materials and methods. A total of 230 patients were examined. Clinical material was nasopharyngeal washout, sputum and wash water obtained during bronchoalveolar lavage. Identification of isolated pure cultures and determination of bacterial susceptibility to antibiotics was performed using an automatic bacteriological analyzer BD Phoenix M50 (USA). EUCAST 2023 standards were used to interpret the results.
Results. The study analyzed the antibiotic resistance profile of K. pneumoniae strains isolated from 230 patients with pharyngitis, bronchitis and community-acquired pneumonia. K. pneumoniae was isolated from patients with pneumonia in 24.0 % of cases, bronchitis – 15.1 %, pharyngitis – 10.2 % both in monoculture and in associations with C. albicans, P. aeruginosa, A. baumanii and sometimes with Proteus spp. Bacteria were most resistant to amoxiclav and ampicillin (88.9 to 100.0 %) in diseases of both upper and lower respiratory tract. K. pneumoniae strains isolated from patients with pharyngitis were more susceptible to cephalosporins, carbapenems, fluoroquinolones, aminoglycosides, and glycylcyclines than bacteria isolated from patients with bronchitis and pneumonia. The level of resistance to cephalosporins, carbapenems and fluoroquinolones in K. pneumoniae strains isolated from patients with bronchitis and pneumonia ranged from 50.0–85.7 %. K. pneumoniae showed resistance to two to fourteen antibiotics. The majority of multidrug-resistant strains were isolated from patients with bronchitis and pneumonia, among which bacteria resistant to beta-lactams, aminoglycosides, fluoroquinolones and glycylcyclines predominated.
Conclusion. K. pneumoniae is isolated in patients with pneumonia both in monoculture and in associations with C. albicans, P. aeruginosa, A. baumanii and sometimes with Proteus spp. Bacteria were most resistant to amoxiclav and ampicillin (88.9 to 100,0 %) in diseases of both the upper and lower respiratory tract. The majority of multidrug-resistant strains were isolated from patients with bronchitis and pneumonia, among which bacteria resistant to beta-lactams, aminoglycosides, fluoroquinolones and glycylcyclines predominated.Метою дослідження було проаналізувати профіль резистентності до антибіотиків штамів K. pneumoniae, виділених від хворих на фарингіти, бронхіти і позалікарняні пневмонії.
Матеріали і методи. Всього обстежено 230 хворих. Клінічний матеріал – змив з носоглотки, мокротиння, промивні води, отримані при бронхоальвеолярному лаважі. Ідентифікацію виділених чистих культур та визначення чутливості бактерій до антибіотиків здійснювали за допомогою автоматичного бактеріологічного аналізатора BD Phoenix M50 (США). Для інтерпретації результатів користувалися стандартами EUCAST 2023.
Результати досліджень. K. pneumoniae як у монокультурі, так і в асоціаціях з C. albicans, P. aeruginosa, A. baumanii та іноді з Proteus spp., E. faecalis, S. aureus виділяється у 24,0 % хворих на пневмонії, у 15,1 % – на бронхіти, у 10,2 % – на фарингіти. Найвищу резистентність бактерії мали до амоксиклаву та ампіциліну (від 88,9 до 100,0 %) при ураженнях як верхніх, так і нижніх дихальних шляхів. Штами K. pneumoniae, виділені від хворих на фарингіти, мали вищу чутливість до представників цефалоспоринів, карбапенемів, фторхінолонів, аміноглікозидів, гліцилциклінів, ніж бактерії, виділені від хворих на бронхіти і пневмонії. Рівень резистентності до цефалоспоринів, карбапенемів і фторхінолонів у штамів K. pneumoniae, виділених від хворих на бронхіти і пневмонії, коливався в межах 50,0–85,7 %. K. pneumoniae демонстрували резистентність від двох до чотирнадцяти антибіотиків. Найбільше мультирезистентних штамів було виділено від хворих на бронхіти і пневмонії, серед яких переважали бактерії, резистентні до бета-лактамів, аміноглікозидів, фторхінолонів і гліцилциклінів.
Висновок. K. pneumoniae виділяється у хворих на пневмонії як у монокультурі, так і в асоціаціях з C. albicans, P. aeruginosa, A. baumanii та іноді з Proteus spp., E. faecalis, S. aureus. Найвищу резистентність бактерії мали до амоксиклаву і ампіциліну (від 88,9 до 100,0 %) при інфекційних ураженнях як верхніх, так і нижніх дихальних шляхів. Найбільше мультирезистентних штамів було виділено від хворих на бронхіти і пневмонії, серед яких переважали бактерії, резистентні до бета-лактамів, аміноглікозидів, фторхінолонів і гліцилциклінів
ГЕРПЕСВІРУСНІ УРАЖЕННЯ МОЗКУ
Get PDFHerpes simplex virus (HSV) and varicella virus (VZV) are among the most frequently diagnosed infectious causes of sporadic encephalitis in the world. Despite treatment, morbidity and mortality rates remain high, especially in HSV encephalitis. Thus, the mortality rate from both HSV and VZV encephalitis ranges from 5 to 20 %, and the rate of complete recovery ranges from 14 to 43 % for HSV encephalitis and from 33 to 49 % for VZV encephalitis. Prognostic factors for both HSV and VZV encephalitis include older age and comorbidity, as well as severity and extent of the lesion on magnetic resonance imaging (MRI) at the time of admission, and delay in initiating treatment for encephalitis.Вірус простого герпесу (HSV) і вірус вітряної віспи (VZV) є одними з найчастіше діагностованих інфекційних причин спорадичного енцефаліту у світі. Незважаючи на лікування, показники захворюваності та смертності залишаються високими, особливо при HSV-енцефаліті. Так, рівень смертності як від HSV-, так і від VZV-енцефаліту становить від 5 до 20 %, а рівень повного одужання коливається від 14 до 43 % для енцефаліту, спричиненого HSV, і від 33 до 49 % для VZV-енцефаліту. Прогностичними факторами як для HSV-, так і для VZV-енцефаліту є старший вік і супутня патологія, а також ступінь тяжкості недуги та поширення ураження на магнітно-резонансній томограмі (МРТ) на час ушпиталення, а також затримка початку лікування енцефаліту