Scientific Journals of Ternopil State Medical University / Наукові журнали Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.Горбачевського
Not a member yet
13110 research outputs found
Sort by
ХАРАКТЕРИСТИКА МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНИХ ЗМІН У СУДИНАХ ЛЕГЕНЬ ЗА УМОВ ГОСТРОЇ НЕПРОХІДНОСТІ ТОНКОЇ КИШКИ З НАСТУПНИМ ЇЇ ВІДНОВЛЕННЯМ В ЕКСПЕРИМЕНТІ
Full text linkSUMMARY. Acute small intestine obstruction remains one of the most severe pathologies of the abdominal organs, accompanied by the development of endogenous intoxication, impaired systemic and pulmonary hemodynamics, hypoxia and multiple organ failure. Morphofunctional changes in the pulmonary vessels deserve special attention, which play a key role in the pathogenesis of respiratory failure in conditions of intestinal obstruction. The study of changes in the structural reorganization of the pulmonary microcirculatory bed after restoration of the passage of intestinal contents in the experiment is of great importance for understanding the mechanisms of vascular wall damage, the development of pathogenetically justified methods of prevention and correction of pulmonary complications in acute intestinal obstruction.
The aim – to establish the nature and dynamics of morphometric changes in pulmonary and bronchial vessels and to clarify their interaction under conditions of experimental modeling of acute small intestinal obstruction.
Material and Methods. The experiments were conducted on 42 outbred white laboratory male rats. Acute intestinal obstruction was simulated by ligation of the small intestine with a silk ligature 5 cm above the place of its confluence with the cecum. Restoration of the digestive tract patency was performed 48 hours after the start of the experiment. Morphometric studies included calculating the external and internal diameters of intra-organ vessels, as well as determining the functional activity index of the arterial walls – the Wogenworth index.
Results. During experiments on rats, it was found that with the development of acute small intestinal obstruction, the pulmonary artery reacts with a compensatory increase in vascular wall tone and narrowing of the lumen, which is the body’s response to the hypovolemic state characteristic of this pathology. At the same time, bronchial arteries demonstrate an increase in permeability, which may indicate their participation in compensatory mechanisms for maintaining pulmonary circulation. After the passage of intestinal contents is restored, previously detected disorders tend to deepen. Dilated bronchial arteries show a tendency to spasm, which is probably due to similar mechanisms of vascular wall damage in both bronchial and pulmonary arteries. This may be a consequence of the combined action of hemodynamic imbalance and hypoxic-toxic effects that are formed during acute intestinal obstruction.
Conclusions. Acute small intestine obstruction causes significant changes in the pulmonary vascular bed. The nature and severity of these changes depend on the duration of the pathological process and are manifested by the gradual decrease in the permeability of the vessels due to thickening of their walls and narrowing of the lumen.РЕЗЮМЕ. Гостра непрохідність тонкої кишки залишається однією з найтяжчих патологій органів черевної порожнини, що супроводжується розвитком ендогенної інтоксикації, порушенням системної та легеневої гемодинаміки, гіпоксією та поліорганною недостатністю. Особливої уваги заслуговують морфофункціональні зміни у судинах легень, які відіграють ключову роль у патогенезі дихальної недостатності в умовах кишкової непрохідності. Вивчення змін структурної перебудови мікроциркуляторного русла легень після відновлення пасажу кишкового вмісту в експерименті має важливе значення для розуміння механізмів ушкодження судинної стінки, розробки патогенетично обґрунтованих методів профілактики та корекції легеневих ускладнень при гострій кишковій непрохідності.
Мета – встановити характер і динаміку морфометричних змін у легеневих і бронхіальних судинах та з’ясувати їх взаємодію за умов експериментального моделювання гострої тонкокишкової непрохідності.
Матеріал і методи. Досліди проводили на 42 безпородних білих лабораторних самцях. Гостру низькокишкову непрохідність моделювали шляхом перев’язки тонкої кишки шовковою лігатурою на 5 см вище від місця її впадання у сліпу кишку. Відновлення прохідності травного тракту проводили через 48 годин після початку експерименту. Морфометричні дослідження включали розрахунок величини зовнішнього та внутрішнього діаметрів внутрішньоорганних судин, а також визначення показника функціональної активності стінок артерій – індексу Вогенворта.
Результати. Під час експериментальних досліджень на щурах встановлено, що при розвитку гострої непрохідності тонкої кишки легенева артерія реагує компенсаторним підвищенням тонусу судинної стінки та звуженням просвіту, що є відповіддю організму на гіповолемічний стан, характерний для даної патології. У той же час бронхіальні артерії демонструють підвищення пропускної здатності, що може свідчити про їхню участь у компенсаторних механізмах підтримання легеневого кровообігу. Після відновлення пасажу кишкового вмісту виявлені раніше порушення мають тенденцію до поглиблення. Розширені бронхіальні артерії проявляють схильність до спазму, що, ймовірно, зумовлено подібними механізмами ушкодження судинної стінки як у бронхіальній, так і у легеневій артеріях. Це може бути наслідком комбінованої дії гемодинамічного дисбалансу та гіпоксично-токсичного впливу, який формується при гострій кишковій непрохідності.
Висновки. Гостра непрохідність тонкої кишки викликає істотну перебудову судинного русла легень. Характер і вираження цих змін залежать від тривалості патологічного процесу та проявляються у поступовому зниженні пропускної спроможності судин через потовщення їхніх стінок і звуження просвіту
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЦИТОКІНОВОГО ПРОФІЛЮ У ХВОРИХ НА ГОСТРОКІНЦЕВІ КОНДИЛОМИ АНОГЕНІТАЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ ПРИ ХІРУРГІЧНОМУ ЛІКУВАННІ З ЗАСТОСУВАННЯМ ЕЛЕКТРОКОАГУЛЯЦІЇ ТА МЕДИЧНОГО ЛАЗЕРА З ВИКОРИСТАННЯМ ДОНАТОРА АЗОТУ АРГІНІНУ АСПАРТАТУ
Full text linkSUMMARY. The aim – to study the effect of arginine aspartate on cytokine dynamics in patients with genital warts in the postoperative period using electrocoagulation and medical laser.
Material and Methods. 146 patients with acute condylomas of the anogenital region were examined and treated, and divided into three groups. Group 1 (n=70): patients with multiple ACAR’s– 47 (67.14 %); single – 21 (30.0 %); Buschke-Levenshtein condylomas – 2 (2.86 %). Group 2 (n=35): multiple – 19 (54.29 %); single – 15 (42.86 %); Buschke-Levenstein condylomas – 1 (2.86 %). Group 3 (n=41): multiple – 21 (51.22 %); solitary – 20 (48.78 %). All patients received local therapy with a preparation consisting of the antiseptic Decamethoxin and sodium hyaluronate, as well as systemic therapy with the immunomodulator Aloferon. Patients in groups 1 and 3 received NO donor for 10 days in the preoperative period and 10 days after surgery. Destruction of genital warts in groups 1 and 2 was performed by electrocoagulation. In group 3, a surgical laser was used in scalpel or vaporization mode. Cytokine levels (IL-4, 6, 8, TNF-α) were determined at the beginning of preoperative preparation and on the 10th day of the postoperative period.
Results. During the initial study of the cytokine profile in patients, we found a significant increase in the levels of proinflammatory interleukins IL-6, IL-8, anti-inflammatory IL-4, and tumor necrosis factor (TNF-a), characterized by a 3.5-fold increase in TNFa levels, a 2.5-fold increase in IL-6 levels, IL-8 – 1.8; and anti-inflammatory IL-4 – 2.5, relative to the control group (n = 20), with higher values in patients with a widespread process and giant Buschke-Levenstein condylomas. On the 10th day of the postoperative period in patients with multiple genital warts, TNF-a decreased by 2.6, 1.7 and 2.8 times, respectively, and did not differ significantly from the control values in groups 1 and 3. IL-6 decreased in all groups by 2.1, 1.63, and 2.5 times, respectively. The concentration of IL-8 decreased by 1.7, 1.6, and 1.8 times, respectively. The decrease in IL-4 relative to baseline values occurred in all groups by 1.85, 1.60, and 2.71 times, respectively. The positive dynamics of cytokines was more pronounced in group 3, when a surgical laser was used in combination with arginine aspartate.
In group 2, these indicators were significantly higher than in groups 1 and 3. This reflects the persistence of the inflammatory phase when using the electrocoagulation method. The more positive dynamics in group 1 compared to group 2 reflects the positive effect of arginine aspartate as an NO donor on the negative effects of the electrocoagulation method, which reduces the level of post-traumatic alteration.
In patients with isolated genital warts, no significant changes in the dynamics of the cytokine profile were observed.
Conclusions. In patients with genital warts, the level of proinflammatory cytokines depends on the spread of the process and the presence of secondary inflammation. In isolated forms of the disease, the level of cytokines does not differ significantly from the control group and does not show a clear tendency to change in the absence of complications in the postoperative period.
The dynamics of pro-inflammatory cytokine levels in comparison with the surgical destruction method shows the persistence of the inflammatory phase when using the electrocoagulation method.
Given the role of the endothelium in the wound healing process, the administration of NO donor drugs, which have a direct effect on the endothelium, leads to positive dynamics in the concentration of IL-4, IL-6, IL-8, TNF-a and neutralizes the persistence of the inflammatory phase of the wound healing process, which optimizes the course of the postoperative period.РЕЗЮМЕ. Ми вивчали вплив аргініну аспартату на динаміку цитокінів у хворих на гострокінцеві кондиломи аногенітальної ділянки (ГКАД) в післяопераційному періоді при використанні електрокоагуляції та медичного лазера.
Матеріали і методи. Проведено обстеження та лікування 146 хворих на ГКАД, яких було поділено на 3 групи. 1 група (n=70): хворі з множинними ГКАД – 47 (67,14 %); з поодинокими – 21 (30,0 %); з кондиломами Бушке-Левенштейна – 2 (2,86 %). 2 група (n=35): з множинними ГКАД – 19 (54,29 %), з поодинокими – 15 (42,86 %), з кондиломами Бушке-Левенштейна – 1 (2,86 %). 3 група (n=41): з множинними ГКАД – 21 (51,22 %); з поодинокими – 20 (48,78 %). Усі хворі отримували місцеву терапію препаратом, що складався з антисептика Декаметоксин та Гіалуронат натрію і системну терапію імуномодулятором «Алоферон». Хворі 1 та 3 груп отримували донатор NO 10 діб у передопераційному періоді та 10 діб після операції. Деструкція ГКАД в 1 та 2 групах проведена методом електрокоагуляції. В 3 групі використовували хірургічний лазер у режимі «скальпеля» або вапоризації. Рівень цитокінів (IL-4, 6, 8, TNF-α) визначали на початку передопераційної підготовки та на 10 добу післяопераційного періоду.
Результати. При першому вивченні цитокінового профілю у хворих ми виявили достовірне підвищення рівня прозапальних інтерлейкінів IL-6, IL-8, протизапального IL-4 та туморнекротичого фактора (TNF-a), які характеризуються підвищенням рівнів TNF-a у 3,5 раза, IL-6 у 2,5; IL-8 у 1,8; та протизапального IL-4 у 2,5, відносно контрольної групи (n=20), з вищими значеннями у хворих із розповсюдженим процесом та гігантськими кондиломами Бушке-Левенштейна.
На 10 добу післяопераційного періоду у хворих на множинні ГКАД 1–3 груп рівень TNF-a зменшився відповідно у 2,6, 1,7 та 2,8 раза та достовірно не відрізнявся від контрольних значень у 1 та 3 групах. IL-6 у всіх групах знизився відповідно у 2,1, 1,63 та 2,5 раза, концентрації IL-8 знизилися відповідно у 1,7, 1,6, 1,8 раза. Зниження IL-4 відносно початкових значень відбувалося в усіх групах, відповідно в 1,85, 1,60 та 2,71 раза. Позитивна динаміка цитокінів була більш вираженою в 3 групі, в якій застосовували хірургічний лазер в комплексі з аргініну аспартатом.
У 2 групі ці показники відносно 1 та 3 груп були достовірно вищими. Це відображає наявність персистенції фази запалення при застосуванні методу електродеструкції. Більш позитивна динаміка в 1 групі відносно 2 відображає позитивний вплив аргініну аспартату як донатора NO, на негативні ефекти методу електрокоагуляції, що знижує рівень посттравматичної альтерації.
У хворих на поодинокі ГКАД достовірних змін у динаміці цитокінового профілю не спостерігалося.
Висновки. У хворих на ГКАД рівень прозапальних цитокінів залежить від розповсюдження процесу та наявності вторинного запалення. При поодиноких формах захворювання рівень цитокінів достовірно не відрізняється від контрольної групи та не має чіткої тенденції до динаміки за умов неускладненого процесу в післяопераційному періоді.
Динаміка рівнів прозапальних цитокінів у зіставленні з методом хірургічної деструкції показує персистування фази запалення при застосуванні методу електрокоагуляції.
З урахуванням ролі ендотелію в рановому процесі, призначення препаратів – донаторів NO, з прямою дією на ендотелій приводить до позитивної динаміки концентрації IL-4, 6, 8, TNF-a та нівелює персистенцію фази запалення ранового процесу, що оптимізує перебіг післяопераційного періоду
ОКСИТОЦИН: ЕФЕКТИ Й РИЗИКИ У ВАГІТНОЇ ЖІНКИ
Full text linkThe aim of the study – to analyze the literature data on the properties of oxytocin, a drug widely used in obstetric and gynecological practice. Its role as a neurotransmitter has been demonstrated, exerting a significant influence on almost all organs and systems, as well as on social, behavioral, and mental responses of individuals. In obstetric practice, oxytocin is prescribed according to established protocols; however, many details contradict the information provided in the drug instructions. Both clinical practice and literature data indicate the necessity of further research regarding minimal effective doses, routes of administration, and its effects on the mother and fetus.
Conclusions. The need to introduce the issue of finding optimal oxytocin regimens that will minimize the risks of hyperstimulation while ensuring the effectiveness of therapy.Мета дослідження – проаналізувати дані літератури щодо властивостей широко вживаного в акушерській і гінекологічній практиці препарату “окситоцин”. Доведено його роль нейромедіатора із суттєвим впливом майже на всі органи та системи, на соціальну, поведінкову, ментальну реакції особистостей. В акушерській практиці його призначають за протоколом, але багато деталей суперечать даним інструкцій до препарату. Практика та дані літератури свідчать про необхідність подальших досліджень щодо мінімальних ефективних доз, шляху введення, впливу окситоцину на матір і плід.
Висновок. Необхідність впровадження питання пошуку оптимальних схем окситоцину, які дозволять мінімізувати ризики гіперстимуляції, забезпечуючи при цьому ефективність терапії
ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ УМОВ ЗБЕРІГАННЯ НА ДОЗУВАННЯ ВАЛЕРІАНИ НАСТОЙОК
Full text linkSUMMARY. Valerian tincture is the most popular sedative over-the-counter medicine on the domestic pharmaceutical market. It is crucial for consumers to take this product at an appropriate and accurate dose. In pharmaceutical manufacturing, surface tension is the most accessible controlled parameter influencing the volume dosage of liquid medicinal forms.
The aim – to evaluate the influence of storage conditions on the dosage regimen of Valerian tinctures.
Material and Methods. Valerian tincture samples (Tinctura Valerianae) produced by PJSC Pharmaceutical Factory "Viola" (Zaporizhzhia) and LLC "Ternopharm" (Ternopil) were used for the research. The mass of tincture drops was determined by measuring their surface tension using the stalagmometric method (counting falling drops). Measurements were carried out within a temperature range of 2-25 °C. The results were analyzed using statistical methods and the method of correlation analysis.
Results. With increasing temperature, the surface tension of the Valerian tincture samples decreases linearly, with a low angular coefficient. The correlation between the surface tension of the tinctures and the mass of their droplets at different temperatures makes it possible to estimate the effect of temperature on the dosage of the liquid dosage form. Deviations in the preparations’ drop mass under changing storage conditions were found to be insignificant. This confirmed that the storage temperature regime of the investigated tincture samples from 2 to 25 °C is reasonable.
Conclusions. The temperature dependences of the surface tension of Valerian tincture samples with high correlation coefficients were established. The masses of tincture droplets were determined for the extreme storage temperature limits: 2 and 25 °C (as per the instructions for medical use of medicinal products). It was shown that the storage temperature of tinctures practically does not affect the dosage of drops. Thus, the surface tension of liquid dosage forms is an important parameter for assessing their quality.РЕЗЮМЕ. Валеріани настойка є найпопулярнішим седативним безрецептурним лікарським засобом на вітчизняному фармацевтичному ринку. Важливо, щоб споживачі могли приймати цей засіб у відповідній і точній дозі. Найдоступнішим контрольованим параметром на фармацевтичному виробництві, від якого залежить об’єм дозування рідких лікарських форм, є поверхневий натяг.
Мета дослідження – оцінити вплив умов зберігання Валеріани настойок на режим їх дозування.
Матеріал і методи. Для дослідження були використані зразки Валеріани настойки (Tinctura Valerianae) виробників: ПрАТ Фармацевтична фабрика «Віола» (м. Запоріжжя) і ТОВ «Тернофарм» (м. Тернопіль). Маси крапель настойок визначали, вимірюючи їх поверхневий натяг сталагмометричним методом (метод підрахунку падаючих крапель). Вимірювання проводились в температурному інтервалі 2–25 °С. Аналіз результатів проводили за допомогою статистичних методів та методу кореляційного аналізу.
Результати. З підвищенням температури поверхневий натяг зразків Валеріани настойки лінійно знижується, кутовий коефіцієнт низький. Кореляція між поверхневим натягом настойок і масою їх крапель при різних температурах дає можливість оцінити вплив температури на дозування рідкої лікарської форми. Відхилення маси крапель препаратів при зміні умов їх зберігання виявилися не значними. Це підтвердило, що температурний режим зберігання досліджуваних зразків Валеріани настойки від 2 до 25°С є обґрунтованим.
Висновки. Встановлені температурні залежності поверхневого натягу зразків Валеріани настойок з високими коефіцієнтами кореляції. Визначені маси крапель настойок для крайніх температурних меж зберігання: 2 і 25 °С (згідно з інструкціями для медичного застосування лікарських засобів). Показано, що температурний режим зберігання настойок практично не впливає на дозування крапель. Отже, поверхневий натяг рідких лікарських форм є важливим параметром для оцінки їх якості
МЕДИЧНІ ВИРОБИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ГЛЮКОЗИ В КРОВІ: ТОВАРОЗНАВЧІ ТА ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ
No full textSUMMARY. The relevance of the study lies in the need for scientific substantiation of the effectiveness of the state reimbursement program for medical devices intended for self-monitoring of blood glucose levels under the conditions of healthcare system reform in Ukraine. The program aims to improve accessibility, quality of life, and pharmaceutical care for patients with type 1 diabetes mellitus.
The aim – to examine the commodity characteristics of test strips for self-monitoring of blood glucose levels and to analyze their economic accessibility within the framework of the “Available Medicines” state reimbursement program.
Material and Methods. The research object comprised medical devices included in the reimbursement lists of the National Health Service of Ukraine for the period from August 2023 to March 2025. A comparative commodity analysis, content analysis of regulatory legal acts of the Ministry of Health of Ukraine, and a retrospective analysis of data from NHSU analytical dashboards were conducted. Statistical and analytical methods, along with graphical data interpretation, were applied to summarize the research findings.
Results. It has been established that test strips for blood glucose determination are single-use medical devices that are sensitive to external factors, thus requiring specific storage conditions (temperature 4–30 °C, relative humidity ≤65%). The packaging serves both protective and informational functions: the primary packaging is a hermetically sealed tube containing a desiccant; the secondary packaging consists of a cardboard box with labeling and instructions; and the transport packaging is a corrugated container.
A retrospective analysis revealed an expansion in the range of medical devices subject to reimbursement – from 23 items in 2023 to 43 in 2024, along with an increase in the proportion of fully reimbursed products. According to the National Health Service of Ukraine (NHSU), there has been a growth in the number of redeemed e-prescriptions in 2025, indicating improved physical and financial accessibility of medical devices for patients with type 1 diabetes mellitus.
Conclusions. The conducted study confirmed that the expansion of the reimbursement program enhances the accessibility of test strips for blood glucose self-monitoring, contributes to improving patients’ quality of life, supports the prevention of complications, and promotes the rationalization of healthcare system expenditures. It is considered advisable to further improve the assortment policy and state reimbursement mechanisms, taking into account the needs of different age groups of patients.РЕЗЮМЕ. Актуальність роботи полягає у необхідності наукового обґрунтування ефективності державної програми реімбурсації медичних виробів для самоконтролю рівня глюкози в крові в умовах реформування системи охорони здоров’я України, що спрямована на підвищення доступності, якості життя та фармацевтичного забезпечення пацієнтів із цукровим діабетом 1-го типу.
Мета – дослідити товарознавчі характеристики тест-смужок для самоконтролю рівня глюкози в крові та проаналізувати їхню економічну доступність у межах програми державного відшкодування «Доступні ліки».
Матеріал і методи. Об’єктом дослідження стали медичні вироби, включені до Переліків відшкодування Національної служби здоров’я України за період з серпня 2023 р. по березень 2025 р. Використано порівняльний товарознавчий аналіз, контент-аналіз нормативно-правових актів МОЗ України, а також ретроспективний аналіз даних аналітичних дашбордів НСЗУ. Для узагальнення результатів застосовано статистично-аналітичні методи та графічну інтерпретацію отриманих даних.
Результати. Встановлено, що тест-смужки для визначення рівня глюкози у крові є одноразовими медичними виробами, чутливими до впливу зовнішніх факторів, тому потребують спеціальних умов зберігання (температура 4–30 °C, вологість ≤ 65 %). Пакування виконує захисну та інформаційну функції: первинне – герметичний тубус із сорбентом; вторинне – картонна коробка з маркуванням і інструкцією; транспортне – гофрокороб. Ретроспективний аналіз показав розширення асортименту медичних виробів, що підлягають реімбурсації: з 23 позицій у 2023 р. до 43 у 2024 р. та підвищення частки безоплатних позицій. За даними НСЗУ, встановлено зростання кількості погашених е-рецептів у 2025 р., що свідчить про підвищення як фізичної, так і фінансової доступності медичних виробів для пацієнтів із цукровим діабетом 1-го типу.
Висновки. Проведене дослідження підтвердило, що розширення програми реімбурсації підвищує доступність тест-смужок для самоконтролю глюкози в крові, сприяє покращенню якості життя пацієнтів, профілактиці ускладнень та раціоналізації витрат системи охорони здоров’я. Доцільним є подальше вдосконалення асортиментної політики та механізмів державного відшкодування з урахуванням потреб різних вікових груп пацієнтів
ПЕРВИННИЙ ЛІМФОСТАЗ У ПАЦІЄНТІВ ДИТЯЧОГО ВІКУ – ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ, УСКЛАДНЕННЯ ТА ЇХ ПРОФІЛАКТИКА
Full text linkSUMMARY. The aim – to study the clinical features of the course of primary lymphostasis in children in order to improve early diagnosis and prevent complications.
Material and Methods. A retrospective analysis of 55 medical records of children with lymphatic edema of the lower extremities was performed; isolated primary lymphedema was confirmed in 22 patients aged 5–17 years. The study was conducted at the National Children\u27s Specialized Hospital “OHMATDYT” during 2014–2024, with a minimum follow-up period of ≥36 months. The parameters analyzed included sex, age at onset, localization, progression, complications, and treatment. Diagnosis was based on physical examination (Stemmer’s sign), ultrasound, and MRI of soft tissues. Statistical analysis was performed using IBM SPSS 24.0 software, employing Pearson’s χ² test and the Mann–Whitney U test; p≤0.05 was considered statistically significant.
Results. No statistically significant difference by sex was found (p=0.67). Lower extremity involvement was observed in 81.8 % of patients (p=0.003); bilateral involvement – in 11.1 %; and combination with perineal or external genital edema – in 16.7 %. In boys, disease onset occurred within the first months of life in 60 % of cases (p<0.0001), whereas in girls, onset during puberty was observed in 50 % of cases (p<0.0001). Stemmer’s sign demonstrated high diagnostic accuracy (sensitivity ~92 %, specificity ~57 %). The main complications included recurrent soft tissue inflammation (13.6 %), erysipelas (9.1 %), and lymphorrhea (9.1 %). One patient with an atypical course and leukopenia was found to carry a GATA2 mutation. Disease progression during puberty was noted in 18.2 % of patients. All children received conservative treatment, including daytime compression garments and manual lymphatic drainage; in 27.3 % of cases, additional night bandaging was applied, allowing stabilization of disease progression.
Conclusions. Primary lymphostasis in children predominantly affects the lower extremities, sometimes extending to the perineum and external genitalia. The disease has a slow course without significant functional impairment of the limb. The most common complications are local infectious processes. An atypical course associated with leukopenia may indicate a GATA2 mutation and requires genetic testing. Early diagnosis and timely conservative therapy are effective for preventing complications and controlling disease progression.РЕЗЮМЕ. Мета – вивчити особливості клінічного перебігу первинного лімфостазу в дітей з метою удосконалення ранньої діагностики та запобігання ускладненням.
Матеріал і методи. Проведено ретроспективний аналіз 55 історій хвороби дітей із лімфатичним набряком нижніх кінцівок, з яких у 22 пацієнтів (вік 5–17 років) підтверджено ізольовану первинну лімфедему. Спостереження виконано в Національній дитячій спеціалізованій лікарні «ОХМАТДИТ» у період 2014–2024 рр., мінімальний період спостереження ≥36 місяців. Проаналізовано стать, вік дебюту захворювання, локалізацію, прогресування, ускладнення, лікування. Для діагностики застосовано фізикальне обстеження (симптом Штеммера), ультразвукову діагностику (УЗД) та магнітно-резонансну томографію (МРТ) м’яких тканин. Статистичну обробку проводили з використанням IBM SPSS 24.0, критерії: χ²-Пірсона, U-критерій Манна – Уїтні; рівень значущості p≤0,05.
Результати. Статистично значущої різниці за статтю не виявлено (р=0,67). Достовірно за локалізацією переважає ураження нижніх кінцівок – 81,8 % (р=0,003); обидві кінцівки уражено в 11,1 %; поєднання з ураженням промежини та зовнішніх статевих органів – 16,7 %. Хлопці у 60 % випадків мали дебют у перші місяці життя (p<0,0001); дівчатка – у 50 % випадків дебют в пубертаті (p<0,0001). Симптом Штеммера продемонстрував чутливість ~92 %, специфічність – ~57 %. Ускладнення: рецидивні запалення м’яких тканин (13,6 %), бешиха (9,1 %), лімфорея (9,1 %). В одному випадку підтверджена GATA2-мутація при нетиповому перебігу й лейкопенії. У 18,2 % спостерігалося погіршення перебігу в період пубертату. Всім пацієнтам проведено консервативне лікування: денний компресійний трикотаж, мануальний лімфодренаж; у 27,3 % додатково нічне бандажування, що дозволило досягти контролю прогресування захворювання.
Висновки. Первинний лімфостаз у дітей переважно уражає нижні кінцівки із можливим поширенням на промежину / геніталії, має повільний перебіг без суттєвого порушення функції кінцівок. Найбільш поширеними ускладненнями є інфекційні в ділянці набряку. Наявність нетипового перебігу з лейкопенією може вказувати на GATA2-мутацію і потребує додаткового генетичного обстеження. Рання діагностика та застосування консервативної терапії є ефективною профілактикою ускладнень
ДІАГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ТИРЕОТРОПНОГО ГОРМОНУ У ПАЦІЄНТІВ З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ
Full text linkSUMMARY. Type 2 diabetes mellitus (T2DM) remains one of the most pressing medical and social issues of our time. According to international organizations, nearly one billion people worldwide are affected by diabetes, with approximately 90 % of them diagnosed with T2DM. The incidence of T2DM continues to rise globally due to population aging, urbanization, sedentary lifestyles, unhealthy diets, and the obesity epidemic. Alarmingly, T2DM is increasingly being diagnosed in young adults and adolescents.
One of the most common comorbid endocrine disorders in T2DM is thyroid dysfunction, which ranks second in frequency after diabetes itself. It can manifest as clinically evident hypothyroidism or hyperthyroidism, as well as asymptomatic (subclinical) forms. The prevalence of thyroid dysfunction depends on various factors, including age, sex, iodine intake, race, and geographical location.
Recent studies show a growing frequency of hypothyroidism (both overt and subclinical) among patients with T2DM, with elevated levels of thyroid-stimulating hormone (TSH) often observed even when free triiodothyronine (T3) levels are normal or decreased. Thyroid dysfunction is significantly more common among individuals with diabetes compared to the general population, indicating a strong pathophysiological link between these endocrine disorders.
The relevance of this study lies in the need for early detection of thyroid dysfunction in patients with T2DM, which would enable timely correction of metabolic disturbances, prevention of complications, and improvement in patients’ quality of life.
The aim – to conduct a comparative analysis of thyroid-stimulating hormone (TSH) levels in patients with and without type 2 diabetes mellitus.
Material and Methods. A total of 60 ambulatory patients were examined. Among them, 20 were practically healthy individuals (control group), 20 had hypothyroidism without diabetes (group 1), and 20 had hypothyroidism combined with T2DM (group 2). The average age of patients was 58±3 years.
TSH levels (reference range: 0.27–4.20 mIU/L) were measured using the Cobas 6000 immunoassay analyzer with Roche Diagnostics (Switzerland) test systems. Glucose levels were determined using standard kits on the COBAS INTEGRA® 400 biochemical analyzer (Roche Diagnostics).
Results. According to the results, TSH levels in group 1 were 1.5 times higher than in the control group (p<0.05). In group 2, TSH levels were 1.8 times higher than the control (p<0.05) and 1.2 times higher than in group 1 (p<0.05).
Similarly, glucose levels in group 1 were 1.2 times higher than in the control group (p<0.05), while group 2 had glucose values 1.7 times higher than the control group (p<0.05) and 1.4 times higher than group 1 (p<0.05).
Conclusions. Patients with type 2 diabetes mellitus frequently exhibit elevated TSH levels, even with normal thyroid hormone concentrations, indicating the presence of subclinical hypothyroidism. This hormonal imbalance may affect carbohydrate metabolism, hinder glycemic control in T2DM, and contribute to insulin resistance. The established association between T2DM and thyroid dysfunction emphasizes the need for routine monitoring of TSH levels in diabetic patients for early diagnosis of thyroid disorders, individualized treatment, and prevention of metabolic complications.РЕЗЮМЕ. Цукровий діабет 2-го типу залишається однією з найгостріших медико-соціальних проблем сучасності. За даними міжнародних організацій, кількість людей, які страждають на діабет, сягає близько мільярда, і майже 90 % з них мають саме ЦД2. Зростання захворюваності фіксується в усіх країнах світу, що зумовлено старінням населення, урбанізацією, малорухливим способом життя, нераціональним харчуванням та епідемією ожиріння. Небезпеку становить також той факт, що дедалі частіше ЦД2 діагностують у молодих людей та підлітків.
Однією з найпоширеніших супутніх ендокринних патологій при ЦД2 є дисфункція щитоподібної залози, яка посідає друге місце за частотою після самого діабету. До її проявів належать як клінічно виражені гіпо- та гіпертиреоз, так і безсимптомні (субклінічні) форми. Поширеність порушень функції ЩЗ залежить від низки факторів – віку, статі, рівня йодного забезпечення, расових та географічних особливостей.
Останні дослідження свідчать про зростаючу частоту гіпотиреозу (як маніфестного, так і субклінічного) серед пацієнтів із ЦД2, причому часто спостерігається підвищений рівень тиреотропного гормону за нормальних або знижених показників вільного трийодтироніну. У пацієнтів з діабетом порушення функції ЩЗ трапляються значно частіше, ніж у загальній популяції, що вказує на тісний патофізіологічний зв’язок між цими ендокринними станами.
Актуальність дослідження обумовлена необхідністю раннього виявлення тиреоїдної дисфункції у хворих на ЦД2, що дозволить своєчасно проводити корекцію обміну речовин, уникнути ускладнень і покращити якість життя пацієнтів.
Мета – провести порівняльний аналіз рівня тиреотропного гормону у пацієнтів з цукровим діабетом та без нього.
Матеріал і методи. Обстежено 60 пацієнтів, які проходили амбулаторне лікування. Зокрема, з них 20 практично здорові (контрольна група), 20 – пацієнти з гіпотиреозом без ЦД (група 1) та решта 20 пацієнтів з гіпотиреозом у поєднанні з ЦД (група 2). Середній вік пацієнтів – (58±3) роки.
Дослідження рівня тиреотропного гормону у крові визначали за допомогою імуноферментного аналізатора Сobas 6000 з використанням тест-систем Roche Diagnostics (Швейцарія).
Рівень глюкози визначали за допомогою стандартних наборів на автоматичному біохімічному аналізаторі “COBAS INTEGRA® 400” («Roche Diagnostics»).
Результати. Згідно з результатами досліджень, рівень ТТГ у групі 1 перевищував рівень контрольної групи у 1,5 раза (р<0,05). Показники рівня ТТГ у пацієнтів групи 2 також перевищували показники контрольної групи у 1,8 раза (р<0,05). Показники групи 2 мали вищий рівень ТТГ відносно групи 1 у 1,2 раза (р<0,05).
Згідно з результатами досліджень, рівень глюкози у групі 1 перевищував рівень глюкози контрольної групи у 1,2 раза (р<0,05). Показники глюкози в пацієнтів групи 2 значніше перевищували показники контрольної групи, зокрема у 1,7 раза (р<0,05). Показники групи 2 істотно перевищували результати групи 1 у 1,4 раза (р<0,05).
Висновки. У пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу часто спостерігається підвищення рівня тиреотропного гормону, навіть за нормальних концентрацій тиреоїдних гормонів, що свідчить про субклінічний гіпотиреоз. Такий гормональний дисбаланс може впливати на вуглеводний обмін, ускладнювати компенсацію ЦД2 та сприяти розвитку інсулінорезистентності. Встановлений взаємозв’язок між ЦД2 та порушеннями функції щитоподібної залози підкреслює необхідність рутинного моніторингу рівня ТТГ у хворих на діабет для своєчасної діагностики тиреоїдної дисфункції, індивідуалізації лікування та запобігання прогресуванню метаболічних ускладнень
ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕДОПЕРАЦІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ПРИ ЛІКУВАННІ ГЕНЕРАЛІЗОВАНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА В ПАЦІЄНТІВ ІЗ М’ЯЗОВО-СУГЛОБОВОЮ ДИСФУНКЦІЄЮ СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНИХ СУГЛОБІВ ПРИ РОЗЛАДАХ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ
Full text linkThe rational use of various surgical methods significantly increases the quality and efficiency of treatment of generalized diseases of pаrodontal tissues in patients with TMJ dysfunction and eating disorders, and also prolongs the period of stabilization of the disease and reduces the number of relapses. The success of surgical treatment depends on the quality of preoperative preparation and appropriate postoperative support. Aim: to increase the effectiveness of surgical treatment of generalized periodontal tissue diseases in patients with TMJ dysfunction and eating disorders by substantiating a personalized approach to the correction of delayed-type hypersensitivity at the stage of preoperative preparation. The study was conducted with the participation of 135 people aged 26–40, who were diagnosed with generalized parodontitis, I–II degree, chronic course, and a control group of 56 practically healthy people. According to the results of the study, it was established that in the vast majority of patients with generalized parodontitis, I–II degree, chronic course, hypersensitivity of the delayed type to one or simultaneously two streptococcal and staphylococcal antigens, as well as to bone antigen, was detected. The study of the first stage showed that according to the data of the RGML in patients with chronic pharyngitis, stage I–II, GUT to streptococcus was detected in 85 cases out of 135, which was 62.9 ± 1.81 %, P < 0.01 with a migration index (MIF) of 0.1–0.5 versus 24.7 ± 0.62 % in the control group. GUT to staphylococcus in patients of the main group according to the RGML data was observed in 61.5 ± 4.14 %, P < 0.01 (migration index 0.3–0.5), while in the control group this indicator was equal to 0. Conclusions: we consider it expedient to include specific microbial hyposensitization followed by immunization in the list of measures for preoperative preparation for surgical intervention on parodontal tissues in patients with TMJ dysfunction and eating disorders.Раціональне використання різних хірургічних методів значно підвищує якість та ефективність лікування генералізованих захворювань тканин пародонту в пацієнтів із дисфункцією СНЩС при розладах харчової поведінки, а також пролонгує період стабілізації захворювання та зменшує кількість рецидивів. Успіх хірургічного лікування залежить від якості передопераційної підготовки й відповідного післяопераційного супроводу. Мета дослідження – підвищення ефективності хірургічного лікування генералізованих захворювань тканин пародонту в пацієнтів із дисфункцією СНЩС при розладах харчової поведінки шляхом обґрунтування персоніфікованого підходу до корекції гіперчутливості уповільненого типу на етапі передопераційної підготовки. Результати. Дослідження проводили за участі 135 осіб віком 26–40 років, яким постановлено діагноз генералізований пародонтит І–ІІ ступеня хронічного перебігу, і контрольної групи з 56 практично здорових осіб. За результатами дослідження встановлено, що в більшості хворих на генералізований пародонтит І–ІІ ступеня хронічному перебігу виявлено гіперчутливість уповільненого типу до одного або одночасно двох антигенів стрепто- та стафілококу, а також до кісткового антигену. Дослідження І етапу засвідчили, що, за даними РГМЛ, у хворих на ГП І–ІІ ступеня хронічного перебігу ГУТ до стрептококу виявлена у 85 випадках зі 135, що становить 62,9 ± 1,81 %, Р < 0,01 при індексі міграції (МІФ) 0,1–0,5 проти 24,7 ± 0,62 % в контрольній групі. ГУТ до стафілококу в пацієнтів основної групи, за даними РГМЛ, спостерігалася у 61,5 ± 4,14 %, Р < 0,01 (індекс міграції 0,3–0,5), при цьому в контрольній групі цей показник дорівнював 0. Отже, уважаємо за доцільне включити до переліку заходів з передопераційної підготовки до хірургічного втручання на тканинах пародонта в пацієнтів із дисфункцією СНЩС при розладах харчової поведінки специфічну мікробну гіпосенсибілізацію з наступною імунізацією
РОЗРОБКА МЕТОДИКИ ВИСОКОЕФЕКТИВНОЇ РІДИННОЇ ХРОМАТОГРАФІЇ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ КАПТОПРИЛУ В ТАБЛЕТКАХ З ВИКОРИСТАННЯМ СОЛЕЙ ХАОТРОПНИХ АНІОНІВ
Full text linkSUMMARY. Analysis of captopril using reversed-phase liquid chromatography is not a complicated task; however, due to the proline structure, captopril may elute near the dead volume, which creates challenges in performing quantitative determination. The second problem is the tendency of the captopril peak to deform with tailing and to produce an asymmetrical peak. In our work, we propose the use of chaotropic anion salts in the mobile phase on a C18 column as a promising approach to effective analytical development, which will allow improving the retention and peak shape of captopril.
The aim – to develop a rapid, simple, and green HPLC method for determining captopril in tablets using salts of chaotropic anions.
Material and Methods. In our work, we used a Shimadzu LC-2050 C Agilent 1260 liquid chromatograph with a diode-array detector (Japan), LabSolutions software, and a Zorbax SB-C18 chromatographic column (150 × 4.6 mm, 3.5 μm). Captopril standard substance (purity ≥99 %, HPLC) was purchased from Sigma-Aldrich Chemicals Co., and Captopril tablets (25 mg) were from PJSC Kyivmedpreparat, ARTERIUM.
Results. Under the conditions of the mobile phase ACN–water, PF6− exhibits the highest retention and is the most lipophilic ion in the Hofmeister series. PF6− has the highest degree of charge delocalization and the highest polarizability, which facilitates its dispersion (or van der Waals) interactions. As a result of numerous experimental studies, the optimal chromatographic conditions for determining captopril in tablets have been established: chromatographic column Zorbax SB-C18 (150 x 4.6 mm, 3.5 µm), mobile phase – 30 % ACN and 70 % buffer solution pH 2.10 (0.25 % KPF6, 0.1 % HCLO4, 0.1 % KH2PO4), column temperature – 40 °C, detection at a wavelength of 200 nm, flow rate – 1.0 ml/min, solvent – mobile phase. The linearity of the analytical method was studied in the range of 40–120 µg/mL using the least squares method, and the regression equation (y=12096x-45214) was calculated with a correlation coefficient (R²=0.9998). The limit of detection (LOD) was 8.51 µg/mL, and the limit of quantification (LOQ) was 25.80 µg/mL. Using the most advanced tools for studying greenery–AGREE (score 0.72), MoGAPI (score 81), Complex MoGAPI (score 81), AGSA (score 73.61), CaFRI (score 74), and CACI (score 82)—it has been determined that the proposed HPLC method is ecologically safe.
Conclusions. A rapid, simple, and green HPLC method for the determination of captopril in tablets using salts of chaotropic anions has been developed. The proposed HPLC method allows for the quantitative determination of captopril in tablets, obtaining a symmetrical peak that does not elute near the dead volume. In addition, the developed HPLC method can be used for the analysis of related impurities.Вступ. Аналіз каптоприлу за допомогою обернено-фазової рідинної хроматографії не є складним завданням, проте через пролінову структуру каптоприл може елююватися близько мертвого об’єму, що створює проблеми у проведенні кількісного визначення. Другою проблемою є схильність піка каптоприлу до деформації із хвостовим ефектом та давати несиметричний пік. Ми у своїй роботі пропонуємо застосування солей хаотропних аніонів у складі рухомої фази на колонці С18 як перспективний підхід до ефективної аналітичної розробки, що дасть змогу покращити утримування та форму піка каптоприлу.
Метою роботи була розробка експресної, простої та зеленої ВЕРХ методики визначення каптоприлу в таблетках з використанням солей хаотропних аніонів.
Методи дослідження. У нашій роботі використовували рідинний хроматограф Shimadzu LC-2050 C, Agilent 1260, з діодно-матричним детектором (Японія), програмне забезпечення LabSolutions, хроматографічну колонку – Zorbax SB-C18 (150 х 4.6 мм 3.5 мкм). ФСЗ каптоприлу (чистота ≥99 %, ВЕРХ) закуплено в Sigma-Aldrich Chemicals Co., таблетки «Каптоприл» (25 мг, ПАТ «Київмедпрепарат», ARTERIUM).
Результати й обговорення. За умов рухомої фази ACN–вода, PF6− проявляє найбільше утримування і є найліофільнішим іоном у серії Гоффмейстера. PF6− має найвищий ступінь делокалізації заряду та найвищу поляризованість, що полегшує його дисперсійні (або ван-дер-ваальсові) взаємодії. В результаті проведених численних експериментальних досліджень встановлено оптимальні хроматографічні умови визначення каптоприлу в таблетках: хроматографічна колонка Zorbax SB-C18 (150 × 4.6 мм 3.5 мкм), рухома фаза – 30 % ACN та 70 % буферний розчин pH 2.10 (0.25 % KPF6, 0.1 % HCLO4, 0.1 % KH2PO4), температура колонки – 40 °С, детектування за довжини хвилі 200 нм, швидкість потоку – 1.0 мл/хв, розчинник – рухома фаза. Лінійність аналітичної методики вивчали в діапазоні 40–120 мкг/мл методом найменших квадратів та розраховували рівняння регресії (y=12096х-45214) з коефіцієнтом кореляції (R2=0.9998). Межа виявлення (МВ) становила 8.51 мкг/мл, межа кількісного визначення (МКВ) – 25.80 мкг/мл. Найсучаснішими інструментами вивчення зеленості AGREE (бал 0.72), MoGAPI (бал 81), Complex MoGAPI (бал 81), AGSA (бал 73.61), CaFRI (бал 74) та CACI (бал 82) встановлено, що запропонована ВЕРХ методика є екологічно безпечною.
Висновки. Розроблено експресну, просту та зелену ВЕРХ методику визначення каптоприлу в таблетках з використанням солей хаотропних аніонів. Запропонована ВЕРХ методика дає змогу провести кількісне визначення каптоприлу в таблетках з отриманням симетричного піку, який не елююється близько мертвого об’єму. Окрім того, розроблена ВЕРХ методика може бути використана для аналізу супровідних домішок
ХІРУРГІЧНІ АСПЕКТИ СТОМАТОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ПАЦІЄНТАМ СЕРЕДНЬОГО ТА ПОХИЛОГО ВІКУ
Full text linkThe aim of the study. The article summarizes current scientific data on the specifics of surgical dental care for middle-aged and elderly patients. Morphological, systemic, and behavioral factors determining clinical tactics and prognosis of surgical interventions in geriatric patients are analyzed. The paper highlights the assessment of general health and surgical risk, postoperative healing, prevention of infectious and thromboembolic complications, and the impact of polypharmacy on treatment outcomes. Results and Discussion. Particular attention is given to anesthesia management, tooth extraction features, and the feasibility of dental implantation in older adults. The importance of a multidisciplinary approach involving dentists, physicians, cardiologists, endocrinologists, and gerontologists is emphasized. Geriatric surgical dentistry is presented as an integral part of the “healthy aging” concept, focused not only on technical treatment but also on maintaining patients’ functional, psychological, and social well-being.Мета дослідження. У статті узагальнено сучасні наукові відомості про специфіку хірургічної стоматологічної допомоги особам середнього та похилого віку. Розглянуто морфологічні, системні й поведінкові фактори, що визначають клінічну тактику та прогноз хірургічних втручань у геріатричних пацієнтів. Висвітлено особливості оцінки загального стану й хірургічного ризику, перебіг післяопераційного загоєння, профілактику інфекційних і тромбоемболічних ускладнень, вплив поліфармації на результати лікування. Результати досліджень. Окрему увагу приділено питанням анестезіологічного забезпечення, особливостям екстракції зубів і проведенню імплантації в літніх осіб. Підкреслено необхідність мультидисциплінарного підходу, що включає взаємодію стоматолога, терапевта, кардіолога, ендокринолога та геронтолога. Геріатрична хірургічна стоматологія розглядається як складова стратегії «здорового старіння», орієнтованої не лише на технічне лікування, а й на збереження якості життя пацієнтів