Scientific Messenger of Lviv University of Veterinary Medicine and Biotechnology / Науковий вісник ЛНУ ветеринарної медицини та біотехнологій
Not a member yet
3672 research outputs found
Sort by
Продуктивність та стан статевої системи ремонтного молодняку курок-несучок за використання пробіотика
Probiotic feed additives enhance the growth of positive bacteria and reduce the number of pathogenic microorganisms, normalizing the balance of intestinal microflora in the body, which contributes to increased growth, development and productivity. Therefore, the purpose of the research work was to study the effect of a probiotic additive on the growth and development of replacement young laying hens. For the scientific and economic experiment, 600 one-day-old chickens of the egg productivity direction of the “Dominant” breed were selected and 4 groups of 150 heads each were formed, according to the generally accepted methodology. It was established that the use of the studied probiotic in feeding replacement young laying hens increases live weight in the 2nd group by 4.5 %, the 3rd by 11.4 % and the 4th by 12.1 %, relative to the control value. It was found that under the influence of the probiotic, the absolute gain was higher in the 2nd group of birds by 5.2 %, the 3rd by 12.6 % and the 4th by 13.5 %, compared to the control peers. At the same time, feeding the probiotic supplement increases the average daily gain in the 3rd by 12.9 % and the 4th by 13.9 %, compared to the control. When using the probiotic, the chest girth in the birds of the 3rd and 4th groups was greater by 4.9 % and 6.4 %, respectively, the chest width by 17.0 % and 24.4 %, the chest depth by 6.9 % and 10.5 %, compared to the control. In addition, under the influence of the probiotic supplement in young laying hens, the pelvis width is greater in the 4th group by 8.2 % and the keel length by 12.4 %, compared to the control group. It was found that the use of probiotics in feeding young laying hens contributes to an increase in pre-slaughter live weight in the 2nd group by 6.0 %, in the 3rd by 13.3 % and in the 4th by 13.7 %, compared with the control value. Under the action of probiotics in the 4th group, the weight of the left ovary increases by 9.0 %, the oviduct by 75.0 % and the protein part by 62.5 %, compared with the control value. Additional consumption of probiotic feed additive increases the weight of unguented, semi-gutted and gutted poultry carcasses, respectively, in the 2nd group by 3.4 %, 3.6 % and 5.9 %, in the 3rd by 13.2 %, 10.1 % and 14.5 % and in the 4th by 13.7 %, 11.7 % and 15.2 %, and reduces feed consumption per 1 kg of poultry gain in the 4th group by 10.0 %, relative to the control data. Thus, the use of probiotic in poultry feeding increases live weight, gain, enhances the development of the body of replacement young laying hens and reduces feed consumption per 1 kg of gain.Пробіотичні кормові добавки посилюють ріст позитивних бактерій та зменшують кількість патогенних мікроорганізмів, нормалізуючи баланс кишкової мікрофлори у організмі, що сприяє збільшенню росту, розвитку та продуктивності. Тому, метою дослідної роботи було вивчення впливу пробіотичної добавки на ріст та розвиток ремонтного молодняку курок-несучок. Для науково-господарського досліду було відібрано 600 голів однодобових курчат яєчного напрямку продуктивності породи “Домінант” та сформували 4 групи-аналоги по 150 голів у кожній, згідно до загальноприйнятої методики Встановлено, що використання у годівлі ремонтного молодняку курок-несучок досліджуваного пробіотика, підвищує живу масу у 2-й групі на 4,5 %, 3-й на 11,4 % та 4-й на 12,1 %, відносно контрольного значення. Виявлено, що за впливу пробіотика абсолютний приріст був вищий у 2-й групі птиці на 5,2 %, 3-й на 12,6 % та 4-й на 13,5 %, проти контрольних ровесників. Водночас, згодовування пробіотичної добавки збільшує середньодобовий приріст в 3-й на 12,9 % та 4-й на 13,9 %, відносно контролю. За використання пробіотика у птиці 3-ї і 4-ї груп обхват грудей був більший відповідно на 4,9 % та 6,4 %, ширина грудей на 17,0 % та 24,4 %, глибина грудей на 6,9 % та 10,5 %, порівняно з контролем. Крім того, що за дії пробіотичної добавки у молодняку курок-несучок ширина тазу більша у 4-й групі на 8,2 % та довжина кіля на 12,4 %, проти контрольної групи. Виявлено, що застосування пробіотика у годівлі ремонтного молодняку курок-несучок сприяє збільшенню передзабійної живої маси у 2-й групі на 6,0 %, 3-й на 13,3 % та 4-й на 13,7 %, порівняно з контрольним значенням. За дії пробіотика у птиці 4-ї групи підвищується маса лівого яєчника на 9,0 %, яйцепроводу на 75,0 % та білкової частини на 62,5 %, проти контрольного показника. Додаткове споживання пробіотичної кормової добавки збільшує масу непатраної, напівпатраної та патраної тушок птиці, відповідно у 2-й групі на 3,4 %, 3,6 % і 5,9 %, у 3-й на 13,2 %, 10,1 % і 14,5 % та у 4-й на 13,7 %, 11,7 % і 15,2 %, та знижує витрати корму на 1 кг приросту птиці у 4-й групі на 10,0 %, відносно контрольних даних. Таким чином, застосування пробіотика у годівлі птиці збільшує живу масу, прирости, посилює розвиток організму ремонтного молодняку курок-несучок та зменшує витрати корму на 1 кг приросту
Природна резистентність організму кролів за впливу збудників Eimeria spp.
Immunity in parasitic diseases has several specific features determined by the interactions within the parasite-host system. The host's immune response can be characterized primarily by changes in the cellular composition of the blood, the overall level of immunoglobulins, and alterations in their qualitative composition. This study aimed to investigate rabbits' cellular and humoral immunity factors under the influence of Eimeria spp. pathogens. The study was conducted on male rabbits aged 3-5 months with varying levels of infestation by Eimeria spp.: Eimeria magna, E. media, E. perforans, and E. stiedae (low level – II = 1838.89 ± 1114.68 oocysts per 1 g of feces, medium level – II = 39787.50 ± 13422.34 oocysts per 1 g of feces, and high level – II = 88578.57 ± 17776.32 oocysts per 1 g of feces). It was established that the parasitism of Eimeria spp. in the organism of rabbits, compared to healthy animals, led to changes in the leukogram of rabbit blood, manifested as leukocytosis (by 1.21 times, 1.26 times, 1.28 times, P < 0.001), absolute lymphocytosis (by 1.22 times, 1.28 times, 1.28 times, P < 0.001), eosinophilia (by 1.67 times, 1.85 times, and 2.04 times, P < 0.001), and basophilia (by 1.83 times, 2.33 times, 2.83 times, P < 0.01–0.001), which, in our opinion, indicates an inflammatory process in the animal's body. A significant (P < 0.01–0.001) increase in the levels of B-lymphocytes (by 1.57 times, 1.71 times, 1.96 times) and T-lymphocytes (by 1.24 times, 1.29 times, 1.26 times), due to T-helpers and T-active cells, against the background of a decrease in the number of T-suppressors and phagocytic activity of neutrophils (by 3.82 %, 5.91 %, 6.92 %, P < 0.05–0.001), may indicate stimulation of the immune system by antigens and the chronic phase of the disease. In the blood of rabbits infected with Eimeria spp. pathogens, there was a significantly higher content of IgA (1.78 times, 1.85 times, 1.97 times, P < 0.001), IgG (1.42 times, 1.65 times, and 1.70 times, P < 0.001), and circulating immune complexes (CIC) levels, against the background of lower levels of BASC, LASC (by 1.26 times, 1.36 times, and 1.49 times, P < 0.001), and KASC. These changes in humoral defense factors suggest the progression of an inflammatory process caused by Eimeria parasitism, the severity of which correlated with the intensity of the invasion.Імунітет за паразитарних хвороб має ряд особливостей, які обумовлені взаємовідносинами в системі паразит–хазяїн. Імунна відповідь хазяїна може характеризуватися насамперед зміною клітинного складу крові, загальним рівнем імуноглобулінів та зміною їх якісного складу. Мета роботи полягала у вивченні факторів клітинного та гуморального імунітету організму кролів за впливу збудників Eimeria spp. Для дослідження використовували кролів-самців 3-–5-місячного віку з різним рівнем інвазованості Eimeria spp.: Eimeria magna, E. media, E. perforans, E. stiedae (низький рівень – ІІ = 1838,89 ± 1114,68 ооцист в 1 г фекалій, середній рівень – ІІ = 39787,50 ± 13422,34 ооцист в 1г фекалій та високий рівень – ІІ = 88578,57 ± 17776,32 ооцист в 1 г фекалій). Встановлено, що за паразитування асоціації збудників Eimeria spp. в організмі хворих кролів, порівняно зі здоровими, відбуваються зміни гематологічних показників, які проявились лейкоцитозом (в 1,21 раза, 1,26 раза, 1,28 раза, P < 0,001 відповідно до інтенсивності інвазії), абсолютним лімфоцитозом (в 1,22 раза, 1,28 раза, 1,28 раза, P < 0,001), еозинофілією (в 1,67 раза, 1,85 раза та 2,04 раза, P < 0,001), базофілією (в 1,83 раза, 2,33 раза, 2,83 раза, P < 0,01–0,001), що, на нашу думку, свідчить про наявність запального процесу в організмі тварин. Вірогідне (P < 0,01–0,001) збільшення рівня В-лімфоцитів (в 1,57 раза, 1,71 раза, 1,96 раза) та Т-лімфоцитів (в 1,24 раза, 1,29 раза, 1,26 раза), за рахунок Т-хелперів і Т-активних, на тлі зниження кількості Т-супресорів і показників фагоцитарної активності нейтрофілів (на 3,82 %, на 5,91 %, на 6,92 %, P < 0,05–0,001) може свідчити про стимуляцію імунної системи антигенами та хронічну фазу захворювання. У крові кролів, уражених збудниками Eimeria spp., суттєво високий вміст IgA (1,78 рази, в 1,85 раза, в 1,97 раза, P < 0,001), IgG (в 1,42 раза, в 1,65 раза і в 1,70 раза, P < 0,001) і рівнів ЦІК на тлі низьких БАСК, ЛАСК (в 1,26 раза, 1,36 раза та 1,49 раза, P < 0,001), КАСК. Такі зміни показників гуморальних факторів захисту дозволяють припустити прогресування запального процесу, викликаного паразитуванням еймерій, ступінь вираженості якого взаємопов’язаний з рівнем інтенсивності інвазії
Антимікробна резистентність збудників клінічного маститу корів на молочних фермах Тернопільської області
Antibiotic-resistant microorganisms on dairy farms are currently considered new contaminants posing a serious threat to public health worldwide. The objective of this paper was to identify the main clinical mastitis pathogens in cows on dairy farms in Ternopil region and their resistance to antimicrobial agents. Staphylococci recovery was performed on BD Baird-Parker Agar, enterobacteria – on Endo agar, streptococci – on Streptococcus Selection Agar, fungi – on Sabouraud, and their identification was done according to Bergey’s Manual of Determinative Bacteriology (9th edition). Antibiotic sensitivity of mastitis pathogens was determined by the disc diffusion test, and the bacterial effect of anti-mastitis agents was determined using radial diffusion in agar. It was found that the main clinical mastitis pathogens in cows on dairy farms in Ternopil region were microorganisms of Staphylococcus genus, for instance, 38 % of all cases. Staphylococcus aurelius caused mastitis 1.9 time (Р ≤ 0,01) more often than other pathogenic staphylococci. E. coli microorganisms were recovered from the sick cows secretion 1.5 times (Р ≤ 0,05), and Str. dysgalactiae – 1.6 times (Р ≤ 0,05) less, compared with staphylococci. Str. dysgalactiae microorganisms were resistant almost to all antimicrobial agents, Staphylococcus spp. to 7 (33.3 %) and E. coli to 9 (42.9 %) agents out of 21 tested. The highest resistance of mastitis pathogens on dairy farms was found to tetracycline family antibiotics, such as tetracycline and doxycycline (63.4–97.6 %), β-lactam antibiotics of penicillin and ampicillin (100 %), as well as lincomycin (100 %), chloramphenicol (92.9–100 %), ceftazidime (67.9–97.6 %). Therefore, it is proposed to use antibiotics of no more than two pharmacological groups to treat mastitis, endometritis and other diseases of dairy cows during the year, followed by replacing them with new agents after preliminary recovery of mastitis pathogens and determination of antibioticogram.Стійкі до антибіотиків мікроорганізми на молочних фермах нині вважаються новими забруднювачами, які становлять серйозну загрозу для здоров’я населення в усьому світі. Метою роботи було визначити основні збудники клінічного маститу корів на молочних фермах Тернопільської області та їх стійкість до антимікробних препаратів. Виділення стафілококів проводили на середовищі BD Baird-Parker Agar, ентеробактерій – агар Ендо, стрептококів – Streptococcus Selection Agar, грибів – середовище Сабуро, а їх ідентифікацію згідно з визначником бактерій Берджі (9-е видання). Чутливість збудників маститу до антибіотиків визначали диско-дифузійним методом, а бактерицидну дію протимаститних препаратів – методом радіальної дифузії в агарі. Встановлено, що основними збудниками клінічного маститу корів на молочних фермах Тернопільської області були мікроорганізми роду Staphylococcus, зокрема, 38 % від усіх випадків. Золотистий стафілокок спричиняв мастит у 1,9 раза (Р ≤ 0,01) частіше, порівнюючи з іншими патогенними стафілококами. Мікроорганізми E. coli виділялися із секрету хворих корів у 1,5 раза (Р ≤ 0,05), а Str. dysgalactiae – у 1,6 раза (Р ≤ 0,05) менше, порівнюючи з стафілококами. Мікроорганізми Str. dysgalactiae були стійкі майже до усіх антимікробних препаратів, Staphylococcus spp. до 7 (33,3 %) і E. coli до 9 (42,9 %) препаратів з 21 досліджених. Найбільшу резистентність збудників маститу на молочних фермах виявляли до антимікробних препаратів тетрациклінового ряду, зокрема, тетрацикліну та доксицикліну (63,4–97,6 %), β-лактамних антибіотиків пеніциліну і ампіциліну (100 %), а також до лінкоміцину (100 %), левоміцетину (92,9–100 %), цефтазидиму (67,9–97,6 %). Отже, пропонується протягом року для лікування маститу, ендометриту й інших захворювань молочних корів у господарствах використовувати антибіотики не більше двох фармакологічних груп, з наступною заміною їх на нові препарати після попереднього виділення збудників маститу та визначення антибіотикограми
Застосування пробіотиків у промисловому рибництві
Aquaculture plays an increasingly important role in increasing the sustainability of global fish production. This sector has been boosted by the emergence of new animal husbandry methods and the development of new technologies. Aquaculture is developing largely due to the increased demand for healthy products. In this regard, research work is being carried out at the state level on the development of aquaculture. Feeding aquatic organisms is one of the most important areas, because it is a major part of production costs. Therefore, the use of feed additives to improve fish health and productivity has become particularly relevant. The use of biosafe feed additives, such as probiotics, prebiotics and synbiotics, is becoming increasingly common, as it allows not only to improve growth rates, but also to increase the safety of aquaculture facilities. One of the main achievements in this field is the use of probiotic bacterial strains on specific substrates to colonize and modulate the intestinal microbiota. Feed microbiological additives play a very important role in the immune response of fish, strengthening their health and, consequently, improving their productivity. A promising direction is the use of ready-made feeds with the inclusion of probiotic cultures in fish farming, including by obtaining environmentally friendly products. as pathogenic bacteria, by increasing bactericidal blood elements, in competition for food resources and environmental resources, as well as changes in microbial metabolism. Nevertheless, as before, further research is needed to expand the use of these additives. The diversity in the effectiveness of different probiotics, as well as their effect on different fish species is due to the individual metabolic and physiological characteristics of different strains, as well as the diversity in the morphology and physiology of the digestive system of fish. The relevance of the research is confirmed by the need to find ways to increase the productivity of fish farms of various types, which can be achieved by increasing the digestibility of feed, including through the use of probiotics in fish feed - substances that create conditions for the development and preservation of normal microflora in the intestine. A promising direction for the use of probiotic preparations with high antioxidant properties is their use to reduce the toxic effects of pollutants and metabolites.Аквакультура відіграє дедалі важливішу роль у підвищенні стійкості глобального виробництва риби. Цей сектор активізувався з появою нових методів тваринництва та розвитком нових технологій. Аквакультура розвивається значною мірою через підвищений попит на здорову продукцію. У зв’язку з цим проводяться дослідницькі роботи на державному рівні з розвитку аквакультури. Годівлі гідробіонтів є однією з найважливіших областей, тому що воно є більшою частиною виробничих витрат. Тому використання кормових добавок для поліпшення здоров’я та продуктивності риб стало особливо актуальним. Застосування біобезпечних кормових добавок, таких як пробіотики, пребіотики та синбіотики, стає все більш поширеним, оскільки дозволяє не тільки поліпшити показники зростання, а й збільшити показники збереження об’єктів аквакультури. Одним із основних досягнень у цій галузі є використання пробіотичних бактеріальних штамів на конкретні субстрати для колонізації та модуляції кишкової мікробіоти. Кормові мікробіологічні добавки відіграють дуже важливу роль в імунній відповіді риб, зміцнюючи їх здоров’я і, отже, поліпшуючи їхню продуктивність. Перспективним напрямком є використання в рибництві готових кормів з включенням пробіотичних культур, у тому числі за рахунок отримання екологічно чистої продукції, зменшення впливу патогенних бактерій, шляхом підвищення бактерицидних елементів крові у конкуренції за харчові ресурси та ресурси довкілля, а також зміни мікробного метаболізму. Проте, як і раніше, необхідні подальші дослідження для розширення використання цих добавок. Різноманітність в ефективності різних пробіотиків, а також їх вплив на різні види риб обумовлено індивідуальними метаболічними та фізіологічними особливостями різних штамів, а також різноманітністю в морфології та фізіології травної системи риб. Актуальність досліджень підтверджується необхідністю пошуку шляхів підвищення продуктивності рибогосподарських підприємств різних типів, що можливо досягти шляхом збільшення засвоюваності кормів, у тому числі за допомогою застосування в рибних кормах пробіотиків – речовин, що створюють умови для розвитку та збереження в кишечнику нормальної мікрофлори. Перспективним напрямом застосування пробіотичних препаратів з високими антиоксидантними властивостями, є використання їх з метою зниження токсичної дії полютантів та метаболітів
Вплив різних концентрацій бензилпеніціліну натрієвої солі у вершках на якість сметани
Sour-milk products hold a prominent position in people's diets. Due to their high nutritional and biological value, the consumption of sour-milk products in Ukraine is intensive. Sour cream is a widely consumed fermented dairy product. For sour cream technology, cream with a mass fraction of fat from 15.0% is used. Frequently, the milk from which cream is obtained contains antibiotics that suppress or neutralize lactic acid bacteria that are part of the sourdough starter for sour cream. During separation, part of the antimicrobial drugs from milk passes into cream. The sour-milk product is of inferior quality or the fermentation process is completely omitted when antibiotics are used in the cream. The main reasons for the entry of antimicrobial drugs into milk are the use of drugs for the treatment of inflammatory processes (metritis, mastitis) in the bodies of dairy cows. One of the main antibiotics of antimastitis drugs is benzylpenicillin sodium salt (penicillin). The aim of the study was to establish the effectiveness of sourdough cream in sour cream at low doses of penicillin. Groups of cream samples of 100.0 cm³ were created for the investigation. A penicillin solution in an amount of 2.0 to 20.0 U/cm³ and sourdough starter for sour cream, which contained Lactococcus lactis, Lactococcus cremoris, Lactococcus diacetylactis, and Streptococcus thermophilus, were added to the cream. The fermentation was carried out for 10 hours. After the completion of the sourdough, organoleptic indicators and titrated acidity of the final product were determined. It was experimentally established that the introduction of an antibiotic into the cream at a dose of up to 5.0 U/cm³ does not significantly affect the organoleptic characteristics of the resulting sour cream. The fermented milk product had the appropriate density and consistency with a characteristic sour milk taste. When the content of benzylpenicillin sodium salt in the cream was increased from 6.0 to 7.0 U/cm³, no qualitative sourness of the cream was detected; the final product had a weak sour milk taste and smell. The titrated acidity of the soured product under these conditions was 41.5–45.3 °T. The introduction of an antibiotic of more than 8.0 U/cm³ leads to the fact that the fermented raw material has a uniform, homogeneous consistency of white color with the taste and smell of stale cream. When the highest dose of benzylpenicillin sodium salt was added to the sour cream (20.0 U/cm³), the titrated acidity after fermentation was 29.8 °T.У раціонах людей кисломолочні продукти займають провідне місце. За рахунок високої поживної і біологічної цінності споживання кисломолочних продуктів в Україні є інтенсивним. Популярним кисломолочним харчовим продуктом є сметана. Для технології сметани використовують вершки із масовою частою жиру від 15,0 %. Нерідко молоко із якого отримують вершки містить антибіотики, які пригнічують або знешкоджують молочнокислі бактерії, які входять до складу закваски для сметани. Під час сепарації частина антимікробних препаратів із молока переходить у вершки. За використання вершків із вмістом антибіотиків кисломолочний продукт має низьку якість або взагалі процес сквашування не відбувається. Основними причинами надходження антимікробних препаратів у молоко є використання препаратів за лікування запальних процесів (метрити, мастити) у організмі дійних корів. Одним із основних антибіотиків антимаститних препаратів є бензилпеніциліну натрієва сіль (пеніцилін). Метою дослідження було встановлення ефективності сквашування вершків у сметану за низьких доз пеніциліну у останніх. Для проведення досліджень було сформовано групи проб вершків по 100,0 см3. До вершків вносили розчин пеніциліну у кількості від 2,0 до 20,0 ОД/см3 і закваску для сметани, яка містила Lactococcus lactis, Lactococcus cremoris, Lactococcus diacetylactis та Streptococcus thermophile. Ферментацію проводили 10 годин. По завершенню сквашування вивчали органолептичні показники і титровану кислотність кінцевого продукту. Експериментально встановлено, що ведення у вершки антибіотику у дозі до 5,0 ОД/см3 суттєво не впливає на органолептичні показники одержаної сметани. Кисломолочний продукт мав відповідну густину, консистенцію із притаманним кисломолочним смаком. За підвищення вмісту бензилпеніціліну натрієвої солі у вершках від 6,0 до 7,0 ОД/см3 якісного сквашування вершків не було виявлено, кінцевий продукт мав невиражений кисломолочний смак та запах. Титрована кислотність сквашеного продукту за цих умов становила 41,5-45,3 ˚Т. Внесення антибіотику більше 8,0 ОД/см3 призводить до того, що ферментована сировина має однорідну, гомогенну консистенцію білого кольору із смаком і запахом несвіжих вершків. За внесення найбільшої дози бензилпеніціліну натрієвої солі у вершки (20,0 ОД/см3) титрована кислотність після ферментації становила 29,8 ˚Т
Динаміка активності травних ферментів за впливу різних джерел ліпідів у раціоні курчат
The aim of the research was to study the effectiveness of using fermented water-soluble lipid complex (ELC – essential lipid complex) in the amount of 0.4–1.0 % instead of soybean oil on the growth and development of young replacements of the Loman LSL-classic cross, digestive processes, in particular the activity of proteolytic, amylolytic, lipolytic enzymes and the concentration of amine nitrogen and soluble proteins in the tissues of the liver, pancreas and mucous membranes of the duodenum and glandular ventricle. As a result of the research, it was found that the addition of a fermented water-soluble lipid complex had a positive effect on the growth and development of chickens, in particular, in terms of live weight, chickens of all experimental groups met the requirements of the standard technology for the Loman LSL-classic cross. The use of the lipid complex contributed to better development of reproductive organs, in particular, ovaries by 4.19–11.24 and oviduct by 6.24–14.20 %, and reduced feed consumption during the growing period up to 112 days of age by 7.33 %. Determination of the activity of hydrolytic enzymes, in particular proteolytic, amylolytic and lipolytic enzymes in the tissues of the liver, pancreas and mucous membranes of the duodenum and glandular ventricle indicates the influence of fermented lipid concentrate on their activity. In particular, it was found that in the experimental groups, lipolytic activity was somewhat lower compared to the control group, which received natural soybean oil in the tissue of the pancreas and the mucosa of the duodenum and partially in the mucosa of the glandular ventricle. Proteolytic activity was higher in liver tissue, pancreas and partly in the mucosa of the duodenum and glandular ventricle. Amylolytic activity was higher in the mucosa of the duodenum. The concentration of amine nitrogen and soluble proteins was higher in the experimental groups of chickens. Replacing soybean oil with a fermented water-soluble complex of fatty acids is appropriate and economically beneficial.Метою проведених досліджень було вивчити ефективність використання ферментованого водорозчинного ліпідного комплексу (ELC – essentiall lipid complex) в кількості 0,4–1,0 % замість соєвої олії, на ріст і розвиток ремонтного молодняку кросу ломан ЛСЛ-класик, процеси травлення, зокрема активність протеолітичних, амілолітичних, ліполітичних ферментів та концентрацію амінного азоту і розчинних білків у тканинах печінки, підшлункової залози та слизових оболонок 12-типалої кишки і залозистого шлуночка. В результаті досліджень було встановлено, що додавання ферментованого водорозчинного ліпідного комплексу позитивно впливало на ріст і розвиток курчат, зокрема, за живою масою курчата всіх дослідних груп відповідали вимогам стандарту технології для кросу ломан ЛСЛ-класик. Використання ліпідного комплексу сприяло кращому розвитку репродуктивних органів, зокрема, яєчників на 4,19–11,24 та яйцепроводу на 6,24–14,20 %, і зниження витрат кормів за період вирощування до 112-денного віку на 7,33 %. Визначення активності гідролітичних ферментів, зокрема протеолітичних, амілолітичних і ліполітичних у тканинах печінки, підшлункової залози та слизових 12-типалої кишки і залозистого шлуночка вказує на вплив ферментованого ліпідного концентрату на їх активність. Зокрема, встановлено, що у дослідних групах ліполітична активність була дещо нижча порівняно із контрольною групою, яка отримувала натуральну соєву олію у тканині підшлункової залози та слизової 12-типалої кишки і частково у слизовій залозистого шлуночка. Протеолітична активність була вища у тканині печінки, підшлункової залози та частково у слизових 12-типалої кишки і залозистого шлуночка. Амілолітична активність була вища у слизовій 12-типалої кишки. Концентрація амінного азоту та розчинних білків була вища у дослідних групах курчат. Заміна соєвої олії на ферментований водорозчинний комплекс жирних кислот доцільна та економічно вигідна
Дослідження переваг для вирощування сільськогосподарських технічних культур на дослідних ділянках
The research examines the advantages of selecting the winter rapeseed variety Kuga from the Brassicaceae family (formerly known as Cruciferae). This plant family is named after the genus Brassica, with the older name “Cruciferae” derived from the distinctive cross-like shape of the flower, formed by its four petals. The challenges faced by modern agriculture necessitate the search for effective methods of rapeseed cultivation. These methods should promote innovative solutions aimed at increasing crop yields, enriching plant oil resources for both food and industrial purposes, and providing high-protein feed for livestock. The instability of rapeseed production is confirmed by statistical data: in 2020, the sown area was 996,000 hectares, with a total harvest of 2.352 million tonnes and the yield of 2.36 t/ha. By 2023, these figures had decreased to 449,000 hectares and 1.154 million tonnes, although the yield slightly increased to 2.57 t/ha. Our research was carried out through a review of relevant literature and field studies on winter rapeseed cultivation conducted at Viktoriia – 92 agricultural enterprise. It was established that the seed yield formation and sowing quality of the winter rapeseed hybrid Kuga are significantly influenced by the type of pollination. The results of the conducted research analysis indicate that cross-pollination contributes to a positive trend in increasing the yield of this rapeseed hybrid. In addition to the type of pollination, yield is also affected by weather conditions during the growing seasons and a range of agronomic practices. For example, sowing dates, sowing methods, and seeding rates influence plant density, growth, and development during the autumn period, as well as resistance to diseases and cold tolerance. The morphological characteristics of the Kuga hybrid indicate its high yield potential. Yield showed a strong correlation with traits such as the number of pods per plant. Based on the analyzed results, it is recommended that agricultural enterprises consider cultivating the Kuga hybrid on their lands. Cross-pollination proved to be the most optimal method for achieving high yields of this rapeseed hybrid. The yield of this hybrid on the experimental plots ranged from 2.28 to 3.09 t/ha, while on the control plot it reached 5.3 t/ha. A strong negative correlation was observed between the 1000-seed weight and the number of seeds per pod (r = –0.61).У статті розглянуто переваги вибору сорту насіння озимого ріпаку Куга із родини Капустяні (Капустяні (Brassicaceae), раніше хрестоцвіті (Cruciferae) – родина рослин, названа за назвою роду капуста (Brassica), старіша назва “хрестоцвіті” походить від чотирьох пелюсток, через що квітка цих рослин нагадує хрест). Виклики, що стоять перед сучасним сільським господарством, вимагають пошуку ефективних шляхів вирощування ріпаку. Ці шляхи повинні сприяти інноваційному забезпеченню збільшення урожайності культури та збагаченню ресурсів рослинної олії для харчових і технічних цілей, а також наданню тваринництву кормового білка. Нестабільність виробництва ріпаку підтверджена статистикою: у 2020 році площа посіву становила 996 тис. га, валовий збір – 2352 тис. т, урожайність – 2,36 т/га, а у 2023 році ці показники знизилися до 449,0 тис. га, 1154 тис. т, незначно зросла врожайність до 2,57 т/га. Наші дослідження проводились опрацюванням літературних джерел за вказаною тематикою та на ділянках вирощування ріпаку озимого у господарстві “Вікторія – 92”. Встановлено, що формування врожайності насіння озимого ріпаку гібриду КУГА та його посівні якості значно залежать від типу запилення. Результати проведеного аналізу досліджень показують, що перехресне запилення сприяє позитивній динаміці збільшення врожайності цього гібриду ріпаку. Крім типу запилення, на врожайність впливають погодні умови у роки вирощування, а також низка агротехнічних заходів. Наприклад, строки сівби, способи сівби та норма висіву насіння впливають на густоту рослин, їхній ріст і розвиток в осінній період, а також стійкість до хвороб і холодовитривалість. Морфологічні показники гібриду КУГА вказують на його потенціал урожайності. Врожайність виявила тісний кореляційний зв’язок з показниками, такими як кількість стручків на рослині. На підставі вивчених результатів можна рекомендувати господарствам вирощувати гібрид КУГА на своїх землях. Перехресне запилення виявилося найбільш оптимальним способом запилення для досягнення високих врожаїв цього гібриду ріпаку. Урожайність цього гібриду на дослідних ділянках становить від 2,28 до 3,09 т/га, тимчасом як на контрольній – 5,3 т/га. Показано строгу негативну кореляцію між масою 1000 насінин і кількістю насінин в стручку (р = -0,61)
Перешкоди впровадження HACCP на малих підприємствах харчової промисловості та в закладах ресторанного бізнесу
The paper explores the implementation of the Hazard Analysis and Critical Control Points (HACCP) food safety management system in food industry enterprises and restaurant businesses in Ukraine. The fundamental principles of the HACCP system are outlined, emphasizing the identification of potential hazards at all stages of food production and distribution, along with the necessary measures for their elimination or control. Special attention is given to the importance of correctly identifying critical control points, monitoring, validation, and documentation of processes to ensure product quality and safety, as well as the challenges faced during inspections by regulatory authorities. The study also analyzes the legislative requirements governing the implementation of HACCP in Ukraine and highlights the importance of certification under international standards, particularly ISO 22000, for enterprises seeking access to foreign markets. The experience of other countries in integrating HACCP into food quality control systems and its impact on international trade is examined. The advantages and challenges encountered by food industry enterprises and restaurant businesses in implementing the HACCP system are considered separately. Identified issues include high training costs for personnel, insufficient awareness among employees, and difficulties in integrating HACCP into small businesses such as cafes, bakeries, and restaurants. At the same time, it is noted that implementing HACCP helps reduce risks associated with unsafe food products, enhances the competitiveness of enterprises, and strengthens consumer trust in the brand. The study reviews the benefits and drawbacks of the HACCP system, which become evident only through analyzing its application in various enterprises, considering their specificities and characteristics. The paper concludes that certain aspects of the HACCP system require further research and scientific inquiry in the field of food safety. The work aims to improve the efficiency of food enterprises by implementing best practices in food safety management.Досліджується питання впровадження системи управління безпекою харчових продуктів НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Points) на підприємствах харчової промисловості та в закладах ресторанного бізнесу України. Визначено основні принципи системи НАССР, що полягають у здійсненні аналізу потенційних небезпек на всіх етапах виробництва та обігу харчових продуктів і вжитті заходів для їх усунення або контролю. Акцентовано увагу на важливості правильного визначення критичних контрольних точок, моніторингу, валідації та документування процесів для забезпечення якості та безпеки продуктів, а також на проблемах, що виникають під час перевірок з боку контролюючих органів. Також проведено аналіз законодавчих вимог, що регулюють впровадження НАССР в Україні, і визначено важливість сертифікації за міжнародними стандартами, зокрема ISO 22000, для підприємств, які орієнтуються на вихід на зовнішні ринки. Розглянуто досвід інших країн щодо інтеграції НАССР у систему контролю за якістю харчових продуктів та його вплив на міжнародну торгівлю. Окремо розглядаються переваги та труднощі, з якими стикаються підприємства харчової промисловості та заклади ресторанного бізнесу під час впровадження системи НАССР. Зокрема, виявлені проблеми, пов’язані з високими витратами на навчання персоналу, наявність недостатнього рівня обізнаності серед працівників і складність інтеграції НАССР у малих підприємствах, таких як кафе, пекарні та ресторани. Водночас зазначено, що впровадження НАССР дозволяє знижувати ризики, пов’язані з небезпечними харчовими продуктами, підвищує конкурентоспроможність підприємств та сприяє зміцненню довіри споживачів до бренду. У роботі розглянуті переваги та недоліки системи НАССР, які стають очевидними лише під час вивчення результатів її застосування на різних підприємствах, з урахуванням їх специфіки та особливостей. Наголошується, що деякі аспекти системи НАССР потребують подальшого дослідження та проведення наукових пошуків у галузі харчової безпеки. Робота має на меті підвищення ефективності функціонування харчових підприємств через впровадження найкращих практик у сфері безпеки харчових продуктів
Дослідження ефективності використання тумблерування в процесі виробництва м’ясних виробів при проєктуванні підприємств мʼясної галузі
The aim of this study is to investigate and improve the technological process of producing pork meat products, specifically “Traditional Ham” and “Lviv Ham”, by examining the impact of various mechanical processing modes (tumbling) on the water-binding and water-holding capacities of meat raw materials at different injection solution concentrations. The study utilized injection solutions with concentrations of 15 % and 10 %, comprising salt, the functional preparation “Shynka Spices 100”, and NaNO₂. The research demonstrated that after the first tumbling cycle, there was a significant increase in water-binding capacity (WBC) in both “Lviv Ham” and “Traditional Ham” samples. For “Lviv Ham”, after 50 minutes of tumbling, WBC increased by 37.5 %, while for “Traditional Ham”, it increased by 67.7 %. Subsequent tumbling, following a 10-minute pause, led to additional WBC increases: 5.0 % for “Lviv Ham” and 6.3 % for “Traditional Ham”. The maximum WBC level was achieved after the third tumbling cycle, reaching 52.3 % for “Lviv Ham” and 60.6 % for “Traditional Ham”. The application of brine containing the functional preparation “Shynka Spices 100” enabled achieving a maximum water-holding capacity (WHC) of 87.0 %. The most significant WHC increase occurred during the first 50 minutes of processing, with a 5.23 % rise. Further tumbling in the second cycle increased WHC by 1.7 %, and in the third cycle by 1.3 %. Optimal parameters for tumbling pork pieces weighing 0.15–0.20 kg, when treated with the functional preparation “Shynka Spices 100”, are: processing time (τₐ) – 50 min, pause (τₙ) – 10 minutes, total processing time (τₒ) – 170 minutes, with preparation concentrations of 10 % and 15 % relative to the unsalted raw material mass. Thus, the study confirms the feasibility of applying tumbling in combination with a functional preparation to enhance the water-binding and water-holding capacities of pork, resulting in high-quality meat products with improved functional-technological properties. The findings can be utilized to optimize the technological process of ham and other meat product production under industrial conditions.Метою даної роботи є дослідження та вдосконалення технологічного процесу виробництва м’ясних виробів із свинини, зокрема “Шинки традиційної” та “Шинки львівської”, шляхом вивчення впливу різних режимів механічної обробки (тумблерування) на вологозв’язуючу та вологоутримуючу здатність м’ясної сировини при різних концентраціях розчину для шприцювання. В рамках дослідження використовувалися розчини з концентрацією 15 % і 10 % для шприцювання, до складу яких входили сіль, функціональний препарат “Шинка спайсіз 100” та NaNO2. Дослідження показали, що після першого циклу тумблерування на зразках “Шинки львівської” та “Шинки традиційної” відбулося значне збільшення вологозв’язуючої здатності (ВЗЗ). Для “Шинки львівської” після 50 хвилин тумблерування показник ВЗЗ збільшився на 37,5 %, для “Шинки традиційної” ‒ на 67,7 % відповідно. Подальше тумблерування через 10 хвилин паузи призвело до додаткового зростання ВЗЗ: на 5,0 % для “Шинки львівської” і на 6,3 % для “Шинки традиційної”. Максимальний рівень ВЗЗ був досягнутий після третього циклу тумблерування, де для “Шинки львівської” він склав 52,3 %, а для “Шинки традиційної” ‒ 60,6 %. Застосування розсолу з функціональним препаратом “Шинка спайсіз 100” дозволило досягнути максимального рівня вологоутримуючої здатності (ВУЗ) на рівні 87,0 %. Найбільший приріст ВУЗ спостерігався в перші 50 хвилин обробки, де він збільшився на 5,23 %. Подальше тумблерування в другому циклі збільшило ВУЗ на 1,7 %, а в третьому циклі ‒ на 1,3 %. Оптимальними параметрами для режиму тумблерування свинини масою 0,15‒0,20 кг при обробці функціональним препаратом “Шинка спайсіз 100” є: час обробки (τа) ‒ 50 хвилин, пауза (τn) ‒ 10 хвилин, загальний час обробки (то) ‒ 170 хвилин при концентраціях препарату 10 % та 15 % до маси несолоної сировини. Таким чином, дослідження підтвердили доцільність застосування тумблерування в поєднанні з функціональним препаратом для підвищення вологозв’язуючої та вологоутримуючої здатності свинини, що дозволяє отримати високоякісні м’ясні вироби з поліпшеними функціонально-технологічними властивостями. Результати роботи можуть бути використані для оптимізації технологічного процесу виробництва шинок та інших м’ясних продуктів у промислових умовах
Технологія біфідойогурту із фруктовим наповнювачем і йогурту з харчовими добавками
Yogurt is the most popular fermented milk drink in the world, which has a number of positive effects on human health. To enhance the beneficial properties of yogurt, probiotic cultures are used, in particular, bifidobacteria, as well as various fruit and vegetable fillers. Sugar is also used to make yogurt cheaper, and food additives are used to reduce its quantity but improve its taste and aromatic properties. The work consisted in developing the technology of bifido yogurt with banana filler, as well as yogurt with food additives. For fermentation, the bacterial preparation Yo-flex (Chr. Hansen) was used, containing Lactobacillus bulgaricus and Streptococcus thermophilus with bifidobacteria of the BB12 species (Chr. Hansen) in a 1:1 ratio. The banana filler was introduced in the form of blanched homogenized puree. For yogurt with food additives, we used Carthamus Liquid dye, which is of natural origin (Chr. Hansen), Banana flavoring, and sugar in an amount of 5 % of the product weight. Yogurt was made by a thermostatic method. It was found that the fermentation of yogurt with food additives lasted one hour longer. The organoleptic indicators of yogurt showed that addition of 22 % banana puree is optimal. The viscosity indicators of yogurt with food additives do not differ from the control, and yogurt with banana puree increase with increasing doses of banana puree. The number of lactic acid bacteria and bifidobacteria in yogurt of all variants were over 107 CFU/cm3 of product, in yogurt with food additives the number of lactic acid bacteria was higher, while in yogurt with banana filler the number of bifidobacteria was higher. Up to the 14th day of storage at a temperature of 4 °C, the organoleptic indicators did not change significantly. The highest titrated acidity on the fourteenth day of storage was registered in the control and the variant with the addition of flavoring and coloring. In yogurts with the addition of banana puree the titrated acidity decreased throughout the entire storage period. The viscosity of yogurt decreased slightly during storage. On the 14th day of storage, the number of lactic acid and bifidobacteria in all yogurt samples were over 107 CFU/cm3, the highest number of lactic acid bacteria was noted in yogurt with food additives, and bifidobacteria – in yogurt with the largest amount of banana filler. A technological scheme for the production of yogurt with food additives and banana filler has been developed. Yogurt with 22 % banana filler has half the glycemic load compared to yogurt with food additives and 5 % sugar. Yogurt with banana filler can be positioned as a product with functional properties.Йогурт – найпопулярніший кисломолочний напій у світі, який наділений низкою позитивних впливів на здоров’я людини. Для посилення корисних властивостей йогурту використовують пробіотичні культури, зокрема, біфідобактерії, а також різноманітні фруктові і овочеві наповнювачі. Також для здешевлення йогурту використовують цукор, а для зменшення його кількості, але покращення смакових і ароматичних властивостей – харчові добавки. Робота полягала у розробленні технології біфідойогурту із банановим наповнювачем, а також йогурту з харчовими добавками. Для ферментації використали бактеріальний препарат Yo-flex (Chr. Hansen), що містить Lactobacillus bulgaricus і Streptococcus thermophilus із біфідобактеріями виду ВВ12 (Chr. Hansen) у співвідношенні 1:1. Банановий наповнювач вносили у вигляді бланшованого гомогенізованого пюре. Для йогурту із харчовими добавками використали барвник Carthamus Liquid, який є натурального походження (Chr. Hansen), ароматизатор “Банан” та цукор у кількості 5 % від маси продукту. Йогурт виготовляли термостатним способом. Встановлено, що ферментація йогурту з харчовими добавками тривала на одну годину довше. Органолептичні показники йогурту засвідчили, що оптимальним є додаванням 22 % пюре банана. Показники в’язкості йогурту із харчовими добавками не відрізняються від контролю, а йогурту із банановим пюре збільшуються із збільшенням дози бананового пюре. Кількість молочнокислих бактерій і біфідобактерій у йогурті усіх варіантів становила понад 107 КУО/см3 продукту, у йогурту із харчовими добавками кількість молочнокислих бактерій була більшою, тоді як у йогурті з банановим наповнювачем більшою була кількість біфідобактерій. До 14-тої доби зберігання за температури 4 °С органолептичні показники істотно не змінювались. Найвища титрована кислотність на чотирнадцяту добу зберігання зареєстрована у контролі та варіанті з додаванням ароматизатора та барвника. У йогуртах із додаванням пюре банана впродовж усієї тривалості зберігання титрована кислотність знижувалась. В’язкість йогурту при зберіганні незначно знижувалась. На 14-ту добу зберігання кількість молочнокислих і біфідобактерій у всіх зразках йогурту становили понад 107 КУО/см3, найбільшою кількістю молочнокислих бактерій відзначався йогурт із харчовими добавками, а біфідобактерій – йогурт із найбільшою кількістю бананового наповнювача. Розроблено технологічну схему виробництва йогурту із харчовими добавками та банановим наповнювачем. Йогурт із 22 % бананового наповнювача має вдвічі менший показник глікемічного навантаження порівняно із йогуртом із харчовими добавками та 5 % цукру. Йогурт із банановим наповнювачем можна позиціювати як продукт із функціональними властивостями