Scientific Messenger of Lviv University of Veterinary Medicine and Biotechnology / Науковий вісник ЛНУ ветеринарної медицини та біотехнологій
Not a member yet
    3672 research outputs found

    Особливості лактації та якість молока кіз різних порід

    Get PDF
    Milk productivity during the lactation period (305 days) and evaluation of milk according to different quality indicators in periods of the year were studied. The experiments were carried out on 3 groups of goats of Zaanen, Alpine, and Anglo-Nubian breeds at 3–4 years old. Milk productivity was evaluated from the 1st to the 11th month of lactation, and milk quality indicators (fat, protein, SOMO, density) were analyzed using the Lactan 1-4 milk analyzer. It was established that the most incredible intensity of lactation in goats occurs during the 4–5th month after farrowing; the exceptional dynamics of the lactation curve is that it increases from the 1st to the 4th month and decreases from the 5th to the 10th. An interbreeding difference in milk yield was established (Р < 0.001, Р < 0.05) in the 4th, 5th, and 7th months of lactation, where the Anglo-Nubian, Alpine, and Zaanen breeds were arranged in the order of decreasing milk yield. The total lactation rate was maximum in Zaanen animals, and in Anglo-Nubian and Alpine goats, it was lower by 16.4 % (Р < 0.001) and 5 % (Р < 0.001), respectively. It was found that the average daily fertility of goats was in Zaanen animals, and the minimum and maximum in Anglo-Nubian and Alpine breeds about the season of the year, correspondingly spring – 15.9 %, 6.5 %; summer – 16.04 %, 3.74 %; autumn – 23.2 %, 8 %. The study of the physicochemical parameters of goat milk of various species revealed that, according to qualitative parameters, in the spring, summer, and autumn periods, there is an interspecies difference in the content of protein and fat, with the highest content in Anglo-Nubian animals, respectively by 5% (Р < 0.001), 38.6 % (P < 0.01), 36.1 % (P < 0.01). According to indicators of consistency and smell of milk, the three breeds of goats did not have a probable difference. The following discrepancies were established regarding taste qualities: a sweet taste in Anglo-Nubian animals, a rich one in Alpine animals, and no extraneous aftertaste in Zaanen animals. A light cream color is noted in the Anglo-Nubian circles, and a color variation from white to light cream is present in the Alpine and Zaanen peoples.Досліджено молочну продуктивність кіз протягом лактаційного періоду (305 днів) та оцінці молока за якісними показниками у різні періоди року. Експерименти проведено на 3-х групах кіз зааненської, альпійської та англо-нубійської порід у віці 3–4 років. Оцінку молочної продуктивності проводили з 1-го по 11-й місяці лактації, а  показниками якості молока (жир, білок, СОМО, щільність) аналізувалися за допомогою аналізатора молока “Лактан 1-4”. Встановлено, що найбільша інтенсивність лактації у кіз відбувається в продовж 4–5-го місяці впісля окоту, особливої динаміки лактаційної кривої є те, що удій зростає з 1-го по 4-й місяці, а спадає з 5-го по 10-й. Встановлено міжпорідну різницю за рівнем удою (Р < 0,001, Р < 0,05) на 4–5-й та 7-й місяці лактації, де встановлене таке ранжування  порід в порядку зменшення удою англо-нубійська, альпійська та зааненська. Загальний надій за лактацію був максимальним у зааненських тварин, а у англо-нубійських та альпійських кіз, менший відповідно на 16,4 % (Р < 0,001) та 5 % (Р < 0,001). Виявлено, що середньодобовий надій козематок був максимальним у зааненських тварин, а мінімальний у англо-нубійської та альпійської порід у співвідношенні до сезону року, у відповідності весна – 15,9 %, 6,5 %; літо – 16,04 %, 3,74 %; осінь – 23,2 %, 8 %. Дослідження фізико-хімічних показників козиного молока різних виявило, що за якісними показниками у весняний, літній та осінній періоди існує міжпорідна різниця за вмістом білка та жиру з найвищою кількістю у англо-нубійських тварин, відповідно на 5 % (Р < 0,001), 38,6 % (Р < 0,01), 36,1 % (Р < 0,01). За показниками консистенції та запаху молока у досліджуваних трьох порід кіз не мали вірогідної різниці. За смаковими  якостями були встановлені наступні відмінності: солодкуватий смак у англо-нубійських тварин, насичений у альпійців та без посторонніх присмаків у зааненців. Світло-кремовий колір відмічений у англо-нубійських кіз, а варіація кольору від білого до світло-кремового у альпійців та зааненців

    Огляд: мінеральні елементи та їх роль у живленні тварин

    Get PDF
    The intensification of livestock farming is aimed at a comprehensive increase in the production of milk, meat, wool, and other products by increasing the productivity of livestock and poultry and obtaining the maximum amount of product per unit of feed consumed with the lowest possible labor and cost. One of the main ways to increase animal productivity is through proper feeding. An imbalance in the rations in terms of essential and biologically active substances leads to metabolic disorders, a decrease in natural immunity, and diseases of the reproductive system, negatively affecting economic efficiency. The current use of industrial technologies for harvesting roughage and juicy feed is often violated, which leads to a decrease in its quality and high demand for protein, vitamins, and trace elements; in this regard, it is necessary to improve existing and look for new methods of production, evaluation, and use of feed and feed additives. Minerals ingested with water and feed play an essential role in animal nutrition. Quite often, both an excess of some and a lack of other trace elements are detected, which leads to a decrease in animal productivity and a deterioration in the quality of the products obtained from them. The lack of mineral elements can cause significant economic losses to livestock enterprises due to the massive occurrence of animal diseases and metabolic disorders, especially in the winter and spring. Trace elements play an essential role in animal nutrition, as they considerably impact the body's defenses, hematopoiesis, endocrine glands, and digestive tract microflora, participate in protein biosynthesis, and regulate metabolism. The extent to which minerals are used in the diet depends not only on their quantity and appropriate ratio but also, to a large extent, on the level of the organic part of the diet (proteins, fats, carbohydrates) and vitamins. It has been proven that the additional introduction of deficient trace elements into the diet of animals increases their levels in the body, primarily in the liver. Thus, when determining the need for mineral elements in animals, their ratio to other biologically active substances should be considered based on balanced feeding. However, it should be noted that the level of absorption of trace elements by animals largely depends on the form of their compounds.Інтенсифікація тваринництва спрямована на всебічне збільшення обсягу виробництва молока, мяса, шерсті та інших видів продукції за рахунок підвищення продуктивності худоби і птиці, отримання максимальної кількості продукції на одиницю затраченого корму з можливо меншими затратами праці та коштів. Одним з основних шляхів підвищення продуктивності тварин є повноцінна годівля. Незбалансованість раціонів за основними і біологічно активними речовинами веде до порушення процесів обміну, зниження природного імунітету, захворювання системи відтворення, що негативно відбивається на економічній ефективності. Використання в даний час індустріальних технологій заготівлі грубих і соковитих кормів часто порушується, що призводить до зниження їхньої якості та великої потреби у білках, вітамінах і мікроелементах. У зв’язку з цим необхідно вдосконалювати наявні та шукати нові методи виробництва, оцінки і використання кормів та кормових добавок. Важливе місце серед факторів годівлі тварин належить мінеральним речовинам, які поступають в організм з водою та кормами. Досить часто виявляється як надлишок одних, так і нестача інших мікроелементів, призводить до зниження продуктивності тварин та погіршення якості отриманої від них продукції . Нестача мінеральних елементів може завдати значних економічних втрат тваринницьким підприємствам через масове виникнення захворювань у тварин внаслідок порушення обмінних процесів особливо у зимово-весняний період. Значне місце в живленні тварин належить мікроелементам, які мають суттєвий вплив на захисні реакції організму, кровотворення, ендокринні залози, мікрофлору травного тракту, беруть участь у біосинтезі білка та регулюють обмін речовин. Ступінь використання мінеральних речовин з раціону залежить не тільки від їх кількості та відповідного співвідношення, а й значною мірою від рівня органічної частини раціону (білків, жирів, вуглеводів), а також вітамінів. Доведено, що при додатковому введенні до раціону тварин дефіцитних мікроелементів зростає їх рівень в організмі, насамперед у печінці. Таким чином, при визначенні потреби тварин в мінеральних елементах слід враховувати їх співвідношення між собою й іншими біологічно активними речовинами на основі збалансованої годівлі. Проте варто зауважити, що рівень засвоєння тваринами мікроелементів значною мірою залежить від форми їх сполук

    Доцільність використання білкових компонентів у складі “Канді” при підготовці бджіл до зимівлі

    Get PDF
    Honey is a valuable foodstuff and an effective remedy, and its use is widespread in the food, pharmaceutical and perfume industries. The demand for natural honey and other bee products in developed countries exceeds their supply. Increase in productivity in beekeeping depends on the breed, quality of worker bees and the intensity of egg laying by the queen bee. In a bee family, there is a very close relationship between the functionality of its members. Growing strong bee families and producing quality mothers depends on the care and nutrition provided by the cooperative efforts of the worker bees. An efficient and healthy bee family guarantees high productivity during both the active and passive phases of life, including successful winter survival. Throughout the year, each bee family requires high quality and sufficient amounts of protein and carbohydrate food. Optimal bee nutrition determines the profitability of the apiary and honey yield. Care must be taken when selecting feed to avoid stimulating bees to leave the hive in search of food. It is important to remember that the use of syrup is not recommended as it can have a negative effect and lead to the death of the bees. Usually winter feeding is carried out with the help of “Kandy”. The effectiveness of using this particular type of self-produced feeding in different formulations has been investigated in our work. At stimulating feeding with pollen in its composition, a high level of average daily egg production was observed in bee mothers in the groups. Thus, egg production of bee mothers when fed “Kandy” + 2.5 % pollen reached its peak on October 3, amounting to 1799.2 eggs/day, while when fed regular “Kandy” on September 21 – 1575.0 eggs/day. Compared to the initial level, it increased 1.83 and 1.64 times, respectively. It was found that the maximum level of average daily egg production of female bees was observed in bee families (maternal, paternal and nursing), where “Kandi” paste with 2.5 % pollen was used for stimulating feeding. It was these bee families that demonstrated better preparation for wintering and can be effectively used in the next season for early hatching of quality bee mothers. The positive effect of using forage with a protein component in its composition was recorded despite the presence of a sufficient supply of perga in bee families.Мед є цінним продуктом харчування та ефективним засобом для лікування, і його застосування широко поширене у харчовій, фармацевтичній та парфумерній галузях. Попит на натуральний мед та інші продукти бджільництва в розвинених країнах перевищує їх пропозицію. Підвищення продуктивності у сфері бджільництва залежить від породи, якості робочих бджіл та інтенсивності відкладення яєць бджолиною маткою. У бджолиній сім’ї існує дуже тісний взаємозв’язок між функціональністю її членів. Вирощування сильних бджолиних сімей і виробництво якісних маток залежить від догляду та харчування, що забезпечується спільними зусиллями робочих бджіл. Ефективна й здорова бджолина сім’я гарантує високу продуктивність як у період активної, так і пасивної фаз життєдіяльності, включаючи успішне переживання зими. Протягом усього року кожній бджолиній родині потрібні якісні та достатні обсяги білкового та вуглеводного корму. Оптимальне харчування бджіл визначає прибутковість пасічного господарства та врожайність меду. При виборі кормів для підгодівлі необхідно бути обережним, щоб уникнути стимуляції покидання бджолами вулика у пошуках їжі. Важливо пам’ятати, що використання сиропу не рекомендується, оскільки він може мати негативний вплив і призвести до загибелі бджіл. Зазвичай зимова підгодівля проводиться за допомогою “Канді”. Ефективність використання саме цього типу підкормки власного виробництва в різних рецептурах досліджена у нашій роботі. При стимулюючій підгодівлі з наявністю у складі пилку спостерігався вищий рівень середньодобової несучості у бджолиних маток в розрізі груп. Так, несучість бджоломаток при згодовуванні “Канді”+ 2,5 % пилку досягла піку 3 жовтня, склавши 1799,2 яйця/добу, при згодовуванні звичайного “Канді” 21 вересня – 1575,0 яйця/добу. Порівняно з початковим рівнем вона збільшилася 1,83 і 1,64 раза відповідно. Встановлено, що максимальний рівень середньодобової несучості бджоломаток спостерігався у бджолиних сім’ях (материнських, батьківських і сімей-виховательок), де для стимулюючої підгодівлі використовувалася паста “Канді” з додаванням 2,5 % пилку. Саме ці бджолині сім’ї демонстрували більш якісну підготовку до зимівлі й можуть бути ефективно використані в наступному сезоні для раннього виведення якісних бджолиних маток. Позитивний ефект використання корму з білковим компонентом у його складі було зафіксовано, незважаючи на наявність достатнього запасу перги у бджільних сім’ях

    Вплив фітобіотика на продуктивність та статеву систему ремонтного молодняку курок-несучок

    Get PDF
    The aim of the work was to study the effect of a phytobiotic feed additive on the live weight, growth and slaughter performance of repair young laying hens. For the experiment, 4 analogue groups of chickens of the “Dominant” egg breed, 150 heads each, were selected. Experimental groups of repair young animals consumed the investigated phytobiotic supplement in different doses in addition to the main diet. The experiment for repair young laying hens lasted 105 days. It was established that the use of a phytobiotic additive in the feeding of repair young laying hens increases the live weight of birds in the 2nd group by 9.4 % (Р < 0.05), the 3rd by 9.9 % (Р < 0.05) and the 4th by 10.5 % (Р < 0.05), against the control group. With the additional consumption of the feed additive, the absolute increase in live weight of chickens in the 2nd group increases by 10.5 % (Р < 0.05), the 3rd by 11.1 % (Р < 0.05) and the 4th by 11.9 % (Р < 0.05), compared to the control value. It was found that the use of a phytobiotic additive in poultry feed increases the length of the keel in the 2nd group by 4.0 % (Р < 0.05), the 3rd by 7.1 % (Р < 0.05), compared to control peers. In addition, under the action of the phytobiotic, the pelvic width in young laying hens increases in the 2nd group by 19.5 % (Р < 0.05), the 3rd by 24.4 % (Р < 0.01) and the 4th and by 21.9 % (Р < 0.01), relative to the control group. With the additional use of the feed additive in the 3rd group of birds, the breast depth increases by 12.6 % (Р < 0.01), compared to the control group. It was established that the consumption of a phytobiotic supplement in repair young laying hens increases the weight of the carcass of the carcass in the 3rd group by 6.8 % (Р < 0.05) and in the 4th by 5.9 % (Р < 0.01), the weight of the heart in the 2nd group by 20.7 % (Р < 0.05) and the weight of the lungs in the 4th by 42.4 % (Р < 0.001), relative to the control value. Under the action of the phytobiotic, in the 4th group of birds, the weight of the left ovary increases by 4.4 % (Р < 0.05), and the weight of the protein part of the oviduct in the 3rd group increases by 85.7 % (Р < 0.05) and 4th by 78.5 % (Р < 0.05), compared to the reference indicator.Метою роботи було дослідження впливу фітобіотичної кормової добавки на живу масу, прирости та забійні показники ремонтного молодняку курок-несучок. Для досліду було відібрано 4 групи-аналоги курчат яєчної породи “Домінант” по 150 голів у кожній. Дослідні групи ремонтного молодняку додатково до основного раціону споживали досліджувану фітобіотичну добавку в різних дозах. Дослід для ремонтного молодняку курок-несучок тривав 105 діб. Встановлено, що застосування фітобіотичної добавки у годівлі ремонтного молодняку курок-несучок збільшує живу масу птиці у 2-й групі на 9,4 % (Р < 0,05), 3-й на 9,9 % (Р < 0,05) та 4-й на 10,5 % (Р < 0,05) проти контрольної групи. За додаткового споживання кормової добавки збільшується абсолютний приріст живої маси курчат у 2-й групі на 10,5 % (Р < 0,05), 3-й на 11,1 % (Р < 0,05) та 4-й на 11,9 % (Р < 0,05), порівняно з контрольним значенням. Виявлено, що за застосування фітобіотичної добавки в годівлі птиці збільшується довжина кіля у 2-й групі на 4,0 % (Р < 0,05), 3-й на 7,1 % (Р < 0,05) проти контрольних ровесників. Крім того, за дії фітобіотика ширина таза в молодняку курок-несучок підвищується у 2-й групі на 19,5 % (Р < 0,05), 3-й на 24,4 % (Р < 0,01) та 4-й на 21,9 % (Р < 0,01) порівняно з контрольною групою. За додаткового використання кормової добавки у 3-й групі птиці глибина грудей збільшується на 12,6 % (Р < 0,01) щодо контрольної групи. Встановлено, що за споживання фітобіотичної добавки у ремонтного молодняку курок-несучок збільшується маса патраної тушки у 3-й групі на 6,8 % (Р < 0,05) та 4-й на 5,9 % (Р < 0,01), маса серця у 2-й групі на 20,7 % (Р < 0,05) та маса легень у 4-й на 42,4 % (Р < 0,001) щодо контрольного значення. За дії фітобіотика у 4-й групі птиці збільшується маса лівого яєчника на 4,4 % (Р < 0,05) та підвищується маса білкової частини яйцепроводу в 3-й групі на 85,7 % (Р < 0,05) і 4-й на 78,5 % (Р < 0,05) порівняно з контрольним показником

    Якість продуктів забою відгодівельного молодняку свиней за використання у складі комбікормів борошна із яблучних вичавок

    Get PDF
    Today for zootechnical science are remain relevant issues of the rational use of non-traditional feeds in the diets of farm animals. Among the large number of non-traditional foods, apple pomace occupies a prominent place. Like the raw materials, they contain many valuable components: carbohydrates, fats, proteins, pectin substances, vitamins, acids, mineral elements and others. The inclusion of apple pomace in the diet of animals allows not only to increase their productivity and obtain a significant amount of meat and dairy products, but also to save a significant amount of grain fodder and prevent environmental pollution. The aim of scientific research was to study the quality of slaughter products of fattening young pigs for the use of apple pomace flour as a compound feed. Experimental studies were conducted on young pigs of a large white breed of French breeding. During the fattening period, the young pigs of the experimental groups were fed compound feed with different proportions of flour from apple pomace (5 %, 10 and 15 % by weight). The study of the chemical composition of the pigs' meat of the control and experimental groups did not reveal any significant difference between them. However, in the pigs' meat of the experimental groups, compared to the control group, the content of total moisture decreased by 0.4–0.6 % and the fat content by 0.1–0.5 %. In terms of protein content, the young animals of the experimental groups prevailed by 0.5–1.0 % of their peers from the control group. At the same time, there is a tendency to increase the energy and biological value of the meat of young pigs, which during the fattening period were fed apple pomace flour in the amount of 5 and 10 % by weight instead of barley grain As for the quality of adipose tissue, a slight increase in total moisture content by 0.1–0.8 % and a decrease in fat content by 0.5–1.7 % was observed in the young pigs of the experimental groups, compared to similar indicators in the control group. The results of studies of physical and chemical parameters of adipose tissue indicate some advantages of lard of young pigs of the control group. In particular, the melting temperature of pig fat in experimental groups was higher by 0.9–1.7 %, and the iodine number of fat was lower by 3.3–7.1 %, compared to the control group. Thus, the use of flour from apple pomace in the composition of compound feeds for fattening young pigs up to 15 % (by weight) will allow to save a part of expensive grain feed and thereby increase the efficiency of pork production without reducing the quality of products.Питання раціонального використання нетрадиційних кормів у раціонах сільськогосподарських тварин були і залишаються сьогодні актуальними для зоотехнічної науки. Серед великої кількості нетрадиційних кормів чільне місце займають яблучні вичавки. Як і вихідна сировина, вони містять багато цінних компонентів: вуглеводи, жири, білки, пектинові речовини, вітаміни, кислоти, мінеральні елементи та інші. Включення яблучних вичавок в раціон тварин дозволяє не тільки підвищити їхню продуктивність і одержати значну кількість м’ясної та молочної продукції, але й зекономити значну кількість зернофуражу та запобігти забрудненню навколишнього середовища. Метою наукових досліджень було вивчення якості продуктів забою відгодівельного молодняку свиней за використання у складі комбікормів борошна із яблучних вичавок. Експериментальні дослідження проводилися на молодняку свиней великої білої породи французької селекції. Упродовж періоду відгодівлі молодняку свиней дослідних груп згодовували комбікорми з різною часткою борошна із яблучних (5 %, 10 та 15 % від маси). Вивчення хімічного складу м’яса свиней контрольної та дослідних груп не виявило істотної різниці між ними. Проте у м’ясі свиней дослідних груп дещо знизився, порівняно з контрольною групою, вміст загальної вологи на 0,4–0,6 % та вміст жиру на 0,1–0,5 %. За вмістом білка молодняк дослідних груп переважав на 0,5–1,0 % своїх ровесників із контрольної групи. Водночас установлена тенденція до підвищення енергетичної та біологічної цінності м’яса молодняку свиней, якому упродовж періоду відгодівлі вводили в комбікорми замість зерна ячменю борошно із яблучних вичавок у кількості 5 та 10 % за масою. Щодо якості жирової тканини, то у молодняку свиней дослідних груп спостерігалося незначне підвищення вмісту загальної вологи на 0,1–0,8 % та зниження вмісту жиру на 0,5–1,7 % порівняно з аналогічними показниками у контрольній групі. Результати досліджень фізико-хімічних показників жирової тканини свідчать про деякі переваги жиру молодняка свиней контрольної групи. Зокрема, температура плавлення жиру свиней дослідних груп була вищою 0,9–1,7 °С, а йодне число жиру нижчим на 3,3–7,1 % порівняно з контрольною групою. Таким чином, використання борошна із яблучних вичавок у складі комбікормів для відгодівельного молодняку свиней до 15 % (за масою) дозволить зекономити частину дорогих зернових кормів і тим самим підвищити ефективність виробництва свинини без зниження якості продукції

    Ефективність використання мінеральної кормової добавки у годівлі свиней

    Get PDF
    Special attention is paid to ensuring the need for macro- and microelements during the organization of complete feeding of animals. Microelements act as an activator or inhibitor and are characterized by a wide range of effects on the body and productivity of pigs, due to the activity of enzymes, hormones and vitamins in which they are contained in a certain amount. The use of feed additives of mineral origin achieves high results in the production of livestock products. Therefore, the aim of the work was to investigate the effect of a mineral feed additive made of copper sulfate on the productivity and consumption of feed in fattening pigs. For the scientific and economic experiment, 48 heads of 78-day-old hybrid piglets were selected. They formed 4 groups of 12 heads each. The duration of the main experimental period was 72 days. The control group of pigs was fed full-ration compound feed, and the experimental groups consumed the investigated mineral feed additive in different doses in addition to the main diet. It was established that the use of a mineral feed additive in pig feeding increases live weight in the 2nd group by 5.9 % (Р ˂ 0.05), in the 3rd by 8.8 % (Р ˂ 0.01) and in the 4th -th by 10.0 % (Р ˂ 0.001), compared to control peers. With the additional use of the mineral additive, the average daily growth in the 2nd experimental group of pigs increases by 7.9 % (Р ˂ 0.05), in the 3rd by 12.5 % (Р ˂ 0.01) and in the 4th 13.9 % (Р ˂ 0.001), relative to the control. Consumption of the studied feed additive in pigs increases absolute growth in the 2nd group by 8.0 % (Р ˂ 0.001), in the 3rd by 12.6 % (Р ˂ 0.001) and in the 4th by 14.0 % (Р ˂ 0.001), relative to the reference indicator. It was found that with the additional feeding of the feed additive to fattening pigs, feed consumption per 1 kg of growth in the 2nd and 4th groups is reduced by 3.0 %, and in the 3rd by 6.0 %, against the control value.Особливу увагу під час організації повноцінної годівлі тварин приділяють забезпеченню потреби у макро - та мікроелементах. Мікроелементи виступають у ролі активатора чи інгібітора та характеризуються широким спектром дії на організм і продуктивність свиней через активність ензимів, гормонів та вітамінів, у яких вони містяться в певній кількості. За використання кормових добавок мінерального походження досягаються високі результати у виробництві тваринницької продукції. Тому метою роботи було дослідити вплив мінеральної кормової добавки з сульфату міді на продуктивність та витрати корму в свиней на відгодівлі. Для науково-господарського досліду було відібрано 48 голів гібридних поросят-аналогів 78-денного віку. З них сформували 4 групи по 12 голів у кожній. Тривалість основного дослідного періоду становила 72 доби. Контрольній групі свиней згодовували повнораціонний комбікорм, а дослідні групи додатково до основного раціону споживали досліджувану мінеральну кормову добавку у різних дозах. Встановлено, що застосування у годівлі свиней мінеральної кормової добавки збільшує живу масу в 2-й групі на 5,9 % (Р ˂ 0,05), у 3-й на 8,8 % (Р ˂ 0,01) та у 4-й на 10,0 % (Р ˂ 0,001) порівняно з контрольними ровесниками. За додаткового використання мінеральної добавки збільшується середньодобовий приріст у 2-й дослідній групі свиней на 7,9 % (Р ˂ 0,05), у 3-й на 12,5 % (Р ˂ 0,01) та у 4-й на 13,9 % (Р ˂ 0,001) щодо контролю. За споживання досліджуваної кормової добавки у свиней підвищується абсолютний приріст у 2-й групі на 8,0 % (Р ˂ 0,001), у 3-й на 12,6 % (Р ˂ 0,001) та у 4-й на 14,0 % (Р ˂ 0,001) порівняно з контрольним показником. Виявлено, що за додаткового згодовування кормової добавки свиням на відгодівлі знижуються витрати корму на 1 кг приросту в 2-й та 4-й групі на 3,0 %, а у 3-й на 6,0 % проти контрольного значення

    Характеристика технології виробництва пшеничного хліба з органічними кислотами

    Get PDF
    Bread is one of the most important and basic food products consumed by people all over the world. The aging of wheat bread is a natural process that shortens its storage and sale periods and occurs under the influence of several factors, in particular due to the development of technically harmful microorganisms. Therefore, in the bakery industry, safe chemical preparations are widely used, which can inhibit the occurrence of microbiological defects and thus prolong the freshness of bread throughout the entire storage period. The aim of the work was to investigate the influence of organic acids on the microbiological, physicochemical and technological indicators of wheat bread. For the study, generally recognized microbiological and physicochemical methods were used to determine the quality indicators of raw materials and finished bakery products. It was found that flour of the highest and first grades, as the main raw material for the production of bread, always contains spore-forming bacteria, which, if the production technology and the temperature-humidity regime of storage are not followed, can be the cause of potato disease of bread. It was established that the addition of organic acids to flour during the production of wheat bread, on average, increases the titrated acidity of the finished product by 1 degree. According to physico-chemical parameters (moisture, porosity), the test samples of bread did not differ significantly, compared to the control sample, and these values were within the normative value. At the same time, the fragility of the test samples was, on average, 1.4 times lower than in the control bread.This indicates that products containing organic acids will be less likely to go rancid and have better organoleptic properties during storage. During the organoleptic evaluation of the test samples of bread, it was established that all of them met the satisfactory requirements for the main parameters, such as appearance, color and consistency, that is, they did not differ from the control sample. Therefore, the combination of organic acids and the creation of acidifying preparations for wheat dough will improve the quality of finished products and their shelf life.Хліб – один з найважливіших і основних продуктів харчування, які споживають люди в усьому світі. Черствіння пшеничного хліба – природний процес, який зменшує терміни його зберігання й реалізацію та відбувається під впливом декількох чинників, зокрема через розвиток технічно-шкідливих мікроорганізмів. Тому у хлібопекарській промисловості широкого застосування набувають хімічні безпечні препарати, які дозволяють пригальмувати виникнення мікробіологічних вад і тим самим забепечити свіжість хліба протягом усього терміну зберігання. Метою роботи було дослідити вплив органічних кислот на мікробіологічні, фізико-хімічні та технологічні показники пшеничного хліба. Для дослідження використано загальновизнані мікробіологічні та фізико-хімічні методи для визначення показників якості сировини й готових хлібопекарських виробів. Виявлено, що  борошно вищого і першого ґатунків як основна сировина для виготовлення хліба завжди містить спороутворюючі бактерії, які при недотриманні технології виробництва і температурно-воложистого режиму зберігання можуть бути причиною картопляної хвороби хліба. Встановлено, що додавання органічних кислот до борошна під час виробництва пшеничного хліба в середньому підвищує титровану кислотність готового виробу на 1 град. За фізико-хімічними показниками (вологість, пористість) дослідні зразки хліба суттєво не відрізнявся проти контрольного зразка і дані величини були в межах нормативного значення. Водночас крихкуватість дослідних зразків була в середньому на 1,4 раза менша, ніж у хлібі-контролі. Це вказує на те, що вироби з вмістом органічних кислот менше будуть піддаватися черствінню та матимуть кращі органолептичні властивості під час зберігання. Під час проведення органолептичної оцінки дослідних зразків хліба встановлено, що всі вони відповідали вимогам за основними параметрами, такими як зовнішній вигляд, колір і консистенція, тобто не відрізнялися від контрольного зразка. Отже, поєднання органічних кислот між собою та створення препаратів-підкислювачів для пшеничного тіста дозволить підвищити якість готових виробів та термін їх зберігання

    ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ МОДЕЛЮВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ У НЕОЛІМПІЙСЬКИХ ВИДАХ ЄДИНОБОРСТВ

    Get PDF
    Актуальність. В сучасній концепції системи підготовки спортсменів [1, 2] велика увага приділяється її складовим – моделюванню їх підготовленості та прогнозуванню інтегральної підготовки на різні етапи тренувального процесу. Ряд дослідників Мочернюк В. Б.,Семенів Б. С., Мартин В. Д. говорять про необхідність створення моделей тих станів спортсменів, які потрібно досягнути, а також моделей тренувальних дій, що ведуть спортсменів до цих цільових станів. Найбільше значення необхідно придавати інтегральним моделям, які мають риси подібності з множиною морфологічних і функціональних ознак в їх ієрархічній підпорядкованості, що відображає рівень розвитку і регулювання параметрів специфічних функціональних якостей і технічних здібностей [2, 3, 5]. На думку В. М. Платонова згідно якої ефективність усереднених модельних характеристик буде достатня тільки при підготовці юних спортсменів, а також дорослих невисокого рівня спортивної кваліфікації. Для спортсменів, які показують результати на рівні майстра спорту міжнародного класу і вище, необхідна розробка індивідуальних моделей підготовленості [1]. В її основу, поряд з вивченням і використанням даних, які відображають можливості видатних спортсменів, повинні бути покладені дослідження динаміки показників кожного перспективного спортсмена: його задатків, адаптаційних можливостей, закономірностей становлення різних складових майстерності. У неолімпійських видах єдиноборств подібні дослідження практично відсутні, що підтверджує  актуальність вирішення обраної проблеми. Мета дослідження-вивчення стану проблеми моделювання та прогнозування інтегральної підготовленості спортсменів у неолімпійських  видах єдиноборств. Завдання дослідження:1.Вивчити стан проблеми моделювання та прогнозування у неолімпійських видах  єдиноборств. 2. Визначити методологію дослідження. Методи дослідження: 1.Вивчення та аналіз наукової, науково-методичної літератури та електронних інтернетресурсів; 2.Опитування; 3.Педагогічні спостереження. Результати дослідження та їх обговорення. В.М. Платонов показав, що саме в розробці індивідуальних моделей видатних атлетів криються великі резерви управління тренувальним процесом і покращення його якості [1]. Управління тренувальним процесом спортсменів у неолімпйських видах єдиноборств на основі використання модельних характеристик є новою і поки-що не вивченою проблемою. “Модель спортсмена” не виключає досягнення одинакового результату спортсменами з абсолютно різними характеристиками. Модельні характеристики найсильніших спортсменів складають на сьогоднішній день основу комплексного контролю в спорті [1, 3]. Розрізняють три групи модельних характеристик (рис. 1.): - характеристики змагальної діяльності; характеристики основних сторін підготовленості; характеристики функціональних систем організму. Модельні характеристики спортивної підготовленості повинні відповідати рівню певних сторін змагальної діяльності необхідних для досягнення прогнозованого спортивного результату. Відхилення тієї чи іншої характеристики змагальної діяльності конкретного спортсмена від “модельного” рівня підготовленості повинно в кожному випадку бути предметом дослідження вибору тих чи інших засобів тренування, комплексу цих засобів, вибірково спрямованих на розвиток відстаючих сторін майстерності спортсмена. При розробці модельних характеристик повинні бути визначені діапазони комплексних можливостей людського організму в кількісних одиницях, а також резервні можливості організму спортсмена, лімітуючі фактори і слабкі ланки. Спортивна підготовленість спортсменів має такі чотири відносно самостійні сторони: фізичну, технічну, тактичну, психічну. Їх правильна оцінка упорядковує уявлення про складники спортивної майстерності, дає змогу певною мірою систематизувати засоби і методи їх вдосконалення,  обрати систему контролю і управління процесом спортивного вдосконалення. Разом з тим в тренувальній, а особливо в змагальній, діяльності жодна з цих сторін не проявляється ізольовано. Вони об'еднуютья у складний комплекс, а взаємозв'язок і взаємодія обумовлюється закономірностями формування функціональних систем організму спортсмена, націлених на кінцевий результат. Рівень прояву рухових якостей, наприклад витривалості, тісно пов'язаний з ефективністю техніки, психічною стійкістю для подолання втоми, вмінням реалізовувати раціональну тактичну схему змагальної боротьби в складних умовах. В свою чергу, тактична підготовленість пов'язана із здатністю спортсмена сприймати і оперативно переробляти інформацію, вмінням скласти раціональний тактичний план і знайти ефективні шляхи вирішення рухових завдань в залежності від ситуації, яка склалася, а це теж визначає рівень технічної майстерності, фізичної підготовленості, сміливості, рішучості, цілеспрямованості. Висновки: 1.Теоретично доведено, що для якісного управління підготовкою кваліфікованих  спортсменів-борців необхідно мати дані про їх рівень підготовленості  (модельних характеристик СФП, психологічної, технічної та ін.) з допомогою яких створюється модель стану спортсменів, а також моделей тренувальних дій, що ведуть спортсмена до цих цільових станів.2.Застосування математичних моделей в спортивній практиці з боротьби дозволить: а) поєднати та систематизувати різнобічні дані про об'єкт, що досліджується (спортсмен); б) використовувати математичний метод для складання прогнозу, коли проведення експерименту в силу обставин неможливо; в)  створити моделі систем організму, моделі впливів, які управляють, моделі змінення стану систем на визначені впливи, моделі взаємодії систем та ін

    Клінічні ознаки пододерматитів кролів та сезонна динаміка їх розвитку

    Get PDF
    The article describes studies of clinical signs of pododermatitis in rabbits. The work was carried out in 2023 in private farms of the Poltava region. A marked visual-analog scale was used to assess the clinical condition, according to Drescher and Schlender-Böbbis (1996). This scale predicted the presence of lesions, which was evaluated by the corresponding points. Their number was correlated with the degree of damage: 0 points (healthy paw without signs of damage, the amount of wool corresponds to the norm). One point is reddened skin and the presence of hypotrichosis or alopecia. Two points – low-grade hyperkeratosis combined with hypotrichosis (alopecia). Three points – moderately pronounced hyperkeratosis, combined with alopecia (exfoliation (exfoliation) of the surface layers of the epidermis in the form of large scales, formed in the disruption of the normal processes of keratonization). Four points – hyperkeratosis combined with alopecia; simultaneously, scabs formed due to the release of serous wound secretions and the beginning of ulcer formation were detected. Five points: hyperkeratosis with alopecia, scabs formed due to the release of bloody secretions from wounds and ulcers. Six points – hyperkeratosis with alopecia, deep ulcers, combined with degenerative changes in the surrounding tissues, crusts formed as a result of bloody secretions from wounds. According to the study results, the dynamics of the development of pododermatitis in farms with the same maintenance conditions are similar. According to the localization of pododermatitis, three forms of damage were identified on the hind paws – heel, middle of the metatarsal and pads (plantar, toes), and one on the front paws – plantar pads, mostly metatarsal. After the increase in the number of livestock in the spring, a simultaneous increase in the incidence rate of pododermatitis was recorded. At this time, the factors contributing to the development of the disease began to act simultaneously. The most significant of which is an increase in the temperature of the external environment and the introduction of fresh grass mass into the diet, which leads to increased humidity of the litter. Assessment of damage to the skin of the sole during this period indicates the initial stages of the disease in most animals. The number of patients with pododermatitis ranged from 17.0 % to 27.9 %. Shallow damage to the skin of the soles, measured in 1–3 points, was found in rabbits of the studied farms in the range of 67–89 %. In the summer, the percentage of rabbit pododermatitis patients in all farms increased to 24.4–43.6 %. Most of the damage to the skin of the soles of the hind paws was estimated at 4–6 points. These indicators were placed in the range of 79–93 %. In autumn, sick animals decreased to 15.4–19.0 %. Most of the sick animals were characterized by 4–6 points lesions according to the scale of Drescher and Schlender-Böbbis (1996). In farms, the percentage of such animals ranged from 83 to 100 %. It was established that animals with mild damage (an initial form with a score of 1–3 points on the scale of Drescher and Schlender-Böbbis (1996) had no abnormalities in their clinical condition. The body temperature of such rabbits was within normal limits. Appetite was not reduced compared to healthy animals. Depression of the general condition or other deviations from the norm were not noted in any sick animal. The appetite was reduced in rabbits with severe damage (which had a rating of 4–6 points). Anxiety was noticeable during feeding. The rabbits constantly jumped from place to place, shaking their damaged paws. Some animals (up to 10 % in different farms) had pronounced depression. 3–5 % of this group showed an increase in temperature by 1–2 °C above the norm.У статті описані дослідження клінічних ознак за пододерматиту кролів. Робота виконувалася у 2023 році в приватних господарствах Полтавської області. Для оцінки клінічного стану використовувалася чітка візуально-аналогова шкала відповідно до Drescher і Schlender-Böbbis (1996). Дана шкала передбачала наявність уражень, що оцінювалася відповідними балами. Їх кількість корелювала зі ступенем ураження: 0 балів (здорова лапа без ознак уражень, кількість шерсті відповідає нормі). Один бал – почервоніла шкіра, наявність гіпотрихозу чи алопецій. Два бали – наявність гіперкератозу низького ступеня, що поєднані з гіпотрихозом (алопецією). Три бали – гіперкератоз добре виражений, середнього ступеня, поєднувався з алопецією (відшаруванням, злущуванням поверхневих шарів епідермісу у вигляді крупних лусок, що утворилися в процесі порушення нормальних процесів кератонізації). Чотири бали – гіперкератоз що поєднувався з алопецією; при цьому виявляли струпи, утворені внаслідок виділення серозного ранового секрету, та початок утворення виразки. П’ять балів: гіперкератоз з алопецією, струпи утворені внаслідок виділення кров’янистих виділень із ран та виразок. Шість балів – гіперкератоз з алопецією, виразки глибокі, поєднувалися з дегенеративними змінами навколишніх тканин; кірки утворені внаслідок кров’янистих виділень із ран. Згідно з результатами дослідження встановлено, що динаміка розвитку пододерматитів у господарствах з однаковими умовами утримання була подібною. За локалізацією пододерматиту виділили три форми пошкоджень на задніх лапках – п’ятка, середина плесни та подушечки (плеснові, пальцеві) та одну на передніх лапках – підошовні подушечки, здебільшого п’ясткові. Після збільшення кількості поголів’я навесні реєстрували одночасне підвищення і відсоток захворюваності на пододерматити. Саме в цей час починали одночасно діяти фактори, що сприяли розвитку захворювання. Найбільш суттєві з них – це підвищення температури зовнішнього середовища та введення у раціон свіжої трав’яної маси, що призводило до підвищеної вологості підстилки. Оцінка пошкоджень шкіри підошви у цей період вказувала на початкові стадії захворювання у більшості тварин. Кількість хворих на пододерматити коливалася в діапазоні 17,0–27,9 %. Неглибокі ушкодження шкіри підошви, що вимірювалися в 1–3 бали, виявлялися у кролів досліджуваних господарств у межах 67–89 %. Влітку відсоток хворих на пододерматити кролів в усіх господарствах підвищився і перебував у межах 24,4–43,6 %. Більшість пошкоджень шкіри підошви задніх лап оцінювалися у 4–6 балів. Дані показники розміщувалися в діапазоні 79–93 %. Восени кількість хворих тварин зменшувалася і становила 15,4–19,0 %. Більшість хворих тварин при цьому характеризувалися ураженнями 4–6 балів за шкалою Drescher і Schlender-Böbbis (1996). У господарствах відсоток таких тварин коливався у межах 83–100 %. Встановлено, що тварини з легким ступенем ураження (початковою формою що мала оцінку в 1–3), відхилень у клінічному стані не мали. Температура тіла таких кролів перебувала в межах норми. Апетит не був знижений порівняно зі здоровими тваринами. У жодної хворої тварини не виявляли пригнічення загального стану чи інших відхилень від норми. У кролів із важким ступенем ураження (що мала оцінку в 4–6 балів) апетит був знижений. Під час вживання кормів була помітна тривожність. Кролі постійно стрибали з місця на місце, трясли лапками, що мали пошкодження. Деякі тварини (до 10 % у різних господарствах) мали виражене пригнічення. У 3–5 % з цієї групи виявляли підвищення температури на 1–2 °С вище за норму

    Дослідження специфічної токсичності аналгетичного засобу для диких копитних тварин на основі мелоксикаму

    Get PDF
    Laboratory studies were conducted to determine the subacute toxicity of the veterinary drug Loksidev on white rats and dogs. The meloxicam-based Loxidev drug is used for diseases of the European doe animal treatment system for non-infectious diseases of the musculoskeletal system (acute aseptic myositis to reduce the symptoms of lameness and inflammation), as well as for diseases of the respiratory organs (in case of appropriate antibiotic therapy). Red deer: treatment of animals for non-infectious diseases of the musculoskeletal system (arthritis of the metatarsal joint to reduce symptoms of lameness and inflammation). When administered subcutaneously to rats, the drug Loxidev (for injections), under the conditions of a subacute toxicological experiment, in doses of 0.03; 0.15 and 0.3 ml/kg of body weight, does not cause hemo-, hepato- and nephrotoxic effects on the body of laboratory animals. The exception was the tendency to decrease the concentration of total hemoglobin and the hematocrit indicator, as well as a probable decrease (P < 0.05) in the number of erythrocytes and leukocytes by 6.5 and 7.2 %, respectively, relative to the control in the blood and an increase (P < 0.05) enzymatic activity of ALT and AST and concentration of urea in blood serum of rats, after three days of administration of the drug, at a dose of 0.30 mg/kg of body weight by 11.8; 11.0 and 10.3 %, respectively. However, after 7 days, after stopping the administration of the drug, these indicators probably did not differ from the control. Subcutaneous administration of the drug Loxidev (for injections) to dogs in doses of 0.03; 0.15 and 0.3 ml/kg of body weight for 3 days generally does not affect the clinical and biochemical parameters of the blood and does not cause hepatotoxic and nephrotoxic effects on the animal body, under the conditions of a subacute toxicological experiment. The exception was the tendency to decrease the concentration of total hemoglobin, the hematocrit index and the number of erythrocytes, as well as a probable decrease (P < 0.05) in the number of leukocytes by 6.6 %, respectively, relative to the control in the blood and an increase (P < 0.05) in enzymatic activity ALT and AST and the concentration of urea in the blood serum of dogs, after three days of administration of the drug at a dose of 0.30 mg/kg of body weight by 19.4; 19.3 and 14.5 %, respectively, but 7 days after stopping the administration of the drug, these indicators probably did not differ from the control. Further studies will be the next stage of pre-registration tests aimed at studying the irritant effect, allergenic properties of “Loksidev”, which is mandatory material of the “Safety and residue studies” section of the dossier for this veterinary drug.Проведено лабораторні дослідження з визначення підгострої токсичності ветеринарного препарату Локсидев на білих щурах і собаках. Препарат Локсидев на основі мелоксикаму застосовують при захворюваннях лані європейської лікування тварин за неінфекційних захворювань опорно-рухового апарату (гострі асептичні міозити для зменшення симптомів кульгавості та запалення), а також при захворюваннях органів дихання (в разі проведення відповідної антибіотикотерапії). Олені благородні: лікування тварин за неінфекційних захворювань опорно-рухового апарату (артрит заплесново-плеснового суглоба для зменшення симптомів кульгавості та запалення). При підшкірному введенні щурам препарат Локсидев (для ін’єкцій), за умов підгострого токсикологічного експерименту в дозах 0,03; 0,15 і 0,3 мл/кг маси тіла, не спричинює гемо-, гепато- та нефротоксичної дії на організм лабораторних тварин. Виняток становили тенденції до зниження концентрації загального гемоглобіну і показника гематокриту, а також вірогідне зниження (Р < 0,05) кількості еритроцитів і лейкоцитів на 6,5 і 7,2 % відповідно, відносно контролю в крові та підвищення (Р < 0,05) ензиматичної активності АЛТ і АСТ та концентрації сечовини в сироватці крові щурів, після трьох діб введення препарату, у дозі 0,30 мг/кг маси тіла на 11,8; 11,0 і 10,3 % відповідно. Проте через 7 діб, після припинення введення препарату, дані показники вірогідно не відрізнялися від контролю. Підшкірне введення собакам препарату Локсидев (для ін’єкцій) у дозах 0,03; 0,15 і 0,3 мл/кг маси тіла протягом 3-х діб у цілому не впливає на клініко-біохімічні показники крові та не спричинює гепато- та нефротоксичної дії на організм тварин, за умов підгострого токсикологічного експерименту. Виняток становили тенденції до зниження концентрації загального гемоглобіну, показника гематокриту і кількості еритроцитів, а також вірогідне зниження (Р < 0,05) кількості лейкоцитів на 6,6 % відповідно, відносно контролю в крові та підвищення (Р < 0,05) ензиматичної активності АЛТ і АСТ та концентрації сечовини в сироватці крові собак, після трьох діб введення препарату у дозі 0,30 мг/кг маси тіла на 19,4; 19,3 і 14,5 % відповідно, проте через 7 діб після припинення введення препарату дані показники вірогідно не відрізнялися від контролю. Подальші дослідження будуть черговим етапом передреєстраційних випробувань, спрямованих на вивчення подразнювальної дії, алергенних властивостей “Локсидев”, що є обов’язковим матеріалом розділу “Дослідження щодо безпеки і залишків” досьє на даний ветеринарний препарат

    3,302

    full texts

    3,672

    metadata records
    Updated in last 30 days.
    Scientific Messenger of Lviv University of Veterinary Medicine and Biotechnology / Науковий вісник ЛНУ ветеринарної медицини та біотехнологій
    Access Repository Dashboard
    Do you manage Open Research Online? Become a CORE Member to access insider analytics, issue reports and manage access to outputs from your repository in the CORE Repository Dashboard! 👇