Scientific Messenger of Lviv University of Veterinary Medicine and Biotechnology / Науковий вісник ЛНУ ветеринарної медицини та біотехнологій
Not a member yet
3672 research outputs found
Sort by
Вплив стресових факторів на метаболізм у коней з інсулінорезистентністю
Get PDFHorses have unique adaptive mechanisms for maintaining a stable metabolism under physical or stressful conditions. However, stress factors have a significant impact on metabolism in horses, especially in animals with insulin resistance. The aim of our research was to determine the effect of stress factors on the main metabolic parameters in horses with insulin resistance. The studies were conducted on twenty horses, 10 of which formed the control group and 10 – the experimental group with signs of obesity. Serum glucose concentration, insulin, cortisol, triglycerides, cholesterol, lactate and electrolytes (sodium and potassium) were measured. Urine levels of ketone bodies, ammonia and creatinine were measured. It was found that stress causes serious metabolic changes in obese horses, including hyperglycaemia, hyperinsulinaemia, activation of lipolysis and anaerobic metabolism in the blood serum, and an increase in ketone bodies, ammonia levels and creatinine concentration in the urine confirm the need to control metabolic changes in animals with insulin resistance, especially under stressful conditions.Коні мають унікальні адаптаційні механізми для утримання стабільного метаболізму в умовах фізичних або стресових навантажень. Проте стресові фактори мають значний вплив на метаболізм у коней, особливо у тварин з інсулінорезистентністю. Метою наших досліджень було встановлення впливу стресових факторів на основні показників метаболізму у коней з інсулінорезистентністю. Дослідження були проведені на двадцяти конях, 10 з яких склали контрольну групу, а 10 – дослідну з ознаками ожиріння. У сироватці крові визначали концентрацію глюкози, рівень інсуліну, кортизолу, тригліцеридів, холестерину, лактату та електролітів (Натрій та Калій). В сечі визначали рівень кетонових тіл, аміаку та креатиніну. Встановлено, що стрес викликає серйозні метаболічні зміни у коней із ожирінням, включаючи гіперглікемію, гіперінсулінемію, активацію ліполізу та анаеробного метаболізму в сироватці крові, а підвищення кетонових тіл, рівня аміаку та концентрації креатиніну в сечі підтверджують необхідність контролю метаболічних змін у тварин з інсулінорезистентністю, особливо в умовах стресових навантажень
Оцінка методики кількісного визначення сої лінії MON 89788 методом ПЛР-РЧ
Get PDFThe method for quantitative determination of soybean line MON 89788 by polymerase chain reaction was evaluated in accordance with European standards and norms. Intra-laboratory studies were conducted in accordance with the acceptance criteria and performance requirements described in the documents of the European GMO Laboratory Network. The efficiency of the test system was assessed by such characteristics as amplification efficiency and linearity, reproducibility (intra-laboratory precision), analytical sensitivity of the test system, accuracy and convergence. As a result of the studies, a high level of amplification efficiency was established, the slope angle was between – 3.43 and – 3.52, and the calculated efficiency values were 95.1 and 92.2 %. A clear linear dependence of the Сt values of the studied samples on the logarithm of the initial concentration of soybean line MON 89788 was also established, and the correlation coefficient R² was more than 0.99. To assess reproducibility, a comparison was made between the calculated coefficient of variation (% CV) of Ct values for the MON89788 transformation event and the acceptable coefficient of variation value for the method (% CVv), and satisfactory reproducibility of the results of MON89788 quantification on the MA6000 instrument was established. Analyzing the results of all studies studied during verification, it can be concluded that the use of the PCR-RT method using the Biocore® GMO-quantity test system kit Soy MON 89788 is suitable and effective for the quantitative determination of GM soybean MON 89788. The obtained verification parameters comply with EU standards, which makes it possible to apply the specified method in laboratory practice.Проведено оцінку методики кількісного визначення сої лінії MON 89788 методом полімеразно ланцюгової реакції згідно з європейськими стандартами та нормами. Внутрішньолабораторні дослідження проводили відповідно до критеріїв прийнятності та вимог ефективності, описаних у документах Європейської мережі лабораторій по ГМО. Оцінювання ефективності роботи тест-системи здійснювали за такими характеристиками як, ефективність та лінійність ампліфікації, відтворюваність (внутрішньолабораторна прецизійність), аналітична чутливість тест-системи, правильність та збіжність. В результаті проведених досліджень було встановлено високий рівень ефективності ампліфікації, кут нахилу знаходився в межах – 3,43 та – 3,52, а розраховані значення ефективності становили 95,1 та 92,2 %. Також було встановлено чітку лінійну залежність значень Сt досліджуваних зразків від логарифму початкової концентрації сої лінії MON 89788, коефіцієнт кореляції R2 становив більше 0,99. Для оцінки відтворюваності було проведено порівняння розрахованого коефіцієнта варіації (% CV) значень Ct для трансформаційної події MON89788 з прийнятним значенням коефіцієнта варіації для методу (% CVv) та встановлено задовільну відтворюваність результатів кількісного визначення MON89788 на приладі МА6000. Аналізуючи отримані результати усіх досліджень, які вивчали під час верифікації, можна зробити висновок, що використання методу ПЛР-РЧ з використання набору тест системи «Віосоге® ГМО-кількість» Соя MON 89788, є придатним та ефективним для кількісного визначення ГМ сої MON 89788. Отримані параметри верифікації відповідають стандартам ЄС що дає змогу застосовувати зазначену методику в практиці лабораторії
Аналіз годівлі собак породи німецька вівчарка з використанням БАРФ для профілактики закрепів (в умовах Кінологічного навчального центру Державної прикордонної служби України у м. Великі Мости Львівської області)
Get PDFThe materials of the publication analyze the effect of feeding German Shepherd dogs using BARF for the prevention of constipation, as well as the health and performance of experimental service dogs in the conditions of the Canine Training Center of the State Border Guard Service of Ukraine, located in the city of Velyki Mosty, Lviv region. The feeding ration of service dogs adopted at the KNC of the State Border Guard Service of Ukraine generally meets the needs of young German Shepherds and provides a sufficient level of energy, proteins, vitamins and minerals for normal growth, development and service loads of dogs. Their live weight increased by 4.1 kg, height at the withers by 3.2 cm. The animals of the experimental group that received the experimental diet increased their live weight by 5.1 kg and their height at the withers by 4.2 cm, which indicates that the proposed feeding of dogs using BARF is a better diet for the health of animals and their productive qualities than that accepted at the Canine Training Center of the State Border Guard Service of Ukraine. BARF (Bones And Raw Food diet or Biologically Appropriate Raw Food diet) is a dog nutrition system based on raw natural products. That is, BARF stands for “biologically appropriate raw food”. That is, it is natural food for dogs and cats that corresponds to their natural way of consumption. BARF diets are based on the recommendations of FEDIAF (European Pet Food) – the European Guide to Animal Nutrition and Responsible Animal Care – the main book of feed ration recipes. All leading companies produce BARF food lines and offer them to pet owners. BARF also does not involve heat treatment of products – all rations consist exclusively of raw, fresh and frozen products. In particular, food does not require further heat treatment – to feed the animal, it is enough to defrost the food package. Heat-treated products lose useful and nutritious elements; At the same time, the body of carnivorous animals (dogs and cats) is not designed to digest heat-treated products, so the level of digestibility of boiled, baked, etc. dishes will be significantly lower. BARF or raw feeding is becoming increasingly popular among dog lovers in Canada and Germany. BARF is a complete product containing raw meat, fresh vegetables, fruits and additives such as oils and herbs.У матеріалах публікації проаналізовано вплив годівлі собак породи німецька вівчарка з використанням BARF для профілактики закрепів, а також здоров’я та працездатність піддослідних службових собак в умовах Кінологічного навчального центру Державної прикордонної служби України, що у м. Великі Мости Львівської області. Прийнятий у КНЦ ДПСУ раціон годівлі службових собак загалом відповідає потребам молодняку німецьких вівчарок та забезпечує достатній рівень енергії, білків, вітамінів та мінеральних речовин для нормального росту, розвитку та службових навантажень собак. Їхня жива маса збільшилася на 4,1 кг, висота в загривку на 3,2 см. Тварини дослідної групи, які отримували дослідний раціон, збільшили живу масу на 5,1 кг, а висоту в загривку на 4,2 см, що свідчить про те, що пропонована годівля собак з використанням БАРФ є кращою годівлею для здоров’я тварин та їх продуктивних якостей, ніж прийнятна у Кінологічному навчальному центрі Державної прикордонної служби України. BARF (Bones And Raw Food diet або Biologically Appropriate Raw Food diet) – це система харчування собак, заснована на сирих натуральних продуктах. BARF означає “біологічно відповідну сиру їжу”. Тобто це натуральна їжа для собак та котів, яка відповідає їхньому природному способу споживання. Раціони BARF засновані на рекомендаціях FEDIAF (European Pet Food) – Європейського керівництва з харчування тварин та відповідального поводження з тваринами – основної книги рецептів кормових раціонів. Всі провідні компанії випускають лінійки кормів BARF та пропонують їх власникам домашніх тварин. BARF також не передбачає термічну обробку продуктів — усі раціони складаються виключно із сирих, свіжих та заморожених продуктів. Зокрема, корм не потребує подальшої термічної обробки – щоб нагодувати тварину, достатньо розморозити пакет із кормом. Термооброблені продукти втрачають корисні та поживні елементи; водночас організм м’ясоїдних тварин (собак і кішок) не розрахований на перетравлення термічно оброблених продуктів, тому рівень засвоюваності варених, запечених тощо страв буде істотно нижчим. BARF або сире годування стає все більш популярним серед любителів собак у Канаді та Німеччині. BARF – це повноцінний продукт, що містить сире м’ясо, свіжі овочі, фрукти та добавки, такі як олії та трави. Для того щоб тварини жили здоровим та щасливим життям, ми можемо годувати їх природним та відповідним виду способом. Ми можемо зробити це якнайкраще з BARF. Сире годування – основа раціону собак та кішок. Сире м’ясо BARF із магазинів BARF та постачальників кормів містить необхідні поживні речовини у їхній природній формі, складність якої неможливо відтворити штучно
Хімічний та мінеральний склад пантів і кісток благородних оленів (Cervus elaphus) вирощених в умовах Волині
Get PDFThis article presents the results of studies on the content of major minerals in antlers and selected bones (cranial, costal) of the skeleton of red deer (Cervus elaphus). The chemical and macroelement composition was determined in the antlers of male deer from three populations (English, Hungarian, and Latvian crossbreed), which were reared at the specialized farm “Amila” in Volyn. For the study, the first antlers of young deer (aged 1–2 years) and ossified antler beams of males aged 6–7 years were examined. For comparison, similar analyses were conducted on available biomaterial from deer maintained in an enclosure with extensive grazing areas (over 2000 ha). The study revealed that the chemical composition of deer bones varied depending on rearing conditions. The proportion of organic matter in the cranial bone of animals kept on the farm tended to be higher than that of deer maintained under semi-free conditions. In the costal bone, the concentration of organic substances was greater than in enclosure-reared deer. The lowest moisture content was observed in cranial bone. The fat content in the first antlers of young deer of the English population was 45.9 % higher compared to Latvian crossbreed animals. Regarding crude protein levels in antlers, Hungarian and Latvian crossbreed deer showed higher values, while the English population exhibited the highest ash content. When comparing the chemical composition of antlers between young and older males, it was found that fat levels in the antler tissue of 1–2-year-old English and Hungarian deer were higher than in 6–7-year-old males by 17.4 % and 45.6 %, respectively. Young Latvian crossbreed deer demonstrated a 5.6 % higher level of total ash. The weight of antlers, as well as the concentration of certain minerals, showed considerable variation among individuals and was largely influenced by age and living conditions. The total weight of antlers in 6–7-year-old animals (English population) kept under semi-free enclosure conditions averaged 4260 g, which was 194 g (4.7 %) more than in farm-reared animals. The heaviest antlers were observed in Latvian crossbreed deer, while the lightest were found in males of the Hungarian population. It was established that the concentration of calcium and phosphorus ions in ossified antlers of 6–7-year-old deer ranged from 160.4 to 180.7 g/kg and from 76.7 to 80.84 g/kg of wet weight, respectively. Both calcium and phosphorus levels were the highest in Latvian crossbreed deer and the lowest in the Hungarian population. The weight of the first antlers of young male deer ranged from 588.4 to 644.6 g. It was confirmed that the content of calcium and phosphorus in antlers decreased with age. Their concentrations in the antlers of 1–2-year-old males were 31.4 % and 37.6 % higher, respectively, compared to ossified antlers of 6–7-year-old males. In addition, the concentrations of other studied elements, particularly Mg, Na, and S, decreased with age, whereas potassium (K) increased. The calcium ion content in ossified antlers was higher than in cranial bone, while phosphorus was lower. The levels of other analyzed minerals (Mg, Na, K, S) were relatively similar.У статті подано результати досліджень вмісту основних мінералів у пантах та окремих кістках (черепна, реберна) скелету оленя благородного (Cervus elaphus). Хімічний та макроелементний склад визначено в рогах самців-оленів трьох популяцій (англійська, угорська і латвійський кросбрід), що вирощувались в умовах спеціалізованої ферми “Аміла” на Волині. Для дослідження використано перші панти молодих оленів (вік 1–2 роки) й окостенілі рогові відростки самців 6–7-річного віку. Для порівняння проведено аналогічні дослідження наявного біоматеріалу від оленів, які утримувалися у вольєрі зі значними площами вигулу (понад 2000 га). У процесі досліджень встановлено, що хімічний склад кісток скелету оленів, за різних умов проживання, дещо різнився. Вміст органічної складової в черепній кістці тварин, які утримувались в умовах ферми був тенденційно вищим, ніж в оленів за напіввільного вирощування. У реберній кістці концентрація органічних речовин була більшою, ніж в оленів вольєру. Найнижчий вміст вологи відзначено в кістці черепа. Рівень жирової компоненти в перших рогах молодих оленів англійської популяції був на 45,9 % вищим, ніж у тварин латвійського кросбріду. За рівнем сирого протеїну в пантах перевагу мали олені угорської популяції та латвійського кросбріду, а за вмістом загальної золи – тварини англійської популяції. За порівняння хімічного складу пантів молодих самців і тварин у старшому віці було з’ясовано, що вміст жиру в роговій тканині 1–2-річних оленів англійської й угорської популяції був вищим порівняно з тваринами 6–7-річного віку на 17,4 і 45,6 %. У молодих оленів латвійського кросбріду встановлено більший на 5,6 % рівень золи загальної. Вага рогів, як і вміст окремих досліджуваних мінералів, мали суттєві відхилення в окремих індивідуумів і залежали, більшою мірою, від віку оленів та умов проживання. Загальна вага пантів тварин 6–7-річного віку (англійська популяція), що утримувалися в напіввільних умовах вольєра знаходилась у межах 4260 г, що було на 194 г або 4,7 % більше, ніж у тварин фермерського господарства. Найважчими, за масою, були рогові відростки оленів латвійського кросбріду, а найлегші – у самців угорської популяції. Встановлено, що концентрація іонів Са і Р в окостенілих пантах 6–7-річних оленів коливалась в межах 160,4–180,7 г/кг та 76,7–80,84 г/кг сирої маси відповідно. При цьому і за Са, і за Р найвищою вона була в оленів латвійського кросбріду, а найнижчою – у тварин угорської популяції. Вага перших рогів молодих самців оленів коливалася в межах 588,4-644,6 г. Підтверджено, що вміст Са і Р в пантах оленів з віком зменшувався. Концентрація останніх в рогах самців-оленів 1–2-річного віку була на 31,4 і 37,6 % більшою, ніж в окостенілих рогах самців 6–7-річного віку. Крім того, встановлено, що концентрація інших досліджуваних елементів, зокрема Mg, Na і S з віком зменшувалась, а К ‒ навпаки – зростала. Уміст іонів Са в окостенілих рогах оленів був більшим, ніж в кістці черепа, а Р – навпаки, меншим. Рівень інших досліджуваних мінералів (Mg, Na, K, S) був відносно подібним
Порівняльний аналіз ознак молочної продуктивності корів голштинської породи отриманих від бугаїв-плідників різної селекції
Get PDFAn assessment of the effect of the countries of origin (CO) of bulls on the indicators of milk productivity of daughter cows during the first and higher lactations was carried out in the conditions of the breeding plant PLAE “Ukraine” of the Lutsk district of the Volyn region. The research material was data on zootechnical and breeding registration of cows, borrowed from the electronic information database of the DFMS “Intesel Orsek” as of September 2024. The CO of the sires was determined by the first two letters of the identification number, as well as the numbers of their fathers and mothers. Based on the CO of the breeding bull from the general population (N = 1275), experimental groups of cows were formed: the first (I) group – descendants of bulls of Canadian origin, the second (II) group – German, the third (III) group – Dutch, and the fourth (IV) group – American (USA) origin. Statistical data processing included a Student’s t-test for independent and paired samples, Pearson’s correlation coefficient, and a one-way ANOVA. A statistically significant effect of the CO of breeding bulls on the milk productivity of primiparous cows was established. The highest level of productivity in quantitative terms was demonstrated by the daughters of Dutch bulls, which significantly exceeded the indicators of the progeny of other groups: in milk yield by 320.0–419.3 kg (P < 0.001), in amount of milk fat by 12.1–16.4 kg (P < 0.001), and in amount of milk protein by 10.0–12.9 kg (P < 0.001). The results obtained partially contradict the data indicating the highest breeding value and transmission ability in American and Canadian bulls, but are consistent with the opinion of other scientists about the significant effect of the environment on the realization of the genetic potential of sires of different CO. During higher lactation, cows of all experimental groups had almost the same level of the milk productivity, which was confirmed by ANOVA. Daughters of Dutch bulls reached peak productivity at the earliest age (1.38), as evidenced by the smallest relative difference between lactations (d = 6.7–6.8 %; P < 0.001) and the highest repeatability (RC = 0.664–0.666; P < 0.001) of productive traits. This may indicate a potentially lower level of their productive longevity. Despite statistical significance (for the first lactation), the effect size of CO on the offspring is not large enough (η2 = 1.16–1.27 %; P < 0.001) to be a key criterion in the selection of a breeding bull. The revealed advantage of the daughters of Dutch sires, in particular NL 520813625 N.Ubrox and NL 447860719 Shirley, allows us to recommend them for widespread use in this herd. Conducting similar studies in other regions using linear mixed models will allow a more accurate assessment of the effect of the bull’s CO on the milk productivity of daughter cows, eliminating the effect of a number of genetic and exogenous factors. This will make it possible to develop more accurate and effective recommendations for domestic breeders, which can be implemented in various farms in Ukraine.Проведено оцінку впливу країни селекції (КС) бугаїв-плідників на показники молочної продуктивності корів-дочок за першу та вищу лактації в умовах племінного заводу ПОСП “Україна” Луцького району Волинської області. Матеріалом дослідження були дані зоотехнічного й племінного обліку корів, запозичені з електронної інформаційної бази СУМС “Інтесел Орсек” станом на вересень 2024 року. КС плідників визначали за першими двома літерами ідентифікаційного номера, а також номерами їхніх батьків та матерів. Базуючись на КС бугая-плідника із генеральної сукупності (N = 1275) було сформовано піддослідні групи корів: перша (І) група – нащадки бугаїв канадської селекції, друга (ІІ) група – німецької, третя (ІІІ) група – нідерландської та четверта (ІV) група – американської (США) селекції. Статистична обробка даних включала: t-критерій Стьюдента для незалежних та парних вибірок, коефіцієнт кореляції Пірсона та однофакторний дисперсійний аналіз. Встановлено статистично значущий вплив КС бугаїв-плідників на молочну продуктивність корів-первісток. Найвищий рівень продуктивності за кількісними ознаками продемонстрували дочки нідерландських бугаїв, що істотно перевищило показники нащадків інших груп: за надоєм на 320,0–419,3 кг (P < 0,001), за виходом молочного жиру на 12,1–16,4 кг (P < 0,001) та за виходом молочного білка на 10,0–12,9 кг (P < 0,001). Отримані результати частково суперечать даним, що відзначають найвищу племінну цінність та передавальну здатність у американських та канадських бугаїв, але узгоджуються з думкою інших науковців про значний вплив середовища на реалізацію генетичного потенціалу бугаїв-плідників різної селекції. За вищу лактацію корови всіх піддослідних груп мали майже однаковий рівень продуктивності, що підтверджено дисперсійним аналізом. Дочки нідерландських бугаїв досягли пікової продуктивності в найбільш ранньому віці (1,38), що засвідчено найменшою відносною різницею між лактаціями (d = 6,7–6,8 %; P < 0,001) та найвищою повторюваністю (rw = 0,664–0,666; P < 0,001) продуктивних ознак. Це може вказувати на потенційно нижчий рівень їх продуктивного довголіття. Попри статистичну значущість (за першу лактацію), сила впливу КС на потомство є недостатньо великою (η2 = 1,16–1,27 %; P < 0,001), щоб бути ключовим критерієм у виборі бугая-плідника. Виявлена перевага дочок нідерландських плідників, зокрема NL 520813625 Н.Уброкса та NL 447860719 Ширлі, дозволяє рекомендувати їх для широкого використання в даному стаді. Проведення аналогічних досліджень в інших регіонах із застосуванням змішаних лінійних моделей дозволить точніше оцінити вплив КС бугая на молочну продуктивність корів-дочок, нівелюючи вплив низки генетичних та екзогенних чинників. Це дасть змогу розробити точніші та ефективніші рекомендації для вітчизняних селекціонерів, які можна буде впроваджувати в різних господарствах України
Продуктивність курчат-бройлерів за різного рівня введення селенометіоніну в комбікорми
Get PDFMineral nutrition is a key factor in ensuring normal metabolism, growth, immune system development, and maintenance of the antioxidant status of poultry. Selenium, as one of the essential trace elements, plays a role in protecting cells from oxidative stress, regulating enzymatic activity, and increasing resistance to stress factors. This article presents the results of a study on the effect of different levels of organic selenium – selenomethionine – added to compound feed on the performance of Cobb-500 broiler chickens. Selenomethionine is a bioavailable organic form of selenium, structurally similar to the amino acid methionine, which ensures its efficient absorption and incorporation into the proteins of the organism. The aim of this work was to determine the optimal dose of selenomethionine that contributes to improved growth performance, bird survival, and feed utilization efficiency. The experiment was conducted under production conditions over 42 days, with the rearing period divided into three standard phases: starter (1–14 days), grower (15–28 days), and finisher (29–42 days). Three groups of 50 birds each were formed using the principle of analogs. The control group received a complete compound feed without selenium supplementation. In the experimental groups, the feed was enriched with selenomethionine at doses of 0.3 mg/kg and 0.5 mg/kg. Live body weight, average daily gain, feed conversion ratio, and flock survival rate were evaluated. The results showed that both doses of selenomethionine ensured a significant increase in live weight (by 4.4 % and 7.3 %) and average daily gain (by 4.4 % and 7.3 %) compared to the control. Moreover, feed conversion improved, with feed consumption per 1 kg of gain reduced by 3.4 % and 5.1 %, respectively. The survival rate in the experimental groups reached 98 %, compared to 96% in the control group. The obtained results indicate the feasibility of using selenomethionine in compound feeds as an effective means of increasing broiler productivity. The optimal dose for practical application was determined to be 0.5 mg/kg of compound feed.Мінеральне живлення є ключовим чинником забезпечення нормального обміну речовин, росту, формування імунної системи та підтримки антиоксидантного статусу птиці. Селен, як один з життєво важливих мікроелементів, бере участь у захисті клітин від оксидативного стресу, регуляції ферментативної активності та підвищенні стійкості до стресових чинників. У статті висвітлено результати дослідження впливу різного рівня введення органічної форми селену – селенометіоніну до складу комбікормів на продуктивність курчат-бройлерів кросу Кобб-500. Селенометіонін є біодоступною органічною формою мікроелемента, структурно спорідненою до амінокислоти метіоніну, що забезпечує його ефективне засвоєння та включення до білків організму. Метою роботи було визначення оптимальної дози селенометіоніну, що сприяє підвищенню показників росту, збереженості птиці та ефективності використання кормів. Експеримент проводився в умовах виробничого птахогосподарства протягом 42 днів із поділом періоду вирощування на три стандартні фази: старт (1–14 днів), гровер (15–28 днів) і фінішер (29–42 дні). Для досліду було сформовано три групи по 50 голів за принципом аналогів. Контрольна група отримувала повноцінний комбікорм без додавання селену. У дослідних групах комбікорми збагачували селенометіоніном у дозах 0,3 мг/кг та 0,5 мг/кг. Визначали живу масу, середньодобовий приріст, витрати корму на 1 кг приросту, збереженість поголів’я. У результаті встановлено, що обидві дози селенометіоніну забезпечували достовірне підвищення живої маси (на 4,4 % і 7,3 %) та середньодобового приросту (на 4,4 % і 7,3 %) порівняно з контролем. Крім того, спостерігалося зниження витрат корму відповідно на 3,4 % та 5,1 %. Збереженість у дослідних групах досягала 98 % проти 96 % у контролі. Отримані результати свідчать про доцільність застосування селенометіоніну у складі комбікормів як ефективного засобу підвищення продуктивності бройлерів. Оптимальною дозою для практичного використання визначено рівень 0,5 мг/кг комбікорму
Особливості екстер’єру корів молочних порід української селекції
Get PDFThe article presents the results of research on the assessment of the exterior features of first-born cows of three Ukrainian dairy breeds in the conditions of one farm with the determination of the selection situation in terms of the effectiveness of their breeding prospects. The research was conducted at the farm of LLC “Komyshuvatskyi Molochnyi Kompleks” of the Kharkiv region on the breeding of Holstein, Ukrainian Black-and-White and Red-and-White dairy breeds. Cows were evaluated according to 11 measurements recommended for mass examinations of cattle and body structure indices. In addition, the relationships of exterior sexes with milk yield and the level of their heritability were calculated. It was established that first-born cows of the Holstein breed significantly outperform their peers of the Ukrainian Black-and-White and Red-and-White dairy breeds in almost all measurement indicators. The largest and statistically significant differences were recorded in the height at the withers and sacrum, which were 1.7 (P < 0.001) and 2.9 cm (P < 0.001) and 2.0 (P < 0.001) and 4.4 cm (P < 0.001), respectively. The difference in chest depth was insignificant and amounted to 0.2 and 0.7 cm (P < 0.05), in width in the croup 1.1 and 1.5 cm (P < 0.001), hips – 1.0 and 1.8 cm (P < 0.001) and gluteal tuberosity – 0.7 and 1.5 cm (P < 0.01 and 0.001), in oblique length of the buttocks – 0.9 and 1.6 cm (P < 0.001), in body length and girth 1.6 and 2.8 cm (P < 0.01 and 0.001) and 2.1 and 3.6 cm (P < 0.01 and 0.001). Body composition indices of the experimental groups of breeds generally indicated good development of the organism in the postnatal ontogenesis of animals of all groups in the direction of the dairy type. High correlations, both in magnitude and in reliability, were established for height measurements at the withers (r=0.277–0.382) and sacrum (r=0.304–0.394) within all evaluated breeds, as well as for chest depth (r=0.405–0.446), width at the withers (r=0.288–0.368), hips (r=0.272–0.356) and gluteal tubercles (r=0.285–0.373), oblique length of the rump (r=0.278–0.311) and trunk (r=0.255–0.311) and chest girth (r=0.266–0.366). The level of heritability indicators by the dominant number of measurements will ensure effective mass selection by exterior. Sufficient for effective selection by indicators of heritability coefficients were distinguished by the firstborn of the Holstein breed, the values of which varied within 0.172–0.426. The variability of the heritability coefficients of body structure measurements of the firstborn of the Ukrainian Black-and-White and Red-and-White dairy breeds varied within smaller limits, respectively 0.159-0.377 and 0.187–0.375.У статті наведені результати досліджень з оцінки екстер’єрних особливостей корів-первісток трьох українських молочних порід в умовах одного господарства з визначенням селекційної ситуації в аспекті ефективності перспективи їх розведення. Дослідження проведені у господарстві ТОВ “Комишуватський Молочний Комплекс” Харківської області з розведення голштинської, українських чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід. Оцінювали корів за 11 промірами, рекомендованих для масових обстежень великої рогатої худоби та індексами будови тіла. Крім того, вирахувані зв’язки статей екстер’єру з надоєм та рівень їхньої успадковуваності. Встановлено, що корови-первістки голштинської породи значно перевершують ровесниць українських чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід майже за всіма показниками промірів. Найбільші та статистично достовірні відмінності були зафіксовані за висотою в холці та крижах, які склали 1,7 (Р < 0,001) і 2,9 см (Р < 0,001) та 2,0 (Р < 0,001) і 4,4 см (Р < 0,001), відповідно. За глибиною грудей різниця була незначною і склала 0,2 та 0,7 см (Р<0,05), за шириною у маклоках 1,1 та 1,5 см (Р < 0,001), кульшах – 1,0 та 1,8 см (Р < 0,001) та сідничних горбах – 0,7 та 1,5 см (Р < 0,01 і 0,001), за навкісною довжиною заду – 0,9 та 1,6 см (Р < 0,001), за довжиною тулуба та в обхваті 1,6 та 2,8 см (Р < 0,01 і 0,001) і 2,1 та 3,6 см (Р<0,01 і 0,001). Індекси будови тіла піддослідних груп порід засвідчили загалом про добрий розвиток організму в постнатальному онтогенезі тварин усіх груп у напрямі молочного типу. Високі як за величиною, так і за ступенем достовірності кореляції встановлено за висотними промірами в холці (r=0,277–0,382) та крижах (r=0,304–0,394) у межах усіх оцінених порід, а також за глибиною грудей (r=0,405–0,446), шириною у маклоках (r=0,288–0,368), кульшах (r=0,272–0,356) та сідничних горбах (r=0,285–0,373), навкісною довжиною заду (r=0,278–0,311) та тулуба (r=0,255–0,311) і обхватом грудей (r=0,266–0,366). Рівень показників успадковуваності за панівною кількістю промірів забезпечить ефективний масовий добір за екстер’єром. Достатніми для ефективного добору за показниками коефіцієнтів успадковуваності відрізнялися первістки голштинської породи, значення яких варіювало у межах 0,172–0,426. Мінливість коефіцієнтів успадковуваності промірів будови тіла первісток українських чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід коливалася у менших межах, відповідно 0,159–0,377 та 0,187–0,375
Клінічна характеристика новоутворень молочної залози у кішок
Get PDFMammary tumors are one of the most common neoplasms in both cats and dogs, but the degree of malignancy of such neoplasms is higher in cats. Mammary neoplasms (MN) are recorded in cats of different ages and breeds. Today, domestic science does not pay enough attention to the study of MN neoplasias in cats according to clinical and morphological criteria, since incomplete research on sick animals is performed. Single domestic studies, partially, sometimes contradictory, reflect the current state of incomplete diagnostics of the incidence of neoplasia in cats, in particular according to the TNM classification criteria. It should be understood that sick animals with cancer need to undergo a wide range of studies, including preoperative examination, laboratory and additional methods, as well as morphological assessment of neoplasms according to the TNM classification. The purpose of the research was to establish the frequency of spread of cancer diseases in cats in the city of Lviv and the suburban area of the regional center, to find out the nosological structure of mammary tumors depending on breed, age and reproductive status, as well as to study the clinical and morphological characteristics of various forms of neoplasia according to the international clinical TNM classification. The object of the research were cats with mammary tumors (n = 144) of different breeds, aged from 1 to 18 years, who were admitted (in the period from 2019 to 2024) to the clinic of the Department of Surgery, the Vet Center of the Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv and Veterinary Medicine and veterinary clinics of the city of Lviv (“Vetplus”, “Sonovet”, “Vetclinic of Dr. Markevych”). According to the results of the studies, the largest number of cats with cancer was occupied by mammary gland tumors (47.4 %), the second and third places were occupied by tumors of the head and abdominal organs, which accounted for 16.1 % and 15.1 %, respectively. Most often, cats were diagnosed with mammary gland adenocarcinoma (95.1 %), which indicates a clear predominance of malignant neoplasms, and only 4.9 % of neoplasms were benign, in particular proliferative mastopathy, intraductal papilloma, and adenoma. It was found that the cranial (36.8 %) and caudal (38.5 %) abdominal glands were most often affected, while the left and right mammary glands were affected with almost the same frequency. 24 animals (16.7 %) were found with stage I tumor process, respectively 53 (36.8 %) with stage II, 50 (34.7 %) with stage III, and 17 (11.8 %) with stage IV tumor development. The use of additional research methods, such as general and biochemical blood tests, ultrasound examination of the abdominal cavity, and radiography of the chest cavity, is important for establishing the clinical condition of the animal and making a final diagnosis.Пухлини молочної залози є одними з найбільш поширених новоутворень як у котів, так і собак, але ступінь злоякісності таких неоплазій більший у кішок. Неоплазії молочної залози (МЗ) реєструються у кішок різного віку та порід. На сьогодні у вітчизняній науці не приділяється достатньої уваги вивченню неоплазій МЗ у кішок за клінічними та морфологічним критеріями, оскільки виконується неповне дослідження хворих тварин. Поодинокі вітчизняні дослідження частково, інколи суперечливо, відображають поточний стан неповної діагностики захворюваності кішок на неоплазії, зокрема і за критеріями TNM класифікації. Варто розуміти, що хворим тваринам з онкологічною хворобою необхідно проводити широкий спектр досліджень, включаючи передопераційне обстеження, лабораторні та додаткові методи, а також морфологічну оцінку новоутворень згідно з TNM класифікацією. Метою досліджень було встановити частоту поширення онкологічних захворювань кішок в м. Львові та в приміській зоні обласного центру, з’ясувати нозологічну структуру пухлин молочної залози залежно від породи, віку та репродуктивного статусу, а також вивчити клініко-морфологічну характеристику різних форм неоплазій згідно з міжнародною клінічною TNM класифікацією. Об’єктом досліджень були кішки з новоутвореннями молочних залоз (n = 144) різних порід, віком від 1 до 18 років, які поступали (в період з 2019 до 2024 року) в клініку кафедри хірургії, Вет Центру ЛНУВМБ імені С. З. Ґжицького та ветеринарні клініки міста Львова (“Ветплюс”, “Соновет”, “Ветклініка доктора Маркевича”). За результатами досліджень встановлено, що у кішок з онкологічною хворобою найбільшу кількість займали пухлини молочних залоз (47,4 %), друге і третє місце – пухлини ділянки голови та органів черевної порожнини, які складали 16,1 %, і 15,1 % відповідно. Найчастіше у кішок діагностували аденокарциному молочної залози (95,1 %), що свідчить про явну перевагу злоякісних новоутворень, і лише у 4,9 % новоутворення були доброякісними, зокрема проліфератива мастопатія, інтрадуктальна папілома та аденома. З’ясовано, що найчастіше уражень зазнавали краніальна (36,8 %) і каудальна (38,5 %) черевні залози, при тому ліві та праві молочні пакети уражались майже з однаковою частотою. Було виявлено 24 тварини (16,7 %) з І стадією пухлинного процесу, відповідно 53 (36,8 %) – з ІІ, 50 (34,7 %) – з ІІІ та 17 (11,8 %) з – ІV стадіями розвитку новоутворення. Використання додаткових методів дослідження, таких як загальний і біохімічний аналізи крові, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини та рентгенографія органів грудної порожнини, є важливим для встановлення клінічного стану тварини і постановки остаточного діагнозу
Корекція білкового обміну у корів за допомогою наноаквахелатів із врахування вегетативної регуляції
Get PDFImprovement of protein metabolism in cows will contribute to better body weight gain and ensure sustainable milk production. The experimental groups of cows were formed by means of a variational pulse oscillometric study, which resulted in the formation of three groups: normotonic, vagotonic, sympathotonic, each of which was divided into 2 groups: control and experimental. The experimental group during lactation for 30 days is fed a nanopreparation of trace elements Mg, Zn, Ge and Fe, in a dose of 10 ml per day with the content (mg/day): Mg – 50 mg/day, Zn – 50 mg/day, Ge – 10 μg/day and Fe – 20 mg/day, the results were evaluated by biochemical blood test. In the experimental group of normotonics, the content of total protein was 6.78 % lower than in the control group (P < 0.01), but the content of albumin was 14.56 % higher than in the control group (P < 0.001). In the group of vagotonics, total protein did not change significantly between control and study, but the albumin content increased by 17 % in the study group compared to the control group (P < 0.01). In sympathotonics in the blood of cows of the experimental group, an increase in the level of total protein by 3 % was found, which was provided by albumin, which was 16 % higher in the experimental group of cows (P < 0.01), while the control group was characterized by a higher content of globulins by 7 % (P < 0.01). It was found that due to the increased metabolism of structural proteins in the experimental group of animals, the level of glucose in the blood of cows decreased by 26 % (P < 0.001), vagotonics by 21 % (P < 0.05) and sympathotonics by 11 % (P < 0.05), respectively, compared to the control groups that did not receive food additives. It has been established that, depending on the tone of the autonomic nervous system, the increase in protein metabolism in cows has different efficacy. The prospect of further research is the use of nanoaquahelates with adjusted doses in accordance with the individual characteristics of animals and the evaluation of further efficacy.Поліпшення білкового обміну у корів сприятиме кращому зростанню маси тіла тварини та забезпечить сталу молочну продуктивність. Дослідні групи корів формувалися за допомогою варіаціно-пульсометричного дослідження в результаті чого було сформовано три групи: нормотоніки, ваготоніки, симпатотоніки, кожна з яких була розділена на 2 групи – контрольну та дослідну. Дослідній групі у період лактації протягом 30 діб випоюють нанопрепарат мікроелементів Mg, Zn, Ge та Fe у дозі 10 мл на добу з вмістом (мг/добу ): Mg – 50 мг/добу, Zn – 50 мг/добу, Ge – 10 мкг/добу та Fe – 20 мг/добу, результати оцінювали за допомогою біохімічного аналізу крові. У дослідної групи нормотоніків вміст загального білка на 6,78 % менший щодо контрольної групи (P < 0,01), проте більше альбумінів на 14,56 % щодо контрольної групи (P < 0,001). У групи ваготоніків загальний білок між контролем і дослідом не мав значних змін, натомість у дослідної групи збільшився вміст альбумінів на 17 % щодо контрольної групи (P < 0,01). У симпатотоніків у крові корів дослідної групи встановлено підвищення рівня загального білка на 3 %, що забезпечувалося за рахунок саме альбумінів, яких більше у дослідної групи корів на 16 % (P < 0,01), при цьому контрольна група характеризувалася більшим вмістом глобулінів на 7 % (P < 0,01). Виявлено, що за рахунок того, що зростав обмін саме структурних протеїнів у дослідних група тварин, зменшувався рівень глюкози у крові корів відповідно в нормотоніків на 26 % (P < 0,001), ваготоніків на 21 % (P < 0,05) та у симпатотоніків на 11 % (P < 0,05) щодо контрольних груп, яким не застосовували харчові добавки. Встановлено, що залежно від тонусу автономної нервової системи підвищення білкового обміну у корів має різну ефективність, перспектива подальшого дослідження полягає у застосуванні наноаквахелатів зі скорегованими дозами відповідно до індивідуальних особливостей тварин та оцінки подальшої ефективності
Методологічні підходи у дослідженні патологічних змін при розтинах тварин: огляд сучасних практик
Get PDFThe article presents a systematic review of modern methodological approaches to the study of pathological changes in animal postmortems. The focus is on the integration of morphological, histological, cytological, immunohistochemical, molecular, instrumental, and digital analyses, which together provide reliable verification of pathological processes, clarification of diagnoses, and an in-depth understanding of pathogenesis. Emphasis is placed on a multidisciplinary approach that combines veterinary pathology, molecular biology, bioinformatics, and artificial intelligence (AI) technologies. A critical analysis of the literature is conducted, highlighting the effectiveness and feasibility of using combined methods in veterinary postmortem diagnostics. The morphological approach, as a fundamental diagnostic tool, acquires new value when combined with highly sensitive laboratory and imaging methods. Histological and cytological studies allow for the identification of microscopic manifestations of pathology, while immunohistochemistry enables the detection of specific protein markers associated with infectious, neoplastic, and immune processes. Molecular pathology, including PCR, FISH, and NGS, provides detailed diagnostics and facilitates the detection of etiological agents. Special attention is given to instrumental methods (electron, fluorescence, and confocal microscopy; CT; MRI; spectroscopy), which significantly enhance the informativeness of the study, particularly when integrated with digital platforms and AI systems. Modern AI tools such as PathAI, QuPath, VetCT-AI, and DeepPath demonstrate high efficiency in the automated analysis of histological sections, identification of pathological patterns, lesion visualization, and disease course prediction. The advantages of a combined approach-integrating the results of morphological, molecular, and instrumental analyses into a unified diagnostic model – are discussed, with particular emphasis on its effective implementation in multidisciplinary collaboration. These approaches contribute to building an evidence base for veterinary medicine, standardizing postmortem diagnostics, and improving pathological research. Prospective directions for further research include the expansion of multi-omics approaches, the application of deep machine learning for digital image analysis, the creation of national and international databases of pathological animal data, and the development of unified diagnostic algorithms based on digital pathology and AI.У статті представлено системний огляд сучасних методологічних підходів до дослідження патологічних змін при патрозтинах тварин. У фокусі – інтеграція морфологічного, гістологічного, цитологічного, імуногістохімічного, молекулярного, інструментального та цифрового аналізу, що забезпечує достовірну верифікацію патологічного процесу, уточнення діагнозу та поглиблене розуміння патогенезу. Акцентовано увагу на мультидисциплінарному підході, який поєднує ветеринарну патологію, молекулярну біологію, біоінформатику та технології штучного інтелекту (ШІ). Проведено критичний аналіз літературних джерел, які висвітлюють ефективність і доцільність застосування комбінованих методів у ветеринарній посмертній діагностиці. Морфологічний підхід як базовий інструмент діагностики набуває нової цінності у поєднанні з високочутливими лабораторними й візуалізаційними методами. Гістологічні та цитологічні дослідження дозволяють ідентифікувати мікроскопічні прояви патології, тоді як імуногістохімія дає змогу виявити специфічні білкові маркери, пов’язані з інфекційними, неопластичними та імунними процесами. Молекулярна патологія, включно з ПЛР, FISH, NGS, забезпечує глибоку діагностичну деталізацію та виявлення етіологічних агентів. Окрему увагу приділено інструментальним методам (електронній, флуоресцентній, конфокальній мікроскопії, КТ, МРТ, спектроскопії), які суттєво підвищують інформативність дослідження, особливо при інтеграції з цифровими платформами та системами ШІ. Сучасні AI-системи, такі як PathAI, QuPath, VetCT-AI, DeepPath, демонструють високі результати в автоматизованому аналізі гістологічних зрізів, пошуку патологічних патернів, візуалізації пошкоджень та прогнозуванні перебігу захворювання. Розглянуто переваги комбінованого підходу, що полягає в об’єднанні результатів морфологічного, молекулярного й інструментального аналізу в єдину діагностичну модель, що особливо ефективно реалізується в умовах мультидисциплінарної співпраці. Такі підходи сприяють формуванню доказової бази для ветеринарної медицини, стандартизації посмертної діагностики та вдосконаленню патологоанатомічних досліджень. Перспективами подальших досліджень визначено розширення мультиомних підходів, застосування глибокого машинного навчання для аналізу цифрових зображень, створення національних і міжнародних баз патологічних даних тварин та розробку уніфікованих діагностичних алгоритмів на основі цифрової патології та ШІ