Odesa I.I.Mechnikov National University
Електронний архів-репозитарій Одеського національного університету імені І. І. МечниковаNot a member yet
40478 research outputs found
Sort by
Теоретичні, процесуальні та практичні засади психологічного консультування
No full textЖиття сучасної людини насичено неймовірною кількістю проблемних та кризових ситуацій, для вирішення яких може не вистачати власних ресурсів. Діапазон таких проблем може бути дуже широким: невлаштованість особистого життя, негаразди у сім'ї, можливість звільнення чи втрата роботи, невпевненість у собі, болісні коливання у прийнятті рішень, труднощі у зав’язуванні та підтримці міжособистісних відносин і так далі – тобто, психологічної допомоги та підтримки потребують люди, які мають найрізноманітніші проблеми. В широкому сенсі, психологічна допомога – це система заходів безпосередньої роботи з людьми, яка направлена на подолання чи пом’якшення психологічних проблем людини чи групи людей, що виникають на міжособистісному рівні во взаємодії з оточуванням чи на внутрішньо-особистісному рівні особистості
The policyholder’s right to cybersecurity: new standards and their impact on insurance services
No full textСтаттю присвячено дослідженню цивільно-правової природи морського судна як об’єкта права власності в умовах оновлення цивільного законодавства України. Актуальність теми зумовлена процесами рекодифікації Цивільного кодексу України, які передбачають переосмислення базових категорій речового права, зокрема поняття речі, структури права власності, меж здійснення правомочностей власника та ролі публічних інтересів у приватноправовому регулюванні. Морське судно належить до об’єктів цивільних прав зі складним правовим режимом, що поєднує приватноправові та публічно-правові елементи, зумовлені специфікою морської діяльності, міжнародним характером судноплавства та підвищеними вимогами до безпеки й охорони довкілля.
У статті проаналізовано сутність цивільно-правової природи морського судна як об’єкта права власності з урахуванням положень Концепції рекодифікації цивільного законодавства України, а також узгодження відповідних теоретичних підходів із нормами Кодексу торговельного мореплавства України та Закону України «Про морські порти України».
Обґрунтовано, що відсутність універсального нормативного визначення поняття «судно» зумовлює потребу у його цивілістичній кваліфікації як індивідуально визначеної рухомої речі зі спеціальним правовим режимом, який за рівнем формалізації та публічності наближається до режиму нерухомого майна.
Доведено, що публічно-правові обмеження, встановлені морським і портовим законодавством та міжнародними конвенціями, не змінюють цивільно-правової природи судна, а визначають межі здійснення права власності, реалізуючи його соціальну функцію.
Сформульовано концептуальні принципи цивільно-правового статусу морського судна, які можуть бути використані для подальшого вдосконалення речового права України, та запропоновано визначення цивільно-правової природи морського судна на засадах основних принципів речового права, запропонованих у Концепції рекодифікації цивільного законодавства, а саме: принцип приватноправової природи морського судна, принцип спеціального речового режиму морського судна, принцип публічності речових прав на морське судно, принцип соціальності права власності на морське судно, принцип системної узгодженості цивільного та морського законодавства.The article is devoted to the study of the civil-law nature of a sea vessel as an object of ownership in the context of the renewal of Ukrainian civil legislation. The relevance of the topic is determined by the processes of recodification of the Civil Code of Ukraine, which envisage a rethinking of the fundamental categories of property law, in particular the concept of a thing, the structure of ownership, the limits of exercising the owner’s powers, and the role of public interests in private-law regulation. A sea vessel belongs to the objects of civil rights characterised by a complex legal regime that combines private-law and public-law elements, conditioned by the specific nature of maritime activities, the international character of navigation, and increased requirements for safety and environmental protection.
The article analyses the essence of the civil-law nature of a sea vessel as an object of ownership with due regard to the provisions of the Concept of Recodification of Civil Legislation of Ukraine, as well as the alignment of relevant theoretical approaches with the norms of the Merchant Shipping Code of Ukraine and the Law of Ukraine “On Seaports of Ukraine”.
It is substantiated that the absence of a universal statutory definition of the notion of a “vessel” necessitates its civil-law qualification as an individually determined movable thing subject to a special legal regime which, in terms of formalisation and publicity, approaches the regime of immovable property.
It is proved that public-law restrictions established by maritime and port legislation and by international conventions do not alter the civil-law nature of a vessel but define the limits of exercising ownership, thereby implementing its social function.
Conceptual principles of the civil-law status of a sea vessel are formulated, which may be used for the further development of Ukrainian property law. A definition of the civil-law nature of a sea vessel is proposed on the basis of the fundamental principles of property law set out in the Concept of Recodification of Civil Legislation, namely: the principle of the private-law nature of a sea vessel; the principle of a special property-law regime of a sea vessel; the principle of publicity of property rights to a sea vessel; the principle of the social function of ownership of a sea vessel; and the principle of systemic coherence between civil and maritime legislation
Aquarium keeping as a component of modern aquaculture and entrepreneurial activity
No full textAquarium keeping is not only the art of creating harmonious aquatic ecosystems but also a scientifically grounded activity aimed at maintaining and breeding aquatic organisms under artificially controlled conditions. It originated as a form of amateur hobby but has gradually evolved into an applied field that integrates knowledge of biology, chemistry, animal husbandry, ecology, and aquascaping.
Today, aquarium keeping is no longer merely a pastime for enthusiasts but has become a promising direction of entrepreneurial activity. It combines aesthetic, biological, and economic aspects, covering a wide range of activities ‒ from breeding ornamental organisms to developing innovative products and services
Geospatial disproportions of migration growth between rural and urban settlements
No full textУ статті проведено комплексне суспільно географічне дослідження геопросторових диспропорцій міграційного приросту між міськими і сільськими поселеннями України в умовах сучасних демографічних та соціально-економічних трансформацій. Обґрунтовано теоретико-методологічні засади аналізу міграційних процесів із використанням системно просторового, геодемографічного підходів, що дозволило всебічно оцінити характер територіальної нерівномірності. Досліджено динаміку міграційного приросту у 2010–2024 роках та визначено ключові фактори, які формують посилення диференціації між міськими та сільськими територіями. Виявлено, що урбанізовані території характеризуються переважно позитивним або нейтральним балансом переміщень, тоді як сільські поселення зазнають стійкого відтоку населення та мають підвищену демографічну вразливість.Problem Statement and Purpose. Migration growth (MP) is a basic integral indicator that characterizes the difference between the number of arrivals and departures within a certain territory for a certain period. In demographic and socio-geographical studies, MP is considered as a key indicator of the intensity of territorial mobility, which reflects the overall level of development of the region and its socio-economic attractiveness. The aim of the article is to scientifically substantiate and analyze geospatial imbalances of migration growth between rural and urban settlements of Ukraine, with an emphasis on regional differences and features of the Odesa region.
Data and Methods. The study was based on a set of statistical, informational and analytical sources reflecting the dynamics and nature of migration processes in urban and rural settlements of Ukraine in the period between 2010 and 2024. Official statistical data of the state statistics service of Ukraine on migration growth, population size, gender and age structure and spatial distribution of migration flows were used. The methodological base of the study is based on a combination of socio-geographical, geodemographic, statistical, and graphical methods, which provided a multi-level interpretation of migration processes.
Results. During 2010–2013, internal mobility of the population remained relatively stable, and the leading direction of external migration was labor migration to the European Union countries. After 2014, under the influence of the beginning of the military conflict in eastern Ukraine, large-scale flows of IDPs were formed, which significantly changed the territorial distribution of the population. The period between 2015 and 2021 was characterized by a gradual strengthening of urbanization trends and the growing role of large cities as centers of attraction for internal migration. Kiev, Lviv, Odesa, Kharkiv and Dnipro maintained the status of the main hubs of population inflow, while a significant part of rural areas had a stable negative migration balance. After 2022, migration processes became extremely acute. Large-scale population displacement has led to radical changes in the demographic structure of the country. In Ukraine, the model of spatial polarization is being strengthened. Urban growth hubs are concentrated around multifunctional cities that have a developed labor market, transport and logistics advantages, educational opportunities, and a relatively high level of social infrastructure. On the other hand, peripheral rural areas are characterized by a systemic demographic crisis and deepening socio-economic marginalization. The most significant migration imbalances are recorded in rural areas of the central, southern and northeastern regions, where intensive population outflow forms zones of demographic depopulation. In areas with a lower-than-average population density, there is an increased sensitivity to structural transformations. In these types of territories, the loss of labor resources creates a multiplier negative effect for the development of local communities. The greatest imbalances are observed in the central part of Ukraine, where the outflow of population from rural settlements is systemic and long-term. In the southern regions, migration dynamics depend on the influence of portside cities, which are important centers of economic attraction. In the North and East, the demographic vulnerability of rural settlements that have been significantly affected by military operations is increasing. The identified spatial differences indicate the presence of deep structural asymmetry within the region. Cities as centers of socio-economic attraction retain the ability to attract mobile groups of the population and remain hotbeds of demographic stability. Rural areas, on the contrary, continue to experience systemic decline, which is compounded by uneven social infrastructure and limited access to the labor market. Overcoming such imbalances requires a strategic combination of infrastructure modernization, increasing the investment attractiveness of rural areas and developing effective models for managing the spatial development of communities
Normative establishment of the administrative-legal status
No full textУ статті здійснено комплексний аналіз нормативного закріплення адміністративно-правового статусу адвоката в Україні. Розглянуто сучасні виклики та особливості правового регулювання адвокатської діяльності в умовах реформування правової системи, утвердження принципу верховенства права та інтеграції європейських стандартів судочинства. Наголошено, що реформування правової системи України, утвердження принципів верховенства права та орієнтація на європейські стандарти судочинства зумовлюють зростання ролі адвокатури як ключового інституту забезпечення прав і свобод людини. У сучасних же умовах адвокат виступає не лише як представник приватних інтересів клієнта, а й як суб’єкт, що бере безпосередню участь у функціонуванні механізму правосуддя. У зв’язку з цим, особливого значення набуває адміністративно-правовий статус адвоката, який визначає його правосуб’єктність у сфері публічно-правових відносин. Визначено, що правовий статус адвоката формується на поєднанні приватноправових і публічно-правових засад, що забезпечує реалізацію прав і обов’язків адвоката у сфері адміністративного судочинства, зокрема захист прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, представництво інтересів клієнтів у суді, надання правової допомоги та консультацій. Проаналізовано нормативно-правову базу, що включає Конституцію України, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Кодекс адміністративного судочинства та міжнародно-правові акти, які регламентують гарантії незалежності адвокатської діяльності та адвокатської таємниці. Наголошено на фрагментарності, колізійності та прогалинах чинного законодавства, що ускладнює реалізацію професійних повноважень та ефективний захист прав осіб. Встановлено, що адміністративно-правовий статус адвоката є багаторівневою категорією, яка потребує вдосконалення з урахуванням європейських стандартів, практики правозастосування та сучасних викликів цифрової трансформації. Дослідження підтверджує, що від якості нормативного закріплення статусу адвоката залежить рівень забезпечення правової допомоги громадянам, ефективність функціонування системи правосуддя та авторитет адвокатури в суспільстві.The article provides a comprehensive analysis of the normative establishment of the administrative-legal status of a lawyer in Ukraine. It examines current challenges and specific features of legal regulation of advocacy in the context of legal system reforms, consolidation of the rule of law, and integration of European judicial standards. It is emphasized that the reform of the legal system of Ukraine, the establishment of the principles of the rule of law and the orientation towards European standards of judicial proceedings lead to the growth of the role of the bar as a key institution for ensuring human rights and freedoms. In modern conditions, a lawyer acts not only as a representative of the client's private interests, but also as a subject directly participating in the functioning of the justice mechanism. In this regard, the administrative and legal status of a lawyer, which determines his legal personality in the sphere of public and legal relations, acquires special importance. It is determined that the legal status of a lawyer is formed on the basis of a combination of private-law and public-law principles, ensuring the exercise of lawyers’ rights and duties in administrative proceedings, including the protection of the rights, freedoms, and legitimate interests of individuals and legal entities, representation of clients’ interests in court, and provision of legal assistance and consultations. The article analyzes the normative-legal framework, including the Constitution of Ukraine, the Law of Ukraine “On Advocacy and Legal Practice,” the Code of Administrative Procedure, and international legal instruments that regulate guarantees of independence of legal practice and attorney-client confidentiality. The study emphasizes the fragmentariness, inconsistencies, and gaps in current legislation, which complicate the exercise of professional powers and the effective protection of rights. It is concluded that the administrative-legal status of a lawyer is a multi-level category that requires improvement, taking into account European standards, judicial practice, and contemporary challenges of digital transformation. The research confirms that the quality of normative regulation of lawyers’ status directly affects the provision of legal assistance to citizens, the efficiency of the justice system, and the authority of the legal profession in society
Features of the implementation of the principle of equality of all participants of the administrative process before the law and the court at the stage of preparing a case for trial
No full textУ даній статті ґрунтовно проаналізовано особливості реалізації основоположного принципу рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом на стадії підготовки справи до судового розгляду. Досліджено основні положення принципу рівності усіх учасників адміністративного процесу, поняття суть стадій адміністративного процесу, трансформацію цього принципу зі статичної основи, котра що закладається при відкритті провадження, у динамічну фазу практичного забезпечення прав сторін. Розкрито теоретико-правові засади підготовчого етапу в адміністративному судочинстві, зокрема проведено чітке розмежування між поняттями «стадія підготовки справи» та «підготовче провадження». Визначено роль та функції судді на цьому етапі, що полягають у остаточному визначенні предмета спору, складу учасників та повноти доказової бази. Особливу увагу приділено взаємозв’язку принципу активної ролі суду та принципу рівності, де ініціативність суду у витребуванні доказів розглядається не як порушення паритету, а як необхідний інструмент подолання інформаційної асиметрії та досягнення матеріальної справедливості. За результатами аналізу актуальної судової практики виявлено гострі проблеми реалізації принципу рівності, в тому числі в умовах воєнного стану, зокрема: негативний вплив «фільтрів малозначності»; перетворення спрощеного провадження на «процесуальну пастку», що обмежує можливості очного змагання та призводить до порушення строків розгляду. Висвітлено випадки процесуальних зловживань та недоліки механізму процесуального примусу за невиконання вимог суду про витребування доказів. На основі дослідження зроблено висновок про необхідність переходу від формального до матеріального розуміння рівності на стадії підготовки справи. Запропоновано конкретні шляхи вдосконалення КАС України, включаючи: доповнення частини 5 статті 257 щодо чіткої регламентації переходу від спрощеного до загального провадження та поставленню чітких строків для таких дій з метою уникнення зловживань; а також внесення змін до статті 149 щодо запровадження права учасників на апеляційне оскарження ухвали суду про відмову у стягненні штрафу за невиконання вимог про надання доказів, що забезпечить реальну рівність у засобах впливу на недобросовісну сторону.This article provides a thorough analysis of the implementation of the fundamental principle of equality of all participants in administrative proceedings before the law and the court during the stage of case preparation for trial. The study examines the main provisions of the principle of equality, the concept and essence of the stages of the administrative process, and the transformation of this principle from a static foundation established at the commencement of proceedings into a dynamic phase of practical assurance of the parties' rights. The article discloses the theoretical and legal foundations of the preparatory stage in administrative justice; in particular, a clear distinction is made between the concepts of the “case preparation stage” and “preparatory proceedings.” It defines the role and functions of the judge at this stage, which consist of the final determination of the subject matter of the dispute, the composition of the participants, and the completeness of the evidence base. Special attention is paid to the interrelationship between the principle of the active role of the court and the principle of equality, where the court's initiative in requesting evidence is viewed not as a violation of parity, but as a necessary tool for overcoming information asymmetry and achieving substantive justice. Based on the analysis of current judicial practice, acute problems in the implementation of the principle of equality are identified, including those arising under martial law. Specifically, these include the negative impact of “insignificancy filters” and the transformation of simplified proceedings into a “procedural trap” that limits the possibilities for oral advocacy and leads to the violation of trial deadlines. The study highlights instances of procedural abuse and shortcomings in the mechanism of procedural coercion for failure to comply with court requests for the production of evidence. Based on the research, it is concluded that a transition from a formal to a substantive understanding of equality at the case preparation stage is necessary. Specific ways to improve the Code of Administrative Court Procedure (of Ukraine are proposed, including: supplementing Part 5 of Article 257 regarding the clear regulation of the transition from simplified to general proceedings and establishing strict deadlines for such actions to prevent abuse; and amending Article 149 to introduce the right of participants to appeal a court ruling refusing to impose a fine for failure to comply with requirements for the provision of evidence, which will ensure real equality in the means of influencing a bad-faith party
Motivational profile of labor migrants during war
No full textУ науковій розвідці запропоновано дослідження мотивів економічних (трудових) мігрантів. Показано, що економічні мігранти мають суперечливу структуру мотиваційної сфери досліджуваних. Показано, що для більшості характерна середня вираженість мотивації у сфері соціального визнання та потреби у широких соціальних контактах, що вказує на значущість соціального схвалення та включення у соціальне середовище. Водночас більшість респондентів не виявляють орієнтації на формування та підтримку довгострокових стабільних стосунків із вузьким колом колег, що може свідчити про поверхневість соціальних зв’язків та відсутність глибокої інтеграції в професійні мікрогрупи. Продемонстровано, що матеріальні стимули залишаються середньо-вагомим чинником мотивації: більшість досліджуваних орієнтуються на отримання високої заробітної плати. Встановлено низьку схильність до креативності та інноваційності, що поєднується з толерантністю до рутини та лише середнім рівнем потреби у цікавій і корисній роботі. Встановлено суперечність, що респонденти, з одного боку, демонструють готовність приймати одноманітність і відсутність постійної стимуляції, але з іншого – не виявляють вираженої орієнтації на пошук змістовності та особистісної значущості у професійній діяльності. Це може свідчити про певний баланс між адаптацією до стандартних умов праці та недостатньою спрямованістю на самореалізацію через роботу. Виявлені дані засвідчують, що мотиваційна сфера досліджуваних характеризується переважанням прагматичних і соціально-орієнтованих мотивів (матеріальне забезпечення, визнання, соціальні контакти) за відносно слабкої вираженості мотивації до креативності, професійної самореалізації та глибинної міжособистісної взаємодії. Це свідчить про адаптивну, але не інноваційно-орієнтовану модель мотивації, що забезпечує стабільність функціонування, проте обмежує потенціал для саморозвитку та творчого зростання. Встановлена двохфакторна модель ресурсної сфери у вимушених мігрантів, що складається з адаптаційно-зовнішнього фактора й фактора економічної вигоди.This scientific study explores the motivations of economic (labor) migrants. It reveals that economic migrants exhibit a complex and sometimes contradictory structure in their motivational sphere. Most participants show a moderate level of motivation related to social recognition and the need for broad social contacts, indicating the importance of social approval and integration into the social environment.
At the same time, most respondents do not demonstrate a strong orientation toward forming and maintaining long-term, stable relationships with a close circle of colleagues. This may suggest superficial social connections and a lack of deep integration into professional micro-groups.
Material incentives remain a moderately significant motivational factor: the majority of participants are focused on earning a high salary. The study also found a low tendency toward creativity and innovation, combined with a tolerance for routine and only a moderate need for engaging and meaningful work.
A contradiction was identified: on one hand, respondents are willing to accept monotony and a lack of constant stimulation; on the other hand, they do not show a strong drive to seek meaning and personal significance in their professional activities. This may indicate a certain balance between adapting to standard working conditions and a limited focus on self-realization through work.
The findings suggest that the motivational sphere of the participants is dominated by pragmatic and socially-oriented motives (financial security, recognition, social contacts), while motivation for creativity, professional self-realization, and deep interpersonal interaction is relatively weak. This points to an adaptive, but not innovation-driven, motivational model that supports stable functioning but limits potential for personal growth and creative development.
A two-factor model of the resource sphere in forced migrants was identified, consisting of an adaptation-external factor and an economic benefit factor
The impact of stereotypes on the perception and behavior in mature individuals with disabilities
No full textУ сучасному суспільстві, яке декларує цінності рівності, гідності та інклюзії, усе ще зберігаються стійкі стереотипи щодо окремих соціальних груп. Особливо вразливими до соціального упередженого сприйняття залишаються особи зрілого віку з інвалідністю. Вони нерідко одночасно піддаються дискримінації як за віковими ознаками, так і за станом здоров’я, що створює для них додаткові бар’єри в щоденному житті, спілкуванні, професійній та соціальній реалізації
Implementation of the environmental component of the Ukraine–EU Association Agreement: current status, challenges, and prospects
No full textУ статті здійснено комплексне дослідження процесу реалізації екологічної складової Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, яка є ключовим елементом у системі євроінтеграційних реформ держави. З 1 вересня 2017 р., після набуття Угодою чинності в повному обсязі, Україна отримала чіткі зобов’язання щодо гармонізації національного законодавства з правом ЄС, зокрема у сфері охорони довкілля. У роботі проаналізовано нормативно-правові засади імплементації 26 директив і 3 регламентів Європейського Союзу, що стосуються якості повітря, води, управління відходами, збереження біорізноманіття, протидії зміні клімату та запобігання промисловому забрудненню.
Особливу увагу приділено реалізації положень Директиви 2010/75/ЄС «Про промислові викиди (інтегроване запобігання та контроль забруднення)» та впровадженню системи інтегрованого дозволу, що є основним інструментом контролю промислових викидів в країнах ЄС. Розглянуто зміст і значення ухваленого 16 липня 2024 р. Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення», який започаткував нову модель державного екологічного управління, орієнтовану на застосування найкращих доступних технологій і методів виробництва (НДТМ). Визначено основні етапи реалізації реформи, її переваги та ризики, зокрема у контексті воєнних дій, економічної нестабільності та потреби модернізації промислового сектору.
Окремий розділ присвячено аналізу імплементації Водної рамкової директиви 2000/60/ЄС, яка запроваджує басейновий принцип управління водними ресурсами. Висвітлено процес створення басейнових рад, розроблення планів управління річковими басейнами та впровадження системи державного моніторингу вод відповідно до стандартів ЄС. Також розглянуто адаптацію законодавства України до інших водних директив, а саме щодоочищення міських стічних вод, нітратного забруднення, управління ризиками затоплень та забезпечення якості питної води.
У висновках наголошено, що виконання екологічних зобов’язань є не лише вимогою Угоди про асоціацію, але й фундаментальною умовою для переходу України до сталої економіки та підвищення екологічної безпеки. Підкреслено необхідність посилення інституційної спроможності, фінансової підтримки екомодернізації підприємств і продовження нормативного зближення з правом Європейського Союзу.The article presents a comprehensive study of the implementation process of the environmental component of the Association Agreement between Ukraine and the European Union, which constitutes a key element in the country’s system of European integration reforms. Since September 1, 2017, after the Agreement entered into full force, Ukraine has assumed clear obligations to harmonize national legislation with EU law, particularly in the field of environmental protection. The study analyzes the legal and regulatory framework for the implementation of 26 EU directives and 3 regulations concerning air and water quality, waste management, biodiversity conservation, climate change mitigation, and industrial pollution prevention.
Special attention is paid to the implementation of Directive 2010/75/EU on Industrial Emissions (integrated pollution prevention and control) and the introduction of an integrated permitting system, which serves as the primary tool for controlling industrial emissions in EU countries. The content and significance of the Law of Ukraine “On Integrated Pollution Prevention and Control,” adopted on July 16, 2024, are examined; this law established a new model of state environmental governance focused on the application of Best Available Techniques and Methods (BAT/BEP). The main stages of reform implementation, its advantages, and associated risks are identified, particularly in the context of military actions, economic instability, and the need for industrial sector modernization.
A separate section is devoted to analyzing the implementation of the EU Water Framework Directive 2000/60/EC, which introduces a river basin–based approach to water management. The creation of basin councils, development of river basin management plans, and implementation of a national water monitoring system in line with EU standards are highlighted. The adaptation of Ukrainian legislation to other water-related directives is also considered, including urban wastewater treatment, nitrate pollution, flood risk management, and the assurance of drinking water quality.
The conclusions emphasize that fulfilling environmental obligations is not only a requirement of the Association Agreement but also a fundamental condition for Ukraine’s transition to a sustainable economy and for enhancing environmental security. The need to strengthen institutional capacity, provide financial support for eco-modernization of enterprises, and continue regulatory convergence with EU law is underscored
Experiencing loneliness in adolescence: causes and solutions
No full textПроблема самотності в юнацькому віці постає значущим питанням психологічної науки та практики, що зумовлено стрімкою діджиталізацією та трансформацією соціальних зв'язків. Дослідження цього феномену знайшло відображення у працях В.Б. Бедан, Н.О. Олейник, О.В. Кулешової, які розглядають самотність як складний психологічний феномен з багатовимірною структурою та набуває системного характеру у вітчизняній та зарубіжній психології. Трансформація соціальних відносин створює нові виклики для розуміння природи самотності. Зміна характеру міжособистісної взаємодії потребує переосмислення підходів до вивчення самотності в контексті розвитку особистості