Odesa I.I.Mechnikov National University
Електронний архів-репозитарій Одеського національного університету імені І. І. МечниковаNot a member yet
40478 research outputs found
Sort by
Генеалогія у вимірі антропоніміки (приклад С. Шелухина)
No full textУ роботі було проаналізовано псевдонімії С. П. Шелухина у сфері генеалогії його роду. Додатково проведено систематизацію та осмислення усіх відомих його антропонімів з боку його життя й діяльності. Також виявлені внутрішні та зовнішні чинники до застосування та утворення даних найменувань у історичному контексті
Тилігульський лиман: об’єкт науково-дослідної платформи для магістрів спеціальності Водні біоресурси та аквакультура півдня України
No full textThe article is devoted to the analysis of scientific research on the assessment of the current ecological state of the Tiligul Estuary as an important water body in southern Ukraine. Given the complex ecological situation associated with natural and anthropogenic factors that have led to increased salinity, hypoxia, reduced bioproductivity, and decreased freshwater inflow to the estuary, the choice of this object for research is relevant and timely. The purpose of the study is to summarize the ecological state of the Tiligul Estuary as a unique object in southern Ukraine and to determine its potential as a base for research work by students majoring in H5 «Aquatic Bioresources and Aquaculture». The object of research is the Tiligul Estuary as a promising site for conducting scientific research in the field of aquatic biological resources and aquaculture. The subject of the study is the ecological, hydrological, bioproductive, and educational scientific aspects of using the Tiligul Estuary as a natural environment for developing the professional competencies of master’s students and the fisheries potential of southern Ukraine. The following methods were used during the study: analysis of scientific literature, synthesis, generalization and systematization, modeling. The role of higher education institutions in southern Ukraine in training a “new generation” of specialists capable of integrating modern scientific approaches, aquaculture technologies, and environmental management to ensure the rational use and restoration of the estuary has been determined. The study proposes a model that combines the practical and theoretical components of the educational process, based on the principles of communication, interdisciplinarity, and cooperation, and indicates their role in the development of research competencies of future masters. The creation of a research base on the basis of the Tiligul Estuary will contribute to the implementation of sustainable development programs, increase fish productivity, and preserve biodiversity, which will further positively affect the food security.Статтю присвячено аналізу науково-дослідної роботи щодо оцінки екологічного поточного стану Тилігульського лиману як важливого водного об’єкта пів дня України. Визначено потенціал лиману як навчально-дослідної платформи для підготовки здобувачів магістерського рівня вищої освіти спеціальності H5 «Водні біоресурси та аквакультура». З огляду на складний екологічний стан, пов’язаний з природними та антропогенними чинниками, які призвели до підвищення солоності, гіпоксії, зниження біопродуктивності та зменшення об’ємів надходження прісної води до лиману, вибір даного об’єкта для дослідження є актуальним та своєчасним. Метою дослідження є узагальнення екологічного стану Тилігульського лиману як унікального об’єкта півдня України, визначення його потенціалу як бази для науково-дослідної роботи здобувачів вищої освіти спеціальності H5 «Водні біоресурси та аквакультура». Об’єкт дослідження – Тилігульський лиман як перспективний об’єкт для проведення науково-дослідних робіт у галузі водних біоресурсів і аквакультури. Предмет дослідження – екологічні, гідрологічні, біопродукційні та освітньо-наукові аспекти використання Тилігульського лиману як природного середо вища для формування професійних компетентностей магістрів і розвитку рибо господарського потенціалу південного регіону України. Під час проведення дослідження було використано наступні методи: аналізу наукової літератури, синтезу, узагальнення та систематизації, моделювання. Визначено роль закладів вищої освіти півдня України у підготовці фахівців «нового покоління», які здатні інтегрувати сучасні наукові підходи, технології аквакультури та екологічний менеджмент задля забезпечення раціонального використання лиману та його відновлення. У дослідження запропоновано модель, що поєднує практичну та теоретичну складові освітнього процесу, які базуються на принципах комунікації, міждисциплінарності і кооперації та зазначено їх роль у розвитку науково-дослідних компетентностей майбутніх магістрів. Створення на базі Тилігульського лиману науково-дослідної бази сприятиме забезпеченню реалізації програм сталого розвитку, підвищенню рибопродуктивності та збереженню біорізноманіття, що у подальшому позитивно вплине і на продовольчу безпеку регіону. Результати дослідження можуть бути використані для формування стратегії регіонального розвитку, розробки наукових проєктів та освітніх кейсів магістерського рівня, які будуть спрямовані на забезпечення рибо господарського та водогосподарського потенціалу України
Періодична преса Хорватії як можливий інструмент «м’якої сили» української держави (на прикладі часопису «Нова думка»)
No full textВ той час, коли український народ зі зброєю в руках виборює право на своє існування, представники влади та громадянське суспільство мають пам’ятати про необхідність використання у зовнішній політиці усіх наявних засобів для досягнення мети: інтеграції в Європейський Союз та Організацію Північноатлантичного договору (НАТО). Для цього слід застосовувати інструментарій дій, які прийнято називати «м’якою силою»
Освітленість штучних супутників Землі на колових орбітах
No full textThe purpose of the work is to build an updated model of the illumination of artificial satellites in circular Earth orbits and to study the duration and nature of solar illumination in orbits with different inclinations and altitudes throughout the year.
The mathematical model uses the equation of the circular cone of the shadow, built taking into account the movement of the Sun relative to the Earth. The center of the cross section of the base of the cone coincides with the center of the Earth. The motion of the satellite is simulated by Kepler’s orbit. The computer model makes it possible to determine with a given accuracy the duration of the satellite’s stay in the Earth’s shadow.
Simulation of the duration of illumination of satellites at two altitudes has been performed: 5,000 km and 35,786 km (geosynchronous orbit altitude) throughout the year. Curves of the duration of the satellites’ stay in the shadow are given. The shape of the curves varies from a nearly straight line for inclined orbits 25°, then they become periodic, and then divide into two parts, resembling the shape of a parabola. Among all the possible inclinations of the orbits of satellites, extreme ones have been detected. These are orbits with an angle of inclination 23°26', which defines a straight orbit. On them, an artificial satellite falls into the Earth’s shadow throughout the year at each orbit. The second group of extreme orbits are orbits with inclinations, in which the satellite falls into the shadow only near the time of the equinoxes. Shortest duration of stay of satellites in the shadow moving in orbits with an angle of inclination 113°26'. Falling into the shadow lasts from 15.02 to 23.04 and from 19.08 to 27.10 for an altitude of 5,000 km, and from 12.03 to 28.03 and from 14.09 to 01.10 for an altitude of 35,786 km.
The results of the simulations will allow us to clarify the effect of sunlight and solar wind pressure on the motion of satellites over time. This will allow the use of additional satellite accelerations resulting from radiative impact to change the orbits of space debris and clean up near-Earth space.Метою роботи є побудова уточненої моделі освітленості штучних супутників на колових навколоземних орбітах та дослідження тривалості та характеру сонячного освітлення на орбітах з різними нахиленнями та висотами протягом року.
У математичній моделі використане рівнянні колового конуса тіні, побудованого з урахуванням руху Сонця відносно Землі. Центр перерізу основи конуса збігається з центром Землі. Вплив атмосфери не враховується. Рух супутника моделюється Кеплеровою орбітою. Комп’ютерна модель дає змогу визначити з заданою точністю тривалість перебування супутника у тіні Землі.
Виконано моделювання тривалості освітленості супутників на двох висотах: 5 000 км та 35 786 км (висота геосинхронної орбіти) протягом року. Наведені криві тривалості перебування супутників у тіні. Форма кривих змінюється від практично прямої лінії для орбіт з нахиленням 25°, далі набувають періодичного характеру, а потім діляться на дві частини, що нагадують форму параболи. Серед усіх можливих нахилень орбіт супутників виявлені екстремальні. Це орбіти з кутом нахилення 23°26', що визначає пряму орбіту. На них штучний супутник протягом усього року на кожному витку потрапляє у тінь Землі. Друга група екстремальних орбіт – це орбіти з нахилами, при яких супутник потрапляє у тінь лише поблизу часу рівнодень. Найменша тривалість перебування супутників у тіні, які рухаються по орбітах з кутом нахилу 113°26'. Потрапляння у тінь триває від 15.02 до 23.04 та від 19.08 до 27.10 для висоти 5000 км, та від 12.03 до 28.03 та від 14.09 до 01.10 для висоти 35 786 км.
Результати моделювання дозволять уточнити вплив тиску сонячного світла та сонячного вітра на рух супутників протягом тривалого часу. Це дозволить використати додаткові прискорення супутників, що виникають внаслідок радіативного впливу, для змін орбіт космічного сміття та очищення навколоземного простору
Електронне адміністрування податків в Україні в умовах війни: інноваційні рішення та виклики
No full textЦифровізація податкового адміністрування відіграє вирішальну роль у забезпеченні безперервних податкових надходжень. Електронне адміністрування податків є важливим інституційним елементом фінансової системи держави, зокрема у період повномасштабного вторгнення рф, коли надзвичайно актуальним є забезпечення стабільних та безперебійних надходжень до бюджету. В умовах трансформації податкового середовища цифрові інструменти виступають не лише технологічною інновацією, а й ефективним механізмом посилення податкової дисципліни, підвищення прозорості фінансових потоків і боротьби з корупційними ризиками. Завдяки електронному адмініструванню суттєво може бути знижено рівень бюрократизації процедур, оптимізовано документообіг, спрощено податкову звітність і скорочено витрати часу як для платників податків, так і для контролюючих органів
Оцінка та аналіз ризиків виробничої діяльності в умовах воєнного стану
No full textThe article is devoted to the problem of determining the military risks characteristics and the development of mathematical formalization methods to identify at the initial stage signs of an increase in the level of risks. In the research process, the following was applied: a comparative analysis to identify the indirect influence of war risks on other risks; analytical method for identifying features of military risks; methods of mathematical formalization to detect at the initial stage aperiodic fluctuations of time series of risk parameters for timely hazard forecasting. Specific features of military risks are determined. A complex mathematical approach is proposed to identify signs of an increase in the risks level at the initial stage of their formation in order to ensure the flexibility of production activities management, increase the adaptability of the enterprise to threats, and acquire the ability of the enterprise to survive. Mathematical formalization methods are proposed for detecting aperiodic harmonic fluctuations of a time series, as a manifestation of risk, and forecasting production activity in conditions of significant uncertainty of the risks parameters. The proposed mathematical formalization approaches will make it possible to detect signs of an increase in the level of risks at the initial stage of their formation to ensure flexibility in the production activities management.Дослідження присвячене аналізу ризиків виробничої діяльності в умовах воєнного стану та розробці математичних методів для формалізації процесу їх виявлення на ранніх стадіях підвищення рівня небезпеки. В умовах воєнного стану підприємства стикаються зі значними загрозами, які впливають на весь спектр виробничих ризиків. Серед основних загроз можна виділити: ракетно-бомбові удари по інфраструктурі, порушення логістичних ланцюгів, знищення контрагентів, зменшення купівельної спроможності населення, зростання інфляції, подорожчання кредитів та дефіцит трудових ресурсів. Воєнні ризики змушують переглянути концептуальні підходи до ризик-орієнтованого менеджменту: змінити організацію виробничих процесів, підходи до планування, прогнозування та оцінки додаткових витрат. Аналіз таких загроз повинен охоплювати всі етапи та напрями діяльності підприємства. В зв'язку з цим необхідно чітко класифікувати воєнні ризики на прямі та опосередковані, а також оцінювати вплив усієї сукупності військових загроз. У рамках дослідження були виявлені особливості воєнних ризиків, розроблено математичний апарат для їх оцінки та формалізації виявлення на початкових етапах, що сприяє підвищенню адаптивної спроможності підприємств і забезпечує їх виживання. Прямі воєнні ризики, такі як ракетно-бомбові удари, пропонується аналізувати за допомогою часових рядів. Один ряд характеризує удари по підприємствах певної галузі, інший – по регіонах, де знаходиться підприємство. Оцінювання в реальному часі дозволяє ідентифікувати аперіодичні гармонійні коливання, що перевищують фоновий рівень. Для формалізації виявлення таких коливань запропоновано використовувати фрактальний аналіз, індекс Герста, методику R/S-аналізу та «клітинковий» метод обчислення фрактальної розмірності, кластерний аналіз. Прогнозування діяльності підприємств в умовах високої невизначеності воєнних ризиків здійснюється із застосуванням методу «випадкового дощу». Розроблені математичні методи дозволяють своєчасно виявляти та оцінити ризики, забезпечуючи гнучке управління виробничими процесами та підвищення стійкості підприємств
Повноваження Кабінету Міністрів України
No full textВідповідно до Конституції України ст. 113: «Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених цією Конституцією». Кабінет Міністрів — найвищий орган виконавчої влади уряду, який здійснює адміністративно-розпорядчі функції у сфері державного управління та є колегіальним органом. До складу Колегії Кабінету Міністрів входять міністри, що керують галузевими міністерствами. Основні, найважливіші державні рішення приймаються на раді міністрів шляхом прямого голосування, а нормативно-правові акти приймаються постановами кабінету міністрів, підписаними Прем'єр-міністром
Доступ до адвокатської діяльності: виклики в умовах війни
No full textВажливу роль у забезпеченні прав громадян на захист, а також справедливості правосуддя відіграє адвокатура. Сам принцип доступності адвокатських послуг є базою для реалізації конституційного права на правничу допомогу, що має особливе значення в період війни, коли суспільство стикається з безпрецедентними викликами в захисті своїх прав та свобод. Обрана тема є актуальною, адже принцип доступності є невід’ємною складової до ефективності адвокатури, від чого особливо залежить здатність держави гарантувати захист прав громадян у кризових умовах
Psychological features of intuition in the decision-making process
No full textТеліпко Н.О. Психологічні особливості інтуїції у процесі прийняття рішень. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки», спеціальність 053 «Психологія», Одеський національний університет імені І.І. Мечникова», Одеса, 2025.
Дисертація присвячено актуальній психологічній проблемі вивчення та обґрунтування ролі інтуїції у процесі прийнятті рішень. Дослідження фокусується на психологічних особливостях цього феномену та його значенні для підвищення ефективності управлінської діяльності вітчизняних менеджерів в умовах невизначеності та ризику на різних ієрархічних рівнях.
Сучасне бізнес-середовище, що відзначається динамізмом та непередбачуваністю, висуває підвищені вимоги до здатності керівників приймати ефективні рішення для забезпечення організаційної стійкості. За умов браку інформації та високих ризиків, традиційні раціонально-аналітичні моделі управління виявляють свою обмеженість. Відтак зростає вага інтуїції як когнітивного ресурсу менеджера, що уможливлює швидку орієнтацію та прийняття рішень на основі інтегрованого досвіду, внутрішніх відчуттів та несвідомої обробки даних, пропонуючи альтернативний шлях реагування на виклики.
Було здійснено теоретико-методологічний аналіз різноманітних підходів, концепцій і поглядів на інтуїцію, охоплюючи її природу як форми пізнання, співвідношення з інтелектом, зв'язок зі свідомим і несвідомим досвідом, афективні аспекти, роль у креативності та науковому пошуку, а також значення у прийнятті рішень в умовах невизначеності та ризику. Цей аналіз психологічної літератури дозволив теоретично узагальнити роль інтуїції у розширенні можливостей прийняття рішень у багатьох професійних галузях, включно з управлінською сферою та бізнесом. Це є особливо важливим, оскільки сучасне середовище управлінської діяльності вимагає від менеджерів здатності аналізувати конкурентне оточення, використовувати креативний потенціал особистості та приймати інтуїтивні рішення, що відповідають умовам, які постійно змінюються.
На основі аналізу наукових джерел установлено, що досліджувана проблематика є недостатньо розробленою у психологічній науці загалом (бракує відповідних систематичних і практичних напрацювань) та у психології менеджменту зокрема (відсутнє чітке визначення інтуїтивних процесів в управлінні).
Огляд наукової літератури показав, що проблема, яка розглядається, на сьогодні вивчена не повною мірою. Це проявляється як у загальнопсихологічному контексті, де спостерігається нестача системних досліджень та практичних розробок з даної теми, так і в галузі психології менеджменту. Зокрема, у цій сфері досі не запропоновано чіткого визначення сутності інтуїтивних процесів у контексті управлінської діяльності. Цей стан речей знижує ефективність психологічного консультування, коучингу та професійного навчання менеджерів у частині діагностики й розвитку ключових складових їхнього ресурсного стану, таких як інтуїтивне вирішення проблем, адаптивність, стратегічне та критичне мислення, толерантність до невизначеності, готовність до ризику, емоційна саморегуляція, когнітивна та поведінкова гнучкість, комунікативна компетентність, емпатія та лідерський потенціал.
У роботі висвітлено сучасні тенденції у розумінні інтуїції: хоча поняття інтуїції поки що не набуло строгого наукового визначення, визнається її важлива роль у відкритті нового, невідомого, ірраціонального та наданні пізнанню нового імпульсу. Інтуїтивність розглядається через поєднання когнітивного, емоційного, мотиваційного, емпіричного та імпліцитного (несвідомого, неявного) компонентів особистості, що формуються під впливом професійної діяльності та індивідуальних психологічних характеристик. Відмічається також зростання суспільного інтересу до тем, пов'язаних з інтуїцією, передчуттями, творчими осяяннями, несвідомим, «шостим чуттям», «бізнес-чуйкою», але водночас і до можливих когнітивних спотворень та помилкових тлумачень психічних реакцій.
Розуміння суті феномену інтуїції у психології охоплює широкий спектр підходів, де інтуїція розглядається як одна з основних когніцій, як інтуїтивний розум, або як здатність швидко обробляти інформацію без помітних когнітивних зусиль. Важливо, що у кризових умовах невизначеності та ризику використання інтуїтивних процесів для прийняття рішень може бути корисною та адаптивною стратегією, коли бракує часу на тривалі роздуми. Щодо механізмів інтуїтивного прийняття рішень, зазначається, що за допомогою інтуїції інформація обробляється цілісно. Інтуїтивний підхід збільшує ймовірність розпізнавання прогалин і тенденцій, а також встановлення нових зв’язків між віддаленими елементами, що сприяє генерації інноваційних ідей.
Взаємодія інтуїції та креативності створює сприятливі умови для появи новаторських рішень, де інтуїція може виступати каталізатором творчого процесу. Інтуїція може підказувати неочевидні зв'язки між ідеями, сприяючи емпатії, уяві та креативному мисленню. Аналізуючи сильні та слабкі сторони інтуїтивного пізнання, можна стверджувати, що досвідчені люди довіряють своїй інтуїції при формулюванні гіпотез та висновків, але усвідомлюють необхідність застосування раціонального критичного мислення для підвищення точності рішень. Тому важливо розвивати вміння поєднувати інтуїцію з наявними доказами для покращення якості мислення. Використання інтуїції у процесі прийняття стратегічних рішень дозволяє менеджерам заощаджувати час, підтримувати цілісне бачення завдань організації та формувати внутрішній інтуїтивний «компас» для динамічного організаційного розвитку.
У дисертації запропоновано концепцію розвитку інтуїції у процесі прийняття рішень в умовах невизначеності та ризику. Її теоретико-методологічними засадами виступили особистісно-діяльнісний, системний та суб’єктний підходи, концепції інтуїтивного прийняття рішень (зокрема, у менеджменті та бізнесі), а також положення про психологічні особливості особистості та діяльності підприємців, менеджерів і лідерів бізнесу.
Концепція спрямована на обґрунтування необхідності модернізації системи управлінської освіти у двох напрямках: 1) формування та розвиток управлінських компетенцій загалом та здатності до інтуїтивного прийняття рішень зокрема; 2) інтеграція інтуїтивного аспекту прийняття рішень у практики психологічного консультування, коучингу та внутрішньо-корпоративного навчання управлінського персоналу.
В роботі здійснено аналіз та уточнення 10-ти ключових понять дослідження, необхідних для опису контексту управлінської діяльності, зокрема тих, що стосуються сутності бізнесу, менеджменту, характеристик підприємця та лідера.
Виокремлено та теоретично обґрунтовано ключові особистісні ресурси, що є критично важливими для різних ролей у бізнесі, особливо в умовах сучасного непередбачуваного та ризикованого ділового середовища. Так, підприємців вирізняють самостійність, схильність до ризику, інноваційність та сильна мотивація досягнень. Для менеджерів характерні орієнтація на прийняття рішень та їх реалізацію, розвинені міжособистісні навички (включаючи емпатію та комунікацію), лідерські якості для мотивації персоналу, організаційні здібності (тайм-менеджмент, управління командою та конфліктами) та вміння створювати позитивну робочу атмосферу. Водночас лідерам бізнесу необхідні високий рівень саморегуляції та стійкості (стресо- та життєстійкість), розвинений емоційний інтелект, стратегічне й критичне мислення, а також здатність ефективно управляти змінами.
Концептуалізовано поняття «інтуїція у процесі прийняття управлінських рішень» як специфічна управлінська компетентність.
Представлено робоче визначення поняття «інтуїція у процесі прийняття рішень» як когнітивна здатність особистості до швидкого, переважно несвідомого осягнення сутності проблеми або ситуації, що ґрунтується на інтегрованому досвіді, емоційному сприйнятті та розпізнаванні тонких, неявно сприйнятих сигналів і зв'язків. Цей процес забезпечує формування безпосереднього розуміння або знання, що виникає без необхідності свідомих міркувань, та спрямовує вибір рішення.
Представлено також робоче визначення поняття «інтуїція у процесі прийняття управлінських рішень» як специфічної управлінської компетентності, що полягає у здатності менеджера інтегрувати власний досвід, результати несвідомої обробки інформації та внутрішні відчуття («gut feeling») для формування прогнозів та ухвалення рішень. Ця компетентність особливо актуалізується в умовах дефіциту інформації, високого рівня невизначеності та значного ризику, причому інтуїтивне рішення часто потребує подальшого аналітичного обґрунтування.
Для емпіричного дослідження було підібрано й випробувано набір діагностичних інструментів, до складу якого увійшли: методика діагностики типів інтуїції TIntS (Types of Intuition Scale) (J. Pretz та ін.) (адаптація М.В. Ярощук); методика дослідження критичного мислення (L. Starkey) (адаптація О.Л. Луценко); Фрайбурзький особистісний опитувальник FPI-B (Freiburg Personality Inventory) (J. Fahrenberg, R. Hampel, H. Selg) (адаптація О.Л. Луценко); тест «Цикл управлінських умінь» (C.L. Wilson) (Н.В. Нестеренко); тест «Шкала інтолерантності до невизначеності» (R. Carleton) (адаптація Г.М. Громової); інструментарій для діагностики типу організаційної культури за (Ch. Handy) та методика оцінки організаційної культури (OCAI), яка розроблена K. Cameron та R. Quinn, в адаптації Л.М. Карамушки.
Для аналізу зібраних даних та підтвердження достовірності зроблених висновків було застосовано комплекс методів математичної статистики. Цей комплекс включав: методи варіаційної (описової) статистики, перевірку гіпотез щодо рівності середніх значень (зокрема, за допомогою F-критерію), множинний регресійний аналіз, кореляційний аналіз, кластерний аналіз (з використанням ієрархічного методу). Для реалізації цих статистичних розрахунків застосовувався програмний пакет SPSS (версія 28), що дозволило забезпечити високий рівень вірогідності та надійності одержаних результатів дослідження.
Використання зазначених діагностичних методик дозволило встановити, що на прояв інтуїції керівника під час ухвалення рішень впливає комплекс умов: характерні риси прояву типів інтуїції (холістичної, інферентної та афективної), рівень розвитку критичного мислення, ступень толерантності до невизначеності, розвиток управлінських умінь, особистісні характеристики (пов'язані із соціальною адаптацією, емоційною стабільністю, міжособистісною взаємодією, стилями прийняття рішень), а також тип організаційної культури та її вплив на розвиток інтуїції менеджерів різного управлінського досвіду та рівня управління.
Узагальнено основні тенденції щодо проявів типів інтуїції (холістичної, інферентної та афективної). Встановлено, що з набуттям управлінського досвіду спостерігається поступове зростання рівня холістичної та інферентної інтуїції, тоді як афективна інтуїція демонструє менш передбачувану динаміку, значною мірою залежну від контексту та особистісних характеристик досліджуваних. Щодо критичного мислення доведено, що його рівень істотно зростає на етапі переходу до стратегічного управління. Особливо значущі відмінності виявлено між студентами-магістрами та топ-менеджерами, що свідчить про кумулятивний вплив досвіду складного прийняття рішень та професійної діяльності на розвиток когнітивних аналітичних навичок. Щодо толерантності до невизначеності встановлено, що вона не є суто функцією досвіду. Хоча окремі її компоненти (наприклад, здатність до дій у невизначених умовах) зростають з часом, інші (такі як схильність до тривожності або дезорганізації) залишаються відносно стабільними та залежать від особистісних особливостей. Щодо управлінських умінь підтверджено, що із зростанням управлінського рівня розвиваються стратегічне мислення, делегування повноважень, орієнтація на команду, планування та інші компетентності, які відіграють ключову роль у формуванні управлінської ефективності. Щодо характеристик особистості, що мають відношення до соціальної адаптації, емоційної стабільності, міжособистісної взаємодії та стилів прийняття рішень, виявлено тенденцію до підвищення емоційної стійкості, зниження реактивної агресивності та формування гармонійного стилю взаємодії з підлеглими у міру накопичення управлінського досвіду. Щодо організаційної культури та її впливу на розвиток інтуїції менеджерів різного управлінського досвіду та рівня управління, то встановлено, що культури, орієнтовані на згуртованість, гнучкість та інноваційність, сприяють розвитку всіх форм інтуїції. Натомість культури з надмірною ієрархічністю або індивідуалізмом стримують інтуїтивне управління.
Доведено, що управлінський досвід виступає предиктором розвитку не лише інтуїції, а й комплексу когнітивних і поведінкових характеристик, необхідних для ефективного прийняття рішень в умовах невизначеності. Встановлено, що взаємозв’язок між критичним мисленням, типами інтуїції, рівнем толерантності до невизначеності та організаційною культурою утворює єдину систему, яка детермінує ефективність управлінських рішень.
Представлено моделі уточнення системи зв’язків різних типів інтуїції (холістичної, інферентної та афективної) студентів-магістрів, менеджерів середнього рівня та топ-менеджерів. Так, у студентів-магістрів інтуїція виявляється переважно у формі афективної, що значною мірою обумовлено впливом факторів емоційної нестабільності та сприйняття невизначеності як дестабілізуючого чинника (β = –0,30), а також важливістю побудови міжособистісної довіри (β = 0,34), що позитивно корелює із кризовим прийняттям рішень (β = 0,45) і командною орієнтацією (β = 0,32). Керівникам середньої ланки притаманна більш збалансована структура інтуїції: холістична, інферентна та афективна інтуїції демонструють різні рушійні сили (наприклад, критичне мислення і тип організаційної культури) та модератори (емоційна стабільність, стрес невизначеності). Кожен тип інтуїції вносить специфічний внесок у прийняття стратегічних і кризових рішень, що свідчить про інтеграцію практичного досвіду в інтуїтивні процеси. У топ-менеджерів моделі демонструють найвищу інтеграцію інтуїтивних процесів у стратегічне лідерство. Зокрема, холістична інтуїція значною мірою залежить від критичного мислення (β = 0,42) та адхократичного типу організаційної культури (β = 0,40). Топ-менеджери використовують інтуїцію як інструмент лідерства, інтегруючи її з емоційним інтелектом, здатністю до делегування повноважень та емоційною стабільністю.
Виявлено обумовленість розвитку інтуїції сукупністю чинників, зокрема рівнем критичного мислення, толерантністю до невизначеності, особистісними характеристиками (емоційна стабільність, соціальна адаптованість), а також контекстуальними параметрами організаційної культури. Це підтверджує складну систему взаємозв’язків між когнітивними, емоційними та організаційними аспектами, що формують інтуїтивну компетентність на різних рівнях управлінського розвитку.
Прикладна цінність отриманих висновків визначається тим, що вони уточнюють розуміння уточнюють розуміння особливостей прояву інтуїції під час прийняття управлінських рішень, та ддослідження деталізує, як специфіка інтуїції залежить від згаданих раніше психологічних, індивідуальних та організаційних факторів на різних щаблях управлінської ієрархії.
Ключові теоретичні висновки та емпіричні дані роботи допомагають менеджерам краще зрозуміти, що об'єктивна інформація про людську інтуїцію, її функціонування в ухваленні рішень та значення для розв'язання управлінських завдань може стати корисною для опанування практичних методів удосконалення власної інтуїції. Розвиток інтуїтивних здібностей, у свою чергу, здатен підвищити як професійну продуктивність, так і персональний успіх керівників. Окрім того, моделі, розроблені в ході дослідження, можуть слугувати фундаментом для створення програм у сфері психологічної підтримки, коучингу та професійного розвитку менеджерів.
Систематизовані результати теоретичного аналізу та емпіричної частини дослідження знайшли своє застосування під час проведення занять з таких навчальних дисциплін: «Актуальна психологія менеджменту», «Розвиток особистісного потенціалу в менеджменті і бізнесі», «Психологічне консультування».Telipko N.O. Psychological Features of Intuition in the Decision-Making Process. Qualification research paper manuscript rights reserved.
Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in the field of knowledge 05 «Social and Behavioral Sciences», specialty 053 «Psychology», Odesa I.I. Mechnikov National University, Odesa, 2025.
The dissertation is dedicated to the relevant psychological problem of studying and substantiating the role of intuition in the decision-making process. The research focuses on the psychological characteristics of this phenomenon and its significance for improving the effectiveness of managerial activities of domestic managers under conditions of uncertainty and risk at various hierarchical levels.
The modern business environment, characterized by dynamism and unpredictability, places increased demands on managers' ability to make effective decisions to ensure organizational stability. In conditions of information scarcity and high risks, traditional rational-analytical management models reveal their limitations. Consequently, the importance of intuition as a manager's cognitive resource grows, enabling rapid orientation and decision-making based on integrated experience, internal feelings, and unconscious data processing, offering an alternative way to respond to challenges.
A theoretical-methodological analysis of various approaches, concepts, and views on intuition was carried out, covering its nature as a form of cognition, its relationship with intellect, its connection with conscious and unconscious experience, affective aspects, its role in creativity and scientific inquiry, as well as its significance in decision-making under conditions of uncertainty and risk. This analysis of psychological literature allowed for the theoretical generalization of the role of intuition in expanding decision-making capabilities in many professional fields, including the managerial sphere and business. This is particularly important as the modern environment of managerial activity requires managers to be able to analyze the competitive landscape, utilize personal creative potential, and make intuitive decisions that correspond to constantly changing conditions.
Based on the analysis of scientific sources, it was established that the researched topic is insufficiently developed in psychological science in general (lacking relevant systematic and practical works) and in management psychology in particular (lacking a clear definition of intuitive processes in management).
The review of scientific literature showed that the problem under consideration is currently not fully studied. This is evident both in the general psychological context, where there is a shortage of systematic research and practical developments on this topic, and in the field of management psychology. Specifically, in this area, a clear definition of the essence of intuitive processes in the context of managerial activity has not yet been proposed. This state of affairs reduces the effectiveness of psychological counseling, coaching, and professional training for managers regarding the diagnosis and development of key components of their resource state, such as intuitive problem-solving, adaptability, strategic and critical thinking, tolerance for uncertainty, risk readiness, emotional self-regulation, cognitive and behavioral flexibility, communicative competence, empathy, and leadership potential.
The work highlights current trends in understanding intuition: although the concept of intuition has not yet acquired a strict scientific definition, its important role in discovering the new, unknown, irrational, and giving cognition a new impetus is recognized. Intuitiveness is viewed through the combination of cognitive, emotional, motivational, empirical, and implicit (unconscious, tacit) components of personality, formed under the influence of professional activity and individual psychological characteristics. An increase in public interest in topics related to intuition, premonitions, creative insights, the unconscious, the «sixth sense», and «business acumen» is also noted, but simultaneously, interest extends to possible cognitive biases and misinterpretations of mental reactions.
Understanding the essence of the phenomenon of intuition in psychology encompasses a wide range of approaches, where intuition is considered as one of the basic cognitions, as an intuitive mind, or as the ability to quickly process information without noticeable cognitive effort. Importantly, in crisis conditions of uncertainty and risk, using intuitive processes for decision-making can be a useful and adaptive strategy when there is insufficient time for lengthy deliberation. Regarding the mechanisms of intuitive decision-making, it is noted that information is processed holistically with the help of intuition. The intuitive approach increases the likelihood of recognizing gaps and trends, as well as establishing new connections between distant elements, which contributes to the generation of innovative ideas.
The interaction of intuition and creativity creates favorable conditions for the emergence of innovative solutions, where intuition can act as a catalyst for the creative process. Intuition can suggest non-obvious connections between ideas, promoting empathy, imagination, and creative thinking. Analyzing the strengths and weaknesses of intuitive cognition, it can be argued that experienced individuals trust their intuition when formulating hypotheses and conclusions but recognize the need to apply rational critical thinking to increase the accuracy of decisions. Therefore, it is important to develop the ability to co
Аналіз просторово-часової мінливості гідрометеорологічних величин на річках Правобережного Полісся (в межах України)
No full textАктуальність дослідження: Правобережне Полісся в межах України є унікальним фізико-географічним регіоном, що характеризується значною зволоженістю, густою річковою мережею та специфічними ландшафтними умовами (переважання низовинних рівнин, значні площі заболочених територій та лісів). Гідрометеорологічні величини річок цього регіону відіграють ключову роль у формуванні водних ресурсів, функціонуванні екосистем та забезпеченні господарської діяльності. Аналіз їхньої просторово-часової мінливості є важливим для розуміння гідрологічних процесів, оцінки впливу кліматичних змін та антропогенного навантаження, а також для розробки стратегій сталого управління водними ресурсами.
Регіон є вразливим до негативних наслідків змін клімату, які вже проявляються у змінах температурного режиму, кількості та характеру опадів, збільшенні частоти екстремальних гідрометеорологічних явищ (посухи, повені). Детальне вивчення просторово-часової мінливості гідрометеорологічних величин дозволить оцінити вплив цих змін на водний режим річок та розробити адаптаційні заходи.
Масштабні меліоративні роботи, проведені в минулому, призвели до осушення значних площ боліт та змін природного гідрологічного режиму річок, зокрема до зниження рівня ґрунтових вод та зменшення зарегульовуючої ролі болотних масивів.
Мета роботи: проаналізувати особливості просторово-часової мінливості величин гідрометеорологічних чинників формування стоку на річках Правобережного Полісся