Odesa I.I.Mechnikov National University
Електронний архів-репозитарій Одеського національного університету імені І. І. МечниковаNot a member yet
40478 research outputs found
Sort by
Spatio-temporal assessment of distribution trends of green algae (Chlorophyta) in Ukraine based on GBIF biogeographic data
У статті представлено комплексний просторово-часовий аналіз поширення зелених водоростей (Chlorophyta) у водоймах України впродовж 2015–2025 рр. у контексті кліматичних коливань та зростання антропогенного навантаження. Актуальність зумовлена дефіцитом узагальнених даних національного масштабу щодо динаміки фітопланктонних угруповань та потребою у цифрових інструментах біомоніторингу. Метою дослідження є виявлення часових трендів таксономічного різноманіття Chlorophyta та оцінка регіональних відмін у структурі біорізноманіття з використанням відкритих біогеографічних даних GBIF. База дослідження включає 1100 реєстрацій із 24 адміністративних областей, охоплюючи прісноводні, солонуваті та прибережно-морські системи. Дані систематизовано за роками, регіонами та основними класами (Chlorophyceae, Ulvophyceae, Trebouxiophyceae); застосовано описову статистику, порівняльний аналіз, біогеографічне картування (QGIS) та інтерпретацію через індикаторні групи, чутливі до трофності та мінералізації. Отримано чітку динаміку розширення таксономічної структури: за десяти річчя зафіксовано представників 33 родин, 75 родів і близько 120 видів, із максимумом у 2024 р. (61 вид). Частка класів у середньому становила: Chlorophyceae – 58%, Ulvophyceae – 28%, Trebouxiophyceae – 12%. Після 2020 р. відзначено істотне зростання Ulvophyceae, що корелює з посиленням мінералізації у південних регіонах (прибережні та лиманні акваторії). Серед домінантів відзначено роди Desmodesmus, Scenedesmus, Monoraphidium, Tetradesmus та Ulva, що відображає поєднання мезо-/евтрофних прісноводних і солонуватих комплексів. На рівні порядків переважають Sphaeropleales (45%), Cladophorales (23%) та Ulvales (17%). Просторова структура є неоднорідною: найбільша видова насиченість – у Полтавській (47 видів), Харківській (44 види) та Одеській (38 видів) областях; у центрально-східних регіонах превалюють евтрофні комплекси Desmodesmus/ Monoraphidium, у південних зростає частка Ulva/Cladophora – індикаторів солонуватих та евритермних умов. Виділено три провідні тренди десятиріччя: (1) посилення евтрофікації (експансія Desmodesmus, Tetradesmus, Hydrodictyon); (2) підвищення мінералізації, особливо у прибережних і лиманних зонах (зростання Ulvophyceae); (3) регіоналізація структури біорізноманіття з градієнтом зниження видової насиченості із центру на захід. Результати підтверджують придатність Chlorophyta як універсальної біоіндикаційної групи для оцінювання трофічного статусу та сольового режиму водойм; Ulvophyceae пропонуються як цільова індикаторна підгрупа для прибережно-лиманних систем. Застосування GBIF демонструє ефективність цифрових джерел у відстеженні багаторічних змін і інтеграції національних спостережень у глобальний контекст. Практичним результатом є обґрунтування створення інтегрального індексу фітодіагностики водойм України, що поєднуватиме біогеографічні, таксономічні та гідрологічні параметри для кількісної оцінки екологічної стабільності регіонів і виявлення зон ризику деградації.This study provides a nationwide spatio-temporal analysis of Chlorophyta distribution across Ukrainian aquatic systems over 2015–2025 against the backdrop of climate variability and intensifying anthropogenic pressures. The research addresses a critical knowledge gap: the scarcity of integrated, country-scale evidence on phytoplankton dynamics required for modern, data-driven biomonitoring. Our aim was to quantify temporal trends in taxonomic diversity and to resolve regional patterns in community structure using open biogeographic data from GBIF. The dataset comprises 1,100 occurrence records from 24 administrative regions spanning freshwater, brackish and coastal-marine habitats. Records were harmonized by year, region and major classes (Chlorophyceae, Ulvophyceae, Trebouxiophyceae). We applied descriptive statistics, comparative analysis, GIS-based biogeographic mapping (QGIS) and interpretation through indicator groups sensitive to trophic status and water mineralization. Results reveal a consistent expansion of taxonomic structure throughout the decade: 33 families, 75 genera and ~120 species were documented, peaking in 2024 (61 species). Class contributions averaged 58% (Chlorophyceae), 28% (Ulvophyceae) and 12% (Trebouxiophyceae). Since 2020, Ulvophyceae increased markedly, aligning with rising mineralization in southern coastal and lagoonal systems. Dominant genera include Desmodesmus, Scenedesmus, Monoraphidium, Tetradesmus and Ulva, reflecting the co-occurrence of meso/eutrophic freshwater and brackish complexes. At order level, Sphaeropleales (45%), Cladophorales (23%) and Ulvales (17%) prevailed. Spatial structure is heterogeneous: species richness peaks in Poltava (47 species), Kharkiv (44 species) and Odesa (38 species) regions; central-eastern provinces are characterized by eutrophic Desmodesmus/Monoraphidium assemblages, while southern regions show increasing shares of Ulva/Cladophora indicative of higher salinity and thermal tolerance. Three decade-scale ecological signals emerge: (1) intensifying eutrophication (expansion of Desmodesmus, Tetradesmus, Hydrodictyon); (2) increasing water mineralization, especially in coastal-lagoonal reaches (surge of Ulvophyceae); and (3) regionalization of diversity with a central-to-western decline in species richness. The findings corroborate Chlorophyta as a robust bioindicator group for diagnosing trophic status and salinity regimes, and highlight Ulvophyceae as a targeted indicator subset for coastal/ estuarine monitoring. Leveraging GBIF demonstrates the utility of open digital biodiversity infrastructures for tracking multi-year change and coupling national observations to global assessments. Practically, we substantiate the development of an integrated phytodiagnostic index for Ukrainian waters that fuses biogeographic, taxonomic and hydrological parameters to quantify regional ecological stability and identify degradation risk zones, thereby informing water-resource governance and conservation planning
Народознавчі практики в освітніх програмах спеціальності 032 «Історія та археологія»: з досвіду участі роботодавців
У статті аналізується досвід організації та проведення етнографічної практики й народознавчих заходів здобувачів спеціальності 032 «Історія та археологія» за участі роботодавців. Акцентується увага на додаткових можливостях досліджень традиційної культури учасниками освітнього процесу з використанням системного підходу.The article analyzes the experience of organizing and conducting ethnographic practical skills training and ethnographic events for students of speciality 032 “History and Archaeology”, with the participation of employers. The emphasis is on additional opportunities for educational process participants to research traditional culture using a systemic approach
The relationship between self-esteem and life satisfaction
У сучасних умовах глобальних соціальних, економічних і психологічних трансформацій проблема забезпечення психологічного благополуччя особистості набуває особливої значущості. Важливими чинниками, що визначають рівень адаптації людини до життєвих обставин, є її самооцінка та задоволення життям. Самооцінка – це оцінка власної особистісної цінності, здібностей і ролі у суспільстві. Життєве задоволення, у свою чергу, розглядається як узагальнене суб’єктивне уявлення людини про якість її життя, що відображає рівень внутрішньої гармонії, емоційного благополуччя та особистісного комфорту. З огляду на це, дослідження взаємозв’язку між самооцінкою та життєвим задоволенням є важливим кроком до глибшого розуміння психологічних ресурсів, які сприяють збереженню ментального здоров’я
The impact of foreign economic activity on the economic development of Brazil, Argentina and Chile
У сучасному глобалізованому світі зовнішньоекономічна діяльність стає ключовим чинником економічного розвитку, сприяючи зростанню, технологічному оновленню та інтеграції в міжнародні ринки. Вона забезпечує доступ до нових джерел ресурсів, іноземного капіталу, знань і ринків збуту, що особливо важливо для країн, які прагнуть подолати структурні обмеження та підвищити свою конкурентоспроможність
Practice of case management and crisis counseling in social work with women victims of human trafficking
Торгівля людьми залишається однією з найбільш небезпечних форм порушення прав людини, що має серйозні соціальні, економічні та психологічні наслідки для постраждалих осіб. В умовах повномасштабної війни в Україні масштаби цього явища зросли, що пов’язано з посиленням соціальної вразливості населення, масовим переміщенням людей, руйнуванням соціальних зв’язків та економічною нестабільністю. Війна спричинила значне зростання кількості осіб, які були змушені залишити місце проживання або шукати можливості працевлаштування за межами країни, що підвищує ризики потрапляння у ситуації експлуатації. Особливо вразливою категорією є жінки, які частіше за інших стають жертвами різних форм експлуатації, зокрема сексуальної або трудової.
У системі допомоги постраждалим важливе місце посідають професійні методи соціальної роботи, спрямовані на комплексну підтримку осіб, які пережили досвід експлуатації. Одним із таких підходів є кейс-менеджмент, що передбачає індивідуальний супровід клієнта, оцінювання його потреб, планування допомоги, координацію соціальних, психологічних та правових послуг, а також моніторинг результатів підтримки, що дозволяє забезпечити взаємодію різних суб’єктів соціальної допомоги та сприяє відновленню соціального функціонування постраждалих.
У процесі роботи з жінками, які пережили торгівлю людьми, важливу роль відіграє кризове соціальне консультування, спрямоване на стабілізацію емоційного стану клієнтки, відновлення відчуття безпеки та формування ресурсів для подальшої соціальної інтеграції. У статті розглянуто основні етапи кейс-менеджменту у соціальній роботі з жінками, постраждалими від торгівлі людьми, а також проаналізовано практичні аспекти застосування консультативних технік, зокрема стабілізаційних методів психологічної підтримки. Обґрунтовано значення поєднання кейс-менеджменту та кризового консультування як ефективного механізму організації комплексної психосоціальної допомоги.Human trafficking remains one of the most dangerous forms of human rights violations, causing serious social, economic, and psychological consequences for victims. In the context of the full-scale war in Ukraine, the scale of this phenomenon has increased due to the growing social vulnerability of the population, mass displacement, the destruction of social ties, and economic instability. The war has led to a significant increase in the number of people who have been forced to leave their homes or seek employment opportunities abroad, which increases the risk of falling into situations of exploitation. Women constitute a particularly vulnerable group, as they more often become victims of various forms of exploitation, including sexual or labor exploitation.
Within the system of assistance to victims, professional methods of social work play an important role, aimed at providing comprehensive support to individuals who have experienced exploitation. One of such approaches is case management, which involves individualized client support, assessment of needs, planning of assistance, coordination of social, psychological, and legal services, as well as monitoring the outcomes of support. This approach makes it possible to ensure cooperation among different actors involved in social assistance and contributes to restoring the social functioning of victims.
In working with women who have experienced human trafficking, crisis social counseling plays an important role, aimed at stabilizing the client’s emotional state, restoring a sense of safety, and developing resources for further social integration. The article examines the main stages of case management in social work with women victims of human trafficking and analyzes practical aspects of applying counseling techniques, including stabilization methods of psychological support. The importance of combining case management and crisis counseling as an effective mechanism for organizing comprehensive psychosocial assistance is substantiated
The influence of military actions on the self-esteem of the individual
Сучасні українські реалії, пов'язані з військовими діями, створюють надзвичайно важливий контекст для дослідження психологічних аспектів, зокрема самооцінки, які мають вирішальне значення для адаптації, життєстійкості та емоційного благополуччя. Війна є потужним стресовим фактором, що не лише змінює життєві умови, але й суттєво впливає на психологічне самопочуття людини. Дослідження впливу війни на самооцінку особистості є важливим кроком до розуміння того, як психіка реагує на тривалі стресові ситуації, травматичний досвід та нестабільність. Своєчасне розуміння змін у самооцінці може допомогти у створенні програм психологічної допомоги, орієнтованих на підтримку психологічного здоров'я та збереження внутрішньої рівноваги людей, що зазнали впливу війни
Modern cyber risks: their concept, structure and application in the field of commercial shipping
Стаття присвячена комплексному дослідженню сучасних кіберризиків, їхнього концептуального апарату, структури та особливостей застосування у критично важливій сфері торгівельного мореплавства. У статті здійснено поглиблений аналіз сутності та змісту поняття «кіберризик», розкрито його характерні ознаки, визначено ключові джерела походження та систематизовано основні форми реалізації в контексті зростаючої цифрової залежності морської галузі.
З метою вдосконалення правового регулювання у сфері кібербезпеки, автором запропоновано власне визначення поняття «кіберризик», що інтегрує ймовірність настання негативних наслідків, наявність потенційних кіберзагроз та вразливостей інформаційних систем. Обґрунтовано доцільність законодавчого закріплення цього визначення, зокрема у профільних нормативно-правових актах, таких як Закон України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» наступним чином:
«Кіберризик – існуюча ймовірність настання негативних наслідків для суб’єктів кібербезпеки, національної безпеки, суспільства та держави, що виникає внаслідок наявності потенційних кіберзагроз та/або вразливостей в інформаційних, комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах, а також недоліків у їх захисті, що можуть призвести до порушення конфіденційності, цілісності, доступності інформаційних ресурсів, порушення сталого та надійного функціонування зазначених систем, завдання шкоди законним інтересам фізичних та юридичних осіб, майну, критичній інфраструктурі».
У статті детально розглянуто характерні ознаки кіберризиків, серед яких виокремлено віртуальну природу їхньої реалізації, транскордонний характер поширення, динамічну еволюцію у відповідь на розвиток інформаційних технологій та потенційну масштабність негативних наслідків для різних сфер суспільного життя та національної безпеки. Особливу увагу приділено специфіці прояву цих ознак у контексті торгівельного мореплавства, де вразливість критичної інфраструктури може мати глобальні наслідки.
Проведено систематизацію джерел виникнення кіберризиків, які класифіковано на чотири основні класи: дії людей (ненавмисні помилки та навмисні зловживання), бездіяльність щодо розвитку систем та технологій (технологічні вразливості), помилки у внутрішніх процесах (організаційні недоліки) та зовнішні події (геополітичні конфлікти, дії третіх сторін, природні катастрофи). Розкрито специфіку впливу кожного з цих класів на рівень кібербезпеки у сфері морського судноплавства.
Окрему увагу приділено аналізу основних форм (інструментів) реалізації кіберризиків, до яких віднесено кібератаку, кіберінцидент, кібертероризм та кібервійну. Розглянуто їх відмінні характеристики за суб’єктивним складом, мотивацією та механізмами впливу на інформаційні системи. Підкреслено особливу вразливість торгівельного мореплавства до кожної з цих форм, з огляду на його залежність від цифрових технологій та важливість для глобальних логістичних ланцюгів.
У висновках наголошено на складності та багатогранності сучасних кіберризиків, що зумовлює необхідність комплексного правового підходу до їх регулювання з використанням міжнародно-правового досвіду. Зазначено про необхідність подальшої гармонізації чинного законодавства з міжнародними стандартами у сфері кібербезпеки для ефективної протидії кіберризикам.This article presents a comprehensive study of modern cyber risks, their conceptual framework, structure and specific manifestations in the critically important domain of commercial shipping. The research provides an in-depth analysis of the essence and substantive content of the “cyber risk” concept, elucidates its characteristic features, identifies key sources of origin, and systematizes primary forms of implementation within the context of increasing digital dependence in the maritime sector.
To enhance legal regulation in cybersecurity, the author proposes an original definition of “cyber risk” that integrates: 1) the probability of negative consequences; 2) the existence of potential cyber threats; 3) vulnerabilities in information systems. The article substantiates the rationale for incorporating this definition into relevant legal instruments, particularly the Law of Ukraine “On the Basic Principles of Ensuring Cybersecurity of Ukraine”, as follows:
“Cyber risk means the existing probability of negative consequences for cybersecurity subjects, national security, society and the state, arising from potential cyber threats and/or vulnerabilities in information, communication and information-communication systems, as well as deficiencies in their protection, which may lead to breaches of confidentiality, integrity and availability of information resources, disruption of stable and reliable functioning of said systems, and damage to legitimate interests of individuals and legal entities, property or critical infrastructure”.
The article examines in detail the characteristic features of cyber risks, including: their virtual nature of implementation; transnational spread; dynamic evolution in response to information technology development; and potential large-scale negative consequences for various spheres of social life and national security. Particular attention is devoted to the specific manifestation of these characteristics in commercial shipping, where vulnerabilities in critical infrastructure may produce global repercussions.
The research systematizes sources of cyber risks into four principal categories: 1) human actions (unintentional errors and deliberate misuse); 2) systemic and technological inertia (technological vulnerabilities); 3) internal process failures (organizational deficiencies); 4) external events (geopolitical conflicts, third-party actions, natural disasters). The specific impact of each category on maritime cybersecurity is thoroughly analyzed.
Special consideration is given to the analysis of primary forms (instruments) of cyber risk realization, including cyber attacks, cyber incidents, cyber terrorism and cyber warfare. Their distinctive characteristics are examined in terms of: a) subject composition; b) motivation; c) mechanisms of impact on information systems. The particular vulnerability of commercial shipping to each form is emphasized, given its dependence on digital technologies and importance for global supply chains.
The conclusions highlight the complexity and multifaceted nature of modern cyber risks, necessitating a comprehensive legal approach to their regulation that incorporates international legal experience. The need for further harmonization of current legislation with international cybersecurity standards to effectively counter cyber risks is emphasized
Аналітична хімія
Конспект лекцій складено відповідно до програми курсу «Аналітична хімія» для того, щоб надати здобувачам вищої освіти факультету хімії та фармації допомогу при вивченні теорії та практики теми «Реакції окислення-відновлення, комплексоутворення, осадження в аналітичній хімії». Конспект лекцій містить в стислій формі у вигляді таблиць та схем теоретичні основи з курсу «Аналітична хімія».
Може бути рекомендований для здобувачів вищої освіти природничих факультетів при підготовці до занять, які навчаються за спеціальностями Е3 «Хімія», А4 «Середня освіта (Хімія)», G21 «Біотехнології та біоінженерія» та I8 «Фармація, промислова фармація»
Climate-oriented trainings on climate services, climate change adaptation and mitigation
The Erasmus+ ClimEd (“Multilevel Local, Nation- and Regionwide Education and Training in Climate Services, Climate Change Adaptation and Mitigation”; 2021-2026; climed.network) project aim is to develop a competency-based curricula for continuous comprehensive training of specialists in the field of climate services and additional education in climate change for decision-makers, experts in climate-dependent economic sectors, and public. It should be noted that some of the ClimEd goals and objectives are closely related to the Pan-Eurasian EXperiment (PEEX; www.atm.helsinki.fi/peex) programme, and especially with multi-disciplinary, scale and -component study climate change at resolving major uncertainties in the Earth system science and global sustainability issues. The ClimEd project organized and carried out 7 trainings (climed.network/events/climed-trainings) focused on training the faculty/ teaching/ research staff and postgraduates at the ClimEd partner institutions and collaborating organizations in advanced educational and information-and-communication technologies for building a flexible multi-level integrated practice-based education system in the field of Climate Services, Climate Change Adaptation and Mitigation.
Climate-oriented trainings on climate services, climate change adaptation and mitigatio
Географія світової спадщини
Пропоновані методичні рекомендації стануть у нагоді при виконанні практичних робіт з обов’язкової дисципліни «Географія світової спадщини», яка викладається студентам другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності J3 «Туризм та рекреація» геолого-географічного факультету Одеського націо-
нального університету імені І. І. Мечникова