Odesa I.I.Mechnikov National University
Електронний архів-репозитарій Одеського національного університету імені І. І. МечниковаNot a member yet
40478 research outputs found
Sort by
Topological features of the world picture in the works of Vasyl Makhno
No full textГанченко А. Ю. Топологічні ознаки картини світу у творчості Василя Махна. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 035 Філологія. – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Одеса, 2025.
Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена увагою до топологічного повороту в гуманітаристиці, котрий постав продуктивним об’єктом теоретичної рефлексії сучасних літературознавців, філософів, культурологів. Протягом багатьох століть, від епохи Античності і до сьогодення, теоретики асимілюють ідеї, вчення про простір, зокрема про топос, як цілісну та окрему систему, наголошуючи на індивідуальності категорії «простору» як автентичного способу вираження. Науковці-теоретики, серед яких А. Асман, Т. Гундорова, Е. Левінас, Н. Малютіна, Я. Поліщук, Т. Шевченко акцентують увагу на просторах ліричних та есеїстичних текстів як окремій системі координат із самостійною внутрішньою динамікою. Ідеться про асиміляцію та співіснування різних культурних традицій та впливів, відмінних моделей ідентичності, традицій та новаторства.
Актуальність дослідження також зумовлена тим, що просторовий дискурс репрезентує різні динамічні процеси трансформації, що нерідко стають результатом актуального співіснування постмодерних та інших тенденцій у літературознавчому процесі. Важливою та сучасною постала інтерпретація просторових координат у творчості сучасного письменника В. Махна, який є представником модерністичного та постмодерністичного руху, творчість якого, проте, ще не була об’єктом системного наукового осмислення з погляду топологічних практик.
Об’єктом дослідження постали ліричні збірки В. Махна («38 віршів про Нью-Йорк і дещо інше» «Єрусалимські вірші», «Поет, океан і риба», «Одновітрильний дім») та есеїстичні збірки письменника («Котилася торба», «Околиці та пограниччя», «Уздовж океану на ровері», «З голосних і приголосних: енциклопедичний словник імен, міст, птахів, рослин та усілякої всячини»). Дотичним до названих збірок матеріалом вивчення постали також окремі інтерв’ю письменника.
Предметом дослідження постала картина світу митця крізь призму просторових координат, презентована у названих збірках.
У процесі дослідження виявлено, що простір у творчості В. Махна є відображенням різних наповнених моделей: окреслення певних топосів, акцентування місць стає площиною для обміну культурними кодами та надбаннями. Митець нанизує в просторі спогади, культурні пам’ятки, знакові місця, алюзії на мистецькі надбання, зокрема літературні тексти, що надає простору есеїстичного чи ліричного тексту окремого та особливого забарвлення, адже він стає платформою для рефлексії митця та його реципієнта. Заявлена проблема актуалізує горизонт літературознавчих пошуків, адже розширює межі простору та топологічної рефлексії, ідентичності та ідентифікації, культури, пам’яті. Відтак розробка та вивчення картини світу у творчості В. Махна крізь призму топологічних студій постала актуальним питанням у сучасному українському літературознавстві.
З’ясовано, що осмислення топологічної тематики у творчості В. Махна, зокрема у ліричних та есеїстичних текстах, представлене, передусім, у працях українських дослідників, як-от: Т. Гундорової, О. Демчук, О. Казанової, В. Колкутіної, С. Кочерги, В. Мусій, Я. Поліщука, К. Сільман, І. Томбулатової, Т. Шадріної, Т. Шевченко, М. Якубовської тощо. Між тим картина світу митця крізь онтологію топосу системно не вивчалася, тим більше в ліриці та есеїстиці у порівняльному аспекті.
Мета дисертаційної роботи полягає у вивченні картини світу В. Махна, відображеної в його ліричних та есеїстичних творах, з погляду топологічного повороту в літературі.
Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання роботи: обґрунтувати теоретичні засади та традиції топологічного повороту в літературі; дослідити специфіку художньої репрезентації категорії простору в контексті ліричних творів та есеїстичного письма В. Махна; проаналізувати зв’язок між уже відомими просторовими концептами і новими в ліричній та есеїстичній спадщині письменника, окреслити основні практики творення топосу; схарактеризувати моделі картини світу в есеїстиці та ліриці митця, предметно зупинившись на акті відображення суб’єкта й топосу ліричного героя та есеїстичної оповідної інстанції; порівняти засоби відображення картини світу крізь призму топосу в есеїстичному і ліричному дискурсах; систематизувати специфіку моделювання художнього простору у творчості автора, репрезентовану в його збірках лірики та есеїстики.
З огляду на мету та завдання дисертації під час вивчення топологічних ознак картини світу у творчості Василя Махна використано такі методи: герменевтичний, скерований на інтерпретацію просторових образів лірики та есеїстики письменника; семіотичний, орієнтований на декодування образної та знакової системи художніх світів творів; метод літературознавчого моделювання, спрямований на розробку моделей картини світу крізь призму простору в есеїстичній та ліричній творчості з урахуванням ментальних, художніх та культурно-історичних чинників; феноменологічний, спрямований на літературно-критичну інтерпретацію творів, що базується на дослідженні мовно-смислових джерел та психологічних передумов виникнення феноменологічного дискурсу у творчості митця; біографічний метод, що уможливив узгодження процесів ліричного та есеїстичного текстотворення з біографічним контекстом митця та інтенціями індивідуальної авторської свідомості. У дисертаційній роботі також застосовано засади культурної антропології щодо декодування інтертекстуальних та інтермедіальних зв’язків у текстах митця і компаративний підхід для осмислення вивчення структури есею, його топологічно-рефлексивних властивостей і ліричного твору крізь онтологію топосу.
Теоретико-методологічною базою дослідження стали праці, у яких осмислюється феноменологія простору як такого в ліричному та есеїстичному дискурсах (А. Ассман, М. Бахтін, М. Гримич, Е. Гуссерль, О. Демчук), антропологічні підходи до осмислення простору (Р. Барт, М. Бахтін, У. Еко, Е. Левінас, Я. Поліщук), феноменологічні підходи Р. Інґардена, вчення про феноменологію простору Г. Башляра, концепти культурної антропології (А. Ассман, П. Коннертон). Літературно-критичним підґрунтям дослідження стали праці В. Агеєвої, С. Вдовіч, Р. Гром’яка, Т. Гундорової, О. Демчук, Л. Зельман, О. Казанової, Ю. Коваліва, В. Колкутіної, Т. Конівіцької, С. Кочерги, Н. Малютіної, В. Мусій, І. Нечиталюк, С. Павличко, Я. Поліщука, К. Сільман, І. Томбулатової, Т. Шадріної, С. Шебеліста, Т. Шевченко, М. Якубовської, присвячені різним аспектам творчості В. Махна.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:
- уперше картина світу В. Махна системно осмислена в його ліриці та есеїстиці;
- уперше здійснено комплексне дослідження моделей простору есеїстичних та ліричних збірок сучасного українського письменника В. Махна, систематизовано та диференційовано просторові ознаки його ліричних та есеїстичних творів та способи їх організації;
- уперше проаналізовано та систематизовано вектори топологічного повороту в кореляції з постмодерною культурою, пам’яттю, історією з огляду на різноманітну творчість письменника;
- простежено спільне та відмінне у формуванні есеїстичного та ліричного художнього просторів з теоретичного погляду.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури (216 позицій). Загальний обсяг роботи – 198 сторінок.
У першому розділі дисертації досліджено зв’язок топологічного повороту з літературою, практики проблематизації простору в есеїстиці та ліриці, взаємодію понять «картина світу» та «топос», а також здійснено огляд літературно-критичного осмислення творчості В. Махна. Виявлено, що у творчості письменника топос є ключовим поняттям, що демонструє породжуване свідомістю митця просторово-ментальнісне утворення та репрезентує своєрідну художню практику втілення авторської ідеї через простір, тож створена ним картина світу є набором динамічних ознак, що формують авторську свідомість та сприйняття навколишньої реальності. З’ясовано, як взаємодіють між собою поняття «картина світу» та «топос»: усвідомлення авторської (само)ідентифікації відбувається в контексті вже сформованої картини світу митця (набором уявлень та представлень про буття), що взаємодіє з географічним, реальним або ж метафізичним чи уявним простором. Визначено, що творчість письменника є багатогранною, однак контроверсійною в літературно-критичному осмисленні.
У другому розділі роботи досліджено есеїстичні збірки В. Махна «Котилася торба», «Уздовж океану на ровері», «Околиці та пограниччя» крізь призму топологічного повороту. З’ясовано, що саме в есеях автор реконструює власну ідентичність у своєрідному процесі пізнання крізь повторюваний у різних варіаціях топос, що репрезентує чіткий та стійкий ракурс мислення митця. Топоси в есеїстиці онтологізуються письменником та повторюються від есею до есею, від збірки до збірки, однак щоразу набувають нових ознак. Зосереджено увагу на урбаністичних топосах Нью-Йорка, Бучача, Єрусалима, Кракова, Чорткова, Рима, Тернополя, Тель-Авіва тощо як визначальних та описано художні техніки їх створення, серед яких інтимізація, розлогі описи, суб’єктивно-індивідуальний підхід презентації мислення та акцент на приватності створеного спатіуму. Зосереджено увагу на тому, що, попри свою повторюваність, топос зберігає основне смисленнєве ядро – автобіографічність, що в есеїстиці митця є шляхом до самого себе, самоствердженням, осмисленням у пошуках і роздумах. З’ясовано, що оповідна інстанція не лише репрезентується в тексті крізь топос, але й конкретизується в географічній та історичній площинах, представляючи авторську мисленнєву систему координат, котра простягається ментальною подорожжю минулим, теперішнім та майбутнім.
У третьому розділі дисертації репрезентовані практики проблематизації простору в ліричних збірках митця («38 віршів про Нью-Йорк і дещо інше», «Єрусалимські вірші», «Поет, океан і риба», «Одновітрильний дім»). З’ясовано, що ліричний герой поезій перебуває у постійному пошуку власного місця у світі, прагнучи віднайти відповіді на питання, що його турбують. Звернено увагу, що в ліричній спадщині митця також представлено ті ж самі топоси, що були репрезентовані в есеїстиці, однак техніки побудови картини світу в поезії постають іншими, хоча й у чомусь збігаються з есеїстичними. Виявлено, що художньому світу ліричного твору властиві метафізичний погляд на світ, розмита автобіографічність, що здебільшого є узагальненою, образна деталізація, відтворення стану помежів’я та художня рефлексивність як переживання. З’ясовано також, що лірична спадщина митця є стилістично різнорідною, суґестивною та політематичною.
У четвертому розділі дисертації проаналізовано збірку митця «З голосних і приголосних», котра засвідчила новий етап творчості митця, зокрема щодо відтворення топосу та організації авторської картини світу. З’ясовано, що автор репрезентує нову форму організації власних есеїв – енциклопедичний словник, де звертається не лише до проблем самототожності крізь топологічні координати, але й до тематики мови та війни, літератури та війни, самопожертви та жертвопринесення. Виявлено, що простір у збірці є реконструйованим із великої кількості деталей, спогадів та пошуків відповідей на поставлені питання, есеї збірки вирізняються такою часово-просторовою організацією, котра дозволяє читачеві нівелювати кордонами та пограниччям, дає можливість переміщатися разом із автором його спогадами, емоційними станами, фактами та місцями. У збірці топос більшою мірою постає не автобіографічним чи географічним поняттям, а загальнокультурним.
У висновках наголошено на тому, що картина світу митця, безперечно, знаходить своє відображення в його ліричному та есеїстичному доробку в контексті топологічного повороту. Це виражається, перш за все, у реконструюванні окремих топосів, що є репрезентантами авторської картини світу, адже вони уособлюють досвід, пам’ять та знання, отримані автором. За допомогою інтимізації, деталізації, розлогих описів, ретроспекції та суґестивності топосу митець репрезентує власну картину світу. Топоси є носіями не лише досвіду, але й рефлексії, що виникає в процесі осмислення митцем сучасного і минулого.
У процесі аналізу окремих топосів у ліриці та есеїстиці митця було виявлено, що в їх формуванні є спільні та відмінні риси, що пов’язані з жанровою специфікою. Серед спільних рис було виокремлено простоту наративу, полікодовість тексту, поділ простору на «свій» та «чужий», а також нанизування в просторі тексту спогадів, деталей, відчуттів. Проте топос в есеїстиці постає більш конкретним, предметним, згущеним, натомість у ліриці він лише образно деталізований. У ліриці митець створює своєрідний метафізичний простір, де рефлексія як переживання та символізм як маркування буття домінують, тоді як в есеїстиці структурується реальність крізь філософський аналіз і культурну рефлексію. Також окреслено вагу автобіографічного компонента в ліриці та есеїстиці крізь онтологію топосу: у ліриці він зредукований і розмитий, натомість в есеїстиці конкретизований фактами і подробицями. Наголошено, що, асимілюючись, лірика та есеїстика В. Махна формують цілісну авторську картину світу, що репрезентує поєднання інтимного й універсального, локального й глобального. Ліричні та есеїстичні твори В. Махна є різними, але взаємодоповнювальними репрезентантами картини світу у творчості письменника.Hanchenko A. Yu. Topological features of the world picture in the works of Vasyl Makhno. – Qualification scientific work in the form of a manuscript.
Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in the speciality 035 Philology. – I. I. Mechnikov Odesa National University, Odesa, 2025.
The relevance of the dissertation research is due to the attention to the topological turn in the humanities, which has become a productive object of theoretical reflection of contemporary literary critics, philosophers, and cultural studies. For many centuries, from the Ancient era to the present day, theorists have been assimilating ideas and doctrines about space, including topos, as a holistic and separate system, emphasising the individuality of the category of “space” as an authentic mode of expression. Theoretical scholars, including A. Assmann, T. Hundorova, E. Levinas, N. Maliutina, J. Polishchuk, and T. Shevchenko, focus on the spaces of lyrical and essayistic texts as a separate coordinate system with independent internal dynamics. It is about the assimilation and coexistence of different cultural traditions and influences, different models of identity, traditions and innovation.
The relevance of the study is also due to the fact that spatial discourse represents various dynamic processes of transformation, which often result from the actual coexistence of postmodern and other trends in the literary process. The interpretation of spatial coordinates in the works of the contemporary writer V. Makhno, who is a representative of the modernist and postmodernist movements, whose work, however, has not yet been the subject of systematic scientific comprehension in terms of topological practices, has become important and modern.
The research focuses on V. Makhno’s lyrical collections (“38 virshiv pro Niu-York i deshcho inshe” “Jerusalem Poems”, “Poet, okean i ryba”, “Odnovitrylnyi dim”) and essay collections (“Kotylasia torba”, “Okolytsi ta pohranychchia”, “Uzdovzh okeanu na roveri”, “Z holosnykh i pryholosnykh: entsyklopedychnyi slovnyk imen, mist, ptakhiv, roslyn ta usiliakoi vsiachyny”). Some of the writer’s interviews were also used as material for the study, which is related to these collections.
The subject of the study was the picture of the artist’s world through the prism of spatial coordinates presented in the above collections. The research has revealed that space in V. Makhno’s work reflects various filled models: the outline of certain topoi, the emphasis on places becomes a plane for the exchange of cultural codes and heritage. The artist strings memories, cultural monuments, iconic places, allusions to artistic achievements, including literary texts, in space, which gives the space of an essay or lyrical text a separate and special colouring, as it becomes a platform for reflection by the artist and his recipient. The stated problem actualises the horizon of literary research, as it expands the boundaries of space and topological reflection, identity and identification, culture, and memory. Therefore, the development and study of the worldview in the works of V. Makhno through the prism of topological studies has become an urgent issue in contemporary Ukrainian literary studies.
It is established that the comprehension of topological themes in the works of V. Makhno, in particular in lyrical and essayistic texts, is presented primarily in the works of Ukrainian researchers, such as T. Hundorova, O. Demchuk, O. Kazanova, V. Kolkutina, S. Kocherha, V. Musiy, Y. Polishchuk, K. Silman, I. Tombulatova, T. Shadrina, T. Shevchenko, M. Yakubovska, etc. Meanwhile, the artist’s picture of the world through the ontology of topos has not been systematically studied, especially in lyrics and essays in the comparative aspect.
The purpose of the dissertation is to study the worldview of V. Makhno, reflected in his lyric and essayistic works, from the point of view of the topological turn in literature.
In accordance with this goal, the following tasks have been defined: to substantiate the theoretical foundations and traditions of the topological turn in literature; to study the specifics of the artistic representation of the category of space in the context of lyric works and essays by V. Makhno; to analyse the relationship between already known spatial concepts and new ones in the writer's lyric and essayistic heritage, to outline the main practices of creating a topos; to characterise the models of the worldview in the artist's eisteddfod and lyrics, focusing on the act of reflecting the subject and topos of the lyrical hero and the essayistic narrative instance; to compare the means of reflecting the picture of the world through the prism of topos in essayistic and lyrical discourses; to systematise the specifics of modelling artistic space in the author's work, represented in his collections of lyrics and essays.
In view of the aim and objectives of the dissertation, the following methods were used to study the topological features of the world picture in the works of Vasyl Makhno hermeneutic, aimed at interpreting the spatial images of the writer's lyrics and essays; semiotic, focused on decoding the figurative and sign system of the artistic worlds of the works; the method of literary modelling, aimed at developing models of the worldview through the prism of space in essays and lyrics, taking into account mental, artistic, cultural and historical factors; phenomenological method, aimed at literary and critical interpretation of works based on the study of linguistic and semantic sources and psychological prerequisites for the emergence of phenomenological discourse in the artist's work; biographical method, which made it possible to coordinate the processes of lyrical and essayistic text creation with the biographical context of the artist and the intentions of the individual author's consciousness. The dissertation also applies the principles of cultural anthropology to decode intertextual and intermedial connections in the artist's texts and a comparative approach to understand the study of the structure of the essay, its topological and reflective properties, and the lyric work through the ontology of topos.
The theoretical and methodological basis of the study is the works that comprehend the phenomenology of space as such in lyrical and essayistic discourses (A. Assmann, M. Bakhtin, M. Hrymych, E. Husserl, O. Demchuk), anthropological approaches to the understanding of space (R. Barth, M. Bakhtin, U. Eco, E. Levinas, Ja. Polishchuk), phenomenological approaches of R. Ingharden, the doctrine of the phenomenology of space by G. Bashlar, concepts of cultural anthropology (A. Assmann, P. Connerton). The literary and critical basis of the study is the works of V. Ageyeva, S. Vdovych, R. Hrom’yak, T. Hundorova, O. Demchuk, L. Zelman, O. Kazanova, Y. Kovaliv, V. Kolkutina, T. Konivitska, S. Kocherha, N. Maliutina, V. Musiy, I. Nechitalyuk, S. Pavlychko, Y. Polishchuk, K. Silman, I. Tombulatova, T. Shadrina, S. Shebelist, T. Shevchenko, M. Yakubovska, devoted to various aspects of Makhno's work.
The scientific novelty of the results obtained is that:
- for the first time, the picture of the world of V. Makhno is systematically comprehended in the lyrics and essays of the artist;
- for the first time a comprehensive study of the models of space in the essay and lyric collections of the contemporary Ukrainian writer V. Makhno was carried out, the spatial features of his lyric and essay works and the ways of their organisation were systematised and differentiated;
- the vectors of topological turn in correlation with postmodern culture, memory, history are analysed and systematised for the first time in view of the writer's diverse works;
- the similarities and differences in the formation of essayistic and lyrical artistic spaces are traced from the theoretical point of view.
Structure and scope of the thesis. The dissertation consists of an introduction, four chapters, conclusions, and a list of references (200 items). The total volume of the work is 200 pages.
The first chapter of the dissertation examines the relationship between the topological turn and literature, the practice of problematising space in essays and lyrics, the interaction of the concepts of “worldview” and “topos”, and reviews the literary and critical understand
Profitability management in the framework of innovative economy
No full textВ умовах формування інноваційної економіки ключовим завданням для підприємств стає забезпечення сталого зростання ефективності діяльності, серед основних індикаторів якої виступає рентабельність. З огляду на динамічні зміни у зовнішньому середовищі, впровадження цифрових технологій, трансформацію моделей споживання та зростання конкуренції, питання управління рентабельністю набуває особливої ваги як з погляду оперативного управління, так і стратегічного розвитку підприємств. Рентабельність є інтегральним показником фінансово-економічної стійкості підприємства, що відображає ефективність використання ресурсів, прибутковість діяльності та здатність до самофінансування. Водночас у сучасних умовах цей показник зазнає суттєвого впливу з боку факторів інноваційного характеру – автоматизації процесів, цифровізації збуту, зміни підходів до управління витратами, розробки нових продуктів і бізнес-моделей
Благодійна діяльність одеських меценатів в XIX ст.
No full textФеномен меценатства в ХІХ ст. стає важливим чинником суспільного розвитку у багатонаціональній Одесі. Дослідження ставить за мету створити колективний портрет одеського мецената ХІХ ст., виходячи із аналізу анкетних даних, зібраних на основі книги «Одесса 1794 – 1894»
The Cuban Revolution: the historical dimension
No full textКубинська революція є однією з найвизначніших подій не лише в історії Латинської Америки, а й у світовій історії ХХ століття. Вона стала переломним моментом у внутрішньополітичному житті Куби, а також відіграла значну роль у розвитку міжнародних відносин періоду Холодної війни. Трансформації, що відбулися на острові після 1959 року, мали глибокі соціальні, економічні та геополітичні наслідки, які й досі впливають на політичну ситуацію в регіоні. Причини Кубинської революції були глибоко вкорінені в історичному розвитку Куби як незалежної держави після завершення іспанського колоніального панування. Незважаючи на формальне проголошення незалежності у 1902 році, острівна держава залишалася в зоні впливу Сполучених Штатів Америки, які активно втручалися у внутрішні справи Куби та контролювали її ключові економічні ресурси
Sanctions as a restrictive measure: national and European experience
No full textУ статті досліджено правову природу санкцій за нормами національного законодавства та Директиви Європейського Союзу щодо визначення кримінальних правопорушень та покарань за порушення обмежувальних заходів ЄС. Санкції як обмежувальний захід реалізуються на національному, європейському та міжнародному рівнях. Застосовуючи санкції, кожна держава окремо та європейське співтовариство в цілому, намагаються забезпечити захист національної безпеки, охорону та захист прав і свобод людини та громадянина. Обмежувальні заходи є важливим інструментом зовнішньої та безпекової політики ЄС.
На національному рівні санкції застосовуються з метою захисту прав та свобод людини та громадянина, суспільства та держави, навколишнього середовища в цілому. У грудні 2022 року з метою обмеження обходу санкцій і посилення їх виконання у відповідь на агресію рф проти України, ЄС прийняв безпрецедентну кількість обмежувальних заходів, щоб ослабити економічну основу рф та обмежити її можливості вести активні бойові дії. Європейські санкції, або обмежувальні заходи, є одним з інструментів ЄС, які застосовуються для досягнення цілей спільної політики безпеки – миру, демократії, верховенства права, поваги прав людини та міжнародного права.
У процесі дослідження поставленої проблеми було зроблено наступні основні висновки: на національному рівні в межах санаційної політики кожна держава визначає систему відповідальних органів, механізм контролю за дотриманням санкцій, заходи державного впливу за їх порушення через притягнення до відповідальності певного виду, особливості розслідування тощо; гармонізація із законодавством Європейського Союзу та розвиток міжнародного співробітництва, зокрема через розширення міжвідомчої взаємодії, є одними з найважливіших напрямів реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України; обмежувальні заходи є правовим інструментом підтримання миру і безпеки, охорони спільних цінностей, фундаментальних інтересів, незалежності та цілісності Європейського Союзу; директива є видом законодавчого акту, що встановлює мету, якої повинні досягти всі держави-члени ЄС та є обов’язковою для кожної держави-члена, якій вона адресована, залишаючи вибір форми і методів досягнення результату на розсуд національних органів державної влади; Директива ЄС 2024/1226 від 24.04.2024 р. встановлює мінімальні правила щодо визначення кримінальних правопорушень та покарань за порушення обмежувальних заходів Союзу, які мають бути чітко визначені усіма державами-членами на національному рівні до травня 2025 року; обмежувальні заходи разом з дипломатією є ключовими інструментами ЄС на шляху до мирних перетворень; санкції мають відповідати нормам міжнародного та європейського права, підтримувати легітимну економічну систему, та уникати нанесення шкоди місцевим громадам.The article examines the legal nature of sanctions under national legislation and European Union Directive (EU) 2024/1226 on the definition of criminal offences and penalties for the violation of Union restrictive measures. Sanctions as a restrictive measure are implemented at the national, European, and international levels. By applying sanctions, each state individually and the European community as a whole strive to ensure the protection of national security, as well as the safeguarding and protection of human and citizens' rights and freedoms. Restrictive measures are an important instrument in the EU’s foreign and security policy.
At the national level, sanctions are applied with the aim of protecting the rights and freedoms of individuals and citizens, society and the state, as well as the environment as a whole. In December 2022 in order to limit sanctions circumvention and tighten enforcement. As a response to the Russian aggression against Ukraine, the EU has adopted an unprecedented number of restrictive measures in order to weaken Russia's economic base and curtail its ability to conduct active military operations. European sanctions, or restrictive measures, are one of the EU's tools used to achieve the objectives of the common security policy – peace, democracy, the rule of law, respect for human rights, and international law.
In the process of researching the identified problem, the following main conclusions were made: at the national level, within the framework of sanction policy, each state determines the system of responsible bodies, the mechanism for monitoring compliance with sanctions, state measures of influence for violations through liability of a certain type, the specifics of investigation, etc.; harmonization with European Union legislation and the development of international cooperation, particularly through expanding interagency interaction, are among the most important areas of reform for law enforcement bodies as part of Ukraine's security and defense sector; restrictive measures are a legal tool for maintaining peace and security, protecting common values, fundamental interests, independence, and the integrity of the European Union; a directive is a type of legislative act that sets the goal to be achieved by all EU member states and is binding on each addressed member state, leaving the choice of form and methods to achieve the result to the discretion of national authorities; EU Directive 2024/1226 of April 24, 2024, establishes minimum rules for defining criminal offenses and penalties for violations of Union restrictive measures, which must be clearly defined by all member states at the national level by May 2025; restrictive measures, together with diplomacy, are key EU instruments in the pursuit of peaceful transformations; sanctions must comply with the norms of international and European law, support the legitimate economic system, and avoid causing harm to local communities
Аналіз видів безготівкових розрахунків на підприємстві: особливості, переваги
No full textУ сучасних умовах цифрової трансформації та розвитку фінансових технологій безготівкові розрахунки займають ключове місце у фінансовій діяльності підприємств. Вони забезпечують оперативність, прозорість і безпеку фінансових операцій, що сприяє підвищенню ефективності управління обігом грошових коштів. Актуальність теми зумовлена стрімким зростанням частки безготівкових платежів у структурі фінансових розрахунків, а також необхідністю підприємств адаптуватися до змін у банківській системі та законодавстві
Вплив фізичної активності на зниження рівня стресу та тривожності в умовах сучасного суспільства
No full textУ статті розглянуто вплив фізичної активності на психічне здоров’я в умовах війни. Заналізовано роль фізичних вправ для зниження рівня стресу, тривожності та депресії. Особливу увагу приділено соціальній функції групових занять спортом, які сприяють адаптації до складних умов та зміцненню психологічної стійкості.The article examines the impact of physical activity on mental health under wartime conditions. It analyzes the role of physical exercise in reducing stress, anxiety, and depression. Special attention is given to the social function of group sports activities, which facilitate adaptation to difficult conditions and enhance psychological resilience
Особливості використання кейс-технології у викладанні клінічної фармації та фармацевтичної опіки
No full textУ тезах описано досвід використання інтерактивного проблемно-ситуаційного методу навчання (кейс-методу) при викладанні освітньої компоненти «Клінічна фармація та фармацевтична опіка» здобувачам вищої освіти спеціальності І8 Фармація на кафедрі загальної та клінічної фармації. Наведені приклади різновидів та форматів застосовуваних «кейсів». Висвітлене значення кейс-технології для формування професійних компетентностей майбутніх фахівців фармації.The paper describes the experience of using the interactive problem-situational method (case method) in teaching the educational component “Clinical Pharmacy and Pharmaceutical Care” to higher education students majoring in I8 Pharmacy at the Department of General and Clinical Pharmacy. Examples of the types and formats of the applied “cases” are given. The importance of case technology for the formation of professional competencies of future pharmacy specialists is shown
The disappearance of Neanderthals as a historical problem
No full textАктуальність теми полягає в дискусійному питанні «чому зникли неандертальці?» Археологи, палеонтологи та генетики висувають в наш час багато гіпотез, зумовлені великою кількістю даних і ці дані постійно збільшуються, через що дослідники не можуть прийти до спільної думки - чому саме зникли неандертальці. Зникнення неандертальців - не лише біологічний факт, а історична проблема, що вимагає комплексного аналізу. Вона охоплює питання виживання, адаптації, конкуренції, міжвидової взаємодії та змін у природному середовищі
The influence of legal writing on the formation of the skills of a modern lawyer
No full textНа сучасному етапі розвитку суспільства питання викладання правничого письма вищим навчальним закладам стає дедалі актуальнішим. Зокрема, у фокусі дискусій перебуває необхідність формування у майбутніх правників компетентностей та навичок, пов’язаних із правничим письмом. Попри зростаючий інтерес до цього питання, воно досі не отримало належного теоретичного осмислення та практичного обґрунтування. Недостатньо вивченими залишаються як загальні питання змістовного наповнення дисципліни, так і специфічні аспекти юридичних технологій, що мають суттєве значення для професійної діяльності.
Одним із ключових аспектів є розуміння правничого письма як елементу, що впливає на якість нормативно-правових актів і юридичних документів. Відсутність системного підходу до викладання правничого письма суттєво впливає на ефективність правового регулювання, оскільки майбутні правники не завжди опановують навички створення юридичних текстів на належному рівні. Внаслідок цього, юридичні технології, що використовуються у професійній діяльності, часто базуються на інтуїтивних підходах, що може призводити до помилок у правозастосуванні та недостатньої якості нормативно-правових актів. Така ситуація обумовлює необхідність розробки та впровадження методик викладання правничого письма, які б враховували його специфіку та сприяли підвищенню рівня підготовки правників. Ці методики мають ґрунтуватися на наукових принципах і охоплювати різні аспекти юридичної діяльності, що дозволить забезпечити якісне засвоєння студентами теоретичних знань і практичних навичок. Таким чином, системний підхід до викладання правничого письма є ключовим чинником, що може сприяти не лише підвищенню ефективності правового регулювання, але й загальному розвитку юридичної науки та практики.
Отже, впровадження системного підходу до викладання правничого письма має потенціал стати одним з головних чинників, що визначають успішність та ефективність правничої освіти і юридичної діяльності в сучасних умовах.
Враховуючи сучасні виклики, стає очевидним, що вдосконалення методики викладання правничого письма сприятиме підвищенню професійного рівня правників, забезпечуючи їх необхідними навичками для створення якісних юридичних текстів.At the current stage of the development of society, the issue of teaching legal writing to higher educational institutions is becoming more and more urgent. Despite the growing interest in this issue, it still has not received proper theoretical understanding and practical justification. Both the general issues of meaningful filling of the discipline and the specific aspects of legal technologies, which are of significant importance for professional activity, remain insufficiently studied.
One of the key aspects is the understanding of legal writing as an element that affects the quality of normative legal acts and legal documents. The lack of a systematic approach to teaching legal writing significantly affects the effectiveness of legal regulation, as future lawyers do not always master the skills of creating legal texts at the appropriate level. As a result, legal technologies used in professional activities are often based on intuitive approaches, which can lead to errors in law enforcement and insufficient quality of normative legal acts. Such a situation necessitates the development and implementation of methods of teaching legal writing, which would take into account its specificity and contribute to raising the level of training of lawyers.
Thus, a systematic approach to teaching legal writing is a key factor that can contribute not only to increasing the effectiveness of legal regulation, but also to the general development of legal science and practice.
Taking into account modern challenges, it becomes obvious that improving the methodology of teaching legal writing will contribute to raising the professional level of lawyers, providing them with the necessary skills to create high-quality legal texts